Пам’ятка щодо виявлення осіб, які можуть прибути в регіон для проведення диверсійно розвідувальної та терористичної діяльності в інтересах іноземних спецслужб та пов’язаних з ними протиправних організацій.
Міністерство оборони України звертає увагу жителів області щодо характерних ознак підозрілих осіб, які можуть прибути в регіон для вчинення диверсій та терактів:
· підозріла поведінка (тремор кінцівок, невмотивовано нервовий стан, неадекватні реакції на зауваження чи запитання, надмірний спокій, обережність);
· сліди участі у бойових діях (міцна статура; сліди кіптяви на шкірі від використання вогнепальної зброї; професійні травми кінцівок — збиті кістянки пальців, мозолі, травми ліктів, колін, плечей; потерторсті ніг; наявність професійних навичок/реакцій/рефлексів);
· наявність карт місцевості (атласів автомобільних доріг, топографічних карт тощо) з позначками/відмітками окремих населених пунктів на маршруті пересування, пов’язаних із дислокацією поблизу стратегічних об’єктів, військових частин;
· наявність багажу, який легко переносити на великі відстані (наявність рюкзаку) та відсутність мотивованих відповідей щодо цього багажу;
· нетиповий для регіону діалект (вимова), використання в розмові нетипових висловлювань;
· наявність інструкцій із застосування зброї;
· нетипова для даного регіону зовнішність (колір шкіри);
· погане орієнтування на місцевості, по регіону та населеному пункту, в якому знаходиться особа та за місцем реєстрації;
· поява таких осіб у малолюдних місцях (ліси і т.д.);
· наявність предметів військового екіпірування (взуття, одяг, амуніція) та зброї;
· ознаки фізичної та військової підготовки.
Ознаки перебування диверсійно-розвідувальних груп:
· поява невідомої особи або групи осіб (в тому числі й на автомобілях), які здійснюють відео- та фотозйомку будівель, споруд та місцевості;
· спостереження (в тому числі із застосуванням електронно-оптичних засобів спостереження), складання схем будівель споруд та місцевості;
· опитування місцевих мешканців щодо відомостей про наявність збройних формувань, представників правоохоронних органів;
· надання пропозицій виконати дрібну роботу за значну винагороду щодо перегону автомобіля, перенесення пакету (мішка, згортку і т.д.),
· передачі посилки;
· висловлювання намірів здійснити сепаратистські та екстремістські дії, провокації, розповсюдження інформації провокативного характеру;
· спроби зміни зовнішності, в тому числі за допомогою гриму, накладних вусів, перук, невмотивована зміна верхнього одягу, придбання необхідних аксесуарів для зміни зовнішності.
Ознаки терористичних (диверсійних) проявів у зонах антитерористичного забезпечення потенційно небезпечних об’єктів (ПНО):
· наявність інформації про несанкціоноване переміщення озброєних осіб;
· наявність схованок та місць закладення зброї, боєприпасів, вибухових речовин, технічних засобів зв’язку та спостереження;
· наявність місць забезпечення тривалої автономної життєдіяльності організованих груп невстановлених осіб;
· наявність фактів життєдіяльності або відпочинку невідомих осіб у непридатних для цього місцях, порі року, часі доби та в невідповідний спосіб;
· наявність ознак маскування переміщень та розташування невідомих осіб;
· наявність фактів спостереження за ПНО (за допомогою оптичних приладів, технічних засобів) або осіб, що здійснюють спостереження та передачу інформації про його результати, підходи невідомих осіб до меж постів об’єктів, що охороняються, та спроби відволікти чатового від охорони поста та спостереження за підступами до нього;
· несанкціонований прольот безпілотного повітряного судна;
· наявність інформації про спроби блокування територій, контрольнопропускних пунктів, колон військової техніки, підрозділів та окремих груп військовослужбовців поза межами ПНО;
· наявність підозрілих предметів на територіях ПНО та в безпосередній близькості до меж ПНО;
· наявність фактів пошкодження периметрів територій ПНО.
Необхідні дії для попередження терористичного акту, диверсій та виявлення вибухового пристрою:
· бути пильним та звертати увагу на покинуті речі (валізи, сумки, пакунки, великі дитячі іграшки) особливо коли до цих предметів прикріплені електропроводи, мобільні телефони, антени або у них прослуховується хід годинника;
· не приймати від сторонніх осіб подарунків, поштових посилань, квітів у горщиках, тощо;
· користуючись громадським транспортом, не погоджуватись на пропозиції супроводжувати речі невідомої особи (у тому числі провідників, контролерів).
Необхідні дії при виявленні диверсійно-розвідувальних груп:
· зафіксувати відмінні ознаки зовнішнього вигляду підозрілих осіб та автомобілів;
· по можливості приховано прослідкувати за подальшими їх діями та напрямком руху;
· негайно ПРОІНФОРМУВАТИ:
чергового ГУНП – 102;
чергового районного сектору ДСНС – 101.
https://drive.google.com/file/d/1y_51UGON-rQWbMJUNA9SkXlDd4b3OqTt/view?usp=sharing
V.1 «Україна для кожної дитини»: дізнайтеся, як прийняти дитину в родину
В Україні тисячі дітей зростають без сім‘ї та позбавлені батьківської турботи. Але для кожної дитини сім’я – це можливість зростати в любові та безпеці, відчувати турботу, долати разом труднощі. Сімейні форми виховання, усиновлення та послуга патронату можуть дати дітям стабільне майбутнє, а родинам — радість від турботи про інших.
На платформі dity.gov.ua («Україна для кожної дитини») ви зможете дізнатися все про сімейні форми виховання, усиновлення та послугу патронату. Цей ресурс створений, щоб підтримати тих, хто хоче запропонувати дитині свою родину. Там ви знайдете покрокові інструкції, поради фахівців і необхідну підтримку на кожному етапі.
Ви можете обрати той шлях, який підходить саме вам:
🔹 Усиновлення або “народження серцем” — прийняття дитини в сім’ю на правах рідної. Усиновлювачі мають такі ж права й обовʼязки щодо дитини, як і батьки.
🔹 Опіка/піклування: переважно для родичів, але й для тих, хто пройшов спеціальне навчання. Ви стаєте законним представником/-цею дитини та відповідаєте за її життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток. При цьому держава надає фінансову підтримку на утримання дитини.
🔹 Прийомна сім'я: це родина або людина, яка прийняла на виховання до 5 дітей. Тут діти отримують тепло, підтримку і мають можливість зростати та розвиватися в безпеці й любові. Держава виділяє кошти на утримання дітей.
🔹 Великі прийомні сім’ї (ДБСТ): беруть на виховання та спільне проживання не менше, ніж пʼять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. А держава виплачує грошове забезпечення батькам-вихователям, а також соціальну допомогу на кожну дитину.
🔹 Патронат: тимчасовий догляд та реабілітація в сім'ї патронатного вихователя, що допомагає дитині відчувати родинне тепло, поки батьки долають труднощі. Держава оплачує роботу патронатного вихователя та виділяє кошти на утримання дитини.
Дізнайтеся, як прийняти дитину в родину, на dity.gov.ua.
Кампанія «Україна для кожної дитини» здійснюється за підтримки Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, Міністерства соціальної політики України, ЄС та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС і ЮНІСЕФ.
Посилання на відео, яке потрібно додати в новину
https://www.youtube.com/watch?v=289iT_wxwHI
NB!
Прохання в текст посилання dity.gov.ua при публікації зашити ось такий лінк: https://www.dity.gov.ua/?utm_source=website&utm_medium=social&utm_campaign=social%20campaign&utm_content=website
Він містить UTM-мітку, яка допоможе нам зрозуміти, наскільки аудиторії цікаво отримати додаткову інформацію, клікнувши на нього
Вакцинація є одним з геніальних винаходів людства, які дозволили суттєво знизити дитячу смертність в світі. Згідно даних ВООЗ імунізація зберігає від 2 до 3 мільйонів дитячих життів щороку.
Чому мені варто вакцинувати дитину?
Вакцинація може захистити її від ускладнень небезпечних захворювань, госпіталізації та смерті.
Вакцинація заощаджує час та бюджет родини, дозволяючи скоротити кількість робочих та навчальних днів, втрачених через хворобу.
Вакцинація захищає не тільки вашу дитину, а й тих дітей та дорослих з її оточення, які через реальні медичні протипокази чи малий вік не можуть бути вакциновані.
Вакцинація має додаткові переваги для здоров’я. Наприклад, згідно результатів наукових досліджень у вакцинованих дітей рідше розвиваються хронічні алергічні захворювання, а вакцинація немовлят від ротавірусу знижує шанси на розвиток в них цукрового діабету 1 типу.
Вакцинація дозволяє віддати дитину в садочок чи школу у випадку переїзду за кордон до країн, де щеплення є обов’язковою умовою для відвідування дитячих навчально-виховних закладів.
Пам’ятайте: вакцинація є одним з геніальних винаходів людства, який дозволив суттєво знизити дитячу смертність в світі. Згідно даних Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (WHO) імунізація зберігає від 2 до 3 мільйонів дитячих життів щороку.
В Україні зареєстровано кілька випадків кору – небезпечного та високозаразного інфекційного захворювання.
Кір може призвести до серйозних ускладнень: пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку — енцефаліту, а також до інвалідності та смерті.
Інфекція є надзвичайно заразною – з 10 невакцинованих та без імунітету осіб, які контактували з хворим на кір, 9 також захворіють. Тому в зоні ризику всі невакциновані діти та дорослі.
Втім, є групи людей, для яких кір є особливо небезпечним, це:
☛ Діти молодші року, у яких кір може мати тяжкі наслідки.
☛ Діти з бронхіальною астмою, діабетом, муковісцидозом, онкологічними чи іншими хронічними захворюваннями. Вони також мають вищий ризик серйозних ускладнень після кору.
☛ У вагітних хвороба може спричинити передчасні пологи або призвести до народження дитини з критично малою вагою. Дитина може перехворіти на кір в утробі матері та мати серйозні наслідки – пошкодження мозку.
☛ Високий ризик захворіти мають також невакциновані медичні працівники.
Специфічного лікування від кору не існує. Єдиним надійним захистом є вакцинація.
Нагадуємо, що для захисту від кору достатньо двох доз вакцини КПК, що захищає від кору, краснухи та паротиту. В Україні за Національним календарем профілактичних щеплень їх роблять у 12 місяців (введення першої дози) та в 6 років (введення другої дози).
Невакцинованим дорослим потрібно отримати щонайменше одне, оптимально – два щеплення з інтервалом мінімум у місяць. При цьому дуже важливо зробити це до вагітності, адже жінкам при надії вакцинація від кору протипоказана.
Якщо ваша дитина не має щеплень від кору за віком, якнайшвидше зверніться до педіатра або сімейного лікаря та наздоженіть пропущене. Вакцинація від кору, краснухи та паротиту для дітей до 18 років є безоплатною.
Невакциновані дорослі також можуть захиститися від кору. Щепитися можна в сімейного лікаря або в приватній клініці, але за вакцину їм доведеться заплатити.
Батьки часто запитують, чи можна вакцинувати проти кору дітей із хронічними захворюваннями. Так, можна й навіть треба! Адже такі діти мають значно вищі ризики отримати важкі ускладнення у разі кору у вигляді пневмонії, вушної інфекції та запалення мозку.
У ВООЗ наголошують, що вакцина проти кору безпечна для дітей із хронічними хворобами.
Протипоказами для вакцинації є ті хвороби чи стани, які сильно пригнічують імунітет, наприклад, імунодефіцит внаслідок ВІЛ-інфекції, хімієтерапія чи прийом дитиною великих доз стероїдних гормонів.
Деталі - https://bit.ly/3sf2jG9
Що таке новий коронавірус SARS-CoV-2 (2019-nCoV)?
Новий коронавірус 2019 року (SARS-CoV-2, або 2019-nCoV) — це новий вірус, який спричиняє розвиток респіраторних захворювань у людей (зокрема гострої респіраторної хвороби COVID-19) та може передаватися від людини до людини. Цей вірус уперше був ідентифікований під час розслідування спалаху в м. Ухань, Китай, у грудні 2019 року.
Які симптоми захворювання?
Найбільш поширені симптоми:
підвищення температури;
кашель;
втома;
втрата смаку чи нюху.
Менш поширені симптоми:
біль у горлі;
головний біль;
біль у м’язах та суглобах;
діарея;
висипання на шкірі, збліднення пальців рук або ніг;
почервоніння чи подразнення очей.
Серйозні симптоми:
утруднене дихання чи задишка;
порушення мови чи рухових функцій або сплутана свідомість;
біль у грудях.
За появи серйозних симптомів необхідно негайно звернутися по медичну допомогу: зателефонувати сімейному лікарю або в медичний заклад і домовитись про прийом.
Особи з легкими симптомами за відсутності інших проблем зі здоров’ям повинні залишатися вдома і намагатися полегшити симптоми.
Як правило, симптоми проявляються через 5-6 днів після інфікування, хоча інкубаційний період може тривати до 14 днів.
Наскільки небезпечним є захворювання?
Хоча більшість захворілих матиме легкий перебіг хвороби, групи ризику – діти до 2 років, вагітні, групи медичного ризику, літні люди – можуть мати ускладнення, які, в свою чергу, можуть призвести до госпіталізації та смерті.
До ускладнень коронавірусної хвороби відносяться:
гостра дихальна недостатність
пневмонія (запалення легень вірусної природи, яка не лікується антибіотиками)
гострий респіраторний дистрес-синдром
гостра травма печінки
гостра травма серця
вторинні інфекції (приєднання бактеріальної інфекції, що може призводити до бактеріальних пневмоній, отитів тощо)
гостра травма нирок
септичний шок
тромбоз
мультисистемний запальний синдром (у дітей)
хронічна втома
рабдоміоліз (запалення м’язової тканини)
Крім того, деякі пацієнти після одужання можуть зіткнутися з так званим “лонг-ковідом” – “довготривалим ковідом” – різноманітними симптомами і проблемами зі здоров’ям, які можуть тривати тижнями, місяцями чи навіть довше після того як тест на COVID-19 у пацієнта показав негативний результат. До симптомів “лонг-ковіду” відносяться: підвищена втомлюваність, лихоманка, симптоми з боку респіраторних органів та серцево-судинної системи (задишка, кашель, біль у грудях, прискорене серцебиття), неврологічні симптоми (проблеми з концентрацією, головний біль, розлади сну, запаморочення, відчуття “поколювання” в кінцівках, зміни в сприйнятті смаків та ароматів, тривожність чи депресія), симптоми з боку травної системи (діарея, болі в шлунку), інші симптоми (біль у м’язах чи суглобах, висипка, зміни менструального циклу).
Як можна заразитись?
Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом: коли інфікована людина кашляє, чхає чи просто розмовляє з вами з близької відстані (менше 1,5 м).
Як профілактувати захворювання, захиститися від його тяжких наслідків та уповільнити поширення коронавірусної хвороби?
вакцинуйтеся;
тримайтеся на відстані щонайменше 1,5 м від інших людей, навіть якщо в них немає ознак захворювання;
носіть добре прилеглу маску за неможливості дотримання фізичної дистанції та в приміщеннях, що погано вентилюються;
уникайте закритого простору, регулярно провітрюйте приміщення, де перебуваєте;
регулярно мийте руки з милом чи обробляйте їх спиртовмісним антисептиком;
під час кашлю та чхання прикрийте рот і ніс зігнутим ліктем чи одноразовою серветкою, після чого викиньте серветку та вимийте руки;
якщо відчуваєте симптоми респіраторного захворювання, обмежте контакти з іншими людьми і використовуйте захисну маску для обличчя (її слід регулярно заміняти/знезаражувати).
Якими вакцинами можна щепитися для профілактики COVID-19?
Наразі на території України доступні такі вакцини для профілактики COVID-19:
Comirnaty від Pfizer (м-РНК вакцина)
Jcovden від Johnson & Johnson (векторна вакцина)
Coronavac від Sinovac (інактивована вакцина)
За яким графіком вакцинуються від COVID-19 дорослі?
Первинний курс вакцинації може складатися з:
двох доз інактивованої вакцини Coronavac від Sinovac, введених з мінімальним інтервалом 14 днів;
двох доз м-РНК вакцини Comirnaty від Pfizer, введених з мінімальним інтервалом 21 день;
однієї дози вакцини Jcovden від Johnson & Johnson.
За 5 місяців від первинного курсу всім пацієнтам віком 18+ можна провести бустерне щеплення будь-якою зі згаданих вище вакцин. За 4 місяці від першої бустерної дози всі пацієнти віком 18+ можуть отримати другу бустерну дозу будь-якою із згаданих вакцин. В першу чергу другу бустерне щеплення мають отримати групи медичного ризику.
Чи рекомендоване наразі дорослим третє бустерне щеплення проти COVID-19?
Міністерство охорони здоров’я України оновило рекомендації з вакцинації проти COVID-19, затвердивши Наказом МОЗ України від 27.09.2023 № 1700 «Про введення в дію підпункту 1.1 пункту 1 Рішення оперативного штабу Міністерства охорони здоров’я України з реагування на ситуації з поширення інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом вакцинації від 15 вересня 2023 року» позиції Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) № 04-09/2023-1, 04-09/2023-2, 04-09/2023-3. Згідно цих рекомендацій, третє бустерне щеплення в першу чергу можуть отримати групи, що мають найвищий ризик смерті від COVID-19 (літні люди понад 60 років, дорослі віком до 60 років з серйозними супутніми захворюваннями чи важкою формою ожиріння), інші групи медичного ризику (імуноскомпроментовані дорослі, підлітки та діти від 6 місяців, вагітні, медичні працівники). Представники інших груп населення можуть отримати третій бустер за власним бажанням та за умови наявності достатньої кількості доз вакцини для щеплення пріорітетних груп. Інтервал до введення додаткової бустерної дози має складати щонайменше 6 місяців від введення попередньої бустерної дози.
За яким графіком вакцинуються від COVID-19 діти?
Діти 5-11 років щеплюються лише вакциною Comirnaty у відповідному “дитячому” дозуванні (0,2 мл). Первинний курс вакцинації складається з 2-х доз з мінімальним інтервалом 21- 28 днів (Примітка: НТГЕІ рекомендує за можливості збільшити цей інтервал до 8 тижнів). Бустерні дози для цієї вікової групи наразі не передбачені.
Підлітки 12-17 років щеплюються лише вакциною Comirnaty (стандартною “дорослою” дозою 0,3 мл). Первинний курс вакцинації складається з 2-х доз з мінімальним інтервалом 21 день. Бустерне щеплення ця вікова група може отримати за 6 місяців від завершення первинного курсу вакцинації. Застосування другої бустерної дози у дітей віком понад 12 років потребує додаткового вивчення.
Кому в першу чергу необхідно вакцинуватись від коронавірусної інфекції?
● особам віком понад 60 років;
● особам, які проживають у закладах догляду за літніми людьми та пацієнтами з інвалідністю;
● особам з імуносупресією;
● особам віком 18-59 років з медичними станами, які підвищують ризик тяжкого перебігу COVID-19.
Коли закінчиться пандемія COVID-19?
Ані Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ), ані будь-яка інша організація не вирішує, коли починається або закінчується пандемія. COVID-19 уже не є причиною надзвичайної ситуації в охороні здоров’я міжнародного характеру. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я вперше назвала COVID-19 пандемією. Насправді fні ВООЗ, ні будь-яка інша установа не може вирішувати, коли починається або закінчується пандемія. Це означає, що конкретний день, який усі вважатимуть за кінець пандемії COVID-19, може ніколи і не настати. ВООЗ усе ще вважає COVID-19 пандемією, але за рішенням ВООЗ COVID-19 більше не вважається надзвичайною ситуацією в охорони здоров’я, що має міжнародне значення. У заяві ВООЗ йдеться, що COVID-19 все ще становить глобальну загрозу.
Чи заява ВООЗ про припинення надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я міжнародного масштабу означає зміну груп пріоритетності вакцинації проти COVІD-19 в Україні?
Ні. Щеплення залишається єдиним способом зниження ризику тяжкого перебігу коронавірусної хвороби. SARS-CoV–2 циркулюватиме й надалі, що представляє загрозу для осіб із груп ризику тяжкого перебігу COVID-19. В Україні левова частка серед випадків смертей через COVID-19 (понад 85%) припадає на людей віком понад 60 років. Саме вони потребують пріоритетної вакцинації та отримання бустерних доз вакцини, як і люди із супутніми серйозними захворюваннями. Від початку вакцинальної кампанії в Україні зроблено понад 35,4 млн щеплень. Загалом, станом на 30 квітня 2023 року понад 850 тис. осіб не отримали другу дозу первинної вакцинації, та понад 12,3 млн осіб ще не отримали першу бустерну дозу щеплення.
Чи припинення карантину щодо COVID-19 в Україні скасовує необхідність вакцинації проти цієї інфекції?
Вакцинація залишається актуальною незважаючи на скасування карантину через COVID-19 в Україні. Адже скасування карантину не скасовує сам COVID-19. Навіть у літній період в Україні реєструються тяжкі випадки цієї інфекції, смерті від неї. Особливо важливо через вакцинацію захищати людей із групи ризику — віком понад 60 років, з хронічними захворюваннями, вагітних.