https://mon.gov.ua/storage/app/media/minimumi.pdf
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації👇
https://la-strada.org.ua/garyachi-liniyi?gad_source=1&gcl
Ґендерно зумовлене насильство (ҐЗН)
Ґендерно зумовлене насильство (ҐЗН) — це загальний термін, що означає будь-які шкідливі дії, що вчиняються проти волі людини та ґрунтуються на соціально присвоєних (ґендерних) відмінностях між чоловіками та жінками. До нього належать дії, що завдають шкоди фізичному, сексуальному або психічному здоров’ю людини, погрози вчинення таких дій, примус, а також обмеження свободи. Такі дії можуть вчинятися як публічно, так і приватно.63 ҐЗН є проявом ґендерної нерівності.
Дискримінація та насильство щодо жінок та дівчат має значний вплив на їхні психічне здоров’я та психосоціальний добробут. У кризових ситуаціях рівень ҐЗН зростає. НІП, у тому числі щодо дівчат підліткового віку, є однією з найпоширеніших форм ҐЗН в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій. До груп жінок та дівчат, які можуть мати підвищений ризик ҐЗН, належать:
Дівчата й жінки з інвалідністю
Представниці етнічних та релігійних меншин
Жінки старшого віку
Дівчата підліткового віку
Жінки й дівчата, які живуть із ВІЛ та СНІДом
Жінки й дівчата, причетні до комерційної сексуальної експлуатації
Уся діяльність у сфері ПЗПСП, пов’язана з ҐЗН, повинна базуватися на правовому підході, а також на підходах, що спираються на рівень громад, зосереджуються на постраждалій людині та ґрунтуються на засадах безпеки, конфіденційності, поваги та недискримінації. Ключовий аспект: Діти та підлітки, які постраждали від сексуального насильства
Люди, що постраждали від ҐЗН, можуть розповісти про свій досвід будь-кому; тому усі суб’єкти (напр., працівники у сферах первинної медичної допомоги, ЗД, освіти) повинні розуміти ці принципи та пройти підготовку щодо базових навичок психосоціальної допомоги, у тому числі з надання допомоги постраждалим, розкриття інформації65 та організації безпечних направлень.
Надзвичайно важливою є розробка маршрутів направлення між відповідними суб’єктами, у тому числі між надавачами послуг у сфері психічного здоров’я, які пройшли підготовку та працюють під наглядом, спеціалістами з питань ҐЗН та суб’єктами у сфері ЗД. У випадках, якщо послуги з ведення випадків ҐЗН є доступними, постраждалим людям необхідно надавати такі послуги для забезпечення отримання ними скоординованої та комплексної допомоги, орієнтованої на постраждалих (див. напрям діяльності в рамках МПП 3.13). У випадку, якщо послуги з ведення випадків ҐЗН не доступні, суб’єкти, що працюють безпосередньо з людьми, повинні пройти підготовку щодо використання довідника «Кишеньковий довідник із ҐЗН: Як надавати підтримку постраждалим від ґендерно зумовленого насильства в умовах відсутності суб’єкта програми у сфері ҐЗН у вашому районі».
Примітка: Чоловіків та хлопчиків, що зазнають насильства, зазвичай не вважають людьми, що постраждали від ҐЗН, оскільки насильство, з яким вони стикаються, не ґрунтується на системній ґендерній нерівності, як це часто трапляється з жінками та дівчатами. Утім, будь-яка людина може постраждати від сексуального насильства (див. Ключовий аспект: Чоловіки, які зазнали сексуального насильства).
Торгівля людьми: Що робити, якщо ви стали свідком, і куди звертатися за допомогою?
Негайно повідомте поліцію: Якщо ви стали свідком факту торгівлі людьми або маєте підозри про такий факт, негайно телефонуйте в місцевий номер екстреної допомоги або до поліції. Надайте всю доступну інформацію, яка може допомогти в затриманні зловмисника та сприяти розслідуванню.
Залишайтесь на безпечній відстані: Намагайтесь залишатися на безпечній відстані від злочинців та зберігайте особисту безпеку. Не підходьте близько до місця злочину чи потенційних підозрюваних.
Запам'ятовуйте деталі: Спробуйте запам'ятати якомога більше деталей про злочин, такі як зовнішність злочинців, будь-які ідентифікаційні ознаки, державні номери транспорту тощо. Ці деталі можуть бути цінними у розслідуванні.
Не втручайтесь безпосередньо: Уникайте безпосередньої конфронтації з злочинцями, так як це може бути небезпечним для вас і для постраждалої особи. Допоможіть поліції виконати свої обов'язки щодо захисту та розслідування.
Куди звертатися за допомогою?
Поліція: Першим кроком завжди повинно бути звернення в поліцію. Вони мають необхідний досвід і ресурси для розслідування та припинення торгівлі людьми.
Громадські організації: Існують громадські організації, які спеціалізуються на допомогу жертвам торгівлі людьми. Вони можуть надати правову та психологічну підтримку, а також допомогти в організації захисту та надання притулку.
Гарячі лінії: Багато країн мають спеціальні «гарячі» лінії, на які можна повідомити про підозру торгівлі людьми або отримати консультацію.
Контактні номери телефонів для звернень:
• Національної поліції України 102 або 0 800 500 202 (кол-центр поліції);
• Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 15 47;
• Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527 (безкоштовно з мобільного), 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарного), щодня з 8:00 до 20:00;
• Цілодобової консульської оперативної служби (у разі надзвичайних ситуацій за кордоном за участю громадян України), +38 (044) 238-16-57, +38 (044) 238-18-24, email: cons_or@mfa.gov.ua.;
• Департаменту боротьби зі злочинами, пов‘язаними з торгівлею людьми Національної поліції України - +38(0800) 500-202;
• Укрбюро Інтерполу - +38(044) 256-12-53;
• Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, Київ, вул. Михайлівська, 8; e-mail: iomkievcomm@iom.int;
• Громадської спілки „А21 Україна” (+38 044 338 338 1, info.ua@A21.org, @A21UA) https://www.a21.org/content/ukraine/gr50zc;
• Громадської правозахисної організації „Ла Страда”, La Strada International (доступні консультації онлайн через месенджер фейсбук @lastradaukraine, Telegram: @NHL116123): 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.
Брошура ”Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам”
https://spilnoteka.org/broshura-mentalne-zdorovya-ditej-pid-chas-vijny-porady-batkam-ta-opikunam/
Аптечка психологічної допомоги, яка допоможе навчитися регулювати свій емоційний стан, та навчити цьому дитину
Саме 2 грудня 1949 року прийняли Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства.
На жаль, у світі досі існують сучасні форми рабства, такі як сексуальна експлуатація, торгівля людьми, продаж наречених, шлюби з примусу, ряд форм дитячої праці, насильницьке вербування дітей для використання у збройних конфліктах та боргова кабала.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Також Конституцією України забороняється використання примусової праці.
Завдання Міжнародного дня боротьби за скасування рабства – об’єднання зусиль урядів, громадянського суспільства та приватного сектора, для викорінення всіх сучасних форм рабства.
Торгівля людьми: Що робити, якщо ви стали свідком, і куди звертатися за допомогою?
Негайно повідомте поліцію: Якщо ви стали свідком факту торгівлі людьми або маєте підозри про такий факт, негайно телефонуйте в місцевий номер екстреної допомоги або до поліції. Надайте всю доступну інформацію, яка може допомогти в затриманні зловмисника та сприяти розслідуванню.
Залишайтесь на безпечній відстані: Намагайтесь залишатися на безпечній відстані від злочинців та зберігайте особисту безпеку. Не підходьте близько до місця злочину чи потенційних підозрюваних.
Запам'ятовуйте деталі: Спробуйте запам'ятати якомога більше деталей про злочин, такі як зовнішність злочинців, будь-які ідентифікаційні ознаки, державні номери транспорту тощо. Ці деталі можуть бути цінними у розслідуванні.
Не втручайтесь безпосередньо: Уникайте безпосередньої конфронтації з злочинцями, так як це може бути небезпечним для вас і для постраждалої особи. Допоможіть поліції виконати свої обов'язки щодо захисту та розслідування.
Куди звертатися за допомогою?
Поліція: Першим кроком завжди повинно бути звернення в поліцію. Вони мають необхідний досвід і ресурси для розслідування та припинення торгівлі людьми.
Громадські організації: Існують громадські організації, які спеціалізуються на допомогу жертвам торгівлі людьми. Вони можуть надати правову та психологічну підтримку, а також допомогти в організації захисту та надання притулку.
Гарячі лінії: Багато країн мають спеціальні «гарячі» лінії, на які можна повідомити про підозру торгівлі людьми або отримати консультацію.
Контактні номери телефонів для звернень:
• Національної поліції України 102 або 0 800 500 202 (кол-центр поліції);
• Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 15 47;
• Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527 (безкоштовно з мобільного), 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарного), щодня з 8:00 до 20:00;
• Цілодобової консульської оперативної служби (у разі надзвичайних ситуацій за кордоном за участю громадян України), +38 (044) 238-16-57, +38 (044) 238-18-24, email: cons_or@mfa.gov.ua.;
• Департаменту боротьби зі злочинами, пов‘язаними з торгівлею людьми Національної поліції України - +38(0800) 500-202;
• Укрбюро Інтерполу - +38(044) 256-12-53;
• Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, Київ, вул. Михайлівська, 8; e-mail: iomkievcomm@iom.int;
• Громадської спілки „А21 Україна” (+38 044 338 338 1, info.ua@A21.org, @A21UA) https://www.a21.org/content/ukraine/gr50zc;
• Громадської правозахисної організації „Ла Страда”, La Strada International (доступні консультації онлайн через месенджер фейсбук @lastradaukraine, Telegram: @NHL116123): 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом був започаткований Європейський День боротьби з торгівлею людьми як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо явища торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.
Проблема торгівлі людьми особливо загострилася під час повномасштабного вторгнення рф на територію України. Жінки та діти, які змушені покинути Україну, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас і чоловіки, які залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми.
Торгівля людьми може набувати безліч різних ганебних форм. Однією з яких є трудове рабство – грубе порушенням прав людини і прав працівника. Свобода від примусової праці – одне з основних трудових прав, яке інспектори праці заохочують та захищають.
Наразі вже понад 1 млн 360 тис. вимушених переселенців особисто поінформовані інспекторами Держпраці про запобіжні дії для зниження ризиків потрапляння у трудове рабство. На вокзалах, прикордонних пунктах пропуску та місцях скупчення біженців розміщено понад 1,2 тис. плакатів, розповсюджено 177 тис. буклетів. У соцмережах розміщено 8 тис. інформаційних повідомлень, понад 1,5 тис. – на вебсайтах, 166 – у ЗМІ.
Якщо ви або ваші близькі та знайомі постраждали від торгівлі людьми звертайтесь:
1547 – Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми;
527 – Національна Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми;
112 – Служба екстреної допомоги в ЄС;
102 – Поліція.
«Ти як?» - для кого і для чого.
Кожна людина народжується зі здатністю протистояти стресу. Але в наш час цей запас стійкості швидко виснажується через війну та невизначеність. А нам усім ще треба дбати про близьких та працювати на перемогу.
Хотілося б, щоб українці звернули увагу на свій емоційний стан і взяли відповідальність за нього. А «Ти як?» допоможе знаходити в собі сили щодня, навчитися піклуватися про себе, опановувати стрес, тривогу, гнів тощо. Надаємо корисне посилання на онлайн-ресурс із техніками самодопомоги: https://bf.in.ua/useful/
30 липня, в Україні відзначається Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, започаткований у 2013 році Генеральною Асамблеєю ООН. Цей день покликаний звернути увагу на глобальну проблему, важке становище жінок, чоловіків та дітей, які стали жертвами тяжкого злочину.
Існує безліч історій втягнення в злочинну діяльність - торгівлю людьми. Кожен раз, коли чуєш про оманливі легкі гроші чи роботу, важливо усвідомлювати, що це може бути пасткою, за якою стоять безжальні злочинці, що використовують обіцянки кращого майбутнього чи легких заробітків (і не тільки), щоб втягнути в протиправні дії потенційних жертв.
Пам'ятайте, що жодна законна робота не може вимагати позбавлення вас документів, обмеження вашої свободи або жорстокого поводження. І якщо вам здається, що ви або ваші рідні постраждали від торгівлі людьми, негайно потрібно звертатись за допомогою та підтримкою.
Між тим, одне із завдань Національної соціальної сервісної служби є запобігання та протидія торгівлі людьми, включаючи прийняття рішень щодо встановлення/відмови статусу постраждалої особи та координацію і контроль діяльності закладів, що надають допомогу таким особам.
Згідно зі статистичними даними у період воєнного стану в Україні, у 2022 було присвоєно 47 статусів, а за перше півріччя 2023 - вже 55. Ці дані свідчать про те, що торгівля людьми залишається актуальною проблемою.
Тож, 30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, в котре хочеться підкреслити важливість попередження та реагування на ознаки цього жахливого злочину. А також наголосити, що підвищення свідомості суспільства є ключовим чинником у боротьбі з цією злочинністю.
ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.
Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.
Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.
"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.
Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.
ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ
Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ
Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.
Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.
Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.
Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.
Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ
Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.
Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.
Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.
Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.
Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ
Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.
Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.
У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.
Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.
Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.
Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ
Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ
Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.
Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".
Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.
Протидія булінгу
Порядок реагування (подання та розгляду заяв) на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
Додаток до листа МОН України №07-01/263 від 18.02.2020
Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.
Закон України «Про освіту»
Відповідальна особа / Покрокові дії
Нормативно-правові документи:
– Закон України «Про освіту»
– Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
– Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 р. № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю»
– Лист Міністерства освіти і науки України від 29.01.2019 № 1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосувань норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
Керівник закладу освіти
Забезпечує створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
приймає та розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
скликає засідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
за результатами рішення комісії про підтвердження факту булінгу повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства юстиції України, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
забезпечує оприлюднення на веб-сайтах, на дошках оголошень та при проведенні інструктажів для всіх працівників закладу освіти: правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти; плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
Уповноважена особа за реалізацію норм законодавства у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти
Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вона була особисто або інформацію про які отримала від інших осіб. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)
Бере участь:
у проведенні розслідування випадків булінгу
(цькування) засіданні комісії з розгляду випадків
булінгу (цькування).
Повідомляє батькам здобувачів освіти за їх запитом інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолога-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
Практичний психолог/ соціальний педагог
Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про які він отримав від інших осіб.
Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)
Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.
Забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню).
Забезпечує надання консультативної допомоги батькам з питань булінгу.
Здійснює психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали бід булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
Класний керівник, учитель-предметник, вихователь ЗДО.
Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про яку він отримав від інших осіб.
Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
За рішенням керівника закладу бере участь:
у проведенні розслідування випадків боулінгу;
засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).
Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.
Проводить системну робота з інформування, роз'яснення з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії всіх учасників освітнього процесу; організації тематичних заходів, зустрічей, бесід, консультацій.
Медичний персонал закладу освіти
Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб
Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)
Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.
Надає (у разі необхідності) невідкладну медичну допомогу.
Обслуговуючий персонал
Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб.
Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Батьки постраждалої дитини
Подають керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
Можуть вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
Можуть брати здасть у засіданні комісії з розслідування випадку булінгу.
Звертаються до уповноважених органів Національної поліції України та служби у справах дітей для повідомлення про випадок булінгу, у тому числі в разі незгоди з рішенням комісії, яка не кваліфікувала випадок як булінг.
Сприяють керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування).
Виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
Можуть запитувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
Здобувачі освіти
Повідомляють керівництво або працівників закладу освіти про факти булінгу (цькування) свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Дитина, яка постраждала від булінгу
Звертається для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє,
Та/або до батьків чи інших законних представників, органів Національної поліції, служби у справах дітей, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги тощо.
Може брати участь у засіданні комісії з розслідування випадку булінгу.
РІЧНИЙ ПЛАН РОБОТИ*
соціального педагога Долинського комунального закладу дошкільної освіти «Мрія»
Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області