Також визначено кількість і форми тестових завдань із кожного предмета та час на їх виконання.

Так, тести з української мови, української літератури, історії України, біології, хімії та географії міститимуть по 30 завдань, із математики й фізики – 22 і 20 відповідно, а з іноземних мов (англійської,  іспанської, німецької, французької) – по 32.

Детальніше тут...

На вибір можна буде обрати предмет: 

• українську літературу;

• англійську мову;

• іспанську мову;

• німецьку мову;

• французьку мову;

• біологію;

• географію;

• фізику;

• хімію.

Окрім української, тестування з історії України, біології, географії, фізики, хімії можна буде скласти також польською, румунською, угорською та кримськотатарською мовами.

Вибір обовʼязкових предметів не випадковий. Українська мова є необхідним іспитом для вступу на будь-яку спеціальність в Україні, адже знання державної мови потрібне всім громадянам і є однією з умов для здобуття вищої освіти. Математика демонструє аналітичне й логічне мислення вступників — навички, необхідні для подальшого навчання у ЗВО. Історію України вступники минулих років найчастіше обирали серед інших предметів, адже результати цього іспиту можна використати для різних суспільно-гуманітарних або технічних спеціальностей. Знання з історії України формують уміння критично мислити, будувати й оцінювати причинно-наслідкові зв'язки, а також не піддаватися маніпуляціям та фейкам. Щодо предмета на вибір, то він показує індивідуальну освітню траєкторію вступників. Так вони можуть показати знання у тій галузі, яка необхідна для вступу, а ЗВО — оцінити мотивацію до навчання.

На виконання завдань з кожного предмета учасники матимуть по 60 хвилин. Усі 4 тестування вступники складатимуть протягом одного дня у два блоки по 120 хвилин (2 предмети) з перервою між ними. У 2024 році така модель НМТ є найбільш прийнятною, адже враховує безпекову ситуацію. Так учасникам, яким потрібно подолати значну відстань до пункту тестування, потрібно буде лише один раз з'явитися до екзаменаційного центру. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах.

У 2024 році ДПА для учнів й учениць 4-х, 9-х і 11-х класів не проводитимуть. Тобто НМТ складатимуть тільки абітурієнти. Проте Український центр оцінювання якості освіти планує після перемоги розгорнути низку обʼєктивних досліджень після кожного з цих класів. Наступного року відбудеться пілотування інструменту ДПА після 4-го класу серед обмеженої кількості учнів. Нагадаємо, що ДПА в 4-му класі не впливає на подальше навчання учнівства, а потрібне для моніторингу якості освіти та коригування освітньої політики.

У межах підготовки до НМТ пробне тестування не проводитимуть. Проте Український центр оцінювання якості освіти має вчасно проінформувати учасників про специфіку тестування, зокрема оприлюднити демонстраційні варіанти тестів.

Бажаємо усім вступникам успіхів у підготовці до НМТ-2024!

Сучасні діти проводять перед екранами понад 6 годин на день, а це на 500% більше, ніж до пандемії COVID-19.

Так, це й справді забагато. Але є хороша новина: екранний час можна обмежувати, а перебування в інтернеті — зробити безпечнішим для дітей.

У пригоді стануть інноваційні проєкти, створені Польським державним науково-дослідним інститутом NASK та Польським центром безпечного інтернету (Polish Safer Internet Centre):

• Мережуки.org — інтерактивний портал, на якому через гру діти можуть навчитися безпечно та збалансовано користуватися інтернетом і гаджетами.
  Безоплатні матеріали можна вивчати самостійно або, наприклад, разом з учителем чи батьками.

Участь дорослих у процесі дає змогу обговорити принципи правильної поведінки в небезпечних ситуаціях та правила користування інтернетом і гаджетами.

• Make it clear — ініціатива, яка має на меті просвітити підлітків щодо дезінформації в інтернеті та навчити свідомо й критично реагувати на контент, який поширюють у ЗМІ

Ресурс орієнтовано на молодь віком 11–17 років, яка зараз проживає за кордоном, але він буде корисним для всіх. Наприклад, навчить дорослих розмовляти з дітьми на тему «fake news».

Завдяки турботі польських колег проєкти повністю локалізовано для української аудиторії, а всі матеріали доступні для самостійного вивчення та допоможуть перетворити освітній процес у цікаву гру.

Що це таке?

4 ролики про 4 підказки для підтримки кібербезпеки: багатофакторна автентифікація, програмне забезпечення, фішинг та менеджер паролів.та кампанії – допомогти українцям бути кіберсвідомими й уникати онлайн-загроз.

Вчимося захищати себе та свої дані

Більше про інструменти та поради з кібербезпеки можна прочитати на сторінці Центру безпеки Google: https://safety.google/intl/uk/security/security-tips/ 

EduHub - Міжнародна платформа з навчання в галузі здоров'я та благополуччя ІІТО ЮНЕСКО - Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті запрошують на безкоштовний онлайн-курс "Як запобігти насильству, цькування та кібербулінгу в школі: практичні методи". Реєстрація на курс за посиланням. 

Курс пройде з 23 жовтня по 19 листопада 2023 року на сайті start.eduhub.pro або через мобільний додаток Moodle (необхідно вказати назву сайту). За підсумками курсу випускники зможуть отримати сертифікати ЮНЕСКО російською та англійською мовами:

- 18 академічних годин при вивченні теорії та виконанні практикуму на сайті;

- 36 академічних годин при підготовці та проведенні заняття зі школярами чи співробітниками школи.

Детальніше тут

Цього разу учасниками олімпіади можуть стати учні 3-10-их класів, а загальний призовий фонд складає - 640 000 гривень!

Переможці олімпіади з кожної паралелі класів отримають грошову винагороду:

І місце - 50 000 грн.
ІІ місце - 20 000 грн.
ІІІ місце - 10 000 грн
Реєстрація на олімпіаду завершується 3-го листопада о 08:45 год.

З детальною інформацією про олімпіаду та правилами участі можна ознайомитись тут. 

Як ними користуватись можна ознайомитись тут. 

Якщо дитина під час ядерного вибуху перебуває у школі або садочку, вона має залишатись там в укритті з іншими дітьми.

Навіть якщо школа або садок в пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття і забирати дитину. Згідно з нормами безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляти шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, або він разом з повітрям може потрапити у приміщення, де переховуються діти.

У випадку ядерного вибуху або аварії з викидом у будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.

Для того, що мати впевненість, що школа або садок готові до будь-яких сценаріїв, варто переконатись заздалегідь, що укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатись, що ваша дитина готова до такого сценарію.

Для цього потрібно:

1. Переконатись, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поводження у такій надзвичайній ситуації. Правила тут.

2. Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитись заздалегідь з іншими батьками та вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти, не будуть відчиняти, допоки не буде дозволу від органів влади.
   Це значить, що прийти та забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула, буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття і допуск туди батьків, що прийшли з вулиці, нашкодить дітям.

3. Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки. Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки органів контролю, що свідчать про те, що укриття – придатне, а також акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані.
   Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища – герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, але в яких дотримані встановлені вимоги.

Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини, у ньому мають бути: 

• пляшка чистої води; 

• поживні батончики чи снеки в герметичних пакуваннях;

• нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси);

• телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк;

• індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів); 

• комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ними не забезпечує заклад; 

• улюблена іграшка або річ.

Інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування).

Для того, аби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтесь з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоб ці речі зберігались у закладі, але у швидкому доступі, аби їх можна було швидко брати під час тривоги.

Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози або алергію на калій йодид. В укритті їм може знадобитись йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі.

Проговоріть з дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть її, що як тільки небезпека мине, уся ваша родина знову буде разом.

Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

Якщо ви не впевнені у безпечності перебування вашої дитини в укритті закладу освіти у випадку ядерного вибуху, тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, допоки є така загроза, ви приймаєте на власний розсуд.

Залежно від ситуації, органи місцевого самоврядування або адміністрація закладу можуть ухвалити рішення про тимчасове припинення очного формату навчання у вашій школі.

У книжці зібрані поради, відповіді на найактуальніші питання щодо воєнного стану, роз'яснення і рекомендації, які допоможуть дітям, батькам, викладачам зберегти здоров’я і життя. 

Більше матеріалів тут...

Такий формат цікавіший для слухачів і сприяє легшому засвоєнню інформації.

Метою курсу є надання теоретичних знань з основ цивільного захисту та практичних навичок реагування на надзвичайні ситуації.

Слухачі, які успішно опанують курс, отримають сертифікат про його проходження. Для цього необхідно скласти проміжні тести до лекцій та фінальний тест.

Для продовження навчання та отримання документів про освіту.

1. Подати заяву про зарахування до будь-якого закладу загальної середньої освіти на безпечній території України (допомогу у виборі закладу надають органи управління освітою 14 областей та міста Києва, а також департаменти освіти і науки Донецької, Харківської, Миколаївської та Запорізької обласних військових адміністрацій).

2. Завершити навчання та пройти оцінювання відповідно до рекомендацій МОН, затверджених наказом від 1 квітня 2022 р. № 290.

3. Свідоцтво про здобуття базової або повної загальної середньої освіти замовляє та вручає заклад, до якого подана заява про навчання (це стосується також свідоцтв досягнень для 1-4 кл. і табелів навчальних досягнень для 5-8 і 10 кл.).

У разі, якщо на час завершення навчального року заклад освіти, який замовив випускникам свідоцтва, не функціонує внаслідок збройної агресії російської федерації, видавання свідоцтв та заповнення додатків до них може здійснити інший заклад освіти, визначений органом управління у сфері освіти. У цьому разі уповноважена особа закладу освіти, що заповнила додаток до свідоцтва, робить запис із посиланням на наказ «Додаток заповнено на підставі наказу МОН від 01 квітня 2022 р. № 290».

У разі відсутності результатів річного оцінювання після завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти учень має право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання та отримати документи про освіту.

Детальніше

Зарахування дітей до 1-го класу закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №367. 

До заяви одного з батьків (чи повнолітнього) додаються:

• копія свідоцтва про народження або документа, що посвідчує особу (під час подання копії перевіряється оригінал);

• медична довідка за формою первинної облікової документації №086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду» (оригінал або копія). 

Важливо! У зв’язку з воєнним станом, під час прийому документів необхідно враховувати, що діти (або один із батьків), які мають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про звернення за захистом, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, а також не мають одного чи обох документів, також зараховуються до ЗЗСО. 

У разі відсутності свідоцтва про народження, керівник закладу невідкладно інформує орган опіки та піклування для сприяння в оформленні документа.

Інтеркультурний Мелітополь разом з містами-учасниками #ICC Ukraine Мережі Інтеркультурних Міст України з 15 по 21 листопада 2021 року долучився до комунікаційної кампанії Проєкту #Боротьба_з_чутками за підтримки Програми Ради Європи «Інтеркультурні Міста» (ІСС).

Протягом тижня містяни різних вікових категорій, національностей та віросповідань брали участь у просвітницьких заходах щодо боротьби з етночутками й упередженнями. Небайдужі мелітопольці з задоволенням, взяли участь в мотиваційному  флешмобі на сторінках соціальної мережі «Facebook», суттю якого було розміщення постеру «Я проти чуток» замість фото свого профілю. Цим самим, наші активісти привернули увагу користувачів соцмережі до проблем поширення етночуток. https://cutt.ly/iYmo9j3

15 листопада  до комунікаційної кампанії доєдналась освітянська молодь, яка із задоволенням «розбивала» чутки тим самим формуючи позитивне ставлення до різних національностей за допомогою  Флеш-дартсу «Мішені чуток: розбий яблуко розбрату» та «Прикрась яблуню позитивними смайлами». До  заходу долучилося більше ніж 500 дітей з 21 закладу загальної середньої освіти та 2 закладів позашкільної освіти. Детальніше про активність можна дізнатись у соціальній мережі «Facebook» за хештегом #Apple_Jam_Day, #Боротьба_з_чутками, #NationalMLT.

У Міжнародний день толерантності на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Б. Хмельницького пройшло онлайн-засідання круглого столу «Роль етнічних спільнот інтеркультурного Мелітополя в державотворенні Незалежної України». Учасниками заходу стали представники національних спільнот міста та освітяни, які взяли активну участь в обговоренні особливостей державотворення в етнічному різноманітті, що передбачає толерантне ставлення до прав національних меншин і боротьбу проти мови ворожнечі https://cutt.ly/lYmcrmj.  

Продовженням просвітницької кампанії #Боротьба_з_чутками, стала виставка малюнків проти етночуток «Дивись. Слухай. Осмислюй» в бібліотеках міста та закладах освіти.

Згуртованість мелітопольської громади продемонстрована підтримкою  тижневого флешмобу «Apple Jam Day Інтеркультурного добросусідства: Саме ТУТ: від яблуневого розбрату до яблуневого смаколика: смакуємо разом!», де учасники освітнього процесу та представники національно-культурних товариств готували яблуневі смаколики та дарували свої страви  й позитивні емоції  соціально незахищеним категоріям людей міста.

Мешканці Мелітополя дружні, емпатичні, різні, але рівні - саме це є запорукою боротьби з чутками, спрямованими на усунення першопричин дискримінації, на протидію упередженням і стереотипам САМЕ ТУТ!