Embedded Files
План заходів національно - патріотичне виховання 2024-2025.docxНаціонально-патріотичне виховання дітей та молоді
Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:
- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;
- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
- формування мовленнєвої культури;
- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.
Нормативна база
Закон України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ «Про громадянство України»
Закон України від 6.03.2003 № 602-IV «Про Державний Гімн України»
Закон України від 28.11.2006 № 376-V «Про голодомор 1932-1933 років в Україні»
Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»
Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України»
Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України»
Постанова Верховної Ради України від 28.01.1992 № 2067-ХІІ «Про Державний прапор України»
Постанова Верховна Рада України від 19.02. 1992 № 2137-XII «Про Державний герб України»
Виховний простір школи – інтегрований чинник впливу на формування компетентностей особистості
В усі часи й епохи, в усіх цивілізованих країнах суспільство і школа ставили перед собою завдання виховувати громадянина – людину з певним набором прав і обов’язків, яка поважає і дотримується норм і правил співжиття, прийнятих у даному суспільстві, традицій своїх співвітчизників. Всі державні й суспільні інститути, конституції, мораль, право, ідеологія таких країн спрямовані на виховання громадян. Свідомістю громадян сильна країна – економічно, політично, морально. Сьогодні, як ніколи, суспільству потрібна нова школа, - з новою філософією виховання, новою педагогікою, новим змістом, новими стосунками, - школа, яка може виховати щасливу людину, розвинену особистість.
Завдання сучасної школи не просто дати учневі багаж знань, умінь і навичок, а й зробити його компетентним, тобто здатним самостійно здобувати і використовувати знання в різних життєвих ситуаціях; готовим брати на себе відповідальність; бути активним у суспільному житті; таким, що поважає чужу історію та культуру. Усе це потребує переорієнтації навчально-виховного процесу на розвиток особистості учня.
Тому робота навчального закладу спрямована на реалізацію стратегічних державних завдань реформування змісту освіти.
На сучасному етапі розвитку держава приділяє увагу роботі, спрямованій на відродження і перебудову національної системи освіти, як найважливішої ланки у вихованні своїх свідомих громадян. На цій підставі має формуватися нова педагогіка — педагогіка компетентної, відповідальної людини. Бути компетентним — означає уміти мобілізувати у певній ситуації отримані знання і досвід.
Рада Європи визначила п’ять основних груп ключових компетентностей, які школа має сформувати в учнів:
Ø соціальні — пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність;
Ø полікультурні — стосуються розуміння несхожості людей;
Ø інформаційні — зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві та передбачають опанування інформаційних технологій;
Ø компетентності саморозвитку та самоосвіти —пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;
Ø компетентності, реалізовані прагненням і здатністю до раціональної продуктивної, творчої діяльності.
Ці п’ять груп увійшли до загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти як стратегічна мета загальноосвітньої середньої школи.
Отже, щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві компетентності, випускник української школи повинен мати такі якості, уміння:
Ø бути гнучким, мобільним, конкурентно здатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;
Ø критично мислити;
Ø використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем;
Ø бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.
Отже, виховний простір – це чинник інтегрованого впливу на процес формування і розвиток особистості з метою забезпечення відчуття психологічного комфорту і сприятливих умов для самовизначення, саморозвитку і самореалізації. А виховний простір навчального закладу- це соціокультурне та педагогічне (освітнє) явище, яке утворює і утворюється взаємодією вчителів та вихованців у процесі залучення останніх до цінностей та смислів соціального життя, створення умов для виникнення і реалізації конструктивної соціальної й творчої їх активності.
У Луцькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №24 – технологічний ліцей» впродовж багатьох років склалася система виховної роботи, яка на принципах гуманізму, демократизму, єдності сім’ї і школи, спадкоємності поколінь забезпечує здійснення національного виховання, спонукає до утвердження педагогіки особистості, сприяє формуванню в учнів навичок самоосвіти, самоаналізу.
Враховуючи сучасні вимоги до виховного процесу в навчальному закладі, в нашій школі пріоритетом є творчий розвиток і саморозвиток учнів на базі особистісного підходу.
Як сказав В.О. Сухомлинський, «дитячий колектив лише тоді стає виховною силою, коли він возвеличує кожну людину, стверджує в кожнім почуття власної гідності, поваги до самого себе».
Головна мета виховного процесу у Луцькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №24 – технологічний ліцей» – виховання і розвиток духовно багатої, життєлюбної, талановитої особистості, готової до творчої діяльності, моральної поведінки.
Педколектив школи намагається будувати свою роботу так аби не втратити традицій школи, не приземлити політ таланту своїх вихованців і не позбавити творчості дитячу особистість. Вчителі прагнуть розвивати в дитині індивідуальне, самобутнє, спираючись на її природу, а також прикладають всіх зусиль, щоб не втратити здібностей дитини. Цьому сприяє демократизація всього навчально-виховного процесу, яка пронизує усі сфери шкільного життя. У школі створено всі умови, щоб кожна дитина змогла знайти справу до душі, розкрити та реалізувати свої потенційні можливості.
Вся виховна робота в нашій школі здійснюється за такими видами діяльності: виховна діяльність адміністрації, робота класних керівників, робота вчителів. Діяльність адміністрації визначає організаційні, контролюючі, методичні та координуючі функції. У своїй роботі ми створюємо умови для підтримки життєдіяльності системи виховання, цілісності виховного процесу в школі, систематично проводиться контроль усіх ланок виховного процесу залежно від посадових обов’язків, здійснюється методична робота з класними керівниками та координується взаємодія школи, сім’ї, громадськості. Робота класних керівників полягає у створенні умов для розвитку особистості учня. Досягається це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі. Сюди входять: гурткова робота та робота за інтересами, вивчення умов життя учнів, визначення кола спілкування учня в школі та поза нею, взаємини з батьками, проведення виховних бесід, годин спілкування та інших виховних заходів тощо. Що ж стосовно діяльності вчителів у виховному процесі, то їх завдання полягає в тому, щоб забезпечувати виховання учнів під час уроків, занять в гуртках, під час предметних тижнів. Система виховної роботи Луцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №24 – технологічний ліцей» спрямована на те, щоб допомогти дитині визначитися не лише ким бути, а головне – як жити, як влаштовувати свій індивідуальний спосіб життя, вибрати режим інтелектуального, емоційного навантаження. Саме це сприяє виробленню в учнів почуття господаря своєї школи, виробляє вміння співпрацювати на принципах партнерства, демократизму. Тому в основу діяльності педагогічного та учнівського колективів школи покладено ідею визначного педагога А.С.Макаренка про єдиний колектив дітей і вчителів, який об’єднаний загальною метою – створення умов для реалізації творчого потенціалу особистості. Успіх виховного процесу залежить від відносин між учителем і учнем, які мають розвиватися на основі співробітництва і ділового партнерства.
Page updated
Report abuse