23.04 25 - 30.04 .25  

У нашому закладі триватиме Тиждень психології.

Ігрові заняття з учнями 7-х класів за програмою "Крок" від Етсетера з проблем безпечної поведінки у соц.мережах та профілактики насильства , суїциду серед підлітків.

Не секрет, щоб отримати задоволення від своєї важкої роботи та бути успішним вчитель має

Ось чому щоб бути успішним ,щасливим та не вигоріти  емоційно, вчителеві так  важливо  дбати про себе та своє ментальне здоров'я.

З великою повагою до кожного з Вас.

Ваш психолог.

18 жовтня-Європейський день протидії торгівлі людьми.

Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми.Його мета -  висвітлення проблеми торгівлі людьми, наголошення на необхідності об'єднання зусиль  для протидії цьому явищу, переслідування злочинців та надання допомоги постраждалим особам.

Напередодні Європейського дня протидії торгівлі людьми у нашому закладі з учнями 11-х класів проведено інтерактивне заняття з елементами тренінгу на тему "Торгівля людьми.Як не потрапити у тенета злочинців?"Учасники дізналися про правові аспекти цього явища, поміркували над причинами ,що спонукають людей  вестися на пропозиції злочинців.Переглянувши тематичні відеоролики,учні ознайомилися, як може бути  побудований процес вибування  людей та пересвідчилися, що небезпека поруч і варто бути пильними та обачними ..Рекомендації щодо   безпечної поведінки під час навчання, майбутнього працевлаштування та спілкування у соцмережах  допоможуть школярам не потрапити у руки злочинців.

10 жовтня 2024р. У Всесвітній день психічного здоров'я вкотре наголосили на важливості його збереження та зміцнення. Опановували техніки зняття стресу та заспокоєння. Взяли участь у психологічній грі "Я та ментальне здоров'я". Учні прийняли участь у квесті "Що, я знаю про ментальне здоров'я"?

Весела руханка першокласників підняла усім настрій та додала бадьорості на весь день.

З 13 по 17 листопада 2023 р у нашому навчальному закладі тривав тиждень Толерантності.Він співпав із творчим звітом вчителів початкових класів.З їх ініціативи  цей тиждень був кольоровим.Різноманітні тематичні заходи, проведені впродовж  цього тижня, сприятимуть налагодженню толерантної міжособистісної взаємодії усіх учасників освітнього процесу.

У нашому ліцеї розпочато впровадження просвітницької програми  "Діти і війна. Навчання технік зцілення". Ця програма розроблена міжнародними фахівцями первинно для надання психологічної допомоги дітям у час  війни. Її мета - навчати дітей технікам та інструментам керування власними емоціями та почуттями, пов'язаними з різними травмуючими подіями. Проект розпочали з учнями 5-х класів. Протягом місяця школярі опановували інструменти,які мають їм допомогти у подальшому впоратися зі стресами, тривогами та страхами. Учасникам запропоновано набутими знаннями, вміннями та навичками за методом "рівний-рівному" ділитися з однолітками.

18 жовтня - Європейський день боротьби з торгівлею людьми. Він започаткований ще у 2007 році Європейським парламентом  , як день підвищення рівня обізнаності щодо проблеми торгівлі людьми.Цей день має на меті привернути увагу до тяжкого становища людей, які стали жертвами торгівлі людьми та спонукати активно протидіяти  цьому злочину.

З початку повномасштабної війни ризик потрапляння українських громадян у ситуацію торгівлі людьми значно зріс.Кожна людина є вразливою до втягнення її у цей злочин.Особливо, якщо це дитина.

З метою актуалізації знань школярів з правил безпеки життєдіяльності та надання їм інформації щодо ризиків цього злочину ,  психологом проведено годину спілкування з учнями 2Г класу на тему" Торгівля людьми -сучасне рабство.Як не потрапити у пастку".Діти переглянули відеоролик з проблеми торгівлі людьми, дізналися, що таке торгівля людьми? Що трапляється із жертвами?Чому потрібно дбати про власну безпеку?Що робити,щоб не потрапити до рук злочинців?

З нагоди Всесвітнього дня ментального здоров'я з учнями 6 -В класу проведено годину спілкування" Кроки до психічного здоров'я".

Напередодні літніх канікул варто подбати про безпеку наших дітей. Вони швидко дорослішають, тому у їх житті з’являється більше ситуацій, коли вони опиняються самі, без батьків. Діти спілкуються все з більшою кількістю різних людей. І часто до їх числа входять ті, хто може нести небезпеку. З новин по телевізору, з інших засобів масової інформації чуємо тривожні факти, коли у дітей стаються різні біди, небезпечні ситуації, коли стосовно них чужі, а іноді і добре знайомі дорослі коять противоправні речі: жорстоко поводяться, кривдять, продають, обманюють забирають цінні речі, змушують до статевих відносин, зйомок непристойних фото, ґвалтують і т.д.

Тому дорослі, які понад усе намагаються захистити всіх дітей від негараздів, придумали 5 правил безпечної поведінки, які можуть стати захисними амулетами та попередити багато бід.

Інтерактивна гра « Аукціон правил безпечної поведінки» від українського фонду «Благополуччя дітей» спрямована на проведення просвітницької роботи з дітьми щодо попередження всіх видів насильства, в тому числі сексуального, сексуальної експлуатації у площині формування навичок безпечної поведінки.

Цю гру протягом тижня було проведено з учнями 8-х класів нашого ліцею. У цікавій інтерактивній формі школярі засвоїли 5 правил безпечної поведінки:

 Стоп! Тут мій кордон!

 Моє тіло належить тільки мені!

 Погані секрети – небезпека для мене!

 Ні! – означає «Ні!»

 Розмова з дорослими – вихід для мене!

Здобуті знання, вміння та навички знадобляться школярам для їх подальшого безпечного самостійного життя.

БУЛІНГ: ПОРАДИ БАТЬКАМ, УЧИТЕЛЯМ ТА ДІТЯМ

Згідно з дослідженнями, 24% українських дітей хоча б раз стикались із цькуванням у школі. З них менше половини розповідало про цей досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до  непоправних наслідків, а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинити шкільне насилля.

 Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів

Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви цькування.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. 

 Тиждень Толерантності та інклюзивної освіти

Впродовж 12.11-18.11.22 у нашому ліцеї проходив тиждень Толерантності та інклюзивної освіти. Він мав за мету розвивати у школярів терпимість до інакшості, формувати навички толерантного та безконфліктного спілкування, попереджати явище булінгу в учнівських колективах.

Цій меті було приурочено ряд заходів, зокрема: першокласники та п’ятикласники взяли участь у флешмобах «Подаруй посмішку другу», «Обійму безкоштовно». З учнями 2 кл. проведена мультигодина «Сонце світить кожному одне». Учні 3-4 кл. працювали над арт-проектами «Дерево толерантності» та «Дім, в якому живе толерантність». Для шестикласників учні 9-Г кл. Матрунчик Анастасія, Музичук Анастасія, Поліщук Максим та Богданець Андрій за технологією «Рівний – рівному» провели інформатинку «Поговоримо про толерантність», семикласники та восьмикласники складали сенкан на тему толерантності, а учні 10-11 кл. взяли участь у опитуванні « Чи панує у нашому ліцеї толерантність?».

Під час тематичного тижня пройшла зустріч із новоприбулими у ліцей вимушено переселеними учнями на тему « Тут наш спільний дім». Для педагогів , що працюють в інклюзивних класах презентовано 3 випуски «Інклюзивних орієнтирів». З дітками, що навчаються за інклюзивною формою проведено розвивальні ігрові години.

Сподіваємось, що проведена робота сприятиме створенню ще більш безпечного та

комфортного освітнього середовища для кожного з нас.

10 вересня-Всесвітній День профілактики самогубствам.

Попередження суїцидальних намірів серед дітей та підлітків набуває особливого значення під час війни. Просимо звернути увагу на рекомендації від психологів:

Ознаки суїцидальної поведінки

Словесні ознаки

Людина, яка готується до самогубства, часто говорить про свій душевний стан. Вона може:

1. Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити».

2. Побічно натякати про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися».

3. Багато жартувати на тему самогубства.

4. Проявляти нездорову зацікавленість питаннями смерті.

Поведінкові ознаки

1. Роздавати оточуючим речі, які є для людини особливо значущими, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами.

2. Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як:

• в їжі – їсти замало або забагато;

• у сні – спати занадто мало або занадто багато;

• у зовнішньому вигляді – стати неохайним;

• у шкільних звичках – пропускати заняття, не виконувати домашніх завдань, уникати спілкування з однокласниками, бути дратівливим, похмурим, перебувати у пригніченому настрої;

• замкнутися, відсторонитися від родини й друзів;

• бути надмірно діяльним або навпаки, байдужим до навколишнього світу, відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади розпачу.

3. Проявляти ознаки безпорадності, безнадійності й розпачу.

Ситуаційні ознаки

Людина може зважитися на самогубство, якщо вона:

1. Соціально ізольована (не має друзів або має тільки одного друга), почувається знедоленою.

2. Живе в нестабільному оточенні (серйозна криза в родині – у взаєминах з батьками або між батьками; алкоголізм – особиста або сімейна проблема).

3. Почуває себе жертвою насильства – фізичного, сексуального або емоційного.

4. Робила раніше спроби вчинити суїцид.

5. Має схильність до самогубства через те, що його скоїв хтось із друзів, знайомих або членів родини.

6. Перенесла важку втрату (смерть когось із близьких, розлучення батьків).

7. Занадто критично налаштована щодо себе

Ми обираємо життя! Профілактика підліткового суїциду

АВТОР: ANASTASIA BOIAR ·

Поради батькам! 👨‍👩‍👧‍👦

🔗Особливістю дитячого та підліткового віку є те, що будь-яка суттєва проблема, що має важкий, гострий чи тривалий характер, здатна порушити процес формування й розвитку організму, психічних особливостей і функцій особистості. Найжахливіше, що в результаті цього дитина може скоїти непоправне – суїцид. До слова, за даними ВООЗ, щорічно накладають на себе руки понад 200 дітей і 1,5 тисяч підлітків у світі

📍Дорослі мають пам’ятати, що суїцидні настрої у підлітків є наслідком недостатньої уваги до них. Під час кризи дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих. Важливо враховувати характер оточення підліткового мікросередовища та мати елементарні знання психології цього віку.

Суїцидальні реакції можуть виникати:

📌за мотивом «невдале кохання» – людина вчиняє суїцид під впливом інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду, при ранній вагітності. Кохання як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді віком 15–17 років;

📌за мотивом «крик про допомогу» – індивід скоює суїцидальну спробу, намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать демонстративно-шантажні спроби, скоєні з метою вплинути на певних суб’єктів з соціального оточення (батьків, однолітків тощо);

📌за мотивом «синдром Вертера» – одразу після публікації роман Й. Гете «Страждання молодого Вертера» (1774 р.) викликав хвилю самогубств серед молоді. Тому наслідування суїцидальної поведінки психологи називають ефектом (синдромом) юного Вертера. Девід Філліпс, провівши дослідження, дійшов висновку, що кількість суїцидів різко збільшується після публікації на перших шпальтах газет повідомлення про самогубство.

🩸Важливо знати: тривожними для батьків і вчителів мають стати такі фактори:

📍розмови дитини про самогубство або про суїцидальні думки в однолітків, подруг, однокласників (іноді дитина не каже про самогубство прямо);

📍надмірна самокритика й переживання з приводу своїх поразок і невдач, дуже низька самооцінка підлітка;

📍захоплення кумирами, які вчинили самогубство; прослуховування «похмурої» музики, читання літератури, сюжети якої, так чи інакше торкаються теми суїциду;

📍дарування важливих для дитини речей друзям або своїй сім’ї; соціальна ізоляція;

📍депресивний стан; виникнення на тілі поранень;

📍відсутність гігієни та байдуже ставлення до власного зовнішнього вигляду.

Крім того, важливо пам’ятати:

🖍Суїцид, зазвичай, не відбувається раптово, без попередження. Більшість підлітків, що роблять замах на своє життя, діляться планами, але майже 80% дорослих не чують або не хочуть цього почути.

🖍Суїцид не передається у спадок. Але сім’я, де вже було скоєне самогубство, стає для дітей зоною підвищеного ризику.

Якщо у розпал сімейного скандалу підліток загрожує суїцидом, батьки повинні негайно зупинити сварку, якою б зухвалою не була його поведінка.

Розмова з підлітком про суїцид не наводить його на думку покінчити з собою. Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості.

Думки про самогубство можуть минути, людина може повністю позбутися їх.

🖍Суїцидальні думки – не вирок.

Відкрите обговорення підлітком своїх проблем і відчуттів може врятувати йому життя. Часто людина до останнього сумнівається у скоєнні самогубства, важливо вчасно виявити ці наміри та відверто поговорити.

🖍Рідко причиною самогубства є один фактор (розбите серце, сварка з близькими). Певний з них може стати спусковим механізмом, але не є єдиною причиною. Зазвичай проблеми накопичуються певний час (дитину ніхто не підтримує, вона боїться засмутити близьких або не довіряє дорослим чи психологам).

❤️Загальні рекомендації педагогам і батькам з надання допомоги дітям у запобіганні суїцидальної поведінки:

📍Слід відмовитися від авторитарності й наказового тону під час спілкування з дитиною. Варто будувати стосунки на основі договору, прохань, пояснень

📍Серйозно поставтеся до всіх погроз зі сторони дитини, не ігноруйте їх

Дайте відчути дитині, що її люблять і її проблеми вам не байдужі

📍Пояснюйте, що самогубство – неефективний спосіб розв’язання проблеми

📍Зверніться по допомогу до авторитетних для дитини / підлітка людей

📍Зверніться разом з підлітком до психоневрологічного диспансеру, дитячого чи підліткового психіатра.

Психологічна служба Луцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №24 – технологічний ліцей»

здійснює свою діяльність щодо забезпечення психологічного та соціального супроводу освітньо-виховного процесу учнівської молоді.

Основною метою діяльності Служби нашого навчального закладу є психологічне забезпечення освітньо-виховного процесу, розвиток і формування зрілої професійно-орієнтованої особистості учня за умови збереження психологічного здоров’я всіх учасників освітньо-виховного процесу засобами практичної психології і соціальної педагогіки.

Практичний психолог – це спеціаліст, який надає кваліфіковану підтримку і допомогу людям, які її потребують та має спеціальну психологічну освіту. Людина цієї професії працює з психікою людини, з її «душею».

Практичний психолог освітнього закладу здійснює:

– психологічне забезпечення освітнього процесу;

– психологічний супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти;

– психологічну діагностику та аналіз динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти;

– психологічний супровід адаптації до умов освітнього процесу;

– створення сприятливого психологічного клімату в закладі освіти;

– реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти;

– консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, особистісного та професійного розвитку тощо;

– профілактику булінгу, девіантної та деліквентної поведінки, шкідливих звичок та інших негативних проявів  серед здобувачів освіти;

– профорієнтаційну роботу та  надання психологічної допомоги абітурієнтам.

Основними видами діяльності практичного психолога є:

• психологічна просвіта;

• психологічна профілактика;

• психологічне консультування;

• психологічна діагностика, психологічна корекція;

• організаційно-методична робота.

Для чого потрібна психологічна допомога?

Психолог покликаний допомагати психічно здоровим, нормальним людям, адже кожен у своєму житті час від часу відчуває напруженість, невдачі, печалі і стреси. Ці відчуття іноді пов'язані з причинами, подолати які людина самостійно не у змозі. У цих випадках може бути корисною допомога психолога.

Звернутися до психолога варто, якщо Ви знову і знову «наступаєте на ті ж самі граблі», наприклад: через страх не наважуєтесь вийти з виступом перед класом, чи весь час потрапляєте у конфлікти, чи утримуєте руйнуючі Вас стосунки, чи Вам складно розпочати будь-яку нову справу, підтримувати довготривалі стосунки, тощо.  Психолог може допомогти, у тому випадку, якщо Ви переживаєте незадоволеність собою, невпевненість у собі, відчуваєте брак ресурсу долати перешкоди. Деяких людей приводять до психолога постійне внутрішнє напруження, відчуття сильного психічного болю, інші звертаються через те, що їх життя втратило сенс.

Отже, психологічна допомога доречна у випадках, коли труднощі і проблеми виникають зсередини Вашої особи, є похідними Вашого характеру, коли щось блокує Ваші можливості  перед лицем реального повсякденного життя.

Як працює психолог?

Основою психологічної допомоги є переконаність в тому, що кожна особистість має вроджену здатність до розвитку і позитивних змін.

Психолог допоможе встановити причини з яких відбувається блокування людиною своїх можливостей, зрозуміти чому вона сама собі ставить перешкоди у житті і, звичайно, знайти шляхи вирішення проблем, віднайти гармонію у собі та з оточуючими людьми.

Не варто розглядати участь у психологічному консультуванні як  пасивну присутність, тоді як психолог Вас "лікуватиме" або "учитиме". Швидше це спільна робота.

Справжнім результатом цієї спільної роботи є відновлення Вашої здатності самостійно та успішно вирішувати власні складні життєві ситуації.

Практичний психолог - Матвіюк  Наталія Василівна

Загальний педагогічний стаж - 39 років

На посаді практичного психолога - 29 років

Категорія - спеціаліст вищої категорії, практичний психолог-методист

Проблема над якою працюю: Підвищення рівня професійних компетентностей педагогів щодо формування у школярів внутрішньої позитивної мотивації до навчання.

 Завдання:

• Консультувати учасників навчально-виховного процесу, вести просвітницьку роботу.

• Проводити діагностику мотиваційно-ціннісного, соціального, пізнавального розвитку учнів.

• Інформувати про проведені дослідження на педконсиліумах, круглих столах, засіданнях методичних осередків, педрадах, семінарах.

• Здійснювати корекційно-розвиткову роботу з учнями.

• Готувати старшокласників до вибору майбутньої професії.

Шляхи реалізації:

•Профілактична;

•Організаційна та самоосвітня робота;

•Діагностична робота;

•Просвіта;

•Корекційно-розвиткова;

•Дослідно-експериментальна робота;

•Науково- методична робота.

Соціальний педагог – це та людина в навчальному закладі, діяльність якого покликана об’єднати зусилля сім’ї, освітнього закладу, громадськості, для надання всебічної допомоги та підтримки в розвитку і вихованні здобувачів освіти. Діяльність соціального педагога передбачає взаємодію з здобувачами освіти, у процесі соціалізації яких виникають різного роду проблеми. Спілкування з такими дітьми вимагає особливого такту і професіоналізму. Успіх здобувача освіти в освітньому закладі, виховання соціально активної особистості, яка вміє приймати самостійні рішення – запорука успіху людини в житті.

Основні напрямки роботи соціального педагога:

1. Перевірка відвідування занять учнями.

2. Складання соціального паспорта сімей учнів.

3. Профілактичні бесіди з учнями, які знаходяться на посиленому психолого – педагогічному супроводі та їх батьками.

4. Участь в роботі Ради профілактики, адміністративних нарадах, семінари, педради і т.д.

5. Взаємодія з відповідними службами ( ЦСССДМ, ССД, ЮП).

6.Допомога у розвитку індивідуальних здібностей учнів.

7.Надання соціально – психологічної допомоги та підтримки учням, батькам.

8.Охорона і захист прав неповнолітніх.

9.Вивчення умов життя і розвитку дітей, планування та аналіз результативності соціально – педагогічної роботи.

10.Соціально – правова просвіта вчителів, учнів і їх батьків, профілактика конфліктів, правопорушень.

11.Проведення благодійних акцій, надання матеріальної, соціальної, педагогічної, консультативної допомоги сім’ям.

12.Виявлення і робота з неблагополучними сім’ями.

13. Вирішення проблем сирітства та опікунства.

14.Організація відпочинку та оздоровлення дітей пільгових категорій у канікулярний період.