Аксонометрія

11. АКСОНОМЕТРІЯ

Попередня частина курсу була присвячена ортогональному проекціюванню. Ортогональні проекції предмета (вигляди, розрізи, перерізи) мають ту перевагу, що дозволяють мати уявлення про форму і розміри, як зовнішніх, так і внутрішніх його елементів. За комплексним кресленням, побудованим за правилами ортогонального проекціювання, легко визначати розміри предмета та, маючи відповідні навички у читанні комплексного креслення виробу, виготовляти його. Коли ж такі навички відсутні, уявити форму виробу за його ортогональними проекціями буває досить складно. Це пов'язано з тим, що на ортогональній проекції виробу всі його виміри, які паралельні відповідній площині проекцій, відображаються без спотворення, але третій вимір, перпендикулярний до цієї площини проекцій, на цьому зображенні відсутній. Тому і користуються декількома ортогональними проекціями виробу - його комплексним кресленням, на якому виріб зображено з різних точок зору (напрямків проекціювання), за яким і відтворюється форма виробу в уявленні людини, яка читає це креслення. Тобто комплексне креслення - це особлива технічна мова, яку розуміють лише фахівці з відповідною технічною освітою. Недолік ортогонального проекціювання - відсутність наочності.

Отже виникає необхідність в таких зображеннях предмета, які б були наочними, та з яких можна було б отримати інформацію про його відносні розміри та форму. Тобто за якими можна було б відтворити позиційні та метричні властивості зображеного об'єкта. Одним із видів таких зображеннь є аксонометричні проекції. В інженерній практиці аксонометричні проекції використовують як додаткові зображення до комплексного креслення виробу для кращого сприйняття його просторових форм та будови його складових частин.

Аксонометричні проекції, які будуть розглянуті в цьому розділі, отримують в результаті паралельного проекціювання об'єкта на одну площину разом з осями прямокутних координат, до яких цей об'єкт віднесено. Тобто ці проекції дають можливість отримати уявлення про всі три виміри об'єкта.

Розглянемо принцип отримання аксонометричної проекції на прикладі точки.

11.1.Принцип побудови аксонометричного зображення

Слово "аксонометрія" у перекладі з грецької означає "вимірюваня вздовж осей". Тобто суттєвою ознакою аксонометричної проекції є можливість виконувати вимірювання як вздовж осей, так і вздовж напрямків, що їм паралельні. Наочне зображення є невизначеним, якщо за ним неможливо виконувати вимірювання об'єкта та його частин. Для того, щоб зображення було не лише наочним, але й давало можливість встановити крім форми і дійсні розміри об'єкта проекціювання, слід на координатних осях нанести відносні позначки (шкалу, масштабні одиниці). Тоді на проекціях цих осей будуть отримані пропорційні до них одиниці вимірювання. Користуючись ними можна визначити розміри об'єкта за його аксонометричним зображенням та будувати аксонометричні зображення об'єкта за координатами його точок. Розглянемо ці побудови на прикладі точки.

У кожному тривимірному об'єкті можна виокремити три взаємно перпендикулярні виміри - довжину, ширину і висоту, які можна розташувати вздовж осей прямокутної системи осей координат Оx, Оy та Оz. Щоб на одній проекції отримати всі три виміри об'єкта необхідно, щоб напрямок проекціювання не співпадав з напрямком жодної з координатних осей, до системи яких цей об'єкт віднесено.

Оскільки аксонометричне зображення отримують внаслідок паралельного проекціювання об'єкта на площину аксонометричних проекцій, прямі лінії і плоскі фігури, які паралельні між собою, зображають паралельними і на аксонометричних проекціях.

Якщо на деталі, аксонометричне зображення якої виконується, є отвори у вигляді кола, то в аксонометрії вони спотворюються до еліпса. Виключення складають лише випадки, коли кола знаходяться в площинах паралельних до аксонометричної площини проекцій. В цьому випадку вони проекціюються в натуральну величину.

11.2. Види аксонометричного проекціювання

Залежно від кута нахилу проекціюючих променів по відношенню до аксонометричної площини, розрізняють наступні види аксонометричного проекціювання: прямокутне (ортогональне), коли напрямок проекціювання перпендикулярний до аксонометричної площини, і косокутне, коли напрямок проекціювання не перпендикулярний до аксонометричної площини. І в тому і в іншому випадку відбувається спотворення дійсних розмірів об'єкта або за всіма трьома його вимірами, або по декількох з них. Ці спотворення характеризують показниками (коефіцієнтами) спотворення.

Показник спотворення - це відношення довжини аксонометричної проекції відрізка, паралельного натуральній осі координат, до дійсної довжини самого відрізка:

p=x'/x; q=y'/y; r=z'/z.

Залежно від того, як коефіцієнти спотворення співвідносяться між собою, і не залежно від напрямку проекціювання розрізняють наступні види аксонометричних проекцій:

ізометрію, якщо всі три коефіцієнти спотворення рівні між собою (p=q=r);

диметрію, якщо два коефіцієнти спотворення рівні між собою, а третій їм не дорівнює (p=r≠q);

триметрію, якщо всі три коефіцієнти спотворення різні (p ≠q ≠r).

На практиці переважно використовують ізометрію та диметрію, як прямокутні, так і косокутні. Всі види аксонометрії, які рекомендуються до використання, регламентуються ГОСТ 2.317-69.

11.3. Значення коефіцієнтів спотворення при косокутному та прямокутному проекціюванні

Відомо, що якщо коло проекціюється на деяку площину, то в загальному випадку його проекцією буде еліпс. В геометрії існує перша теорема Аполонія, у якій стверджується: сума квадратів спряжених напівдіаметрів еліпса є величина постійна. Ця величина дорівнює сумі квадратів напівосей даного еліпса: a²+b²=const.

Нехай радіус кола, яке проекціюється, дорівнює R=1. При проекціюванні діаметри кола спотворюються і мають різну довжину. Позначимо коефіцієнт спотворення деякого радіуса R кола, що проекціюється у напіввісь a через р, а радіуса кола R', який проекціюється у напіввісь b через q. Тобто a/R=p і b/R'=q.Оскільки R=R'=1, то a=p i b=q.Отже рівняння матиме вигляд: p²+q²=const.

Висновок: сума квадратів коефіцієнтів спотворення при паралельному проекціюванні двох рівних і взаємно перпендикулярних відрізків є постійною величиною при заданому напрямку проекціювання.

Ця властивість зберігається і для будь-яких двох відрізків, які не виходять з однієї точки, але є рівними і взаємно перпендикулярними. Сума квадратів їх коефіцієнтів спотворення при тому ж напрямку проекціювання на деяку площину П' буде величиною постійною.

Візьмемо тепер не два, а три рівних і взаємно перпендикулярних відрізка Оx, Оy i Оz, що виходять з однієї точки О. Спроекціюємо їх на деяку площину П'. Їх проекції у загальному випадку зазнають спотворення. Позначимо коефіцієнти спотворення відрізків: Оx-p, Оy-q i Оz-r. Користуючись властивістю, що є наслідком теореми Аполонія, запишемо: p²+q²=A; p²+r²=B; q²+r²=C, де А, Б та С деякі постійні величини. Знайдемо суму цих рівнянь і розділимо обидві його частини на 2: p²+q²+r²=(A+B+C)/2=const. Тобто, сума квадратів коефіцієнтів спотворення трьох рівних і взаємно перпендикулярних відрізків незалежно від їх розташування у просторі відносно площини проекцій є величина постійна для обраного напрямку проекціювання. Вона залежить лише від кута нахилу напрямку проекціювання по відношенню до площини проекцій П'.

Тобто при заданому напрямку проекціювання коефіцієнти спотворення залежать один від одного і не можуть бути обраними довільно, тому що зв'язані основним рівнянням p²+q²+r²=2 + ctgφ. По цій формулі обчислюють показники спотворення при косокутньому проекціюванні.

Ортогональне проекціювання є окремим випадком паралельного проекціювання. У випадку ортогонального проекціювання кут φ=90^о. Відповідно, ctgφ=0. Отже, p²+q²+r²=2. Тобто, при ортогональному проекціюванні сума квадратів коефіцієнтів спотворення дорівнює двом. Крім того, чисельні значення p, q та r не можуть перевищувати одиницю. Це твердження випливає, наприклад, з того, що при прямокутному аксонометричному проекціюванні будь-який відрізок АВ довільної прямої в загальному випадку проекціюється у відрізок А'В'=АВ^.cosα, де α кут між прямою і її проекцією. Цей кут менший 90^о. Тобто значення cosα буде знаходитись між 0 та 1. При даному проекціюванні значення cosα відображає значення показника спотворення при одиничному відрізку АВ. Отже жоден з показників спотворення в ортогональній аксонометрії не може бути більше, чи дорівнювати 1, його значення повинне бути в межах між 0 та 1.

11.4. Розташування аксонометричних осей при косокутньому та прямокутному проекціюванні. Особливості виконання зображень.

Розглянемо, виходячи з яких умов розташовують аксонометричні осі, будуючи зображення при косокутному та прямокутному проекціюванні, та особливості виконання самих зображень.

11.4.1. Прямокутні аксонометричні проекції

При ортогональному аксонометричному проекціюванні розташування аксонометричної площини і напрямок проекціювання зв'язані між собою умовою перпендикулярності. Тобто при заданому положенні аксонометричної площини може бути лише один напрямок проекціювання. Ці обмеження не дозволяють обирати розташування аксонометричних осей довільно. Тому, наприклад, якщо з трьох взаємно перпендикулярних осей хоча б одна буде паралельна аксонометричній площині, зображення втратить наочність, тому що на отриманому зображенні одна з осей координат спроекціююється в точку і всі виміри об'єкта вздовж цієї осі втратяться. Зникає наочність зображення. Воно не буде аксонометричним. Це значить, що при прямокутному проекціюванні необхідно, щоб всі три осі координат були нахилені до аксонометричної площини проекцій П'. Тобто аксонометрична площина повинна перетинати всі три координатні площини.

Отже, в прямокутній аксонометрії чисельні значення показників спотворення визначають з основної формули прямокутної аксонометрії p²+q²+r²=2. Розташування осей при прямокутному аксонометричному проекціюванні визначають за трикутником слідів, який утворюється при перетині координатних площин з аксонометричною площиною П'. Аксонометричні осі є висотами трикутника слідів. Щоб довести це, скористуємось малюнком.

Таким чином, при ортогональному проекціюванні заданий напрямок проекціювання визначає положення аксонометричної площини П'. В свою чергу, розташування площини П' визначає один єдиний трикутник слідів, тобто єдине положення аксонометричних осей, які є висотами цього трикутника слідів. Трикутник слідів завжди гострокутній. Отже точка перетину висот завжди знаходиться в його середині. Тобто кути між відрізками висот (аксонометричними осями) завжди тупі.

Розглянемо встановлені стандартом види прямокутної аксонометрії.

• прямокутна ізометрія. Має широке використання завдяки простоті побудови аксонометричного зображення та його хорошій наочності.
  

Чисельне значення коефіцієнтів спотворення в прямокутній ізометрії легко визначити, якщо підставити в основну формулу прямокутної аксонометрії p²+q²+r²=2 замість q i r рівний їм показник спотворення р: 3р²=2 або р=√2/3≈0.82. Отже коефіцієнти спотворення вздовж всіх осей однакові і дорівноють p=q=r=0.82. Тобто для побудови зображення будь-якого об'єкта в прямокутній ізометрії слід всі його розміри, паралельні осям Ох, Оy i Oz помножити на 0.82 і відкласти в напрямку відповідних аксонометричних осей, або паралельному до них. Виконавши відповідні побудови, отримаємо точну прямокутну ізометрію об'єкта. Для спрощення побудови аксонометричного зображення на практиці виконують не теоретичну, а приведену (практичну) прямокутну ізометрію, у якій коефіцієнти спотворення p=q=r=1. При цьому аксонометричне зображення не втрачає своєї наочності, але збільшується в 1: 0.82= 1.22 рази.

Як правило, при виконанні аксонометричних проекцій об'єктів користуються приведеними зображеннями.

Побудова проекцій кола. Аксонометрична проекція кола - еліпс. Велика вісь еліпса дорівнює діаметру кола d, яке проекціюється. Обчислимо розмір малої осі еліпса. Відомо, що діаметр кола, вписаного в квадрат, дорівнює 0.7 діагоналі квадрата. Це співвідношення зберігається і на проекціях. Тобто мала вісь еліпса дорівнює 0.7 відповідної діагоналі ромба, в який проекціюється квадрат. Мала діагональ ромба дорівнює 0.82а, де а - сторона квадрата. Оскільки а=d, то мала діагональ ромба дорівнює 0.82d. Тобто мала вісь еліпса дорівнює 0.7х0.82d=0.58d. Якщо показники спотворення прийняти не 0.82, а рівними 1, то: велика вісь еліпса дорівнює 1.22d (1.22хd), а мала вісь - 0.71d (1.22х0.58d).

Дозволяється при виконанні креслень технічних деталей заміняти еліпси чотирьохцентровими овалами. Розглянемо побудову овала в прямокутній ізометрії.

Існують і інші способи побудови овалів, з якими можна ознайомитись у поданій літературі.

• прямокутна диметрія. Аксонометричне зображення, побудоване в прямокутній диметрії має найкращу наочність, але його побудови дещо складніші, ніж у прямокутній ізометрії.
  

Чисельне значення коефіцієнтів спотворення в прямокутній диметрії легко визначити, якщо в основну формулу прямокутної аксонометрії p²+q²+r²=2 підставити p=r; q=p/2=r/2. Тоді p²+p²+(p/2)²=2; 9p²/4=2. Отже p=r=2√2/3≈0.94, а q≈0.47. В практичній прямокутній диметрії використовують приведені показники спотворення: p=r=1 і q=0.5. При цьому аксонометричне зображення збільшується в 1: 0.94=1.06 рази.

Щоб визначити, як розташовуються аксонометричні осі в прямокутній диметрії, розглянемо трикутник слідів, який отримують при перетині аксонометричної площини з координатними площинами.

Побудова проекцій кола. Розміри осей еліпса в прямокутній диметрії знаходяться за відповідними формулами і залежать від кута нахилу аксонометричної площини проекцій до відповідної координатної осі та показника спотворення вздовж цієї осі. Якщо коло лежить в координатній площині xOz, або паралельній до неї, велика вісь еліпса при побудові практичної аксонометрії дорівнює 1.06d, мала вісь - 0.94d. В інших координатних площинах - велика вісь еліпса дорівнює 1.06d, мала вісь - 0.35d. Напрямок осей еліпсів відповідає раніше сформульованому правилу.

Оскільки при побудові креслень деталей дозволяється заміняти еліпси чотирьохцентровими овалами, розглянемо побудову цих овалів в прямокутній диметрії. Спочатку побудуємо "вузький" овал.

Розглянемо спосіб побудови "широкого" овала.

11.4.2. Косокутні аксонометричні проекції

Косокутні аксонометричні проекції мають дві характерні ознаки:

• площина аксонометричних проекцій розташовується паралельно до однієї з трьох координатних площин, до яких відносять об'єкт проекціювання, що дозволяє отримати зображення елементів об'єкта, паралельних цій площині без спотворення;
  

• напрямок проекціювання обирають косокутнім, що дозволяє виконати проекціювання елементів об'єкта, паралельних іншим двом координатним площинам, але вже із спотворенням.
  

Косокутні аксонометричні проекції менш наочні, ніж прямокутні, але мають одну важливу перевагу: плоскі елементи, паралельні одній з координатних площин, проекціюються без спотворення.

За теоремою Польке: будь-які три проведені на площині відрізка, що виходять з однієї точки, можуть бути паралельними проекціями трьох рівних і взаємно перпендикулярних відрізків у просторі.

Отже, при косокутньому проекціюванні можна обирати будь-який напрямок проекціювання та розташування аксонометричної площини відносно трьох взаємно перпендикулярних осей проекцій. Розташування аксонометричних осей залежить лише від умов отримання зображень найкращих за наочністю та простотою побудов. Тобто при цьому виді проекціювання можна довільно змінювати як кут між віссю O'y' та продовженням осі O'x', так і коефіцієнт спотворення по цій осі. В кожному випадку це буде відповідати деякому напрямку косокутнього проекціювання.

В практиці побудови аксонометричних зображень закріпились наступні види косокутніх аксонометричних проекцій:

11.4.1.1.Фронтальна косокутня аксонометрична проекція.

У цьому випадку осі Оx та Oz розташовують паралельно аксонометричній площині проекцій. Таку аксонометричну проекцію зручно використовувати у випадках, коли на деталі, аксонометричне зображення якої будується, є досить багато циліндричних отворів, осі яких перпендикулярні площині xOz. Тоді кола основ циліндричних отворів спроекціюються на цю площину в натуральну величину. На практиці використовують два види косокутньої фронтальної аксонометричної проекції: фронтальну диметрію і фронтальну ізометрію.

• фронтальна диметрія. У фронтальній диметрії аксонометричні осі розташовуються наступним чином: вісь O'z' - вертикально, O'x' - горизонтально, O'y' ділить кут між двома попередніми навпіл і направлена вниз і праворуч. Вісь O'y' можна побудувати, відклавши від горизонтального напрямку кут 45^о. Коефіцієнти спотворення такі ж, як і в прямокутній диметрії і мають наступні значення: вздовж осей O'x' та O'z' p=r=1, вздовж осі O'y' q=0.5.

Побудова проекцій кола. Якщо коло знаходиться в координатній площині zOx, яка паралельна аксонометричній площині, то воно проекціюється в натуральну величину. Якщо коло знаходиться в інших координатних площинах, або паралельно до них, то воно проекціюється у вигляді еліпса, розміри осей якого наступні: велика вісь еліпса дорівнює 1.07d, а мала вісь - 0.33d, де d - діаметр кола. На відміну від прямокутної диметрії, велика вісь еліпса, в який проекціюється коло, що лежить в координатній площині xOy, або в площині їй паралельній, нахилена до аксонометричної осі O'x' під кутом 7^о14'. Під тим же кутом, але до аксонометричної осі O'z', нахилена велика вісь еліпса, у який проеціюється коло, що лежить у координатній площині zOy, або паралельній до неї.

Овали, якими заміняють еліпси при виконанні креслень деталей в косокутній фронтальній диметрії, можна креслити тими ж способами, що і в прямокутній диметрії (спосіб "вузького" овала).

• фронтальна ізометрія. У фронтальній ізометрії аксонометричні осі розташовані як і у фронтальній диметрії, але коефіцієнти спотворення вздовж всіх осей рівні: p=q=r=1.

Побудова проекцій кола. Якщо коло знаходиться в координатній площині zOx, паралельній аксонометричній площині, або паралельно до неї, то воно проекціюється в натуральну величину. Якщо коло знаходиться в інших координатних площинах, або паралельно до них, то воно проекціюється у вигляді еліпса. Велика вісь еліпса дорівнює 1.3d, а мала вісь - 0.54d, де d - діаметр кола. Велика вісь еліпса, що лежить, або паралельний площині x'O'y', нахилена до горизонтальної прямої під кутом 22^о30'. Під тим же кутом, але до вертикальної прямої, нахилена велика вісь еліпса, що лежить, або паралельний площині z'O'y', як показано на попередньому малюнку.

Еліпси можна будувати за точками, що обмежують велику та малу його осі, та точками дотику еліпса до сторін квадрата, який описаний навколо кола, проекцією якого є еліпс. Овали будуються відомими способами.

11.4.1.2. Горизонтальна косокутня аксонометрична проекція.

У цьому випадку паралельно аксонометричній площині розташовують осі Ox та Oy. Такий вид аксонометричної проекції використовують, коли на деталі, аксонометричне зображення якої будують, є багато циліндричних отворів, осі яких перпендикулярні площині xOy. Тоді кола циліндричних отворів спроекціюються на цю площину проекцій в натуральну величину. Крім того, цей вид проекціювання використовують при зображенні архітектурних споруд, планів забудови, ін. В практиці побудови горизонтальних косокутніх аксонометричних проекцій використовують горизонтальну ізометрію.

• горизонтальна ізометрія. У горизонтальній ізометрії аксонометричні осі розташовані наступним чином: вісь O'z' - вертикально, кут між осями O'x' та O'y' дорівнює 90^о, одночасно кут між віссю O'y' та горизонталлю складає 30^о (ГОСТ 2.317-69 дозволяє використовувати кут не лише 30^о, але й 45^о та 60^о). Коефіцієнти спотворення вздовж всіх осей рівні: p=q=r=1.

Побудова проекцій кола. Якщо коло лежить в координатній площині x'O'y', паралельній аксонометричній площині, воно проекціюється в натуральну величину. Якщо коло лежить в інших координатних площинах, або в площинах паралельних до них, воно проекціюється в еліпс. При проекціюванні кола, що знаходиться в координатній площині y'O'z', співвідношення осей еліпса наступні: велика вісь дорівнює 1.22d, мала вісь - 0.71d, в координатній площині z'O'x': велика вісь еліпса дорівнює 1.37d, мала вісь - 0.37d. При цьому велика вісь еліпса, що лежить в площині z'O'x' нахилена до вертикальної прямої під кутом 15^о. а в площині y'O'z' під кутом 30^о, як показано на попередньому малюнку.

11.5. Побудова аксонометричних зображень

Прийоми побудови аксонометричних зображень не залежать від виду аксонометрії. Вони однакові для всіх без винятку видів аксонометрії. Особливості побудови зображень, що спричинені обраним видом аксонометрії, полягають у відмінностях в розташуванні аксонометричних осей, значень показників спотворення та, відповідно, проекціюванні кіл, як це було показано раніше.

Розглянемо декілька прикладів побудови плоских та простих тривимірних об'єктів в прямокутній ізометрії. Плоска фігура має два виміри. Тому її краще спочатку розташувати паралельно до однієї з координатних площин, а її основні виміри паралельно до координатних осей. Тоді при побудові аксонометричного зображення фігури її розміри легко відкладати вздовж, чи паралельно до відповідних аксонометричних осей.

11.6. Побудова аксонометричного зображення технічної деталі

Перед тим, як приступати до виконання аксонометричного зображення, слід провести аналіз комплексного креслення деталі на предмет:

• який з видів аксонометричного проекціювання слід обрати. Якщо співвідношення довжини і ширини деталі не перевищують два і більше разів, то на аксонометричному зображенні немає потреби підкреслювати, наприклад, її довжину, зменшуючи при цьому її ширину. Тобто можна для побудови аксонометричного зображення деталі обрати прямокутну ізометрію, як найбільш просту за побудовами. Якщо ж конструкція деталі потребує коректувати співвідношення її довжини і ширини на аксонометричному зображенні, можна обрати прямокутну диметрію. Якщо на деталі є велика кількість циліндричних отворів, то можна обрати косокутню диметрію, чи ізометрію, розташувавши площину, в якій знаходяться кола цих отворів, паралельно фронтальній, чи горизонтальній координатній площині. Тоді кола отворів спроекціюються в натуральну величину, що значно спростить побудову аксонометрії деталі;
  

• в якому масштабі виконувати аксонометричне зображення. Щоб зменшити кількість обчислень, слід обирати приведену (практичну) аксонометрію. Тоді, наприклад, в прямокутній ізометрії замість показників спотворення, що дорівнюють 0.82 по всіх осях, слід використовувати 1. Тобто аксонометричне зображення буде збільшене в 1.22 рази. В прямокутній диметрії - p=r=1 i q=0.5. Тоді зображення буде збільшене в 1.06 рази і т.п.;
  

• чи виконувати на аксонометричному зображені розрізи необхідні для показу внутрішньої будови деталі. Як правило, на аксонометричному зображенні розрізи виконують січними площинами, паралельними відповідним координатним площинам. В практиці побудови аксонометричних зображень існує два способи побудови розрізів:
  

1) спочатку будують повне аксонометричне зображення деталі, а потім виконують розріз відповідними січними площинами і наносять контури перетинів, які при цьому утворюються. Після цього видаляють ту частину деталі, яка відсіклась, і наводять ту частину деталі, що залишилась. Січними площинами, як правило, обирають площини х'O'z' та y'O'z'.

2) спочатку будують контури перетинів, а потім добудовують ту частину деталі, яка залишається.

Частини деталі, які співпадають із січними площинами, штрихують. Лінії штриховки при виконанні розрізів і перерізів в аксонометричних проекціях деталей наносять паралельно до однієї з діагоналей проекцій квадратів, які лежать у відповідних координатних площинах, сторони яких паралельні аксонометричним осям. Для кожного з видів аксонометричного проекціювання це було попередньо показано. В аксонометричних проекціях у розрізах і перерізах штрихують ребра жорсткості, спиці маховиків, коліс та інші подібні до них елементи.

Виконаємо приклад побудови аксонометричного зображення деякої деталі, заданої ортогональними проекціями.

При нанесенні розмірів виносні лінії проводять паралельно аксонометричним осям, а розмірні - паралельно відрізку, що вимірюється.

Зображення різьби на аксонометричних проекціях таке ж як і на ортогональних. В разі необхідності, можна частково показати профіль різьби, користуючись правилами побудови аксонометричних зображень.