Група № 14, запишіть у зошит:
17.12.2025. Урок № 23. Розвиток мовлення, письмово.
На “Всеосвіті” тест 10.22С. (не для всіх)
Для ваших знайомих. Подати заяву про вступ до ліцею можна, заповнивши форму: https://cutt.ly/kpelvstup
Група № 14, запишіть у зошит:
17.12.2025. Урок № 23. Розвиток мовлення, письмово.
На “Всеосвіті” тест 10.22С. (не для всіх)
Мета:
формувати вміння створювати зв’язний текст-міркування на літературну тему;
вчити аргументувати свою позицію цитатами та прикладами з тексту;
розвивати критичне мислення через осмислення морально-психологічних проблем роману.
Оберіть 1 тему із списку:
«Лист Жульєна Сореля з тюрми до себе 18-річного».
(Обсяг 250–350 слів. Пишіть від першої особи. Порадьте молодому собі, що важливо, а що ні.)
«Чому я співчуваю Жульєну Сорелю наприкінці роману, хоча він скоїв злочин?»
(Текст-міркування з елементами есе. Обов’язково 2–3 аргументи + цитати або приклади з роману.)
«Жульєн Сорель у сучасному світі: як би він жив в Україні 2025 року?»
(Твір-роздум. Уявіть його соціальне походження, амбіції, кохання, конфлікти. Порівняйте з книжним героєм.)
Приклад вступу до теми 2:
«Жульєн Сорель скоїв тяжкий злочин – спробу вбивства. Але в останніх розділах роману я, читач, відчуваю до нього не осуд, а співчуття. Чому? Бо його трагедія – це трагедія талановитої людини в лицемірному суспільстві…»
4. Самостійна письмова робота (20–22 хв)
5. Взаємоперевірка в парах (5–6 хв)
6. Підсумок уроку: Яке слово чи фразу з роману Стендаля ви сьогодні згадали у своєму творі?
Домашнє завдання
Підготуватися до контрольної роботи (Урок №24): повторити весь матеріал по «Червоному і чорному» (сюжет, образи, проблематика, еволюція героя, стиль).
На наступному уроці буде контрольний тест.
За бажанням – доопрацювати сьогоднішній твір вдома і надіслати на “Всеосвіту” до неділі (завдання 10.23).
Твір 1. «Лист Жульєна Сореля з тюрми до себе 18-річного»
Дорогий Жульєне,
ти зараз стоїш у верьєрській пилорамі, тримаєш у руках «Меморіал Святої Єлени» і мрієш стати Наполеоном. Ти ненавидиш багатих, ненавидиш провінцію, ненавидиш себе за те, що народився сином теслі. Я пишу тобі з тюремної камери Безансона, за кілька днів до гільйотини, і хочу сказати тобі кілька слів.
Не грай ролей. Ти весь час намагався бути кимось іншим: спочатку — маленьким абатом у домі де Реналів, потім — ідеальним семінаристом, потім — холодним аристократом у Парижі. Ти повторював: «Треба бути лицеміром, щоб досягти успіху». І досяг. Став секретарем маркіза, майже графом. Але що це тобі дало? Порожнечу.
Пам’ятаєш ніч під липою з пані де Реналь? Тоді ти вперше відчув щось справжнє. Але відразу почав рахувати: «Я переміг мера». Не перемагай людей, Жульєне. Кохай їх. Я тут, у тюрмі, нарешті зрозумів: справжнє щастя — це коли ти просто сидиш поруч із людиною, яка тебе приймає таким, як є.
Не бійся бути слабким. Ти весь час доводив усім (і собі), що ти сильніший. А в результаті стріляв у жінку, яка тебе кохала. Гордість — поганий радник.
І ще одне: життя коротке. Ти хотів слави на століття. А зараз я щасливий, бо нарешті можу бути просто собою.
Не поспішай жити за чужими правилами.
Твій Жульєн, 24 роки.
(298 слів)
Твір 2. «Чому я співчуваю Жульєну Сорелю наприкінці роману, хоча він скоїв злочин?»
Жульєн Сорель у фіналі роману скоїв страшний злочин — двічі вистрілив у пані де Реналь у церкві. Здавалося б, його треба тільки засуджувати. Але я, читаючи останні розділи, відчуваю до нього глибоке співчуття. Чому?
По-перше, Жульєн — жертва суспільства, яке не дає талановитій людині з низів жодного шансу. Він народився бідним, без зв’язків, у провінції, де все вирішують гроші та походження. Стендаль показує, як суспільство Реставрації душить таких, як Жульєн. Він намагається пробитися розумом і волею, але скрізь натикається на лицемір’я: у семінарії — релігійне, у Парижі — аристократичне. Коли пані де Реналь під тиском сповідника пише донос, це остання крапля. Жульєн не просто мститься — він бунтує проти всього світу, який його принижував.
По-друге, у тюрмі Жульєн нарешті стає собою. Він відмовляється від апеляції, хоча Фуке і Матильда пропонують втечу. Він каже: «Я щасливий». Це парадоксально, але зрозуміло: вперше в житті він не грає ролі. Він визнає справжнє кохання до пані де Реналь і відкидає розрахунок.
По-третє, Стендаль сам симпатизує своєму герою. Автор іронізує над Жульєном, але водночас захоплюється його енергією та пристрастю. Жульєн — останній герой наполеонівської епохи в епоху торгашів.
Тому я співчуваю йому: він заплатив життям за те, що хотів бути вільним у світі, де свободи немає. Його злочин — це крик відчаю талановитої людини.
(312 слів)
Твір 3. «Жульєн Сорель у сучасному світі: як би він жив в Україні 2025 року?»
Уявімо, що Жульєн Сорель народився 2005 року десь у маленькому містечку на Вінниччині чи Черкащині. Батько — тесляр чи будівельник, мама — продавчиня. Він би ріс на YouTube і TikTok, дивився б відео про успішних айтішників, блогерів та стартапи. Його кумиром був би не Наполеон, а Ілон Маск чи якийсь український мільйонер з нуля.
Жульєн би відмінно вчився, читав би книжки англійською, склав би НМТ на 190+ і поїхав би до Києва чи Львова на ІТ чи економіку. У гуртожитку чи на орендованій квартирі він би відчував себе чужим серед дітей олігархів і чиновників. Він би повторював: «Вони все мають від народження, а я повинен довести».
Його «червона» мрія — стати топ-менеджером великої компанії чи запустити свій стартап. «Чорна» — піти в політику чи держслужбу, де треба «грати за правилами». Він би заводив зв’язки, ходив би на конференції, посміхався людям, яких зневажає.
Кохання? Одна дівчина — проста, щира, може з його містечка чи волонтерка (як пані де Реналь). Інша — донька багатого бізнесмена, інфлюенсерка, яка бачить у ньому «хлопця з потенціалом» (як Матильда). Він би обрав другу — заради статусу. А коли перша написала б у чат щось, що його принизило б перед «елітним» колом — міг би вибухнути.
Чи закінчив би він як у романі? Сподіваюсь, ні. Сьогодні є більше можливостей виїхати за кордон, знайти свою нішу. Але гордість і чутливість до приниження залишилися б. Жульєн 2025 року міг би стати успішним, але самотнім айтішником у Кремнієвій долині або политиком-популістом. Або просто вигоріти в 30.
Стендаль би впізнав свого героя.
(328 слів)