Для ваших знайомих. Подати заяву про вступ до ліцею можна, заповнивши форму: https://cutt.ly/kpelvstup
Група № 12, запишіть у зошит:
26.12.2025. Урок № 22. Еволюція героя роману Фредеріка Стендаля “Червоне і чорне”. Особливості стилю письменника.
Читати: Підручник О.М.Ніколенко 10 клас, Стендаль: ст. 88-90. Сторінку уроку на сайті викладача. Виписати в зошит: дату, № уроку, тему уроку, опорний конспект.
На “Всеосвіті” тест 10.22С. (не для всіх)
Урок № 22. Еволюція героя (Жульєна Сореля). Особливості стилю Стендаля
(10.12.2025)
Мета уроку:
простежити внутрішню еволюцію головного героя від амбітного юнака до людини, яка знаходить себе за кілька днів до гільйотини;
показати, як саме стиль Стендаля (лаконічний, аналітичний, майже «математичний») робить цю еволюцію видимою і переконливою;
підготувати студентів до письмового висловлювання на наступному уроці.
Епіграф на дошці:
«Я хотів би, щоб мій роман читали в 1935 і 2000 році».
(Стендаль, 1830)
Він дочитався: ми тут у 2025-му, і Жульєн досі живий.
1. Коротке вступне слово (3–4 хв)
Минулого разу ми розклали суспільство на три «кольори» і побачили, що Жульєн у кожному з них — чужий.
Сьогодні питання інше: а чи залишався він увесь час тим самим Жульєном? Чи змінився хоч на міліметр всередині?
Відповідь: змінився кардинально. І змінився саме тоді, коли перестав грати ролі.
2. Етапи еволюції Жульєна Сореля
Висновок по таблиці:
Жульєн проходить повне коло: від «червоного» (Наполеон) → через «чорне» (кар’єра святоші) → знову до «червоного» (дуель, героїчна смерть), але вже не як гра, а як правда.
Найважливіша зміна — не соціальна, а морально-психологічна: він перестає брехати собі.
Питання до класу:
На якому етапі Жульєн найближчий до вас?
Чи є у вашому житті моменти, коли ви теж «граєте роль»?
3. Дві героїні — два дзеркала еволюції Жульєна
Пані де Реналь — дзеркало щирості. Поки Жульєн брехав їй (і собі) про кохання-розрахунок — він був нещасний. Коли в тюрмі визнає справжнє кохання — знаходить спокій.
Матильда — дзеркало гордості. Вона кохає в ньому те, що він сам колись кохав у Наполеоні: маску героя. Коли маска падає — її любов тьмяніє.
Тому в останніх розділах Жульєн просить залишити його наодинці з пані де Реналь, а не з Матильдою.
4. Особливості стилю Стендаля — чому ми віримо в цю еволюцію
Стендаль не романтик і не сентименталіст. Він пише, ніби математик, який вивчає душу.
Аналітичність
Кожна емоція розібрана на складові. Приклад: коли Жульєн цілує пані де Реналь — 5 сторінок внутрішнього монологу: «Чи правильно я роблю? Чи не принизять мене?»
«Бейлізм» — стиль героя енергійного, пристрасного, який живе «на повну»
Короткі речення в моменти кульмінації: «Він стиснув пістолет. Два постріли.» — і все.
Відмова від довгих описів природи чи інтер’єру
У романі майже немає «пейзажів». Є тільки погляд героя. Природа з’являється лише тоді, коли відображає його душу (гірська сосна — символ гордості Жульєна).
Іронія і дистанція
Автор ніби сміється над своїм героєм, але водночас захоплюється ним. Ця іронія робить Жульєна живим.
Внутрішній монолог і «потік свідомості» за 70 років до Джойса
Стендаль першим почав записувати думки героя так, як вони біжать — уривчасто, з повтореннями, з логічними стрибками.
5. Заключне слово
Стендаль казав: «Я пишу для небагатьох щасливців».
Але через 200 років його читають мільйони — бо кожен у Жульєні впізнає себе:
коли ми прикидаємося не тими, ким є;
коли боїмося, що нас не поважатимуть;
коли в останній момент розуміємо, що найцінніше — це бути собою.
Тому роман не старіє.
Домашнє завдання (на Урок №23 — розвиток мовлення, письмово)
Оберіть одне з трьох завдань (обсяг 250–350 слів):
«Лист Жульєна Сореля до самого себе 18-річного з тюремної камери».
«Чому я в фіналі роману співчуваю Жульєну, хоча він убивця?»
Сучасна версія: «Як би виглядав Жульєн Сорель, якби народився в Україні 2005 року?» (TikTok, університет, війна, кар’єра тощо).
Завдання:
Прочитайте уривок із промови Жюльєна Сореля перед судом присяжних. У своїй відповіді висловіть власну думку щодо справедливості вироку.
Запитання для роздумів:
Як Жюльєн пояснює свою провину?
Чи вважає він вирок справедливим?
Як соціальне становище Жюльєна вплинуло на рішення суду?
Чи погоджуєтесь ви з його думкою про упередженість присяжних? Чому?
Як би ви вирішили цю справу, якби були на місці присяжних?
Ваша відповідь має містити аргументи та власні міркування.
— Панове присяжні!
Страх перед людською зневагою, який, здавалося мені, я зможу перебороти перед смертю, змушує мене взяти слово. Я не маю честі належати до вашої касти, панове, в моїй особі перед вами селянин, що повстав проти низькості свого стану.
Я не прошу у вас ніякої милості,— продовжував Жюльєн твердішим голосом.— Я не плекаю райдужних надій,— мене чекає смерть, і це буде справедливо. Я вчинив замах на життя жінки, гідної найглибшої пошани. Пані де Реналь була для мене майже матір'ю. Злочин мій жахливий, і зроблений він був умисно. Отже, панове присяжні, я заслужив смерть. Проте, хоча б я й менше завинив, я бачу тут людей, які, не задумуючись над тим, що молодість моя заслуговує співчуття, захочуть покарати в моїй особі і раз назавжди зломити тих юнаків незнатного походження, пригнічених бідністю, яким пощастило здобути добру освіту, внаслідок чого вони насмілились проникнути в середовище, яке на мові чванливих багатіїв зветься вищим світом.
Ось у чому, панове, полягає мій злочин, і він буде покараний тим суворіше, що, по суті, мене судять люди, не рівні мені. Я не бачу тут на лавах присяжних жодного заможного селянина, а тільки самих обурених буржуа...
