Зовнішні водопровідні мережі прокладають відповідно до робочих креслень проекту за тупиковою, кільцевою або ж комбінованою схемами. До початку і в процесі монтажу виконують такі роботи: розмічають і розчищають трасу; організовують будівельно-монтажний майданчик і доставляють на нього труби, необхідні матеріали, пристосування та допоміжне обладнання (для розмітки, різання і гнуття труб, нарізання різьби на них; пневматичний інструмент, оснащення для проведення слюсарних і зварювальних робіт тощо); риють траншеї, укладають в них труби і з’єднують між собою; монтують водорозподільну та запірну арматури в колодязях; частково засипають труби ґрунтом і роблять первинне гідравлічне випробування труб та арматури на герметичність; усувають виявлені дефекти; повністю засипають траншеї ґрунтом і роблять заключне випробування мережі.
При розмічуванні траси необхідно показувати (відмічати) кілочками осі та кути поворотів водопровідної мережі, показувати місця перетину її з існуючими підземними комунікаціями (каналізація, електро чи телефонні лінії тощо), а також місця обладнання колодязів.
Для запобігання замерзання води взимку і нагрівання влітку, а також механічного пошкодження зовнішні трубопроводи прокладають у земляних траншеях. З метою попередження обрушення стінок форму траншеї вибирають залежно від особливостей ґрунту: з вертикальними стінками – для глинистих ґрунтів, з укосами – для супіщаних та інших нещільних ґрунтів, змішаного типу - при глибокому закладанні труб або наявності ґрунтових вод на дні траншеї. Глибина траншеї повинна бути на 10-30 см нижче рівня промерзання ґрунту.
В разі відсутності відомостей про глибину промерзання ґрунту труби рекомендується укладати на середній для даного району глибині, яка для північних районів становить 2,6-3,5 м, для центральних – 2,2-2,7 і для південних – 1,0-1,5 м.
Траншеї риють ротаційними чи ковшовими екскаваторами. При цьому ґрунт виймають не до заданої глибини траншеї, а залишають 50 мм у сухих і 100 мм у вологих ґрунтах для наступного вирівнювання дна при прокладанні труб.
У глинистих ґрунтах траншеї риють з перемичками через кожні 2-3 м. У піщаних ґрунтах стінки траншеї закріплюють дошками. Водопровідні труби у всіх ґрунтах укладають на дно траншеї, у скельних ґрунтах – на піщану подушку 15 см завтовшки, а в болотистих – на споруджену штучну основу. В місцях перетину з каналізаційними комунікаціями водопровідну мережу розміщують вище на 0,4 м. При паралельному їх розміщенні відстань між ними повинна становити понад 1,5 м. У тих випадках, коли траншея проходить близько від будівель і їх фундамент знаходиться вище дна траншеї, необхідно передбачити захисні заходи від деформування приміщення.