Тема: Технологічна послідовність монтажу системи гарячого водопостачання

Типові схеми монтажу трубопроводів

У системах ГВП та опалення схеми підключення трубопроводів дещо відрізняються. Так, у системі гарячого водопостачання найпоширенішими є такі види:

• Тупикова схема (рис. 1, а). У такій системі використовуються водопровідні стояки, тобто вертикальні трубопроводи, від яких відбувається відгалуження труб до певних місць споживання. При цьому використовується найменша кількість труб, однак частіше потрібно використовувати фітинги. Недоліком такої схеми є можливе виникнення застою води в ділянках, де її споживання найменше.

• Кільцеві трубопроводи (рис. 1, б). При застосуванні такого способу підключення подача води до кожного місця споживання відбувається фактично з двох напрямків. Це унеможливлює застій води, тим самим запобігає зараженню водопроводу бактерією Legionella pneumophila – небезпечним збудником легіонельозу. Ця система передбачає використання більшої кількості труб, ніж у попередній, однак можна використовувати менший діаметр труб. Також, процедура заміни води в трубопроводі при такій схемі є значно простішою, ніж у тупиковій системі.

• Змішана схема. Являє собою поєднання попередніх двох систем.

Загальні рекомендації при монтажі трубопроводів:

Як зазначалось вище, при виборі схеми розташування трубопроводів важливо не допускати місць, де гаряча вода буде застоюватись. Якщо ж без цього не обійтись, тоді потрібно передбачити можливість альтернативного використання окремих водонагрівачів для подачі гарячої води до тих місць, де водозабір відбуватиметься рідко. Система ГВП повинна завжди гарантувати подачу води, температура якої буде не нижчою за 55°С.

Усі різьбові з'єднання рекомендовано ущільнювати за допомогою паклі (наприклад, із сантехнічного льону) в поєднанні із сантехнічною пастою. При цьому важливо використовувати ту її кількість, яка не пошкодить з'єднання і, при цьому, забезпечить його герметичність.

При виникненні потреби у вигині труби необхідно дотримуватись рекомендацій виробника стосовно мінімального радіуса такого згину. Для найкращого результату слід використовувати спеціальний трубозгинальний інструмент.

Фітинг необхідно зафіксувати на трубу до її згинання, і він не повинен бути в місці згину.