Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar).

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 28 травня 2024 року долучитися до чергової відкритої лекції на тему «Введення гетероатомів у π-спряжені остови» за участі Девіда Боніфаці (Prof. Davide Bonifazi), професора кафедри органічної хімії Віденського університету, котрий із відзнакою закінчив Пармський університет (Італія). Захистив дисертацію у Швейцарській вищій технічній школі у Цюриху під керівництвом професора Франсуа Дідріха. Під час навчання в аспірантурі Девід Боніфаці проходив стажування в Інституті Вейцмана (Ізраїль). Після цього працював як постдок, спочатку у Цюриху у Швейцарії, а потім в Університеті Трієста в Італії під керівництвом професора Мауріціо Прато. Його дослідження зосереджені на дизайні та розробці синтетичних стратегій для отримання органічних молекулярних структур, які завдяки їх особливим фізичним та структурним властивостям сприяють появі важливих функцій для застосування у міждисциплінарних галузях на межі органічної хімії, фізики, матеріалознавства та біології. Сучасні наукові дослідження включають чотири дослідницькі напрямки: супрамолекулярна органічна нанохімія; передові матеріали на основі вуглецевих наноструктур; багатофункціональні фотоактивні π-спряжені архітектури; супрамолекулярна хімія, що взаємодіє з функціями клітини.

За словами відомого вченого, молекулярні графеноїди з їх регульованими HOMO-LUMO забороненими зонами є одними з найперспективніших хромофорів для створення фотокаталізаторів, люмінофорів, біомаркерів, оптичних та електронних пристроїв на основі органічних сполук. Серед різних підходів до функціоналізації, цілеспрямоване заміщення атомів вуглецю ізоструктурними елементами стає універсальною стратегією для контролю над оптоелектронними та самозбірними властивостями цих поліциклічних ароматичних вуглеводнів. У зв'язку з цим інтенсивно досліджуються структури, в яких окремі атоми карбону заміщені атомами бору, азоту та халькогену. У цій доповіді були представлені результати робіт з раціонального синтезу гетероатомних π-спряжених сполук, з особливим акцентом на бор-, азот- і халькогенвмісні каркаси. У лекції Девід Боніфаці розглянув різні синтетичні шляхи введення гетероатомів у поліциклічні ароматичні вуглеводні та висвітлив інтригуюче питання про передбачувану можливість керувати їхніми оптоелектронними властивостями.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Девіду Боніфаці за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar).

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 9 травня 2024 року долучитися до чергової відкритої лекції на тему «Керовані ліпідні ацетиленові цитотоксичні засоби (LACs) проти раку та туберкульозу» за участі професора Ремі Шовена (Prof. Dr. Remi Chauvin) Університету Тулузи (м. Тулуза, Франція). Науковець вивчав хімію у Вищій національній школі хімічної промисловості та Вищій національній школі хімії Парижу, ступінь доктора філософії отримав в Університеті Париж-Сакле (University Paris XI). Працював постдоком спочатку у групі Б. Шарплеса в Массачусетському технологічному інституті в США, а потім у Цюрихському університеті в Швейцарії. Упродовж 24 років очолював лабораторію координаційної хімії в Університеті Тулузи. Його наукові інтереси охоплюють дослідження карбобензенів з різноманітними фізичними властивостями, розробку протиракових та протитуберкульозних ліпідних алкінілкарбінолів, вивчення електростатичних ефектів від полярних фосфокарбонових лігандів у каталізі, а також теоретичні дослідження структури органічних сполук. У 2019 році був нагороджений медаллю Національної академії наук України. Ремі Шовен є почесним доктором НТК «Інститут монокристалів» НАН України, Донецького національного університету імені Василя Стуса та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У лекції професор Ремі Шовен звернув увагу на досягнення ацетиленової хімії в галузі органічних матеріалів, на можливість її використання в біомедичних науках. Згідно з літературними даними, після відкриття протитуберкульозного метаболіту мікоміцину у 1947 році було виявлено, що ліпідні алкінілкарбіноли (LAC), видобуті з морських губок, виявляють значну протипухлинну цитотоксичність. Дослідження зв'язку між структурою та активністю на природних алкенілалкінилкарбінолах (AAC) привело до відкриття хірального фармакофора діалкінілкарбінолу (DAC або DACol). За словами відомого вченого, подальші модифікації шляхом введення аленільної групи або додаткового потрійного зв’язку привели до утворення сполук BAC, які й виявили активність на дуже низькому рівні концентрацій, а саме на пікомолярному. З метою стабілізації «псевдоароматичних» BACs, модуляція була узагальнена за допомогою ключової стратегії «малого синтона», яка, як передбачається, буде застосована в енантіочистих рядах. Також були оприлюднені результати досліджень щодо цитотоксичності штучних LAC стосовно Mycobacterium tuberculosis.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Ремі Шовену за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 29 квітня 2024 року долучитися до другої відкритої лекції на тему «Відкриття нових наноматеріалів – крихітних пластівців, які визначають майбутнє технологій» за участі заслуженого професора матеріалознавства та інженерії, директора Інституту наноматеріалів Дрекселя (США) Юрія Георгійовича Гогоці, котрий є відомим науковцем у галузі дослідження й обробки 2D карбідів і нітридів (максенів), наноструктурованого вуглецю та інших наноматеріалів для енергетики, розв'язання проблем водних ресурсів та для біомедичних застосувань. Юрій Гогоці один з найбільш цитованих дослідників українського походження у галузі хімії та матеріалознавства (близько 186 тис. цитувань, індекс Гірша – 195 за даними Scopus). У 2022 році Юрій Георгійович отримав визнання як «Високоцитований дослідник» в авторитетному реєстрі Clarivate одразу в двох категоріях: хімія та матеріалознавство.

У лекції професор Юрій Гогоці порушив питання відкриття нових матеріалів максенів – двовимірних карбідів та нітридів перехідних металів, які згодом будуть застосовувати для зберігання енергії і виготовлення нових електронних пристроїв. Це двовимірні 2D-кристали, дуже тонкі, усього кілька атомних шарів, і мають відносно велику площу. Відкриті наноматеріали складаються із шарів вуглецю або азоту, що розташовані між двома шарами металу. Наприклад, максен Ti3C2 – це такий собі атомний «сендвіч»: шар вуглецю – ніби котлета, затиснута шматками «хліба» з титану. Це найпростіший «сендвіч» такого типу, адже максени бувають справжніми «біг-маками» – коли кілька «котлет» затиснуті кількома «хлібинами». Максени можна буде використовувати в електронних приладах, у системах очищення питної води та медицині.

За словами вченого, всі портативні інтернет-пристрої мають зберігати енергію, якщо ми зможемо виробляти достатньо енергії з відновлюваних джерел, і якщо ми зможемо її якісно зберігати, то дуже сильно змінимо оточуючий нас світ. Відкриття нових матеріалів створює моменти натхнення та дає змогу використовувати нові технології. Двовимірні нанолисти, такі як графен, нітрид бору та десятки інших, служать будівельними блоками для нових зібраних матеріалів і цілих пристроїв. Карбіди та нітриди перехідних металів, відомі як MXenes, були відкриті доповідачем та його колегами більше десяти років тому і є найшвидше зростаючим сімейством наноматеріалів. Вони мають унікальні властивості та можуть бути використані в багатьох передових технологіях.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Юрію Георгійовичу Гогоці за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

У Інституті біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України відбулося наукове засідання міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 19 квітня 2024 року долучитися до чергової відкритої онлайн-лекції на тему «Біоміметичне моделювання металоензимів: від дослідження механізмів до створення інноваційних каталізаторів» за участі члена-кореспондента НАН України Ігора Фрицького, завідувача кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У доповіді було розглянуто основні підходи до створення структурних і функціональних моделей металовмісних ферментів та основні принципи розроблення біоміметичних каталізаторів. Науковець проаналізував першочергові причини низької ефективності сучасних біоміметичних каталізаторів порівняно з їхніми природними прототипами і торкнувся можливих шляхів її поліпшення. Зокрема, розглянув застосування багатофакторного підходу під час створення функціональних моделей ферментів, який полягає в одночасному використанні двох або більшої кількості типів взаємодій (зокрема, нековалентних), притаманних активному центру і/чи присутніх в ензим-субстратному комплексі (як, наприклад, у лужній фосфатазі).

На думку Ігора Фрицького, численні біохімічні процеси у живих системах відбуваються за участі ферментів, які містять йони металів в активних центрах. Зокрема, металовмісні активні центри (нерідко у складі кофакторів небілкової природи) є частиною численних гідролаз і оксидоредуктаз. Найважливіший метод вивчення особливостей будови та функціонування металоферментів – дослідження їхніх низькомолекулярних моделей. Створення синтетичних модельних сполук на основі комплексів металів не лише поліпшує розуміння механізмів ферментативного каталізу, а й дає змогу розв’язувати багато практичних завдань: від створення нових фармацевтичних засобів (інгібіторів функції металоферментів) до розроблення біоміметичних каталізаторів. Природа вже давно є джерелом натхнення для створення нових каталітичних систем, а металоензими – взірець досконалих каталізаторів із неперевершеною ефективністю й вибірковістю. Було окреслено перспективи застосування біоміметичних каталізаторів у різних процесах, зокрема, у процесах фіксації азоту, фотокаталітичного розщеплення води й отримання «зеленого» водню («штучного фотосинтезу»), гідролітичного знешкодження фосфорорганічних екотоксикантів і аналогів бойових отруйних речовин тощо.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність члену-кореспонденту НАН України Ігору Фрицькому за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar).

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 9 квітня 2024 року долучитися до чергової відкритої онлайн-лекції на тему «Дитієноанелювання [1,4]тіазинів – історія про збагачення електронної густини для надання редокс-активним люмінофорам незвичайні властивості твердотільних антиароматичних речовин» професора Томаса Мюллера (Prof. Dr. Thomas J.J. Müller), директора Інституту органічної хімії та макромолекулярної хімії, а також очільника лабораторії органічної хімії в Університеті імені Генріха Гейне, м. Дюссельдорф, Німеччина. Томас Мюллер вивчав хімію в Мюнхенському університеті Людвіга Максиміліана, потім проходив стажування у Стенфордському університеті, та розвивав власну наукову кар’єру в Технічному університеті Дармштадта, Мюнхенському університеті та в Гейдельберзькому університеті. Його наукові інтереси охоплюють синтетичну та фізико-органічну хімію функціональних хромофорів, а також розробку нових однореакторних реакцій. У 2021 року Томас Мюллер був обраний іноземним членом Національної академії наук України. Протягом багатьох років Томас Мюллер активно співпрацює з науковою спільнотою України. За його фінансової підтримки чимало українських вчених-хіміків, зокрема молодих, неодноразово стажувалися в Інституті органічної хімії Університету Гайнріха Гайне, де виконували наукові дослідження, що дозволило їм після повернення до України розпочати вітчизняні дослідження у нових сучасних галузях органічної хімії та її суміжних галузях.

На думку відомого вченого, тієно- та бензотієноанельовані [1,4]тіазини більш електронозбагачені, ніж їхні більш відомі аналоги (фенотіазини), що підтверджено розрахунками DFT та циклічною вольтамперометрією. Анти-анти та син-анти-Біс[1]бензотієно[1,4]-тіазини виявляють специфічні електронні властивості і демонструють яскраво виражену зелену люмінесценцію в розчині (ΦF ≈ 20%) і в твердому стані. Рентгеноструктурний аналіз анти-анти похідних виявив копланарне розташування їхньої пентациклічної анельованої системи, підкреслюючи структурну подібність до гетероаценів. Розраховані ядерно-незалежні хімічні зсуви додатково підтвердили, що ці системи з 8π-електронним ядром можна розглядати як антиароматичні системи.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Томасу Мюллеру за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar).

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 12 березня 2024 року долучитися до чергової відкритої онлайн-лекції на тему «Новітні досягнення в каталізі та за його межами» за участі професора Біла Моранді (Prof. Dr. Bill Morandi) кафедри синтетичної органічної хімії Швейцарської вищої технічної школи (ETH Zürich). Його наукова діяльність спрямована на розробку та розвиток нових каталітичних реакцій для синтезу малих молекул і матеріалів, а також на підвищення ролі відновлюваної сировини та вторинних матеріалів. Вчений має численні нагороди, серед яких премія Novartis Early Career Award в галузі органічної хімії, Меморіальна премія Карла Дуйсберга від Німецького хімічного товариства, а також був обраний до списку C&EN Talented 12. Наразі Біл Моранді є асоційованим редактором Organic Chemistry Frontiers, журналу Королівського хімічного товариства.

У цій лекції науковцем було представлено останні досягнення власної хімічної лабораторії у галузі синтетичних методів, окреслено основні напрями молекулярного редагування. Також було коротко обговорено нові розробки з розділу шатл-каталізу, включаючи його застосування для переробки сировини та відходів. Детально розкрито міждисциплінарний підхід до таких областей хімічної науки як органічний синтез, металоорганічна хімія, супрамолекулярна хімія, медична хімія та неорганічна хімія. Використано раціональне проєктування інноваційних каталітичних реакцій для основних синтетичних проблем хімії.

На думку відомого вченого, каталітичні оборотні реакції, такі як алкеновий метатезис і переносне гідрування, мали сприятливий вплив на розвиток молекулярної хімії. Наразі ми розробляємо реакції «човникового каталізу», які покликані вирішити синтетично актуальні проблеми в каталізі та забезпечити нові відкриття для хіміків-синтетиків. Сучасна дослідницька програма професора Біла Моранді спрямована на проєктування та розробку нових каталітичних реакцій для синтезу малих молекул і матеріалів, а також валоризацію відновлюваної сировини та відходів.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Білу Моранді за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar).

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 22 лютого 2024 року долучитися до чергової відкритої онлайн-лекції на тему «Наномедицина раку» за участі професора Твана Ламерса (Prof. Twan Lammers) Центру біогібридних медичних систем Університетської клініки Аахенського університету (Німеччина). Наукова лабораторія вченого працює над індивідуалізацією та покращенням лікування захворювань, поєднуючи таргетування лікарських засобів з їх візуалізацією. Саме тут розробляють наносистеми доставки ліків, а також матеріали та методи для моніторингу росту пухлин, ангіогенезу, запалення, фіброзу та метастазування.

Як вважає професор Тван Ламерс, наноліки досить широко застосовуються для лікування раку. Доставляючи молекули лікарських засобів більш ефективно та більш вибірково до патологічних ділянок, а також послаблюючи їх накопичення в здорових органах і тканинах, нанофармацевтичні складові, такі як ліпосоми, полімери та міцели, допомагають покращити баланс між ефективністю і токсичністю хіміотерапевтичних препаратів. Наномедицина також все частіше використовується для забезпечення in vivo використання терапевтичних засобів нуклеїнових кислот, таких як ДНК, siRNA та мРНК. Накопичення пухлиною нанопрепаратів традиційно дорівнює ефекту покращеної проникності та утримання (EPR), який сильно варіюється як на піддослідних тваринах, так і на пацієнтах.

На думку вченого, щоб вирішити проблеми, пов’язані з гетерогенним націлюванням на пухлину, і покращити клінічну трансляцію наномедицини раку, ми працюємо над системами та стратегіями моніторингу, модуляції доставки ліків, спрямованих на боротьбу з пухлиною. У лекції було висвітлено декілька з цих стратегій, включаючи, нові хімічні й фармацевтичні дизайни сучасних ліків, також візуалізаційні втручання для праймування кровоносних судин пухлини та мікрооточення, приведені приклади використання зображень і тканинних біомаркерів для стратифікації пацієнтів. Разом усі ці зусилля в галузі наномедицини допомагають сприяти клінічному втручанню інноваційних наномедичних методів лікування у боротьбу з онкологічними захворюваннями.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Твану Ламерсу за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

У новому році продовжує свою роботу Харківській квантовий семінар у онлайн-форматі.

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 23 січня 2024 року долучитися до чергової відкритої лекції на тему «Прискорення квантової хімії за допомогою машинного навчання (ML) і штучного інтелекту (AI)» за участі доктора теоретичної хімії Олександра Ісаєва (Університет Карнегі-Меллона, Піттсбург, США). Лабораторія Олександра Ісаєва працює на стику кількох наук: теоретичної хімії, фармацевтики та інформатики.

У лекції вчений представив результати молекулярного моделювання та штучного інтелекту (ШІ) для вирішення складних завдань сучасної хімії. Має відбуватися прискоренням молекулярних відкриттів за допомогою поєднання штучного інтелекту, інформатики і високопродуктивної квантової хімії, та зосередження як на генеративних, так і на прогнозованих моделях машинного навчання для обробки хімічних і біологічних даних. На думку лектора, такі атомістичні потенціали є високоточними порівняно з еталонними розрахунками QM. Показано, що потенціали нейронної мережі досить точно представляють базову фізичну хімію молекул за допомогою різних тестів, включаючи хімічні реакції, кінетику, термохімію, структурну оптимізацію та моделювання молекулярної динаміки. На разі існує проблема молекулярного дизайну хімічних сполук, яка й передбачає створення нових молекулярних структур або сфокусованих молекулярних бібліотек із заданими властивостями. А застосування методу штучного інтелекту дозволяє проєктувати нові хімічні сполуки з відповідними фізико-хімічними та біологічними властивостями.

Матеріальна інформатика – наука, що базується на даних та знаннях, необхідних для ідентифікації нових матеріалів, для цілого ряду пристосувань, включаючи перетворення сонячної енергії, яка вирішує питання наукових відкриттів у хімічних й біологічних базах даних, запроваджуючи новітні аналітичні підходи, засновані на широкомасштабному аналізі даних та машинному навчанні.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Олександру Ісаєву за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

На Міжнародній освітній платформі Ukraine Global Faculty продовжується цикл відкритих онлайн-лекцій відомих усьому світу науковців-практиків.

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 9 січня 2024 року долучитися до чергової відкритої лекції на тему «From lactide to Polylactide, mechanisms and catalysts» за участі докторки хімічних наук, завідувачки кафедри біонеорганічної хімії інституту неорганічної хімії, Рейнсько-Вестфальського технічного університету Аахена (Німеччина) Соні Геррес-Павліс.

Соня Геррес-Павліс отримала ступінь доктора наук у 2005 році в Університеті Падерборна. Тема її дисертації була присвячена біонеорганічній хімії мідно-кисневих сполук. Після чого вона перейшла на посаду наукового співробітника до Стенфордського університету. У 2011 році працювала доцентом координаційної хімії в Мюнхенському технічному університеті, а в 2012 році захистила другу докторську дисертацію в Дортмундському технічному університеті, яка розкривала тематику стійких каталізаторів полімеризації. У 2015 році науковиця прийняла запрошення на кафедру біоорганічної хімії Технічного університету Північного Рейну-Вестфалії в Аахені.

Протягом своєї наукової діяльності отримала кілька нагород, найважливіша з яких: Премія за інновації федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, премія Арнольда-Зоммерфельда Баварської академії мистецтв і наук, а в 2022 році Соня Геррес-Павліс стала членом Європейського хімічного товариства. Має понад 200 публікацій у різних наукових виданнях та чотири патенти.

Наукові інтереси вченої зосереджені в галузі біоорганічної та координаційної хімії, з особливим фокусом на хімії металів, що використовуються для перенесення кисню та електронів, реакцій зв'язування С-С ланцюгів, а також радикальної полімеризації з перенесенням атома та полімеризації лактидів з комплексами цинку.

Під час відкритої лекції науковицею було розглянуто такі поняття як: синтез лактиду, біопохідні ресурси, синтез PLA, типові каталізатори, координаційно-вставний механізм, механізм активованого мономеру, кінетика, одноцентрові каталізатори, переваги та недоліки каталізаторів.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність докторці хімічних наук Соні Геррес-Павліс за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес й мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

На Міжнародній освітній платформі Ukraine Global Faculty продовжується цикл відкритих онлайн-лекцій відомих усьому світу науковців-практиків.

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 21 листопада 2023 року долучитися до чергової відкритої лекції на тему «Quantum phenomena at all spatial and temporal scales» за участі професора фізики факультету фізики та інженерної фізики університету Тулейн (США) Дениса Бондаря.

Денис Бондар – молодий науковець, котрий проводить теоретичні та обчислювальні дослідження на стику квантових технологій та надшвидкої нелінійної оптики. Його особливий інтерес полягає у дослідженні використання квантового контролю для створення нелінійних оптичних властивостей і як індивідуальні нелінійні оптичні ефекти можуть покращити обробку інформації. Результати його досліджень опубліковані у всесвітньовідомих наукових виданнях Quantamagazine, Nature Materials, Physics, PhysicsWorld, US Army, Finding Genius Podcast, Tulane News тощо. Професор закінчив з відзнакою Ужгородський національний університет у 2006 році. У 2011 отримав ступінь PhD in Physics в Університеті Ватерлоо, Канада, після чого протягом 7 років викладав у Прінстонському університеті (Нью-Джерсі, США). Має багато відзнак як молодий вчений, у тому числі: W. M. Keck Foundation Award та Young Faculty Award DARPA.

На думку Дениса Бондаря, квантова механіка – наука мікроскопічна. У цій лекції вчений розвіяв цю думку, розглянувши експерименти, які показують, що квантові ефекти існують у всіх масштабах – від субатомного до цілого Всесвіту. Науковець представив новий систематичний підхід оперативного динамічного моделювання (ODM), який дозволяє виводити рівняння руху з еволюції спостережуваних у часі. Використовуючи ODM, можна не тільки повторно вивести добре відомі фізичні теорії (такі як рівняння Шредінгера та Ньютона), але й вирішити відкриті проблеми квантової нерівноважної статистичної динаміки та сформулювати нову теорію ентропійної гравітації, яка була експериментально перевірена.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Денису Бондарю за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar).

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 15 листопада 2023 року долучитися до чергової відкритої лекції на тему «Біологічно активні функціональні наноматеріали: від дієвих гнучких магнітів до фотонної логіки» за участі професора Владіміра Цукрука (Prof. Vladimir Tsukruk), директора Центру мікроаналізу Технологічного інституту Джорджії, Атланта, США. Вищу освіту та ступені кандидата і доктора хімічних наук він здобув в Україні. Будучи у постдокторантурі, виконував дослідження в Дармштадтському і Марбурзькому університетах та університеті Акрона. Владімір Цукрук є співавтором більше 550 статей, процитованих близько 40000 разів, з h-індексом понад 100, підготував 120 аспірантів і докторантів.

У лекції професор Владімір Цукрук представив результати створення функціональних гібридних наноматеріалів з хіральних нематичних полісахаридів у поєднанні з оксидами графену, магнітними наночастинками та квантовими точками для адаптивних матеріалів, магнітних фотонних матеріалів і тонкоплівкової електроніки. Детально розповів про стабільні фотонні наноматеріали з нанокристалів целюлози та нановолокон, декорованих високофотолюмінесцентними органічними барвниками або вуглецевими квантовими точками. Поділився результатами щодо магнітно-керованої однорідної фотонної організації нанокристалів бактеріальної целюлози, декорованих суперпарамагнітними наночастинками. Вчений презентував власні розробки польових транзисторів з багатозначною логікою, які дозволяють значно підвищити здатність до шифрування за допомогою світлового імпульсу.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Владіміру Цукруку за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення. 

09 листопада на платформі Ukraine Global Faculty відбулася онлайн лекція професора кафедри хімії в Коледжі мистецтв і науки Університету Міссурі, науковця у галузі комп'ютерної біофізики та розробки ліків Dmitri Kireev – «Computer-Aided Drug Design»

 Під час лекції студенти та викладачі познайомилися з концепцію комп'ютерного дизайну ліків (CADD) та його роллю на різних етапах процесу відкриття нових лікарських засобів. Також були розглянуті різні методології CADD, такі як молекулярний докінг, моделювання з використанням вільної енергії та штучний інтелект.

Учасники заходу отримали цінну інформацію про трансформаційний потенціал CADD у сучасних фармацевтичних дослідженнях.

Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar).

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 19 жовтня 2023 року долучитися до чергової відкритої онлайн-лекції на тему «Деаромативні стратегії функціоналізації: від новітніх методів до складних природних продуктів» за участі професора Девіда Сарла Іллінойського університету в Урбана-Шампейн (США), котрий здобув ступінь доктора філософії з хімії у групі професора К. Ніколау в галузі тотального синтезу, а потім приєднався до групи професора Е. Каррейри (який вже був лектором Харківського хімічного семінару) в ETH як постдокторант, де й досліджував асиметричний каталіз. Наукові інтереси Девіда Сарла охоплюють синтез складних біологічно активних природних сполук та хімічну біологію, а також розробку новітніх синтетичних методів.

Як вважає професор Девід Сарла, невеликі складні молекули, що містять гетероатоми, необхідні у всіх галузях хімії, але часто вони є важкодоступними для дослідників. Селективні перетворення ароматичних сполук могли б забезпечити безпосередній шлях до них, однак численні проблеми, пов’язані з деароматичною функціоналізацією, залишили ці типи реакцій недостатньо досліджуваними.

Доповідь вченого стосувалася нових стратегій, які й заповнюють цю прогалину, зокрема деароматичної функціоналізації з використанням аренофілів, що фотохімічно реагують з аренами за схемою [4+2]. Таким чином, добре відомі реакції з олефінами, такі як дигідроксилювання, епоксидування та відновлення, тепер можуть бути безпосередньо застосовані до аренів. Крім того, аренофіли в поєднанні з каталізом перехідними металами забезпечують швидкий доступ до широкого спектру продуктів, які є складними для синтезу відомими методами і доповнюють ті, що отримують за допомогою біологічних або хімічних деароматичних процесів. Використовуючи хімію деароматизації було виконано синтез складних природних продуктів, включаючи панкратистатини, наркоклазин, ідарубіцинон та аміноглікозидні антибіотики.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Девіду Сарла за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar).

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 5 жовтня 2023 року долучитися до чергової відкритої лекції на тему «Emerging enabling technologies in chemical processing: the truth about reproducibility and real industrial applications» за участі професора Жанкарло Кравотто (Prof. Giancarlo Cravotto), італійського інженера-хіміка, професора органічної хімії та віцедиректора факультету фармацевтичних наук і технологій у Туринському університеті. Результати його дослідницької діяльності у галузі зеленої хімії, новітніх технологій та інтенсифікації процесів опубліковані у більш ніж 530 наукових роботах, які мають понад 24 000 цитувань, він автор 20 міжнародних патентів. Жанкарло Кравотто написав кілька книг, за його участі розроблено кілька інноваційних технологій від лабораторних до напівпромислових масштабів.

На думку професора Жанкарло Кравотто, сталий розвиток хімічних процесів є рушійною силою інновацій та індустріалізації відповідно до вимог екологічності, енергоефективності та масштабованості. Серед нових технологій хімія в безперервному потоці стала основним напрямком у розробці інноваційних високоефективних каталітичних синтезів хімічних речовин та активних фармацевтичних інгредієнтів. На жаль, відтворюваність і заявлена масштабованість, про які повідомляється у роботах, часто виявляються хибними. Водночас традиційний нагрів і перемішування в реакторах періодичної дії вже не є конкурентоспроможним порівняно з методами безперервного синтезу, та технологіями, що застосовуються в проточному режимі. В умовах нинішньої революції індустрії інноваційні досягнення, засновані на використанні кібернетичних систем і штучного інтелекту, зможуть допомогти оптимізувати та активізувати синтетичні процеси, поєднуючи каскадні реактори з безперервним моніторингом і навіть прогнозуванням рішень на випадок непередбачуваних подій. Альтернативні джерела енергії, такі як діелектричне та омічне нагрівання, ультразвук, гідродинамічна кавітація, реактивні екструдери та плазма, революціонізували стандартні промислові процеси.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Жанкарло Кравотто за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar).

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 5 вересня 2023 року долучитися до чергової відкритої лекції на тему «Спрощуємо синтез за допомогою електрики» за участі професора Філа Барана (Prof. Phil Baran), який працює у Дослідницькому інституті Скріппса (США) та є одним з найвідоміших хіміків-синтетиків сучасності.

Лабораторія професора Барана працює в галузі хімічного синтезу, який має значний вплив на швидкість відкриття та розробку нових ліків як шляхом тотального синтезу складних природних продуктів (терпени, алкалоїди, пептиди та олігонуклеотиди), так і шляхом застосування нових реакцій і методів.

За словами науковця Філа Барана, органічний синтез – одна з найбільших галузей хімії, яка має глибокий вплив на вдосконалення та розвиток усієї людської цивілізації. У своїх найсучасніших проявах він перетворює мрію про алхімію (перетворення чогось нікчемного на щось цінне) на реальність. Передбачити конкретні події, які змінять хід розвитку цієї галузі, досить складно. У цій лекції на конкретних прикладах було показано, як один із найстаріших і найдешевших реагентів на Землі – електрон – може сприяти новим ретросинтетичним перетворенням і допомагати у пошуку простих, ідеальних рішень для розв'язання багаторічних викликів хімічної науки.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Філу Барану за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення 

Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar). Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 07 червня 2023 року долучитися до чергової відкритої лекції на тему «Захоплюючий світ двовимірних карбідів та нітридів (максенів)» за участі заслуженого професора матеріалознавства та інженерії, директора Інституту наноматеріалів Дрекселя (США) Юрія Георгійовича Гогоці, котрий є відомим науковцем у галузі дослідження й обробки 2D карбідів і нітридів (максенів), наноструктурованого вуглецю та інших наноматеріалів для енергетики, розв'язання проблем водних ресурсів та для біомедичних застосувань. Юрій Гогоці один з найбільш цитованих дослідників українського походження у галузі хімії та матеріалознавства (близько 186 тис. цитувань, індекс Гірша – 195 за даними Scopus). У 2022 році Юрій Георгійович отримав визнання як «Високоцитований дослідник» в авторитетному реєстрі Clarivate одразу в двох категоріях: хімія та матеріалознавство.

У лекції професор Юрій Гогоці порушив питання відкриття нових матеріалів максенів – двовимірних карбідів та нітридів перехідних металів, які згодом будуть застосовувати для зберігання енергії і виготовлення нових електронних пристроїв. Це двовимірні 2D-кристали, дуже тонкі, усього кілька атомних шарів, і мають відносно велику площу. Відкриті наноматеріали складаються із шарів вуглецю або азоту, що розташовані між двома шарами металу. Наприклад, максен Ti3C2 – це такий собі атомний «сендвіч»: шар вуглецю – ніби котлета, затиснута шматками «хліба» з титану. Це найпростіший «сендвіч» такого типу, адже максени бувають справжніми «біг-маками» – коли кілька «котлет» затиснуті кількома «хлібинами». Максени можна буде використовувати в електронних приладах, у системах очищення питної води та медицині.

За словами вченого, всі портативні інтернет-пристрої мають зберігати енергію, якщо ми зможемо виробляти достатньо енергії з відновлюваних джерел, і якщо ми зможемо її якісно зберігати, то дуже сильно змінимо оточуючий нас світ.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Юрію Георгійовичу Гогоці за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

5 травня 2023 року о 16:00 відбулося онлайн-засідання Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar), започаткованого Науково-дослідним відділенням хімії функціональних матеріалів Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України.

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу долучитися до чергової відкритої лекції на тему «Functional Materials by Design: Developing Treasure Maps with Quantum Chemistry» за участі професора фізики Маттіаса Вуттіга з Аахенського технічного університету (Німеччина), котрий є відомим науковцем у галузі розробки нових функціональних матеріалів широкого спектру застосування. Маттіас Вуттіг був запрошеним професором у лабораторії Белла, Мюррей Хіллі, Лабораторії Лоуренса Берклі, Стенфордському університеті, Університеті Ханчжоу, IBM, Інституті зберігання даних (DSI), Китайській академії наук у Шанхаї. Має понад 450 наукових публікацій у провідних міжнародних виданнях, а індекс Гірша відомого фізика за даними Scopus становить 82.

У лекції професор Маттіас Вуттіг порушив питання розробки шляхів проектування матеріалів, зокрема, передових функціональних матеріалів з привабливими оптико-електронними властивостями, включаючи матеріали з фазовими змінами, термоелектричні перетворювачі енергії, фотонні перемикачі та матеріали для фотовольтаїки. Матеріали з фазовою зміною використовуються в усіх поширених перезаписуваних оптичних носіях (CD-RW, DVD+-RW, DVD-RAM, BD-RE). Інформацію можна зчитувати за допомогою відбивної здатності сучасних функціональних матеріалів. У галузі прикладних досліджень було виготовлено прототипи органічних тонкоплівкових транзисторів (OTFT) і органічних сонячних елементів (OSC), які відрізняються між собою різними видами вимірювання.

За словами вченого, науковці та практики вже давно мріють про створення матеріалів з необхідними властивостями, проте, навіть через сто років після того, як квантова механіка заклала основи систематичного опису властивостей твердих тіл, все ще неможливо передбачити найкращий матеріал для певних галузей застосування.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Маттіасу Вуттігу за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

18 квітня 2023 року професор хімії Ерік Каррейра з Інституту органічної хімії Швейцарської вищої технічної школи Цюріха виступив з лекцією на тему «Strategies and Tactics in Natural Products as an Engine for Discovery». Лекцію відвідали студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії.

У своїй лекції професор Каррейра представив провідні наукові дослідження в галузі синтезу складних природних сполук, зосередившись на асиметричному синтезі біологічно активних, стереохімічних природних сполук. Він також розкрив поняття «актуальних мішеней» на основі природних продуктів та проаналізував сучасні методи, які включають інноваційну, неочікувану реакційну здатність і незвичайні будівельні молекулярні блоки.

Професор Каррейра є членом Національної академії наук США, Американської академії мистецтва і науки, Німецької національної академії наук Леопольдина та головним редактором Journal of American Chemical Society. За свою кар'єру він підготував понад 110 PhD і і понад 80 пост-докторантів, заснував з колегами три швейцарські хіміко-орієнтовані компанії.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти факультету природничих наук та менеджменту висловлюють вдячність професору Еріку Каррейрі за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

15 березня у Казахському національному педагогічному університеті імені Абая відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії PhD Медетбаєвої Саліми Адамбековни на тему: «Використання інформаційно-комп'ютерних технологій в ігровому навчанні хімії» за спеціальністю 6D070200 - Хімія.

Закордонний науковий консультант: Шиян Надія Іванівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедр хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

Вітаємо наукового консультанта Надію Шиян з успішно захищеним закордонним доктором філософії!!!

 До конференції долучилися керівники та консультанти Регіональних осередків удосконалення вчителів, директори та вчителі шкіл Сілезького воєвудства Польщі, представники управління освіти (м. Катовиці), керівники Сілезького ужонду, представники Сілезького університету в Катовіцах, науково-педагогічні працівники Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, директори шкіл Полтавщини та вчителі.

 Цікаві зустрічі дали змогу ознайомитися з досвідом колег щодо організації освітнього процесу у середній школі Польщі та України, проаналізувати програмно-методичне забезпечення базової середньої школи, розглянути особливості підвищення кваліфікації вчителів в Україні та Польщі.

Учасники конференції ознайомилися з особливостями системи освіти України та Польщі, організацією занять для дітей з України у Польщі, організацією підвищення кваліфікації вчителів та проаналізували освітні програми для базової середньої школи.

Викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії мали змогу 18 листопада 2022 року долучитися до онлайн-зустрічі, яку організувала ГО

“Смарт освіта” в співпраці з канадськими та австралійськими педагогами. З освітянами поділився досвідом навчати природничих наук через практику Девід Барнум, викладач факультету Simon Fraser University в місті Бернабі, Канада.

25 жовтня 2022 року викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії взяли участь у підсумковій конференції за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти: рамкова структура цифрових компетентностей для українських вчителів та інших громадян (dComFra)» у рамках проєкту Європейського Союзу Еразмус+. Викладачі ознайомилися з досвідомформування цифрових компетентностейєвропейських партнерів та вітчизняних освітян, з набором необхідного програмного забезпечення та обладнання для практичної реалізації проектно-орієнтованого підходута дистанційного навчання; отримали досвід для втілення цифрових перетворень та розвитку цифрової економіки та вдосконалення цифрових навичок на національному, регіональному та місцевому рівні.

Під час російської війни проти України багато українських студентів не мають можливості виконувати свої дослідження в хімічних лабораторіях та брати участь у наукових конференціях. Тому науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar), на який постійно запрошуються з доповідями провідні науковці-хіміки.

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 07 – 09 вересня 2022 року долучитися до чергової дводенної відкритої лекції за участі основоположника координаційної й надмолекулярної хімії, лауреата Нобелівської премії з хімії, професора Жан-П’єра Соважа з Університету Страсбургу (Франція).

Під час лекції професор Жан-П’єр Соваж розкрив поняття «хімічної топології», яке тісно пов'язане із молекулами, що можуть бути представлені родиною катенанів. Катенани – це хімічні сполуки, молекули яких складаються з двох або більше циклів, зв'язаних між собою як ланцюг, тобто за допомогою топологічного зв'язку. Сюди відносять вуглеводні, їх функціональні похідні та гетероаналоги. Справжні катенани, містить два замкнуті кільця, які мають вигляд ниткоподібних ациклічних фрагментів. Лектор детально пояснив процес синтезу, аналізу будови та вивчення властивостей катенанів і особливості їх поведінки в хімічних реакціях з окремими молекулами, а також їх групами. За їх допомогою можна проводити «молекулярні операції», доставляти у клітини лікарські препарати, а також безліч інших маніпуляцій на клітинному та тканинному рівнях. Крім того, вони знайдуть широке застосування і в інших галузях хімічної науки.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти природничого факультету висловлюють вдячність професору Жан-П’єру Соважу за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» продовжує роботу Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar), на який постійно запрошуються з доповідями провідні науковці-хіміки.

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 13 – 14 червня 2022 року долучитися до чергової дводенної відкритої лекції за участі основоположника супрамолекулярної хімії, лауреата Нобелівської премії з хімії, професора Жан-Марі Лена з Університету Страсбургу (Франція).

У лекції професор Жан-Марі Лен детально розкрив процес синтезу, аналізу будови та вивчення властивостей і поведінки в хімічних реакціях окремих молекул, а також їх груп, у яких молекули пов'язані слабкими міжмолекулярними взаємодіями. На думку Нобелівського лауреата, супрамолекулярна хімія по суті є динамічною хімією з огляду на лабільність взаємодій, що з'єднують молекулярні компоненти надмолекулярного утворення, і результуючу здатність супрамолекулярних видів обмінюватися своїми складовими. Це стосується й молекулярної хімії, коли молекулярне утворення містить ковалентні зв’язки, які можуть утворювати та порушувати оборотність, щоб забезпечити безперервну зміну структури шляхом реорганізації та обміну будівельними блоками. Ці особливості визначають конституційну динамічну хімію (CDC) як на молекулярному, так і на супрамолекулярному рівнях. Як зазначив вчений,галузь застосування наукових здобутків супрамолекулярної хімії досить широка – від молекулярної електроніки (органічні метали, напівпровідники, суперпровідники, молекулярні комп'ютери) до фармацевтичної хімії (синтез і модифікація властивостей лікарських препаратів, забезпечення їх адресної доставки у потрібну частину людського організму, лікування генетичних захворювань) і моделювання біологічних процесів у цілому.

Чого вартують відомі слова Жан-Марі Лена: «Подібно тому, як існує галузь молекулярної хімії, заснованої на ковалентних зв'язках, існує й галузь супрамолекулярної хімії – хімії молекулярних груп, міжмолекулярних зв'язків і сил. Супрамолекулярная хімія – це хімія «за межами молекул», що вивчає структуру та функції асоціацій двох чи більше хімічних частинок, що утримуються разом молекулярними силами».

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти природничого факультету висловлюють вдячність професору Жан-Марі Лену за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

24 травня 2022 року студенти спеціальностей 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії відвідали лекцію проф. Александра Варнека (Франція) на тему Artificial Intelligence: the Future for Synthetic Chemistry?

Під час зустрічі учасники мали змогу поглибити свої знання з  хемоінформатики, технік інформатики, що використовуються для вирішення хімічних проблем: пошуку ефективних ліків, аналізу великих масивів даних тощо. Застосування методів хемоінформатики дозволяє здійснити значну економію матеріальних та людських ресурсів, а також значно зменшити кількість випробувань на тваринах.

Кожний вчений знає, як важливо залишатися частиною світової наукової спільноти, мати доступ до результатів досліджень інших науковців. Зараз, коли значна частина хіміків України позбавлена можливості брати участь у Міжнародних конференціях за межами України очно, а, часто, й в онлайн режимі, Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» започаткувало Харківський хімічний семінар (KharkivChemicalSeminar), на який будуть запрошені з доповідями провідні науковці-хіміки.

Студенти спеціальностей 102 Хімія, 014,06 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка мали змогу 17 травня 2022 року долучитися до першої відкритої лекції за участі професора Томаса Германса з м. Страсбурга (Франція) на тему «Controllingself-assemblybychemicalfuels».

У лекції професор Томас Германс детально розкрив природу живих матеріалів з біологічно активною функціональністю, таких як цитоскелетна мережа актину або мікротрубочки, які досягають динамічних надмолекулярних структур з такими ж білковими будівельними матеріалами. Вчений довів, що ці природні компоненти можуть збиратися і вступати в реакцію, тобто тубуліновий фермент гідролізує гуанозинтрифосфат. Таким чином, живі системи здатні використовувати хімічне паливой самостійно збиратися для створення внутрішньомолекулярної хіміко-механічної взаємодії. Більше того, такі мережі працюють у стійких позарівноважних станах на початку коливань, що призводить до швидкої реакції та адаптивності. Біохімік представивсхеми циклічнихреакцій у розчинах та гелях, де були знайдені нові цікаві особливості поведінки біологічно активних речовин, такі як коливання супрамолекулярного розміру, рухлива полімеризація або тимчасове розбирання. Професор Томас Германс сподівається, що такі циклічні реакції ляжуть в основу інноваційних, схожих на природні, матеріалів, де їх властивості будуть залежатисаме від хімічного палива.

Професорсько-викладацький склад кафедри хімії та методики викладання хімії й студенти природничого факультету висловлюють вдячність Томасу Германсу за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Студенти та викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії взяли участь у вебінарі «EdTech у вищій освіті – практичні поради», який відбувся 17 лютого у межах серії вебінарів «Сучасні підходи до викладання».

Під час вебінару,  що відбувся на платформі Zoom, учасники отримали нові корисні поради щодо використання цифрових інструментів для навчання та викладання.

Під час заходу українські та британські спікери поділилися власними успішними прикладами роботи зі студентами різних дисциплін та познайомили з освітніми кейсами використання сучасних підходів до викладання. Доктор Джон Коллік розповів про навички студентів та викладачів, які необхідні в умовах швидких змін та трансформації освіти в наслідок пандемії Covid, і місце технологій в освітньому процесі.

11 лютого 2022 року студенти спеціальностей 102 Хімія, 014 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня освіти, а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії відвідали відкриту лекцію на тему: «Матеріали з графену: минуле, сучасність, майбутнє» випускника Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, засновника шведської компанії виробів із графену «GRAFREN AB» Влада Храновського.

Онлайн-лекція проходила в межах співпраці кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та кафедри загальної хімії та хімічного матеріалознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича з міжнародною науковою спільнотою. Зустріч була спрямована на обговорення актуальних питань сучасної хімічної науки. Розглянуто основні галузі застосування графену у машинобудуванні, хімічній промисловості, електротехніці, енергетиці, електроніці, інформаційних і комп'ютерних технологіях, біології й медицині, а також у галузі охорони навколишнього середовища. Зокрема, студенти дізнались про новітні способи використання матеріалів з графену у медицині для запровадження нових засобів діагностики; використання у будівництві при застосуванні лакофарбових засобів, для очищення води й повітря, а також використання наноматеріалів для захисту будівель від вогню. Особливої уваги заслуговують вуглецеві нанотрубки, графен, так званий нобелівський графіт, аерогель, що є полегшеною матерією для теплоізоляції, а також сплави з ефектом пам'яті та високотемпературні надпровідники. Студентів зацікавило питання будови, принципу роботи та використання сонячних батарей як нового перспективного альтернативного джерела енергії. Окрім того вони мали можливість безпосередньо долучитись до обговорення зв'язку графеноматеріалів, текстильної та хімічної промисловості. У ході діалогу науковець довів, що матеріали з графену мають велике значення у сучасній фармакологічній та біологічній сфері, а саме для виготовлення лікарських засобів, які допоможуть людству подолати вірус ковіду.

Професорсько-викладацький склад та студенти природничого факультету висловлює вдячність Владу Храновського за актуальну й змістовну лекцію, яка викликала значний інтерес і мотивувала слухачів до подальшого професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Студенти та викладачі кафедри хімії взяли участь у онлайн-тренінгу за програмою «Активні громадяни» Британської ради.

Учасників чекала річка можливостей та перспектив))) разом з активною громадою Полтавщини та фасилітаторами Сергій Степаненко, Diana Strizhak, експертками Юлия Попова, Світлана Громцева

Тренінг реалізовувався в межах програми "Активні Громадяни" Британської Ради, що співфінансується Посольством Великої Британії в Україні.

22 вересня 2021 року студенти спеціальностей 102 Хімія, 014 Середня освіта (Хімія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня освіти а також викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії відвідали відкриту лекцію на тему: «ВУГЛЕЦЕВІ НАНОМАТЕРІАЛИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ» доктора хімічних наук, провідного професора Католицького університету Ріо-де-Жанейро (Pontifícia Universidade Católica do Rio de Janeiro O departamento de Química) Зайцева Володимира Миколайовича.

Лекція проходила в режимі on-line у межах співпраці викладачів кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка та кафедри хімії, технологій та фармації НУЧК імені Т.Г. Шевченка, кафедри природничих наук та методик їхнього навчання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка з міжнародною науковою спільнотою.

Зустріч була спрямована на обговорення актуальних питань хімії.

Розглянуто основні галузі застосування наноматеріалів у машинобудуванні, хімічній промисловості, електротехніці, енергетиці, електроніці, інформаційних і комп'ютерних технологіях, біології й медицині, а також в галузі охорони навколишнього середовища. Зокрема, студенти дізнались про новітні способи використання наноматеріалів у медицині для запровадження нових засобів діагностики; використання у будівництві при використанні нанофільтрів для очищення води й повітря, а також використання наноматеріалів для захисту будівель від вогню.

Особливої уваги заслуговують топ-10 наноматеріалів, до яких відносять вуглецеві нанотрубки, графен (нобелівський графіт), аерогель, що є полегшеною матерією для теплоізоляції, а також сплави з ефектом пам'яті та високотемпературні надпровідники.

Студентів зацікавило питання будови, принципу роботи та використання сонячних батарей, як нового перспективного альтернативного джерела енергії. Окрім того вони мали можливість безпосередньо долучитись до обговорення зв'язку наноматеріалів та хімічної промисловості. У ході діалогу професор довів, що ДНК-нанотехнології мають велике значення у сучасній фармакологічні та біологічній сфері.

Богдан Жалій, студент спеціальності 102 Хімія (ПХ-32), у межах програми Erasmus+ Youth став учасником проєкту «Станьмо суспільними журналістами» та отримав чудову можливість попрактикувати англійську мову та власні навички комунікації. Два тижні обміну у містечку Рудавка Римановська (Польща) поєднали цікаві навчальні візити, майстер-класи і тренінги.

Студенти з різних закладів вищої освіти Полтави разом із польською молоддю полтавські студенти вчилися мистецтву репортажу, знайомилися з польською культурою та архітектурою, відвідували уроки польської мови й акторської майстерності. Проєкт реалізовано 6–21 червня 2021 р. завдяки Полтавській філії Суспільної служби України, польській громадській організації Stowarzyszenie sympatyków III LO im. Stefana Batorego.

«Для мене цей проект дав можливість познайомитися не лише з народними традиціями польського народу, а перейняти різні інноваційні технології в різних сферах життя. Я, як майбутній хімік, дуже зацікавився новітньою установкою для біогазів на території господарства. З якою познайомився під час детальної екскурсії на кінному заводі. Установка не лише позбавляє місцеві заводи від біовідходів, а й забезпечує газом всі населені пукти в районі 25 кілометрів. Мене, як активного громадянина, дуже надихнув проєкт молодіжного обміну «Суспільна журналістика», – захоплено поділивсь враженням Богдан Жалій.

Усі учасники молодіжного обміну отримали сертифікати міжнародного зразка YouthPass.

У грудні 2020 року студенти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка стали учасниками міжнародного проєкту в рамках програми Erasmus+Youth Mobility «Activate your strengths though art», організатором якого виступило німецьке агентство «Fahren Ferne Abenteuer» (Берлін, Німеччина). Участь полтавських студентів підтримала громадська організація «Територія ідей», з якою наш університет має тривалу та успішну співпрацю. 

Протягом 01.10.2020–29.12.2020 професор Надія Шиян, доценти Світлана Стрижак, Валентин Шинкаренко, Тетяна Кузнецова, Олена Куленко пройшли наукове стажування для освітян на базі Вищого Духовного Семінаріуму UKSW (м. Варшава, Польща). Протягом стажування була розкрита низка актуальних тем, зокрема, «Інноваційні методи навчання в університетах Польщі», «Організація навчального процесу. Соціальні та культурні компетенції та етичні принципи сучасного викладача», «Академічна доброчесність в освітньому та дослідницькому середовищі: концепції, принципи та реалізація. Польський досвід», «Інтегративний підхід в організації навчального процесу. Педагогіка ресоціалізації», «Професійна рефлексія та підвищення кваліфікації вчителя», «Взаємодія в освітньому середовищі: зворотній зв’язок у викладанні та навчанні. Побудова комунікації в академічному середовищі», «Порівняльний аналіз польської та української систем освіти, загроз та можливостей їх розвитку» та «Робота з бібліотечною колекцією (електронні освітні та наукові ресурси)». Підсумком стажування стало написання індивідуальної підсумкової роботи (наукового есе) та її захист. Успішне проходження стажування засвідчив відповідний сертифікат. 

У другому семестрі 2019-2020 н. р.  студентка природничого факультету групи П-31 спеціальності «Середня освіта (Хімія)» Діана Стрижак навчається за програмою академічної мобільності в рамках проєкту Європейського Союзу Еразмус+ в University College Copenhagen–KP (м. Копенгаген, Данія). Студентка знайомиться з європейською моделлю освіти, успішно опановує дисципліни, набуває цінного досвіду організації освітнього процесу. Діана Стрижак взяла участь у конференції «Physical Activity in Schools – From Theory to Practice». Під час карантину всі курси в University College Copenhagen–KP адаптовано до дистанційного навчання, яке відбувається з використанням платформ ZOOM, PADLET, Itslearning тощо.

Програма академічної мобільності дала можливість студенці не тільки набувати цінного досвіду у галузі освіти, а й відкрити для себе одну з найщасливіших країн – Данію та зустріти нових друзів з усіх куточків світу.

2 грудня 2020 відбулась цікава зустріч для студентів природничого факультету з координатором міжнародної організації AIESEC Мар'яною Лазорик на якій обговорювалися можливості закордонних стажувань. 

AIESEC – це найбільша в світі молодіжна організація, що розвиває лідерство серед молоді.  Вона об'єднує 127 країн світу. Учасники розвивають свої лідерські якості через стажування у різних країнах, таких як Чехія, Словаччина, Туреччина, Румунія, Польща, країни Азії, Латинської Америки та інші. Учасники з інших країн також приїжджають до України, діляться своїм досвідом та культурою. Студенти ознайомились з декількома напрямами стажувань: "Global Teacher", "Global Volunteer", "Global Talent". В організацію входять молоді люди віком від 17 до 28 років.

Дякуємо відділу інноваційної діяльності та міжнародних зв'язків та Ірині Когут за організацію завжди цікавих зустрічей!

20 листопада 2020 р. на кафедрі хімії та методики викладання хімії відбувся міжнародний онлайн-семінар. Робота семінару була спрямована на обговорення актуальних питань хімії. Науковий співробітник University of Minnesota (США) Лілія Качарова запропонувала до обговорення актуальні теми, над розв’язанням яких працює, зокрема, нові функціональних матеріали на основі неорганічних та органічних сполук; нові композиційні наноматеріали; вдосконалення фізико-хімічних методів в аналітичному контролі технологічних розчинів, біосубстратів, лікарських засобів, продуктів харчування тощо. 

Учасники семінару обговорили можливості виконання спільних науково-дослідних тем і публікацій спільних наукових праць. Науковці також обмінялися думками щодо досягнення ефективних результатів під час організації освітнього процесу в умовах пандемії. У підсумку учасники домовилися про проведення американським науковцем онлайн-лекції для студентів. 

Переосмислення традиційних форм, методів і змісту навчання – пріоритет у роботі кафедри хімії та методики викладання хімії. Навіть під час онлайн-навчання викладачі кафедри дбають про можливості міжнародного співробітництва.

26 листопада 2020 р. студенти спеціальності 014 Середня освіта (Хімія) та 102 Хімія у межах вивчення дисципліни «Органічна хімія» прослухали лекцію наукового співробітника University of Minnesota (США) Лілії Качарової.

Дослідниця розповіла про особливості розвитку науки у США, сучасні науково-технічні досягнення у сфері використання композиційних матеріалів, технологічні аспекти одержання і дослідження полімерних речовин, склад компонентів, який буде стійким до дії зовнішніх та внутрішніх факторів, обґрунтувала сучасний підхід до проведення досліджень, а також важливість сучасного інструментарію для роботи.

Лекція проходила у форматі дискусії. Студенти та викладачі цікавилися особливостями наукової діяльності у США, її перевагами і недоліками. Цікавою й пізнавальною стала розповідь про систему грантів, можливостей, які потенційно можуть надавати університети своїм студентам.

Зауважимо, Лілія Качарова – випускниця ПНПУ імені В. Г. Короленка, яка зуміла побудувати успішну кар’єру в одному із найпрестижніших університетів. Лекторка наголосила на важливості ефективної самоорганізації навчання та ролі хімічних знань, які студенти здобувають в університеті.

Лекція, проведена професіоналом-практиком, ще раз переконала студентів, що вони обрали цікаву професію, затребувану на ринку праці, яка постійно від них вимагатиме професійного розвитку і ефективного використання сучасних досягнень науки.

Щиро дякуємо Лілії Качаровій за змістовну лекцію та професійний досвід. Бажаємо їй продуктивної роботи і чекаємо на нові зустрічі!

В Одеській національній академії харчових технологій відбулася підсумкова конференція Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт «Black Sea Science». Студентка ПНПУ імені В. Г. Короленка Діана Стрижак стала переможницею конкурсу, здобувши диплом ІІ ступеня з напряму екологія та охорона навколишнього середовища. Студентка ІІ курсу природничого факультету ПНПУ імені В. Г. Короленка Діана Стрижак представила на розсуд журі наукове дослідження на тему «Удосконалення технологій очистки рідких відходів виробництва спирту» (науковий керівник – доктор педагогічних  наук, професор, завідувач кафедри хімії та методики викладання хімії ПНПУ імені В. Г. Короленка Надія Шиян). 

4 червня розпочався робочий візит до ПНПУ імені В.Г. Короленка данського викладача педагогічного університету Ларса с Якобсена. Візит проходить у рамках участі в проекті Erasmus+: Higher Education – Mobility Agreement KA103 StaffMobility for teaching. 5 червня на кафедрі хімії та методики викладання хімії для студентів та викладачів д-р Ларс с Якобсен презентував досвід інженерного підходу у викладанні хімії. Під час зустрічі учасники обговорили особливості підготовки майбутніх учителів хімії у вищій школі Данії і України та методичні підходи до викладання хімії. Цього ж дня для Ларса с Якобсена відбулася презентація наукових проектів та стендових доповідей студентів першого і третього курсу. 

6 червня відбулася зустріч д-ра Ларса с Якобсена з учителями хімії у Полтавській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 5 під час якої обговорили особливості навчання хімії школярів у данській школі, переглянули відеоурок з хімії. Під час круглого столу «Дослідницька діяльність у процесі вивчення хімії» розглянули питання реалізації дослідницького підходу в навчання хімії школярів української школи, презентували технологію диференційованого підходу в навчанні хімії. Д-р Ларс с Якобсен виловив захоплення як учнівськими так і студентськими проектами. Обидві сторони висловили зацікавленість у подальшій спільній роботі, виконанні спільних наукових проектів.

З 1-12 липня 2018 р. викладачі кафедри хімії та методики викладання хімії д.п.н., професор Шиян Н.І та к.п.н Криворучко А.В. взяли участь у роботі міжнародної науково-практичної конференції «Formation of modern specialist`s professional competence in context of European integration» у Болгарії (м. Варна) за участі науковці з різних країн (Україна, Болгарія, Польща, Канада, Румунія). У рамках конференції учасники прослухали змістовні доповіді, взяли участь у наукових дискусіях, ознайомилися з новими науковими виданнями. На базі Варненського університету менеджменту в рамках Європейського тижня освіти Шиян Н.І та Криворучко А.В. успішно завершили курс міжнародного наукового професійного розвитку «Modern methods and technologies of Educational IN EU HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS». По закінченню семінару відвідувачі отримали сертифікати учасників. Сподіваємося на подальшу науково-методичну співпрацю!