Поради лікаря
ДЕННИЙ СОН ДОШКІЛЬНИКІВ: ЩО ЦЕ І З ЧИМ ЙОГО "ЇСТИ"
Спати дітям вдень чи ні? Дорослі без вагань скажуть: «Так, спати!» А діти навряд чи із ними погодяться. Дізнайтеся з публікації, навіщо потрібен денний сон дошкільникам і скільки він має триватиСпати дітям вдень чи ні? Дорослі без вагань скажуть: «Так, спати!» А діти навряд чи із ними погодяться. Дізнайтеся з публікації, навіщо потрібен денний сон дошкільникам і скільки він має тривати
Якщо вдома дошкільник не спить вдень чи робить це не в той час, що і в дитячому садку, проблеми під час тихої години неминучі. Батьки виправдовуються, що змусити дитину спати вдень - неможливо. Це не так. Якщо проявити трохи наполегливості, денний сон налагодиться навіть у дітей, які від нього відвикли.
Навіщо потрібний
Чимало батьків нехтують денним сном дитини. У них завжди напоготові стандартна відмовка: «А нам лікар-педіатр нічого про це не говорив» або «Дитина вже доросла, їй це не потрібно». Що такі дії батьків зазвичай спричиняють? До шести років у багатьох дітей у тій чи тій формі розвивається невротичний стан, з’являються маніпулятивні й істеричні прояви. Саме тому важливо пояснити батькам, яку роль відіграє денний сон у житті дитини. Насамперед він необхідний для того, щоб дитина...
...була здоровою. Добові біоритми сну й неспання визначають усі ритмічні процеси дитячого організму - від річних і багаторічних циклів росту до мікроритмів, що діють на клітинному рівні й тривають мілісекунди. Коли дорослі позбавляють дитину сну, вони провокують у неї десинхроноз - розлади біоритмів. Серед негативних наслідків десинхронозу:
підвищена збудливість і втомлюваність;
затримка нервово-психічного і фізичного розвитку;
затримка росту;
ослаблення імунітету, схильність до частих ГРВІ та дитячих інфекцій.
...розвивалася. Денний сон дає змогу ліпше засвоювати нові знання, зокрема, ті, що дошкільники отримують у дитячому садку.
За допомогою електроенцифалографії учені дослідили біоелектричну активність дитячого мозку - рух нервових імпульсів по аксонах, тобто відростках нейронів. Дослідники виявили, що вві сні електроенцефалограми немовляти і дорослого майже не відрізняються. А от дозрівання електроенцефалограми, що типова для неспання. триває до 12—18-річного віку. Це означає, що активність дитячого мозку вві сні переважає за якістю його роботу наяву.
По суті, мозок не спить ні вдень, ні вночі — він перемикається зі сприйняття інформації на режим її переробки і засвоєння. Що молодша дитина, то більше вона повинна знати і запам’ятовувати, і відповідно, потребує більше денних «пауз» і довшої тривалості сну.
...міцно спала вночі. Цей аргумент дивує батьків. Утім, дитина, яка не спала вдень, зазвичай перезбуджується до вечора. Відтак не може заснути, навіть якщо хоче. У такий спосіб перевантажений денними враженнями й інформацією мозок дитини сигналізує про труднощі з їх переробкою та засвоєнням. Звідси — підвищена тривожність, нічні страхи і жахіття.
Відмова від денного сну — симптом багатьох захворювань, зокрема синдрому дефідїггу уваги з гіперактивністю (СДУГ). Діти, які не сплять удень потребують консультації лікаря-невролога.
...зміцнила нервову систему. Міські діти потребують більше часу для денного сну Адже їхню нервову систему виснажує шум автомобілів, стрімкий ритм життя й агресивне зорове середовище — сірі «коробки багатоповерхівок, прямі лінії та кути, відсутність природних пейзаж: = Тож денний сон дає змогу мінімізувати вплив на дитячий організм стресогенних чинників і несприятливої екології. Коли дитина спить, її мозок продукує спеціальні захисні білки, завдяки яким нервова система адаптується до підвищених навантажень.
Скільки має тривати
Важливо пере?: знати батьків не змінювати режим сну та неспання дитин:: зижідні, під час відпусток або її тривалої відсутності в дитячому садку. Окрім цього, батьки мають пам’ятати: що менша дитина, то довше вона має спати.
До монофазного, тобто лише нічного сну дитяча нервова система перебудовується лише до семирічного віку. Приховані елементи поліфазності зберігаються в багатьох дітей до восьми - дев’ятирічного віку. Наприклад, під час захворювань чи перевтоми такі діти повертаються до денного сну.
Як підготуватися
Дошкільник може безперервно бути на ногах п’ять із половиною - шість годин. Якщо діти перебувають у групі більше п’яти годин, їх потрібно покласти спати вдень на дві — три години.
Перед сном не варто проводити з дітьми загартовувальні процедури, рухливі та емоційні ігри. Усе це збуджує дітей, заважає їм заснути. Не можна сварити, а тим паче карати вихованця, який полежав 15-20 хв і не заснув. Дитині раннього віку потрібна година на засинання, а дошкільнику - пів години.
Навіть якщо дитині через певні причини не вдається заснути, перебування в ліжку вдень все одно йде їй на користь, адже вона у будь-якому разі відпочиває. Головне, щоб дитина, яка не спить, не заважала іншим. Для цього варто заздалегідь обговорити правила.
Не можеш заснути - полеж тихенько, обійми ведмедика, подивися книжку або порахуй слоненят.
Деякі діти не сплять удень, тому що не хочуть бути «як маленькі». Ліпший спосіб для вихователя переконати їх - удати, що також відпочиває. Побачивши, що доросла людина заплющила очі, діти швидко заспокоюються.
Матеріали використанні зі спеціалізованого журналу "Медична сестра дошкільного закладу" №3 березень 2020р
ОБЕРЕЖНО КОРОНАВІРУС!
Коронавіруси — це велика родина респіраторних вірусів, які можуть спричиняти від звичайної застуди до Близькосхідного дихального синдрому (МЕRS) та тяжкого гострого респіраторного синдрому.
Захворювання передається повітряно - краплинним шляхом від хворої людини при тісному контакті, а також від певних видів тварин (змія, мавпа).
До групи ризику належать: діти, люди похилого віку, люди з ослабленим імунітетом, а також ті, хто хворіє на хронічні захворювання (цукровий діабет, гіпертонія, цироз печінки, бронхіальна астма тощо) .
Інкубаційний період від 3 до 14 днів. В середньому захворювання триває близько тижня і характеризується запальним процесом у верхніх та нижніх дихальних шляхах.
Симптоми:
• Нежить;
• Кашель;
• Утруднене дихання;
• Біль у горлі;
• Головний біль;
• Лихоманка тривалістю до кількох діб.
Через декілька днів від початку захворювання може розвинутись бронхіт чи пневмонія.
Профілактика:
• Уникати тісного контакту з людьми;
• Мити руки з милом (більше 20 секунд);
• Не торкатись обличчя, очей чи роту немитими руками;
• В місцях скупчення людей носити захисні респіраторні маски;
• Щоденне вологе прибирання (вдома, на роботі, в закладах освіти тощо);
• Прикривати ніс і рот одноразовою серветкою під час кашлю або чхання;
• Провітрювати приміщення декілька разів на день та дезінфікувати поверхні.
Інформація згідно даних сайту ЦГЗ України.