Взаємодія з батьківською громадою
9 заповідей батьків
Якщо дитину критикують, вона вчиться ненавидіти
Якщо дитина живе у ворожому оточенні, вона вчиться агресивності
Якщо дитину висміюють, вона замикається
Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити почуттям провини
Якщо дитину розуміють, вона вчиться розуміти інших
Якщо дитину постійно хвалять, вона вчиться бути вдячною
Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе
Якщо дитину оточують чесні люди, вона вчиться бути справедливою
Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей
Принципи побудови взаємин
між дорослим і дитиною
Організовувати непрямі ситуації, які будуть сприяти довірливим відносинам між дитиною та дорослими
Не підганяти дитину
Порівнювати дитину з нею самою, тільки з нею вчорашньою
Підкреслювати момент успіху дитини у будь-яких сферах
Розуміти, що дитина, як і всі люди, має право на помилку
Не фіксувати увагу на невдачах дитини
Використовувати різноманітні засоби та форми спілкування з дитиною: ігри, ситуації, усну народну творчість, наочний матеріал та ін
Пам'ятка для батьків
НЕ МОЖНА!
Думати, що ваша дитина найкраща та найздібніша. Вона не краща і не більш здібна ніж у когось іншого. Вона — інша.
Ставтесь до дитини так, як до «Ощадбанку», куди батьки «вкладають» свою любов і турботу, щоб потім отримати її з відсотками.
Чекати від дитини вдячності за те, що ви її народили. Вона про це вас не просила.
Використовувати дитину, як засіб досягнення своїх (нехай і гідних — але ж своїх) цілей.
Покладати надію на те, що дитина обов'язково прийме ваші погляди на життя («вони ж генетична передаються!»).
Ставитися до дитини, як до людини, яку батьки «ліпили», як їм заманеться.
Всю відповідальність за виховання покладати на вчителів чи бабусь або на «методичні поради».
ПОТРІБНО!
Сприймати дитину такою, якою вона є, щоб у будь-яку хвилину вона була впевнена в вашій любові.
Намагатися зрозуміти, про що думає, до чого прагне, чому її поведінка є такою, а не іншою.
·Підтримувати в дитині переконання, що вона здатна на все, якщо сама буде впевненою в своїх силах і намагатиметься активно діяти. Особливо це потрібно, якщо дитина від природи сором'язлива і не прагне бути лідером.
·Не намагатися «формувати» дитину, а жити з нею одним спільним життям, бачити в ній особистість, а не «об'єкт виховання». Вислухати її точку зору на події і ненав'язливо висловлю-вати своє ставлення до цього.
Частіше (але без «перебору») зга
дуйте, якими ви були у цей вік. Але не нав'язуйте свої погляди — часи змінилися і життя стало зовсім іншим.
Пам'ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка, душевна доброта.
Зверніть увагу на те, що дитина завжди поважає відвертість, але не переносить блюзнірства і неповаги до себе.
Мамина
школа
Разом
з
психологом
Підтримка батьків.
ДЯКУЄМО за співпрацю!
Щоб зрозуміти дитину, повернись та пригадай дитинство