STOP булінг
2023
Права та обов'язки батьків та дітей
Згідно ст. 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини Сімейного кодексу України.
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані поважати дитину.
4. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
5. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Ст. 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини. Закон України «Про освіту».
1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
- сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
Ст. 8. Роль сім'ї у дошкільній освіті. Закон України «Про дошкільну освіту».
1. Сім'я зобов'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім'ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.
2. Відвідування дитиною закладу дошкільної освіти не звільняє сім'ю від обов'язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі.
3. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності.
Права батьків
Батьки мають право
- вибирати дошкільні заклади та форми отримання дошкільної освіти та виховання для дітей дошкільного віку, що не заперечує чинному законодавству;
- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного закладу;
- на пільги на харчування;
- вносити пропозиції щодо покращення роботи дошкільного закладу;
- брати участь у заходах дошкільного закладу;
- брати участь у поліпшенні організації освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази дошкільного закладу.
Обов'язки батьків
Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім'ї відповідного до вимог Базового компоненту дошкільної освіти;
- забезпечувати систематичне відвідування дитиною дошкільного навчального закладу;
- своєчасно повідомляти дошкільний заклад про можливість відсутності або хвороби дитини;
- слідкувати за станом здоров'я дитини та вчасно повідомляти персонал дошкільного навчального закладу про зміни у стані здоров'я дитини;
- не давати, не одягати дитині зайві предмети, які можуть зашкодити життю та здоров'ю дитини;
- не приносити продукти харчування, з метою попередження харчових отруєнь, алергічних реакцій у дітей;
- приводити дитину добре вимитою, одягненою в чистий одяг (одяг повинен бути зручним, відповідати погодним та сезонним вимогам), підстриженими, з обрізаними нігтями;
- дотримуватись встановленого розпорядку закладу;
- забороняється забирати дітей з дошкільного навчального закладу батькам або особам, що їх замінюють, в нетверезому стані;
- своєчасно вносити плату за харчування дитини в дошкільному закладі у встановленому порядку;
- батьки не повинні входити до групових кімнат без потреби;
- приводячи дітей до дошкільного закладу, батьки зобов'язані передавати дитину вихователеві, ввечері - вихователі зобов'язані передати дитину батькам;
- відвідувати батьківські збори;
- виконувати поради-рекомендації працівників закладу щодо виховання та навчання дітей;
- дотримуватись правил дорожнього руху - бути прикладом для своїх дітей;
- бути взаємоввічливими, дотримуватись морально-етичних норм у спілкуванні.
Запрошуємо Вас дотримуватися таких правил:
1. Своєчасно приводити дитину до дошкільного закладу - до 8.00 та забирати - до 18.30.
2. Приводити дитину в ДНЗ в чистому одязі, у взутті, що відповідає розміру ноги дитини та санітарно-гігієнічним вимогам.
3. Приводити в ДНЗ здорову дитину, повідомляти вихователя про її самопочуття вдома та незвичайні випадки (падіння, ушкодження, скарги на погане самопочуття тощо).
4. Своєчасно повідомляти вихователя про хворобу дитини та інші причини її відсутності в ДНЗ.
5. Вихователь зобов'язаний щодня оглядати дитину з метою своєчасного виявлення ознак хвороби, нездужання, тілесних ушкоджень (синці, подряпини, гулі тощо).
6. Якщо під час ранкового прийому в ДНЗ у дитини виявлено ознаки хвороби, батьки зобов'язані звернутися до лікаря за консультацією або медичною допомогою.
7. Батьки, або особи, що за їх дорученням приводять дитину в дошкільний заклад, мають передати дитину вихователю або тому працівникові ДНЗ, який приймає дітей в цей час. Неприпустимо відправляти дитину до ДНЗ саму, без супроводу дорослого. Увечері при залишенні дітьми дошкільного закладу вихователь зобов'язаний передати дитину батькам або іншій особі, що прийшла за нею за їх дорученням.
8. Батькам варто заздалегідь домовитися з вихователем щодо тих осіб, яким вони доручають забрати дитину з дошкільного закладу. В окремих випадках доручення оформляється письмово.
10. Вихователь не має права віддавати дітей з дошкільного закладу неповнолітнім дітям, батькам у нетверезому стані.
11. Вихователь не несе відповідальності за збереження прикрас (сережки, хрестики тощо).
ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДИТИНУ?
У Законі України «Про дошкільну освіту» вказано, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності. А заклад дошкільної освіти створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.
Отже, відповідальність за безпеку дитини під час її перебування у навчальному закладі несе сам заклад.
ХТО МОЖЕ ЗАБИРАТИ ДИТИНУ З САДКА ТА ШКОЛИ, ОКРІМ БАТЬКІВ?
У Сімейному кодексі (ч.2 ст.151) йде мова про те, що батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Тому, за потреби, дитину з навчального закладу можуть забирати інші особи.
У цьому випадку батьки мають написати на ім'я завідувача відповідну заяву з переліком осіб, яким довірено забирати дитину з дошкільного навчального закладу. На підставі цієї заяви керівник навчального закладу дає згоду на те, щоб, окрім батьків, дитину з ДНЗ забирали інші особи.
ЧИ МОЖУТЬ ДИТИНУ ЗАБИРАТИ СТАРШІ БРАТ ЧИ СЕСТРА?
Згідно з ч.2 ст. 6 Сімейного кодексу:
- діти до 14 років вважаються малолітніми;
- діти від 14 до 18 років вважаються неповнолітніми та мають НЕПОВНУ цивільну дієздатність.
Цивільна дієздатність - це здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
У вихованні своїх молодших сестер та братів мають право брати участь ТІЛЬКИ ПОВНОЛІТНІ ОСОБИ (ст. 259 Сімейного кодексу).
Отже, вихователь не має права відпустити дитину зі старшим братом чи сестрою, якщо вони неповнолітні. Забирати з дошкільного навчального закладу своїх братів та/або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття.
Куди звертатись при порушенні прав дитини.
З метою попередження домашнього насильства, запобігання торгівлі людьми, захисту прав і інтересів дитини доводимо інформацію про функціонування Національних «гарячих ліній» Громадської організації «Ла Страда-Україна»:
1. Національна дитяча «гаряча» лінія, що працює за безкоштовним номером 0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону) та безкоштовним коротким номером 116 111 (з мобільних). Лінія працює у робочі дні з 12.00 до 20.00, у суботу - з 12.00 до 16.00.
2. Національна «гаряча» лінія з попередження булінгу, домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, що працює за безкоштовним номером 0 800 500 335 (зі стаціонарного номеру) та безкоштовним коротким номером 386 (з мобільних). Лінія працює цілодобово
3. Загальноєвропейський номер 116 123, що є безкоштовним з усіх мобільних телефонів.
Просимо доводити інформацію про «гарячі» лінії до учасників освітнього процесу (педагогів, працівників ЗДО та батьків).
Наказ
про запобігання булінгу
Анкета для батьків
по булінгу
План заходів
по запобіганню та протидії булінгу
Порядок
подання та розгляду заяв про випадки булінгу
Порядок
реагування на доведені випадки булінгу
Психологи кажуть, що існує одне дуже важливе правило у спілкуванні зі своєю дитиною. Його називають «правилом трьох хвилин».
Полягає це правило в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою ж радістю, як ви зустрічаєте товариша, з яким не бачилися багато років. І неважливо — чи повернулися ви з півгодинного походу в магазин, прийшли додому з роботи, або приїхали з відрядження. Як правило, все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона видає в перші хвилини зустрічі.
2. Багато які батьки інтуїтивно виконують правило трьох хвилин. Наприклад, забираючи дитину зі школи, дитячого садка, вони завжди присідають на рівень її очей, обіймають при зустрічі і кажуть, що скучили. Тоді як інші батьки просто беруть дитину за руку, кажуть «пішли» і продовжують говорити по телефону.
3. Приходячи з роботи, відразу звертайте увагу на дитину. Роззувайтеся і біжіть до неї. У вас є кілька хвилин, щоб сісти поряд з нею, розпитати її про минулий день і вислухати відповіді. Якщо ви не приділите дитині цієї уваги, вона буде ходити за вами весь вечір, вимагаючи спілкування, уваги і любові.
Увага: важлива не тривалість спілкування, а емоційна близькість! Іноді кілька хвилин задушевної бесіди значать для малюка набагато більше, ніж цілий день, проведений разом, якщо думками ви весь час в іншому місці.
Але для батьків і дітей вираз «спільне проведення часу» має різне значення. Для дорослих досить, щоб діти просто знаходилися поруч, коли вони клопочуться по будинку або йдуть в магазин. А для дітей під спільним проведенням часу мається на увазі зоровий контакт, коли батьки сідають поруч, відкладають мобільні телефони, перестають думати про свої дорослі справи і ні на що не відволікаються.
Час швидкоплинний, і ви не встигнете отямитися, як ваші сини і дочки подорослішають. Тому не втрачайте часу і починайте будувати довірчі відносини з ними вже зараз! А правило трьох хвилин допоможе вам у цьому!
Причини чому діти не чують дорослих
Життя й надалі надаватиме нам ті самі уроки,
поки ми не засвоїмо їх.
Рейчел Вудз
Зоровий контакт. Коли ми встановлюємо погляд очі в очі, це запускає в нашому мозку потужні процеси. посилюється активність «соціального мозку». Встановлюючи зоровий контакт з дитиною ми подаємо посил того чого хочемо досягти і дитина скоріше його сприймає. Якщо дитина Вас не почула, подивіться дитині прямо у вічі і повторіть своє прохання.
Декілька завдань одночасно, або «3 В 1». - Швидко роздягайся, йди мий руки і сідай до столу. Для дітей дошкільного віку має бути наступність 1 прохання = 1 дія. – Роздягайся! – Помий руки! - Сідай до столу!
Акція «Багато шуму». - Скільки можна просити вести себе гарно, не бігати і не кричати, ти хочеш, як минулого разу впасти і набити шишку!? Діти живуть тут і тепер, не варто згадувати про те, що було, а краще зосередитись на тому що є. – Не бігай! Ти можеш упасти.
Неочевидні прохання. Часто замість того, щоб конкретно про щось попросити дитину, ми влаштовуємо своєрідний квест, або ставимо невирішальну задачу. Квест: - «Скільки можна просити заправся, приведи себе в порядок, подивися на себе в дзеркало на кого ти схожий, тобі що подобається ходити таким неохайним.» Було б краще сказати прямо. - Заправся! Часто діти на такі квести відповідають: – «Мені й так добре. - Нормально! А що?» Говоріть прямо. Дітям важко зрозуміти завуальовані прохання.
Заборони. Команди. Частка НЕ. - Не лізь на паркан!- Не розбризкуй воду!Таким чином ми самі того не розуміючи, даємо дітям підказки що можна зробити. – О, на паркан можна лізти!? - Я теж хочу спробувати потрясти руками розбризкуючи воду. Діти візуалізують у себе в голові, як можна вилізти на паркан чи споруди, а потім мають заборонити. Але поки він думає як залізти на паркан, забуває собі заборонити. Тому, потрібно казати чітко: - « Грайся на майданчику. Повитирай руки рушником.»
Радіосвобода. Діти ігнорують дорослих, які у фоновому режимі щось говорять. Вони вже звикли до того, що чують одне і те ж, і нічого нового не почують, їм стає скучно, а пряма мова дорослих стає фоном. Для того щоб діти почули ви просите дитину три рази. 1- контакт у очі і прохання, 2- нагадуєте, що ви просите вдруге, 3 – супровід з штрафною санкцією. Але маємо пам’ятати, що не все те, що ми кажемо є законом, діти мають право висловлюватись і аргументувати свою думку.
Крик. Дорослі думають, що крик допомагає. Одні діти «тупо» роблять те, що ви сказали, але вони не усвідомили, що роблять. Інші, без вагомих аргументів для чого і навіщо це робити, не будуть виконувати ваших вказівок (це діти з власною думкою, яких звикли називати «впертими»). Діти, які звикли до крику не чують коли до них звертаються тихо. Дорослі самі вчать дітей відповідному спілкуванню, якщо до дітей кричать, то і вони у відповідь будуть кричати. Варто змінювати формат спілкування. Інколи діти захопившись грою можуть не почути звернення дорослих, то при потребі можна повисити голос, але це в окремих випадках.
Життя біля залізниці. Ті, хто живе біля залізниці, звикають до шуму і не чують руху поїздів. Так і діти ігнорують звернення дорослих, які звучать в одному напрямку: - « Не кричи! Не біжи! Їж повільно! Сиди тихо! Не можна! Припини! Часті зауваження витісняються і не сприймаються дітьми. Діти дошкільного віку розвиваються за допомогою руху, а дорослі опираючись на безпеку дітей часто забороняють їм рух. Забуваючи про те, що за допомогою руху розвивається нервова система, вестибулярний апарат, опорно руховий апарат. Тому, такі заборони, як; - « Сядь! Не бігай! Йди тихо!»
Вправа. «Так - ні» Протестуйте протягом дня кількість використаних заборон і дозволів.