Природні умови і природні ресурси

  • Геологічна будова

Район знаходиться в межах Українського кристалiчного щита. Зверху вiн вкритий неогеновими й палеогеновими вiдкладами.

  • Рельєф

Територія його лежить у межах Приднiпровської височини. Рельеф являє собою лесову пiдвищену хвилясту рiвнину, яка унизана рiчковими долинами та численними балками i ярами. У долинах рiчок та глибоких балок виходять на поверхню кристалiчнi породи, якi мiсцями утворюють скельнi береги. Найвища точка — 204 м — знiаходиться на пiвнiчний схiд вiд с. Митрофанiвки.

  • Клімат

Новгородківська громада розташована у Днiстровсько-Дніпровськiй пiвнiчностеповiй фiзико-географiчнiй провiнцiї, у посушливiй, дуже теплiй агроклiматичнiй зонi. Середня температура сiчня —5,5 °С, липня +20,9 °С. Перiод з температурою понад +10 С становить 170 днiв. Середньорiчна кiлькiсть опадiв — 476 мм, бiльша частина їх випадає в теплий перiод року (у середтгьому 280—335 мм). Улiтку це переважно дощi, якi здебiльшого мають зливовий характер. Бувають i бездощовi перiоди тривалiстю 30—40 днiв. Снiговий покрив утворюється кожної зими, лежить у середньому 60—80 днiв. Висота снiгового покриву 8— 10 см.

  • Поверхневі води

На територiї Новгородкiвської територіальної громади велика кiлькість рiчок та джерел басейну рiки Пiвденний Буг. Найбiльш значимі з них є рiчка Iнгул i його притока рiчка Кам’янка. У схiднiй частинi району тече рiчка Верблюжка зi своєю лiвою притокою рiчкою Суха.

  • Грунти

Основний тип грунтiв — чорноземи звичайнi середньогумусні (33,8 % вiд загальної площi району); є також лучно-чорноземнi та алювальні грунти.

  • Флора і фауна

Новгородкiвська територіальна громада знаходиться в схiднiй частинi областi та належить до третьої пiвденно-схiдної степової зони. Природна рослиннiсть (рiзнотравна, ксерофiльна й петрофiльна з байрачними лiсами й чагарниками) збереглася по долинах рiчок, у балках. Основна порода лiсiв — дуб (95 % від загальної ллощi), є ясен, сосна, акація.

Для Новгородкiвсъкої території притаманний тваринний свiт степiв. Це жаба зелена, ропуха зелена, степова гадюка, водяний вуж, жовтобрюхий полоз, жайворонок, сiра курiпка та iншi.

  • Природно-ресурсний потенціал

На території громади залягають гранiти, суглинки, пiски та частково буре вугiлля. Як будiвельний камiнь використовуються докембрiйськi кристалiчнi породи гранiтiв та гнейси, виходи яких на поверхню спостерiгаються в долинах рiчок та глибоких ярах. Крiм того, поширенi покривнi лесоподiбнi суглинки та червоно-бурi глини, якi є сировиною для виробництва цегли та черепицi. Поблизу смт Новгородка є радоновi води, на базi яких функцiонує завод мiнеральних вод «Кришталеве джерело», що випускє лiкувально-столову мiнералъну воду «Кришталева». Поклади бурого вугiлля та графiту незначнi, промисловiй обробцi вони не пiдлягають.

На територiї громади 66 ставкiв з гiлощею водного дзеркала 630 га, 5 водосховищ з площею водного дзеркала 1 006 га. Прогнознi й затвердженi запаси пiдземних вод становлять 1,5 млн м 3 на рiк.

У громаді є заповiдне урочище мiсцевого значения «Терник», ботанiчнi заказники мiсцевого значения «Бiлопiль», «Волова балка», «Квiтуча балка» та ботанiчний заказник загальнодержавного значення «Шурхи».

Заповiдне урочище мiсцевого значення «Терник» площею 73,2 га розташоване за 2 км вiд пiвденно-схiдної околицi смт Новгородка. На степових дiлянках у значнiй кiлькостi зростає цiнна лiкарська рослина — цмин пiсковий. Виявлено три види роелин, занесених до Червоної Книги України, — астрагал шерстистоквiтковий, ковила волосиста, волошка руська. Залiснена частина балки представлена середньовiковим дубовим лiсом iз клном польовим та татарським, в’язом гладким, тополею чорною. В урочищi знайдено два види метеликiв, занесених до Червоної Книги України, — бражник молочний пiвденний та махаон.

Ботанiчний заказник мiсцевого значення «Бiлопiль» площею 53,5 га розташований за 1,5 км від с. Бiлопiль, у балцi з пологими схилами, якi заросли лiсовими масивами та чагарниками. Тут ростуть дуб, в’яз, клен гостролистий, липа, бiла акацiя, глiд колючий, бузина чорна, лiщина звичайна та iншi дерева й чагарники. З трав’янистої рослинностi поширенi: чистотiл звичайний, конвалiя травнева, звiробiй звичайний, горицвiт весняний, сон-трава лучна, ромашка лiкарська та багато iнших. На територiї заказника та навколо нього проживають козулi, дикi кабани, лисицi, зайцi.

Ботанiчпий заказник мiсцевого значення «Волова балка» площею 63,3 га розташований па околицi с. Спiльне. «Волова балка» створена з метою збереження в природному станi типових ландшафтiв степового краю з рiдкiсним складом рослинного i тваринного свiту.

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Шурхи» площею 38,3 га створений для збереження в природному станi та охорони умов відновления рiдкiсних степових угруповань. Заказник розташований у балцi з пологими схилами, з виходом на поверхню каменю. Уся балка вкрита чагарниками та рiзноманiтною трав’яною рослиннiстю. Тут зустрiчається ковила Лессiнга, ковила волосиста, волошка руська, пiвники понтiйськi, якi запесенi до Червоної Книги України.