Конфлікт інтересів та недопущення проявів корупції

Відповідно до п.21 Загальних правил поведінки державного службовця, схвалених Координаційною радою з питань державної служби при Президентові України, затверджені наказом Головдержслужби України від 23.10.2000 №58, державний службовець повинен на вимогу заявляти про наявність чи відсутність у нього конфлікту інтересів.

Конфлікт інтересів випливає із ситуації, коли державний службовець має приватний інтерес, тобто переваги для нього або його родини, близьких родичів, друзів чи осіб та організацій, з якими він має або мав спільні ділові чи політичні інтереси, що випливає або може випливати на неупереджене та об»єктивне виконання службових обов»язків.

Будь-який із таких конфліктів має бути вирішений до прийняття на державну службу чи призначення на нову посаду.

Державний службовець повинен суворо дотримуватися обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, Законами України «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією», уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції.

Статтями 12 та 16 Закону України «Про державну службу» передбачені обмеження, пов»язані з прийняттям на державну службу та з її проходженням, у тому числі й ті що можуть, породжувати конфлікт інтересів.

Відповідно до порядку ведення особових справ державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №731, кожна особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця підписує попередження про встановлені обмеження для державних службовців.

У разі недотримання будь-якого із цих обмежень, особа, яка підписує попередження має заявити про наявність можливого конфлікту інтересів та усунути його до призначення на посаду. Інакше це може стати підставою для відмови у прийнятті на державну службу.

Заступник голови районної

координаційно-методичної

ради з правової освіти населення,

начальник Новгородківського

районного управління юстиції А.М.Бєляєва