Історія школи
Село Нова Слобода Путивльського району Сумської області виникло 16 столітті. Перша згадка про Нову Слободу ми знаходимо в книзі «город Путивль». В цій книзі розповідається про те , що по жало ванній грамоті царя Федора Івановича в 1593 році, 23 березня до Вовчанського монастиря належало селище Нова Слобода. В якому було 8 дворів.
На сьогоднішній день в Новій Слободі налічується господарств 620, в яких проживають жителів.
З 16 століття по 80 – ті роки 19 століття в селі ніякої школи не було. Були лише окремі випадки, коли церковний дяк навчав 5-7 хлопчиків читати Псалтир. Перша школа в селі була відкрита в 1883 році. Це була церковно-приходська школа. В ній навчалось від 30 до 50 дітей. Вчив дітей священник та його жінка. В цю школу потрапляли діти заможних родин, так як бідняк не міг заплатити за навчання. Так було до 1908 року.
В 1908 році в Новій Слободі була відкрита земська школа. Для неї було побудовано нову будівлю. В цій школі навчалося чотири класи. Навчали дітей дві вчительки. Після четвертого класу діти отримували документ про закінчення земської школи. В 1913 році на церковному подвір’ї (зараз будівля біля церкви ) було побудовано ще одну двокласну будівлю школи З цього часу земська школа стала чотирьох комплектною. В цій школі навчалось біля 120 дітей. В цій школі Закону Божому навчав священник.
Після Жовтневої соціалістичної революції земська школа була реорганізована в початкову школу. Тепер в школу могла потрапити кожна дитина. З 1930 року, коли було введено загальне обов’язкове початкове навчання, в Новослобідській початковій школі було 8 класів – комплектів, в яких навчалось 280 учнів. В цей час в школі був завідуючий та 8 вчителів. Приміщення школи налічувало три будівлі з шістьма класними кімнатами.
В 1932 році була відкрита Новослобідська середня школа. Таким чином, з 1932 року в Новій Слободі було дві школи: початкова і середня. Спочатку в середній школі було лише два п’ятих класи, які до 1938 року дійшли до 10 класу, а далі п’яті класи набирались щорічно з початкової школи. В 1938 році був перший випуск учнів Новослобідської середньої школи. Було випущено 30 учнів.
В 1938 році в середній школі було 14 класів - комплектів, в яких навчались 490 учнів Їх навчали 24 вчителя. Середня школа знаходилась в Городку (колишнє приміщення чоловічого монастиря), в добрій двоповерховій будівлі. При школі була їдальня, гуртожиток для учнів, жилий двоповерховий корпус, де проживали всі вчителі.
В 1939 році в зв’язку з тим, що Городок був відведений під військовий табір, середня школа була переведена в село Нова Слобода. В цьому році пройшло об’єднання Новослобідської початкової та середньої школи.
Тепер середня школа розміщалась в 3 будівлях з 13 класними кімнатами. В школі було 18 класів – комплектів, в яких навчалось 530 учнів. Їх навчали 28 вчителів. Школа в цей час славилась художньою самодіяльністю, особливо популярним був ансамбль народних інструментів, до складу якого входили більш ніж 50 учнів. Цей ансамбль неодноразово був переможцем районної шкільної олімпіади.
В 1941 році село Нова Слобода було окуповано німецькими загарбниками. При вступі в село німці спалили дві шкільні будівлі. Школа перестала працювати.
Багато вчителів та колишніх учнів стали на боротьбу з німецькими загарбниками.
Пішли на фронт колишні випускники:
Матвєєв Василь Митрофанович,
Кадурін Петро Федорович,
Тюпін Михайло Гнатович,
Подшивайлов Григорій Єгорович,
Кадурін Микола Феодосійович та багато інших.
Залишившись на окупованій території, багато комсомольців і піонерів школи вступило до партизанського загону С.А.Ковпака і С.В.Руднєва. Вони разом з дорослими воювали з ворогом. Серед учнів – комсомольців партизанами були:
Чечоткін Льоня,
Подшивайлов Міша,
Черняков Ваня,
Воронін Ваня,
Чернякова Тоня, Чернякова Аня та інші.
Піонери, що були партизанами:
Бакаєв Мітя,
Волін Ваня,
Биков Міша,
Черняков Ваня,
Бакаєв Ваня та інші.
Партизани були частими гостями в селі. Під час одного з таких відвідин зав’язався бій між партизанами-ковпаківцями ( ротою П.С.Пятишкіна ) та тридцятьма поліцаями, які засіли в двокласній будівлі школи. Оточеним поліцаям було запропоновано здатись, але ті підірвали підлогу і звідти почали через отвори в фундаменті відстрілюватись. Партизанами було прийнято рішення спалити будівлю разом з поліцаями. Таким чином, Новослобідська школа під час Великої Вітчизняної війни втратила 3 будівлі, в яких було 6 класних кімнат, бібліотека і дві сімейні квартири для вчителів.
2 вересня 1943 року Нова Слобода була визволена від німецько-фашистських загарбників, а вже 1 жовтня діти сіли за парти. В Новій Слободі була відкрита семирічна школа, яка розміщалась в двох будівлях, де було 5 класних кімнат. В цей час в школі було 7 класів-комплектів і навчалось 180 учнів. Навчали їх 9 вчителів. З цього часу щорічно кількість учнів збільшувалась.
Дві будівлі вмістити всіх учнів не мали можливості, і тому школі в 1947 році було передано будівлю сільської ради, де ще було обладнано дві класні кімнати. Кількість учнів продовжувала зростати, а тому силами громадськості села в 1951 році було побудовано четверту будівлю на дві класні кімнати. В цьому ж році була відкрита середня школа ( десятирічка )
В 1960 році десятирічка була реорганізована в середню школу ( одинадцяти річку ). В зв’язку з збільшенням кількості учнів колгосп «Мирова революція» побудував в 1960 році для школи ще одну будівлю на 4 класні кімнати. Тепер школа знаходилась в 5 будівлях, в яких було 11 класних кімнат. Тоді школа була середньою трудовою політехнічною школою з виробничим навчанням.
Крім Новослобідської школи на території сільської ради функціонували початкові школи в с.Биваліне та с.Каліщі, які припинили своє існування в 1978 та 1973 роках відповідно.
З 1966-67 навчального року школа знову стала десятирічкою . Тоді навчалось 663 учні. Вони складали 21 клас – комплект . Їх навчали 30 вчителів. Школа мала в наявності в достатній кількості навчальних кабінетів, обладнання.
Наявні 5 приміщень вже не могли вмістити всіх учнів, навчатись доводилось у дві зміни, тому в 1972 році постало питання про будівництво нового приміщення школи, яке б відповідало всім вимогам того часу. І незабаром, в грудні 1975 року було в святковій урочистій обстановці відкрито нове, типове, триповерхове приміщення школи, розраховане на 640 учнів і в якій ми працюємо і навчаємося і нині.
Сучасне приміщення школи
За цей час школа неодноразово змінювала свою назву : 1981 рік – Новослобідська середня школа , 2002 рік – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с.Нова Слобода, 2004 рік – Новослобідська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Путивльської районної ради, 2007 рік – Новослобідський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Путивльської районної ради Сумської області, зроблено багато в плані укріплення матеріально-технічної бази: класи та кабінети оснащено новими меблями, наочними посібниками та літературою, в 2001 році за сприяння Президента України було першим у районі поставлено сучасний комп’ютерний клас, 2002 році побудовано нове приміщення котельні, яке в 2005 році було переведено на опалення природнім газом, з 1997 року при школі функціонує дошкільна група, З 1998 року з першого класу, нині з 1 по 10 клас навчання ведеться українською мовою навчання, з 2001здійснюється перехід на 12 – річний термін навчання.
Нині Новослобідський навчально - виховний комплекс – це заклад, в якому функціонують 17 кабінетів, новий комп’ютерний клас, обладнаний 11 сучасними комп’ютерами, сканером, принтером, відповідними меблями.
спортивний майданчики, їдальня, розрахована на 90 посадкових місць, бібліотека, яка добре забезпечена українською літературою ХУІІІ-ХІХ століття, значно гірше – сучасною українською літературою.
У школі створено історико-краєзнавчий музей с. Нова Слобода, який був заснований в 1981 році. Він має окрему кімнату в приміщенні школи площею 50 м2. для оглядової експозиції і нараховує більше 1200 оригінальних експонатів( основний фонд, загальний фонд 1600 одиниць ).
В музеї розгорнуто 10 тематичних розділів:
”Епоха первинно-суспільного ладу та стародавньо-київської держави на території Нової Слободи”.
„Феодальний період”,
”Село в дореволюційні часи”,
”Події революції та боротьби за владу в 1917 -1920 р.р.”
”Село Нова Слобода в 20-30 роки”.
”Нова Слобода в Великій Вітчизняній війні”:
«Участь новослободців на фронтах»,
«Участь наших земляків в тилу ворога»,
«Новослобідська трагедія 7липня 1942 року».
«Село в повоєнні роки»,
«Історія Новослобідської школи»,
«Нова Слобода в наші часи»,
«Етнографічні матеріали рідного краю».
Краєзнавчий музей
Основними експонатами є:
Знахідки знарядь праці і зброї періоду неоліту і скіфських часів Київської Русі,
макети будівлі Київської Русі,
знаряддя праці періоду 18-19 ст., жіночий костюм, фотографії учасників Великої Вітчизняної війни, бойові нагороди, документи до нагород, листи з фронту,
фотографії по відбудові села в після воєнний час,
фотографії по історії школи в 60-80 роки.
Музей проводить велику суспільно-просвітницьку роботу серед населення по вивченню історії рідного краю, його традицій, звичаїв, ремесел.
На базі музею проходять виховні години та тематичні заходи до пам’ятних дат:
річниці з дня визволення села, області, України від німецько-фашистських загарбників, Дня Перемоги, діяльність з’єднання Сумських партизан під керівництвом С.А.Ковпака та С.В.Руднєва, трагедії 7 липня 1942 року.
Проводиться в музеї і дослідницька робота, яка сприяє патріотичному вихованню учнів, організовується та проводиться робота по збереженню пам’яток історії та культури на території села.
Сучасна територія школи займає площу 2,8 га. На ній розташовані основна будівля, підсобні приміщення, (котельня, сарай), спортивні майданчики (футбольне поле(90х60), волейбольний майданчик, смуга перешкод, бігові доріжки. Для проведення позакласних заходів, свят, концертів для послуг учнів та вчителів актова зала, розрахована на 120 місць, обладнана сучасною музичною апаратурою
За роки існування Новослобідської школи отримали повну загальну освіту 3682 учні, багато з яких отримали вищу освіту, працюють вчителями, інженерами, техніками, займаються науковою діяльністю. Серед випускників багато нагороджено орденами та медалями : Матвєєв В.М., Смокарєв В.І.,
Серед випусників багато яскравих постатей : Митрополит Леонтій, Мураєв Михайло Іванович, Костров Микола Михайлович...
Іван Опанасович Гудімов (1928 – 1992рр.)
Став видатним церковним діячем – митрополитом Леонтієм.
На шлях ченця став в 14 років, деякий час знаходився в Глінській пустині.
Закінчив Одеську духовну семінарію, а ще через чотири роки Московську духовну академію. В 1960р. отримав сан архімандрита і призначений намісником Одеського Успенського монастиря і ректором Одеської духовної семінарії. В 1990р. став митрополитом Одеським і Херсонським, а через рік – митрополитом Херсонським і Таврійським, потім митрополитом Донецьким і Слав’янським. Помер в 1992р. на 64 році життя.
Митрополит Леонтій весь час підтримував зв’язок з рідним селом, надавав матеріальну допомогу при відбудові храму в селі.
Микола Михайлович Костров
(1950р.)
Народився і виріс в Сібелиці, невеличкому хуторі в трьох кілометрах від села Нова Слобода. Закінчив Новослобідську школу. А потім – Ленінградське військово-морське училище, нелегка служба морського офіцера, відповідальна посада командира атомного підводного човна. Після проголошення незалежності України Микола Михайлович стояв біля витоків створення нашого військового-морського флоту, став першим його командиром штабу. Потім очолив пошуково-рятувальну службу на водних об’єктах України Міністерства надзвичайних ситуацій.
Зараз Микола Михайлович контр-адмірал у відставці, головний державний інспектор України по охороні оточуючого прикордонного середовища.
Василь Тимофійович Матвєєв
(1920 – 2004рр.)
(Професор, кандидат військових наук, інженер полковник проживав у Росії, в Твері, очолював там міський комітет ветеранів війни). Народився у 1920 році, закінчив Новослобідську середню школу. Потім вступив до Ленінградського військового топографічного училища. А далі – війна. Під Львовом отримав поранення, потрапив до госпіталю. Приймав участь у визволенні Калінінської, Смоленської, Псковської областей, знову був поранений, контужений.
Після війни закінчив артилерійську радіотехнічну академію в Харкові. В 37 років Василь Тимофійович став командиром полку ракетної артилерії. Служба, академія ім. Жуковського, викладацька робота. В 1967 році захистив дисертацію і став кандидатом військових наук. В його активі більш ніж 70 наукових праць і підручників. Він отримав наукове звання професора.
Закінчив службу, займався військо-патріотичним вихованням молоді.
Михайло Іванович Мураєв
(1950р.)
Саме в нашому селі пройшло дитинство і початок юності Михайла Мураєва. Тут в 1967 році він закінчив середню школу з золотою медаллю. Потім продовжив навчання в Дніпропетровському дорожньому технікумі, а після армії навчався в Московському університеті дружби народів ім.Патріса Лумумби. Саме розум, цілеспрямованість, сила волі і допомога Бога, як він сам вважає, не дали йому пропасти у круговороті життя. Одержавши хорошу освіту, він успішно працює як в Росії, так і за кордоном. Зараз він живе в Москві і займає пост генерального директора російсько-американської фірми супутникового зв’язку.
Він дуже дорожить рідним краєм, часто приїздить в село. Велику допомогу надав у відбудові церкви, а також Софронієвського монастиря.
Випускники 1981 року
Соколов Андрій Іванович (випускник 1996р.) – закінчив Путивльський технікум СНАУ, працював бухгалтером в ОО «Софронієве угіддя». Згодом очолює ПП «Легенда» в нашому селі.
Коваленко Світлана Олексіївна (випускниця 1986 р.) – закінчила Дніпропетровський медичний інститут (1986 – 1991р.). Працює
лікарем-стоматологом в Путивльській районній поліклініці.
Гудімов Олег Федорович (випускник 1989р.) – закінчив СНАУ (1989 – 1994 рр.) економічний факультет. Очолює ПП «Гудімов О.Ф.»(з випуску меблів м. Суми).
Гудімов Володимир Федорович (випускник 1992р.) закінчив СНАУ, факультет фінанси та кредити. Працює зам. директора ООВ «Гео - Бізнес» (м. Суми) та багато інших .
В школі вироблена система роботи зі здібними та обдарованими учнями.
Учні школи приймають активну участь в проведенні конкурсів “ Село моє, для мене ти єдине”, “ Світ моїх прав”, “ Вірю в майбутнє твоє, Україно “ за підсумками якого в 2001-2002 навчальному році Москаленко М., з циклом авторських віршів, зайняв перше місце у районному турі, в 2002-2003 навчальному році Кошелєва Юлія стала переможцем ІІ та ІІІ турів конкурсу “Село моє, для мене ти єдине”. Учнями школи ведеться пошукова робота, результатами якої є щорічна участь в експедиціях “ Краса і біль України “, “ Мій рідний край- моя земля “, у оглядах- конкурсах фольклорних колективів.
Традиційно учні школи стають переможцями та призерами ІІ та ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. Зокрема, в 2001-2002 навчальному році переможцями ІІ етапу з історії стали Москаленко М. та Пікульов П., ці ж учні стали призерами ІІІ етапу з історії, зайнявши 2 місце ( Пікульов П.-2001-2002 н.р., Москаленко М.-2002-2003 н.р.).
Багато випускників закінчили школу з золотими та срібними медалями : 1967 Мураєв Михайло ( золота медаль ) , 1968 Гудімов Петро (золота медаль), 1975 Дроніченко Віра (золота медаль), 1987 Кагітіна Валентина (золота медаль),2002 рік- Кагитіна Марина (срібна медаль), Мігульов Микола ( срібна медаль),2003 рік- Москаленко Максим (золота медаль),2004 навчальний рік- Кошелєва Юлія (срібна медаль), 2007 рік – Морозов Сергій (Золота медаль), Черняков Ігор та Барибін Олексій ( срібна медаль )