Матеріали батьків
ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА: ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ПІД ЧАС ЕМОЦІЙНИХ КОЛИВАНЬ
Діти не вміють так управно, як дорослі, контролювати чи пригнічувати сильні емоції і почуття (гнів, страх, тривогу, злість тощо), не кажучи про вміння екологічно ними керувати. Звичайно, іноді дитина може просто підійти і попросити про допомогу: «Мені страшно» або «Мені холодно, обійми мене». Але частіше дорослим доводиться визначати та закривати потреби дитини у ситуаціях, коли вона зіштовхнулася із ситуацією, яка спричинила негативні емоції та стани. Коливання емоційних станів у дітей можна легко зчитувати в їхньому голосі, міміці, жестах, змісті розмови. Найпоширенішими зовнішнішніми ознаками нестабільного емоційного фону є:
плач, істерика;
нервове тремтіння;
крики та маніпуляції;
апатія, відсутність інтересу (відмова частково чи повністю говорити);
«застигання»;
невмотивована зміна настрою;
різка зміна харчової поведінки;
проблеми зі сном тощо.
У такі моменти дорослому, який перебуває поруч із дитиною, варто дотримуватися рекомендацій:
будьте з дитиною поруч в одному приміщенні;
за змоги забезпечте фізичний комфорт (відсутність спраги та голоду, нормальний температурний режим, достатня кількість кисню тощо);
підтримуйте невербальний контакт із дитиною (розташуйтеся на одному рівні, підтримуйте зоровий та тактильний контакт);
говоріть лише слова підтримки, у яких проявляєте любов і піклування (не докоряйте, не звинувачуйте, не порівнюйте тощо);
запропонуйте вид діяльності, який допоможе змістити увагу (малювання, ігри, читання, фізичні активності тощо);
зробіть декілька дихальних вправ на розслаблення;
зберігайте і транслюйте власний спокій та впевненість (пам’ятайте, що ви є опорою для дитини).