7 клас

Кожна наука має свою мову. Нам необхідно познайомитися з «абеткою» фізичної мови, тобто з основними поняттями і термінами.

 Ми вже знаємо, що таке фізичне явище. Назвемо ще декілька термінів.

Фізичним тілом називають будь-який предмет.

Речовина - це те, з чого складаються фізичні тіла.

Матерією називають усе, що існує у Всесвіті.

Назвіть фізичні тіла, що нас оточують.

 А тепер назвіть речовини, з яких складаються ці тіла.

Чи існує матерія, яка не є речовиною?

Так. Наприклад світло. Жодне тіло не може складатися із світла.

Природа - це весь матеріальний світ: повітря, вода, земля, люди, рослини, тварини, планети, зорі.

 У природі відбуваються безперервні зміни.Як результат вивчення природи людиною виникла наука, що об’єднала всі наявні на той час знання. Цю науку називали по-різному, наприклад, натурфілософією. Потім внаслідок розширення та поглиблення наукових знань виділилися окремі науки, що вивчають певні групи явищ.

Фізика вивчає найзагальніші закономірності явищ природи, властивості та будову матерії, закони її руху.

Як ви гадаєте, фізика в наш час - єдина наука про природу?

Явища природи - все, що відбувається в природі.

Пояснити явище - значить вказати на його причини: зміна дня та ночі пояснюється обертанням Землі навколо своєї осі; щоб пояснити зміну пір року, довелось як слід розібратися і в русі Землі по орбіті навколо Сонця; виникнення вітру пов'язане з різним нагріванням повітря в різних місцях...

Явища природи, вивченням яких займається фізика, називаються фізичними явищами. 

Всі ці явища можна умовно поділити на групи:

1) механічні (падіння каменя, кочення кульки, рух Землі навколо Сонця);

2) теплові (кипіння води, танення льоду, утворення хмар);

3) електричні (блискавка, нагрівання провідника струмом);

4) магнітні (притягання залізних предметів до магніту, взаємодія магнітів);

5) світлові (світіння лампи або полум'я, отримання зображень за допомогою лінзи або дзеркала).

Фізичні явища:

1) механічні;

2) теплові;

3) електричні;

4) магнітні;

5) світлові.

Фізика - наука експериментальна. Спирається на спостереження й досліди.

Досліди проводять з певною метою, за заздалегідь обдуманим планом; під час досліду, як правило, здійснюють вимірювання.

Порівнюючи різні фізичні тіла чи явища, ми можемо помітити, що вони завжди мають деякі відмінності: тіла можуть бути вищими чи нижчими, легкими чи важкими, витісняти при зануренні більше чи менше води із посудини. Явища можуть протікати швидше чи повільніше. 

Фізична величина - кількісна характеристика фізичної властивості об'єкта чи явища.

Особливістю фізичних величин є те, що їх можна виміряти.

Виміряти будь-яку величину - значить порівняти її з однорідною величиною, що прийнята за одиницю.

Для кожної фізичної величини є відповідні одиниці.

 Основна одиниця довжини - 1 м.

Фізичні величини вимірюють за допомогою спеціальних приладів.

Які вимірювальні прилади ви вже знаєте?

У всіх цих приладів є шкала. Але в кожного вона своя, особлива.

Шкала приладу являє собою сукупність штрихів, поділок і чисел.

Штрихи - це риски, нанесені на шкалі.

Поділки - це відстані між двома найближчими штрихами.

Ціна поділки - це значення найменшої поділки шкали вимірювального приладу.

Щоб скористатися вимірювальним приладом, зняти показання, спочатку необхідно визначити ціну поділки вимірювального приладу.

Щоб визначити ціну поділки, треба знайти два найближчих штрихи шкали, біля яких написані значення величини. Потім з більшого значення відняти менше й отримане число розділити на число поділок, що знаходяться між ними.

Якщо зараз попросити когось із вас назвати фізичні тіла, що вас оточують, ви майже напевне назвете меблі, прилади, книжки тощо. Всі ці тіла, які порівнянні з нами самими за розмірами, утворюють так званий макросвіт. Слово це походить від грецького слова «макрос» —великий. До макросвіту належить і крихітна піщинка, і велетенський айсберг!

Макросвіт утворюють тіла, розміри яких приблизно порівнянні з людиною.

Проте існує багато чого і за межами макросвіту: ми ж бачимо на небі Сонце і зорі, Чумацький Шлях (тобто величезне зоряне скупчення — Галактику)... Справжні розміри цих об'єктів настільки перевершують розміри звичних для нас тіл, що їх навіть важко уявити. Це — мегасвіт. Ми можемо спостерігати неозброєним оком деякі об'єкти мегасвіту (далеко не всі, бо більшість страшенно далеко від нас). Проте ми аж ніяк не можемо втручатися в події мегасвіту. Ми навіть не можемо помітити багатьох величних подій у мегасвіті, бо вони тривають набагато довше, ніж людське життя або навіть історія людства. Проте силою розуму вчені проникли у деякі тайни мегасвіту: ми навіть знаємо, коли виник наш Всесвіт.

Мегасвіт утворюють тіла космічних розмірів.

А от об'єкти та події мікросвіту людина змогла хоч якось спостерігати тільки після винайдення мікроскопа. Тоді стало відомо про існування мікроорганізмів; вдалося довести, що найдрібніші частинки речовини перебувають у неперервному русі. Щоб роздивитися молекули та атоми, знадобився вже електронний мікроскоп та інші складні пристрої.

Мікросвіт утворюють найдрібніші частинки речовини.

Кожна подія відбувається десь і колись. Кожен з нас має певніт уявлення про час і простір, які базуються на нашому життєвому досвіді. Протягом тисячоліть здавалося, що про час і простір ми знаємо все, що треба. Але у двадцятому сторіччі, після створення теорії відносності, стали відомі нові властивості простору та часу. Про них ви дізнаєтесь з часом, а поки... Досить розуміти, що всі тіла займають певну частину простору та перебувають на певній відстані одне від одного.

Простір — одне з основних понять фізики, за допомогою якого описується взаємне розташування об'єктів.

Що ж до часу, то тут кожна подія є більш чи менш тривалою, можна встановити послідовність подій у часі.

Час — одне з основних понять фізики, за допомогою якого описуються тривалість і послідовність подій.

Для вимірювання проміжків часу можна використовувати будь-який процес, що періодично повторюється (рух Сонця по небосхилу, зміну видимої форми Місяця, зміну пір року, розливи рік). Саме такі періодичні процеси дали одиниці часу: добу, місяць, рік. Зрозуміло, сьогодні існують різноманітні прилади для вимірювання часу, і в кожному з цих приладів (годиннику, метрономі тощо) теж відбуваються періодичні процеси.

Для вимірювання часу використовують періодичні процеси.

1 хв = 60 с

1 год = 60 хв

1 доба = 24 год

1 рік = 365 діб