Психологічна підтримка під час війни

ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА: ЯК УПОРАТИСЯ ІЗ «СИНДРОМОМ РІЧНИЦІ»

«Синдром» або «ефект річниці» – повторне переживання того, що колись травмувало. Ефект цей є природним, але дуже непростим етапом у переживанні травматичного досвіду. Реакція людини на річницю може тривати кілька днів або навіть тижнів, а тому важливо розуміти, що відбувається саме зараз і якими методами можна підтримати себе та близьких. 

Для більшості українців 24 лютого вже ніколи не буде звичною датою. Це нормальна реакція здорової психіки. Як нам не хотілося ізолюватися – не вдасться. 24 лютого настав. Важливо пам'ятати, що тривога нагадує про вашу вразливість і ви можете підготуватися до того, до чого не були готові рік тому. 

Сьогодні ви сильніші на рік і зараз вам допоможе підготовка, а саме: зібрати тривожну валізу, заправити авто, поговорити з рідними про плани, якщо ситуація погіршиться. Бути в контексті – це нормально.

Важливо знати, чому в нас виникають ті чи інші емоції та стани.

Травматична подія, яку довелося пережити – вже автоматично спричиняє в нас асоціативний ряд – імпринтинг. Він може бути негативним або ж позитивним, залежно від того, які події запамʼяталися. Увага людини працює вибірково: ми запамʼятовуємо окремі деталі, що стають тригерами. Вони й будуть запускати реакцію, що побудована на асоціаціях. Нагадуваннями можуть бути сама дата, кінець зими, новини – і ось тривога знову з нами.

Сприйняття населенням теперішньої ситуації і готовності діяти можна умовно розділити на три типи: паніка, витіснення, дія.

Тип «витіснення». Люди відкидають інформацію, повторюють всім, що все буде гаразд, нічого страшного не станеться.

Плюс у тому, що їхня емоційна сфера перебуває у стабільному стані. Мінус – вони можуть бути непідготовленими до прийняття адекватних рішень. Тому тут важливо продумати – якщо раптом щось станеться, як я діятиму!

Тип «паніка». У таких людей проявляються апатія, роздратування, ненависть, підвищена тривожність. А що більше емоцій, то менше раціонального мислення.

Тип «дія». Люди раціонально, адекватно сприймають ситуацію з відповідними проявами емоцій, можуть допомоготи і собі та іншим.

Що потрібно робити для зниження таких настроїв?

Напередодні річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну більшість із нас має певні ознаки впливу подій цього часу на психоемоційний стан організму: тривожність, занепокоєння, пригнічення, емоційні «гойдалки» тощо. Тому нагадуємо, що відчувати страх – це нормальна реакція організму на небезпеку. Крім страху напередодні «символічних» дат, кожен може перебувати у стані «очікування».

Пропонуємо розібратися із власними емоційними станами, а саме розповімо, як зберегти стійкість і позитивний настрій.

Настрій – це загальний емоційний стан, який виразно не спрямований на щось конкретне, але забарвлює на певний час діяльність і поведінку людини, характеризує її життєвий тонус (позитивний стан – бадьорість, піднесеність; негативний – пригніченість).

Настрій впливає на сприйняття дійсності та ефективність роботи. Зокрема, під час пригніченого настрою може знизитися потреба у самореалізації, зокрема у професійній діяльності, фізичній активності, спілкуванні, змінитися харчова поведінка тощо.

Щоб зменшити вплив страху, панічних приступів чи навіть постравматичного синдрому (ПТРС), варто намагатися контролювати психоемоційний стан.

Найперше потрібно зосередитися, проаналізувати ситуацію та виділити фактори, які ви можете змінити. Наприклад, щодня виділяйте 15-30 «антистресових» хвилин для підтримки власного ментального здоров'я.

У випадку, коли самостійно не можете допомогти собі або своїм близьким, зверніться до фахівця. Також для психоемоційної підтримки працює телеграм-канал «Подбай про себе», де можна залишити коментар та отримати кваліфіковану відповідь.

Головне, що ми маємо усвідомлювати, в очікуванні – немає правильного переліку почуттів чи емоцій, які ми маємо переживати. Важливо – прислухатися до себе й довіряти собі, дозволяти відчувати тут і зараз.


Як можна собі допомогти:

Фокусуйтеся на тому, що можете контролювати. Плануйте повсякденні справи та дотримуйтеся плану, приймайте маленькі рішення.