Коли слід звертатись до логопеда:
1) якщо у дитини не з’явилось мовлення до 2 років, або словник налічує не більше 10 слів;
2) коли дитина в 4 роки не вимовляє,або неправильно вимовляє звуки;
3) коли дитина повторює перші звуки, склади багато разів (заїкається);
4) якщо дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.
Відомості для батьків
Розумовий розвиток невіддільний від мовленнєвого, тому розвивайте в своїй дитині всі психічні процеси: мовлення, увагу, пам'ять, сприйняття. Говоріть з дитиною правильно, чітко, виразно, інтонаційно. Розказуйте і показуйте дитині про навколишній світ (вона запам’ятає). Найкращий мовленнєвий матеріал – це віршики, пісеньки, скоромовки. Розглядання малюнків в книжках – прекрасний посібник для мовлення. Але не перевантажуйте дитину інформацією, не прискорюйте її розвиток.
Як правило, мовлення зв’язане з дрібною моторикою. Що краще розвинені пальчики, то краще розвинене мовлення. Тому, розвивайте м’язи рук дитини, нехай спочатку це буде масаж пальчиків («Сорока, ворона дітям кашку варила»), потім ігри з дрібними предметами: шнурування, застібування ґудзиків, ігри з мозаїкою, ліплення та ін.
Якщо ви помітили, що ваша дитина ліворука – то це не відхилення, а індивідуальна особливість дитини і переучувати її не можна. Це може спричинити невроз і заїкуватість.
Кожна дитина поступово опановує фонетичну систему рідної мови і на цьому шляху робить багато помилок: плутає, замінює, спотворює або пропускає звуки. Частіше за все у дітей страждають свистячі звуки ( с, з, ц ), шиплячі ( ш, ж, ч ) та сонорні ( л, р ). Це природно до досягнення дітьми 4-5 років, коли закінчується формування правильної звуковимови. Та часто буває так, що з різних причин дошкільник і в 5-6 років самостійно не може засвоїти вимову певних звуків. Як показує практика, такій дитині обовязково потрібна допомога фахівця, бо самокорекція порушеної звуковимови може проходити довго і важко, а може взагалі не дати позитивного результату.
Заняття в традиційному розумінні рекомендується проводити з дитиною 3 рази на тиждень. Як правило, їх проводить вчитель-логопед. Закріплення матеріалу, тобто домашні заняття з допомогою батьків - двічі на день по 10-15 хвилин. Це може бути артикуляційна гімнастика, повторення відпрацьованого мовленнєвого матеріалу ( слів, речень, віршованих текстів, приказок ), переказ тексту, робота за картинками тощо. У роботі з дитиною важливо враховувати індивідуальні особливості. Правильно починати з легких завдань, поступово переходячи до більш складних. Успіх у виконанні простих вправ сформує в дитини впевненість у своїх силах, підвищить мотивацію, сприятиме формуванню в дитини позитивного ставлення до занять. Логопедична робота -це підйом по сходинках. Кожне заняття нова сходинка, на яку можна піднятись лише тоді, коли впевнено стоїш на попередній.
У роботі з корекції звуковимови можна виділити декілька етапів. Спочатку дитина вчиться правильно вимовляти ті чи інші звуки ізольовано, потім у складі та слові. Слова слід добирати такі, у яких дитина всі звуки, крім того, що виховується, промовляє правильно. Надалі відпрацьовується мовленнєвий матеріал у словосполученнях та реченнях, потім у віршованих та прозаїчних текстах.
Складання текстів разом з дорослим розвиває уяву, фантазію, мовлення, допомагає дитині зняти з себе обмеження, дає можливість актуалізувати свої знання, почуття.
Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Якщо у дитини є проблеми з мовленням, то краще буде, якщо вони одержать комплексну допомогу фахівців, які допоможуть якісно поліпшити або виправити складові мовленнєві порушення.
Витоки здібностей дітей знаходяться на кінчиках пальців. В.Сухомлинський
Розвинене мовлення – найважливіша умова всебічного повноцінного розвитку дітей. Що багатша й правильніша в дитини мова, то легше їй висловлювати свої думки, ширші її можливості в пізнанні навколишнього середовища, змістовнішими та більш повноцінними стають відносини з однолітками й дорослими, активніше відбувається психічний розвиток. Але останнім часом спостерігається зростання кількості дітей, які мають мовленнєві порушення.
Сьогодні в арсеналі вчителів – дефектологів та вчителів – логопедів є значний практичний матеріал, застосування якого сприяє ефективному мовленнєвому розвитку дитини. Його умовно можна поділити на дві групи:
матеріал який допомагає безпосередньому мовному розвитку дитини;
опосередкований, до якого відносяться нетрадиційні логопедичні технології.
Нетрадиційні методи впливу педагогів стають перспективними методами корекційно - розвивальної роботи з дітьми, які мають порушення мовлення. Одним із таких методів є Су - джок терапія. У перекладі з корейської мови «су» означає кисть, «джок» - стопа.
Розробником Су - джок терапії вважається корейський професор Пак Чже Ву. Вона передбачає вплив через кисті рук та стопи ніг на організм людини. Доволі цікавим є те, що в будові кисті та стопи є дивовижна подібність із будовою людського тіла.
У тілі людини можна виділити тулуб і п’ять частин, які виступають – голову з шиєю і чотири кінцівки. Подивившись на свою кисть, ми бачимо, що вона теж складається з долоні й п’яти частин, які виступають,- пальців. Систему відповідності всіх органів тіла на кисті та стопи можна вважати «дистанційним управлінням» нашого організму. На них є точки або зони, які взаємодіють із різними ділянками кори головного мозку, тому, визначивши відповідність за мовлення дитини, можна впливати на них із метою профілактики й корекції мовленнєвих порушень.
За мовлення в людини відповідають дві зони, що знаходяться в корі головного мозку, - зона Верніке, що відповідає за сприймання мовлення, та зона Брока, що відповідає за вимовляння звуків самою людиною.
Для стимуляції мовленнєвого розвитку необхідно впливати на точки, які відповідають головному мозку. За теорією Су – джок, це верхні фаланги пальців. Під час Су – джок терапії основну увагу необхідно приділяти саме цим ділянкам кисті руки, а вплив на точки які відповідають за інші органи, покращує загальний стан організму дитини. Отже вплив на кисть дитини допомагає здійснити комплексну корекційну роботу. Дуже важко не погодитися з тим, що дрібна моторика пальців дитини стимулює розвиток центральної нервової системи та сприяє розвитку мовлення. Здійснюється розвиток окремих психічних функцій, які формують у дошкільнят уміння, необхідні для навчання в початкових класах.
Методи Су – джок терапії – це ефективні засоби корекції, які деталі частіше застосовуються в спеціальній педагогіці й допомагають досягти максимально можливих успіхів у подоланні мовних труднощів дітей дошкільного віку. На тлі комплексної логопедичної допомоги нетрадиційні методи терапії, не вимагаючи особливих зусиль, оптимізують процес корекції мовлення і сприяють оздоровленню всього організму дитини.
Су – джок терапія – це висока ефективність, безпечність, і простота, найкращий метод самодопомоги, який нині існує. За допомогою спеціальних кульок («Їжачків») та кілець зручно масажувати пальці, що позитивно впливає на весь організм, дає змогу збільшити потенційний енергетичний рівень дитини, збагачує її знання про власне тіло, розвиває тактильні відчуття.
Су – джок терапія має таку мету:
нормалізувати м’язів тонус;
опосередковано стимулювати мовленнєві зони в корі головного мозку;
коригувати мовленнєві порушення за допомогою нетрадиційної технології Су – джок.
Завдання Су – джок терапії:
нормалізувати тонус м'язів, стимулювати мовленнєві зони в корі головного мозку;
використовувати елементи Су – джок терапії на різних етапах роботи з корекції мовлення;
впливати на зниження рухової та емоційної розгальмованості, нормалізувати тонус;
розвивати орієнтацію в просторі, пам'ять та увагу
Для реалізації поставлених завдань в корекційній роботі ми використовуємо такі форми й напрями роботи:
розвиток фонематичного слуху;
корекція звуковимови;
розвиток орієнтації у просторі;
розвиток лексико – граматичної сторони мовлення;
розвиток загальної і дрібної моторики.
Прийоми роботи Су – джок терапії
Масаж спеціальною кулькою. Оскільки на долоні знаходиться безліч активних точок, ефективним способом їх стимуляції є масаж спеціальною кулькою, якою дитина в пливає на пальчики, кисті, долоньки. У дитини підвищується тонус м'язів, відбувається прилив крові до кінцівок, унаслідок цього відбувається поліпшення дрібної моторики й чутливості кінцівок. Дітям подобається масажувати пальці й долоньки «кульками – їжачками».
Масаж еластичним кільцем. Пружинні кільця надіваються на пальчики дитини й прокручуються по них по них, масажуючи кожен палець до його почервоніння і появи відчуття тепла. Цю процедуру необхідно повторювати кілька разів на день.
Використовуючи Су – джок терапію, ми застосовуємо такі методи роботи:
Взаємодія з казковими героями. Дитині пропонують програти казку, використовуючи Су – джок терапію.
Словесні прийоми. Скоромовки, вірші, казки, оповідання, запитання.
Ігрові прийоми. Заняття – шоу, ігрові вправи. Наочні прийоми. Схеми, відеоматеріали, демонстрації, ілюстрації.
Практичні дії. Масаж кисті, стопи й пальців.
Су – джок терапію проводять поетапно:
І етап: знайомство дітей із Су – джок терапією, правилами використання; діти виконують вправи мовчки за зразком.
ІІ етап: закріплення знань у вправах, іграх; діти повторюють текст