Для вивчення цієї теми необхідно:
Трансгенними називають рослини і тварин, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми. Їх отримують, використовуючи методи генної інженерії. Трансгенні організми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства та під час досліджень у галузі молекулярної біології.
Перші генетично модифіковані організми, одержані за допомогою методів молекулярної біології, з’явилися у світі лише у 80-х роках ХХ століття. Вчені зуміли змінити геном рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших рослин, тварин, риб і навіть людини.
Генетична модифікація надає живим організмам нових властивостей. Але, хоча такими продуктами нині харчується багато людей, минуло замало часу, аби наука повністю з’ясувала їхній вплив на наш організм. У Європі модифіковані рослини сої та кукурудзи для виготовлення харчових продуктів дозволено з 1997 року, а харчові ферменти, добавки, одержані в результаті генної інженерії, використовують понад двадцять років. У багатьох європейських країнах до законодавчих актів із харчових продуктів включено вимоги щодо безпечності генетично модифікованих продуктів.
В Україні 30–40% вирощуваної сої є генетично модифікованою. Близько 300 мільйонів жителів США і понад 1 мільярд жителів Китаю вживають ГМО без явних шкідливих наслідків для організму. У США методами генної інженерії одержано покращені сорти сої, пшениці, томатів. Нові сорти сої вирізняються підвищеним вмістом сахарози, яка позбавляє неприємного бобового присмаку. Одержано оливкову олію з підвищеним умістом олеїнової кислоти.
Питання про перспективу використання генної інженерії під час вирощування сільськогосподарської сировини продовжує викликати серйозні суперечки серед дослідників і широких верств споживачів. Серед позитивних аргументів — підвищена врожайність, екологічні переваги, захист від шкідників. З іншого боку — непевність у безпечності нових технологій.
Широкомасштабне вивільнення в довкілля генетично модифікованих сортів рослин різних таксономічних груп з різними генетичними конструкціями, що надають їм нових властивостей, поставило ряд питань, на які необхідно звернути увагу під час розбудови системи біобезпеки довкілля. Головними питаннями біобезпеки при цьому є питання можливої передачі генів, убудованих у трансгенний організм, організмам навколишнього природного середовища, впливу трансгенних рослин, стійких до шкідників, на нецільові організми та порушення трофічних ланцюгів.
Перший трансгенний організм (миша) був одержаний Дж. Гордоном зі співробітниками 1980 року. На початку 1990-х років у Китаї було проведено перше комерційне випробування генетично модифікованих сортів тютюну і томатів, стійких до вірусів. А 1994 року в США вперше в торговельну мережу надійшли продукти харчування, плоди генетично змінених томатів зі скороченим строком визрівання.
Широкомасштабне вивільнення в довкілля трансгенних організмів розпочалося 1996 року. Серед трансгенних організмів, що були створені, 98 % складали генетично модифіковані сільськогосподарські рослини. Серед трансгенних сільськогосподарських культур найбільші площі були під посівами сортів рослин, стійких до гербіцидів (71 %), хвороб та шкідників (22 %), гербіцидів і хвороб разом (7 %). По культурах у світовому масштабі 1999 р. посіви трансгенних сортів становили: сої — 54 %, кукурудзи — 28 %, бавовни і ріпаку — по 9 %, картоплі — 0,01 %. Крім зазначених культур на незначних площах вирощували генетично модифіковані сорти помідорів, гарбуза, тютюну, папайї, буряку, цикорію, льону. Вже створені та проходять випробування й процедуру реєстрації трансгенні сорти рису і пшениці.