БІОТИЧНІ, АБІОТИЧНІ ТА АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ

Для вивчення цієї теми необхідно:

• Прочитати параграф 51 с. 228 підручника з біології, автор Межжерін

• Опрацювати поданий на матеріал

• Дати письмову відповідь на питання:

  • • 1. Які біотичні чинники вам відомі?

      2. Які абіотичні чинники вам відомі?

      3. Чому антропогенні чинники виділяють в окрему групу?

      4. Що таке біологічний оптимум?

      5. Що таке екологічна ніша?

      6. Який фактор називають обмежувальним?

      7. Які фактори найсильніше діють на організми в умовах пустелі?

      8. Які фактори найсильніше діють на організми в умовах океанських западин?

      9. Які міжвидові біотичні фактори можуть впливати на зайців?

      10. Які внутрішньовидові біотичні фактори можуть впливати на вовків?

• Посиланна на підручник: https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKUUxxeXU1TW1pTTA/view?usp=sharing

• Термін виконання до 05.05

• Фото відповідей відправити на електронну пошту: bio.nikolchenko@zapisp.com, або Telegram\Viber: +38(093)-621-99-28

Відносно будь-якого фактору середовища вид має діапазон сталості (толерантності). Якщо інтенсивність якого-небудь фактору виходить за межі толерантності, особини виду гинуть. Біологічним оптимумом називають такі умови, до яких особини виду виявляються найбільш пристосованими. Фактор, який найбільше впливає на виживання, називають обмежувальним (лімітуючим). Лімітуючими факторами можуть бути температура, тиск, солоність води, хижаки тощо.

Організми можуть пристосовуватися до змін умов довкілля активно, регулюючи власні процеси життєдіяльності залежно від змін довкілля. Це дає змогу підвищити стійкість до несприятливих умов існування. Наприклад, температура тіла птахів і ссавців залишається сталою навіть за значних її змін у довкіллі, а більшість членистоногих — мешканців пустель — зберігає відносно постійний вміст води в організмі в умовах сильної посухи.

За пасивного формування адаптацій до змін умов довкілля процеси життєдіяльності організмів підпорядковані цим змінам. Наприклад, під час зниження температури довкілля у холоднокровних тварин різко знижується рівень процесів обміну речовин і вони можуть впадати в стан заціпеніння. Листопадні рослини взимку припиняють фотосинтез, ріст, розвиток. Ще одним типом пристосувань організмів до змін умов довкілля є уникнення цих змін (міграції та кочівлі риб, птахів, ссавців тощо). При цьому найуразливіші фази розвитку припадають на сприятливі періоди, а на несприятливі —фази спокою (наприклад, фаза лялечки у комах).

Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, в тому числі з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу — екологічну нішу.

Екологічна ніша — положення виду в системі біогеоценозу, зумовлене його взаємодією з іншими видами, а також умовами середовища існування.

На відміну від ареалу, екологічна ніша є не лише просторовим поняттям. Вона містить у собі й сукупність умов життя всередині екосистеми, прийнятні для виду, і харчові взаємини виду з іншими видами угруповання.