ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ СЕЛЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ ВЧЕННЯ М. І. ВАВИЛОВА

Для вивчення нової теми необхідно:

• Уважно прочитати поданий текст
• Виконати завдання:
  1. Назвіть центри походження культурних рослин та покажіть їх на карті. Які рослини з них походять? (помітки можна наносити на карту онлайн, за допомогою Paint, або на роздрукованій карті від руки)
  2. Яке значення для планування селекційної роботи має закон гомологічних рядів спадкової мінливості?
• Термін виконання:
  • до 27.04 для учнів 11а класу;
  • до 24.04 для учнів 11б класу
• Фото відповідей відправити на електронну пошту: bio.nikolchenko@zapisp.com, або Telegram\Viber: +38(093)-621-99-28

Значення для планування селекційної роботи вчення М. І. Вавилова про центри різноманітності та походження культурних рослин

Видатний ботанік та генетик Микола Вавилов на підставі даних про поширення рослин світом вирізнив 7 основних географічних центрів походження і різноманітності культурних рослин:

1) Південноазіатський тропічний (Індонезійсько-Індокитайський): рис (індійський різновид), цукрова тростина, огірок, баклажан, чорний перець, гвоздика (прянощі), банан, кокосова пальма, цукрова тростина, лимон, манго та ін. (33 % культурних рослин).

2) Східноазіатський (Китайсько-Японський): соя, гречка, слива, вишня, хурма, чайне дерево, апельсин, мандарин, пекінська капуста, цибуля-батун, кориця та ін. (20 % культурних рослин).

3) Південно-Західноазіатський (Передньоазіатський та Середньоазіатський): м’яка пшениця, морква, часник, цибуля ріпчаста, виноград, абрикос, груша, фундук, горох, диня, ячмінь, черешня та ін. (14 % культурних рослин).

4) Середземноморський: капуста білокачанна, цукровий буряк, редис, олива, лавр благородний, виноград, льон, цибуля, морква, овес, спаржа, петрушка, селера, кріп та ін. (11 % культурних рослин).

5) Абісинський (Ефіопський): тверда пшениця, ячмінь, кавове дерево, банани, кавун, кунжут, олійна пальма, цибуля шалот та ін. (близько 4 % культурних рослин).

6) Центральноамериканський (Південноамериканський): кукурудза, какао, гарбуз, перець овочевий, тютюн, квасоля, червоний перець, соняшник, авокадо та ін. (приблизно 10 %).

7) Південноамериканський (Андійський): картопля, ананас, гарбуз (деякі види), хінне дерево, томати, арахіс, садові суниці та ін. (близько 8 %).

У 1970 році іншими ботаніками було встановлено ще 3 центри:

8) Австралійський: евкаліпт, акація, австралійський горіх, ківі, новозеландський шпинат, новозеландський льон та ін.

9) Європейсько-Сибірський: цукровий буряк, конюшина біла, черешня, обліпиха, чорна смородина, аґрус, ліщина, полуниці, ріпа, горобина домашня, брусниця, червона смородина, шипшина та ін.

10) Північноамериканський: слива канадська та американська, аґрус американський, журавлина крупноплідна, горіх чорний та каліфорнійський, малина чорна, ожина, люпин, ірга та ін.

Значення для планування селекційної роботи закону гомологічних рядів спадкової мінливості

Положення закону є такими:

1) Види та роди, які є генетично близькими, мають схожі ряди спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачити знаходження паралельних форм у інших видів і родів.

2) Цілі родини рослин загалом характеризуються певним циклом мінливості, який проходить крізь усі роди та види, з яких складається родина. Сутність цього закону в тому, що у близьких за походженням видів і родів організмів виникають схожі спадкові зміни.

Значення закону гомологічних рядів полягає в наступному:

1) Закон гомологічних рядів спадкової мінливості дозволяє знаходити потрібні ознаки та варіанти у всій різноманітності форм різних видів як культурних рослин та свійських тварин, так і їхніх диких родичів.

2) Закон надає можливість успішно здійснювати пошук нових сортів культурних рослин та порід свійських тварин з потрібними ознаками.

3) Застосовуючи закон гомологічних рядів, можна встановити центр походження рослин за спорідненими видами зі схожими ознаками та формами, які з’явилися, ймовірно, в тих самих екологічних та географічних умовах.