АДАПТАЦІЇ

Для вивчення нової теми необхідно:

• Уважно прочитати поданий текст.
• Записати конспект
• Переглянути відео.
• Термін виконання:
  • до 14.05 для учнів 11а класу;
  • до 15.05 для учнів 11б класу
• Фото відповідей відправити на електронну пошту: bio.nikolchenko@zapisp.com, або Telegram\Viber: +38(093)-621-99-28

Адаптація – здатність живого організму пристосовуватися до мінливих умов навколишнього середовища, що виробилась у процесі еволюційного розвитку. Завдяки адаптації підтримується сталість внутрішнього середовища організму і в тому випадку, якщо параметри деяких чинників навколишнього середовища виходять за межі оптимальних.

Адаптивні біологічні ритми – регулярні зміни процесів життєдіяльності, які виникають у відповідь на періодичні зміни інтенсивності екологічних чинників. В екології виділяють такі біологічні ритми:

• добові ритми – обертання Землі навколо своєї осі (відкривання і закривання квіток, сон і денна активність у тварин);-
• місяцеві (припливно-відпливні) – рух Місяця навколо Землі (закопування крабів у пісок перед припливом);
• сезонні – обертання Землі навколо Сонця (линяння у птахів, листопад у рослин);
• річні (масові розмноження сарани).

Фотоперіодизм – реакція організмів на тривалість світлового періоду доби. Це явище властиве всім групам організмів. Регулюється в живих організмів гормонами (у тварин), або фітогормонами (у рослин). Біологічне значення фотоперіодизму полягає в тому, що:

• у тварин – контролює настання шлюбного періоду, плодючість, линяння, перехід до сплячки, міграції тощо;
• у рослин – контролює цвітіння, перехід до зимового спокою, листопад, ростові процеси тощо.

Популяційно-видовий рівень організації життя

Вид – сукупність особин, що характеризуються спадковою подібністю ознак, вільно схрещуються і дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя і займають у природі певну територію – ареал. Популяції – це основа підвидів, які й утворюють вид. Тому структуру виду можна відобразити ланцюжком: популяція → підвид → вид.

Критерії виду:

• морфологічний – сукупність подібностей особин виду за будовою.
• фізіологічний – подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів;
• біохімічний – особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду;
• географічний – полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють певний ареал, який відрізняється від ареалів близьких видів, і площа та контури ареалів є видовою ознакою;
• екологічний – охоплює всі критерії, оскільки популяції кожного виду мають свою екологічну нішу – сукупність чинників середовища, у якому існує вид;
• генетичний – полягає у схожості ДНК окремих представників або груп особин.

Структура популяції – поділ популяції на групи особин, які відрізняються за тими чи іншими властивостями (розміри, стать, розташування, особливості поведінки тощо).

Розрізняють такі види структури популяцій:

1) статева структура – співвідношення особин різних статей;

2) вікова структура – розподіл особин популяції за віковими групами;

3) просторова структура – розподіл особин популяції по території, яку вона займає.

Чисельність популяції визначається народжуваністю, смертністю, їх співвідношенням у вигляді природного приросту, а також імміграцією (вселення) та еміграцією (виселення). Якщо народжуваність переважатиме над смертністю, то спостерігатиметься позитивний природний приріст і чисельність популяції буде збільшуватися. Густота популяції визначається середньою кількістю особин, що припадає на одиницю площі або об’єму. Біомаса популяції – маса особин популяції, що припадає на одиницю площі або об’єму.

Популяційні хвилі – це періодичні або неперіодичні зміни чисельності популяції під впливом різних чинників. Популяційні хвилі – одна з причин дрейфу генів, що викликає наступні явища: зростання генетичної однорідності (гомозиготності) популяції; зміну концентрації рідкісних алелей; збереження алелей, що знижують життєздатність особин; зміну генофонду в різних популяціях. Усі ці явища ведуть до еволюційних перетворень генетичної структури популяції, а надалі і до зміни виду.

Гомеостаз популяції – це підтримання чисельності популяції на певному, оптимальному для даного середовища існування рівні. На гомеостаз популяції впливають абіотичні чинники, а також міжвидові та внутрішньовидові взаємозв’язки.

Генофонд популяції – сукупність усіх генів однієї популяції або виду організмів.