Щорічно в Україні, з 25 листопада до 10 грудня включно, проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Акція в Україні розпочинається
25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.
Основними завданнями акції є:
привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства;
формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.
Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році.
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством.
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.
5 грудня – Міжнародний день волонтера.
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.
За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%[1]. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%[2]. Щодня в Україні реєструється 48.5 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією[1]. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок[3]. За оцінками експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 825 тисяч[4]
ВІЛ та СНІД- це одна з найсучасніших проблем Світу, тому цій темі присвячуються конференції та демонстрації щодо СНІДу та його профілактики. Не варто забувати, що ця хвороба смертельна. Але вчені вже знайшли спосіб як затримати цю хворобу
Посилання для он-лайн користування курсом - https://bit.ly/390Sqxf
Колеги і колежанки, мами й тата, учні та учениці! Пропоную Вам дізнатися більше про те, що таке, конфлікт, булінг, кібербулінг, відновні практики, медіація, миробудування та і., що допоможе Вам у подальшій роботі та налагодженні комунікації з усіма учасниками/учасницями освітнього процесу.
Даний електронний курс є дуже легким та доступним для сприйняття дітьми, тож Ви можете підключити до цікавої інформаційної гри своїх дітей і учнів)
10 квітня святкують День братів і сестер. Це свято нагадує людям про сімейні цінності, побудовані на любові, турботі та взаємній повазі між близькими людьми – адже брати і сестри, після батьків, є найближчими родичами.
День братів і сестер – незайвий привід привітати і поспілкуватися з дорогою людиною. Навіть простий телефонний дзвінок або повідомлення можуть бути дуже важливими й підняти настрій брату та сестрі, де б він або вона не перебували. Особливо в нинішній ситуації, коли кожен як ніколи потребує підтримки.
Бережіть та не забувайте про своїх рідних!
Про наркотичну та алкогольну залежність ми вже наслухались доволі. Проте в еру новітніх технологій виникла іще одна, не менш небезпечна хвороба – залежність від комп’ютера.
Із створенням комп’ютера наше життя докорінно змінилося. Колись звичайний комп’ютер займав цілу кімнату – тепер є такі, які легко заховати у кишені. «Диво техніки» могли купити не всі – зараз його може дозволити собі середньостатистична сім’я. Сьогодні комп’ютер керує складними процесами на виробництві, переказами багатомільярдних сум, запуском ядерних ракет. Комп’ютер став супутником нашого життя. А ще його можна використовувати і як розвагу – можна грати в ігри! У сучасному суспільстві виникло нове поняття – «геймер» (від англ. «game» – гра). Основним заняттям «геймера» є гра в комп’ютерні ігри.
Всі сучасні комп’ютерні ігри поділяються на рольові (RPG – Role Playing Game) та нерольові. З точки зору психології, найбільшу небезпеку для психіки людини становлять саме рольові ігри, адже вони мають особливість – у рольову гру гравець «занурюється» глибше, ніж у нерольову, і повністю присвячує себе віртуальному світові. Психологи встановили, що RPG-ігри здатні викликати залежність, яка є подібною до наркоманії та алкоголізму. Залежність виникає доволі швидко – вже через півтора року, і протікає у три стадії. Перша стадія називається легким захопленням. Виникає вона вже після того, як користувач пограв у гру декілька разів і відчув особливість віртуального світу: графіку, звук, факт імітації реального життя чи фантастичних сюжетів. Стадія захоплення проявляється тоді, коли гравець відчуває постійне бажання «втекти» від реального світу у віртуальний. І з часом виникає сама залежність – у «геймера» відбувається переоцінка моральних цінностей. Якщо гравець протягом якогось часу не отримує «порцію задоволення» від гри, він починає відчувати дискомфорт, невпевненість у собі, навіть можливі приступи депресії.
Однак і нерольові комп’ютерні ігри не є повністю безпечними для психіки гравця, адже всі вони мотивуються азартом – гравець, щоб перемогти, повинен пройти усі місії або набрати більше очок. Також у нерольових комп’ютерних іграх нерідко присутні елементи жорстокості, якої і так вистачає у нашому житті. Телебачення робить нас спостерігачами жорстокості, а комп’ютерні ігри – учасниками, крім того, дитина дивиться телевізор лише декілька годин, а на проходження звичайної відеогри може витратити до 100 годин.
Комп’ютерна гра легко задовольняє потреби підлітка, адже можна почувати себе героєм, втекти від проблем, стати ідеальним. Однак це лише омана, ілюзія, не більше, ніж самообман. Часто «геймерами» стають люди, у яких не склалося особисте життя або присутня невпевненість у собі та своїх силах. Однак, витрачаючи свій час на «розвиток себе» у грі, вони деградують у реальності».
Дослідження японських вчених довели, що всі комп’ютерні ігри стимулюють лише ті частини головного мозку, які відповідають за зір та пересування. Натомість, не розвиваються лобові долі мозку, що відповідають за поведінку, пам’ять, емоції, навчання.
Окрім шкоди для психіки, комп’ютерні ігри негативно впливають і на фізичне здоров’я. Дитина веде малорухомий спосіб життя, адже в основному проводить весь свій вільний час, сидячи за комп’ютером. Замість того, щоб «традиційно» займатися спортом, наприклад, футболом, перевага віддається симуляторові «FIFA». Також, безпосередній вплив чиниться на зір. «Навіть для дорослої людини, яка хоче зберегти свій зір, як зазначають лікарі-офтальмологи, доречно перебувати за монітором не більше, як 1,5 години. Потім потрібно обов’язково зробити перерву. Дітям взагалі рекомендовано проводити не більше 45 хвилин, підліткам — двічі по 45 хвилин на день». Розумієте, що такі норми навряд чи дотримуються. Ще однією проблемою є небезпечне випромінювання. Монітор є джерелом різного роду випромінювань, найнебезпечнішим є гамма-випромінювання. Як відомо, найбільше цього випромінювання дає задня панель дисплея. Удома зазвичай його «відводять» до стіни, однак нерідко у офісах та комп’ютерних клубах для того, щоб використовувати приміщення «по максимуму», комп’ютери ставлять впритул один до одного задніми панелями. Користувачі буквально «розстрілюють» один одного небезпечним випромінюванням».
Сьогодні без комп’ютера важко уявити будь-яку сферу людського життя. Однак, його потрібно використовувати лише тоді, коли це справді потрібно, а не проводити біля монітора весь свій вільний час.
Отже проблема є. Суспільство не звертає на це належну увагу. А комп’ютер продовжує заманювати у віртуальний світ все більше і більше людей, роблячи їх залежними. Ну чим не сюжет для фантастичного фільму про те, як комп’ютер зробив людей своїми рабами?!
Конвенція про права дитини
Ст. 7 визначає за дитиною право знати своїх батьків і право на їх піклування. Водночас у ст 18 визнається необхідність того, “щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найвищі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.”
Декларація про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання і їхнє усиновлення на національному і міжнародному рівнях (прийнята Генеральною Асамблеєю 3 грудня 1986 р): ст. 3: “Турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках”.
Конституція України, ст. 51: Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Сімейний кодекс України у розділі ІІІ визначає права та обов’язки матері, батька і дитини. Ст. 121: Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану у встановленому порядку.
Ст. 141 визначає рівні права та обов’язки батька і матері щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Першим обов’язком батьків є обов’язок батьків забрати дитину з пологового будинку.
Ст. 150 визначає обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Серед них:
1. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов’язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Ст. 151 обумовлює права батьків щодо виховання дитини:
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Ст. 152 гарантує забезпечення права дитини на належне батьківське виховання.
Закон України “Про охорону дитинства” (від 26.04.01) у ст. 12 визначено права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.
Крім законодавчих зобов’язань батьки мають і зобов’язання народні. Певні обов’язки накладають й релігійні вірування. Зокрема:
1. Батьки зобов’язані вибрати для дитини добре християнське ім’я (не дід і не баба):
А) якщо дитина народилась в день великого урочистого християнського свята або в ніч перед ним, то слід вважати, що Бог вже вибрав ім’я для вашої дитини;
Б) не можна давати дитині імена дітей, котрі у вашій родині померли малолітніми: Богу не угодне це ім’я у вашій родині;
В) не можна називати дітей на честь когось з близьких родичів (діда, баби тощо); дитині можна давати тільки імена святих, хоча вони не мають збігатися з іменами родичів (є небезпека, що гріхи родичів буде спокутувати ваша дитина).
2. Тато зобов’язаний зареєструвати дитину в органах громадянського стану протягом 1 місяця. (Це обумовлено і у Ст. 144 Сімейного кодексу. Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.).
3. Рідні батьки повинні дбати про добре християнське виховання своєї дитини, адже це їхній головний християнський обов’язок.
Народ засуджує тих, хто не виконує своїх батьківських обов’язків. Народна педагогіка вимагає, щоб дітей спільно виховували батько з матір’ю.
Закон України «Про охорону дитинства»
Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини
Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей.
Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.
У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.
Цивільний кодекс України
Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою.
1.Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою.
1.Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах.
2. У разі відсутності у малолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої неї шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини …
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей — тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (2001-05, 2002-05), якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальний кодекс України
Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Сімейний кодекс України
Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.
5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Закон України «Про освіту»
Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
Закон України «Про загальну середню освіту»
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту
1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.
3. Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.
Пам’ятайте, в умовах стресових ситуацій нервові клітини втрачають здатність відновлюватися. Тож бережіть їх не менше, ніж руки, ніс і горло.
️Не витрачайте дорогоцінного часу на погані думки і потік інформаційного негативу. Залиште невтішні прогнози і страхи «вірусологам» з Фейсбуку.
️Пам’ятайте: паніка і відчай – не найкращі супутники у складній ситуації. Візьміть на озброєння слова персидського лікаря Авіценни️: «Паніка – половина хвороби. Спокій – половина здоров’я. А терпіння – початок зцілення».
️Шукайте плюси у всьому, що з вами трапляється. Зробити це не легко, але спробуйте практично прийоми позитивного мислення під девізом: «Коли не можна змінити картину, варто замінити рамку».
️Зберіть власну скарбничку ресурсів, які налаштовують вас на позитив (фільми , музика , творчість ), а негатив змивайте разом із сумлінним миттям рук.
️Не забувайте про важливість рухової активності. Рух ️ – це мобілізаційний сигнал для організму, що варто жити, функціонувати, відновлюватись.
️Не дозвольте вірусу, хай навіть із "короною" , забрати радість із вашого життя, хай навіть тимчасово!
Варто вимкнути усі свої ґаджети, у цьому герці людини з стихією вони явно не на вашій стороні. Вимкнули та запхнули до кишені? Подумки попрощайтеся зі своїми близькими, бо щойно ви зробили найбільшу дурницю свого життя. Яким дорогим не був ваш телефон та інші металеві речі – відкиньте їх на велику відстань від себе. Адже навіть у вимкеному стані ці речі створюють навколо себе магнітне поле, яке наражатиме манрівника на небезпеку. Телефон можна придбати, а загублене життя не повернеш.
Чомусь часто жертви грози бігли до високих дерев, щоб там заховатися. Це велика помилка. Тай ховатися під дерево, яке вище за мандрівника теж не правильно. Самотні високі об'єкти – перша ціль на шляху грози. Якщо знаходитесь на відкритому просторі, то не намагайтеся бігти до лісу. Постеліть щось на землю, щоб ізолюватися він неї (це можуть бути гілки, одяг, пакет, наплічник тощо), сядьте та підігніть до себе коліна, а відтак притисніть до колін голову. Подивіться довкола, можливо, десь поруч є земляне заглиблення, де можна дочекатися закінчення негоди?
Якщо ви у воді, то негайно покиньте її. Ще у школі нас навчають, що вода – ідеальний електропровідник. Зніміть мокрий одяг на суші та відійдіть на достатню відстань від водойми.
Якщо гроза застала в салоні авто, то вимкніть двигун. Увімкнений двигун машини – це те саме, що й телефон чи інший електронний пристрій. Він притягує небезпеку. З'їдьте з пагорба у долину, заглушіть мотор. Саме тепер ви у безпеці.
А цей пункт стосується велосипедистів, мотоциклістів та власників іншого транспорту. Рух у грозу – гонка, котра може закінчитися фатально. Для того, щоб зберегти життя – зупиніться та у безпечному місці, вже без свого «металевого друга», перечекайте негоду.
Однак, існує найголовніше правило – не панікуйте, адже саме від оргнізованості залежить порятунок у скрутній ситуації.
Нова пошта дарує книги діткам з багатодітних, неповних чи малозабезпечених родин.
Щоб отримати книгу потрібно перейти за посиланням та заповни анкету: https://cutt.ly/8yyShEm. Зроби сюрприз для малечі разом з Новою поштою. Передавайте інформацію знайомим, нехай якнайбільше діточок отримають чудові книги!
Сучасні школярі надзвичайно навантажені: навчання, хобі, деякі громадські обов’язки займають дуже багато часу – а ще ж треба виділити кільки годин на відпочинок та ігри. Як організувати розпорядок дня дитини та навчити її бути організованою? Допоможуть кілька порад.
Треба навчити школяра планувати свій день. Коли дитина приходить зі школи, вона повинна проаналізувати домашнє завдання – що треба зробити і наскільки це складно, скільки це займе часу. До запланованого часу треба додати десь 30 хвилин для запасу. Варто заздалегідь визначитись, коли дитині комфортно робити домашнє завдання: одразу після школи, після відпочинку чи прогулянки. Привчайте школяра виконувати складні завдання в той день, коли вивчалася нова тема, тоді витрачатиметься менше часу на згадування інформації, яку отримав на уроці. Починати робити домашнє завдання краще зі складних завдань.
Якщо дитина не розуміє якогось предмета – примушувати сидіти її над завданням, доки вона не вивчить, неправильно. Проблема може бути в іншому – некомфортне сприйняття інформації або вчитель не зумів якісно і доступно пояснити.
Кілька порад, які допоможуть дитині не гаяти часу:
стежте, щоб школяр не відволікався, коли виконує домашнє завдання;
не допускайте безперервного сидіння над уроками більше, ніж 2 години. Краще організувати відпочинок чи прогулянку, а потім повернутися до виконання завдань;
якщо дитина відволікається під час виконання домашнього завдання, знайти причину (здебільшого доводиться тимчасово «конфіскувати» смартфон).
Навчіть школяра бути організованим. Порядок має бути скрізь: на книжкових полицях, на робочому столі (де не треба буде півгодини шукати лінійку чи циркуль), у власних речах, у шафі. Якщо дитина буде чітко організована та охайна в усьому, вона матиме багато вільного часу.
примушувати дитину: краще поетапне делікатне виховання, ніж нав’язування;
перевантажувати школяра: зараз є чимало цікавих занять, але це не означає, що, окрім школи, дитина має 5 разів на тиждень відвідувати 5 різних гуртків. Це лише призведе до нервового зриву і візиту до психолога. Школа, репетитор, 1-2 гуртки – допустимий максимум;
карати, сварити за недотримання розпорядку: денний розпорядок потрібен, щоб дитині було комфортно, щоб вона мала більше вільного часу для себе. Якщо вона з якихось причин не дотрималася його – вона просто менше погуляє чи пограється. Додаткових «санкцій» не потрібно.
Шановні батьки!
Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.
Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі. Закликаємо вас та ваших дітей завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:
Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.
Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.
Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.
Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.
Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.
Не можна брати до рук незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.
Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.
Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.
Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.
Із метою попередження дитячого травматизму під час літніх канікул особливу увагу зверніть на правила поведінки дітей біля водоймищ та при виявленні вибухонебезпечних предметів.
Правила поведінки на воді:
- купатися необхідно в добре знайомих місцях;
- перше купання повинно бути короткотривалим (до 10 хвилин), далі в воді можна знаходитися до 20 хвилин за один раз;
- дітям старше 10 років можна купатися при температурі води вище +19о С;
- купатися рекомендовано вранці і ввечері;
- не слід купатися наодинці;
- не запливати за буйки чи за огородження;
- не стрибати зі споруд та плавальних засобів, не призначених для цього;
- не підпливати до коловоротів, пароплавів та катерів;
- не запливати на надувних матрацах далеко від берега;
- не купатися без нагляду дорослих;
- не пустувати у воді - це заважає оточуючим і може бути небезпечним;
- не стрибати головою донизу у місцях із невідомою глибиною.
Увага! Вибухонебезпечні предмети!
- До виявлених вибухонебезпечних предметів ні в якому разі не можна доторкатись, перекладати, розряджати, ударяти, зберігати.
- Забороняється використовувати заряди для розведення вогню.
- Не можна їх збирати і здавати в металобрухт.
- Знайшовши вибухонебезпечні предмети, потрібно терміново повідомити в міліцію, школу, військомат.
Вогнепальна зброя - не забава!
Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.
Щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!
Бажаємо Вам гарного відпочинку!