Embedded Files
«Щеплення протягом життя: від перших днів до дорослого віку»
Вакцинація не обмежується лише кількома ін’єкціями у дитячому садочку. Це безперервний процес, який триває протягом усього життя людини. Уже в пологовому будинку дитина може отримати перші щеплення, щоб захистити її від особливо небезпечних інфекцій у найуразливіший період. Далі, у перший рік життя, проводиться кілька етапів вакцинації, які формують фундамент імунного захисту. Саме в цьому віці організм здатний добре «запам’ятовувати» зустріч із ослабленими або інактивованими збудниками, створюючи надійний імунітет на довгі роки.
У дошкільному та молодшому шкільному віці дитина отримує ревакцинації – повторні дозування вакцин. Вони потрібні для того, щоб «підсилити» та «освіжити» імунну пам’ять. Це можна порівняти з періодичним повторенням вивченого матеріалу в школі: якщо не повертатися до теми і не закріплювати знання, вони поступово забуваються. Так само й імунна система потребує нагадувань, щоб ефективно протидіяти небезпечним інфекціям.
У підлітковому віці виникають нові ризики: активні контакти в колективах, поїздки, спорт, перші самостійні рішення щодо здоров’я. У цей період особливо важливо не пропустити ревакцинації проти дифтерії та правця, а також за показами – щеплення проти інших інфекцій. Для дівчат і хлопців можуть бути рекомендовані вакцини, що захищають від інфекцій, які передаються статевим шляхом і в майбутньому можуть викликати онкологічні захворювання. Такі щеплення – це інвестиція в здорове доросле життя.
Дорослим теж варто пам’ятати про свій «вакцинальний календар». Медичні працівники, вчителі, працівники транспорту, соціальних служб, військові та інші фахівці, які щоденно контактують з великою кількістю людей, мають підвищений ризик зараження. Для них особливо актуальні щеплення проти грипу, гепатитів, дифтерії та правця. Людям із хронічними захворюваннями, наприклад серцево-судинними чи легеневими, лікар може додатково рекомендувати вакцини, що зменшують ризик тяжких ускладнень інфекцій.
Окрема група – мандрівники та внутрішньо переміщені особи. Перед поїздкою в інші країни або регіони варто з’ясувати, які інфекції там поширені й чи потрібні додаткові щеплення. Наприклад, під час подорожей у тропічні країни можуть бути рекомендовані вакцини проти окремих вірусних захворювань, а під час паломництв та масових заходів велике значення мають щеплення проти менінгококової інфекції чи грипу. Усі ці питання слід узгоджувати з лікарем, який зважає на вік, стан здоров’я та вже проведені щеплення.
Регулярне спілкування з сімейним лікарем допомагає підтримувати «вакцинальний паспорт» у порядку. Раз на певний час варто переглядати записи про щеплення, перевіряти, чи не пропущені якісь дози, і планувати ревакцинації. Такий підхід формує культуру відповідального ставлення до здоров’я: людина не чекає, поки захворіє, а завчасно робить кроки для профілактики. В результаті виграють усі – і сам пацієнт, і його близькі, і вся громада.
«Вакцинація та хронічні хвороби:
чому люди з ризиками потребують особливого захисту»
Люди з хронічними захворюваннями — такими як діабет, астма, серцево-судинні хвороби, ниркова недостатність, аутоімунні стани — належать до групи підвищеного ризику щодо тяжкого перебігу інфекцій. Для них навіть звичайні хвороби можуть спричинити значне погіршення стану, госпіталізацію чи небезпечні ускладнення. Саме тому вакцинація для цієї категорії населення є не лише рекомендованою, а й одним із ключових компонентів медичного нагляду.
Щеплення не загострюють хронічні хвороби, не впливають на перебіг основного захворювання та не порушують прийом медикаментів. Навпаки — вони зменшують ризик інфікування і ймовірність загострень, які можуть виникнути після хвороби.
Наприклад:
• кір може спричинити пневмонію у людей з астмою ;
• правець — тяжкі судоми у пацієнтів із неврологічними розладами ;
• грип — інфаркти та інсульти у людей із серцево-судинними захворюваннями .
Вакцинація — це профілактика потенційно небезпечних наслідків.
Медики рекомендують людям із хронічними хворобами отримувати всі рутинні щеплення відповідно до Календаря, а також додаткові вакцинації: проти грипу, пневмококової інфекції, гепатиту В, COVID-19. Сімейний лікар індивідуально визначає оптимальний час для вакцинації, особливо якщо пацієнт проходить лікування чи має тимчасові протипоказання.
Більшість вакцин є безоплатними , а їх введення не потребує спеціальної підготовки.
Люди з хронічними хворобами часто мають обмежені можливості швидко звернутися за допомогою у разі інфекційного захворювання, тому профілактика стає ключовою стратегією захисту.
Вакцинація допомагає підтримувати стабільний стан здоров’я, запобігає ускладненням та підвищує якість життя. Турбота про захист таких пацієнтів — важливий внесок у здорову та стійку громаду.
Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»:
"Імунопрофілактика для дорослих:
чому щеплення після 18 років є критично важливими»
Імунопрофілактика для дорослих: чому щеплення після 18 років є критично важливими
Вакцинація часто асоціюється лише з дітьми, але сучасні рекомендації чітко доводять: дорослі так само потребують щеплень, як і малюки. Імунітет, набутий у дитинстві, з часом слабшає, а ризик інфекцій зростає через роботу, подорожі, хронічні хвороби та зниження активності імунної системи. Імунопрофілактика після 18 років — це інвестиція у довголіття, збереження працездатності та запобігання важким ускладненням.
Чому дорослим необхідні щеплення
Є кілька причин:
Імунітет слабшає з віком. Антитіла проти правця, дифтерії, кашлюку та кору знижуються протягом 5–10 років.
Контакт з інфекціями в колективах. Підприємства, офіси, навчальні заклади — це середовища, де інфекції швидко поширюються.
Ризики для вагітних і новонароджених. Щеплення матері захищає і немовля.
Подорожі. Деякі хвороби поширені в регіонах, куди часто їздять українці.
Хронічні хвороби. Серцево-судинні, легеневі, діабет підвищують ризик ускладнень від грипу, пневмококу, гепатиту B.
Основні щеплення, рекомендовані дорослим
Правець і дифтерія (кожні 10 років). Без ревакцинації імунітет зникає.
Кашлюк. Важливо для батьків немовлят, вагітних, працівників освіти та медицини.
КПК. Дорослим, які не мають двох доз або не хворіли.
Гепатит В. Особливо для медиків, студентів, ВПО, осіб із високими ризиками.
Грип (щороку). Найефективніший спосіб уникнути важких ускладнень.
Пневмококова вакцина. Рекомендована людям 65+, хронічним хворим та курцям.
ВПЛ-вакцина. Захищає від раку шийки матки, анального каналу, ротоглотки.
Групи підвищеного ризику
Люди старші 60 років. Імунна відповідь знижується з віком.
Люди з хронічними захворюваннями. Ваш організм важче переносить інфекції.
Медичні працівники. Щоденний контакт з інфекційними хворими.
Вагітні. Передають антитіла плоду і захищають новонародженого.
Студенти, військові, робітники великих підприємств. Живуть або працюють у великих колективах.
Наслідки низького охоплення вакцинацією серед дорослих
повернення дифтерії, кору, кашлюку;
ризик зараження дітей, літніх та людей зі слабким імунітетом;
економічні втрати через лікарняні;
збільшення навантаження на систему охорони здоров’я.
Висновок
Імунопрофілактика дорослих — важливий компонент національної безпеки у сфері здоров’я. Регулярні щеплення знижують смертність, попереджають ускладнення, захищають сім’ю та громаду. Вакцинація після 18 років — це не вимога, а відповідальна поведінка, яка продовжує життя і робить суспільство здоровішим.
Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»
"Безпечне дитинство починається зі щеплень:
роль батьків у захисті малюка"
Покровська районна філія ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» з метою підвищення обізнаності населення з питань профілактики інфекційних хвороб, яким можливо запобігти шляхом вакцинації, надає санітарно-просвітницьку інформацію "Безпечне дитинство починається зі щеплень: роль батьків у захисті малюка".
Народження дитини - це початок великої подорожі, у якій батьки є головними охоронцями її здоров’я. Ще з перших днів життя малюк стикається зі світом мікроорганізмів. Саме вакцинація допомагає організму навчитися розпізнавати небезпеку та швидко реагувати на неї.
Перші щеплення проводяться вже у пологовому будинку: від гепатиту В (у першу добу життя) та туберкульозу (БЦЖ на 3–5 день). Надалі дитина вакцинується за Календарем профілактичних щеплень, який передбачає послідовне формування імунітету від найнебезпечніших інфекцій.
Перед проведенням щеплення лікар обов’язково оглядає дитину, оцінює її стан, вимірює температуру, пояснює батькам можливі реакції. Легкі побічні прояви - невелике почервоніння чи підвищення температури - є нормальними і свідчать про формування імунітету. Батькам варто вести особистий «вакцинний щоденник» або перевіряти дані через електронну систему «eHealth», щоб не пропустити жодну дозу. Якщо щеплення було відкладене через хворобу, лікар складе індивідуальний графік доганяючої імунізації — це абсолютно безпечно.
Завдяки щепленням діти ростуть здоровими, ходять до школи без постійних епідемій і карантинів, можуть вільно подорожувати. Турбота про вакцинацію — це любов, виражена через захист.
За січень–вересень 2025 р. виконання обсягу щеплень у Донецькій області становить 83,7% (проти 78,1% за аналогічний період 2024 р.) і перевищує встановлений цільовий показник 75%.
За поточний період 2025 року в Україні спостерігається ріст захворюваності кором, рівень інцидентності складає 3,35 на 100 тисяч населення, що в 6 разів вище аналогічного періоду 2024 року.
Зупинити подальше розповсюдження інфекції можливо тільки одним шляхом — вакцинацією.
Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті
«ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/
"Щеплення — надійний спосіб запобігти інфекціям»
Щеплення — це простий, безпечний і ефективний спосіб захистити себе й оточення від інфекційних захворювань. Кожна вакцина формує специфічний імунітет до певного збудника, знижуючи ризик тяжких ускладнень і смертності.
Сучасні вакцини проходять багаторівневі клінічні дослідження, мають високий профіль безпеки та зберігаються відповідно до холодового ланцюга. Серед сучасних досягнень імунопрофілактики – комбіновані вакцини, що дозволяють одночасно захистити від кількох захворювань, зменшити кількість ін’єкцій і спростити дотримання графіка щеплень. Регулярне проведення щеплень допомагає уникнути спалахів інфекцій, таких як кір чи кашлюк, які останніми роками періодично реєструються в Україні. Вакцинація вагітних, медиків та осіб із груп ризику є важливою складовою профілактики. Міфи про небезпеку вакцинації не мають наукового підтвердження, тоді як користь від щеплень доведена десятиліттями практики. Кожна відмова від вакцинації підвищує ризик поширення інфекцій і ставить під загрозу життя інших людей.
За січень–вересень 2025 р. виконання обсягу щеплень у Донецькій області становить 83,7% (проти 78,1% за аналогічний період 2024 р.) і перевищує встановлений цільовий показник 75%.
За поточний період 2025 року в Україні спостерігається ріст захворюваності кором, рівень інцидентності складає 3,35 на 100 тисяч населення, що в 6 разів вище аналогічного періоду 2024 року.
Зупинити подальше розповсюдження інфекції можливо тільки одним шляхом- вакцинацією.
Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»
https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/
Вакцина КПК: профілактика кору, епідемічного паротиту та краснухи
Вакцина КПК — це комбінована вакцина, яка забезпечує імунний захист від трьох високозаразних вірусних захворювань: кору, епідемічного паротиту (свинки) та краснухи. Її використання є обов’язковим відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень України і рекомендованим Всесвітньою організацією охорони здоров’я для всіх країн світу.
Кір, епідемічний паротит і краснуха можуть спричиняти важкі ускладнення — пневмонію, енцефаліт, безпліддя, глухоту, викидні у вагітних і навіть смерть. Єдиним надійним способом запобігти цим хворобам є вакцинація.
Вакцина КПК містить ослаблені (живі) віруси, які не викликають
захворювання, але стимулюють імунну систему до вироблення захисних антитіл. У результаті формується стійкий імунітет, який забезпечує тривалий захист — переважно на все життя.
В Україні вакцинація проти кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців із подальшою ІІ дозою в 6 років. Якщо дитина не отримала щеплення вчасно, вакцинацію можна провести пізніше — за рекомендацією лікаря.
Особливу увагу слід приділяти профілактиці краснухи у жінок
дітородного віку. Інфікування вірусом краснухи під час вагітності, особливо у першому триместрі, може спричинити вроджений синдром краснухи у дитини, що проявляється вадами серця, очей, слуху або нервової системи. Тому жінкам, які планують вагітність, рекомендується зробити щеплення КПК не пізніше ніж за один місяць до зачаття. Вагітним жінкам не вводять живі вакцини, у тому числі КПК, оскільки препарат
містить ослаблені віруси. Якщо вагітність настала раніше, ніж через 4 тижні після щеплення, переривання вагітності не показане — клінічні дані свідчать, що ризику для плода не виявлено, але подальші щеплення відкладаються до післяпологового періоду. Після пологів жінкам, які не мають імунітету рекомендується пройти вакцинацію КПК, щоб захистити себе та майбутніх дітей від інфекції у наступних вагітностях.
Препарати КПК, що використовуються в Україні, мають високу
якість, пройшли прекваліфікацію ВООЗ і закуповуються за кошти державного бюджету. Щеплення дітям проводиться безоплатно, дорослим – за власні кошти у всіх закладах охорони здоров’я, які мають ліцензію на вакцинацію. Можливі короткочасні реакції після щеплення — незначне підвищення температури, почервоніння або набряк у місці ін’єкції, іноді
висипка. Ці реакції свідчать про те, що імунна система формує захист і не потребують спеціального лікування.
КПК-вакцина не лише захищає окрему людину, але й сприяє
створенню колективного імунітету, який запобігає поширенню вірусу серед населення. Саме завдяки масовій вакцинації в Україні вдалося суттєво знизити рівень захворюваності на кір і попередити епідемічні спалахи.
Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької
області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»
https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/
Фахівці ДУ «Обласний центр контролю та профілактики хвороб
МОЗ України» закликають громадян дотримуватися календаря щеплень і не відкладати вакцинацію.
Захист від інфекцій — це інвестиція у власне здоров’я, безпеку
родини та майбутнє всієї громади.
КПК_ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»
"Ротавірусна інфекція:
що це, як «живе» в природі й як захиститися в Україні"
Ротавірус - провідна причина гострої водянистої діареї у немовлят і дітей раннього віку.
Передається фекально-оральним шляхом через брудні руки, іграшки, поверхні, воду та їжу; хвороба починається раптово з блювання й гарячки, далі — багаторазова діарея зі швидким ризиком зневоднення. У помірному кліматі (як в Україні) активність зазвичай зростає восени-взимку. Вакцинація суттєво знижує госпіталізації та тяжкі випадки.
Ротавіруси дуже стійкі у довкіллі. Вони зберігають інфекційність днями на поверхнях і тижнями у воді; виявляються у каналізації та природних водоймах. Це полегшує передачу в дитячих колективах.
Під час хвороби у калі часто фіксують високі рівні РНК ротавірусу, що пояснює «вибуховість» спалахів. Вакциновані діти загалом виділяють менше вірусу, ніж невакциновані.
Після пероральної вакцинації частина немовлят короткочасно виділяє вакцинний вірус у калі (звичайно в межах перших 1–2 тижнів); для здорових контактних це безпечно, широкого поширення вакцинних штамів у середовищі не спостерігають.
В Україні за січень–липень 2025 року зареєстровано 2522 випадки ротавірусної інфекції (6,2 на 100 тис. населення), що на 14% більше аналогічного періоду 2024 року. Серед хворих переважають діти до 17 років (94,1%). Серед дітей до 17 років, які хворіють ротавірусною інфекцією, частка дітей 1 – 4 роки складає 94,1%.
Типові симптоми ротавірусної інфекції: блювання, гарячка, водяниста діарея 3–8 днів, біль у животі. Треба негайно до лікаря, якщо є ознаки зневоднення (сухі слизові, рідке сечовипускання, млявість), кров у калі або багаторазове блювання у немовляти.
В Україні щеплення проти ротавірусу належить до рекомендованих (тобто робиться за власний кошт у щеплювальних кабінетах/клініках). У державному реєстрі зареєстровані Rotarix® та RotaTeq®.
Вакцини - пероральні краплі; починають вакцинацію з 6 тижнів. Першу дозу треба встигнути до 14 тижнів 6 днів, увесь курс — до 8 місяців 0 днів (це межі безпеки, погоджені ACIP/CDC).
Схеми:
· Rotarix® (RV1) — 2 дози (звичайно у 2 та 4 міс.); за інструкцією виробника курс бажано завершити до 24 тижнів, але клінічні настанови дозволяють завершення до 8 місяців 0 днів.
· RotaTeq® (RV5) — 3 дози (2, 4, 6 міс.), з тими самими віковими «дедлайнами» для старту і завершення.
Практичні поради для батьків
Плануйте «вікно»: почніть до 14 тижнів 6 днів і закінчіть до 8 місяців.
На прийомі спочатку дають краплі ротавірусної вакцини, потім ін’єкції інших вакцин — так менше шансів зригування.
Якщо бренд довелося змінити, завершіть серію тим, що є, дотримуючись мінімального інтервалу 4 тижні — головне вкластися у вікові межі.
Ротавірус утримує циркуляцію завдяки великій кількості вірусу у випорожненнях, високій стійкості в довкіллі та низькій інфікуючій дозі. Найкращий захист громади - рання вакцинація разом із базовою гігієною води, рук і поверхонь.
#вакцинація_ротавірус_ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»
Page updated
Google Sites
Report abuse