Санітарно - просвітницька інформація

Всесвітній тиждень імунізації: 

навіщо він проводиться і чому важливо вивчати думку населення

Всесвітній тиждень імунізації щороку проводиться в останній тиждень квітня. У 2026 році він триває 24–30 квітня, а його тема — «Для кожного покоління вакцини працюють». Мета кампанії — нагадати, що вакцинація захищає людей, родини й громади від небезпечних інфекцій упродовж усього життя.

Ідея проведення тижнів імунізації поступово формувалася в різних регіонах світу, а на глобальному рівні Всесвітній тиждень імунізації вперше був проведений у 2012 році. Уже тоді ВООЗ наголошувала, що це можливість підкреслити значення щеплень у збереженні життя та заохотити родини вакцинувати дітей проти небезпечних хвороб.

Для України важливо враховувати і Європейський тиждень імунізації, який у Європейському регіоні ВООЗ у 2026 році проходить 19–25 квітня. У 2026 році це вже 20-й Європейський тиждень імунізації, і він також присвячений темі захисту кожного покоління за допомогою вакцин.

Проведення такого тижня — це не просто інформаційна кампанія. Це можливість нагадати населенню про Національний календар профілактичних щеплень, перевірити вакцинальний статус дітей і дорослих, пояснити важливість

ревакцинації та зменшити кількість людей, які залишаються незахищеними перед вакцинокерованими інфекціями.

Опитування населення щодо обізнаності з питань імунізації дуже важливо.

Воно допомагає зрозуміти, що саме люди знають про щеплення, яких вакцин бояться, які міфи поширені в громаді, чи знають дорослі про ревакцинацію проти дифтерії та правця кожні 10 років, чи розуміють батьки важливість своєчасної

вакцинації дітей.

У рамках Всесвітнього тижня імунізації в Донецькій області проводиться опитування серед населення та школярів, щоб краще зрозуміти рівень обізнаності про вакцинацію. Запрошуємо вас долучитися — це займе лише кілька хвилин, але допоможе зробити інформаційну роботу більш зрозумілою та корисною для кожного, опитування анонімне. Ваша думка важлива!

Посилання на опитувальник: https://docs.google.com/.../1FAIpQLSehXwH81x6.../viewform...

Таке опитування не є формальністю. Його результати дозволяють краще планувати інформаційно-роз’яснювальну роботу: підготувати зрозумілі матеріали для населення, визначити теми для консультацій із сімейними лікарями, посилити комунікацію щодо тих інфекцій, про які люди знають найменше.

Отже, Всесвітній тиждень імунізації — це нагода не лише нагадати про користь вакцин, а й почути населення. Опитування допомагає побачити реальний рівень обізнаності людей і зробити профілактичну роботу більш адресною,

зрозумілою та ефективною. Вакцинація є підтримкою Всесвітнього тижня імунізації!

Чи є можливість в Україні щепитись проти ВПЛ безоплатно для пацієнта?

З 1 січня 2026 року  Національний календар профілактичних щеплень зазнає змін. Щеплення від ВПЛ коштом держави зможуть отримати дівчата віком від 12 років до 13 років 11 місяців 29 днів, починаючи з 01 січня 2026 року, одноразово, 9-валентною вакциною. Наразі, відповідно до результатів численних досліджень, доведено, що одна доза вакцини є ефективною для осіб без імунодефіциту. Тому вже 80 країн світу перейшли на однодозову схему вакцинації проти ВПЛ. Дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, вакцину проти ВПЛ вводитимуть якомога раніше, починаючи з 9 років. Для дівчат, що живуть з ВІЛ чи з іншим імунодефіцитом, рекомендована 3-дозова схема вакцинації незалежно від віку.

“На сьогодні маємо достатню кількість переконливих результатів наукових досліджень, що одна доза вакцини в підлітків та молодих людей працює так само ефективно, як дві-три дози, для формування імунної відповіді проти типів ВПЛ, що перекриваються вакциною. Зокрема, дані про це містяться в позиції ВООЗ щодо вакцинації проти ВПЛ інфекції. З огляду на сучасні наукові дані низка країн – наприклад, Велика Британія, Канада, Австралія – вже перейшли на однодозову схему вакцинації. Тож Україна просто спирається на наявні наукові дані та світовий досвід, – роз’яснює голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій в рамках довідника “100+ запитань та відповідей щодо оновленого Календаря профілактичних щеплень”.

Щеплення проти ВПЛ інших категорій населення наразі не покривається коштом державного бюджету України. Це означає, що за бажанням пацієнта вакцина може бути придбана його власним коштом. Проте громади можуть приймати рішення про закупівлю вакцини коштом місцевого бюджету. Зокрема, такі програми діють на Львівщині, в Луцьку, Ковелі, Одесі, Житомирі, Полтаві, Києві.

ВПЛ – це єдиний вірус, який не потрапляє в кров організму, внаслідок чого процес інфікування не супроводжується запальним процесом. Тобто імунна система «не бачить» вірус та не може себе захистити.

Але ми можемо подбати про захист себе та своїх дітей від ВПЛ-асоційованого раку та захворювань, зробивши щеплення. Тобто вакцинація може врятувати життя.

Профілактика вірусу папіломи людини (ВПЛ)

У сучасному світі питання збереження здоров’я молоді набуває особливої актуальності. Під час проведення заходів протягом Тижня імунізації  з 19.04 по 25.04.2026 в закладі освіти було проведено цикл інформаційно-просвітницьких уроків, присвячених профілактиці вірусу папіломи людини (ВПЛ).

   Під час занять учні дізналися, що ВПЛ — це одна з найпоширеніших вірусних інфекцій, яка передається переважно під час тісного контакту. Особливу увагу педагоги звернули на те, що деякі типи цього вірусу можуть призводити до серйозних захворювань, зокрема онкологічних.

У доступній та віковідповідній формі школярам пояснили основні шляхи передачі ВПЛ, фактори ризику та методи профілактики. Серед ключових тем уроків:важливість відповідального ставлення до власного здоров’я; роль вакцинації як ефективного способу захисту; значення регулярних медичних оглядів; формування навичок безпечної поведінки. Заняття проходили у форматі інтерактивних бесід, обговорень та перегляду інформаційних матеріалів наданих , що сприяло активній участі учнів та кращому засвоєнню інформації. В заходах взяли участь 97 учнів 6- 11 класів

  Проведення таких уроків є важливим кроком у формуванні здоров’язбережувальної компетентності молоді, підвищенні рівня обізнаності про сучасні медичні виклики та відповідального ставлення до власного майбутнього.

Всесвітній тиждень імунізації 2026

Протягом тижня ,з 19 по 25 квітня під гаслом «Вакцини захищають кожне покоління», в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 8 проходив Європейський тиждень імунізації-2026    Під час тижня  учні  мали змогу долучитися до різноманітних активностей, що поєднували навчання, обговорення та інтерактивні форми роботи. Класні керівники провели інформаційні години на теми: «Що таке імунітет і як він працює», «Вакцинація: міфи і правда», «Чому важливо захищати себе і оточуючих». Особливу увагу було приділено спростуванню поширених міфів про щеплення та роз’ясненню їх ролі у збереженні здоров’я.

Для учнів середньої та старшої школи організовано тематичні презентації, відеоперегляди та обговорення, під час яких вони дізналися про історію вакцинації, принцип дії вакцин та їх значення у подоланні небезпечних хвороб. Молодші школярі взяли участь у пізнавальних іграх, конкурсах що допомогли у доступній формі засвоїти важливу інформацію.

Проведення Тижня імунізації сприяло підвищенню обізнаності учнів щодо важливості вакцинації, формуванню навичок здорового способу життя та відповідального ставлення до власного і громадського здоров’я.

Адже саме знання і свідомий вибір є найкращим захистом у сучасному світі.

Формування імунітету після вакцинації: 

що відбувається в організмі після щеплення

Вакцини допомагають імунній системі заздалегідь розпізнати небезпечного збудника. CDC пояснює, що вони імітують інфекцію настільки, щоб активувати природні захисні механізми, але без ризиків повноцінного захворювання. Завдяки цьому людина отримує можливість підготуватися до реальної зустрічі з вірусом або бактерією.

Після введення вакцини формується імунна відповідь. Зокрема, виробляються антитіла та клітини імунної пам’яті, які зберігають інформацію про збудника. Саме тому в разі подальшого контакту з інфекцією імунна система реагує швидше та ефективніше. Медичні працівники зазначають, що така імунна пам’ять є важливою основою тривалого захисту.

Водночас важливо розуміти, що імунітет не виникає миттєво. Для його формування потрібен певний час, зазвичай кілька тижнів. Саме тому щеплення слід робити вчасно, не відкладаючи до моменту спалаху або безпосередньої загрози зараження.

Головна перевага вакцинації полягає в тому, що вона дає змогу сформувати захист без тяжких наслідків самої хвороби. За даними ВООЗ, імунізація щороку запобігає мільйонам смертей у світі. Саме тому щеплення залишаються одним із найефективніших способів профілактики інфекційних хвороб і збереження здоров’я людей у будь-якому віці.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Щеплення рятують життя: кілька хвилин сьогодні — захист на роки.

Вакцинація — це одна з найефективніших інвестицій у здоров’я людини і громади.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я , щороку імунізація запобігає приблизно 3,5–5 мільйонам смертей, а за останні 50 років основні вакцини врятували щонайменше 154 мільйони життів. Це означає, що в середньому щеплення рятували близько шести життів щохвилини, а вакцинація загалом забезпечила 40% поліпшення виживаності немовлят у світі. Окремо ВООЗ наголошує, що сама лише вакцина проти кору забезпечила близько 60% усіх врятованих життів у цьому підрахунку.

Сьогодні вакцини захищають людей різного віку більш ніж від 30 небезпечних інфекційних хвороб. Їхня сила в тому, що вони формують захист ще до зустрічі зі збудником: імунна система вчиться розпізнавати інфекцію та швидше реагувати на неї в майбутньому . Саме тому вакцинація не лікує наслідки, а попереджає тяжкий перебіг, ускладнення, інвалідність і смерть.

Попри величезний прогрес, інфекції нікуди не зникли.У 2024 році, за оцінками ВООЗ, 14,3 мільйона дітей у світі не отримали жодного щеплення, охоплення третьою дозою вакцини проти дифтерії, правця і кашлюку становило 85%, а першою дозою вакцини проти кору — 84%. У 2024 році від кору у світі, за оцінками ВООЗ, померли близько 95 тисяч людей, переважно невакциновані або недостатньо вакциновані діти віком до п’яти років.

Саме тому щеплення потрібні не “для галочки”, а для реального захисту від дуже небезпечних хвороб. Кір може призводити до пневмонії, енцефаліту, сліпоти й смерті. Поліомієліт уражає нервову систему та може спричинити незворотний параліч буквально за лічені години . Для людини ризик тяжких наслідків від самих інфекцій значно вищий, ніж ризик серйозної реакції на вакцину.

Сучасні вакцини проходять багаторівневу перевірку безпеки. До впровадження їх тестують у кілька фаз клінічних випробувань, а після початку використання в країнах нагляд за безпечністю триває постійно. Більшість реакцій після щеплення є легкими та короткочасними, наприклад біль у місці ін’єкції або коротке підвищення температури, тоді як серйозні побічні реакції можливі, але трапляються вкрай рідко.

В Україні з 1 січня 2026 року діє оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Він наблизив українську практику до міжнародних стандартів, розширив перелік безоплатної вакцинації та передбачає захист уже від 11 інфекцій. Серед важливих нововведень — безоплатна однодозова вакцинація проти вірусу папіломи людини для дівчат 12–13 років, а також перенесення другої дози КПК із 6 років на 4 роки, щоб діти отримували надійний захист раніше.

Оновлення Календаря також означає ширше використання сучасних комбінованих вакцин. Наприклад, компонент захисту від гепатиту B тепер може вводитися у складі багатокомпонентної вакцини у 2, 4, 6 та 18 місяців. Такий підхід дозволяє однією ін’єкцією формувати захист одразу від кількох інфекцій, зменшує кількість уколів і робить графік візитів до медичного закладу зручнішим для родини. У цей самий день за таким самим графіком рекомендовано проводити й щеплення інактивованою поліомієлітною вакциною.

Вакцинація стосується не лише дітей. Відповідно до українського Календаря, дорослим потрібно ревакцинуватися проти дифтерії та правця кожні 10 років, і такі щеплення є безоплатними. Якщо ж якась доза була пропущена, курс вакцинації не потрібно починати з нуля: слід звернутися до сімейного лікаря або педіатра, який допоможе скласти індивідуальний графік надолуження.

Щеплення — це кілька хвилин сьогодні, які можуть означати роки захисту в майбутньому. Перевірити вакцинальний статус своєї дитини і власний — це простий крок, який допомагає зменшити ризик спалахів, тяжких ускладнень і втрат, яких можна уникнути. Саме з таких рішень починається сильніший захист кожної родини і всієї громади.

Щеплення від кашлюку: кілька хвилин у кабінеті 

лікаря замість тижнів хвороби

Кашлюк — це не просто «сильний кашель», а дуже заразна інфекція дихальних шляхів, яка особливо небезпечна для немовлят і маленьких дітей. Для цієї хвороби характерні напади виснажливого кашлю з різким судомним вдихом, через що її в англомовних джерелах називають whooping cough. ВООЗ наголошує, що кашлюк є найнебезпечнішим саме для дітей раннього віку, бо може призводити до тяжких ускладнень і навіть смерті.

Підступність кашлюку в тому, що на початку він може нагадувати звичайну застуду. Але далі звичайне покашлювання здатне перетворитися на довгі, виснажливі напади, які не дають дитині нормально спати, їсти й навіть дихати. У немовлят кашлюк може супроводжуватися тимчасовим припиненням дихальних рухів, а пневмонія є одним із поширених ускладнень.

Саме тому найкращий захист від кашлюку — це вакцинація за календарем. В Україні щеплення проти кашлюку входить до Національного календаря профілактичних щеплень і є безоплатним, оскільки вакцини закуповуються державним коштом. За чинним календарем щеплення проводять у 2, 4, 6 і 18 місяців.

Важливо й те, що з 2026 року оновлений календар став зручнішим для дітей і батьків. Центр громадського здоров’я пояснює: у 2, 4, 6 та 18 місяців дитина може за один візит отримати захист одразу від кількох інфекцій, зокрема від кашлюку, дифтерії, правця, гепатиту B, Hib-інфекції та поліомієліту. Це означає менше ін’єкцій, менше стресу і водночас вчасно сформований захист.

Якщо щеплення пропущене, це не привід відкладати вакцинацію ще далі. Офіційні роз’яснення до оновленого календаря наголошують: у разі порушення графіка серію щеплень не починають заново, а складають індивідуальний план надолуження. Тому найкраще рішення для батьків — не чекати «ідеального моменту», а звернутися до педіатра чи сімейного лікаря і відновити захист дитини якомога швидше.

Кілька хвилин у кабінеті лікаря справді можуть замінити тижні виснажливої хвороби, безсонних ночей і страху за дитину. Кашлюк не робить пауз і не чекає, поки батькам стане зручно. А от вакцинація дає реальний шанс не зустрітися з цією хворобою взагалі.

Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України здійснює постійний моніторинг епідемічної ситуації та охоплення щепленнями населення Донецької області.

Туберкульоз: знати, щоб запобігти

У ЗОШ № 8 відбулася година здоров’я «Туберкульоз: знати, щоб запобігти», присвячена Всесвітньому дню боротьби з туберкульозом. Метою заходу було підвищення обізнаності щодо причин виникнення, шляхів передачі, симптомів та профілактики туберкульозу. Під час зустрічі було акцентовано увагу на важливості раннього виявлення захворювання, своєчасного медичного обстеження, вакцинації та дотримання санітарно-гігієнічних норм у закладі освіти. Окремо обговорено роль педагогів у формуванні в учнів відповідального ставлення до власного здоров’я, необхідності дотримання здорового способу життя та профілактики інфекційних захворювань. 

Туберкульоз: як виникає, як проявляється

 і хто має підвищений ризик захворіти

Туберкульоз (ТБ) — інфекційна хвороба, яку спричиняє бактерія Mycobacterium tuberculosis. Захворювання й досі залишається серйозною проблемою для системи громадського здоров’я у всьому світі. Попри наявність ефективної діагностики та лікування, щороку мільйони людей продовжують хворіти.

В Україні проблема туберкульозу також залишається актуальною і потребує уваги як з боку медичної системи, так і суспільства загалом. Своєчасне виявлення, відповідальне ставлення до лікування та протидія стигмі — ключові умови для подолання цієї хвороби.

У межах Місяця подолання туберкульозу розповідаємо: як розвивається захворювання, які симптоми можуть свідчити про ТБ, хто входить до груп ризику і чому важливо не зволікати зі зверненням до лікаря.

Як розвивається туберкульоз

Інфекція передається повітряним шляхом — під час кашлю, чхання чи при розмові з людиною, яка виділяє мікобактерії. Потрапивши в організм, ТБ-інфекція може тривалий час бути неактивною. Тоді людина не має симптомів і не заразна для інших.

ТБ не передається через побутові контакти: рукостискання, обійми, поцілунки; спільний посуд, постільну білизну, одяг; їжу чи воду.

У 5–15% інфікованих людей розвивається активний туберкульоз. Найчастіше — у перші два роки після інфікування, а ймовірність захворіти значною мірою залежить від стану імунної системи. Єдиний ефективний спосіб запобігти розвитку хвороби — профілактичне лікування.

Найчастіше туберкульоз уражає легені, однак інфекція здатна поширюватися і на інші органи: лімфатичні вузли, кістки й суглоби, органи сечостатевої системи, шкіру тощо. Водночас мікобактерії не вражають волосся та нігті.

Основні симптоми

Симптомами легеневого туберкульозу можуть бути:

• незначне підвищення температури тіла або виражена лихоманка понад тиждень;

• підвищене потовиділення, особливо вночі;

• зниження працездатності, загальна втома і задишка під час фізичних навантажень;

• безпричинне зниження маси тіла;

• втрата апетиту.

Прояви позалегеневого туберкульозу залежать від того, який саме орган уражений.

У дітей додатковими ознаками можуть бути:

• затримка росту;

• недостатній набір маси тіла.

Хто в групі ризику

Хоча захворіти на ТБ може кожен, деякі люди мають підвищений ризик його розвитку. Таким людям рекомендовано проходити щорічний скринінг за допомогою опитувальника та рентгенологічне обстеження органів грудної клітки.

Поліомієліт: чому профілактика критично важлива 

і що змінив новий Календар щеплень в Україні

Поліомієліт часто помилково вважають «хворобою минулого», але це небезпечне інфекційне захворювання досі залишається реальною загрозою.

Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що поліо переважно уражає дітей віком до 5 років, однак захворіти може будь-яка невакцинована людина. Хоча світ досяг значного прогресу в боротьбі з поліомієлітом, ризик не зникає доти, доки поліовірус продовжує циркулювати хоча б у частині країн.

Поліовірус вражає нервову систему і може спричинити повний параліч буквально за лічені години. Початкові прояви інфекції нерідко нагадують звичайне вірусне захворювання:

* підвищення температури

* втома;

* головний біль;

* блювання;

* біль у кінцівках;

* скутість у шиї.

Ще одна небезпека полягає в тому, що поліовірус здатний поширюватися непомітно. За даними Centers for Disease Control and Prevention, більшість інфікованих не мають видимих симптомів. Приблизно 1 із 4 людей переносить інфекцію у формі грипоподібного стану, а вірус може виділятися:

* з носоглотковими секретами 1–2 тижні

* з випорожненнями 3–6 тижнів, навіть якщо хвороба перебігає безсимптомно.

Передавання відбувається переважно фекально-оральним шляхом — через забруднені руки, воду, їжу або предмети побуту. Саме тому поліо не любить зволікання: коли з’являється один клінічний випадок, це вже може означати ширше приховане поширення вірусу.

За даними ВООЗ:

* 1 із 200 випадків інфекції призводить до незворотного паралічу;

* серед паралізованих 5–10% людей помирають через ураження дихальних м’язів.

* Водночас ліків від поліомієліту не існує, а єдиним ефективним способом профілактики залишається вакцинація.

Для запобігання спалахам потрібно досягати дуже високого рівня колективного імунітету — до 95% щепленого населення. Це той випадок, коли одна ін’єкція на роки важливіша за сотні слів заспокоєння після зараження.

З 1 січня 2026 року в Україні діє оновлений Національний календар профілактичних щеплень.

Для профілактики поліомієліту передбачено п’ять щеплень:

2 місяці

4 місяці

6 місяців

18 місяців

6 років

Важлива зміна полягає в тому, що для всіх цих доз застосовується лише інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ).

Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України здійснює постійний моніторинг епідемічної ситуації та охоплення щепленнями населення Донецької області.

Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті

Захист від гепатиту B у дорослому віці

Вірусний гепатит B — це небезпечна інфекція, яка уражає печінку і може спричинити як гостре, так і хронічне захворювання. Саме хронічна форма є особливо загрозливою, адже з часом вона може призводити до цирозу та раку печінки. За оцінками ВООЗ, у світі у 2022 році з хронічним гепатитом B жили близько 254 мільйонів людей, а щороку виникає приблизно 1,2 мільйона нових інфекцій.

Часто можна почути думку, що від гепатиту B достатньо вакцинувати лише дітей. В Україні щеплення проти вірусного гепатиту B входить до Національного календаря профілактичних щеплень: дітей вакцинують у 2, 4, 6 і 18 місяців, а для дітей з груп ризику передбачене щеплення вже у перший день життя. Але дитяча вакцинація не замінює захисту для дорослої людини, яка не має завершеного курсу або не знає свого вакцинального статусу.

В Україні в 2025 році зареєстровано 494 випадки гострого вірусного гепатиту В та 1525 випадків хронічного гепатиту В.

Особливість гепатиту B у тому, що вірус передається через кров, сперму та інші біологічні рідини, навіть у дуже малій кількості. Ризик інфікування пов’язаний зі статевими контактами, контактом із зараженою кров’ю, використанням нестерильних інструментів, ін’єкціями, процедурами з порушенням правил безпеки, а також іншими ситуаціями, коли інфіковані біологічні рідини потрапляють в організм людини. Саме тому дорослий вік не захищає від зараження — навпаки, із роками кількість потенційних контактів ризику зростає.

Ще одна проблема полягає в тому, що хвороба не завжди одразу дає яскраві симптоми. Людина може почуватися відносно добре і не здогадуватися про інфікування, тоді як вірус уже уражає печінку. Саме тому стратегія захисту від гепатиту B має бути не реактивною, а профілактичною: значно простіше попередити інфекцію вакцинацією, ніж потім роками лікувати наслідки. ВООЗ і CDC наголошують, що найкращий спосіб профілактики гепатиту B — це вакцинація.

CDC рекомендує вакцинацію всім дорослим віком 19–59 років, а людям від 60 років — насамперед за наявності факторів ризику; водночас вакцинуватися можуть і старші люди без відомих факторів ризику.

Отже, вакцинація дітей — це дуже важливий крок, але вона не скасовує потреби захищати дорослих. Якщо людина не щеплена, не завершила курс або не має підтвердження вакцинації, варто звернутися до сімейного лікаря і уточнити подальші дії. Щеплення проти гепатиту B — це інвестиція не лише у власне здоров’я, а й у збереження печінки, працездатності та якості життя на майбутнє.

Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України здійснює постійний моніторинг епідемічної ситуації та охоплення щепленнями населення Донецької області.

Правець: хвороба «з ґрунту», 

яка вбиває болем — але її майже завжди можна попередити

Правець спричиняє бактерія Clostridium tetani, спори якої живуть у ґрунті, пилюці та на забруднених предметах. Коли спори потрапляють у рану (особливо глибоку, колоту, з некротичними тканинами), бактерія виділяє токсин, що «вимикає гальма» нервової системи — і м’язи починають болісно, некеровано скорочуватися. Саме тому правець часто починається зі «стиснутих щелеп» і може швидко перейти до судом усього тіла та проблем із диханням. Важливо: правець не передається від людини до людини — його не «підхоплюють» у транспорті, його «приносять» у рану.

Спори правця в природі нікуди не зникають, а захист після вакцинації не «раз і назавжди» — його треба підтримувати бустерними дозами. У США смертність від правця знизилась більш ніж на 99% порівняно з початком ХХ століття, і з 2000-х років у середньому реєструють близько 2 смертей на рік — це наочний ефект вакцини та правильного ведення ран.

Правець довго був загадкою: люди бачили зв’язок із травмами, але не розуміли механізму. У 1884 році Артур Ніколаєр показав, що забруднений ґрунт може викликати у тварин картину правця; згодом збудника та токсин виділили в культурі (Кітасато, фон Берінґ), а далі з’явилася ідея: якщо токсин «знешкодити», але зберегти його здатність навчати імунітет — отримаємо вакцину. У 1924 році був створений правцевий анатоксин. У військовій медицині: широке застосування правцевого анатоксину значно зменшило випадки правця серед поранених у період Другої світової війни.

Профілактика правця.

1) Вакцинація та ревакцинації

Правцевий анатоксин у складі комбінованих вакцин — це «тренування» імунної системи проти токсину. Ключова ідея проста: базова серія в дитинстві + бустерні дози протягом життя, щоб імунітет не «просідав». Саме так працюють сучасні рекомендації ВООЗ щодо захисту від правця впродовж життя.

2) Правильна обробка ран і післятравматична профілактика

Правець любить рани, де мало кисню: глибокі проколи, забруднені порізи, травми з тканинами, що погано кровопостачаються. Тому очищення рани, видалення сторонніх часток і своєчасне звернення до лікаря — не «перестраховка», а профілактика. А якщо щеплення прострочені або невідомі — медик визначить, чи потрібні бустер і/або протиправцевий імуноглобулін.

3) Безпечні пологи та догляд за пуповиною

Неонатальний правець майже завжди пов’язаний не з «поганим імунітетом дитини», а з умовами народження та догляду за пупковою куксою.

Неонатальний правець виникає, коли пуповину перерізають нестерильними інструментами або на пупкову ранку наносять забруднені речовини; ризик також зростає, якщо пологи приймають брудними руками або на забрудненій поверхні. І попри прогрес, це досі забирає життя: ВООЗ оцінює, що у 2021 році від неонатального правця померло близько 24 000 новонароджених — це на 88% менше, ніж у 2000 році, але кожне з цих смертей є запобіжною. Станом на грудень 2025 року 51 країна була валідована як така, що досягла елімінації материнського та неонатального правця, однак у частині країн проблема лишається значущою.

Захист новонародженого починається ще до пологів — антитіла мами переходять через плаценту. Тому вакцинація вагітної (або жінки репродуктивного віку) проти правця одночасно захищає і її, і дитину від пологового/неонатального правця. ВООЗ підкреслює, що якщо вагітна має лише базові дитячі дози без бустерів, під час вагітності можуть бути потрібні додаткові дози з мінімальним інтервалом 4 тижні, а друга — щонайменше за 2 тижні до пологів, щоб встиг сформуватися захист. Якщо ж вакцинації раніше не було або статус невідомий, підхід також передбачає щонайменше 2 дози до пологів з інтервалом не менше 4 тижнів і фінальною дозою мінімум за 2 тижні до народження.

В Україні профілактика правця проводиться впродовж усього життя, тому що імунітет після вакцинації з часом слабшає і потребує підтримки.

Діти

Базовий захист формується в перші місяці життя дитини у складі комбінованих вакцин.

2 місяці — 1-ша доза

4 місяці — 2-га доза

6 місяців — 3-тя доза

18 місяців — перша ревакцинація

Школярі та підлітки

Щоб імунітет не «згас», передбачені планові ревакцинації:

6 років — ревакцинація (АДП)

16 років — ревакцинація (АДП-М)

Дорослі

кожні 10 років — обов’язкова ревакцинація проти дифтерії та правця (АДП-М)

Наприклад: якщо останнє щеплення було у 16 років, наступне потрібно у 26, потім у 36, 46 і так далі — без вікових обмежень.

Вагітність і захист новонародженого

Це один із найважливіших моментів профілактики правця.

Якщо жінка:

має повний курс щеплень і актуальні ревакцинації, додаткові дози під час вагітності можуть не знадобитися;

не вакцинована, вакцинована частково або не пам’ятає свій статус, під час вагітності проводять щеплення.

Після травм і поранень

Навіть вакцинованій людині інколи потрібен додатковий захист.

Якщо:

остання доза була понад 10 років тому — потрібна бустерна вакцина;

вакцинаційний статус невідомий або неповний, а рана глибока чи забруднена — лікар може призначити і вакцину, і протиправцевий імуноглобулін.

Це не «перестраховка», а стандарт світової медицини.

У Донецькій області в 2025 році щеплено комбінованими вакцинами  проти правця 3604 дитини до 18 років та 12780 дорослих.

Правець — це не хвороба минулого і не «десь у селі». Його спори є всюди, а лікування складне, болісне і не завжди рятує життя. Натомість вакцинація за календарем — проста, доступна і ефективна, а щеплення під час вагітності захищає одразу дві людини.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»

https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Щеплення проти гепатиту B: 

довготривалий захист від цирозу та раку печінки

Вірусний гепатит B (ВГВ) передається через кров та інші біологічні рідини, а інфікування в дитячому віці особливо небезпечне, бо частіше переходить у хронічну форму й з роками може призводити до тяжких уражень печінки.

Найнадійнішим способом профілактики ВГВ у світі визнана вакцинація, яка суттєво знижує ризик хронічної інфекції та її ускладнень.

За оновленим національним підходом планові щеплення дітей проти гепатиту B проводяться у 2, 4, 6 та 18 місяців, що дозволяє застосовувати сучасні комбіновані вакцини та зменшувати кількість ін’єкцій під час візитів до медзакладу. Окремо визначені ситуації, коли немовля потребує «нульової» дози вакцини в перші 12 годин життя (наприклад, якщо у мами підтверджено ВГВ або її статус під час вагітності був невідомим), а подальша вакцинація продовжується за віковою схемою.

Всесвітня організація охорони здоров’я підкреслює, що своєчасна вакцинація новонароджених (якнайшвидше після народження, зокрема у перші 24 години) є ключовим кроком для запобігання передачі вірусу від матері до дитини, а завершення повного курсу формує захист у більшості вакцинованих дітей. Дослідження також показують, що імунітет після вакцинації, розпочатої у немовлят, зберігається щонайменше 30 років, тобто забезпечує захист на довгі десятиліття.

У межах реалізації Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, у Донецькій області на період до 2030 року та операційного плану реалізації у 2024-2025 роках Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, у Донецькій області на період до 2030 року, які затверджені розпорядженням голови облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 04.04.2024р №204/5-24 передбачено досягнення високого охоплення першою дозою вакцини проти гепатиту B у максимально ранні строки після народження, як орієнтир для зменшення захворюваності серед дітей.

Важливо, що щеплювальні кабінети закладів охорони здоров’я Донецької області забезпечені вакцинами проти вірусного гепатиту B (за кошти державного бюджету та/або за рахунок гуманітарної допомоги), тож вакцинація залишається доступною для населення.

Якщо дитина або дорослий пропустили щеплення, курс можна надолужити за індивідуальною схемою, яку визначає сімейний лікар.

Щоб отримати захист, перевірте вакцинальний статус свій і дитини та зверніться до сімейного лікаря або реальним шансом попередити небезпечні хвороби печінки в майбутньому.

У Донецькій області в 2025 році щеплено проти вірусного гепатиту В першою дозою 503 дитини (100%), з них 433 дитини в пологовому будинку (86,1%).

«Міфи і правда про вакцину КПК та епідемічний паротит»

Міф 1. “Паротит — легка дитяча хвороба, нічого страшного”

Правда: “Свинка” може бути не лише про “пухлі щоки”. Вірус здатний уражати нервову систему (серозний менінгіт, енцефаліт), підшлункову залозу (панкреатит), а в підлітків і дорослих частіше дає ускладнення з боку статевих залоз (орхіт у хлопців/чоловіків, оофорит у дівчат/жінок). Саме ризик ускладнень — головна причина, чому вакцинація важлива навіть тоді, коли хвороба “не на слуху”.

Міф 2. “КПК потрібна лише від кору, а від паротиту вона майже не працює”

Правда: КПК захищає і від кору, і від паротиту, і від краснухи. За даними CDC, 1 доза компонента проти паротиту дає приблизно 72% ефективності, а 2 дози — близько 86% (діапазони можуть відрізнятися за умовами спалахів). Це не “100% щит”, але це різко знижує шанс захворіти і, головне, зменшує ризик тяжкого перебігу.

Міф 3. “Якщо трапляються спалахи серед щеплених, значить вакцина ‘не працює’”

Правда: Спалахи можуть виникати навіть у вакцинованих колективах, особливо там, де люди довго й тісно контактують (гуртожитки, коледжі, військові підрозділи). Одна з причин — поступове зниження імунітету з часом (waning immunity), через що підлітки та молоді дорослі можуть ставати вразливішими через багато років після дитячих доз. Але це не аргумент “проти” щеплень — це аргумент “за” високе охоплення та правильну схему, бо без вакцинації спалахи були б значно більшими.

Міф 4. “КПК перевантажує імунітет, краще ‘перехворіти природно’”

Правда: “Природно перехворіти” — це завжди гра з ускладненнями та непередбачуваним перебігом. Вакцина тренує імунну систему без ризиків, які несе справжня інфекція, а імунітет людини щодня “обробляє” значно більше антигенів, ніж містить будь-яке щеплення. Практичний сенс простий: вакцина — це контрольований шлях сформувати захист, а хвороба — неконтрольований.

Міф 5. “КПК викликає безпліддя, особливо у хлопців”

Правда: Навпаки, сам паротит у підлітків і дорослих може давати запалення яєчок (орхіт), що інколи впливає на фертильність. Вакцина якраз і потрібна, щоб не допустити інфекцію та її ускладнення.

Міф 6. “КПК = аутизм”

Правда: Зв’язок між вакцинами й аутизмом не підтверджений якісними дослідженнями. ВООЗ публічно підтверджувала, що немає доказів причинного зв’язку між вакцинами (включно з обговорюваними компонентами) та аутизмом, на основі оцінки систематичних оглядів і масиву досліджень.

Міф 7. “Після КПК обов’язково буде важка реакція”

Правда: Переважна більшість реакцій — легкі та короткочасні (наприклад, температура, почервоніння/болючість у місці ін’єкції). Так, як і у будь-яких медичних втручань, серйозні побічні події можливі, але вони рідкісні, а ризики від самої хвороби (особливо ускладнень) зазвичай суттєво вищі.

Міф 8. “У календарі постійно щось міняють — значить, самі не знають, як правильно”

Правда: Календар оновлюють не “від примхи”, а тому що з’являються нові дані, нові вакцини й кращі схеми захисту. В Україні з 1 січня 2026 року КПК за календарем роблять двічі: у 1 рік і у 4 роки — це офіційна схема, яка спрощує контроль і підсилює захист у дошкільному віці.

Міф 9. “Якщо у нас мало випадків — можна не робити”

Правда: Мало випадків зазвичай саме тому, що працює вакцинація. Як тільки з’являються “дірки” в охопленні, вірус отримує шанс повернутися і дати спалахи, бо паротит дуже заразний у колективах.

Міф 10. “У КПК (MMR) страшний склад: ртуть, алюміній, ‘хімія’, тому вона небезпечна”

Правда: КПК — це жива ослаблена (атенуйована) вакцина: вона містить дуже ослаблені віруси кору, паротиту та краснухи, які “вчать” імунітет реагувати, але не повинні викликати повноцінну хворобу у здорової людини. У більшості вакцин КПК немає тіомерсалу (“ртуті”) і немає зовсім алюмінієвих ад’ювантів.

Міф 11. “КПК роблять на яйцях, тому не можна людям з алергією на яйце”

Правда: КПК не є ‘яєчною’ вакциною в тому сенсі, як це часто уявляють. Навіть при алергії на яйце більшість людей може вакцинуватися КПК, але якщо була анафілаксія — рішення приймають індивідуально з лікарем.

Міф 12. “У вакцині є ‘клітини’ і вона ‘змінює ДНК’”

Правда: КПК не змінює ДНК. Ослаблені віруси викликають імунну відповідь, а потім елімінуються. У виробництві деяких вакцин можуть використовуватися клітинні лінії, але у готовій дозі немає ‘живих клітин’, а можливі лише мікроскопічні залишки технологічного процесу, які проходять

контроль якості.

У Донецькій області в 2025 році щеплено вакциною КПК 1553 дитини до 18 років, жодних ускладень після вакцинації не зареєстровано.

КПК — це реальний спосіб захистити дитину і себе від кору, паротиту та краснухи без “лотереї” ускладнень. Паротит — не дрібниця, а інфекція, яка може бити по нервовій системі, підшлунковій залозі та репродуктивному здоров’ю, особливо у старших дітей і дорослих.

Захист, який починається ще до хвороби: 

навіщо підліткам вакцинація проти ВПЛ

Більшість людей протягом життя хоча б раз стикаються з вірусом папіломи людини (ВПЛ). У багатьох випадках інфекція минає безсимптомно й залишається непоміченою. Проте існують типи ВПЛ, які можуть роками перебувати в організмі та поступово призводити до розвитку онкологічних захворювань, зокрема раку шийки матки, а також інших форм раку й генітальних уражень у жінок і чоловіків.

Саме тому вакцинація проти ВПЛ вважається одним із найефективніших прикладів сучасної профілактичної медицини. Її завдання — не лікувати вже наявну інфекцію, а створити надійний імунний захист ще до першого контакту з вірусом. Найкращий результат досягається, коли щеплення проведене в підлітковому віці, до початку статевого життя.

Світовий досвід підтверджує ефективність такого підходу. Перші вакцини проти ВПЛ з’явилися у середині 2000-х років, а вже за кілька років багато країн включили їх до своїх національних програм імунізації. З часом стратегії удосконалювалися: нині дедалі більше держав застосовують однодозову схему для дітей віком 9–14 років, що дозволяє швидше охопити щепленнями більшу кількість підлітків.

За даними міжнародних організацій, у 2024–2025 роках вакцинація проти ВПЛ уже стала частиною програм імунізації у більшості країн світу, і кількість таких держав продовжує зростати. Це свідчить про визнання вакцини як реального інструменту профілактики онкологічних захворювань.

В Україні з 1 січня 2026 року щеплення проти ВПЛ включено до Національного календаря профілактичних щеплень. Вакцинація проводиться дівчатам віком 12–13 років із використанням сучасної 9-валентної вакцини, яка забезпечує захист від найбільш небезпечних типів вірусу. Для цієї вікової групи передбачена безоплатна однодозова схема. Для дітей із груп ризику щеплення може проводитися вже з 9-річного віку.

У Донецькій області лише за січень 2026 року проти ВПЛ було щеплено 199 дівчат, що є важливим кроком до формування колективного захисту та зниження майбутнього онкологічного навантаження.

Батькам дівчат віком 12–13 років варто звернутися до педіатра або сімейного лікаря, щоб узгодити вакцинацію відповідно до календаря щеплень. Важливо розуміти: вакцина не усуває вже наявний вірус, але значно знижує ризик зараження тими типами ВПЛ, які найчастіше стають причиною розвитку раку шийки матки.

Водночас навіть за наявності вакцинації профілактика не завершується. У дорослому віці регулярні профілактичні огляди та скринінг залишаються необхідною частиною турботи про здоров’я. Саме поєднання вакцинації та своєчасного обстеження дає найкращий шанс запобігти розвитку онкологічних захворювань

Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «Донецький ОЦКПХ МОЗ»:

https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

#ВПЛ #ВакцинаціяРятує #Імунітет #ДонецькийОЦКПХ

 «Вакцинація щодня: що має знати кожна родина»

Вакцинація щодня: що має знати кожна родина

Щеплення — це один із найефективніших способів уберегти себе і своїх дітей від інфекцій, які можуть давати тяжкі ускладнення. За оцінками ВООЗ, вакцинація щороку запобігає приблизно 3,5–5 мільйонам смертей у світі.

Цікавий факт: у світі вже є приклад повної перемоги над хворобою завдяки вакцинації. У 1980 році ВООЗ офіційно оголосила, що людство здобуло свободу від натуральної віспи, і це стала одна з найбільших перемог охорони здоров’я.

Ще один факт, який добре показує ціну “пропущених щеплень”, — кір. ВООЗ наголошує, що кір надзвичайно заразний, а вірус може залишатися небезпечним у повітрі або на поверхнях до двох годин, і одна хвора людина здатна заразити до 18 інших.

Саме тому вакцинація проти кору рятує життя в масштабах планети. За даними ВООЗ, щеплення проти кору запобігло майже 59 мільйонам смертей у 2000–2024 роках, а у 2024 році більшість смертей від кору траплялася серед невакцинованих або недостатньо вакцинованих дітей до 5 років.

Важливо розуміти різницю між “реакцією” і “небезпекою”. Короткочасний біль у місці уколу, невелика температура або слабкість можуть бути нормальною реакцією організму на формування захисту, а от ризики від самої інфекції часто значно вищі.

В Україні з 1 січня 2026 року діє оновлений Календар профілактичних щеплень, який гармонізований із сучасними стандартами та спрямований на надійніший захист від 11 інфекційних хвороб.

Оновлення зробили вакцинацію зручнішою для родин: передбачений перехід на комбіновані вакцини, щоб було менше візитів до лікаря і менше ін’єкцій для дитини.

Також додано важливий крок профілактики раку: до календаря увійшло щеплення проти ВПЛ для дівчат 12–13 років.

І ще один практичний момент: вакцини для обов’язкових профілактичних щеплень в Україні безоплатні для населення, а якщо щось пропущено, сімейний лікар або педіатр допоможе скласти індивідуальний графік надолуження.

Найкращий крок, який можна зробити сьогодні, — перевірити свій (або дитячий) вакцинальний статус і запланувати щеплення вчасно. Вакцинація — це не “формальність”, а реальний спосіб зберегти здоров’я родини й зменшити ризик спалахів у школі, садочку та громаді.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

 «Календар щеплень-2026: менше уколів — більше захисту, і чому це важливо для кожного»

З 1 січня 2026 року в Україні діє оновлений Національний календар профілактичних щеплень, який наблизив наші підходи до сучасних міжнародних стандартів і зробив вакцинацію зручнішою та ефективнішою. Головна ідея оновлення проста: сформувати сильний захист у найбільш уразливі періоди життя (особливо в ранньому дитинстві), зменшити кількість візитів до медичного закладу та скоротити «ін’єкційне навантаження» завдяки комбінованим вакцинам. І найважливіше — календар існує не “для галочки”, а щоб кожна людина розуміла: щеплення — це реальний спосіб зберегти життя, здоров’я і працездатність, а не абстрактна «профілактика колись потім».

Оновлений календар охоплює обов’язкову вакцинацію проти 11 інфекцій, які несуть найбільші ризики ускладнень і спалахів: туберкульоз, гепатит В, кір, паротит, краснуха, поліомієліт, дифтерія, правець, кашлюк, Hib-інфекція та (як нова складова) вірус папіломи людини (ВПЛ). Додавання ВПЛ-вакцинації — це про профілактику раку в майбутньому, і саме тому вакцинацію включили як регулярний компонент національного захисту.

Серед ключових змін — поява безоплатної вакцинації проти ВПЛ для дівчат 12–13 років за однодозною схемою. Також оновлено графік КПК: тепер щеплення проти кору, паротиту й краснухи проводять у 1 рік та у 4 роки, щоб діти мали надійний захист ще в дошкільному віці, коли контакти стають щільнішими.

БЦЖ проти туберкульозу проводять раніше — через 24 години після народження (а не на 3–5 добу), що зменшує ризики, пов’язані з перебуванням у стаціонарах, і не відкладає формування базового захисту.

Важлива сучасна зміна — повний перехід на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ) для всіх вікових груп, тобто щеплення проти поліомієліту проводяться ІПВ у визначені вікові терміни (зокрема у 2, 4, 6, 18 місяців і в 6 років).

Окремо синхронізовано схеми вакцинації проти гепатиту В, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та Hib-інфекції через ширше використання комбінованих вакцин — це означає менше ін’єкцій за один візит до лікаря і, як наслідок, менше причин відкладати щеплення. Для дітей не з груп ризику щодо гепатиту В базова схема у календарі - 2–4–6–18 місяців, а для немовлят із підвищеним ризиком чітко визначені ситуації, коли щеплення проти гепатиту В обов’язково роблять у першу добу життя в пологовому стаціонарі.

Чому це має значення «для кожного», навіть якщо людина почувається здоровою? Тому що інфекції не зникають самі по собі: вони повертаються там, де падає охоплення, і першими страждають ті, хто найменше може себе захистити — немовлята, люди з хронічними хворобами, вагітні, пацієнти зі зниженим імунітетом.

Класичний приклад — кір: ВООЗ наголошує, що для зупинки передачі вірусу потрібне щонайменше 95% охоплення двома дозами вакцини, інакше спалахи стають питанням часу. Тобто вакцинація — це не тільки «про мене», а й про те, чи буде вірус циркулювати в колективі, садочку, школі, гуртожитку, громаді.

Оновлений календар також нагадує важливу логіку: захист має бути безперервним упродовж життя. Для дорослих критично не забувати про ревакцинацію проти дифтерії та правця кожні 10 років, бо інакше захист слабшає і ризики ускладнень зростають.

Щеплення за календарем в Україні проводяться безоплатно, а пропущені дози можна надолужити — не потрібно «починати з нуля», потрібно просто правильно скласти індивідуальний графік із сімейним лікарем або педіатром.

Як практичний крок на сьогодні: відкрийте свою (або дитячу) карту щеплень, звіртеся з календарем-2026 і запишіться до сімейного лікаря/педіатра, щоб узгодити графік з урахуванням віку, пропусків і наявних вакцин у закладі.

Приклад №1: дитині 1 рік (12 місяців) — які щеплення і скільки доз має бути

• БЦЖ (туберкульоз) — 1 доза у пологовому (через 24 години від народження до виписки).

• Гепатит B — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців).

Важливо :з 01.01.2026 року доза в першу добу життя потрібна лише для немовлят із визначених ризиків (наприклад, якщо мама HBsAg “+” тощо).

• Кашлюк + дифтерія + правець (АКДП/АаКДП) — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців).

• Поліомієліт (ІПВ) — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців).

• Hib-інфекція — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців).

• КПК (кір + паротит + краснуха) — 1 доза у 12 місяців.

Разом до 12 місяців: 14 доз вакцин (але це не означає 14 уколів, бо частину можна отримати комбінованими вакцинами). Планових візитів до сімейного лікаря для вакцинації: 2 міс, 4 міс, 6 міс, 12 міс — тобто 4.

Приклад №2: дитині 6 років — які щеплення і скільки доз має бути “на цей вік”

До 6 років дитина має отримати все з попереднього списку + наступні дози:

Додається у 18 місяців

• Гепатит B — 4-та доза (у 18 місяців).

• Кашлюк + дифтерія + правець — 4-та доза (у 18 місяців).

• Поліо (ІПВ) — 4-та доза (у 18 місяців).

• Hib — 4-та доза (у 18 місяців).

Додається у 4 роки

• КПК — 2-га доза у 4 роки.

Додається у 6 років

• Поліо (ІПВ) — 5-та доза у 6 років.

• Дифтерія + правець (ДП) — 1 доза у 6 років (проводять АДП).

Разом “до 6 років включно”:

• БЦЖ — 1

• Гепатит B — 4

• АКДП/АаКДП — 4

• ДП (АДП у 6 років) — 1

• Поліо (ІПВ) — 5

• Hib — 4

• КПК — 2

= 21 доза вакцин за календарем до 6 років.

Щеплення — це не про “довіру/недовіру”, а про математику ризику: вакцини роблять так, щоб зустріч із вірусом чи бактерією закінчилась або легко, або взагалі непомітно, замість реанімації, ускладнень і спалахів у садочку/школі.

Заклади охорони здоров’я Донецької області забезпечені вакцинами.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Вакцинація — це простий крок, який запобігає тисячам госпіталізацій і смертей.

 «Вакцина проти ВПЛ: щеплення,

 яке «працює на випередження» раку»

Вірус папіломи людини (ВПЛ) — це дуже поширена інфекція, яка передається переважно під час статевих контактів і часто минає непомітно. Але частина типів ВПЛ належать до «високого онкогенного ризику» і можуть спричиняти рак шийки матки, а також інші види раку та генітальні бородавки в жінок і чоловіків. Саме тому вакцину проти ВПЛ часто називають «вакциною від раку», бо її головна мета — не лікувати інфекцію, а запобігати зараженню тими типами ВПЛ, що найчастіше призводять до злоякісних змін. Найкраще вона працює тоді, коли зроблена до контакту з вірусом — тому в усьому світі її насамперед пропонують підліткам.

Перші вакцини проти ВПЛ були ліцензовані у 2006 році (зокрема, в ЄС Gardasil було дозволено з вересня 2006 року), а національні програми в низці країн стартували з 2007 року. Згодом підхід еволюціонував: дедалі більше держав переходять на однодозові схеми для віку 9–14 років, тому що це простіше організувати й легше досягати високого охоплення.

За даними ВООЗ, у 2024 році вакцина проти ВПЛ надавалася в

національних програмах імунізації у 147 країнах, і в тому ж році 67 країн використовували однодозову схему для більшості щеплень у дівчат 9–14 років. У публікаціях Gavi зазначається, що станом на листопад 2025 року ВПЛ-вакцинацію включили вже понад 158 країн (рахунок продовжує зростати).

З 1 січня 2026 року в Україні оновлений Календар профілактичних щеплень включає щеплення проти ВПЛ для дівчат віком 12–13 років і передбачає застосування 9-валентної вакцини (захист від найбільш онкогенних типів). Це одноразова (однодозова) безоплатна вакцинація для цієї вікової групи. З 9 років щеплення проводять, якщо дитина відноситься до групи ризику.

Якщо дівчинці 12–13 років, варто звернутися до свого педіатра або сімейного лікаря й узгодити введення ВПЛ-вакцини у плані щеплень за календарем. Важливо пам’ятати: вакцина не лікує вже наявну ВПЛ-інфекцію, зате максимально ефективно запобігає майбутньому зараженню тими типами вірусу, які найчастіше призводять до раку шийки матки.

І навіть у «вакцинованому світі» скринінг у дорослому віці залишається важливим, бо профілактика раку шийки матки — це поєднання вакцинації та регулярних обстежень.

Заклади охорони здоров’я Донецької області забезпечені вакциною проти вірусу папіломи людини.

Увага!!!

Важлива інформація!

У закладах охорони здоров’я Донецької області буде доступна

вакцинація проти ВПЛ для дівчат 12–13 років

07 січня 2026 року до ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» надійшла

вакцина проти вірусу папіломи людини (ВПЛ), призначена для проведення профілактичних щеплень серед дівчат віком 12–13 років. Після завершення розподілу вакцина буде доставлена до закладів охорони здоров’я Донецької області для проведення імунізації.

З 1 січня 2026 року відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, вакцинація проти ВПЛ проводиться коштом державного бюджету. Право на безоплатне щеплення мають дівчата віком від 12 років до 13 років 11 місяців 29 днів. Щеплення здійснюється одноразово із

застосуванням 9-валентної вакцини.

Наукові дослідження підтверджують ефективність однієї дози вакцини проти ВПЛ для осіб без імунодефіцитних станів. У зв’язку з цим однодозову схему вакцинації проти ВПЛ вже впроваджено в понад 80 країнах світу.

Для дівчат, які живуть з ВІЛ, а також для дітей, що постраждали від сексуального насильства, вакцинація може проводитися з 9-річного віку. Для осіб з ВІЛ-інфекцією або іншими імунодефіцитними станами рекомендовано застосування триразової схеми вакцинації незалежно від віку.

Для отримання щеплення необхідно звернутися до сімейного лікаря або педіатра за місцем обслуговування.

Оновлений Національний календар профілактичних щеплень та роль навчання медичних працівників у його впровадженні

З 1 січня 2026 року в Україні впроваджується оновлений Національний календар профілактичних щеплень, який став важливим етапом розвитку системи імунопрофілактики та адаптації її до сучасних епідеміологічних викликів. Перегляд календаря обумовлений необхідністю підвищення ефективності вакцинації, зменшення ризиків виникнення спалахів вакцинокерованих інфекцій та гармонізації національної практики з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я і європейськими стандартами громадського здоров’я.

Оновлений календар передбачає оптимізацію схем щеплень, більш широке застосування комбінованих вакцин, уточнення строків введення окремих доз та акцент на формування стійкого імунітету в ранньому віці. Такий підхід дозволяє не лише зменшити кількість ін’єкцій для дітей, а й забезпечити більш прогнозований імунний захист у критичні вікові періоди. В умовах активної міграції населення та зростання ризику імпорту інфекційних хвороб оновлення Календаря щеплень є своєчасним та стратегічно важливим рішенням.

Разом із нормативними змінами особливого значення набуває практична готовність медичних працівників до роботи за оновленими підходами. Саме лікарі первинної ланки та медичні сестри є ключовою ланкою у впровадженні календаря щеплень, адже від їхніх знань, навичок та комунікації з пацієнтами залежить рівень охоплення вакцинацією та довіра населення до імунопрофілактики.

З метою забезпечення якісного впровадження оновленого Національного календаря профілактичних щеплень у регіоні було організовано 7 майстер-класів для медичних працівників регіону. Учасниками навчань стали сімейні лікарі та сімейні медичні сестри, які безпосередньо здійснюють вакцинацію та консультують населення з питань профілактичних щеплень. Проведення таких тренінгів дозволило забезпечити єдине розуміння змін до календаря та сформувати узгоджені підходи до їх реалізації на практиці.

Програма навчальних заходів була спрямована не лише на теоретичне ознайомлення з оновленим Календарем щеплень, а й на відпрацювання практичних аспектів організації вакцинації. Під час тренінгів розглядалися питання планування щеплень, правильного вибору вакцин, техніки їх введення, а також особливості вакцинації різних вікових груп населення. Окрему увагу було приділено вакцинації проти вірусу папіломи людини як важливому компоненту профілактики онкологічних захворювань.

Навчання медичних працівників у контексті впровадження оновленого календаря щеплень виконує також важливу комунікаційну функцію. Підготовлений медичний працівник здатний доступно пояснити пацієнтам мету змін, їхню користь та наукове обґрунтування. Це особливо важливо в умовах поширення дезінформації щодо вакцинації та зростання вакцинної настороженості серед окремих груп населення.

Таким чином, оновлений Національний календар профілактичних щеплень, що діє з 01.01.2025, є не лише нормативним документом, а комплексним інструментом зміцнення системи громадського здоров’я. Його ефективна реалізація неможлива без системної підготовки медичних працівників, які є провідниками змін у практичній охороні здоров’я. Поєднання сучасного календаря щеплень та якісного навчання медичного персоналу створює передумови для підвищення рівня охоплення вакцинацією, зниження захворюваності на вакцинокеровані інфекції та захисту здоров’я населення України.

«Вакцини під контролем: 

як холодовий ланцюг і перевірки якості захищають кожну дозу

Вакцини під контролем: як холодовий ланцюг і перевірки якості захищають кожну дозу

Коли люди кажуть «я хочу бути впевненим у вакцині», вони зазвичай мають на увазі дві речі: якість препарату та правильні умови зберігання . Вакцина — чутливий біологічний продукт, тому її безпечність і ефективність залежать не лише від виробника, а й від того, як доза проходить шлях до кабінету щеплень . Саме тут працює система контролю якості та холодовий ланцюг .

Холодовий ланцюг — це безперервне дотримання потрібного температурного режиму від моменту відвантаження до введення вакцини . У цьому процесі немає дрібниць: важливі правильне транспортування , холодильне обладнання , температурний моніторинг і навчений персонал . Якщо температура тривалий час виходить за межі норми, вакцина може втратити частину своєї активності, а отже — і здатність сформувати належний імунний захист . Тому контроль умов зберігання — це не «формальність», а реальна складова безпеки .

Не менш значущим є документальний супровід і логістична дисципліна . Облік партій, термінів придатності, умов транспортування та зберігання потрібен для того, щоб кожна доза була простежуваною . Така простежуваність — один із факторів довіри : якщо виникає питання, завжди можна встановити, яка партія й коли надійшла, де зберігалася, як контролювалася температура, хто відповідав за передавання і приймання .

Важлива й роль комунікації з населенням . Людям потрібно пояснювати, що «холодовий ланцюг» — це не абстрактний термін, а конкретні правила і процеси, які щоденно виконуються, щоб вакцина залишалася якісною . Саме тому інформаційні повідомлення про збереження безпечності вакцин і шлях «від виробника до кабінету» є корисними : вони показують, що в системі є контроль, відповідальність і чіткі алгоритми . У наданому переліку санітарно-освітніх матеріалів така тематика також присутня і системно поширювалася через різні офіційні ресурси .

 «Щеплення протягом життя: від перших днів до дорослого віку»

           Вакцинація не обмежується лише кількома ін’єкціями у дитячому садочку. Це безперервний процес, який триває протягом усього життя людини. Уже в пологовому будинку дитина може отримати перші щеплення, щоб захистити її від особливо небезпечних інфекцій у найуразливіший період. Далі, у перший рік життя, проводиться кілька етапів вакцинації, які формують фундамент імунного захисту. Саме в цьому віці організм здатний добре «запам’ятовувати» зустріч із ослабленими або інактивованими збудниками, створюючи надійний імунітет на довгі роки.

У дошкільному та молодшому шкільному віці дитина отримує ревакцинації – повторні дозування вакцин. Вони потрібні для того, щоб «підсилити» та «освіжити» імунну пам’ять. Це можна порівняти з періодичним повторенням вивченого матеріалу в школі: якщо не повертатися до теми і не закріплювати знання, вони поступово забуваються. Так само й імунна система потребує нагадувань, щоб ефективно протидіяти небезпечним інфекціям.

У підлітковому віці виникають нові ризики: активні контакти в колективах, поїздки, спорт, перші самостійні рішення щодо здоров’я. У цей період особливо важливо не пропустити ревакцинації проти дифтерії та правця, а також за показами – щеплення проти інших інфекцій. Для дівчат і хлопців можуть бути рекомендовані вакцини, що захищають від інфекцій, які передаються статевим шляхом і в майбутньому можуть викликати онкологічні захворювання. Такі щеплення – це інвестиція в здорове доросле життя.

Дорослим теж варто пам’ятати про свій «вакцинальний календар». Медичні працівники, вчителі, працівники транспорту, соціальних служб, військові та інші фахівці, які щоденно контактують з великою кількістю людей, мають підвищений ризик зараження. Для них особливо актуальні щеплення проти грипу, гепатитів, дифтерії та правця. Людям із хронічними захворюваннями, наприклад серцево-судинними чи легеневими, лікар може додатково рекомендувати вакцини, що зменшують ризик тяжких ускладнень інфекцій.

Окрема група – мандрівники та внутрішньо переміщені особи. Перед поїздкою в інші країни або регіони варто з’ясувати, які інфекції там поширені й чи потрібні додаткові щеплення. Наприклад, під час подорожей у тропічні країни можуть бути рекомендовані вакцини проти окремих вірусних захворювань, а під час паломництв та масових заходів велике значення мають щеплення проти менінгококової інфекції чи грипу. Усі ці питання слід узгоджувати з лікарем, який зважає на вік, стан здоров’я та вже проведені щеплення.

Регулярне спілкування з сімейним лікарем допомагає підтримувати «вакцинальний паспорт» у порядку. Раз на певний час варто переглядати записи про щеплення, перевіряти, чи не пропущені якісь дози, і планувати ревакцинації. Такий підхід формує культуру відповідального ставлення до здоров’я: людина не чекає, поки захворіє, а завчасно робить кроки для профілактики. В результаті виграють усі – і сам пацієнт, і його близькі, і вся громада.

«Вакцинація та хронічні хвороби: 

чому люди з ризиками потребують особливого захисту»

Люди з хронічними захворюваннями — такими як діабет, астма, серцево-судинні хвороби, ниркова недостатність, аутоімунні стани — належать до групи підвищеного ризику щодо тяжкого перебігу інфекцій. Для них навіть звичайні хвороби можуть спричинити значне погіршення стану, госпіталізацію чи небезпечні ускладнення. Саме тому вакцинація для цієї категорії населення є не лише рекомендованою, а й одним із ключових компонентів медичного нагляду.

Щеплення не загострюють хронічні хвороби, не впливають на перебіг основного захворювання та не порушують прийом медикаментів. Навпаки — вони зменшують ризик інфікування і ймовірність загострень, які можуть виникнути після хвороби.

Наприклад:

• кір може спричинити пневмонію у людей з астмою ;

• правець — тяжкі судоми у пацієнтів із неврологічними розладами ;

• грип — інфаркти та інсульти у людей із серцево-судинними захворюваннями .

Вакцинація — це профілактика потенційно небезпечних наслідків.

Медики рекомендують людям із хронічними хворобами отримувати всі рутинні щеплення відповідно до Календаря, а також додаткові вакцинації: проти грипу, пневмококової інфекції, гепатиту В, COVID-19. Сімейний лікар індивідуально визначає оптимальний час для вакцинації, особливо якщо пацієнт проходить лікування чи має тимчасові протипоказання.

Більшість вакцин є безоплатними , а їх введення не потребує спеціальної підготовки.

Люди з хронічними хворобами часто мають обмежені можливості швидко звернутися за допомогою у разі інфекційного захворювання, тому профілактика стає ключовою стратегією захисту.

Вакцинація допомагає підтримувати стабільний стан здоров’я, запобігає ускладненням та підвищує якість життя. Турбота про захист таких пацієнтів — важливий внесок у здорову та стійку громаду.

Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»:

"Імунопрофілактика для дорослих: 

чому щеплення після 18 років є критично важливими»

Імунопрофілактика для дорослих: чому щеплення після 18 років є критично важливими

Вакцинація часто асоціюється лише з дітьми, але сучасні рекомендації чітко доводять: дорослі так само потребують щеплень, як і малюки. Імунітет, набутий у дитинстві, з часом слабшає, а ризик інфекцій зростає через роботу, подорожі, хронічні хвороби та зниження активності імунної системи. Імунопрофілактика після 18 років — це інвестиція у довголіття, збереження працездатності та запобігання важким ускладненням.

Чому дорослим необхідні щеплення

Є кілька причин:

Імунітет слабшає з віком. Антитіла проти правця, дифтерії, кашлюку та кору знижуються протягом 5–10 років.

Контакт з інфекціями в колективах. Підприємства, офіси, навчальні заклади — це середовища, де інфекції швидко поширюються.

Ризики для вагітних і новонароджених. Щеплення матері захищає і немовля.

Подорожі. Деякі хвороби поширені в регіонах, куди часто їздять українці.

Хронічні хвороби. Серцево-судинні, легеневі, діабет підвищують ризик ускладнень від грипу, пневмококу, гепатиту B.

Основні щеплення, рекомендовані дорослим

Правець і дифтерія (кожні 10 років). Без ревакцинації імунітет зникає.

Кашлюк. Важливо для батьків немовлят, вагітних, працівників освіти та медицини.

КПК. Дорослим, які не мають двох доз або не хворіли.

Гепатит В. Особливо для медиків, студентів, ВПО, осіб із високими ризиками.

Грип (щороку). Найефективніший спосіб уникнути важких ускладнень.

Пневмококова вакцина. Рекомендована людям 65+, хронічним хворим та курцям.

ВПЛ-вакцина. Захищає від раку шийки матки, анального каналу, ротоглотки.

Групи підвищеного ризику

Люди старші 60 років. Імунна відповідь знижується з віком.

Люди з хронічними захворюваннями. Ваш організм важче переносить інфекції.

Медичні працівники. Щоденний контакт з інфекційними хворими.

Вагітні. Передають антитіла плоду і захищають новонародженого.

Студенти, військові, робітники великих підприємств. Живуть або працюють у великих колективах.

Наслідки низького охоплення вакцинацією серед дорослих

повернення дифтерії, кору, кашлюку;

ризик зараження дітей, літніх та людей зі слабким імунітетом;

економічні втрати через лікарняні;

збільшення навантаження на систему охорони здоров’я.

Висновок

Імунопрофілактика дорослих — важливий компонент національної безпеки у сфері здоров’я. Регулярні щеплення знижують смертність, попереджають ускладнення, захищають сім’ю та громаду. Вакцинація після 18 років — це не вимога, а відповідальна поведінка, яка продовжує життя і робить суспільство здоровішим.

Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»

"Безпечне дитинство починається зі щеплень: 

роль батьків у захисті малюка"

Покровська районна філія ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» з метою підвищення обізнаності населення з питань профілактики інфекційних хвороб, яким можливо запобігти шляхом вакцинації, надає санітарно-просвітницьку інформацію "Безпечне дитинство починається зі щеплень: роль батьків у захисті малюка".

Народження дитини - це початок великої подорожі, у якій батьки є головними охоронцями її здоров’я. Ще з перших днів життя малюк стикається зі світом мікроорганізмів. Саме вакцинація допомагає організму навчитися розпізнавати небезпеку та швидко реагувати на неї.

Перші щеплення проводяться вже у пологовому будинку: від гепатиту В (у першу добу життя) та туберкульозу (БЦЖ на 3–5 день). Надалі дитина вакцинується за Календарем профілактичних щеплень, який передбачає послідовне формування імунітету від найнебезпечніших інфекцій.

Перед проведенням щеплення лікар обов’язково оглядає дитину, оцінює її стан, вимірює температуру, пояснює батькам можливі реакції. Легкі побічні прояви - невелике почервоніння чи підвищення температури - є нормальними і свідчать про формування імунітету. Батькам варто вести особистий «вакцинний щоденник» або перевіряти дані через електронну систему «eHealth», щоб не пропустити жодну дозу. Якщо щеплення було відкладене через хворобу, лікар складе індивідуальний графік доганяючої імунізації — це абсолютно безпечно.

Завдяки щепленням діти ростуть здоровими, ходять до школи без постійних епідемій і карантинів, можуть вільно подорожувати. Турбота про вакцинацію — це любов, виражена через захист.

За січень–вересень 2025 р. виконання обсягу щеплень у Донецькій області становить 83,7% (проти 78,1% за аналогічний період 2024 р.) і перевищує встановлений цільовий показник 75%.

За поточний період 2025 року в Україні спостерігається ріст захворюваності кором, рівень інцидентності складає 3,35 на 100 тисяч населення, що в 6 разів вище аналогічного періоду 2024 року.

Зупинити подальше розповсюдження інфекції можливо тільки одним шляхом — вакцинацією.

Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті

«ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

"Щеплення — надійний спосіб запобігти інфекціям»

Щеплення — це простий, безпечний і ефективний спосіб захистити себе й оточення від інфекційних захворювань. Кожна вакцина формує специфічний імунітет до певного збудника, знижуючи ризик тяжких ускладнень і смертності.

Сучасні вакцини проходять багаторівневі клінічні дослідження, мають високий профіль безпеки та зберігаються відповідно до холодового ланцюга. Серед сучасних досягнень імунопрофілактики – комбіновані вакцини, що дозволяють одночасно захистити від кількох захворювань, зменшити кількість ін’єкцій і спростити дотримання графіка щеплень. Регулярне проведення щеплень допомагає уникнути спалахів інфекцій, таких як кір чи кашлюк, які останніми роками періодично реєструються в Україні. Вакцинація вагітних, медиків та осіб із груп ризику є важливою складовою профілактики. Міфи про небезпеку вакцинації не мають наукового підтвердження, тоді як користь від щеплень доведена десятиліттями практики. Кожна відмова від вакцинації підвищує ризик поширення інфекцій і ставить під загрозу життя інших людей.

За січень–вересень 2025 р. виконання обсягу щеплень у Донецькій області становить 83,7% (проти 78,1% за аналогічний період 2024 р.) і перевищує встановлений цільовий показник 75%.

За поточний період 2025 року в Україні спостерігається ріст захворюваності кором, рівень інцидентності складає 3,35 на 100 тисяч населення, що в 6 разів вище аналогічного періоду 2024 року.

Зупинити подальше розповсюдження інфекції можливо тільки одним шляхом- вакцинацією.

Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»

https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Вакцина КПК: профілактика кору, епідемічного паротиту та краснухи

Вакцина КПК — це комбінована вакцина, яка забезпечує імунний захист від трьох високозаразних вірусних захворювань: кору, епідемічного паротиту (свинки) та краснухи. Її використання є обов’язковим відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень України і рекомендованим Всесвітньою організацією охорони здоров’я для всіх країн світу.

Кір, епідемічний паротит і краснуха можуть спричиняти важкі ускладнення — пневмонію, енцефаліт, безпліддя, глухоту, викидні у вагітних і навіть смерть. Єдиним надійним способом запобігти цим хворобам є вакцинація.

Вакцина КПК містить ослаблені (живі) віруси, які не викликають

захворювання, але стимулюють імунну систему до вироблення захисних антитіл. У результаті формується стійкий імунітет, який забезпечує тривалий захист — переважно на все життя.

В Україні вакцинація проти кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців із подальшою ІІ дозою в 6 років. Якщо дитина не отримала щеплення вчасно, вакцинацію можна провести пізніше — за рекомендацією лікаря.

Особливу увагу слід приділяти профілактиці краснухи у жінок

дітородного віку. Інфікування вірусом краснухи під час вагітності, особливо у першому триместрі, може спричинити вроджений синдром краснухи у дитини, що проявляється вадами серця, очей, слуху або нервової системи. Тому жінкам, які планують вагітність, рекомендується зробити щеплення КПК не пізніше ніж за один місяць до зачаття. Вагітним жінкам не вводять живі вакцини, у тому числі КПК, оскільки препарат

містить ослаблені віруси. Якщо вагітність настала раніше, ніж через 4 тижні після щеплення, переривання вагітності не показане — клінічні дані свідчать, що ризику для плода не виявлено, але подальші щеплення відкладаються до післяпологового періоду. Після пологів жінкам, які не мають імунітету рекомендується пройти вакцинацію КПК, щоб захистити себе та майбутніх дітей від інфекції у наступних вагітностях.

Препарати КПК, що використовуються в Україні, мають високу

якість, пройшли прекваліфікацію ВООЗ і закуповуються за кошти державного бюджету. Щеплення дітям проводиться безоплатно, дорослим – за власні кошти у всіх закладах охорони здоров’я, які мають ліцензію на вакцинацію. Можливі короткочасні реакції після щеплення — незначне підвищення температури, почервоніння або набряк у місці ін’єкції, іноді

висипка. Ці реакції свідчать про те, що імунна система формує захист і не потребують спеціального лікування.

КПК-вакцина не лише захищає окрему людину, але й сприяє

створенню колективного імунітету, який запобігає поширенню вірусу серед населення. Саме завдяки масовій вакцинації в Україні вдалося суттєво знизити рівень захворюваності на кір і попередити епідемічні спалахи.

Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької

області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»

https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Фахівці ДУ «Обласний центр контролю та профілактики хвороб

МОЗ України» закликають громадян дотримуватися календаря щеплень і не відкладати вакцинацію.

Захист від інфекцій — це інвестиція у власне здоров’я, безпеку

родини та майбутнє всієї громади.

КПК_ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»

"Ротавірусна інфекція: 

що це, як «живе» в природі й як захиститися в Україні"

Ротавірус - провідна причина гострої водянистої діареї у немовлят і дітей раннього віку.

Передається фекально-оральним шляхом через брудні руки, іграшки, поверхні, воду та їжу; хвороба починається раптово з блювання й гарячки, далі — багаторазова діарея зі швидким ризиком зневоднення. У помірному кліматі (як в Україні) активність зазвичай зростає восени-взимку. Вакцинація суттєво знижує госпіталізації та тяжкі випадки.

Ротавіруси дуже стійкі у довкіллі. Вони зберігають інфекційність днями на поверхнях і тижнями у воді; виявляються у каналізації та природних водоймах. Це полегшує передачу в дитячих колективах.

Під час хвороби у калі часто фіксують високі рівні РНК ротавірусу, що пояснює «вибуховість» спалахів. Вакциновані діти загалом виділяють менше вірусу, ніж невакциновані.

Після пероральної вакцинації частина немовлят короткочасно виділяє вакцинний вірус у калі (звичайно в межах перших 1–2 тижнів); для здорових контактних це безпечно, широкого поширення вакцинних штамів у середовищі не спостерігають.

В Україні за січень–липень 2025 року зареєстровано 2522 випадки ротавірусної інфекції (6,2 на 100 тис. населення), що на 14% більше аналогічного періоду 2024 року. Серед хворих переважають діти до 17 років (94,1%). Серед дітей до 17 років, які хворіють ротавірусною інфекцією, частка дітей 1 – 4 роки складає 94,1%.

Типові симптоми ротавірусної інфекції: блювання, гарячка, водяниста діарея 3–8 днів, біль у животі. Треба негайно до лікаря, якщо є ознаки зневоднення (сухі слизові, рідке сечовипускання, млявість), кров у калі або багаторазове блювання у немовляти.

В Україні щеплення проти ротавірусу належить до рекомендованих (тобто робиться за власний кошт у щеплювальних кабінетах/клініках). У державному реєстрі зареєстровані Rotarix® та RotaTeq®.

Вакцини - пероральні краплі; починають вакцинацію з 6 тижнів. Першу дозу треба встигнути до 14 тижнів 6 днів, увесь курс — до 8 місяців 0 днів (це межі безпеки, погоджені ACIP/CDC).

Схеми:

· Rotarix® (RV1) — 2 дози (звичайно у 2 та 4 міс.); за інструкцією виробника курс бажано завершити до 24 тижнів, але клінічні настанови дозволяють завершення до 8 місяців 0 днів.

· RotaTeq® (RV5) — 3 дози (2, 4, 6 міс.), з тими самими віковими «дедлайнами» для старту і завершення.

Практичні поради для батьків

1. Плануйте «вікно»: почніть до 14 тижнів 6 днів і закінчіть до 8 місяців.

2. На прийомі спочатку дають краплі ротавірусної вакцини, потім ін’єкції інших вакцин — так менше шансів зригування.

3. Якщо бренд довелося змінити, завершіть серію тим, що є, дотримуючись мінімального інтервалу 4 тижні — головне вкластися у вікові межі.

Ротавірус утримує циркуляцію завдяки великій кількості вірусу у випорожненнях, високій стійкості в довкіллі та низькій інфікуючій дозі. Найкращий захист громади - рання вакцинація разом із базовою гігієною води, рук і поверхонь.

#вакцинація_ротавірус_ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ»