1. Радійте Вашій дитині!

2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви – зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина буде говорити так, як Ви. Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.

4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім'єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.

5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.

7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства — вміння слухати, бачити, відчувати.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчити малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.

9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.

11. Працюйте над розвитком пам'яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.

12. Запровадьте в сім'ї єдиний режим і дотримуйтеся його виконання (обов'язково всі члени родини).

13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку малюка є спільність вимог до нього з боку всіх членів родини.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.

Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.

Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння навчальними  навичками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

Підтримаєте дитину в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна його похвалити.

Пам'ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.

Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, його навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви. Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.

Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ

МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

• Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".

 • Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

 • Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".

 • Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

 • Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

 • Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

• Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому. 

ЯК ПСИХОЛОГІЧНО ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ

Багато батьків вважають, що підготовка до школи обмежується умінням читати, писати і рахувати. Але це, насправді, - лише верхівка айсберга.

Підготовка до школи – питання набагато більше і складніше.

У теорії ні писати, ні читати, ні тим більше задачки вирішувати дитина не повинна вміти. У кожному разі, звичайна школа зобов’язана прийняти дитину і навчити її цьому. Але на практиці, краще, якщо дитина буде мати уявлення про навчальну діяльність, інакше малюку буде важко наздогнати навчальний темп, або дитина буде відставати від більш підготовлених однолітків і відчувати себе незатишно серед однокласників.Основні моменти, які необхідно врахувати при підготовці малюка: розвиток загального кругозору (найкращий спосіб розширити горизонт знань - це бесіди з дитиною «про життя», спільне читання книжок і обговорення їх подій);

вивчення цифр і букв, кольорів і геометричних фігур, понять право / ліво, маленький /

🤓 Підліток чи крем для тістечка? 🤓

🚩 Підлітковий вік – надзвичайно складний. Важко сказати кому важче: підліткам чи їх батькам. Формування нової людини, становлення її характеру це як процес приготування крему для тістечка: поки не додаси всі інгредієнти у потрібному порядку та не змішаєш до однорідної консистенції на дозволеній швидкості, діла не буде. Трохи перетримаєш – крем зіпсовано, використаєш неякісні продукти – крем зіпсовано, не дотримаєшся пропорцій – крем зіпсовано…. Проте у випадку з кремом є гарна новина: його можна викинути, зробити новий і не перейматися, що старий на вас образиться. З підлітками все складніше і інакше.

✅ ЗАБОРОНИ НЕ ДІЮТЬ. Іноді підліткам важко знаходити спільну мову з самими собою, що вже говорити про оточуючих. Часті протести, внутрішні чи відкриті, опосередковані чи прямі, це норма! Навіть, якщо підліток сам страждає від власних рішень, поведінки та реакцій, він все одно не може інакше. Просто не вміє.

🚦 Завдання батьків: запастися терпінням і щодня заново знайомитися з власною дитиною. Цікавитися інтересами, слухати ту ж саму музику, дізнаватися про нові тренди. Поки ви не проявите цікавість до життя дитини, вам буде вкрай складно порозумітися.

📣 Ви ж не говорите крему «Ти не можеш бути фіолетового кольору, бо він мені не подобається. Негайно стань білим!»

✅ ЩИРІСТЬ. Підлітки наче маленькі екстрасенси – надзвичайно легко вловлюють брехню. Якщо вчинок вашої дитини засмутив вас, ви переймаєтесь через подорожчання комірного чи просто розгублені і не знаєте як вдіяти – скажіть про це! Поговоріть з дитиною про те, що вас хвилює. Це і є необхідний етап дорослішання.

🚦 Завдання батьків: говорити. Так, говорити доступною мовою; так, не все і відразу, а дозовано; так, з оглядом на вік та стан дитини… Але – говорити! Таким чином дитина зрозуміє, що їй довіряють, що з нею рахуються і, що її думка важлива для найближчих.

📣 Ви ж не говорите крему «Ти що, не міг сам здогадатися, що мені потрібний заварний крем, а не масляний!?»

✅ ПІДТРИМКА. Підліток піддає сумніву 97% інформації. І, перш за все, це стосується інформації яка йде від батьків. Головне, в чому вони мають бути упевненими на всі 100% - що їх люблять завжди. Не за гарні оцінки, прибрану кімнату чи вчасне повернення додому. А просто так. Тому, що вони є. Тоді і про оцінки, і про кімнату буде простіше домовитися.

🚦 Завдання батьків: і слово, і дія. Підліткам як важливо чути, що їх люблять, так і важливо відчувати це. Не все, що роблять дорослі – очевидно для дітей. Потрібно чітко пояснити, що, наприклад, я прошу тебе телефонувати мені час від часу не тому, що я не довіряю тобі, а тому, що це важливо для мене – так я проявляю свою турботу і піклування.

📣 Ви ж не говорите крему «Добре, ти будеш фіолетового кольору, але ми нікому про те не скажемо. Нехай всі думають, що ти білий, як усі».

✅ КОРДОНИ. Своєю поведінкою підліток випробовує на міцність все, що до цього здавалося непорушним: піддаються сумніву слова, порушуються заборони, встановлюються власні правила тощо.

🚦 Завдання батьків: обговорити з дитиною чому встановлені ті, чи інші обмеження; коли і за яких умов можна їх порушувати, а які взагалі не можна; що буде, якщо «порушника» спіймають. Насправді, підліткам дуже потрібні певні обмеження, логічність і послідовність дій. Це дозволяє їм з одного боку, відчувати стабільність, а з іншого – допомагає не розгубити себе у вирі стрімкого дорослішання.

📣 Ви ж не говорите крему «Ти знаєш, мені не сподобався твій смак. То й що, що я минулого разу дозволив обирати ароматизатор на власний розсуд. Зараз ти мав бути полуничним.»

🚩 Насамкінець. Найкращий приклад для підлітків – їх батьки. Потурбуйтесь про себе, свої погляди, переконання та цінності. Намагайтеся навчитися тому, чого прагнете вчити власних дітей. Не сприймайте підлітка як повністю відокремлену, самостійну частину. Це ваша дитина. Просто вже трохи доросліша. Тож обов’язково має бути баланс між батьківською турботою та підлітковою самостійністю.

📣 Говоріть усім, який чудовий крем у вас вийшов! А над недоліками працюйте сам на сам.

Домашнє насильство має багато форм і проявів.

Його можуть вчиняти наші близькі люди, родичі або інші дорослі. Домашнє насильство може проявлятися як фізично (хапання за руки, штовхання, ляпаси тощо), так і емоційно або психологічно (наприклад, тобі забороняють спілкуватися з іншими дітьми чи регулярно ображають словами).

Якщо ти помічаєш «тривожні дзвіночки», які свідчать про насильство, ти завжди можеш отримати допомогу. Якщо це відбувається з тобою – звернися до когось зi списку:

Нацiональна дитяча гаряча лiнiя за номером 0-800-500-225 або 116 111 (безкоштовно зi стацiонарного та мобiльного телефонiв, анонiмно).

Полiція за номером 102.

Безкоштовна цілодобова Гаряча лінія за номером 1547 - запобігання та протидії домашньому насильству.

Дорослі, яким ти довiряєш, працiвники/ці закладу освiти, де навчаєшся, старші брати/сестри, iнші родичi, сусiди.

Інші особи, яким довiряєш.

Закон визначає домашнє насильство як «дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами...».

Пам’ятайте, що за законодавством дитина, яка бачить насильство стосовно інших – є не свідком, а жертвою!

Ознаки жертви насилля, які мають насторожити оточуючих:

Нетипова замкнутість або агресивність

Депресія

Нетримання сечі

Уникнення будь-яких контактів

Неможливість пояснити свій фізичний стан

Надмірна піддатливість

Неадекватні відповіді на запитання

Відсутність соціальних навичок

Невідповідність розумових здібностей віковим нормам

Бездоглядність

Суїцидальні прояви або думки

❗Варто пом'ятати, що будь-яке насильство, навіть якщо воно не залишає слідів на тілі,є злочином та порушенням прав людини, оскільки може залишити глубокий слід у психіці і психологічному стані.

Знаєте про випадки насильства або самі страждаєте?

Не мовчіть! Ваші дії можуть урятувати життя!