Методична робота закладу

“Дитина” Освітня програма для дітей від 2 до 7 років. Оновлена 2020 р.

Оновлена програма “Дитина”

Автори: Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч, В. М. Вертугіна та ін.

Видавництво: Принт-медіа, Київський університет ім. Б. Грінченка

Мова: Українська

Рік видання: 2020

Кількість сторінок: 440 стр.

Формат: 210×150 мм

Обкладинка: М’яка

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для дітей від 2 до 7 років «Дитина» розроблена відповідно до Базового компонента дошкільної освіти і є комплексною варіативною програмою, в якій відображено вимоги до змісту дошкільної освіти. Зміст освітньої роботи з дітьми структуровано за принципом інваріантності та варіативності, що дає змогу відійти від традиційної системи занять, уможливлює інтеграцію різних видів діяльності та тісно пов’язано з реалія ми життя, потребами та інтересами сучасних дітей. Завдання програми — представити зміст роботи з дітьми різних вікових груп, що відповідає їхнім віковим особливостям та узгоджений з концепцією і програмою НУШ. Основний акцент зроблено на етично-естетичній складовій освітнього процесу, яка сприяє формуванню основ цiннiсних орієнтацій особистості та її духовному розвитку. Реалізація програмних вимог забезпечить належні умови для зростання здорової, щасливої, самодостатньої, творчої особистості.

Методичні рекомендації до Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років “Дитина” Оновлено 2021 р.

Автори: Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч, В. М. Вертугіна та ін.

Видавництво: Принт-медіа, Київський університет ім. Б. Грінченка

Мова: Українська

Рік видання: 2020

Кількість сторінок: 568 стр.

Формат: 210×150 мм

Обкладинка: М’яка

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ До освітньої програми для дiтей вiд 2 до 7 років «Дитина» є складовою нового методичного комплекту для закладів дошкільної освіти та батьків дошкільнят. У виданнi розкрито концептуальний підхід до побудови освітньої роботи із сучасними дітьми дошкільного віку, представлено методи і прийоми реалізації завдань кожної освітньої лінії, надано зразки варіативних форм організації взаємодії дітей з іншими учасниками освітнього процесу, представлено нові форми роботи з батьками. Використовуючи методичні рекомендації, педагоги та батьки дошкільнят зможуть успішно формувати особистість дитини, забезпечивши ïй комфортне, iнтелектуально та емоційно насичене життя у період дошкільного дитинства. Методичні рекомендації зорієнтовано на втілення основних положень Базового компонента дошкільної освіти України та завдань Освітньої програми «Дитина».

Як базовий компонент пов’язаний із НУШ?

Безперервний та послідовний розвиток людини від народження і, в ідеалі, упродовж усього життя – це одне з основних завдань сучасного освітнього процесу. У цьому процесі дуже важлива наступність освіти.

Дошкільний вік дитини фахівці визначаєюь як час для формування основ компетентностей і навичок, що стануть у пригоді впродовж усього життя.

Початкова школа безпосередньо пов’язана з дошкіллям і продовжує (особливо – 1–2 класи) діяти за принципами й методиками, що застосовують у садочках:

·         використання грияк одного з основних елементів навчання для першачків;

·         діяльнісний підхід до навчання, тобто набуття дитиною власного досвіду та умінь через залучення до суто дитячої діяльності – рухової, ігрової, мистецької, пізнавально-дослідницької, господарчо-побутової;

·         компетентнісний підхід:формування компетентностей дитини за освітніми лініями з урахуванням її бажань, інтересів, намірів із набутими знаннями, уміннями й навичками;

·         інтегрований підхід:формування цілісної картини світу;

·         особистісно-орієнтований підхід:посилена увага до індивідуальних потреб дитини, її вподобань, здібностей, ініціативності та креативності.

Чим оновлений БКДО відрізняється від попереднього?

Цей документ базується на гуманістичних засадах виховання майбутнього члена суспільства. Вони викладені в таких базових принципах:

·         демократичність, що в цьому контексті означає: дитина має право на самовираження та активну участь в освітньому процесі;

·         рівний доступ до якісної дошкільної освіти:кожна дитина, незалежно від умов її проживання, фінансового стану родини та можливих особливостей здоров’я має право на повноцінну дошкільну освіту;

·         сталий розвиток– розглядається в БКДО як формування економічної та екологічної свідомості та відповідальності за свої дії;

·         міжвідомча взаємодія, державно-громадське, державно-приватне та соціально-педагогічне партнерство– співпраця всіх дотичних до дошкілля установ (державних органів влади, керівництва закладів, педагогічного колективу), а також психологічної, соціальної та медичної служб у дошкільних закладах освіти.

– На що можуть розраховувати діти й батьки?

У дошкільному закладі мають бути забезпечені сприятливі умови для педагогічно-виховної роботи.

Усі ЗДО, незалежно від форми власності, повинні забезпечувати:

·         рівність доступу до дошкільної освіти для всіх дітей раннього та дошкільного віку, у тому числі дітей з ООП;

·         солідарну відповідальність держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти та інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього й дошкільного віку;

·         можливість для батьків брати активну участь у розвитку компетентностей дитини;

·         повагу до дитини та її думки;

·         розвиток її творчих здібностей і талантів;

·         формування досвіду дитини в спілкуванні з дорослими та однолітками;

·         пріоритет – набуття особистого досвіду дитини через діяльність;

·         визначення базових якостей особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності;

·         увагу до методик, що сприяють становленню в дитини емоційно-ціннісного ставлення до оточення та здатності активно відтворювати його у творчій діяльності;

·         інтегрований підхід до організації змісту та навчального процесу задля формування цілісної картини світу дитини та основ її світогляду;

·         створення сучасного універсального освітнього середовища (доступного, безпечного, розвивального тощо).

Чого навчатимуть дітей у садочках?

Навчання відбувається за освітніми лініями, що визначають його напрям та зміст. Усім лініям притаманне формування досвіду дитини в “дитячій” діяльності (рух, ігри, мистецька, пізнавально-дослідницька, господарчо-побутова).

Як і в стандартах шкільної освіти, у БКДО йдеться про компетентності. Компетентність – це результат освітнього процесу, що виражений у формуванні відповідного емоційно-ціннісного ставлення до оточення, сформованості певних знань, здатності до активного, творчого впровадження набутого досвіду.

Нове в підході до компетентностей у БКДО – інваріативні (незмінні) та варіативні (змінні) компетентності. Проте кожна з них має бути сформована за відповідними освітніми лініями.

1.      Освітня лінія “Особистість дитини”

Формує такі інваріативні компетентності:

·         рухова;

·         здоров’язбережувальна;

·         особистісна.

У результаті дитина набуває вмінь адекватно діяти в різних життєвих ситуаціях без шкоди для власного здоров’я та безпечно для інших, формується її самосвідомість.

Варіативна компетентність – спортивно-ігрова, тобто вміння грати в спортивні ігри, дотримуватися правил, бути частиною команди (наприклад, футбольної) чи грати індивідуально (шахи).

2.      Освітня лінія “Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”

Інваріативні компетентності:

·         предметно-практична;

·         технологічна;

·         сенсорно-пізнавальна;

·         логіко-математична;

·         дослідницька.

Дитина вчиться спрямовувати власні відчуття та увагу на пізнання об’єктів довкілля; усвідомлено застосовувати елементарні математичні знання; знаходити варіанти розв’язання логіко-математичних завдань, відповідно до вікових особливостей; аналізувати та узагальнювати; виокремлювати потрібну інформацію про об’єкти довкілля, працювати разом із дорослими та однолітками.

Варіативна компетентність – цифрова. Це вміння безпечно використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для власних потреб та виконання навчальних завдань.

3.      Освітня лінія “Дитина в природному довкіллі”

Інваріативні компетентності:

·         природничо-екологічна;

·         навички, орієнтовані на сталий розвиток.

Результат освіти в цьому напрямі – формування розуміння необхідності збереження ресурсів планети та власної відповідальності за природодоцільну поведінку.

4.      Освітня лінія “Гра дитини”

Інваріативна компетентність – ігрова.

Її результат – здатність дитини до розвитку особистісного потенціалу (фізичного, психічного, соціального, духовного), виявлення творчих здібностей, демонстрування самостійності, ініціативності, організованості, цікавість до пізнання.

5.      Освітня лінія “Дитина в соціумі”

Інваріативна компетентність – соціально-громадянська. Формує ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав та прав інших людей, культурних надбань українського народу, інших національностей і культур; здатність до прояву особистісних якостей та почуттів; готовність до взаємодії та участі в родинних та суспільних процесах.

Варіативна компетентність – фінансова грамота. Означає здатність дитини раціонально використовувати ресурси, заощаджувати, оцінювати наявні можливості; формує підприємницькі здібності тощо.

6.      Освітня лінія “Мовлення дитини”

Інваріативні компетентності:

·         мовленнєва;

·         комунікативна;

·         літературно-художня.

Дає змогу за допомогою мови й мовлення пізнавати світ і взаємодіяти з ним, спілкуватися з однолітками та дорослими, поважливо ставитися до друкованих чи електронних книжок, художнього слова.

Варіативні компетентності:

·         основи грамоти, тобто оволодіння початковими навичками читання й письма, здатність до фонематичного сприйняття, звукового аналізу елементів мови тощо;

·         іноземна мова, що означає базовий рівень володіння іншими мовами.

7.      Освітня лінія “Дитина у світі мистецтва”

Інваріативна компетентність – мистецька. Це означає обізнаність дитини в різновидах мистецтва; бажання та наявність можливості реалізовувати власний художньо-естетичний потенціал.

Варіативна компетентність – хореографічна, тобто здатність сприймати музику та самовиражатися за допомогою танцю.

– Яка участь батьків у дошкільній освіті дитини?

На відміну від попередніх стандартів дошкільної освіти, нинішній містить не лише перелік обов’язків батьків щодо виховного та навчання дітей, але й має поради, як це можна зробити в домашніх умовах. Усі рекомендації подано за лініями освіти та відповідно до завдань формування окремих компетентностей. Це означає, що батькам варто ознайомитися з текстом стандарту, адже це може полегшити для них розуміння виховного процесу.

Основні настанови для батьків:

·         кожен із батьків дитини відповідальний за її виховання, розвиток і навчання, за збереження її життя, зміцнення здоров’я, формування почуття людської гідності та усвідомленого ставлення до здорового способу життя;

·         здобуття дитиною дошкільної освіти не звільняє батьків від обов’язку доглядати, піклуватися, виховувати, розвивати й навчати її;

·         у сім’ї мають забезпечити створення середовища для додаткового виховання, відповідно до компетентностей освітніх ліній;

·         батьки мають право на партнерську взаємодію психолого-педагогічних працівників закладів освіти з членами родини вихованців (іншими словами – на поради й консультації).

– Що змінюється для вихователів садочків?

Вихователі та педагоги дитячих дошкільних закладів визначені як фасилітатори розвитку дитячої особистості. Тобто головне завдання дорослих у ЗДО – створення сприятливих умов для формування дитини, її світогляду та світосприйняття, інтелектуальної та емоційної безпеки. Тож вихователь повинен звертати увагу на:

·         створення психологічно сприятливої атмосфери для дитини;

·         побудову взаємин із вихованцями на засадах партнерства;

·         формування безпечного освітнього середовища на основі гуманістичних цінностей;

·         педагогічне просвітництво та соціально-психологічний супровід сімей своїх вихованців;

·         забезпечення психолого-педагогічного просвітництва батьків.

– Як впроваджуватимуть новий БКДО?

У законі “Про освіту” зазначено, що останній рік перед школою є обов’язковим для підготовки дітей дошкільного віку.

         Затверджено 

                                                       Постановою        

                                                                                                                                                                                     Кабінету Міністрів України

 від 10.04.2019 № 530 

ПОРЯДОК організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти

1. Цей порядок визначає вимоги до організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування та форми власності з метою забезпечення реалізації права дитини дошкільного віку у тому числі з особливими освітніми потребами та з інвалідністю, на освіту, задоволення її освітніх та соціальних потреб,   соціальну адаптацію та підготовку до наступного етапу навчання.

 2. Освітні послуги в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти надаються дітям з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

 3. Для організації освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у закладах дошкільної освіти створюються умови для: забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень такого закладу дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, зокрема тих, що пересуваються на візках, та дітей з порушеннями зору, слуху; забезпечення   необхідними   навчально-методичними   і   навчальнонаочними   посібниками,   ігровим,   навчально-дидактичним   обладнанням, засоби індивідуальної корекції; облаштування   ресурсної   кімнати   для   проведення   корекційнорозвиткових занять; залучення педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів та (або)   інших   установ   (закладів)   для   надання   психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових   послуг   згідно   з   індивідуальною   програмою розвитку;

забезпечення відповідними педагогічними працівниками. 

4. За наявності дітей з особливими освітніми потребами  засновник (засновники)  закладу   дошкільної   освіти   виділяє   в   установленому законодавством порядку кошти для забезпечення: в   інклюзивних   групах   закладів   дошкільної   освіти   асистентів вихователів;  безперешкодним доступом до будівель та приміщень такого закладу дітей з особливими освітніми потребами; створення відповідної матеріально-технічної та навчально-методичної бази; підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у інклюзивних групах;  інноваційної діяльності у закладі дошкільної освіти. Засновник (засновники) та керівник закладу дошкільної освіти несуть відповідальність за організацію, стан та якість інклюзивного навчання.

 5. Керівник закладу дошкільної освіти на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, дитини з особливими освітніми потребами, висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини інклюзивноресурсного   центру   організовує   інклюзивну   групу,   створює   необхідну матеріально-технічну та навчально-методичну базу, залучає педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів та (або) інших установ (закладів) для надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг згідно з індивідуальною програмою розвитку. 

6. Зарахування дітей до інклюзивних груп здійснюється керівником закладу дошкільної освіти на підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють), свідоцтва про народження дитини, медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення. Для   дітей   з   особливими   освітніми   потребами,   у   тому   числі   з інвалідністю,      додатково   подається   висновок   інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. За наявності   інвалідності   подається   копія   медичного   висновку,   (наданої лікарсько-консультативною комісією) або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»,   копія   індивідуальної   програми   реабілітації   дитини   з інвалідністю. 

7. Інклюзивні групи комплектуються за віковими (одновіковими, різновіковими) ознаками, з урахуванням особливих освітніх потреб дітей.

Для   забезпечення   ефективності   освітнього   процесу  наповнюваність інклюзивних груп становить  до 15 осіб, серед яких:  одна-три дитини  з числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою розвитку різного походження, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо; не більше як двоє дітей з числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення та розвитку (порушеннями слуху, зору, опорнорухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями, розладами аутичного спектра) або  тих, що пересуваються на візках, тощо. 

 8. Діти з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, можуть перебувати в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти до семи (восьми)  років відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру та залежно від рівня і ступеня порушення.  

9. Освітній процес в інклюзивних групах здійснюється відповідно до Базового   компонента   дошкільної   освіти   за   окремими   програмами, затвердженими в установленому порядку Міністерством освіти і науки, та методиками   з   урахуванням   індивідуальних   особливостей   навчальнопізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.  

10. Особливістю освітнього процесу в інклюзивних групах є його індивідуалізація   та   диференціація.   Корекційно-розвиткова   робота проводиться як корекційно-розвиткові заняття за напрямами відповідно до індивідуальних особливостей дитини. Корекційно-розвиткові   заняття   проводяться   педагогічними працівниками   інклюзивно-ресурсного   центру   та   (або)   інших   установ (закладів) відповідно до нозології та потреб дитини, згідно з індивідуальною програмою розвитку.   Психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми потребами   у   закладах   дошкільної   освіти   здійснюється   працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами) та відповідними педагогічними працівниками закладів дошкільної освіти. 

11.   Відповідно   до   висновку   інклюзивно-ресурсного   центру, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності) складається індивідуальна програма розвитку дитини з особливими освітніми потребами за формою згідно з додатком, яка забезпечує індивідуалізацію освітнього процесу, визначає конкретні навчальні стратегії та підходи.

В індивідуальній програмі розвитку зазначається загальна інформація про дитину, наявний рівень знань, вмінь, динаміку розвитку, необхідні адаптації та модифікації навчального середовища, педагогічних заходів та матеріалів,   технічні   пристосування,   додаткові   послуги   (корекційнорозвиткові заняття), визначені на підставі висновку інклюзивно-ресурсного центру. Індивідуальна   програма   розвитку   розробляється   групою   фахівців (вихователь-методист,   вихователі,   асистент   вихователя,   практичний психолог, вчитель-логопед, вчитель-дефектолог та інші) з залученням батьків дитини або осіб, які їх замінюють.   Індивідуальна   програма розвитку   розробляється на 6 місяців, на основі програм, у тому числі спеціальних, рекомендованими МОН України для закладів дошкільної освіти, з відповідною їх адаптацією до особливих потреб дитини і затверджується директором закладу дошкільної освіти. При необхідності   індивідуальна   програма   переглядається   щомісячно   для коригування та доповнення.

Невід’ємною складовою процесу розроблення індивідуальної програми розвитку   є   оцінювання   та   моніторинг   динаміки   розвитку   дитини   з особливими освітніми потребами. Оцінювання динаміки розвитку дитини є індикатором ефективності освітнього процесу та підґрунтям для подальшого планування цілей і завдань.

Відповідальність   за   реалізацію   індивідуальної   програми   розвитку покладається на всіх членів команди. Відстеження перебігу виконання цілей та завдань, окреслених в індивідуальній програмі розвитку, покладається на вихователя-методиста закладу дошкільної освіти.

 12. В індивідуальній програмі розвитку дитини передбачається від 1 до 10 занять   на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять в залежності від віку дитини, ступеня складності порушень та з урахуванням її індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності. Години, визначені для проведення корекційно-розвиткових занять, не враховуються   під   час   визначення   гранично   допустимого   навчального навантаження на дитину з особливими освітніми потребами у закладі дошкільної освіти.  Тривалість занять визначається з урахуванням віку дитини та виду діяльності за освітніми лініями.

Корекційно-розвиткові заняття можуть проводитися як індивідуальні, так   і   групові   -   залежно   від   особливих   освітніх   потреб   дітей   та   їх

індивідуальних програм розвитку. Групи наповнюваністю два-шість дітей комплектуються   відповідним   спеціалістом   з   урахуванням   однорідності порушень. 

13.   Особистісно   орієнтоване   спрямування   освітнього   процесу забезпечує асистент вихователя, який бере участь у розробленні та виконанні програм,   адаптує   навчальні   матеріали   з   урахуванням   особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. Посада асистента вихователя інклюзивної групи закладу дошкільної освіти вводиться з розрахунку одна штатна одиниця на одну інклюзивну групу.

 14. Соціальні потреби дітей із складними порушеннями розвитку під час їх перебування в закладі дошкільної освіти задовольняються соціальними працівниками, батьками або особами, уповноваженими ними. Батьки або інші особи, які виконують обов’язки асистента дитини з особливими освітніми потребами, повинні проходити у встановленому законодавством порядку медичний огляд. 15. Виховна робота з дітьми з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, має бути направлена на їх безпеку, соціалізацію, розвиток   комунікативних   навичок,   навичок   самостійності   та самообслуговування тощо. 

16. Фінансування діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти здійснюються за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.