Результати моніторингу якості освіти

Моніторинг у Вирівському

закладі дошкільноїосвіти (ясла-садок) «Ластівка»

    Моніторинг(англ.monitoring,нім.Monitoringn) комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом та тенденціями розвитку природних та техногенних процесів (Вікіпедія).

    Методологічно моніторинг це проведення ряду однотипних замірів, при цьому, головна інформація полягає навіть не в самих значеннях результатів, а в їх зміні, динаміці від одного заміру до іншого.

  Моніторинг (англійською – monitoring, німецькою – Мonitoringn) – комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів.

  Моніторинг у ЗДО дозволяє вихователям  своєчасно фіксувати рівні та динаміку розвитку дітей на різних етапах діяльності. Аналіз змін у часі допоможе визначити необхідні методи надання допомоги дошкільникам за кожною сферою, а також вносити корективи в розвивально-виховний процес, як індивідуального для кожної дитини, так і всієї групи в цілому.

Види моніторингу

   Моніторинг може бути класифікований за достатньо великою кількістю підстав. Залежно від тих підстав, що можуть бути використані для порівняння, можна виділити такі види моніторингу:

 Динамічний, коли підставою для експертизи служать дані про динаміку розвитку того або іншого об'єкта, явища або показника. Це найпростіший спосіб, який може служити аналогом експериментального плану тимчасових серій. Для відносно простих систем, локального моніторингу (цін, доходів населення і ін.) або моніторингу фізичних об'єктів, цього підходу може виявитися достатньо. В даному випадку, на першому місці в цілях моніторингу стоїть попередження про можливу небезпеку, а з'ясування причин носять вторинний характер, внаслідок того, що причини достатньо прозорі.

  Конкурентний, коли як підстава для експертизи вибираються результати ідентичного обстеження інших систем. В даному випадку, моніторинг стає аналогом плану з множинними серіями випробувань.   Вивчення двох або декількох підсистем більшої системи проводиться паралельно, одним інструментарієм, в один і той же час, що дає підставу робити висновок про величину ефекту на тій або іншій підсистемі. Окрім цього такий підхід дає можливість оцінити величину небезпеки її критичність.

   Порівняльний, коли як підстава для експертизи, вибираються результати ідентичного обстеження однієї або двох систем вищого рівня. Такий випадок носить специфічний для моніторингу характер, і не розглядається при плануванні експериментів. Він полягає в тому, що дані щодо системи порівнюються з результатами, одержаними для системи вищого рівня. Такий підхід дає можливість рандомізувати або врахувати більшість причин зсувів оцінок.

   Комплексний, коли використовується декілька підстав для експертизи. Можна виділити три види моніторингу залежно від його цілей.

   Інформаційний — структуризація, накопичення і розповсюдження інформації. Не передбачає спеціально організованого вивчення.

   Базовий (фоновий) -  виявлення нових проблем і небезпек до того, як вони стануть осмисленними на рівні управління. За об'єктом моніторингу організовується достатньо постійне стеження за допомогою періодичного вимірювання показників (індікаторів), які достатньо повно його визначають. Для реалізації цього виду моніторингу можуть бути використані будь-які з трьох можливих підстав для порівняння. Вибір того або іншого варіанту визначатиметься цілями моніторингу і ресурсними можливостями виконавців.

  Проблемний - з'ясування закономірностей, процесів, небезпек, тих проблем, які відомі і суттєві з погляду управління. Мета цього виду моніторингу — виявлення і оцінка нових небезпек, його провокує швидке зростання небезпек, частина з яких носить глобальний характер. Цей вид моніторингу може бути розбитий на дві складові, залежно від видів управлінських задач. Проблемний функціонування — є базовим моніторингом локального характеру, присвяченим одній задачі або одній проблемі. Реалізація цього моніторингу не обмежена за часом. Проблемний розвитку — поточні задачі розвитку і предмет вивчення цього моніторингу існує якийсь час. Після того, як задача вирішена, він припиняє своє існування. При цьому кількість паралельно існуючих задач може бути достатньо великою. Основна його особливість динамічність створення, коли задачі якості інструментарію і всієї системи моніторингу повинні розв'язуватися в умовах ліміту часу.

Інформація

про результати моніторингу якості освіти

рівня сформованості основних компетенцій

дітей дошкільного віку

Вирівському закладі дошкільної освіти  (ясла –садок)   «Ластівка»

 на   2024-2025 н. р.

Відповідно до плану роботи Вирівського ЗДО  (ясла-садок) «Ластівка» на 2024 - 2025 навчальний рік з 23.09.2024 р. по 27.09.2024 р. було проведено перше моніторингове вивчення з метою вивчення можливостей і постановки конкретних завдань на навчальний рік.

Для проведення дослідження використовувався методичний посібник Н.Шаповал, В.Шевченко, Г.Остапик «Моніторинг дітей дошкільного віку» третє видання К.Мандрівець, 2021 р.

Для проведення цілеспрямованого і повного оцінювання рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками педагоги оцінювали досягнення дітей за показниками (критеріями, моделями) семи освітніх ліній: «Гра дитини», «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно- пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».

Обстежено 28 дітей. Дослідження проводили вихователі.

Під час комплексного оцінювання педагоги врахували  три основні принципи: створення умов для розкриття  певних знань, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу. Також фахівці дотримувались певного алгоритму:

-         використання діагностичного матеріалу;

-         використання методів і прийомів ( методика обстеження), які допомагають виявити фактичний різнобічний рівень розвитку дитини;

-         за результатами освітньої роботи – визначення рівня засвоєння знань .

Для здійснення моніторингу педагоги проводили спостереження за дітьми, міні онлайн заняття, ігри та вправи, розвивальні ігри, бесіди. Також використовували доручення, як один із видів природного експерименту, вивчали продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленевої творчості)

  Дошкільний вік - це важливий період у становленні та розвитку дитини. Одними із головних завдань дошкільної освіти є формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття соціального досвіду. Цілісність освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі забезпечується реалізацією Базового компонента дошкільної освіти, який є Державним стандартом.

У Базовому компоненті дошкільної освіти зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня осві­ченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років; сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи .

Важливим показником результативності роботи дошкільного навчального закладу є засвоєння випускниками обсягу потрібної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самого себе.

Проведення  моніторингу дає змогу виявити рівень практичної реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти й отримати об’єктивну інформацію про якість організації освітнього процесу у дошкільному навчальному закладі, прогнозувати шляхи його поліпшення, дослідити рівень засвоєння дітьми різного віку програмового матеріалу, провести по­рівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності дошкільного навчального закладу прикінцевій меті — вимогам Базового компонента дошкільної освіти, визначити чинники, що сприяють поліпшенню виконання освітньої програми, надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів поліпшення якості дошкільної освіти.

У поняття “моніторинг” вкладають ширший і глибший зміст, ніж у поняття “перевірка знань, умінь і навичок” дітей. Останнє тільки констатує результати, не пояснюючи їх походження, у той час як моніторинг включає контроль, перевірку, оцінювання, накопичення статистичних даних про дитину та їх аналіз, розглядає результати розвитку дитини з урахуванням способів їх досягнення.

Оскільки розвиток дитини - це цілісний процес, який відбувається в усіх освітніх лініях, він не може розглядатися ізо­льовано від жодної з них. Дуже важливо отримувати інформацію про розвиток дитини і від батьків, враховувати її під час виведення результатів педагогічної діагностики.

 Структура моніторингу побудована за освітніми лініями, що визначені Базовим компонентом. Змістове наповнення за кожною освітньою лінією повністю відображає програмові вимоги щодо дітей певного віку.

Запропоновано такі рівні засвоєння матеріалу: високий рівень – В, достатній рівень – Д, середній рівень – С, низький рівен - Н.