ВИХОВАТЕЛЬ:   

Наталія Миколаївна ТКАЧУК

ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО: «Все прекрасне , що існує в навколишньому світі і створене людиною для інших людей, повинно доторкнутися до серця дитини і облагородити його»                                                                                         В. Сухомлинський

ТЕМА, НАД ЯКОЮ ПРАЦЮЮ: Художньо-естетичний розвиток – ефективний засіб формування гармонійно розвиненої особистості дошкільника.

На думку багатьох дослідників (А. Богуш, Н. Гавриш, О. Кононко, Т.Поніманська, Г. Тарасенко та ін.), дошкільний вік – оптимальний період для формування естетичного досвіду особистості, адже цей досвід є інтегральним компонентом естетичної діяльності, який акумулює найважливіші духовно-практичні аспекти взаємодії дітей з довкіллям та віддзеркалює особистісно детерміновану систему їхніх ставлень до світу. Художня діяльність ― провідний спосіб естетичного виховання дошкільнят, основний засіб художнього розвитку дітей із раннього віку.

Образотворча діяльність створює передумови для формування соціально активної, творчої особистості, адже її специфіка полягає в створенні дитиною художнього образу, що об’єктивно передбачає пізнання навколишнього світу. В процесі створення художнього образу відбувається постійний тренінг позитивних

емоцій, почуттів, переживань, здійснюється розвиток психічних процесів, зокрема творчої уяви.

На думку вчених, у дітей дошкільного віку розвиток сприйняття здійснюється, інтенсивніше, ніж становлення довільних рухів, від яких залежить розвиток зображувальних здібностей. Встановлено, що дитина дуже рано набуває здатності сприймати не лише колір, форму, будову предметів, але й красу довкілля, милуватися, захоплюватися красивими предметами і об’єктами, сприймати художній образ в творах мистецтва. Психологи виділяють у художньо-естетичній діяльності ряд компонентів, тісно пов’язаних між собою: мотиваційний, цільовий, операціональний. Художньо-естетична діяльність вимагає наявності у дітей чітких образних уявлень предметів та об’єктів, які вони намагаються зобразити. Ці уявлення формуються на основі сприймання. При цьому сприймання повинно бути емоційно-естетично забарвленим. Дослідження та практика показують, що таке сприймання треба розвивати в дитині з раннього віку, сама вона не може опанувати образним естетичним сприйманням без спрямованого керівництва дорослого.

Важливим компонентом діяльності є операції – засоби здійснення діяльності. Без опанування ними неможливо створити зображення. Діти набувають досвід зображення, але не стихійно, а в процесі систематичного навчання під керівництвом дорослого. Засвоєння основних засобів здійснення діяльності надає можливість діяти вільно та самостійно. Усвідомлення дитиною того, що вона може зобразити різні предмети, відтворити сюжет казки та ін. надихає її, викликає бажання малювати, ліпити, співати, створює гарний настрій і навпаки, неуміння викликає негативні емоції, пригнічує прагнення до художньої діяльності.

Одним із центральних завдань виховання дітей у художньо-естетичній діяльності є розвиток у них елементів творчості. Дитяча творчість – перша ланка розвитку творчої діяльності, в якій дитина виявляє своє розуміння довкілля, своє ставлення до нього. Це допомагає дітям розкрити їх внутрішній світ, особливості сприймання та уявлення, інтереси та здібності.

ВИХОВАТЕЛЬ:   

Валентина Миколаївна ОСІПЧУК 

ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО: Нести і дарувати Світло, Істину і Добро

ТЕМА, НАД ЯКОЮ ПРАЦЮЮ: Дидактична гра - господиня навчального процесу.

З раннього віку малята знайомляться з навколишнім світом, отримують відомості про різні предмети, їхні ознаки та особливості. Як правило, ці знання неповні на невпорядковані. Для їх уточнення та систематизації, а також практичного використання я застосовую дидактичні ігри.

Різноманітність форм дидактичної гри вводить дитину у сферу реальних життєвих предметів, їх призначення, спосіб використання, допомагає пізнавати саму себе, свої можливості та здібності. У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони.

Відповідно до цього вихователь одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку.

ПОМІЧНИК ВИХОВАТЕЛЯ: 

Тамара Іванівна ПАРУШЕВСЬКА