Знання фізики - це насамперед розуміння фізичних явищ, законів і величин, що їх характеризують. Тому розв'язування учнями задач під час вивчення фізики має надзвичайно велике значення. Відомо, що чим більше учні розв'язують задач, тим швидше вони поглиблюють і розширюють свої знання про фізичні величини, явища, закони, теорії і міцніше засвоюють навчальний матеріал.
Навчання - це не лише запам'ятовування формулювань законів та їх математичних формул, а й свідоме розуміння учнями фізичної суті цих законів, уміння використовувати їх практично.
Ефективність вивчення курсу фізики, очевидно, буде найбільшою лише тоді, коли учні виявлятимуть максимум ініціативи й самостійності до будь - якого виду роботи, з вивчення курсу фізики і особливо під час розв'язування фізичних задач.
Щоб забезпечити самостійність та уникнути формалізму під час розв'язування задач, треба частіше впроваджувати індивідуальні завдання як безпосередньо на уроці, так і вдома.
Складаючи систему фізичних задач, слід ураховувати структурну особливість фізичної науки і саму структуру предмета навчання. Ефективність навчання розв'язування задач визначається, в першу чергу, тими завданнями, які ставляться перед розв'язуванням кожної задачі в системі всієї навчальної роботи. Виходячи зі сказаного вище і слід складати систему задач.
Підібрані задачі мають відповідати таким дидактичним вимогам, основою яких є поступове ускладнення зв'язків між величинами й поняттями, що характеризують процес або явище, описуване в задачі.
Під час вивчення окремого питання спочатку розв'язують якісні задачі, потім - розрахункові, експериментальні, графічні, поступово збільшують кількість зв'язків між величинами і поняттями. На заключному етапі розв'язують комбіновані задачі, які включають у себе значне коло питань, що вимагають знань раніше вивченого матеріалу. Комбіновані задачі допомагають встановити місце матеріалу, що розглядається, у системі фізичних знань.