Прийоми розвитку критичного мислення

Сенкан («п’ятирядок»). Цей вид самостійної роботи спонукає учнів до виокремлення головного змісту з великого обсягу інформації. Дітям про­понується скласти мініатюру з п’яти рядків за певною схемою:

§  1-й — іменник, що відбиває тему;

§  2-й — два прикметники;

§  3-й — дієслова;

§  4-й — фраза, що виражає особисте ставлення до теми;

§  5-й — одне слово — синонім до назви теми.

«Мозковий штурм». розроблений А. Осборном у 1937 р. Прийом до­помагає знаходити нові рішення, вчить застосовувати набуті знання на практиці. Доречно використовувати для збирання найбільшої кількості ідей, фактів на підготовчому етапі прийняття рішення, під час роботи в парах, малих групах або фронтальному розгляді всіх ідей щодо теми. Будь-які твердження приймаються й не підлягають критиці. Кожен висловлює власні ідеї. Метою є залучення до роботи всіх учасників.

Читання з позначками. Різновид роботи з підручником. Має на меті привчити учнів до осмисленого читання тексту з аналізом. Перед почат­ком роботи учням пропонується виділяти в тексті інформацію чотирьох видів і позначати відповідними символами:

§  знайома інформація, це я знав раніше (+);

§  нова інформація (-);

§  суперечлива інформація, я так не думав (✓);

§  недостатня інформація, про це хотілося б довідатися більше (?).

«Кубування». Необхідно виготовити куб, на гранях якого записані на­зви основних розумових операцій:

§  опишіть це;

§  порівняйте це;

§  асоціюйте це;

§  проаналізуйте це;

§  знайдіть застосування цьому;

§  аргументи «за» й «проти».

За допомогою цих запитань всебічно характеризуються об’єкти, яви­ща та ін.

«Асоціативний кущ». Прийом використовується на етапі актуалізації або рефлексії. На дошці пишеться головне слово теми, а навколо — всі слова й фрази, що асоціюються з темою, потім між ними встановлюються зв’язки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.

«Посилена лекція». На початку заняття учням пропонуються проблеми і питання, на яких фокусується увага в першій частині лекції. Це робиться з метою актуалізації раніше отриманих знань з теми (що вони вже знають) і стимуляції постановки питань для вивчення учнями. Учитель читає лекцію не більш ніж 15 — 20 хвилин. Потім учням можна запропонувати скласти питання до матеріалу лекції двох типів: на які вони можуть дати відповідь самостійно та ті, які в ході лекції висвітлені недостатньо. Або в парах ви­конується вправа, яка допомагає згадати матеріал лекції:

§  відповісти на відкриті запитання, що стосуються основних поло­жень;

§  написати короткий твір, замітку, що стосується одного з питань лекції;

§  обговорити матеріал у групі.

Педагогічні технології

Педагогічна технологія – один із спеціальних напрямків педагогічної науки (прикладна педагогіка), покликаний забезпечити досягнення певних завдань, підвищувати ефективність навчально-виховного рівня, гарантувати його високий рівень. Отже, організація різних видів педагогічної діяльності передбачає використання варіативних технологій на рівні творчості та майстерності. У сучасній дидактиці представлені найрізноманітніші технології, бо кожен автор і виконавець приносять в педагогічний процес щось своє індивідуальне.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

• Технологія традиційного навчання

• Технологія проблемного навчання

• Ігрові технології навчання

• Технологія особистісно орієнтованого навчання

• Технологія розвивального навчання

• Технологія колективного способу навчання

• Технологія розвитку критичного мислення

• Технологія програмного навчання

• Технологія інтерактивного навчання

• Проектна технологія

• Технологія модульного навчання

• Технологія колективного творчого виховання

(Використано матеріали навчального видання з серії “Золота педагогічна скарбниця” – Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій /Автор-укладач Н.П.Наволокова. -Х.: Вид. група “Основа”, 2011.)