Якименко Сергій Валерійович

Сергій Валерійович Якименко  народився 01 лютого 1977 року в селі Високе Лохвицького району. Він зростав у дружній багатодітній родині, де любили та допомагали один одному. Закінчив Вирішальненську загальноосвітню школу. Численні друзі запам’ятали Сергія товариським і веселим однокласником, завжди готовим прийти на допомогу. Він любив техніку, автомобілі, любив майструвати. Тож після школи опанував фах водія у професійно-технічному училищі №46 села Лазірки Оржицького району. Строкова служба у лавах збройних сил припала на роки становлення молодої Української держави і відбувалась у місті Перечин на Закарпатті. Сергій був вражений красою і чудовими традиціями наших Карпат. Відтоді полтавський хлопець став щирим патріотом України. Відповідальному і працьовитому Сергію Якименку військова служба давалася легко і додому він повернувся у званні «сержант». Працював на цегельному заводі, шукав себе на будівництві в місті Одеса. Армійські навички стали у пригоді і Сергій пов’язав своє трудове життя із службою в охоронній фірмі «Альфа-щит».

Його невтомні руки завжди шукали роботу. Він був доброю, чуйною людиною,  мав багато друзів. У 2019 році Сергій Валерійович зустрів свою другу половинку, створив власну родину і переїхав на постійне місце проживання у село Шахворостівку. Він жив повноцінним щасливим життям, як і тисячі українців до повномасштабного вторгнення. Війна змусила Сергія Якименка взяти до рук зброю і стати на захист своїх рідних та держави.

Сержант Якименко користуватися повагою у військовому колективі за відповідальність, наполегливість і золоті руки майстра. Він був надійним побратимом і сміливим воїном. На жаль, 1 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Удачне Покровського району на Донеччині сержант Якименко загинув як герой. Він  до останнього подиху залишився вірним своїй Батьківщині, побратимам, своїй родині.

Перестало битися серце щирого патріота, сміливого воїна, вірного побратима, люблячого  сина і брата, дбайливого чоловіка і доброзичливого друга.

Ми ніколи не пробачимо ворогу! І помстимося! За кожну вулицю, кожен населений пункт, за кожне передчасно обірване життя! Шановні присутні! Віримо у перемогу! Слава Україні! Смерть ворогам!