Довгінка Олександр Іванович 

 Олександр Довгінка віддав своє життя за Україну. 25 квітня 2024 року в Миргороді прощалися із Героєм.

Живим коридом на колінах і з квітами Миргородці зустрічали траурний кортеж і з тілом Героя по вулиці біля будинку, де він проживав. Олександр Іванович Довгінка народився 14 грудня 1986 року в місті Миргород. Він був другим сином у дружній працьовитій українській родині. Закінчив колишню середню школу №9 – нині ліцей імені Андрія Зубковського. Однокласникам і вчителям Саша запам’ятався  щирим, вдумливим, доброзичливим і товариським. «Завжди з посмішкою на обличчі і завжди готовий прийти на допомогу»- так про нього казали численні друзі. Після школи Олександр опанував мирну спеціальність техніка з експлуатації устаткування газових об’єктів у Хорольському коледжі і, сповнений планів на життя, повернувся у рідний Миргород. Золоті руки майстра та готовність до будь-якої роботи слугували йому перепусткою у доросле життя. Олександр працював на Миргородських підприємствах, а у вільний час разом із батьком- будівельником ремонтував приватні оселі.

Він мріяв про власну родину, про спокійне достойне мирне життя в рідній державі. У 2014 році Олександр зустрів свою другу половинку – Марину. Народження сина Артема зробило Олександра Довгінку найщасливішим із батьків.  Все складалося як найкраще у цій звичайній українській родині. Олександр Іванович вмів працювати, мав багато друзів, любив життя, і був найкращим у світі сином, братом, чоловіком і батьком. Але мирне та щасливе життя Героя  перекреслила війна.

18 січня 2023 року Олександр Іванович Довгінка пішов до Збройних Сил України захищати майбутнє: сина – родину - державу. Після навчання і бойового злагодження став опановувати безжальну науку війни. Чернігів - Білгород -Дністровський -  пекельна  Донеччина. Матрос Довгінка воював вміло та хоробро, мужньо виконував усі завдання, завжди йшов на допомогу побратимам, мав великий авторитет у підрозділі. Після поранення у червні 2023 року знову повернувся до лав збройних сил. 6 квітня 2024 року захисник дістав поранення під час ворожого обстрілу на Херсонщині. Майже два тижні медики боролися за життя військовослужбовця, проте 18 квітня 2024 року. Олександр Довгінка помер у лікарні Одеси. 

Хвилиною мовчання присутні на цермонії прощання вшанували пам'ять захисника, і всіх воїнів, які не вагаючись віддали свої життя за Україну. Державний прапор від імені головнокомандувача ЗСУ вручили дружині Олександра.

Поховали Олександра Довгінку з усіма військовими почестями у Миргороді на Алеї героїв. Схиляємо голови у глибокій скорботі перед світлою пам’яттю Українського Захисника, гідного сина нашого незламного народу. Це непоправна втрата для всієї громади. Вічна пам’ять Герою... 

Рішенням сесії Миргородської міської ради присвоєно почесне звання "Почесний громадянин Миргородської громади" (посмертно).