Громада, рідні, побратими, друзі та знайомі провели в останню путь Дмитра Сергійовича Панасенка — мужнього захисника України, відданого сина своєї Батьківщини. Він віддав життя, боронячи нашу землю від російських загарбників, та навіки залишиться у наших серцях.

Народжений у Миргороді, Дмитро змалку відзначався відповідальністю, лідерськими якостями та творчим хистом. Закінчив Пирятинський ліцей. У Миргородському ПТУ №44 вивчився на електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Згодом самостійно освоїв токарну справу. Його талант до малювання та різьблення по дереву захоплював багатьох. Але найбільшим щастям у його житті була родина — кохана дружина та донечка, заради яких він мріяв про світле майбутнє.

Коли росія підступно розпочала повномасштабну війну, Дмитро не залишився осторонь. Уже 26 лютого 2022 року він став на захист України, долучившись до лав територіальної оборони. Далі була охорона українського кордону в Сумській області. Його військовий шлях проліг через найгарячіші точки — Соледар, Тоненьке, Очеретине, Курахове. Там він демонстрував сміливість, витримку та незламний бойовий дух, здобувши повагу серед побратимів і командування.

21 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Сумщині, Дмитро Панасенко загинув від ворожої атаки FPV-дрона. До останнього подиху він залишався вірним своїй Батьківщині, своїм побратимам, своїй родині.

Попрощатися з Героєм прийшли рідні, друзі, побратими та жителі громади. У скорботній тиші звучали слова вдячності й шани. В очах кожного — біль втрати, але водночас і гордість за нашого земляка, який виконав свій обов’язок до кінця.

Загиблі герої — наша пекуча незагойна рана. Ми не забудемо їхнього подвигу. Дмитро Сергійович Панасенко назавжди залишиться у нашій пам’яті як приклад незламності, відданості і мужності. Його ім'я буде жити у наших серцях, а його справа продовжуватиметься у боротьбі за свободу України.

Світла і вічна пам’ять Герою! Слава Україні!