Національно-патріотичне виховання

Пам'ятка для педагогів

Як оцінити соціально-громадянську компетентність старших дошкільників?

Одне з головних завдань дошкільної освіти — формувати у вихованців соціально-громадянську компетентність, яка дає дітям змогу гармонійно існувати в соціумі. Водночас ця компетентність забезпечує індивідуалізацію дитини, оскільки лише під час соціальних зв’язків, взаємодії відбувається самовизначення в соціокультурному просторі.

Уміння взаємодіяти із соціумом особливо важливе для дітей старшого дошкільного віку. Адже, коли вони приходять до школи, то потрапляють у нову соціальну ситуацію — змінюється характер взаємин з однолітками й дорослими, встановлюються зовсім інші, як порівняти з дитячим садком, правила поведінки. Тож діти мають бути в змозі органічно сприйняти ці зміни й адекватно на них відреагувати.

1. Знання про соціальне середовище

Основу соціально-громадянської компетентності старших дошкільників складають знання про соціальне середовище, в якому перебуває дитина. Тому під час оцінювання зверніть увагу на те, що дитина знає про родину та інших людей. Також перевірте рівень знань про країну проживання та її традиції.

2. Родина

Першого досвіду соціальної поведінки дитина набуває в родині, яка об’єднує найрідніших людей спільними переживаннями, обопільними любов’ю, турботою, обов’язками. Дитина має проявляти турботу про рідних, бажання радувати близьких людей, дотримуючись правил співжиття в сім’ї.

3. Країна

Громадянська складова соціально-громадянської компетентності старших дошкільників передбачає, що дитина має уявлення про державу, її символи, народ, національні особливості українців. Знає національних героїв, проявляє повагу до них, вшановує національні святині.

4. Ставлення до себе

Під час оцінювання зверніть увагу на те, як дитина ставиться до себе. Самоповага старшого дошкільника ґрунтується на усвідомленні своєї індивідуальності, права на самовираження, власних почуттях і самостійній поведінці, яка не створює проблем для інших людей.

5. Взаємини з дітьми та дорослими

Взаємини дитини з однолітками ґрунтуються на міцніших ніж у середньому дошкільному віці взаєм­них прихильностях, характеризуються більшою стійкістю й утворенням угруповань дітей із 2—3 осіб, які симпатизують одне одному й постійно грають разом.

6. Дотримання правил

На шостому році життя відбувається поступовий перехід від аналізу й розуміння сутності власних вчинків та вчинків інших людей до узагальнених понять щодо поведінки загалом та її диферен­ціації на соціально схвалювану й несхвальну.