Надрічне

Відоме з 1828 р. Герб селища зазначає роком заснування 1773, що логічно зважаючи на давню назву, яка походить з часів турецького панування. У румунські часи називалося Чоара-Мурзей. До 1945 р. мало назву Черемурза.

У північно-західній частині найймовірніше розташовувалося лютеранське село, засноване у 1868 р., на орендній землі - Гофнунгсдорф/HOFFNUNGSDORF (Минчуна). До 1917 – Бессарабська губернія, Бендерський повіт, Іозефсдорфська волость; после 1917 – у складі Румунії (нині – с. Слободка, Калачаївська громада, близько якого знаходиться археологічна пам’ятка Надрічне ІІІ).

Пам’ятки археології:

Кургани (4832, 4833, 4834) – зони ймовірних поховань;

Поселення доби бронзи Надрічне ІІ (1106) - зона ймовірного розповсюдження культурного шару пам’ятки археології, ІІ тис.до н.е.; розміри 200*300; 3 км на північ від села, на лівому березі р.Сака (на пологуватому мисі, утвореному старицею ріки); відкрито у 1976 р., охоронний № 3637, рішення облвиконкому 21.06.1988, №241;

Поселення римського часу Надрічне І (1105) - зона ймовірного розповсюдження культурного шару пам’ятки археології, ІІІ-IV ст.н.е.; розміри 60*150м; 1,5 км на південний схід від села, на лівому березі р.Сака, поблизу північної околиці с.Іванчанка (на пологому надпойменному мисі, що згладжений розпашкою); відкрито у 1976 р., охоронний №3636, рішеня облвиконкому від 21.0.6.1988 р., №241. У селі знайдено монету 276-282 рр. Усі місцевого значення.