Військово-топографічна карта Російської імперії (1868 р.)
Територія вздовж річки Чага - освієнна з «сивої» давнини. На схід від села в нижній частині схилу лівого берега р.Чага наприкінці 1970-х винайдено поселення перших І-ІІІ століть нашої ери протяжністю 150 м; на південь та південний схід - кілька курганів, один з яких – на теренах зони ймовірного розповсюдження культурного шару пам’ятки археології - Поселення черняхівське, ІІІ-IV ст.н.е., розмірами 150*50м (0,6 км на північ від дороги Миколаївка-Бородіно).
Хутір Ламбрівка відомий з 1816 року. Поселення німецьких колоністів входило до складу Іозефдорфської волості (AMTSBEZIRK JOSEFSDORF), Бессарабської губернії, Бендерського повіту, де 1875 році проживало 132 представники. Відоме також під назвою Ласкарієвка.
В історії особливу роль відіграли представники єврейського етносу, про що свідчить позначення на Військово-топографічній карті Російської імперії (1868 р.) кошари Ламбровича в долині р. Фрумушики (Вале Формошика) неподалік від селища Формошика, на місці якого нині знаходиться центр етнографічного, сільського зеленого туризму Фрумушика Нова (История Бессарабского края - Фрумушика-Нова, Бессарабское село. (frumushika.com))
Село Ламбрівка та сільськогосподарський експеримент, розпочатий у 1927 ідейним натхненником якого був німецько-єврейський барон та філантроп Моріс де Гірш. У 1891 році де Гірш заснував Єврейську колонізаційну асоціацію (JCA або ICA), щоб допомогти євреям, яких переслідували в Росії та Румунії. Він хотів дати їм можливість емігрувати, але згодом переконався у тому, що краще створити умови для заробітку там, де вже були єврейські поселення. Причому підхід та методи, що були використані, корелюють з сучасністю - чиновники ICA працювали над покращенням місцевих методів землеробства, введенням нових культур і створенням кооперативів, у результаті чого виробництво значно зросло, бажаючі працювати проходили навчання, отримували допомогу і техніку.
У 20-х роки ХХ століття єврейський фонд ICA створював на території тодішнього Королівства Румунія єврейські сільськогосподарські комуни, які стали прообразом сучасних ізраїльських «мошавів».
За допомогою експертів-агрономів з Франції були відібрані найкращі ділянки для виноградарства. Далі, за кошти Фонду близько 60 гектарів землі були викуплені, і в 1927 році було створено кооператив, побудовано 52 будинки, винзавод, що мав найновіше на той час обладнання, та молочну ферму, а навколо села Ламбрівка було закладено 52 гектара виноградників європейських сортів.
У Ламбрівку переїхало 52 єврейські родини, і кожна отримала у власність 1 гектар виноградника, корову і 6 овець. Завдяки умілому менеджменту за пару років Ламбрівка стала одним з найбільш процвітаючих сіл Бессарабії, а ламбрівскі вина в 30 - ті роки поставлялися не тільки по всій Румунії, а й до Франції.
Єврейська комуна продовжувала існувати до початку Другої світової війни...
На сьогодні у Ламбровці зберіглися частково лише руїни єврейського кладовища. А Будинок Єврея відтворено в оригіналі в етнографічному музейному комплексі Бессарабське село, що знаходиться на території комплексу сільського зеленого туризму та сімейного відпочинку Фрумушика-Нова.
Цікаво обладнаний меблями, предметами побуту та літературою тих часів, і придатен для проживання.
Молдавське село Фрумушика-Нова знаходилость недалеко від Ламбрівки і населення мало тісні зв'язки між собою.
Важливо: на малюнку - Вале Формошщика, місцеположення Формошики (саме нинішня Фрумушика-Нова), кошара Ламбровича - підтвердження про родину Ламбровичей (хутір Ламбровка).