1️⃣ Виконайте вправу «Народи Сходу», дібравши до назв країн імена діячів та іншу інформацію, доречну в розповіді про минуле країн Сходу за доби раннього нового часу.
2️⃣ Виконайте вправу «Перевір себе», відповівши на запитання за темою уроку.
3️⃣ У житті японців особливу роль завжди відігравало мистецтво. Прагнення відчувати гармонію з навколишнім світом, уміння бачити красу навколо себе, до того ж навіть у звичайних речах – природні риси японського характеру.
У XVI–XVIII ст. досягла розквіту ансамблева архітектура, у якій у єдине ціле поєднано замок і розташований навколо нього сад. Замки з багатоярусними вигнутими дахами нагадували ширяючих у небі птахів. У садах художники так майстерно розташовували дерева, кущі, каміння та струмки, що їх споглядання створювало відчуття спокою і відчуженості від повсякденних турбот.
Японські художники оздоблювали настінним розписом палаци правителів та знаті, наносили тушшю рисунок на шовкові та паперові сувої, на вишукані віяла. Високо цінувалися також картини-ширми, які слугували декоративними перегородками між кімнатами. Популярним різновидом живопису була гравюра – друкований відбиток малюнка, який наносили на дерев'яну дошку чи металеву пластину. На них зображували акторів у театральних образах, японських красунь і сцени з повсякденного життя.
Японці вірили, що поезію придумали боги, тому вона важливіша за прозу – винахід людини. Поети складали короткі вірші без рими, але кожне слово в них мало глибокий сенс. Велику популярність мав японський театр, де акторами були лише чоловіки.
Із XVI ст. особливого розвитку набуло мистецтво розміщення квітів у вазах – ікебана (з японської – «живі квіти»). Знамениті майстри створювали різні види ікебани, завжди вкладаючи в них певний зміст. Кожна рослина втілювала конкретне побажання: сосна і троянда – довголіття, півонія і бамбук – процвітання і миру, хризантема та орхідея – радощів. Стало звичаєм обов'язкове навчання дівчат мистецтва складання букетів.
Із XVII ст. в ужиток японців широко увійшли нéцке – маленькі фігурки з дерева, каменю, слонової кістки, порцеляни. Їхня поява пов'язана з тим, що національний японський костюм – кімоно – не має кишень. Тому всі потрібні дрібнички (ключі, гаманець, коробочку з ліками) прикріплювали до пояса за допомогою брелока-нецке. З XVIII ст. нецке почали виготовляти відомі майстри, і відтоді вони перетворилися на твори декоративного мистецтва. Нецке робили у вигляді богів, добрих духів, тварин; їх вважали талісманами, які приносять удачу.
Окреме місце в японській культурі посідає церемонія чаювання. Із XVI ст. вона перетворюється на справжнє мистецтво. Тут усе мало значення: розташування чайного павільйону та саду навколо, вибір ікебани й посуду, предмети обстановки та кожен жест господаря.
Уся японська культура XVI–XVIII ст. пронизана прагненням знайти гармонію в душі людини та у відносинах між людиною і природою. Вона сповнена бажання побачити красу як у великому, так і в малому.
Використовуючи поданий текст, підготуйте презентацію на тему «Традиції японської культури», доповнивши слайди світлинами пам’яток доби.
4️⃣ Здійсніть відеоекскурсію Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків та ознайомтеся з його азійською колекцією. Як було створено колекцію? Мистецтво яких країн у ній представлено? Яка з пам’яток привернула вашу увагу? Чим саме зацікавила? Підготуйте відгук для книги відвідувачів музею.
5️⃣ Перегляньте відеорозповідь про культуру та мистецтво Персії за доби нового часу. Що в сюжеті зацікавило найбільше? Які особливості перської архітектури? Чи сподобався інтер’єр палацу Голестан? Чим він відрізняється від внутрішнього опорядження європейських палаців, зокрема Версальського, віртуальну екскурсію яким ви мали можливість здійснити, вивчаючи параграф 17? Що дізналися про розвиток перської літератури, образотворчого мистецтва та музики?