ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

ЗА ЯВИЩАМИ У ЖИВІЙ ПРИРОДІ

Кожного року в залежності від пори року в природі проходять знайомі всім явища – зеленіють, зацвітають, в’януть рослини, прилітають та відлітають птахи, з’являються та зникають комахи. У певні періоди проводяться сільськогосподарські та лісові роботи.

Розвиток живої природи визначається змінами метеорологічних умов. Кожне явище зв’язано з наявністю певної для нього кількості тепла, вологи, сонячного світла. Природні умови непостійні – вони кожного року змінюються. Весна може бути ранньою, пізньою, затяжною, літо – теплим, холодним, сухим, вологим, осінь – ранньою чи пізньою, теплою чи холодною.

Явища природи, які настають періодично, в залежності від умов природи, називаються сезонними явищами, а спостереження за ними – фенологічними.

Для спостереження за трав’янистими рослинами чи ягідниками вибирають площу розміром 5х5, відмітивши границі, а для лісу – 15-20 екземплярів. Вибирають здорові екземпляри; трав’яний покрив має бути непорушений.

Для систематичних фенологічних спостережень обери невелику ділянку з декількома деревами, кущами, трав'янистими рослинами біля свого будинку, школи чи в парку.

Частота проведення спостережень регулюється в залежності від сезону. У зимовий період можливі спостереження 1 раз в 10 днів. Із настанням весни спостереження проводяться 1 раз на 3-5 днів. У теплі весняні дні, коли починають розвиватися рослини, спостереження проводять щодня у другій половині дня.

Весняні спостереження за деревами та чагарниками слід розпочинати з того дня, коли температура повітря вдень у тіні буде складати +5°С .

Одночасно з веденням спостережень проводиться занотовування у спеціальний зошит окремих фаз розвитку рослин. Всі записи необхідно вести одразу на місці проведення спостереження.

Рекомендована таблиця фенологічних спостережень за квітами

https://docs.google.com/document/d/1alvY-VBu-MZS36pyBhNehZB0jliynU_33mb9Q23gSwI/edit?usp=sharing

Переглянути відео матеріал за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=kHT0cha57vI .

Переглянути матеріал за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=R_NRAaR399c&t=72s та https://www.youtube.com/watch?v=PFaH0qEn4hk . Підготувати реферат та надіслати на Viber 0664695265.

За бажанням оберіть один із запропонованих дослідів та проведіть в домашніх умовах.

Тема досліду: Розмноження бегонії листками.

Мета: вивчити,які які листки краще брати для вегетативного розмноження бегонії.

Схема досліду: взяти чотири листки

1 варіант: молодий не пошкоджений листок, зрізаний на відстані 1 см;

2 варіант: молодий не пошкоджений, зрізаний біля основи;

3 варіант: молодий листок, штучно пошкоджений (частково обрізані краї листової пластинки);

4 варіант: старий не пошкоджений листок.

Методика проведення досліду. Листки поставити в склянки з водою в добре освітленому місці з температурою не нижче +18С.

Записати та сфотографувати, коли з'являться корінці і зробити висновок, якими листками краще розмножувати бегонію.

Переглянути відео матеріал за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=DJVD3N9song .

Тема досліду: Вплив випромінювання дисплея комп'ютера на ріст і розвиток рослин.

Мета: прослідкувати зміни в життєдіяльності рослин (пеларгонії та колеусу) під дією випромінювання дисплея комп'ютера.

Схема досліду: на комп'ютерному столі ліворуч від монітора розташуйте горщики з квітами пеларгонії та колеусу одного терміну вегетації, висаджені в однаковий грунт та забезпечуйте їх однаковим поливом. Горщики з контрольними рослинами розташуйте на столі біля вікна та забезпечуйте їх такими самими умовами.

Методика проведення досліду. Дослід бажано провести з рослинами пеларгонії та колеусу, що швидко вегетують та квітнуть.Проводять регулярні фенологічні спостереження (висота, кількість та довжина генеративних пагонів, ширина і забарвлення листкової пластинки).

Записати спостереження, сфотографувати та надіслати на Viber 0664695265.

Декоративність і якість квітників багато в чому залежить від догляду, який має забезпечити сприятливі умови для росту і розвитку рослин. Догляд за квітниками полягає у поливанні, прополюванні, розпушенні ґрунту, прищипці і видаленні суцвіть, прибиранні стебел з квітників, штикуванні на зиму, захисту від хвороб і шкідників, підстриганні килимових рослин, розкритті багаторічних квітів з прибиранням сміття, підживлюванні, підв'язуванні рослин та укриття їх на зиму.

Важливою ланкою в системі догляду за квітниками являється проведення сортових прочисток, видалення хворих та пошкоджених рослин, так як навіть якісний посівний матеріал не гарантує повністю відсутності одиничних, не типових по висоті, формі куща та суцвіть, забарвленню квітів, рослин. Ці окремі відхилення значно знижують декоративність квітника. Наявність пустих місць на квітнику також значно знижує культуру озеленення (підсадка випадів).

Серед агроприйомів догляду, що підвищують декоративність квіткових рослин, важливим являється формування куща. Ряд видів добре реагує на підстригання, яке використовується для вирівнювання поверхні або заданої висоти, ширини та форми (кохія, перила, цинерарія морська, чорнобривці). У деяких видів (антиринум, космея, шавлія, флокс Друммонда) доцільно проводити прищипку основного пагона, яка підсилює процес кущення та утворення квітів на пагонах вищих порядків.

По ознаках довжини цвітіння квіткові рослини можна розподілити на три основні групи: безперервно квітучі, короткочасно квітучі та види з повторним квітуванням. Безперервноквітучі (довго 80-140 днів) цвітуть види, що володіють можливістю гілкування генеративної частини пагона та утворення численних квітучих пагонів гілкування. При цьому на протязі вегетаційного періоду цвітіння переходить від основного пагона до пагонів 1-го, 2-го та послідуючих порядків. Довге цвітіння має ряд видів – однорічники (алісум, петунія, агератум) і багаторічники (дзвінок карпатський, рудбекія). Короткочасно (20-30 днів) цвітуть види, що не мають властивостей галуження генеративної частини пагона. До них відносяться більшість дворічників та багаторічники з двох - і трьохрічними циклами розвитку пагона відновлення, у яких цвітуть лише пагони, що перезимували у відкритому ґрунті (пагони відновлення весняного і літнього кущення в рік утворення не цвітуть), а також окремі види однорічних рослин. Повторне цвітіння дають багаторічники з однорічним циклом розвитку паростку. У них на протязі одного вегетаційного періоду може відрости, пройти розвиток та цвісти два або три покоління пагонів відновлення. Для збільшення масового та довгого цвітіння у довгоквітучих рослин (антиринум, агератум, чорнобривці, гайлардія, кореопсис, рудбекія) систематично проводять вибіркове видалення відцвівлих суцвіть, що виключає зав’язь насіння та сприяє прискореному утворенню і цвітінню пагонів галуження наступних порядків. Кількість суцвіть при цьому значно виростає. У культур з повторним цвітінням для створення повторного цвітіння в період літнього притухання проводять повне обрізування генеративних пагонів, підкормку рослин мінеральними добривами та полив для стимулювання відростання нового покоління пагонів відновлення (дельфіній, ліхніс, люпин багатолистий). Для підвищення декоративності квітників із короткочасно квітучих багаторічників після цвітіння проводять також повне обрізування генеративних пагонів (аквілегія, півники, лілейники, півонії тощо). Нове покоління вегетативних пагонів відновлення, що утворилося після обрізування, надає посадкам свіжість та красу, квітники до осені мають рівну зелену поверхню.

По тривалості життя багаторічники діляться на мало довговічні (дельфіній, рудбекія), середньо довговічні (дзвоник персиколистний, кореопсис), довговічні види (півники, лілейники, півонії тощо). Посадки мало довговічних видів через два-три роки використання потрібно повністю замінити на молодий матеріал насіннєвого розмноження. На посадках середньо довговічних кореневищних видів рослин, починаючи з 3-4-го років , проводять омолодження шляхом видалення засохлих частин в центрі куща або частин кущів, що сильно розрослись, що забезпечить утворення молодих пагонів кущення. Через 5-6 років експлуатації старі рослини видаляють та замінюють молодими сіянцями насіннєвого розмноження. На посадках довговічних видів також проводять омолоджування рослин, починаючи з 3-4 року життя, шляхом видалення частин рослин або цілих кущів. Через 5-6 років експлуатації старі рослини викопують, кращі із них розділяють на дрібні частини та використовують для вирощування молодого посадкового матеріалу в розсадниках. На квітники висаджують розсаду, вирощену в розсадниках.

Поливання квітників повинно проводитися рівномірно з таким розрахунком, щоб земля зволожувалася на глибину залягання коріння. Розсаду квітів поливають щоденно, краще вранці або увечері, доти, поки вона не приживеться. Частих поверхневих поливань слід уникати. За вегетаційний період за нормальних погодних умов при догляді за сезонними квітниками у середньому має бути проведено 20-30 поливань, у південних районах – 30-40. Квітники з ґрунтопокривних рослин поливають частіше – до 40-50 разів на сезон. Норма поливання для однорічників та дворічників – 15-20, для багаторічників – 25-40л/м 2 . Розпушування ґрунту проводять в міру його ущільнення і проростання бур'яну та обов'язково після рясного поливу чи великого дощу. Перше розпушення треба виконувати напровесні, як тільки просохне верхній шар ґрунту, а потім регулярно (один раз на 2-2,5 тижні) до змикання рослин. Глибина розпушування однорічників – 3-5, багаторічників з поверхневим розміщенням коренів – 3-6см. Рослини з повзучими та сланкими надземними пагонами (арабіс, флокс шиловидний та ін.) і з горизонтальними кореневищами (айстра кущувата, конвалія, рудбекія та ін.), а також багаторічники з наростаючим угору кореневищем (астильба, геленіум, дельфініум, первоцвіт весняний, флокс волотистий) потрібно розпушувати обережно на глибину не більше 3см і на відстані від куща 8-10см. Квітники слід мульчувати, особливо із багаторічників.

Мульчування ґрунту сприяє збереженню вологи, поліпшенню теплового режиму й затриманню розвитку бур'янів. Як мульчу використовують торф або його компости: торфогнойовий, торфофекальний, торфомінеральний, торфоперегнійний та ін.; тирсу листяних порід, напіврозкладену солому з гноєм і листом тощо. На 2-3 річних квітниках мульчу вносять шаром 3см, на старших – 5-6см і більше. Мульчують квітники із багаторічників один раз у два роки – восени, після обрізки і збирання стебел, або ж весною, після внесення добрив.

Підживлення рослин потрібне для правильного забезпечення їх органічними і мінеральними елементами. Сезонні квітники при добрій підготовці і удобренні ґрунту перед кожною посадкою або ж систематичною заміною ґрунту забезпечують рослини оптимальним живленням. У виняткових випадках можна удобрити рослини водним розчином мінеральних речовин. Проте землю між рослинами слід покривати торф'яною потертю, дрібно насіченою соломою чи лісовою підстилкою. Багаторічники починають підживлювати з другого року після посадки. Підживлення проводять два рази за сезон. Весною до початку росту стебел, вносять мінеральні добрива, в яких переважають азотні, а восени – переважно фосфорні і калійні. Весною азотні добрива можна замінювати коров'яком (розбавляють 1:10) або курячим послідом (настій 1:20) при нормі 10л/м 2 . Багаторічні квіткові рослини часто відчувають нестачу мікроелементів, які найкраще вносити навесні під час першого розпушування ґрунту у вигляді кореневого підживлення з розрахунку 60-80мл/м 2 .

Високі рослини підв'язують до кілків, а якщо вони висаджені рядами, то для підтримки стебел натягують дріт. Цибулинні рослини (лілії, нарциси, тюльпани) на зиму прикривають товстим шаром листя. Скельні рослини покривають тонким шаром листя і гілками хвойних порід. Таке покриття можна використовувати і для інших рослин у морозні і сніжні зими. Не прикривають рослини лісового походження – барвінок, папороть, плющ. Кожні 3-5 (6-8) років багаторічні рослини викопують, глибоко перекопують, вибирають бур'яни, удобрюють перегноєм чи компостом і на підготовлену ділянку висаджують поділені рослини.

На килимових квітниках слід пильнувати за дотриманням чіткості рисунка за допомогою підстригання. Підстригати можна і звислі квіти, які завдяки цьому омолоджуються і продовжують своє цвітіння. В квітниках усувають засохлі пагони та відцвілі суцвіття, які знижують естетичний вигляд квітників. Обрізування суцвіть сприяє також наступному рясному цвітінню. Цвітіння рослин продовжують прищипуванням центральних пагонів на 1/3 - 1/4 у їхньої довжини в період бутонізації, прискорюючи цим розвиток бічних пагонів (антиринум, аконіт, люпин, солідаго, флокс волотистий та ін.). Після прищипування рослин рясно поливають і підживлюють.

Осіннє прибирання квітників проводять після перших заморозків, коли температура знижується до мінус 1-2ºС. Квіти, які необхідно зберегти як маточники, забирають в холодні парники, підвали й оранжереї. На зиму теплолюбні рослини прикривають ялиновими або сосновим лапником, листям чи торфом. перед прикриттям зрізують усі пагони і листя на висоті 6-12см від землі, товщина прикриваючого шару 5-20см. Прикриття проводять після заморозків (по остиглій землі). Бульби жоржин, бегонії бульбової, бульбоцибулини гладіолусів, монтбреції, кореневища канн та інших рослин прибирають на зимове зберігання.

Запишіть основні етапи догляду за рослинами на квітнику, фото надішліть на Viber 0664695265.

Бордюр - вузька смужка шириною 10-30 см, що утворюється з одного або двох рядів низьких квіткових рослин певного виду або сорту. Бордюрами оформляють краї клумб або рабаток, щоб виділити їх обриси. Квіткові бордюри закладають у вигляді самостійних насаджень уздовж пішохідних доріжок, в огорож по периметрі палісадника, навколо чагарникових і деревних груп. У цьому випадку бордюр може бути змішаним, що представляє собою багаторядну посадку декількох видів квіткових рослин. На задньому плані розміщають високорослі рослини (дельфініуми, мальву, наперстянку, георгин, лілію), у середині - середньрослі флокс, лілію, ірис, астильбу, півонія), на передньому - низькорослі (крокус, маргаритку, тюльпан, нарцис,). Рослини підбирають так, щоб, забезпечити тривале цвітіння із провесни до пізньої осені.

Рабатка - це вузька смуга з квітів у партерах, уздовж доріжок, на бульварах, вулицях. За довжиною рабатки поділяються на короткі (2 - 5 м) і середні (7-9 м). Ширина залежить від рослин, що використовуються і коливається від 0,5 до 2,0 м. За профілем рабатки бувають однобічними і двобічними. Створюють їх з однорічників і дворічників, у парках - із багаторічників. Рабатки монотонні і статичні. При великих протягах через певний інтервал вводяться низькорослі кущі. Від меж мащення вони відокремлюються смугою газону шириною не менше 0,5 м. Для рабаток поблизу доріг використовують більш ніжні види квітів. Для рабаток, призначених для огляду зі значної відстані, висаджують багаторічники, що рясно цвітуть, з пишними квітами, причому саджають густо.

Опрацювати матеріал по темі за посиланням https://concom.com.ua/rabatka-shho-ce-take-yak-stvoriti-rabatku-svoimi-rukami-pidbir-roslin-foto-shemi.html .

Viber 0664695265/

Міксбордер - мальовничий і своєрідний вид квіткового оформлення безперервного цвітіння, витягнутої форми. Основний принцип його побудови -- багаторазове (з ранньої весни до пізньої осені) цвітіння при різноманітності культур, що досягається певним підбором видів і сортів однорічних, дворічних і багаторічних рослин. Зазвичай в міксбордері налічується 10—25 найменувань рослин. Інколи міксбордер переривається каменистою доріжкою або ділянкою, покритою галькою, щебнем. Композиційно міксбордер може бути вирішений у площинному або ступінчастому вигляді. При влаштуванні в першу чергу враховується місце розташування майбутніх посадок. Якщо передбачається розташувати міксбордер уздовж стіни, то застосовується схема одностороннього огляду. Тобто рослини повинні будуть висаджені з урахуванням висоти стебел: від найбільш високих біля стіни, до зовсім маленьких — у краю міксбордера. Відповідно, якщо міксбордер буде знаходитися в місці, доступному для огляду з декількох точок, то найбільші рослини займуть центральну лінію, менш високі їх побратими будуть прикрашати окантовку квітника.

Клумба - це квітник, що так само, як і партер, має чіткі геометричні форми, але значно меншу площу, простий малюнок крупного поділу. Створюють їх із однорічних і дворічних квіткових рослин, останнім часом часто використовують багаторічники. Застосовуються рослини - низькорослі, компактні, яскраво забарвлені, зі щільною насиченою фактурою. Клумби поділяються на прості і складні. На простих висаджують квіткові рослини одного виду - айстри, канни, георгіни, цинії та ін.; на складних - рослини двох-трьох видів або сортів. Якщо клумба широка, то як взаємодоповнюючі елементи рекомендується висадити рослини на одному боці клумби найбільш помітні, дещо менші - на протилежному боці, а найменші - на передньому плані. Тут комбінуються різні вигляди, щоб отримати цікаву композицію.

Підбір асортименту рослин для будь-якого квітника, в тому числі і для клумби, надзвичайно важливий. Рослини підбирають так, щоб кінець цвітіння одного виду або сорту збігався з початком цвітіння іншого. Слід уникати трудомістких по догляду рослин, що вимагають систематичних підгодівлі, поливів, прополок, а особливо — викопування і збереження їх на зиму. До них відносяться бегонії, жоржини, гіацинти, гладіолуси, троянди. Можна обмежитися азіатськими гібридами лілій, крупнокорончатимі і трубчастими гібридами нарцисів, парковими і поліантових трояндами. Вони не вимагають щорічного викопування. Для них досить мульчування і укриття ялиновим гіллям на зиму. Краще використовувати менш трудомісткі рослини, що не вимагають повсякденного догляду. Можна висадити багаторічники, які потребують поділ та пересадку кожні 2-3 роки. Тут до місця припадуть аквилегії, анемона, арабис, армерія, астильба, язичник, гайлардия, гвоздика, гейхера, гіпсофіла, дельфініум, дицентра, купальниця, ліатріс, лілейник, люпин, морозник, ромашка великоквіткова, примула, роджерсія, хоста і т.д . В квітниках використовуються і невибагливі рослини, що ростуть без пересадки на одному місці багато років. Вони стійкі до шкідників, хвороб і екстремальних умов. Це адоніс, бадан, бруннер, вербейник, геленіум, горець, гравілат, доронікум, золотарник, ліхніс, мак східний, мальва, монарда, наперстянка, очитки, рудбекія та інші. Незимостійких, примхливих і які розмножуються самосівом рослин слід уникати. Необхідно відмовитися також від таких , які швидко розростаються і тіснять сусідів. До них можна віднести конвалія, солідаго, фаляріс і енотери. З самого початку закладення будь-якого квітника слід передбачити розростання рослин. У цей час, можливо, з'являться вільні місця. Для перекриття порожніх місць у квітнику користуються щедрим асортиментом однорічників. Садять петунії, тагетиси, айстри, настурції, левиний зів та інші невисокі квіти. Вони відрізняються стійким цвітінням і підтримують чудовий вид квітника до часу цвітіння або розростання багаторічників. На клумбу рекомендується висаджувати не більше 2-3 видів квітів, добре поєднуються між собою за формою, висоті, забарвленню. У центрі її рослини розсаджують вільно, врозкид, а по краях — більш щільно, в лінію. Красиві клумби з одного виду рослин, наприклад, з канн, сальвії, однорічних айстр, чорнобривців. Можна облямовувати їх 1-2 рядами більш низьких рослин (аліссума, лобелії, низьких сортів чорнобривців, карликових ірисів, первоцвітів і грунтопокривних). У центрі клумби поміщаються найвищі рослини. Розмір їх не повинен перевищувати половини ширини клумби. Інакше створюється дисбаланс або ваговитість. У центрі клумб дуже ефектні вічнозелені культури. Більш низькі рослини розташовуються ближче до краю по ранжиру. Окремі групи рослин повинні відрізнятися за термінами цвітіння. Шляхом повторення груп кольорів і комбінацій всередині клумби можна створити відчуття ритму. На клумбі доречний і ритм симетрії — повторення одного боку або її частини іншою.

Опрацювати матеріал за посиланням https://sad.ukr.bio/ua/articles/10903/ .

Viber 0664695265.

Міксбордер - це складна клумба, яка складається з кількох видів декоративних рослин. У перекладі з англійської міксбордер означає "змішаний бордюр" або "змішаний кордон". Елементи на такому квітнику висаджуються в певному порядку,багаторядні або багатоярусні, залежно від дизайнерського рішення. Тут немає симетрії і строгих форм, але при цьому клумба гармонійно вписується в ландшафт і стиль ділянки.

1) Особливості змішаного квітника.

2) Основні етапи облаштування міксбордера безперервного цвітіння:

а) вибір місця для міксбордера (уздовж фасаду, на невеликому підйомі, на краю тераси,

в якості живої огорожі по периметру всієї ділянки, на тлі газону, уздовж садових доріжок;

б) вибір форми міксбордеру;

в) створення схеми (скелету) квітника:

- оформлення центральної частини;

- облаштування середнього ярусу;

- оформлення переднього плану.

3) Кольорові рішення міксбордерів.

4) Поради з облаштування міксбордерів своїми руками.

Переглянути відео матеріал за посиланням youtube.com/watch?v=LzskrZVIJ2s та опрацювати матеріал на сайті rybinsk.info/709-perennial-mixborders-do-it-yourself.html.

Записати опорний конспект, зробити фото та надіслати на Viber 0664695265.

Тема заняття "Створення альпінарію".

Опорний конспект.

Альпійські (кам'янисті) гірки діляться на два основних типи: терасові і пейзажні.

1) Обрати тип гірки. Намалювати її приблизний план: обриси і кількість терас ,розташування великих каменів і доріжок, визначити асортимент рослин.

2) Створення рельєфу альпійської гірки.

3) Вибір каменів для альпінарію.

4) Вибір рослин для альпінарію.

5) Догляд за альпінарієм:

- боротьба з бур'янами;

- мульчування;

- полив;

- підживлення рослин;

- хвороби та шкідники;

- роботи з догляду за альпінарієм.

Переглянути відеоматеріал з теми за посиланням: artflora.com.ua/ua/levoe_menyu1/rokar/alp_jska_g_rka/. Записати опорний конспект, зробити фото та надіслати на Viber 0664695265.