В розміщенні ґрунтів на території України простежуються дві основні закономірності: широтна зональність на рівнинній частині та висотна поясність в Українських Карпатах і Кримських горах. Ґрунтовий і рослинний покрив змінюється також і в довготному напрямі у зв'язку з посиленням континентальності клімату у напрямки із заходу на схід.

Різні типи ґрунтів в Україні займають неоднакові площі.

На півночі рівнинної частини, на Поліссі, поширені дерново-підзолисті сірі лісові і темно-сірі опідзолені ґрунти. Дерново-підзолисті утворилися на водно-льодовикових, льодовикових та глинистих річкових, піщаних та супіщаних відкладах під мішаними дубово-сосновими лісами і поширені на річкових терасах, моренних і піщаних рівнинах. Розріз (профіль) цих фунтів поділяється на добре виражені горизонти, верхній гумусовий шар незначний (18-24 см), але чітко виражений підзолистий горизонт, з якого вимиваються поживні речовин. Ґрунти бідні на гумус (0,7-2,0%), для підвищення їх родючості вносять органічні і мінеральні добрива. Дерново-підзолисті ґрунти завдяки вмісту в них сполук заліза та алюмінію мають кислу реакцію ґрунтового розчину, тому їх треба вапнувати.

Сірі лісові ґрунти сформувалися на лесових породах під широколистими лісами. Вони поділяються на ясно-сірі, власне сірі лісові та темно-сірі опідзолені. Ясно-сірі та сірі лісові ґрунти мають також добре помітний поділ свого профілю на горизонти. Їх верхній (гумусовий) горизонт сірого кольору, в ньому міститься 2,5-3,0% гумусу.

Темно-сірі опідзолені ґрунти мають потужніший гумусовий горизонт, під яким простежується білуватий прошарок. Вміст гумусу в них становить 3,5-4,5%, вони багатші на поживні речовини, такі, як азот, калій, фосфор, ніж сірі лісові фунти.

У лісостеповій і степовій зонах України поширені чорноземні ґрунти. Вони утворилися під трав'янистою рослинністю на карбонатних лесових породах. Завдяки невеликій кількості опадів, поживні речовини, що утворюються з решток рослин, не можуть вимитись, вони накопичуються в ґрунті. Тому чорноземи мають потужніший, ніж всі інші ґрунти, гумусовий горизонт. З цим пов'язана їх висока родючість. Розрізняють чорноземи опідзолені, типові, звичайні, південні і чорноземи на продуктах вивітрювання твердих порід.

Опідзолені чорноземи займають значні площі в північній частині лісостепової зони, поширені на Волинській, Подільській, Придніпровській, Середньоросійській височинах. Вони ззовні подібні до темно-сірих опідзолених ґрунтів, але мають потужніший верхній гумусовий горизонт, у них більший вміст гумусу - 3,5-5,5%. Опідзолені чорноземи утворилися в процесі природного заростання степових просторів широколистими лісами. Вони мають добрі агрономічні властивості, є родючими.

Типові чорноземи утворилися під лучними степами та в умовах періодичного промивного режиму, що сприяло глибокому проникненню в них коріння і вологи. Тому їх гумусовий горизонт досягає глибини 120-150см, а весь ґрунтовий профіль однорідний: має темне забарвлення, інтенсивність якого з глибиною зменшується. Ці ґрунти мають зернисту структуру, містять у верхньому шарі від 3 до 6% гумусу. Родючість їх також є високою. Типові чорноземи займають лівобережну частину Лісостеп).

Звичайні чорноземи поширені в північній частині степової зони. Вони утворилися під різнотравними і типчаково-ковиловими степами за умов посушливого клімату, глибокого залягання ґрунтових вод. Потужність їх менша порівняно з типовими чорноземами і становить 60-80 см. Вміст гумусу у верхньому шарі змінюється від 4-5 до 6,5%.

Південні чорноземи поширені в північній частині Причорноморської низовини. Степовому Криму. Ці ґрунти утворилися в умовах посушливого клімату, під розрідженими ковилово-типчаковими степами. Тому потужність гумусу в них менша порівняно із звичайними чорноземами. Темно-сіре забарвлення ґрунту спостерігається до глибини 30-50 см. А на глибині 90-120 см залягає суцільний водонепроникний горизонт. Це погіршує агрономічні властивості цих фунтів. Вони містять від 3,5 до 5,0% гумусу у верхньому шарі. Для вирощування сільськогосподарських культур на цих ґрунтах потрібне зрошення,

Чорноземи на продуктах вивітрювання твердих порід поширені на Донецькій височині, в Степовому Криму і передгір'ях Кримських пасом. Гумусовий горизонт їх має буруватий відтінок, в ґрунті наявний щебінь материнських порід. Родючість цих ґрунтів порівняно з іншими чорноземами є нижчою.

На півдні Причорноморської низовини та в північній частині Степового Криму, де кліматичні умови посушливі, поширені темно-каштанові і каштанові ґрунти. Їх гумусовий горизонт має потужність 40-50 см. Вміст гумусу у верхньому горизонті становить 3,0-4,5%.

У заплавах річок та зниженнях значні площі займають лучні і дернові ґрунти. Ці ґрунти утворилися під лучною рослинністю при неглибокому заляганні ґрунтових вод. Вміст гумусу у верхньому горизонті лучних ґрунтів становить 3-6%, вони багаті на поживні речовини.

У зоні мішаних лісів, долинах річок, на межирічних зниженнях поширені болотні ґрунти. Вони утворилися в умовах надмірного зволоження при високому рівні ґрунтових вод. Серед них розрізняють болотні мінеральні, торфово-болотні, торфові ґрунти. Останні мають шар торфу глибше 50 см. Для сільськогосподарського використання цих ґрунтів треба застосовувати меліоративні заходи.

На невеликих ділянках серед каштанових ґрунтів, на терасах річок, прибережних територіях поширені солончаки. Вони не мають властивого ґрунтам поділу на горизонти. В Україні переважають содові та хлоридно-сульфатні солончаки.

Окремими плямами серед лучно-чорноземних, темно-каштанових та каштанових ґрунтів в лісостеповій і степовій зонах поширені солонці. Їх особливістю є щільний солонцюватий горизонт, що значно погіршує фізичні властивості цих ґрунтів.

У зниженнях - подах Причорномор'я, де є умови для періодичного промивання ґрунтів, утворились солоді. Вони мають погані фізичні властивості, невисоку родючість.

В Українських Карпатах характер ґрунтового покриву змінюється з висотою. На Закарпатській низовині залягають лучно-буроземні ґрунти. Вони утворились під лучною і деревною рослинністю на алювіальних відкладах. Вміст гумусу в їх верхньому шарі становить 3-5%.

У Передкарпатті поширені буро-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти, що мають невисоку природну родючість.

У південно-західних передгір'ях поширені буроземно-підзолисті ґрунти. Вони мають буруватий колір, оскільки містять сполуки заліза. Ґрунти утворились під широколистими лісами в умовах теплого і вологого клімату. У гірсько-лісовому поясі на висотах від 300 до 1450 м переважають бурі лісові ґрунти. Вони сформувалися під широколистими і хвойними лісами на продуктах вивітрювання гірських порід. Гумусовий горизонт їх має потужність від 30 до 40 см. Ці ґрунти щебенюваті, містять 2,5-4,0% гумусу, кислі, придатні для вирощування сільськогосподарських культур. На північно-західних схилах над бурими лісовими ґрунтами вузькою смугою поширені гірсько-підзолисті ґрунти. Вони мають невелику потужність, характеризуються значною щебенюватістю.

На плосковершинних схилах хребтів і вершинах поширені гірсько-лучні і гірсько-торфові ґрунти. Вони утворились під лучною рослинністю в умовах надмірного зволоження на пісковикових породах. Г'ірсько-торфові ґрунти мають незначний торфовий горизонт.

У Кримських горах, в їх північних передгір'ях сформувались чорноземи південні і дерново-карбонатні ґрунти. Гумусовий шар чорноземів невеликий, близько 25 см. Материнськими породами є лес і червоно-бурі глини. Вміст гумусу у верхньому горизонті 3,0-3,5%. Дерново-карбонатні ґрунти малопотужні, щебенюваті. В нижньому поясі південного схилу Кримських гір до висоти 300 м поширені коричневі ґрунти. Вони утворились під розрідженими лісами і чагарниками, трав'янистою степовою рослинністю на продуктах вивітрювання карбонатних порід. Гумусовий горизонт має сірувато-коричневий колір до глибини 25-33 см. Вміст гумусу у верхньому шарі становить 5-7%. На крутих схилах ці ґрунти піддаються змиву водами атмосферних опадів. В цьому ж поясі поширені червоні ґрунти, що утворились під трав'янистою рослинністю. Вміст гумусу в їх верхньому шарі 3,0-3,5%, вони щебенюваті. Ґрунти придатні для садів і виноградників.

Північні схили Головного пасма вкрито бурими лісовими ґрунтами. Вони утворились під широколистими лісами в умовах м'якого теплого клімату. У верхньому горизонті цих ґрунтів міститься 4-5% гумусу. В цьому поясі під сосновими лісами утворились бурі опідзолені ґрунти, а вище - гірські чорноземні ґрунти. Вони утворились під гірською степовою рослинністю на щебенюватих продуктах вивітрювання вапнякових порід, їх гумусовий горизонт неглибокий, має темно-сірий колір. У гірських чорноземах міститься 4-7% гумусу.

Земельні ресурси - землі, що використовуються або можуть бути використані для сільського чи лісового господарства, містобудування та ін.

Україна має багаті земельні ресурси. Площа її земельного фонду - 60,4 млн. га, з них сільськогосподарські угіддя становлять 70% площі всіх земель. Серед них орні землі займають в середньому 79% (один з найбільших показників у світі). Більша частина всіх сільськогосподарських угідь і 60% орних земель припадає на чорноземні ґрунти.

Презентація: Грунти України їх охорона https://www.youtube.com/watch?v=pT2LFrnjbYs

В результаті струменевого розмиву на схилах виникають неглибокі промоїни, які часто дають початок утворенню ярів. Вода, що стікає по промоїні, утворює невеликий струмок, жива сила якого виявляється вже достатньою не тільки для змивання пухких продуктів вивітрювання, але й для розмиву щільніших порід, що залягають нижче. Зливна діяльність води змінюється розмивною або власне ерозійною.

У розвитку ярів виділяється декілька стадій.

Перша стадія розвитку яру – утворення промоїни глибиною 30-50 см, інколи глибше. Її поперечний профіль спочатку трикутний, а при подальшому розвитку стає трапецієвидним.

Друга стадія – врізання висячого яру своєю вершиною – починається з моменту утворення вершинного перепаду або обриву. Висота обриву у вершині зазвичай становить 2-10 м, інколи (в лесових породах) – 12-25 м. Далі яр розростається знизу вгору, тобто в напрямку, зворотньому течії води в яру. Це явище дістало назву регресивної ерозії. Одночасно з ростом яру відбувається його подальше заглиблення. Устя яру в цій стадії часто є “висячим”, тобто розташовується набагато вище від місцевого базису ерозії (базисом ерозії називається рівень, нижче від якого текуча вода вже не може виконувати розмивної роботи). Для тимчасових водотоків, що течуть по дну ярів і балок, базисом ерозії є у більшості випадків рівень озер або річок, у які вони впадають, а для річок – рівень більших рік, притоками яких вони є, чи рівень морів або океанів. Глибина яру в цю стадію розвитку досягає 25-30 м. Схили яру круті, обривисті і нестійкі.

Третя стадія – вироблення профілю рівноваги – починається з моменту, коли устя яру врізається до рівня місцевого базису ерозії (рівня річки, поверхні тераси чи дна балки). Поздовжній профіль яру набуває форми плавної кривої, що приблизно відповідає профілю рівноваги. При цьому відбувається подальше поглиблення і розширення яру. Схили ярів ще зберігають круті, обривисті форми, але в основі схилів уже починає формуватися осип, який поступово розростається вгору по схилу і вкривається рослинністю.

Четверта стадія – затухання процесу яругоутворення – починається після виробки яром профілю рівноваги. Подальший ріст яру і його заглиблення припиняється. Яр розширюється, а його дно вкривається яружним алювієм. Схили яру повністю ховаються під покривом делювію і осипами, виположуються і на них формується нормальний грунтовий покрив. У цю останню стадію життя яру його зазвичай називають балкою. Процеси яругоутворення повністю затухають. Нове пожвавлення цих процесів може відбутися при порушенні природної рівноваги і перш за все при знижені місцевого базису ерозії.

Наведена послідовність розвитку ярів є тільки схемою, яка може змінюватись під впливом місцевих природних умов: рельєфу, кліматичних умов, геологічної будови і гідрогеологічних умов, рослинного покриву і т.д.

Вплив клімату складний і багатогранний. Найінтенсивнішим ріст ярів повинен, здавалося б, бути в районах з вологим кліматом і великою кількістю опадів, що забезпечують значний поверхневий стік. Однак вологий клімат сприяє розвитку рослинності, яка перешкоджає яругоутворенню. Тому в деяких районах з напівпустельним кліматом розвиток ярів відбувається швидше.

Характер рельєфу впливає на яругоутворення таким чином, що чим глибшими є місцеві базиси ерозії (більше перевищення вододілів над рівнями рік, озер чи моря), тим більший руйнівний характер мають водні потоки і тим швидше відбувається ріст ярів.

Великий вплив на утворення ярів справляє характер гірських порід, що виходять на поверхню, і в першу чергу їх розмивність. Найлегше розмиваються леси і лесоподібні суглинки, дещо важче – покривні суглинки, ще важче – щільні моренні глини і суглинки, найважче – різні напівскельні і скельні породи. Піски розмиваються порівняно легко, але яри утворюються в них рідко, тому що поверхневий стік розвинений тут слабко.

Гідрогеологічні умови помітно впливають на швидкість росту ярів у місцях неглибокого залягання грунтових вод. В цьому випадку грунтові води дренуються яром і утворюють на його дні постійний водотік, який своєю еродуючою діяльністю значно прискорює ріст яру. З виходами підземних вод у схилах ярів часто пов‘язані зсуви і суфозійні явища, що сприяють розширенню яру і виположуванню його схилів.

+Яругоутворення наносить великі збитки сільському господарству і ускладнює дорожнє будівництво. Інколи яри дуже заважають міському будівництву, тому що віднімають корисну площу і ускладнюють влаштування міських комунікацій. Ріст старих і поява нових ярів загрожують будівлям. Тому інженерно-геологічне вивчення процесів яругоутворення повинно включати як оцінку вже існуючої яружно-балкової мережі, так і розв‘язання питань можливості утворення нових і росту старих ярів. Дослідження повинні включати топографічні, гідрологічні і інженерно-геологічні роботи. Останні полягають у виконанні інженерно-геологічної комплексної зйомки і веденні стаціонарних спостережень.

Інженерно-геологічна зйомка виконується в різних масштабах. На картах повинні відображатися: а) всі зовнішні ознаки, що відображають динаміку процесу яругоутворення; б) всі природні фактори, що впливають на розвиток процесів яругоутворення.

Боротьба з яругоутворенням повинна полягати в першу чергу в усуненні причин, які викликають виникнення і розвиток ярів. Для цього необхідно застосовувати широкий комплекс агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів (лісонасадження, регулювання поверхневого стоку і т.д.).

На першій стадії боротьба зводиться до вирівнювання промоїн, заліснення чи засівання схилів багаторічними травами, в окремих випадках – до укріплення дна ярів. На другій стадії боротьба ускладнюється. Основні заходи зводяться до того, щоб не допустити воду до вершини яру (за допомогою валів і канав) і укріпити його вершину і дно (за допомогою лотків і перепадів). На третій стадії заходи зводяться головним чином до боротьби з боковою ерозією, сповзанням і обрушенням схилів яру. Для цього застосовується планування, терасування схилів, закріплення схилів. На останній стадії боротьба зайва, тому що процес яругоутворення повністю затухає.

Яри завдають великої шкоди сільському господарству, поступово знищуючи поля. Для попередження ерозії ярів ефективні агротехнічні прийоми, які усувають або зменшують поверхневий стік і сприяють затриманню вологи на полях. Сьогодні ми дамо відповідь на цікаве питання: на якій місцевості утворюються яри і чому?

Утворення ярів є результатом водної ерозії — процес розмиву грунтів потоками води в результаті танення снігу і постійних дощів. У процесі свого утворення яри проходять кілька стадій розвитку.

Яри широко поширені в лісостеповій та степовій зонах і з’являються в процесі водної ерозії. Водна ерозія це процес розмиву грунтів, а також крихких підстилаючих їх порід потоками води, які стікають зі схилів під час проливних дощів або танення снігу. Елементи нерівного рельєфу земного ландшафту утворюють гідрографічну мережу яка складається з різних шляхів стоку талих і дощових вод тісно взаємопов’язаних між собою.

Ерозія грунту починає проявлятися вже при крутизні схилів від 0.5 до 2 градусів. Помітно посилюється на схилах з крутизною від 2 до 6 градусів і отримує істотний розвиток на схилах з крутизною від 6 до 10 градусів. У процесі утворення яри проходять кілька стадій, які закономірно змінюють одна одну.

Утворенню ярів можна запобігти, висаджуючи рослини.

Вода в природі виконує величезну роботу, зволожуючі різні ділянки Землі та переносячи різні речовини з однієї місцевості в іншу.

Щоб запобігти утворення яру, на схилах висаджують дерева і чагарники, що швидко ростуть, висівають трави. Своїм корінням вони скріплюють землю і не дають їй руйнуватися, розмиватися дощовими водами.

Яри: https://vseosvita.ua/library/ari-ih-utvorenna-i-borotba-z-nimi-29903.html

Презентація: структура яру https://www.youtube.com/watch?v=v_o55Y6-HxY

Мета: ознайомитись з властивостями корисних копалин; навчитися розрізняти види корисних копалин, наводити приклади корисних копалин рідного краю.

Хід заняття

- З чого споруджують будинки, школи, заводи?

- А з чого виготовляють автомобілі, літаки?

- Щоб побудувати будинок, потрібно багато піску, цементу, вапняку; щоб виготовити машини, верстати, потрібні чавун, сталь, мідь, алюміній. Але автомобілі й літаки самі на поїдуть і не полетять. Що ще потрібно для них?(Відповіді дітей) Так, їм потрібне пальне, яке отримують з нафти. Паливо потрібне і для опалювання житла та промислових підприємств. Усі ці речовини залягають на різній глибині в надрах землі і на її поверхні. Щоб користуватися цими багатствами, їх необхідно добути. Тому нафта, вугілля, торф, пісок та інші, необхідні для людей речовини, які добувають з надр землі або з її поверхні, називають копалинами.

- А чому вони корисні? Корисні копалини - це природні багатства, які люди видобувають із надр землі чи з її поверхні й використовують у народному господарстві. Кам’яне вугілля, торф, нафта, залізна руда, природний газ, граніт, вапняк, пісок, глина, торф — це корисні копалини. Вони залягають у землі на різній глибині.

Усі корисні копалини розподіляють на три групи: горючі, рудні (металеві) і нерудні (будівельні).

- Чи знаєте ви, які корисні копалини використовують як паливо? - До пальних викопних належать вугілля, торф, нафта, природний газ. Усе це - різновиди викопного палива.

- А яке значення має паливо?

- При спалюванні цих копалин утворюється тепло. Воно потрібно для роботи фабрик, заводів, опалювання будинків, приготування їжі. Викопне паливо є цінною сировиною для хімічної промисловості. Наприклад, з нафти виготовляють вазелін, ліки, мило, пластмаси, бензин, гас, а з кам’яного вугілля - фарби, парфуми, також ліки і пластмаси. Пластмаси також виготовляють і з природного газу.

- Поговоримо про рудні корисні копалини. Більшість предметів, що оточують нас, зроблені з чавуну, сталі, заліза, які не зустрічаються в природі в чистому вигляді. Ці метали виплавляють з руди; із залізняку - чавун, сталь, з мідної - мідь.

Перейдемо до третьої групи. Як ви вважаєте, чому вони називаються будівельними? (Відповіді дітей)

- Назвіть корисні копалини, що належать до цієї

Корисні копалини - це багатство Землі. У нашій країні добувають понад 80 різних видів корисних копалин. Але запаси їх у надрах землі не є безмежними. З часом вони можуть вичерпатися, а тому витрачати їх необхідно економно. Бережливе ставлення до корисних копалин - це бережливе відношення до речей, які з них виготовлені і побудовані.

Підкресліть корисну копалину, що є «зайвою».

Нафта, пісок, природний газ, кам’яне вугілля.

Руду добувають у шахтах і кар’єрах. У природі залізна руда буває бурого, червоного або чорного кольору. Вона важка і тверда. Залізо і його сплави — чавун і сталь — виплавляють з руди в спеціальних печах. З них виготовляють цвяхи, дроти, труби, автомобілі тощо. Марганцеву РУДУ, тверду корисну копалину сірого або чорного кольору з металевим блиском, використовують для виплавляння сталі. Найбільші родовища залізної та марганцевої руди знаходяться в Дніпропетровській області.

Кам’яна сіль, графіт, граніт, мармур, вапняк, глина і пісок — це нерудні корисні копалини.

З кам’яної солі — твердої копалини білого кольору — отримують кухонну сіль і харчову соду. Її добувають у соляних шахтах, а також із води солоних водойм. Найбільші родовища кам’яної солі — у Донецькій області, на Закарпатті, а також на Кримському півострові (озеро Сиваш).

Графіт —сіро-чорна, непрозора, масна на дотик, м’яка корисна копалина, яка легко розшаровується. З нього виготовляють стержні для простих олівців. Найбільші родовища графіту в Кіровоградській області.

Граніт і мармур, вапняк і крейда, пісок і глина — тверді корисні копалини. Їх добувають у кар’єрах і використовують на будівництві. Мармур і граніт бувають різного кольору, крейда — біла, а вапняк — білий, сірий або жовтуватий. Граніт і мармур використовують для спорудження пам’ятників, станцій метро, будинків. Із вапняку виробляють вапно і цемент. Крейдою пишуть у школі на дошці, а також вона потрібна для виготовлення зубної пасти. Пісок складається з твердих піщинок жовтого, сірого чи білого кольору, не з’єднаних між собою. Він сипкий, добре пропускає воду. Глина буває різного кольору. Складається з твердих частинок, з’єднаних між собою. Погано пропускає воду. Волога глина в’язка.

З піску виготовляють скло, з глини — пластилін, цеглу, посуд. Будівельні корисні копалини поширені по всій території України.

В Україні є значні поклади кам’яного і бурого вугілля. Найбільші родовища кам’яного вугілля — у Донецькій і Луганській, бурого — у Дніпропетровській областях. Запаси вугілля є також у Львівській і Волинській областях. Добувають вугілля в шахтах і кар’єрах. Воно утворилося в надрах землі з решток давніх рослин. Буре вугілля бурого кольору, а кам’яне — чорного. Кам’яне вугілля, на відміну від бурого, більш щільне, має блиск і виділяє більше тепла при згоранні. Вугілля використовують як природне паливо на електростанціях, заводах, у побуті.

З нього виготовляють пластмаси, фарби, ліки, парфуми та інші матеріали.

Родовища нафти є у Львівській, Івано-Франківській, Сумській, Чернігівській, Харківській і Полтавській областях. Нафта утворилася з решток рослин і тварин, які жили мільйони років тому. Нафта — масляниста густа рідина темного кольору з різким запахом. Вона легша за воду, горить кіптявим полум’ям і виділяє більше тепла, ніж кам’яне вугілля. Для добування нафти будують бурові вишки і свердлять глибокі свердловини. З нафти одержують різні види палива (бензин, гас, мазут), машинні мастила, пластмасу, синтетичні волокна. Її використовують для виготовлення тканин, фарб, лаків, ліків тощо.

В Україні є також поклади природного газу. Найбільші запаси — у родовищах на території Харківської і Полтавської областей, у Криму. Поклади газу й нафти є й на дні Чорного й Азовського морів. Природний газ — безбарвний, легший за повітря, горючий, не має запаху. Під час горіння виділяє багато тепла. Використовується як природне паливо, для одержання пластмас, синтетичних волокон, гуми та інших матеріалів. Добувають газ із свердловин.

Найбільші родовища торфу у Волинській та Рівненській областях. Він утворюється на болотах з відмерлих решток рослин. Торф — темно-коричневого кольору, м'який, крихким, легшим за воду. Під час його горіння виділяється густий дим, а після згорання залишається багато попелу.

Торф використовують для опалення будинків, як паливо на невеликих теплоелектростанціях. Його також застосовують як добриво для полів, підстилку для тварин.

1. На які групи поділяють корисні копалини?

2. Наведи приклади рудних корисних копалин. Як їх використовують люди?

3. Наведи приклади нерудних корисних копалин. Схарактеризуй їх.

4 Що називають корисними копалинами?

5 На які групи розподіляються корисні копалини? Де їх застосовують?

6 Які корисні копалини добувають у вашому краю? Де їх використовують?

7 Як слід використовувати корисні копалини?

8 Чому їх необхідно витрачати економно?

Україна багата на різні види корисних копалин: рудні, нерудні й паливні. Корисні копалини потрібно використовувати ощадливо.

Відеоролики «Корисні копалини

https://www.youtube.com/watch?v=fvjLIMCzlKs

https://www.youtube.com/watch?v=FFtAJ2AIJ2I

Тема: Повітря. Атмосферне повітря.

Мета: Розширити й поглибити уявлення про значення і місцезнаходження повітря на Землі, про властивості повітря,

Хід заняття

Відгадавши загадки, ми спрогнозуємо тему нашого заняття. Загадка

Куди ступиш - всюди маєш,

Хоч не бачиш – а вживаєш. ()

Таке велике, що займає увесь світ,

Таке маленьке, що в щілину зайде. ()

Повітря прозоре, безбарвне.

Повітря не має запаху, смаку.

Повітря пружне

Повітря є у ґрунті, воді, всередині організмів.

Без повітря не можуть існувати люди, тварини, Чи має повітря інші властивості? Чи легке повітря? Якщо повітря прозоре, то чому небо блакитного кольору? При нагріванні повітря розширюється. При охолодженні повітря стискається. Колір небу дають частинки газів, на які потрапляють промені Сонця. Повітря важке, але ми не відчуваємо це, оскільки в нашому тілі теж є повітря.

- Отже, ми пригадали, що ви вже знаєте про повітря. - Діти, щоб більше дізнатися про повітря нам потрібно провести що? (Досліди.) - А хто проводить досліди?(Вчені) - Отже давайте ми зараз з вами перетворимося на вчених. - Шановні вчені! Давайте вивчати повітря та його властивості. Візьміть зошити і помахайте ними перед обличчям. Що ви відчули? - Ми відчули дотик, що ніби щось холодне доторкнулося до нас. Але зошит до обличчя ми не прикладали. Отже , між зошитом і обличчям існує якесь тіло. Це і є повітря. Рух повітря – вітер. А що таке вітер? Вітер - це рух повітря. Він буває різним: легеньким, помірним і сильним. Під впливом вітру похитуються дерева, швидко або повільно біжать по небу хмаринки, кружляють сніжинки або виє завірюха.

Як ви думаєте, а повітря можна спіймати? Давайте попробуємо. Візьміть мішечки і « ловіть» повітря. Опустіть трубочку у воду і випускайте повітря. Що відбувається? Висновок.

Повітря виходить у вигляді бульбашок. Візьміть грудочку землі (глини, солі, цукру, крейди) і занурте її у склянку з водою. - Що ви побачили? (звідти виходять бульбашки) - Так, ті бульбашки і є повітря. Його витиснула вода з тих речовин, які ми клали у склянку, і тепер воно бульбашками виходить. Висновок. Повітря знаходиться навіть в найменших шпаринках. Отже, повітря – газоподібне тіло і воно займає певне місце. 3.Розповідь(презентація)

Земля, нашу планета. Навколо Землі голубий обідок – це і є товстий шар повітря, або ще називають – атмосфера. Це слово є у нас на Атмосфера – це газова оболонка Землі /від грецького «атмос» -пара/. Вона простягається від поверхні Землі до 20000 км і поступово переходить в міжпланетний простір. Найбільше повітря біля поверхні Землі, з висотою стає менше, а в космосі його зовсім немає. Так ось чому високо у горах важко дихати. А космонавтам потрібні скафандри, щоб дихати повітрям, яке вони взяли з собою з Землі. Повітря необхідне нам для дихання. Кожна жива істота дихає повітрям, або точніше - киснем, який знаходиться у ньому. Над Землею знаходиться безмежний повітряний океан. Кожний день, кожну годину, хвилину самі цього не помічаючи, ми «купаємося» в ньому. І перехожі на вулицях, і тварини, рослини, і навіть будинки та машини «купаються» в ньому. Повітря є повсюди: на вулиці, у кімнаті, в землі, у воді. Будь яке місце на Землі заповнене повітрям. –

Усі планети сонячної системи мають газові оболонки, які звуть атмосферами. Кожну планету, ніби ковдра, огортає своя атмосфера, а сила тяжіння утримує її ,як магніт, не даючи газам відлетіти в космос. Нашій планеті пощастило двічі, адже вона тримається на оптимальній відстані від Сонця і єдина з усіх планет системи має атмосферу, придатну до життя, яка захищає Землю вдень від перегрівання, а вночі – від переохолодження. Також, атмосфера захищає поверхню землі від падіння метеоритів. Від тертя вони згоряють, не долітаючи до землі. Якби на Землі не стало атмосфери, згубна радіація і енергія Сонця вбила б усе живе. Учень 3. Звук передається по повітрю. Завдяки повітрю люди можуть чути звуки. Звук — це коливання молекул повітря на різній частоті. Відповідно, в космічному вакуумі неможливо нічого почути, там панує вічне мовчання.. Багато вчених досліджували повітря. У 1754 р. шотландський хімік Джозеф Блек довів, що повітря являє собою суміш газів, а не проста речовина. -Як ви вважаєте, що таке небо? (Небо – це і є шар повітря. Часточки газів так відбивають сонячні промені, що забарвлюють небо в різні відтінки блакитного кольору.) -Якого ж кольору повітря? Дослід 5.Подивіться на кімнатні рослини. Якого вони кольору? А стіни? А як ви думаєте, якого кольору повітря? Висновок: Повітря безбарвне. -Ми знаємо, що повітря є скрізь – на вулиці, в кімнаті, у землі, у воді. -Підніміть зошит, чи бачите ви через неї інші предмети? – Ні. - Через стіну ми бачимо сусідній клас? – Ні. -А предмети, які знаходяться в класі, ви бачите? – Так. - У класі ми бачимо дошку, парту, стіни, за вікном – будинки, дерева, хмари. А чи можемо ми бачити повітря? - Ні. - Про яку властивості повітря це говорить? Висновок: Повітря прозоре. Про це свідчить те, що ми бачимо через нього всі навколишні предмети. Висновок: За допомогою зору повітря все ж можна виявити в деяких випадках. Відео про охолодження повітря і нагрівання у лабораторії (побачити) Спосіб Наступний спосіб побачити повітря не підходить для школи або будинку. Його використовують тільки в спеціальних умовах на особливих установках. Назвемо його «Рідке повітря». Рідке? Але як змусити повітря текти? Для цього потрібно зменшити температуру до –190 C... І повітря потече, перейшовши в рідкий стан. А одночасно і стане видимим. А що ж тоді станеться, якщо повітря нагріти до дуже високої температури? Тоді воно почне світитися(точніше гази, що входять до його складу), і теж стане видимим! Стан повітря, нагрітого до неймовірно високих температур, називають плазмою, тому назвемо цей спосіб

А зараз вдихніть глибоко, що ви відчули? Пахне чимось повітря? А як же запахи у кондитерській, аптеці? Запах, який ми відчуваємо, коли частинки речовини потрапляють до нас в ніс. Висновок: Чисте повітря запаху не має. Можна спробувати повітря на смак? Лизніть його. Яку властивість повітря ми відкриємо? Висновок: повітря не має смаку Візьміть м'яч, стисніть його руками. Що ви спостерігаєте? Тепер – відпустіть. Це означає, що повітря можна стиснути. -А погляньте на інший (пробитий) м'яч, чи можна його стиснути? Чому? Фізкультпауза. –Вдарте м'ячем об підлогу. Що спостерігаєте? Яку властивість повітря виявилося? Повітря має пружність. Скористаємось цією ситуацією, щоб відпочити. На уроці фізкультури ми з вами ознайомлюємось із елементами баскетболу. Тому попрактикуємо їх (двома руками, по черзі). Висновок: повітря пружне , стискається. Використання. Люди заповнюють м'яч чи шини велосипеда та автомобіля повітрям, бо знають, що воно може стискатися та бути пружним. Завдяки такій властивості повітря м'яч високо стрибає та пружинять шини автомобіля. Стиснене повітря також розпилює з балончика фарби чи парфуми. Повітря легше води, тобто менш щільне, ніж вода. Наберіть в чашку води. Спробуйте втопити в ній кульки тенісні, апельсин. Що спостерігаєте? Яку властивість повітря виявили? Ось чому ви не боїтеся плавати, одягнувши рятувальний круг. Висновок : повітря легше води. - Наповнюю 2 склянки гарячої води і накрию їх кришками. Один стакан ставлю на стіл. Інший –на порожній коробок і зверху накрию скляною банкою. В кінці роботи подивимося, що вийде. У повітря є цікава властивість - воно погано проводить тепло. -Узимку деякі трав'янисті рослини — озима пшениця, жито, суниці, копитняк не відмирають і залишаються зеленими. Але не гинуть вони тільки тоді, коли вкриті товстим пухким шаром снігу. Чому? Якщо сніг пухкий, то між сніжинками багато повітря, яке погано проводить тепло. Сніжний замет нагадує теплу ковдру. Тепло зберігається біля рослин і зігріває їх під час морозу. - Восени білочка, заєць, вовк, лисиця та інші звірі линяють. Зимове хутро густішим і пишнішим, ніж літній. Тваринам не страшний мороз, чому? Між густими шерстинками і пушинками є багато повітря. Воно зберігає тепло тіла тварин. -Чому в будинках вікна вставляють подвійні рами? Що знаходиться між рамами? Яку властивість повітря тут проявляється? Між цими подвійними пакетами знаходиться повітря, яке не пропускає холод і вдома стає значно тепліше. - Якщо повітря погано проводить тепло, чому земля під снігом залишається теплою, і коріння рослин не замерзають? Що ж гріє землю, сніг? Між сніжинками — повітря, воно не пропускає холод. -Подумайте, як сидять пташки, коли на вулиці мороз? Чому? Людина одягає теплий светр, шубу. - Про який властивості повітря це говорить? Висновок: Повітря погано проводить тепло. ( У накритій склянці вода залишилася гарячою тому, що між склянками було повітря. А повітря погано проводить тепло.) Щоб дізнатись про наступну властивість повітря на пляшку потрібно натягнути кульку і помістити в посуд з гарячою водою(кулька піднесеться), а тоді помістити у холодну воду(опуститься). Висновок. При нагріванні повітря розширюється, а при охолодженні стискається. Людина використовує дану властивість у побуті. - Чому батареї в кімнатах встановлюють внизу, під вікном? - Що відбувається з гарячим повітрям? Так, коли повітря нагрівається, повітря розширюється, тобто стає легшим і піднімається вгору. -Що займає місце, що звільнилося? (Холодне повітря). А це значить, на Землі відбувається постійне переміщення повітря, а просто дме вітер. Висновок. Тепле повітря піднімається вгору, а піднявшись високо, стає холодним і важким, тому починає подорожувати, опускаючись до поверхні Землі. - А як повітря нагрівається? - Спочатку Сонце нагріває Землю, а вже потім від неї нагрівається повітря. Робота в Чи можна зважити повітря? А скільки важить повітря? Тай чи важить воно хоч щось? Дізнатися,чи важить щось повітря,непросто,але можливо. Спорудимо ваги зі звичайного олівця або палички і двох повітряних куль, закріпивши конструкцію на нитці. Олівець перебуватиме врівновазі, оскільки вага двох накачаних кульок однакова. Варто проткнути одну з кульок, як переважить надута кулька ,оскільки повітря з пошкодженої кульки вийшло назовні. Відповідно, цей простий фізичний дослід доводить, що повітря має якусь вагу. Учені підрахували, що вага всієї атмосфери, яка тисне на Землю, складає 5,3 млрд тонн. Це майже вага мільярда великих слонів. Над кожним предметом можна умовно виділити височенний «стовп повітря», що йде в атмосферу. Уявіть, що всю поверхню Землі розкреслили на квадратики зі сторонами 1 см. Так ось, вага повітря, яке тисне на один такий квадратик, трохи більша за 1 кг. Практична робота -А скільки «важить» повітря над вашою долонькою? Для відповіді візьміть аркуш у клітинку й обведіть на ньому вашу долоню. Тепер порахуйте, скільки клітинок вона зайняла (нецілі клітини можете не брати до уваги). Кожна клітинка — 1 кілограм повітря! Порахували? Ось скільки повітря ви «тримаєте» на долоньці! Якщо людина стоїть рівно, то на її голову, плечі тисне повітря вагою у 250 кг. Але ми цього не відчуваємо, тому що всередині нашого тіла теж є повітря. Повітря тисне на предмети з певною силою. Цей тиск називається атмосферним тиском. Людина пристосувалася до тиску на дні повітряного океану і відчуває зниження або підвищення атмосферного тиску. На висоті більш як 4 км вона відчуває «гірську хворобу»: їй важко дихати, інколи лопаються кровоносні судини, починається кровотеча, запаморочення, втрата свідомості. - Дослід з паперовим літачком- повітря має здатність утримувати предмети. Спробуйте затримати дихання і порахуйте про себе. Який час ви змогли обійтися без повітря? - Без їжі людина про живе декілька тижнів, без води – кілька днів, а ось без повітря – кілька хвилин. Повітря потрібне людям, тваринам, рослинам, щоб дихати, а значить - жити. Я пропоную Вам ознайомитись із добовим раціоном. Добовий раціон *Вода – 2л *Їжа -1-2 кг *Повітря: під час відпочинку – 12кг під час легкої роботи – 45 кг під час важкої роботи – 69кг Висновок. Людина не може існувати без повітря. Воно їй необхідне більше, ніж їжа і вода. Споживання людиною повітря залежить від темпу життєдіяльності. -Протягом хвилини наші легені переробляють 4,5 літра повітря. Всього ж за день доросла людина робить близько 22 тис. вдихів-видихів, поглинаючи в середньому 20 кг кисню. Четверта частина від цієї кількості йде на функціонування мозку. - Ми з вами дізналися, що людина може затримати дихання до 4хв, коли ми пізнаємо космос-одягаємо скафандри, коли пірнаємо у воду-використовуємо акваланги. Да́йвінг, також пірна́ння (англ. scubadiving, underwaterdiving) — одна з форм підводного плавання, в якому нирець (дайвер) використовує певні технічні засоби для дихання під водою.(учень) Проте є люди, які не користуються аквалангами. *Вчені встановили, що спортсмени, які регулярно занурюються у воду без спорядження (фрідайвери) – здатні обходитися без повітря до 9 хвилин. Для звичайної людини цей показник менше майже вдвічі. На початковому етапі кисневе голодування супроводжується непритомністю і судомами. Затяжна гіпоксія веде до смерті. *У 2016 р. фрідайверу Алексу Сегура вдалося пробути під водою без повітря 24 хвилини і 3 секунди! Станом на сьогодні, він є рекордсменом світу по затримці дихання. *У 1991 році Філіппінський рибалка Хорхе Пакіно здійснив занурення без акваланга. Під водою він пробув 1 годину 5 хвилин. Але всіх перевершив індійський аскет Равіндра Мішра: його рекордний час без повітря – 144 години 16 хвилин 22 секунди. *У 1983 році італійські і датські біологи виявили в глибинах Середземного моря унікальні мікроорганізми, що існують без повітря, – лорицифери. У довжину вони досягають 1 мм. Їх тіло складається з хоботка і тулуба. 5.ЗДОРОВ’Я -Що ще ми знаємо про повітря? Напевно, те, що воно життєво необхідне всім живим істотам на нашій планеті. І біда, якщо це повітря забруднене шкідливими речовинами. Відео 1.У промисловості і в побуті кисень повітря використовується для спалювання палива з метою отримання тепла і механічної енергії в двигунах внутрішнього згоряння, а результат- дим, сажа, вуглекислий газ. 2.Деякі сучасні гоночні автомобілі (суперкари) в момент розвитку найвищої швидкості, за 1 хвилину споживають стільки ж повітря, скільки 1 людина протягом тижня, при цьому вихлопні гази автомашин так само забруднюють повітря. 3.Пожежі, виверження вулканів, забруднення землі непереробленим сміттям (звалища). 4.( Учень) Повітря в будинку чистіше, ніж на вулиці – одне з поширених помилок людини. Насправді, небезпек у житловому приміщенні набагато більше: несприятливий фон створюють шкідливі компоненти побутової хімії, тютюновий дим, цвіль, що скупчився на килимах пил. Дослідивши повітря в квартирах, вчені прийшли до висновку, що він в 25-30 разів брудніше вуличного. Як результат-ймовірність захворіти простудним захворюванням в приміщенні в 9 разів вище, ніж на відкритому просторі. Що ж рятує нас від забруднення повітря? Ліси! Ліси — це дійсно «зелені» легені планети, без яких існування людини просто неможливе. Тому живі кімнатні рослини у квартирі є не просто предметом інтер’єру, вони очищують повітря в приміщенні, забруднення якого в десятки разів більше, ніж на вулиці. У яких же містах світу найнебезпечніше повітря? Назвемо трьох «сумних» рекордсменів. Перший — місто Сукінда в Індії. Неподалік від міста розташована копальня, де добувають дуже небезпечну речовину — хром. Звісно, хром необхідний у промисловості, але він є дуже небезпечним для людей, а тим паче в тих кількостях, у яких міститься в місцевому повітрі. Другий — Тяньін (Китай). Це один із найбільших металургійних центрів, де видобувають приблизно половину свинцю в країні. Місто постійно огортає сизий дим, а на відстані десяти метрів, навіть удень, важко щось розгледіти. «Титул» найбруднішого міста у світі має центр китайської вугільної промисловості Ліньфень. Тут люди прокидаються і лягають у ліжко з вугільним пилом на шкірі, одязі і постільній білизні. Випрану білизну безглуздо вивішувати на вулицю для сушіння, через кілька годин вона стає чорною. А де на Землі найчистіше повітря? Перше місце займає долина Ельке (Чилі). Тут найчистіше небо. Погода упродовж 240 ночей на рік залишається безхмарною, що дозволяє вивчати космос у найбільшій астрономічній обсерваторії. Недалеко від Ельке знаходиться друге місце — Чилійська Патагонія. Вона взагалі є найбільш екологічно чистим місцем планети. І, звісно ж, Антарктида. Оскільки там немає промислового виробництва, міст та інших джерел забруднення, то повітря завжди чисте, холодне і розріджене. Чисте повітря стало рідкістю в містах. Забрудненість атмосфери настільки велика, що люди готові купувати чисте повітря. Продавець повітря. -Як ви думаєте, чи можна заробити на продажі повітря? У 1929 році російський фантаст Олександр Бєляєв написав роман «Продавець повітря». Ніхто тоді і подумати не міг, що через якісь тридцять років в Японії з’являться реальні торговці, що пропонують в консервних банках чисте повітря. Уперше «продавці повітря» з’явилися в Японії. Вони «виготовляли» і продавали чисте повітря в консервних банках, і будь- який житель Токіо міг на вечерю відкрити баночку найчистішого повітря, насолодитися його ароматом. Ідея консервувати і продавати повітря сподобалася виробникам сувенірів. Чому б не привезти «повітря Чехїї» з Праги або «повітря Києва» зі столиці України? Зараз в найбільш забруднених містах набувають популярності невеликі балони з киснем, які вже використовують не як сувеніри, а за прямим призначенням, для дихання. -А чи можна «купити брудне повітря»? Так! А кому і навіщо воно потрібне? Виявляється, що і на такий товар є свої покупці. Чистота повітря значно впливає не тільки на здоров’я людей, а і тварин. У забруднених районах екваторіальних вод, біля населених людьми місць десятками гинуть дельфіни. Причиною смерті ссавців є забруднена атмосфера, на розтині легені дельфінів нагадують легені шахтарів, забиті вугільним пилом. Дуже чутливі до забруднення повітря і мешканці Антарктиди — пінгвіни, якщо повітря містить велику кількість шкідливих домішок, вони починають важко й уривчасто дихати. Часто лікарі рекомендують пацієнтам повітряну терапію. Це звичайні прогулянки або ігри, але неодмінно на свіжому повітрі. Існує також і екстремальна повітряна терапія. Чим вона відрізняється від звичайної? Тим, що людина не гуляє на свіжому повітрю, а літає в ньому! Адже це —«польоти» в «Знайди зайве слово» - У вас на столах картки зі словами, знайдіть зайве слово, поясніть, чому воно зайве? Сіль, цукор, повітря, гірчиця. (Повітря не має смаку) Сонце, веселка, лист рослини, повітря. (Повітря не має кольору) Повітря, одеколон, оцет, смажена картопля. (Повітря не має запаху)

Мета заняття: з'ясувати склад ґрунту та його основні властивості в ході визначити місце ґрунтів у житті людини як джерела більшості продуктів харчування та середовища живлення для багатьох рослин.

Ґрунт — це верхній пухкий родючий шар Землі. Його головна властивість — родючість — забезпечується вмістом гумусу, або перегною. Залежно від кількості органічних і неорганічних речовин виокремлюють різні види ґрунтів різної родючості

Товщина ґрунту — від кількох сантиметрів (у горах, у тундрі) до 2 метрів (у степах).)

Якщо прожарити ґрунту. Від ґрунту почне підніматися пара. Над парою потримати скельце або просто покласти його на лист із ґрунтом, через кілька хвилин на нижній, спрямованій до ґрунту поверхні скла утворяться крапельки.

Про наявність якої речовини в ґрунті свідчить цей дослід? ()

Ґрунт містить перегній, або гумус.

Після цього слід порівняти колір прожареного та непрожареного ґрунту.

У склянку, наполовину наповнену водою, помістити грудочку непрожареного ґрунту й розмішати його. За якийсь час вміст склянки розділиться на три шари: важкий пісок осяде на дно склянки, посередині залишатимуться у зваженому стані легші й дрібніші частинки глини, які через свою масу й розмір довго осідатимуть на дно, а зверху перебуватиме прозорий шар води.

Який висновок можна зробити про склад ґрунту на підставі проведеного досліду? (У ньому містяться гірські породи, в першу чергу — глина й пісок.)

4У склянку, наполовину наповнену водою, помістити грудочку ґрунту. Тієї ж миті з ґрунту у воду почнуть виділятися бульбашки повітря, що легко спливають на поверхню.

— Що витіснило повітря із ґрунту? (.)

— Які живі істоти живуть у ґрунті? (Жуки та їхні личинки, дощові черв’яки, бактерії, великі тварини, які живуть у норах.)

Кількість цих складових частин ґрунту неоднакова (подібно до того, як поєднання білого й житнього борошна в різних кількостях забезпечує виготовлення кількох сортів хліба). Отже, на Землі існує багато різних видів ґрунтів.

— Як називаються найродючіші ґрунти на Землі? (Чорноземи. У них вміст гумусу становить 20%, тобто 1/5 частина таких ґрунтів — це перегній!)

— Який компонент надає чорноземам темного забарвлення й високої родючості? (Гумус.)

Піщані ґрунти

— Який компонент у них переважає? (Пісок. У такі ґрунти швидко й легко проникає вода, просочившись, вона створює умови для проникнення в ґрунт повітря.)

Які культури доцільно вирощувати на легких піщаних ґрунтах? (Коренеплоди й картоплю.)

Глинисті ґрунти

— Чому вони мають таку назву? (У них міститься велика кількість глини.)

Після намокання глина склеює складові частини ґрунту, і він стає щільним, такий ґрунт важко обробляти — копати, орати.

Після дощу глинисті ґрунти довго висихають, вода, яка міститься в них, перешкоджає проникати в ґрунт повітрю.

Підзолисті ґрунти

Їхня назва походить від слова «зола» — продукт згорання твердого палива. Зола сірого кольору, у підзолистих ґрунтах є шар сірого кольору.

— Про яку родючість — високу чи низьку — йдеться за наявності шару такого кольору? (Родючість низька, гумусу в них небагато — 1-3%.)

Каштанові ґрунти

Каштанові ґрунти отримали таку назву через свій коричневий колір.

— Що можна сказати про їхню родючість? (їхній темний колір свідчить про наявність великої кількості гумусу, отже, вони родючі.)

Використання каштанових ґрунтів утруднює сухий клімат, в якому вони існують.

Солончакові ґрунти

— Чому вони одержали таку назву? (У цих ґрунтах підвищений вміст солей, тому землеробство на них неможливе, на них можуть рости тільки деякі види рослин — курай, полин.)

— Яку корисну копалину, що утворюється на болотах, використовують як добавку до ґрунту, щоб підвищити його родючість? (Торф.)

Запитання.

Відмерлі рештки рослин та тварин – це …

Якщо ґрунт буде поживним він дасть нам багатий …

Найкращий ґрунт, чорного кольору, якого так багато на Україні має назву

Хто може жити у ґрунті?

Презентації: «Грунти»

https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-z-prirodoznavstva-dlya-5-klasu-na-temu-urok-37-runt-yogo-znachennya-utvorennya-runtu-216976.html

https://www.youtube.com/watch?v=_ldShp1NiRI

Мета: ознайомити здобувачів освіти з піклуванням птахів про своє потомство; правилами поведінки в природі навесні.

Одним із періодів життя птахів є гніздування та виведення потомства. Виведення пташенят та догляд за ними — весняні явища в житті птахів.

Багато пернатих проявляють зворушливу турботу про своє потомство. Воно полягає в спорудженні гнізда, висиджуванні яєць, вигодовуванні, обігріванні й захисті пташенят тощо.

Перша турбота птахів - звити гніздо для своїх пташенят. Кращі майстри-будівельники - співочі птахи. Вони в’ють свої гнізда з травинок, соломи, гілочок, листків, моху, а всередині вистилають пухом і шерстинками - для теплоти і м’якості.

Чимало лісових птахів облаштовують гнізда у дуплах. Це дятли, синиці, шпаки. Качки, солов’ї, жайворонки будують гнізда на землі.

Зозулі підкидають свої яйця в гнізда інших птахів.

Дорослі птахи висиджують яйця, і згодом на світ з’являються маленькі пташенята. У більшості птахів вони вилуплюються безпомічними, а тому тривалий час потребують батьківської турботи.

Птахи годують та обігрівають своїх пташенят. Якщо з’являється загроза, вони захищають гніздо, нападаючи на ворога, нерідко сильнішого за себе.

Птахи, які живуть колоніями (берегові ластівки, граки), при наближені ворога голосно кричать, скликаючи на допомогу інших птахів.

Коли молоді птахи навчяться добре літати, вони починають жити самостійно.

Перевір себе

1. Для чого птахи будують гнізда?

2. Як дорослі птахи доглядають пташенят?

Поміркуйте, чому в деяких птахів яйця мають плямисте забарвлення.

Перевір прикмету.

Ластівки заходилися лаштувати гнізда - настало стійке тепло.

Для допитливих

Як зозуленя стає господарем гнізда.

Зозуля не висиджує пташенят, а підкидає свої яйця в гнізда інших птахів. Пташки висиджують зозулине яйце з рештою яєць. Вилуплюється зозуленя на 2-3 дні раніше за інших пташенят і по черзі викидає всі яйця. Так зозуленя залишається в гнізді саме. Часто воно більше за своїх названих батьків. Зозуленя дуже ненажерливе, тому швидко росте, а невдовзі полишає гніздо. Дорослі птахи продовжують годувати зозуленя навіть після вильоту з гнізда.

Лелека

На період гніздування та вигодовування пташенят білий лелека прилітає з Африки до Європи. Ці птахи часто гніздяться по сусідству з людським житлом, обираючи для цього дахи будинків, труби печей, опори ліній електропередач або дерева, що ростуть поблизу споруд. Вони обирають для гнізд високі місця, звідки добре проглядається місцевість. Селяться птахи, як правило, на околицях ставків, річок або заболочених лугів. Улаштувавшись у гнізді, самиця за 10 днів відкладає до 4 яєць, після чого батьки по черзі насиджують кладку протягом 4 тижнів. Неймовірно ненажерливі пташенята постійно вимагають їжі, тому батьки без втоми напихають їх різноманітною поживою. Батьки не тільки приносять пташенятам величезну кількість корму, але й воду в дзьобі. У сильну спеку лелеки прикривають дитинчат від сонця, широко розкривши крила. У два місяці пташенята беруть перші уроки польоту і, ставши на крило, наступного дня залишають гніздо.

Ластівка

У сільської ластівки клопоту з виведенням малят багато. Спочатку вона з мокрої землі та соломинок будує міцне гніздо, яке вистилає м'якою травою, пір'ям і волоссям. Відкладені яйця насиджує тільки самка протягом двох тижнів. А от коли вилупляться сліпі та безпорадні пташенята, доводиться працювати обом батькам: три тижні вони будуть годувати їх, щодня здійснюючи по 600 вильотів. Навіть після того як пташенята залишать гніздо, батьки ще тиждень допомагають їм, годуючи і показуючи їм зворотний шлях до гнізда.

Ластівка з'їдає за рік близько двох тисяч кілограмів (2 тонни) комах, тобто повний кузов вантажівки. Сім'я ластівок за літо знищує близько мільйона різних шкідливих комах (попелиць, жуків, мух, ґедзів, та інших кровососних комах).

імператорські пінгвіни гнізда не будують, але їхні пташенята не відчувають незручності в холоднечу. Відкладене самкою яйце приймає на лапи самець. Прикриваючи його шкірною складкою на животі, довгі два місяці він буде його виношувати, тоді як самка в цей час вирушає в море. Перший час пташеня перебуває по черзі то з одним, то з іншим батьком, а коли підросте, то переходить у своєрідні пінгвінячі «ясла», де благополучно дорослішає, опікуваний дорослими птахами. У воду пташенята йдуть тільки після линяння. За час вигодовування пташенят, що триває 70 днів, дорослі приносять пташенятам їжу приблизно 30 разів.

Після роботи в домашніх групах учні долучаються до роботи в інших групах, виступаючи експертами з окремої теми.

Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп та проаналізувати матеріал загалом.

Які небезпеки чатують на птахів навесні?

— Від кого вони потребують захисту?

Наприклад. Птахи, які гніздяться поодиноко, також можуть об'єднатися, аби відігнати хижака від своїх гнізд. Якщо на дерево, де є гніздо, намагається залізти кішка або навіть людина, до нього злітаються 10-15 птахів, які з криками накидаються на порушника спокою.

Висновок. Птахи — дбайливі батьки. Вони піклуються про пташенят, годують їх, захищають від ворогів та навчають літати.

Правила поведінки в лісі навесні.

· Не руйнуйте пташиних гнізд!

· Не кричіть голосно, аби не лякати птахів.

· Не чіпайте гнізд птахів, бо батьки можуть назавжди залишити своїх пташенят.

· Не беріть у руки пташині яйця, пташенят: людський запах відлякує дорослих тварин, позбавляє малят батьківської опіки, вони стають легкою здобиччю для хижаків.

· Не ловіть птахів, пташенят. Парк чи ліс — їхній дім.

· Навесні не можна полювати на перелітних птахів — це заборонено законом.

Презентації: «Гніздування птахів»

https://www.youtube.com/watch?v=v4A0G1tehPo

https://www.youtube.com/watch?v=-E80RRYQn8M

Тема занняття: Сезоні зміни у природі.

Мета:Ознайомитися із пристосуванням організмів до періодичних змін умов середовища, навчитися наводити приклади цих пристосувань.

Періодичні зміни - зміни, що повторюються через певні проміжки часу (періоди)

Сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця

Добові зміни зумовлені рухом Землі навколо своєї осі

- Які зміни відбуваються у неживій природі з настанням осені?

(Восени дні стають коротшими, а ночі — довшими. Сонце піднімається вже не так високо, як улітку, тому його промені вже слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується. Часто над землею пливуть сірі хмари і сіє мряка. Увесь тиждень, не перестаючи, може йти дощик.)

- Які зміни відбуваються в житті рослин восени ?

(Восени рослини змінюють зелене забарвлення на жовте, багряне. Після перших морозів листя осипається. Тільки красуні сосни та ялини, як і раніше, стоять у зеленому вбранні. Більшість трав засохла. Зеленіють суниці, копитняк, які не бояться морозу.)

- Розкажіть про осінні турботи людей.

(Із настанням осені люди збирають урожай на полях, городах, у садах. Переорюють лани, деякі поля засівають озиминою.)

Гра «Так — ні»

- восени високо піднімається сонечко над землею;

- осінь фарбує листя у зелені кольори;

- восени ніч стає довшою, а день — коротшим;

- восени птахи прилітають з теплих країв;

- восени дощів надзвичайно мало;

- осінь приходить після зими;

- вересень — перший місяць осені;

- осінь дарує нам щедрі плоди;

- восени сіре небо висне над землею;

- осінь прикрашає дерева квітами.

Восени дні стають коротшими, а ночі – довшими. 23 вересня – день осіннього рівнодення. Ден і ніч однакові, вони тривають по 12 годин, тому 23 вересня називають днем осіннього рівнодення. Після цього дня ніч стає все довшою і довшою, а день помітно скорочується. Надходять короткі дні осені: ледве заховалося сонце – і вже насувається ніч. Сонце піднімається вже не так високо, як літом, тому його промені вже слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується.

Основні зміни у неживій природі – похолодання - несе за собою зміни у живій природі.

Рослини змінюють своє зелене вбрання, готуються до зимового холоду. На золотому фоні зжовклого листя виділяються яскраві плями розфарбованих кленів та осик. Червоніє листя черемхи, вишні, горобини. Чисте і прозоре осіннє повітря, прозора вода у лісових струмочках. Ще цвітуть пізні квіти, жовтіє і в’яне трава. Поступово починається час листопаду. Раніше за інші дерева скидає листя липа і старі тополі. Посилений листопад починається за першими приморозками.

Буває дві осені. Одна - золота, радісна. Друга – сіра ,сумна , похмура.

Кущі і дерева скидають листя. Сохнуть трави. Хоча життя їхнє не припиняється, вони перебувають у стані спокою. Із настанням холодів відбуваються зміни у житті птахів. Частина птахів відлітає у теплі краї. Це перелітні птахи. Частина — залишається зимувати. Це — зимуючі.

- Чому так?

Висновок. Основна причина відльоту птахів — це голод, нічим живитися, немає комах. А зимувати залишаються ті, що живляться різ­ним насінням, рештками рослин.

Звірі по-різному готуються до зими. Одні — міняють літнє рідке хутро на зимове, тепле. Інші — готують собі зимові запаси їжі. Деякі — лягають на зиму в сплячку.

Тваринам важко пережити зимові холоди. Тож ми повинні їм допомагати. Можна заготовити насіння, насушити крихт хліба, зробити годівнички. А лісники допомагають лісовим мешканцям. Вони накладають сіна, моркви, насипають зерна, і тварини можуть підживитися. Тваринам треба не лише допомагати, а й захищати їх.

Зима у природі

Найхарактерніша ознака зими – випадання снігу. Сніжинки – шестикутні кристали льоду з променями, які утворилися з водяної пари. Величина й форма сніжинок залежить від вологості й температури повітря, через яке вони проходять. Якщо в нижніх шарах атмосфери повітря тепле, вони підтають, злипаються й утворюють пластівці.

Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив має для них важливе значення. Сніг – поганий провідник тепла. Вкриваючи землю мов килимом, він захищає рослини від переохолодження.

У підводному царстві взимку тихо. Риби живуть біля дна, де завжди зберігається стала температура – не нижча від +4. Маса води найбільша при цій же температурі. Більш холодна або тепла вода має меншу масу і спливає під шаром, температура якого +4. У такій воді риби звичайно зимують, але при цьому часом виникає загроза їх життю від нестачі кисню. Крига, що вкриває товстим шаром поверхню ставків і річок, заважає припливу й розчиненню вільного кисню у воді, внаслідок чого трапляється замор риби. Рятуючи риб від замору, у льоду прорубують ополонки, вставляють у них снопи з очерету, соломи, щоб сприяти поповненню кисню. В Україні є риби, що у люті морози почувають себе чудово.

Весна у природі

Сонце в полудень піднімається все вище, дужче пригріває. День сатє довшим. Земля звільняється від снігу. Течуть по вибалках струмки. На річках почала скресати крига.

Після зими тобі хочеться легше вдягнутися. Не поспішай цього робити. Повітря ще холодне. Можна застудитися. Вибирай сухі місця для рухливих ігор. Намагайся не промочити ноги. Якщо це сталося, негайно йди додому і зміни взуття. З кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимового сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, сон-трава, фіалки.

До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це — кущі. А з дерев — вільха. Після вільхи зацвітає осика, потім — тополя. Інші дерева й кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають.

Літо у природі

Сонце в полудень стоїть високо. Його ласкаве, тепле проміння проникає всюди. Літній день довгий, сонячний, гарячий. Ніч коротка. Тільки згасне вечірня зоря, як починає світати.

Повітря наповнене запахами трав, квіток. Луки вкрилися килимом квітів. Дозріли суниці. Легким рум'янцем укрились ягоди горобини.

З гаїв, лісів лине спів соловейка, зозулине ку-ку. У полі чути веселу пісню жайворонка.

Улітку загартовуй свій організм. Бери участь в іграх на повітрі. У міру купайся, загоряй.

Не їж немитих овочів і фруктів. Додержуйся режиму дня.

Гра «Вилучи зайвого»

Визначте, хто серед тварин зайвий і чому:

а) вовк, лисиця, заєць, лось, їжак (їжак, тому що на зиму засинає);

б) журавель, лелека, ластівка, синичка, дикі гуси (синичка, тому що це зимуючий птах);

в)лисиця, заєць, білка, вовк (заєць, бо він на зиму міняє колір хутра).

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Що нового ви дізналися?

- Що цікавого запам'ятали?

- Чим сподобалось вам заняття?

Презентації https://vseosvita.ua/library/pristosuvanna-tvarin-do-zitta-v-riznih-umovah-214861.html.

https://www.youtube.com/watch?v=0dH5v9nG4fA.

Опрацювати матеріали Інтернет джерел

https://vseosvita.ua/library/pristosuvanna-tvarin-do-zitta-v-riznih-umovah-214854.html

https://www.youtube.com/watch?v=ulrPC_OkqUM

Цікаві факти, як тварини пристосовані до життя у різних умовах

https://www.bbc.com/ukrainian/features-49938883

Термін виконання: 30.10. 2020

Переглянути презентації:

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-na-temu-ekologichni-grupi-roslin-24871.html

https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-ekologichni-grupi-roslin-130981.html

Опрацювати матеріали Інтернет джерел:

http://beaplanet.ru/zhittdyyalnyst_roslin/roslina_y_sonce/tynovitrivaly_roslini.html

http://beaplanet.ru/zhittdyyalnyst_roslin/roslina_y_sonce/svytlolyubny_roslini.html

https://ukr.thehouseofchronic.com/4295438-light-loving-plants-an-example-of-plants-their-characteristics

https://vseosvita.ua/library/urok-biologii-na-temu-ekologicni-grupi-roslin-6-klas-130476.html

Термін виконання: до 05.11.2020 року

Мета заняття: розширити заняття про паразитичні організми на прикладі безхребетних тварин; установити ознаки їх пристосування до паразитичного способу життя; розглянути основні шляхи попередження зараження паразитичними організмами; розвивати вміння робити висновки та узагальнення; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.

Ще в давнину люди виявляли в організмах свійських тварин червів різних розмірів, помічали їх і в людини. У стародавньому єгипетському джерелі — папірусі Еберса — є перші відомості про хворобу, яка, була викликана червами, які вражали внутрішні органи людини. Перші наукові описи деяких паразитичних червів (гострик, аскарида, ехінокок) надав Гіппократ, який ввів до медичного ужитку терміни «гельмінт» і «гельмінтоз».

За образним висловом академіка К.І. Скрябіна, все живе на земній кулі щільно обплутане павутинням гельмінтів.

Сьогодні ми працюємо помічниками детективів. Від детективного агентства «Холмс» надійшов запит допомогти у розслідуванні причин захворювання, а інколи і смерті людей та тварин.

- Пригадайте, що таке детектив?

Детекти́в (англ. detective — «агент розшуку», з лат. detectio — «розкриття») — різновид творів масової культури (прозаїчні твори, кінофільми, комікси), в яких розкривається певна таємниця, пов'язана зі злочином. Серед представників цього жанру — Едгар По, Вілкі Коллінз, Артур Конан Дойл, Агата Крісті, Ерл Стенлі Ґарднер та ін. Улюбленцями багатьох читачів стали Нат Пінкертон, Нік Картер, Перрі Мейсон і особливо Шерлок Холмс, чиї розслідування досить заплутаних справ не позбавлені інтелектуальної гри.

Деду́кція — процес виведення висновку, що гарантовано слідує, якщо вихідні припущення істинні то висновок на їх підставі є чинним (див. правильність). Висновок повинен базуватись винятково на основі попередньо наведених доказів та не повинен містити нової інформації про предмет, що досліджується.

Тож спробуємо створити попередній усний фоторобот цих організмів

— Що таке паразитизм? (Це форма міжвидових взаємовідносин двох організмів, при яких організм використовує інший організм або як середовище проживання, або як джерело їжі.)

— Чим є організм хазяїна для паразита? (Організм хазяїна для паразита є джерелом живлення, місцем проживання, захистом від ворогів.)

— Які організми належать до паразитичних? (Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба, трипаносома, гриб-трутовик, ріжки, фітофтора, повитиця тощо.)

— Яка необхідність у вивченні паразитів? (Вивчення паразитів необхідне для попередження і лікування захворювань людини, тварин та рослин.)

1.Паразитичні безхребетні тварини: черви. Пристосування до паразитичного способу життя.

2. Паразитичні безхребетні тварини: членистоногі. Пристосування до паразитичного способу життя. (Розповідь учителя, повідомлення учнів, бесіда, пошукова робота.)

1. Паразитичні безхребетні тварини: черви. Пристосування до паразитичного способу життя. Попередження зараження.

Гельмінтози — хвороби людини, тварин і рослин, що спричиняються паразитичними червами — гельмінтами (глистами). Гельмінти різних видів локалізуються в певних органах і тканинах. При паразитуванні червів у кишечнику спостерігаються запори або проноси, нудота, рідше — блювота; у печінці — жовтяниця, набряки; у легенях — кашель, порушення фізичного і психічного розвитку, затримки росту погіршення пам’яті і т. д. Близько 250 видів гельмінтів паразитують в організмі людини, шкодять здоров’ю, можуть спричинити важку інвалідність і навіть стати причиною смерті. У нашій країні зареєстровано близько 100 видів таких червів.

вів

Основні ознаки в будові та життєдіяльності сисунів пов’язані з паразитизмом (заповнити таблицю)

Особливості

організації

Печінковий сисун

Розміри

3-4см.

Особливості будови

Сисуни мають листкоподібне тіло без війок, із присосками; покрив має захисний шар — кутикулу;

м’язова і нервова системи спрощені;

Дихання

Анаеробне

Травна система

Розвинута в дорослих особин

Органи чуття

Відсутні;

Статева система

Добре розвинута, гермафродити;

Місце паразитування

Печінка, жовчні протоки

Проміжний господар

Ставковик малий

Основний господар

Вівці, коні, кози, корови, людина

Засоби профілактики заражень сисунами:

1. Щоб запобігти зараженню печінковим сисуном, людині слід споживати лише кип’ячену воду, оскільки висока температура вбиває інцистовані личинки.

2. Для профілактики зараження свійських тварин періодично змінювати їх пасовища.

3. Щоб запобігти зараженню котячим сисуном, людині слід споживати лише добре просмажену або проварену прісноводну рибу.

Основні ознаки в будові та життєдіяльності бичачого

та свинячого ціп’яків пов’язані з паразитизмом:

Особливості

організації

Бичачий ціп’як

Свинячий ціп’як

Розміри

До10м.

До 4м.

Особливості будови

Стрічкоподібне тіло,складається з голівки (з присосками), шийки,члеників

Стрічкоподібне тіло,складається з голівки (з гачками) шийки,члеників;

Дихання

анаеробне

анаеробне

Травна система

Відсутня

Відсутня

Органи чуття

Відсутні;

Відсутня

Статева система

В кожному членику, гермафродити

В кожному членику, гермафродити

Місце паразитування

Тонкий кишечник

Тонкий кишечник

Проміжний господар

Велика рогата худоба

Свині

Основний господар

Людина, м’ясоїдні тварини

Людина, м’ясоїдні тварини

Засоби профілактики заражень стьожковими червами:

1. Щоб запобігти зараженню бичачим або свинячим ціп’яками, людині слід споживати лише просмажене чи проварене м’ясо, оскільки висока температура вбиває личинки.

2. Для профілактики зараження широким стьожаком людині слід споживати лише добре просмажену або проварену прісноводну рибу.

3. Після контакту із сирою рибою або м’ясом необхідно добре вимити руки.

4. Щоб запобігти зараженню ехінококом, людині слід дотримуватися правил гігієни (мити руки) та обережно поводитись із тваринами.

5. Домашніх тварин слід лікувати від паразитів.

6. Щоб вчасно виявити, чи не відбулося зараження гельмінтами, необхідно двічі на рік робити аналізи та обстежуватися в лікаря.

Основні ознаки в будові та життєдіяльності аскарид,

пов’язані з паразитизмом:

Особливості організації

Аскарида

Розміри

До 40см.

Особливості будови

Веретеноподібне тіло, тіло вкрите кутикулою

Дихання

анаеробне

Травна система

Кишечник у вигляді трубки

Органи чуття

Розвинені слабко

Статева система

Роздільностатеві, плодючі

Місце паразитування

Тонкий кишечник

Проміжний господар

Розв. в організмі господаря

Основний господар

Основні ознаки в будові та життєдіяльності гостриків

пов’язані з паразитизмом:

Особливості організації

Гострик

Розміри

До 10мм.

Особливості будови

Веретеноподібне тіло, тіло вкрите кутикулою

Дихання

анаеробне

Травна система

Кишечник у вигляді трубки

Органи чуття

Розвинені слабко

Статева система

Роздільностатеві, плодючі

Місце паразитування

Товстий кишечник

Проміжний господар

Розв. в організмі господаря

Основний господар

Засоби профілактики заражень аскаридою та гостриками:

1. Уживати в їжу тільки миті овочі і фрукти.

2. Використовувати кип’ячену воду.

3. Дотримуватися правил особистої гігієни.

Порівняльна таблиця особливостей організації паразитичних червів

Особлив

організації

Печінковий сисун

Бичачий ціп’як

Свинячий ціп’як

Аскарида

Гострик

Розміри

3-4см.

До10м.

До 4м.

До 40см.

До 10мм.

Особливості будови

Сисуни мають листкоподібне тіло без війок, із присосками; покрив має захисний шар — кутикулу;

м’язова і нервова системи спрощені;

Стрічкоподібне тіло,складається з голівки (з присосками), шийки,члеників;

Стрічкоподібне тіло,складається з голівки (з гачками) шийки,члеників;

Веретено-подібне тіло, тіло вкрите кути-кулою

Веретено-подібне тіло, тіло вкрите кути-кулою

Дихання

анаеробне

анаеробне

анаеробне

анаеробне

анаеробне

Травна система

Розвинута в дорослих особин

Відсутня

Відсутня

Кишечник у вигляді трубки

Кишечник у вигляді трубки

Органи чуття

Відсутні;

Відсутні;

Відсутня

Розвинені слабко

Розвинені слабко

Статева система

добре розвинута, гермафродити;

В кожному членику, гермафродити

В кожному членику, гермафродити

Роздільно-статеві, плодючі

Роздільно-статеві, плодючі

Місце паразитування

Печінка, жовчні протоки

Тонкий кишечник

Тонкий кишечник

Тонкий кишечник

Товстий кишечник

Проміжний господар

Ставковик малий

Велика рогата худоба

Свині

Розв. в організмі господаря

Розв. в організмі господаря

Основний господар

Вівці, коні, кози, корови, людина

Людина, м’ясоїдні тварини

Людина, м’ясоїдні тварини

Технологія «Мікрофон»

— Як гельмінти можуть потрапити до організму людини?

Зараження людини гельмінтами, залежно від їх виду, може відбуватися при вживанні в їжу погано провареного м’яса тварин, немитих овочів та фруктів, некип’яченої води тощо.

2. Паразитичні безхребетні тварини: членистоногі. Пристосування до паразитичного способу життя

Розповідь учителя

Серед членистоногих також є паразитичні тварини. Це і ракоподібні (коропоїди), павукоподібні (кліщі), комахи (воші, блохи).

У світовій фауні кліщів налічується близько 50 тис. видів, з них в Україні трапляється 3 тис. Більшість із них — вільноживучі тварини, які населяють ґрунти, підстилку й інші органічні рештки, прісні й морські водойми. Серед кліщів багато паразитів грибів, рослин (галові кліщі), тварин (свербун-нашкірник, свербун-шкіроїд) і людини (коростяний свербун, іксодові кліщі). Паразитичні види кліщів живуть на пір’ї птахів, у покривах, дихальній, травній, статевій системах багатьох хребетних тварин, а також людини тощо. Кліщі — мікроскопічні організми (1–7 мм), різні за формою (овальні, яйцеподібні, трикутні) та забарвленням. Від інших павукоподібних вони відрізняються за такими ознаками: сегментація тіла не виражена (головогруди та черевце повністю злиті між собою); ротові органи відокремлені від тулуба у так звану несправжню голівку. У паразитичних видів ротові органи (гризучі, ріжучі, колючо-сисні) пристосовані до проколювання та смоктання. Кліщі, як і всі павукоподібні, мають 4 пари ходильних ніг. У багатьох паразитичних груп на ногах формуються численні пристосування для закріплення на пір’ях птахів, шерсті ссавців тощо. Найдрібніші кліщі дихають усією поверхнею тіла, більші — за допомогою трахей. Кровоносна система редукована. Кліщі — роздільностатеві; самці менші від самок.

— Якої шкоди завдає коростяний свербун?

Коростяний свербун

Коростяний свербун спричиняє коросту в людини. Самки кліща мають довжину 0,2–0,5 мм, самці вдвічі менші. Кліщ проникає в шкіру людини, де утворює ходи. У кінці їх самки відкладають яйця, з яких вилуплюються личинки, виходять на поверхню шкіри, де дозрівають і де відбувається їхнє запліднення. Запліднені самки знову проникають у шкіру, утворюючи нові ходи. У хворих виникає сильний свербіж, особливо в нічний час. Джерелом зараження є хвора на коросту людина. Основний шлях поширення хвороби — сімейно-побутовий. Це може відбутися в разі безпосереднього контакту з хворою людиною або через речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки, гроші тощо). Трапляються випадки зараження коростою в лазнях, душових, готелях, поїздах, на пляжах.

Серед кліщів трапляються і паразити рослин. Це павутинні та галові кліщі.

Павутинні кліщі — небезпечні шкідники різноманітних культурних рослин. Своїми хеліцерами вони проколюють покриви листків і живляться соками рослин, обплутуючи листки павутиною. Іншими шкідниками сільськогосподарських культур є чотириногі, або галові, кліщі. Вони мають червоподібну форму і лише дві пари ніг. Паразитуючи у тканинах рослин, кліщі призводять до утворення пухлин (галів), що знижує врожаї.

— Чому іксодові кліщі небезпечні для людини?

Іксодові кліщі, зокрема собачий, тайговий, бичачий, живляться кров’ю людини та тварин. У них на голівці є хоботок із гачечками. Хеліцерами кліщ розрізає шкіру. За допомогою гачків прикріплюється до неї й висмоктує значну кількість крові, унаслідок

чого його розміри (особливо самок) збільшуються в кілька разів. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від хазяїна. Іксодові кліщі є переносниками збудників таких небезпечних захворювань, як кліщовий енцефаліт, піроплазмози собак та великої рогатої худоби тощо

— Як уникнути укусу кліщів?

Очікувана відповідь учнів:

Штани доцільно заправляти в черевики або чоботи, сорочка має бути з довгими рукавами і коміром. Для лісових прогулянок найбільш придатним одягом є комбінезони. Рекомендується вдягатися у світлий, однотонний одяг, що щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором. Під час прогулянки необхідно через кожні 2 години проводити само- та взаємоогляди. Повторіть огляд удома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям. Пам’ятайте, що кліщі присмоктуються не відразу! Перебуваючи в лісі, час від часу оглядайте відкриті ділянки тіла у себе та в друзів.

В історії відомий випадок смерті іспанського короля Пилипа ІІ від педикульозу, що це за хвороба і чи поширена вона в наш час. Наявність вошей на тілі носить назву педикульоз. Воші - «вузькоспеціалізовані» паразити, які живуть тільки на одному або на деяких споріднених видах тварин. Воші поширені по всьому світу. Вони є переносником таких небезпечних захворювань як висипний і поворотний тиф. Це ряд, що включає близько 3 тис. нелітаючих видів комах. Вони - кровосисні істоти, тому є справжніми паразитами - ектопаразитами більшості птахів і ссавців. Воші більше за інших живих істот пов'язані з людиною. Причина в тому, що вони живуть на тілі людини на всіх стадіях свого розвитку. Найчастіше зустрічаються головні воші, платяні.

Лікування: Для видалення гнид слід використовувати спеціальний гребінь і безпечні ножиці з тупими кінцями, щоб випадково не пошкодити шкіру на голові. Ножицями потрібно зрізати волосся, біля коріння яких закріплені гниди В аптеці можна придбати різні засоби, які допоможуть позбутися вошей.

Якщо появу вошей виявлено відразу, лікування буде проходити набагато швидше і простіше. Не можна ділитися такими речами, як головний убір, щітка для волосся, прикраси для волосся, навушники, з іншими дітьми.

Установити відповідність між паразитичними червами та органами людини, у яких вони паразитують.

1 бичачий ціп’як

2 свинячий ціп’як

3 гострик

4 аскарида

5 котячий сисун

А кишечник

Б печінка, жовчні протоки

В нирки

Відповіді: 1 — А, 2 — А, 3 — А, 4 — А, 5 — Б.

«Мозковий штурм».

— Чому більшість гельмінтів паразитують у травній системі людини?

— Чому гельмінтам притаманна висока плодючість зі зміною хазяїв?

«Поміркуйте».

— Інколи діти жують травинки, зірвані на пасовищі чи в лузі. Поясніть, чому цього не слід робити.

— Стьожкові черви, що паразитують у кишечнику хазяїна, втратили систему травлення і всмоктують глюкозу хазяїна. Кількість всмоктуваної глюкози залежить від виду червів і становить від 0,65 до 10 % маси їх тіла. Поміркуйте, який закон фізики вони використовують, щоб усмоктувати в своє тіло глюкозу.

— У XIX ст. дітям, які страждали на недокрів’я, лікарі рекомендували їсти сире м’ясо. Як ви вважаєте чи слід було це робити?

«Творча лабораторія».

— Обґрунтуйте негативну роль паразитичних червів у житті людини та встановіть ступінь винності паразита і людини.

Технологія «Незакінчені речення»

— На сьогоднішньому занятті для мене найважливішим відкриттям було…

— Заняття важливе, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного заняття я чекаю…

Опрацювати матеріали Інтернет джерел:

http://www.zoolog.com.ua/povedinka33.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC

Термін виконання: 20.11. 2020 року

Мета: формувати поняття: хижа тварина, розвивати вміння розрізняти тварин за способом живлення; поглибити поняття ланцюгу живлення у природі; формувати вміння аналізувати об’єкти природи, установлювати взаємозв’язки між ними; виховувати бережливе ставлення до тварин на основі осмислення взаємозв’язків між ними. Ознайомити з тваринами санітарами природи.

Тварини – частина живої природи. Однією з умов їх існування є живлення. Саме тому тварини пристосувалися добувати собі корм. Одні живляться рослинами, інші – рослиноїдними тваринами, а є й такі, що полюбляють і рослинну, і тваринну їжу.

Господарська діяльність людей, мисливство, а також браконьєрство, стали причиною того, що на Землі зникло багато видів тварин. Щоб зупинити цей згубний процес, людина повинна досконало знати способи та ланцюжки їх живлення.

Сьогодні ми ознайомимся з хижими тваринами

Хижі, хижі звірі або хижаки (Carnivora) (від лат. carō — м'ясо + vorāre — пожирати) — різноманітний ряд плацентарних, як сухопутних, так і морських ссавців, поширених майже по всьому світу.

До хижих відносяться: вовк, лисиця, кіт, ласка, видра, орел, ящірка, яструб, жук водолюб, сонечко, сом, крокодил, шуліка, акула, гадюка та багато інших тварин.

Загальні ознаки ряду. Хижі (вовки, лисиці, песці, рисі, куниці, горностаї, ведмеді) живляться переважно або виключно тваринною їжею. Вони активно переслідують свою здобич. Характерною ознакою хижих є добре диференційовані: різці, ікла і корінні зуби. Найбільш розвинені ікла і чотири корінних (хижих) зуби. Кишечник у них короткий, що зв’язано із вживанням висококалорійної і легко перетравлюваної їжі. Ключиці у хижих рудиментарні або взагалі відсутні. Передній мозок з великою кількістю звивин і борозен. Хижих налічують близько 240 видів (в Україні -— 17), поширених на всіх континентах, за виключенням Антарктиди.

Коротка характеристика родин. Вовчі (вовки, лисиці, песці, собаки, шакали) — великі і середньої величини звірі з гострою мордою, гострими вушними раковинами, довгим пухнастим хвостом та довгими кінцівками з тупими невтяжними кігтями. Усі види під час пересування спираються на пальці. За здобиччю полюють гоном.

Котячі (рисі, тигри, леопарди) — середні й великі за розмірами хижаки зі струнким довгим, гнучким тулубом і округлою головою. На пальцях ніг розвинуті подушечки. Гострі загнуті кігті втягуються в особливі заглиблення, тому не тупляться. Зазвичай підстерігають здобич, а потім накидаються на неї із засідки. Більшість видів зустрічається у тропіках та субтропіках. Найкрупнішим за розмірами є тигр (занесено до Міжнародної Червоної книги). До цієї ж родини належить кіт домашній, предок якого — дика булана кішка — живе в Африці.

Ведмедеві (бурий, білий, чорний, або гімалайський ведмеді) — великі хижі звірі важкої статури з дуже коротким хвостом. При ходьбі спираються не на пальці, а на всю стопу. Самки народжують малят під час зимового сну.

Куницеві (ласка, соболь, тхір, горностай) — дрібні та середніх розмірів звірки з подовженим тулубом і короткими ногами. Хутро здебільшого має тонке м’яке підшерстя. Більшість видів живе у лісах, живиться дрібними птахами та гризунами. У чистих водоймах України живе видра річкова, яка охороняється законом.

Подивіться презентації: https://vseosvita.ua/library/hizi-tvarini-17824.html.

https://ppt-online.org/47279.

https://vseosvita.ua/library/riznomanitnist-ssavciv-rad-hizi-3221.html.

Значення тварин. як і рослин, у природі величезне. Ми знаємо, що багато рослин запилюється тільки тваринами, що тварини відіграють велику роль у розповсюдженні насіння деяких рослин. Вони, як і бактерії, беруть дуже активну участь в утворенні грунту. Дощові черв’яки, мурашки та інші дрібні тварини постійно вносять у грунт органічні речовини, роздрібнюють їх і таким чином сприяють утворенню перегною. Через нірки, вириті ними, легше проникають до коріння рослини вода й повітря. Зелені рослини збагачують повітря киснем, потрібним для дихання всіх живих істот. Частина тварин живиться рослинами, а хижаки – травоїдними тваринами. Отже, тварини не можуть існувати без рослин. Але й життя рослин залежить від життєдіяльності тварин.

Велике санітарне значення тварин у природі: вони знищують трупи ін. тварин, рештки відмерлих рослин та опалого листя. Багато водяних тварин очищують воду. А чистота води для життя так само важлива, як і чистота повітря.

Тварини завжди мали й тепер мають дуже велике значення для людини. Наші далекі предки, які жили 100-150 тис. років тому, знали диких звірів, птахів, риб та інших тварин. Життя первісних людей багато в чому залежало від полювання й рибальства. М’ясо впольованих тварин було основною людською їжею. З шкур убитих звірів виготовляли одяг, з кісток – ножі, скребачки, голки, наконечники для списів. Сухожилля використовували замість ниток для зшивання шкур і як тятиви для луків. Успіх полювання залежав не тільки від сили й спритності мисливців, а й від уміння виявити гніздо птаха, знайти потрібний слід, вибрати найкращий час для облави. Людина мусила також остерігатися хижаків, відрізняти отруйних змій від неотруйних.

Вивчивши повадки диких звірів, стародавні люди зуміли приручити деяких їх них. Першою свійською твариною став собака, якого використовували, як цінного помічника на полюванні. Згодом з’явилися свійські свині, рогата худоба, птиця. З часом роль тварин у людському життя змінилася. Зменшилося значення диких звірів як джерела їжі, бо свійські тварини стали давати м’ясо, шерсть і молоко. Проте в людини з’явилися нові вороги з тваринного світу – різні комахи, які шкодили культурним рослинам.

У ХХ ст. дуже активна господарська діяльність людини – вирубування лісів, будівництво гідростанцій, розширення посівних площ і т.д. – призвела до того, що багато диких тварин опинилося у важких умовах існування, зменшилася їх кількість, деякі види стали рідкісними, інші зовсім зникли. Тому виникла потреба в їх охороні. Однак значення травин для людини не тільки не зменшилося, а й навіть зросло. Адже тварини значною мірою забезпечують населення Землі продуктами харчування і промисловість сировиною. Значну частину продуктів харчування, я також шкіру, віск, шовк, шерсть та іншу сировину людина дістає від свійських тварин. Рибальство, особливо морське, промисел ракоподібних і молюсків також мають важливе значення в забезпеченні харчовими продуктами, вітамінами, ліками. З їхніх відходів виробляють кормове борошно і добрива. Існують і такі тварини, що викликають різні хвороби (малярію, глистяні захворювання, коросту та ін.). Деякі тварини є переносниками хвороб (наприклад, вони переносять від хворих до здорових людей висипний тиф, комарі – малярію, блохи – чуму). Людина охороняє корисних тварин, сприяє їхньому розмноженню, а з шкідливими веде боротьбу.

Подивіться цікаві факти про хижих тварин: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-hizhakiv/.

https://zoo.kiev.ua/ekoprosvita/tsikavi-fakti/vovk/.

Подивіться «Охорона хижаків»: https://www.bbc.com/ukrainian/science/2014/01/140110_carnivores_decline_ag

https://mi100.info/2017/10/08/15-tvaryn-ukrayiny-yakyh-mozhemo-bilshe-ne-zustrity-u-pryrodi/.

Гра «Впізнай мене».

1. Цей гарний і цінний птах заслуговує на увагу людей та охорону. В одній із відомих дитячих казок його називали «гидким каченям». (Лебідь)

2. Пташеня цього птаха малесеньке – 3г, але воно хоч і сліпе, несе на спині інше пташеня. Що ж воно робить? Викидає всіх із гнізда. Але мине 4 дні, і цей інстинкт зникає. Ці птахи не висиджують і не виховують своїх дітей, а підкидають їх різним птахам. (Зозуля)

3. Великий птах із довгими ногами і великим дзьобом. Полює в місцях, багатих на воду. Про нього в народі кажуть: «Птах, що приносить дітей і щастя.» (Лелека)

4. Ці птахи можуть передбачати погоду. Ще їх називають маленькими барометрами. Про них в народі кажуть: низько літають над землею – на дощ. (Ластівка)

5. Схожий на кішку звір, але більший з коротким хвостом. На кінцях вух – пензлики. Забарвлення рудувате з темними плямами. (Рись).

6. Рухливий звір. Чудово лазить по деревах, з дивовижною легкістю перестрибує з гілки на гілку. Харчується насінням ялини, горіхами. На зиму запасає гриби. ( Білка ).

7. Сильний травоїдний звір на високих, струнких ногах. У самців восени – важкі роги у вигляді лопати з гострими відростками. (Лось).

8. Невеликий звір з довгими вухами і коротким хвостом. Літом – сірий, взимку – білий. Харчується корою дерев і молодими гілками. (Заєць)

Термін виконання: 19.11. 2020

Серед рослини, грибів і тварини, також є паразити.

Рослини-паразити повністю (справжній паразитизм) або частково (напівпаразитизм) втратили здатність до фотосинтезу. Серед водоростей паразитизм є рідкісним явищем і характерний здебільшого для червоних водоростей. Так, родохітріум паразитує на айстрових, гарвієла дивна – на інших багрянках. Серед мохів, плаунів, хвощів і папоротей паразитів немає. У межах групи Хвойні рослини описано єдиний вид паразитаксус обпалений, ендемік о. Нова Каледо-

нія. А ось серед квіткових рослин відомо близько 4 100 паразитичних видів, які належать аж до 19 родин. Найвідомішими справжніми рослинами-паразитами є повитиця, вовчок, рафлезія, петрів хрест. А такі рослини, як омела, перестріч, дзвінець, очанка – це напівпаразити.

Гриби-паразити пристосовані жити на поверхні, а інші, яких серед грибів більшість, – у тілі свого хазяїна. Паразитичні гриби мають різні шляхи зараження, здатнідуже швидко розмножуватися, утворюють величезну кількість спор, що поширюються різними способами. Живуть гриби-паразити переважно на рослинах (майже 10 000 видів), рідше на тваринах і людині (близько 1000 видів). Є водяні гриби, які спричиняють хвороби риб, амфібій (наприклад, сапролегнія риб). Найвідомішими паразитичними грибами є фітофтора, трутовики, сажкові іржасті, ріжкові, борошнисторосяні гриби . Ряд грибів є збудниками грибкових захворювань людини. Гриб ахоріон, оселяючись на волосистій частині голови, спричиняє паршу, трихофітон уражує волосся, нігті й шкіру і є збудником стригучого лишаю.

Дріжджовий гриб сідіум спричиняє захворювання ротової порожнини – пліснявку.

Тварини-паразити є поширеним явищем серед одноклітинних твариноподібних (дизентерійна амеба, трипаносоми, лейшманії, лямблії, грегарини, споровики). Паразитичні види часто трапляються серед таких безхребетних тварин, як жалкі (поліподій, який паразитує в ікрі осетрових риб), плоскі черви (сисуни, ціп’яки, стьожаки, ехінококи), круглі черви (аскариди, гострики), кільчасті черви (п’явки), ракоподібні (коропоїди, язикові мо-

криці, сакуліна), павукоподібні (кліщі), комахи (блохи, воші, галиці) й молюски (личинки беззубок, перлівниць, трихотропіси). Серед хребетних тварин паразитів дуже мало (наприклад, міксини й міноги).

Залежно від тривалості зв’язку з організмом хазяїна розрізняють тимчасовий (кліщі, п’явки, коропоїди нападають лише для живлення) і стаціонарний (постійний контакт з хазяїном у гельмінтів) паразитизм. Серед тваринних пара-

зитів також розрізняють екто- (воші, блохи) й ендопаразитів (гострики, сисуни). Особливою формою паразитичних взаємовідносин хребетних тварин є гніздовий паразитизм птахів (наприклад, у зозуль).

Отже, найбільшою є кількість паразитичних видів серед одноклітинних твариноподібних, грибів й членистоногих, найменшою – серед водоростей, а вищі спорові й хвойні їх взагалі не мають.

Тимчасові паразити вступають у контакт з хазяїном тільки під час живлення (наприклад, види-кровососи).

Стаціонарні паразити характеризується тривалим або постійним перебуванням паразита на хазяїні й наявністю багатьох взаємних пристосувань (наприклад, ціп’яки).

Серед паразитичних форм відносин є й такі, за яких обов’язковою є загибель хазяїна. Ця форма паразитизму пошире-

на серед перетинчастокрилих, двокрилих, деяких грибів. Вони відкладають свої яйця в личинки комах або проникають в їхнє тіло, після чого ці організми гинуть, не досягнувши зрілого стану. Цю групу називають паразитоїдами .

Існують також різні форми соціального паразитизму. Так, мурахи-амазонки викрадають лялечки інших мурах і виховують потомство як робочу силу, оскільки своїх робочих особин у них немає. Окремими його проявами є клептопаразитизм і гніздовий паразитизм. Клептопаразитизм полягає в тому, що одна тварина віднімає здобич у іншої. Наприклад, леопарди відбирають здобич у гепардів, гієни – у левів, фрегати відбирають рибу в бакланів або олуш, деякі види павуків живляться жертвами павуків-колопрядів.

Формою паразитизму є й надпаразитизм (гіперпаразитизм), що характеризується паразитуванням одного паразита в іншому. У цьому випадку надпаразит називається паразитом другого порядку, а його хазяїн – паразитом першого порядку. В деяких випадках на вторинному паразитує третинний паразит. Прикладами надпаразитизму є системи акантамеби – віруси – вірофаги, пес – кліщ лісовий – піроплазма, дуб – паразитична оса – рослина-паразит касіта ниткоподібна

Отже, у природі явище паразитизму має велику кількість проявів, що уможливлює успішне «співіснування» різноманітних живих організмів.

Постійні- паразити не залишають хазяїна, використовуючи його як джерело їжі та середовище проживання. - внутрішніх (ендопаразитів) - які живуть у внутрішньому середовищі хазяїна.

Опрацювати матеріал Інтернет джерел:

https://ru.wikipedia.org/wiki

http://www.zoolog.com.ua/povedinka33.html

Перегляд Презентації: https://studfile.net/preview/8076687/page:2/

Термін виконання: 26.11.2020 року

Прісні водойми дуже багаті на рослинний і тварини світ.

У водному середовищі менше світла, ніж у наземно-повітряному. Тому водяні рослини зростають здебільшого в неглибоких, достатньо освітлених місцях. З глибиною кількість світла зменшується, тому рослин стає менше.

Рослини водного середовища - важливі постачальники кисню для всіх його мешканців. У водоймах не побачиш дерев з міцним стовбуром, натомість багато водоростей з гнучким тілом.

Ростуть у водоймах і квіткові рослини, наприклад латаття біле і глечики жовті. Коренями вони прикріплені до дна водойми, а їхні листки й квітки плавають на її поверхні. Листки деяких водяних рослин нагадують стрічки. Так збільшується їхня поверхня, щоб вбирати з води кисень і поживні речовини.

На поверхні озера або ставка часто можна побачити маленьку рослину – ряску.

Ряска — дуже маленька рослина, часто утворює на поверхні яскраво-зелений килим. Листочки схожі на плоскі коржики овальної форми, розміром менше нігтя. Від нижньої частини коржика відходить у воду тонкий маленький корінець. Тварини водойм ховаються в ній. Це вітамінний корм.

Найпоширеніші рослини прісних водойм це рогіз та очерет. Коли рогіз відцвітає, утворюються темно – коричневі початки з насінням. Із стебел рогозу роблять різні речі: ажурні сумочки, килимки.

Очерет – дуже корисна рослина, його їдять свійські тварини. Люди використовують його як будівельний матеріал, паливо. Очерет очищає воду у водоймах.

Глибше на поверхні води плавають латаття біле та та глечики жовті. Вони є найпрекраснішими квітами наших водойм. Коріння цих рослин закріплюється на дні, а тонкі стебла виносять квіти і листки на поверхню.

Латаття біле ще називають білою, або водяною, лілією. Перед заходом сонця квітки закриваються і ховаються на ніч під водою, вранці знову спливають на поверхню.

Зацвіла лілея, Сонячна така! Тішуся я нею, Тішиться ріка.

Біло-білосніжно Світиться вона, Довга її ніжка Досягає дна.

Скільки білій квітці Променів дано.

Що від неї світиться Все піщане дно.

У грецькій міфології німори — це молоді божества природи, її живодайних, цілющих і плодючих сил. Легенда розповідає про нерозділене кохання Німори і Геркулеса, через яке молода дівчина кинулась у воду і перетворилась в красиву квітку — лілею, або біле латаття.

Народні назви: водяна маківка, водяний лопушник, водяна лілея, балбатка, болотяна лілія, глечики білі, збаночки, капелюшки, листопруг, лотик, лопаття, момич, одалень, опріліух.

Латаття біле — водяна багаторічна рослина з горизонтальним повзучим товстим кореневищем. Листки плаваючі, овальні. Квітки білі, великі.

Лілея — найкрасивіша квітка блакитного прісноводдя України. В наших лілей пелюстки завжди білі, з ледве помітним рожевим, блакитним, жовтуватим відтінком. В Австралії та Китаї вони жовті, в Африці — блакитні, в Америці — червоні. З давніх-давен ця рослина була предметом поклоніння усіх народів світу.

У Стародавній Греції ця чарівна квітка вважалася символом краси та красномовності.

Римляни цінували цю квітку, як богиню води.

Єгиптяни теж поклонялися їй і вважали, що вона має таємничий зв'язок з небесними світилами, бо розкривається вранці о 6 годині, а закривається о 18 годині вечора.

Північноафриканські індіанці стверджували, що водяна лілея утворюється з іскор, які впали з полярної та вечірньої зірок у той час, коли вони зіткнулися.

Наші пращури також обожнювали квітку латаття. Вважалося, що вона мала дивовижну здатність оберігати подорожуючих, її корінці носили на шиї.

До рослини, яка була оберегом, ставилися дуже чемно і бережливо: лагідно з нею говорили, квіток ніколи даремно не зривали, в хату не заносили, бо це загрожувало худобі.

Сьогодні лілея благає захисту в людей... від людей!

Лілея прийшла до нас з сивої давнини і дійшла до сьогодення кришталево чистою, овіяною легендами і казками, оспіваною поезією і піснями, і тому ми, земляни, зобов'язані прикласти всі зусилля, щоб ця рослина, неперевершена красуня — лілея, була завжди з нами, на радість нам і нашим нащадкам.

Існують рослини, які все життя проводять під водою. Це елодея, кушир.

Елодея була завезена до нас з Канади. Ця рослина швидко розростається. Її вважають бур’яном, вона пригнічує інші рослини, утруднює рибальство.

Кушир цікавий тим, що в нього немає коріння. Воду і поживні речовини він всмоктує стеблами і листям. Кушир добре очищає водойму. Ним живляться риби і водоплавні птахи.)

Прісні водойми є також домівкою для багатьох тварин. Живуть тут бабки, клопи — водомірки, жуки-водолюби, бобри, ондатри, качки, жаби та багато інших тварин. Тварини є у водоймі скрізь: на поверхні і на водних рослинах.

Хижа комаха водомірка швидко бігає по поверхні води. Вона полює за дрібними комахами. На її довгих ногах є волоски, змащені жиром. Так вона пристосувалася до життя на воді.

У жука плавунця верхні крила темно-коричневого кольору, з жовтою смужкою по краях. Тіло жука овальне, сплющене, що допомагає пла­вати у воді. Задні ноги вкриті волосками (щетинками), і, відгрібаючи ними, як веслами, жук, наче підводний чо­вен, швидко пересувається у воді. Час від часу він піднімається на поверхню, щоб набрати повітря. Жук — плавунець-хижак. Він нападає на комах, рачків, пуго­ловків і мальків риб.

Понад берегом ріки

Табунцем пливуть мальки.

Де не взявся плавунець,

Мить — і врозтіч табунець:

Стережись того жука,

Він полює на малька!

Жуки-плавунці є окрасою природи, але коли їх багато в ставках, де розводять рибу, вони завдають шкоди, поїдаючи мальків риб.

У товщі води живуть мікроскопічні тварини – інфузорії, дрібненькі рачки. Вони є кормом для риб.

По стеблах рослин повзають рослиноїдні молюски – ставковики, котушки.

Постійними мешканцями водойм є риби. Серед них є рослиноїдні – товстолобик, червонопірка; всеїдні карась, лящ, короп; хижі – щука, судак, сом. Всеїдні риби живляться рослинами, личинками комах. Хижі підстерігають дрібну рибу, пуголовків, а великі соми – навіть птахів і звірів.

Вага щуки може бути 65 кг, а довжина 1,5 метра, ця хижачка віддає перевагу стоячим водам, багатим рослинністю. Щуку ри­балки прозвали «річковим вовком». Нападає вона як на великих, так і на маленьких рибинок, а коли дуже голод­на, то може напасти і на гадюк, ссавців, каченят та гусе­нят. Ще одну назву має ця риба — річковий санітар. Ад­же в першу чергу вона нападає на хворих риб, і тим са­мим очищає водойми, не дає розповсюджуватися хворо­бам.

Судак пильно охороняє свою ікру і забезпечує приплив чис­тої води до гнізда. Дуже часто цим користується плотва, що відкладає свою ікру в те саме гніздо. Це досить див­но, бо плотва — основна їжа хижого судака.

Карась не вимогливий до умов життя. Може жити навіть у стоячій воді, їсть все підряд. Колись на Сході ка­расів тримали у вазах для прикраси будинку.

Окунь також хижа річкова риба. Є дані, що окунь, який жив у неволі, навчився за свистком стрибати через обруч, підвішений над водою.

Частину свого життя у прісних водоймах проводять жаби, тритони, водяні вужі.

В заростях очерету живуть качки, гуси, лебеді. Тут вони в’ють гнізда, виводять пташенят. Птахи добре плавають, пірнають. Це – всеїдні птахи.

Берегові нори заселяють звірі: видра, хохуля, бобер. Вони теж добре плавають. Вхід у нори ховають під водою.

Гра «Четвертий"зайвий"

У кожній групі підкресліть «зайве» слово, поясніть свій вибір.

Водомірка, ящірка, жук-плавунець, бабка.

Рогіз, очерет, береза, водяна лілія.

Прекрасний рослинний і тваринний світ водойм. Маленькі листочки ряски нагадують розсипаний горох, а от листки стріло­листу — справжні стріли! Ось летить «сніг» над рікою з качалок рогозу. Зачаровують своєю красою жовті глечики та латаття біле. І все це треба оберігати. Не смітити на берегах, у водойми не кидати відходи, не мити машини у водоймах, не скидати промислові відходи, не вирубувати ліси по берегах водойм. Обмежити вилов риби.

Термін виконання: 27.11.2020 року.

Дата заняття: 26.11.2020 року

Тема заняття: Пристосування істот до паразитизму

Паразитизм — вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один з них (паразит) певний час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Назва терміну походить від слова парази́т (грец. Παράσιτο — нахлібник). Терміном парази́т називають організм, який живе за рахунок іншого організму, якого іменують хазяїном.

Паразитизм трапляється серед різних груп організмів: тварин (найпростіші, плоскі черви, нематоди,

Війчасті черви поширені в морях і прісних водоймах, зрідка - на суходолі, у вологих лісах. Морські мешканці часто яскраво забарвлені, завдовжки від кількох міліметрів до 5-6 см. Це насамперед молочно-біла планарія, що має молочно-біле забарвлення. Тіло листкоподібне, завдовжки до 25 мм, передній кінець розширений, з його боків помітні два коротенькі щупальцеподібні вирости. На голові є два ока.

Молочно-біла планарія - хижак. Вона полює на дрібних придонних тварин (гідр, ракоподібних, личинок комах тощо). Цікаво, що ротовий отвір у неї розташований на черевному боці, посередині тіла. Планарія налазить на здобич, через ротовий отвір висувається хоботок, за допомогою якого висмоктується вміст жертви. У прісних водоймах України мешкають також чорна багатоочка, дугезія та інші види.

Клас Сисуни налічує понад 4 тис. видів (в Україні - понад 600). Розміри варіюють від мікроскопічних до 75 мм (печінковий сисун велетенський). Це виключно паразитичні тварини, що мешкають у різноманітних внутрішніх органах (печінці, кишечнику, легенях, кровоносних судинах тощо) людини й тварин.

Сисуни мають два присоски - ротовий і черевний, якими вони прикріплюються до тканин хазяїна. На дні ротового присоска відкривається ротовий отвір, яким починається кишечник. Сисунам притаманні складні життєві цикли, під час яких чергуються покоління, що розмножуються статево та відкладанням незапліднених яєць.

В Україні досить поширений котячий сисун, що уражає жовчні протоки печінки остаточного хазяїна, яким можуть бути людина та різні види рибоїдних ссавців (собаки, коти, вовки). Незважаючи на меншини розміри тіла (завдовжки всього до 18 мм), котячий сисун спричиняє, важкі захворювання, що можуть призводити до смерті людини.

Життєвий цикл котячого сисуна відбувається за участю двох проміжних хазяїв: прісноводного молюска бітинії та різних видів коропових риб. При цьому в організмі молюска розвиваються покоління котячого сисуна, які розмножуються відкладанням незапліднених яєць. Чисельність паразита в організмі першого проміжного хазяїна значно зростає. Залишивши тіло молюска, личинки котячого сисуна певний час плавають у товщі води, допоки через покриви не потраплять в організм другого проміжного хазяїна - риби. Остаточний хазяїн заражається котячим сисуном, споживши сиру або недостатньо просолену чи просмажену рибу з личинками паразита.

Інший поширений в Україні паразит - печінковий сисун - також паразитує в печінці та жовчних протоках багатьох видів свійських тварин: великої рогатої худоби, овець, свиней, кролів й інших. Людина і хребетні тварини слугують для сисуна остаточними хазяями. Паразит живиться тканинами хазяїна, що призводить до запалення печінки, переродження стінок жовчних проток тощо. Паразит може перебувати в організмі остаточного хазяїна від 10-12 місяців до 3-5 років і більше.

Життєвий цикл печінкового сисуна відбувається зі зміною хазяїв. Яйця з екскрементами хазяїна потрапляють у воду. Там з них виходить вкрита війками личинка. Вона потрапляє в організм проміжного хазяїна - прісноводного молюска малого ставковика, де розвиваються нестатеві покоління паразита. Личинки сисуна з м’язовим хвостом певний час плавають, потім вкриваються щільною оболонкою (утворюють цисту) і осідають на прибережній рослинності біля поверхневої плівки води. Отже, в організм другого проміжного хазяїна вони відразу не потрапляють. Остаточний хазяїн заражується при споживанні рослин або сирої води з інцистованими личинками паразита.

Клас Стьожкові черви. Стьожкових червів налічують близько 3500 видів (в Україні - понад 500). Це паразити кишечнику людини та різних видів хребетних тварин з вузьким стрічкоподібним тілом завдовжки від кількох міліметрів до 30 м. Розширена головка має органи прикріплення: присоски, хоботок з гачками тощо. За головкою розташована шийка, тіло поділене на окремі членики. Паразит росте протягом усього життя, тому в ділянці шийки постійно утворюються нові членики. Їхня кількість у різних видів може коливатися від 3-4 до декількох тисяч. У кожному членику розвивається комплект чоловічих і жіночих статевих органів. Заповнені яйцями зрілі членики відриваються від заднього кінця тіла черв’яка та виводяться назовні.

Стьожкові черви не мають свого кишечнику. Поживні речовини з порожнини кишечнику хазяїна вони поглинають через покриви. Тривалість життя стьожкових червів може становити понад 10-12 років. Із стьожкових червів - паразитів людини - в Україні поширені бичачий і свинячий ціп’яки, ехінокок, стьожак широкий та ін.

Бичачий і свинячий ціп’яки досить подібні за будовою та життєвими циклами. У свинячого ціп’яка на головці, крім чотирьох присосків, є ще коротенький хоботок з гачками, тому його ще називають озброєним. Бичачий ціп’як таких пристосувань не має, тож його ще називають неозброєним. Тіло бичачого ціп’яка довше, ніж свинячого (4-10 та 2-6 м відповідно). Крім того, проміжні хазяї для бичачого ціп’яка - це велика рогата худоба, а для свинячого - свині. Але для обох видів ціп’яків остаточним хазяїном слугує людина.

Паразитуючи в тонкому кишечнику людини, ціп’яки подразнюють його слизову оболонку своїми органами прикріплення, спричиняють виразки та отруєння організму хазяїна продуктами обміну речовин. Ці великі за розмірами паразити знесилюють організм людини, вилучаючи з її їжі багато поживних речовин і вітамінів. Тому у хворих часто спостерігають слабкість, запаморочення, нудоту, втрату апетиту, розлади нервової діяльності тощо.

Заповнені яйцями дозрілі членики з кишечнику хазяїна виводяться назовні. Для подальшого розвитку яйця паразитів повинні потрапити з їжею у кишечник проміжного хазяїна. З яєць виходять маленькі личинки, які за допомогою гачечків проникають у кровоносні судини і з кров’ю потрапляють до скелетних м’язів чи різних внутрішніх органів (серця, легенів, печінки тощо). Там личинки ростуть і перетворюються на фіну. Ця личинкова стадія має вигляд невеликого (розміром з горошину) міхурця, заповненого рідиною. Всередину міхурця вивернута зачаткова головка паразита. Остаточний хазяїн - людина - заражається, споживаючи недостатньо термічно оброблене м’ясо проміжного хазяїна, яке містить фіни. У кишечнику людини оболонка фіни руйнується, головка паразита вивертається та прикріплюється до стінки кишечнику. Після цього паразит починає рости, утворюючи нові членики.

Небезпечним паразитом людини є також ехінокок. Проміжними хазяями для нього слугують людина та різні види рослиноїдних тварин (велика рогата худоба, вівці, кози, коні, кролі тощо). Остаточні хазяї - це хижі тварини (собаки, вовки, лисиці), які заражуються ехінококом, поїдаючи м’ясо інших тварин із фінами. Цей паразит дрібний - розміри статевозрілих особин ехінокока не перевищують 8 мм. Тому остаточним хазяям він відчутної шкоди не завдає. На головці ехінокока є коротенький хоботок з гачками та чотири присоски, тіло складається всього з трьох-чотирьох члеників.

Людина найчастіше заражається ехінококом під час необережного поводження з собаками. На шерсті тварин можуть траплятися мікроскопічні яйця паразита, які можуть зберігати життєздатність до 2 років. З брудними руками через рот вони потрапляють до кишечнику людини. З яйця виходить личинка, яка з током крові мігрує до різних органів (насамперед до печінки або легенів). На відміну від бичачого та свинячого ціп’яків, фіни ехінокока здатні до необмеженого росту. До того ж усередині кожної фіни утворюються дочірні, в них - ще дрібніші і т. д. Отже, завдяки здатності до вегетативного розмноження фіна ехінокока нагадує «матрьошку». Відомі випадки, коли фіни з печінки людини сягали у діаметрі до 15 см, а у великої рогатої худоби виявлені фіни, маса яких сягала понад 20 кг. Фіна росте до 10-20 років і більше, тисне на внутрішні органи, порушуючи їхнє нормальне функціонування. Видалити фіну з організму людини можна лише хірургічним шляхом.

У басейнах Дніпра та Дністра поширене захворювання людини і рибоїдних тварин (собак, котів, лисиць тощо), спричинене стьожаком широким. Стьожак , як і ціп’як, паразитує у тонкому кишечнику хазяїна і спричиняє подібне за своїми проявами захворювання. Тіло стьожака сягає до 20 м завдовжки, на його головці є дві прикріпні щілини. Паразит розвивається у водоймах за участю двох проміжних хазяїв: першого - рачка циклопа і другого - різних видів прісноводних риб, які живляться цими рачками або іншими рибами. Людина заражується, вживаючи недостатньо кулінарно оброблену рибу з личинками паразита.

Нематоди - паразити рослин. Небезпечними паразитами рослин є галова, бурякова, стеблова, пшеничну нематоди. Одні з них проколюють покриви підземних частин рослин гострими утворами, розташованими у ротовій порожнині, і висмоктують уміст клітин. Інші проникають усередину рослин і живляться їхніми тканинами. Нематоди можуть завдавати відчутної шкоди рослинництву.

Нематоди - паразити людини і свійських тварин. Серед паразитів людини в Україні поширені аскарида людська, гострик і трихінела.

Аскариди мешкають у просвіті кишечнику і живляться його вмістом. Органів прикріплення вони не мають, тому весь час рухаються назустріч харчовим масам. Тривалість їхнього життя становить 11-12 місяців. У зараженої людини спостерігають розлади роботи органів травлення, гострі болі в кишечнику, може розвиватися недокрів’я тощо.

Аскариди роздільностатеві: самки сягають завдовжки до 44 см, самці - до 25 см. Самки аскарид надзвичайно плодючі: кожна з них здатна виділяти за добу у просвіт кишечнику хазяїна до 270 тис. яєць. З кишечнику людини яйця аскариди виводяться у довкілля. Людина заражається, коли з немитими овочами, фруктами, сирою водою, брудними руками до її кишечнику потрапляють яйця паразита. У шлунку з яєць виходять личинки. Спочатку личинки аскарид проникають у кровоносні судини стінок кишечнику, а потім з кров’ю через печінку та серце потрапляють у легені. Через деякий час вони руйнують стінки легеневих пухирців і по повітроносних шляхах через глотку потрапляють знову до кишечнику людини, де й стають статевозрілими. Упродовж переміщення личинки ушкоджують тканини органів, можуть спричиняти запалення легенів і задуху.

Яйця аскарид досить стійкі до несприятливих умов довкілля і три¬валий час (до 7 років) можуть зберігати свою життєздатність.

Інший поширений паразит людини - гострик - також мешкає в кишечнику. Це невеликі черви (довжина самок до 12 мм, самців - до 5 мм) з незначною (близько місяця) тривалістю життя. Як і аскариди, гострики отруюють організм людини продуктами свого обміну речовин. Найчастіше гострик паразитує в дітей. Запліднені самки гострика вночі відкладають яйця на згортки шкіри навколо анального отвору, подразнюючи її своїми виділеннями. Людина відчуває сильний свербіж, а коли розчісує ці місця, то на її руках залишаються яйця паразита. Через немиті руки яйця гострика можуть знову потрапляти до кишечнику. Так відбувається багаторазове самозараження, і захворювання триває досить довго.

Ще одним небезпечним паразитом людини, поширеним переважно в місцевостях із розвиненим свинарством, є трихінела. Людина заражається, споживши недостатньо проварене чи просмажене м’ясо свині, заражене личинками трихінели. У кишечнику під дією травного соку личинки вивільняються із захисних капсул і протягом кількох діб стають статевозрілими (довжина тіла самок - до 4,4, самців - до 2 мм). Після запліднення самки народжують нових личинок, які крізь стінку кишечнику проникають до судин кровоносної системи і з кров’ю потрапляють до м’язової тканини, насамперед скелетної мускулатури, м’язів язика, очних яблук тощо. Тим вони живляться й розвиваються. Поступово навколо них протягом двох-трьох місяців формується капсула. У такому стані личинки можуть зберігати життєздатність упродовж багатьох років.

Але найбільшої шкоди завдають личинки, що живляться м’язовими волоконцями. У цей час у хворої людини значно підвищується температура тіла (до 39°С і вище), відчувається сильний біль в уражених м’язах, набрякає обличчя тощо. Якщо ж хворий пережив цей небезпечний період, через 2-3 тижні його стан поліпшується.

Запитання для контролю

1. Які життєві цикли котячого та печінкового сисунів?

2. Чим життєвий цикл ехінокока відрізняється від життєвих циклів бичачого і свинячого ціп’яків?

3. Як запобігти зараженню людини та свійських тварин стьожковими червами?

4. Чому паразитичним червам притаманна висока плодючість?

5. Якої шкоди людська аскарида, гострик і трихінела завдають організму людини?

6. Для дорослих аскарид притаманне анаеробне дихання – вони отримують необхідну їм енергію за рахунок безкисневого розщеплення органічних речовин. Натомість для розвитку личинок у грунті потрібний кисень. Поясніть, чому личинки аскарид, перед тим як потрапити у кишечник, мігрують до легенів.

Опрацювати матеріал Інтернет джерел

https://naurok.com.ua/tema-uroku-parazitichni-bezhrebetni-tvarini-35481.html.

Термін виконання: 03.12.2020 року

Внутрішньовидова конкуренція — це суперництво між особинами одного виду за життєво важливі ресурси. Така конкуренція може зменшувати виживання і плодючість тварин. Приклади конкуренції: взаємне затінення рослин, боротьба за самку, боротьба за територію (в територіальних тварин).

Спостерігаючи за життям рослинного і тваринного світу, ми частіше стаємо свідками співіснування видів, а не їх боротьби за існування. Насправді це далеко не так: конкурентна боротьба за використання ресурсів, а отже, за існування точиться безперервно, але в природі вона не так помітна, як в умовах лабораторії.

Результати лабораторних експериментів з конкуренції привели до формулювання принципу конкурентного виключення, який ще називають законом Гаузе: два види не можуть співіснувати, якщо вони залежать від одного і того ж лімітуючого середовища. Підкреслюємо — лімітуючого середовища, оскільки лише ті ресурси, які лімітують ріст популяції, можуть створювати основу конкуренції

Взаємовідносини між різними організмами, при яких вони починають змагатися один з одним, - це конкуренція. Предметна область при цьому не має значення. У біологічних зв'язках це тип біотичних взаємовідносин. Організми змагаються за споживання обмежених ресурсів. Є й інші види конкуренції, наприклад економічна. Суперництво в природі Внутрішньовидової конкуренції притаманне суперництво між особинами одного виду за одні й ті ж ресурси. Так, на саморегулювання популяції впливає внутрішньовидова конкуренція. Приклади такого суперництва: місце гніздування птахів одного виду, суперництво самців оленів і інших ссавців за право на самку в період розмноження. Міжвидової конкуренції теж притаманне суперництво за ресурси. Але відбувається воно між різними видами особин. Така конкуренція (приклади: полювання лисиці і вовка на зайця) дуже численна. Хижаки конкурують за їжу. Вони рідко вступають в безпосереднє протистояння. Як правило, неуспіх одного обертається успіхом для іншого. У організмів трофічного рівня теж є своя конкуренція. Приклади: змагання за споживання обмеженого ресурсу між рослинами, фитофагами, хижаками і т. д. Особливо це помітно в критичні моменти, коли йде боротьба у рослин за воду під час посухи, коли у хижаків несприятливий рік і вони борються за здобич. У різних умовах інтенсивність конкуренції між і усередині популяцій може змінюватися. Але принципових відмінностей між типами суперництва немає. Буває, що внутрішньовидова конкуренція гостріша, ніж міжвидова. Буває навпаки. Якщо для одного виду особин умови несприятливі, то для іншого вони можуть виявитися придатними. В такому випадку один вид витісняється іншим. Але в спільнотах, де існує багато видів, найчастіше має місце дифузного характеру конкуренція (приклади: багато видів одночасно змагаються за певний фактор навколишнього середовища або за кілька факторів відразу). Дуелі відбуваються лише серед масових видів рослин, що поділяють одні й ті ж ресурси. Наприклад: липа і дуб, сосна і ялина та інші види дерев. Інші приклади конкуренції. Чи є суперництвом боротьба між рослинами за світло, за ґрунтові ресурси, за запилювачів? Безумовно, так. На багатих мінералами і вологою ґрунтах формуються рослинні співтовариства. Вони густі і зімкнуті. Тому світло для них лімітований. Їм доводиться за нього конкурувати. Комахи-запилювачі теж вибирають більш приваблива рослина. У тваринного світу теж свої приклади конкуренції. Чи є боротьба травоїдних за фітомасу конкуренцію? Звісно так. Дивно, але суперниками для Копитних можуть бути комахи, як сарана, мишоподібні гризуни, які здатні при масовому розмноженні знищити більшість травостою. Хижаки змагаються за жертву, а конкуренція за їжу переростає в боротьбу за простір. Це відбувається тому, що наявність їжі залежить не тільки від екології, а й від площі. Суперництво між видами Як і при відносинах особин однієї популяції, міжвидова конкуренція (приклади були наведені вище) може бути асиметричною і симетричною. При цьому асиметрична конкуренція зустрічається частіше. Це пов'язано з тим, що однакові умови середовища, сприятливі для видів суперників, зустрічаються вкрай рідко. До того ж на результат конкуренції впливає масовість популяції. Чим вона більше, тим шанси на перемогу вище. жорстка боротьба Якщо вивчати грунтовно все наукові праці, що описують конкуренцію, то може скластися думка, що в системах без імміграції та еміграції або там, де вони знижені, відбувається дуже жорстока боротьба. Таким прикладом конкуренції організмів служать лабораторні культури, спільноти на островах або інших природних ситуаціях з важкопереборною перешкодами для виходу з системи або входу в неї. Якщо мова йде про звичайні відкритих природних системах, то ймовірність співіснування значно вище. Як проявляється внутрішньовидова конкуренція. Приклади такого суперництва Як приклад конкуренції всередині одного виду особин можна привести популяцію коників одного виду. У пошуках їжі вони витрачають енергію, наражаючи себе на небезпеку стати їжею для інших особин. Коли щільність їх популяції збільшується, з нею ростуть і витрати енергії для життєзабезпечення. Тоді і зростає внутрішньовидова конкуренція. Енергетичні витрати підвищуються, швидкість споживання їжі знижується, шанси вижити зводяться до мінімуму. У рослин ситуація аналогічна. Якщо проросток один, дожити до репродуктивної зрілості у нього більше шансів, ніж у того, що росте в густій порослі. Це не означає, що він загине, але, найімовірніше, він буде дрібним, нерозвиненим. Це вплине на потомство. Тому можна зробити висновок, що збільшення щільності популяції знижує внесок окремої особини в потомство. Загальні риси Підводячи підсумки, можна сказати, що внутрішньовидова конкуренція має наступні загальні риси: Знижується швидкість споживання ресурсів окремими особинами. Спостерігається обмеженість ресурсів, через які йде конкурентна боротьба. Конкуруючі особини одного виду нерівноцінні. Існує пряма залежність, що впливає на окрему особина від числа конкурентних побратимів. Підсумок конкуренції - зниження внеску в потомство. агресивність Конкурентна боротьба всередині одного виду може бути виражена агресивно (у реальному часі). Вона може носити психологічний, фізичний, хімічний характер.

Опрацювати матеріал Інтернет джерел:

https://vk-spy.ru/uk/eda-i-kulinariya/vzaimootnosheniya-mezhdu-zhivotnymi-territorialnost-u/

https://naurok.com.ua/urok-z-biologi-na-temu-spivisnuvannya-organizmiv-v-ugrupovannyah-7-klas-144244.html

Перегляд презентації :https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-na-temu-spivisnuvanna-organizmiv-v-ugrupovannah-14178.html

1. Смугаста кішка, живе в лісі. (Тигр)

2. Птах із великими очима, гострими кігтями, загнутим дзьобом., літає вночі. (Сова)

3. Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає, Горішки, шишки збирає. (Білка)

4. Хижий птах, високо літає – все бачить. (Орел)

5. В лісі у норі живе, дуже хитрою сливе.

Низька тварина ця на зріст,

Хутро руденьке, пишний хвіст. (Лисиця)

6. Красива тварина для спорту й на допомогу людині. (Кінь)

7. У лісі біля пня біготня і метушня: народ робочий весь день клопоче. (Мурашки)

— Отже, тема нашого заняття— «Різноманітні представники тваринного світу». Сьогодні ви дізнає­тесь, який різний та цікавий наш тваринний світ.

2) Практична робота з визначення істотних ознак -

а) птахів:

- Що є спільного у птахів?

- Чим вкрите тіло?

- Що є на голові?

- Скільки ніг? Які вони?

- Що їдять птахи?

- Щоб запам’ятати, як одним словом називаються ці тварини, складіть слово з наданих букв:

ТАИХП (птахи)

б) комах:

- Розгляньте комах. Чим вони відрізняються? Що у них спільного?

- Полічіть, скільки у комахи ніг.

- Зі скількох частин складається тіло? Що є на тілі у комах?

- Що їдять комахи?

- Щоб запам’ятати, як одним словом називаються ці тварини, складіть слово з наданих букв:

А зараз послухайте казку.

ЩО ТАКЕ ЛІС?

Одного разу художник вирішив намалювати ліс. «Що таке ліс? - роз­мірковував він. - Звісно, ліс — це дерева».

І він намалював дуби, ялини, сосни, куші ліщини, зелену траву і яскраві квіти. А в куточку картини він намалював маленького чоловічка з довгою бородою - дідуся-лісовичка. Бо ж який це ліс без лісовичка?

Повісив художник свою картину на стіну, помилувався нею і кудись поїхав. Коли за деякий час він повернувся, то на картині побачив лише чорні стовбури дерев.

- Що трапилося з лісом? Чому він пропав? - жахнувся він.

- Ти забув намалювати гриби, - озвався дідусь-лісовичок.

- Без гри­бів не буде лісу.

Художник взяв пензля й намалював знову дерева й кущі, траву, кві­ти, а серед трави - гриби. Проте ліс продовжував усихати.

- Це тому, що у твоєму лісі немає комах,— зауважив лісовичок.

Художник знову взявся за пензля, і на квітах та листячку з'явилися яскраві метелики і моторні жуки.

- Ну, нарешті, все в порядку, — вирішив художник і, ще раз помилувавшись картиною, знову кудись поїхав.

А коли він невдовзі з'явився, то не повірив власним очам: на місці розкішного килима з квітів і трав була лише оголена земля. І дерева теж були голі, неначе взимку.

Художник підійшов ближче... і вжахнувся. Весь ліс було вкрито тов­стим шаром гусені та жуків.

Навіть лісовичок з острахом відсунувся накрай картини і вигляд мав дуже засмучений.

- Це ти в усьому винний! — заволав художник. - Ти наказав мені на­малювати комах. А вони з'їли весь ліс! Що ж робити? Невже я ніколи не зможу намалювати справжній ліс?

- Ніколи, - мовив лісовичок, - якщо не намалюєш птахів. Тому, що справжній ліс не може існувати без птахів.

Художник не сперечався, взяв пензлі, фарби. Він знову намалював дерева, кущі, траву і квіти. Під деревами й у траві він хитро замаскував гриби, на листя посадив метеликів, бджіл і бабок, а на гілках з'явилися веселі птахи. Працював він довго. Та, коли йому здалося, що роботу за­кінчено, лісовичок мовив:

- Мені затишно у цьому лісі. Однак я не хочу, щоб він знову за­гинув.

- Але чому ж він тепер може загинути? Адже в ньому все є!

- Не все,— сказав лісовичок.— Намалюй жабу і ящірку.

І художник намалював жабу та ящірку. І ще різних звірів. Він закінчив роботу, коли надворі було темно. Художник хотів запа­лити світло, аби побачити, що ж у нього вийшло, та раптом почув якісь шерехи, форкання, тріск гілок.

- Ось, нарешті, це справжній ліс, - почувся із темряви голос дідуся-лісовичка. Тепер він буде жити. Тому що тут є все: і дерева, і гриби, і квіти, і тварини. Це — ліс.

Художник запалив світло й уважно подивився на картину. Але лісовичок десь подівся.

А може, він просто причаївся у траві або сховався у кущах. Може, він заліз на дерево, і його не видно було серед листя. Та він міг заховатися в лісі де завгодно. Адже там живуть тисячі й тисячі мешканців, яких не­можливо побачити! Але всі вони неодмінно знаходяться в лісі.

(Ю. Дмитрієв)

- Цікава казка? А як видумаєте – про що вона? (Про те, що у світі природи все пов’язане між собою, і неможна знищувати цей зв’язок між різними групами тварин, між рослинами і тваринами т. п…)

Тож треба любити і берегти нашу природу!

Опрацювати матеріал Інтернет джерел:

https://naurok.com.ua/urok-z-temi-riznomanittya-ssavciv-hizhi-kitopodibni-primati-77163.html

https://sites.google.com/site/tvariniukraieni3221/

Перегляд Презентацій: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-gri-hizi-tvarini-90467.html

https://naurok.com.ua/prezentaciya-riznomanitnist-placentarnih-ssavciv-hizhi-lastonogi-kitopodibni-primati-50000.html

Термін виконання: до 10.12.2020.

Лишайники — це група симбіотичних організмів, що налічує понад 20 тис. видів.

Тіло лишайника — слань складається з гриба та водорості, що живуть у симбіозі як цілий організм. Воно утворене переплетеними нитками грибниці, між якими розташовані одноклітинні зелені водорості. Нитки гриба лишайника поглинають воду і розчинені в ній мінеральні речовини, а в клітинах зелених водоростей утворюються органічні речовини.

Водорость, що входить до організма лишайника, відокремлена від гриба, як правило, може існувати самостійно. Гриб окремо від водорості жити не може.

Розмножуються лишайники переважно шматочками слані, а також особливими групами клітин гриба і водорості, які у великій кількості утворюються всередині його тіла. Під тиском збільшеної маси тіло лишайника розривається, групи клітин розносяться вітром і дощовими потоками.

Різноманіття лишайників

Лишайники різноманітні за зовнішньому вигляді й забарвленню. Вони бувають рунисті, листовидні і накипні.

У смерековому лісі темному зі старих гілок до самої землі спускаються кошлаті сиві бороди лишайника-бороданя. У сухих соснових борах утворюється суцільний килим із гіллястих рожевих, сірих і білих лишайників. Вони хрумтять під ногами в суху погоду. Це кущисті лишайники. Відомий під назвою «оленячий мох» кущистий лишайник ягель широко поширений у тундрі.

На каменях поселяються накипні лишайники, схожі на застиглу коричнево-сіру піну.

Широко поширені листовидні лишайники у вигляді пластинок різного забарвлення. Вони розростаються на каменях і на корі дерев. Із таких лишайників особливо часто зустрічається на корі осик золотисто-жовта ксанторія настінна.

Значення лишайників

Лишайники дуже невибагливі. Всією поверхнею тіла вони вбирають вологу дощів, роси і туманів. Лишайники першими поселяються в найбезплідних місцях (на голих скелях, каменях, у пустелях, на дахах, на поверхні скла).

Лишайники повільно руйнують гірські породи особливими кислотами. Після відмирання, вони утворюють ґрунт, на якому можуть жити інші рослини.

Ростуть лишайники дуже повільно. Наприклад, ягель за рік виростає всього на 1-3 мм. Тривалість життя лишайників до 50-100 років.

У спеку лишайники настільки висихають, що здаються зовсім млявими і легко кришаться. Але після дощу вони оживають знову.

Практичне значення лишайників досить велике. На Півночі вони служать основним кормом для оленів узимку. З деяких видів лишайників отримують фарбу і лакмус, необхідний у хімічній промисловості. Багато видів лишайників використовують у медицині і парфумерній промисловості.

Опрацювати матеріал Інтернет джерел: https://vseosvita.ua/library/urok-biologii-dla-6-klasu-lisajniki-124898.html

https://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/biology/46574/

https://naurok.com.ua/urok-biologi-u-6-klasi-na-temu-lishayniki-121276.html

https://naurok.com.ua/urok-lishayniki-priklad-simbiotichnih-organizmiv-171539.html

https://subject.com.ua/lesson/biology/7klas/54.html

Термін виконання: до11.12.2020року

Картопляна цистоутворююча нематода - основний паразит картоплі в умовах помірного клімату. Середні втрати врожаю картоплі від ураження рослин золотистою картопляною цистоугворюючою нематодою (захворювання - глободероз) складають 30%, але за високого рівня чисельності нематод у ґрунті можлива й повна загибель рослин.

Біологія

У ґрунті зимують цисти, які містять яйця та личинки, кількість яких може коливатись в значних межах. Розвиток першої личинкової стадії відбувається в яйці. Весною, за сприятливих погодних умов та під впливом стимулюючої дії кореневих виділень рослини-живителя, з яйця відроджується інвазійна личинка другого віку, яка виходить із цисти й заселяє корені рослин. Личинки живляться, ще двічі линяють та перетворюються на дорослих особин. Дозріваюча самка спочатку округлюється, а потім роздувається підтиском яєць, які утворюються всередині її тіла. Самки проривають епідерміс і з'являються назовні кореня, при цьому переднім кінцем вони залишаються прикріпленими до кореня. Червоподібні самці мігрують у ґрунт, запліднюють самок і гинуть.

В кінці вегетаційного сезону самка також відмирає, її оболонка темнішає: спочатку вона жовкне, потім набуває золотисто-жовтого й, нарешті – темно - бурого кольору. Так утворюється циста, наповнена яйцями, життєздатність якої зберігається впродовж багатьох років. Зазвичай, золотиста глободера має одну генерацію за вегетацію, іноді за сприятливих умов - дві.

Симптоми ураження

Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває "бородатого" вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і як наслідок цього - зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб (співвідношення товарної та дрібної фракції), погіршується їхня якість - зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С.

Фітосанітарні заходи

Забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу й ґрунту із зон зараження країн поширення захворювання. Карантинне інспектування посадок картоплі (маршрутні обстеження) доцільно проводити в період масового цвітіння рослин. Для подальшого нематологічного аналізу відбирають зразки ґрунту. У разі виявлення зараження обов'язкове знищення посівів і посадок радикальним методом із негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією засобів інвентарю. Вивезення продукції рослинного походження із цієї зони проводиться за дотримання встановлених вимог (із господарств, які знаходяться під карантином, заборонено вивезення садивного матеріалу). До основних винищувальних заходів відносять також - дотримання агротехніки, використання в сівозміні культур, які не уражуються картопляними нематодами (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні вави та інші), внесення добрив, знищення бур'янів, вирощування нематодостійких сортів картоплі.

Опрацювати матеріал Інтернет джерел:

http://agrovolyn.gov.ua/sites/default/files/attachments/4_prezentacyya_nematodni_hvoroby_kartopli.pdf

http://www.fitolab.volyn.ua/informuiemo/169-steblova-nematoda-kartopli-nebezpeka-dlia-silskoho-hospodarstva

Термін виконання:17.12.2020 року

Мета заняття:

·Ознайомити гуртківців з історією одомашнення тварин;

·розширити знання учнів про свійських тварин та їх значення для людини;

·розвивати спостережливість, логічне мислення;

·виховувати дбайливе ставлення до тварин і до довкілля.

- Ми раді бачити вас у нашій природничій науковій лабораторії.

- Діти, що таке лабораторія? (Установа, що проводить науково-дослідницьку та навчальну роботу, тобто вивчають, порівнюють, аналізують, роблять заключення та висновки). Саме цим ми і будемо займатися на занятті.

Девіз творчих і винахідливих.

Видумуй, пробуй, твори!

Розум, фантазію прояви!

Активним і уважним будь

І про кмітливість не забудь!

"Синоптики повідомляють "

"Українські прикмети "

Сьогодні добре знають люди,

яка погода завтра буде,

бо теле— й радіопрогноз

підкаже — спека чи мороз.

В старі ж часи, і це знаменно, —

діди й бабусі наперед

прогнозували достеменно

погоду з безлічі прикмет:

Як місяць гострий — на непогоду,

як рівний — на ясну блакить,

щербатий — то відомо зроду,

що незабаром задощить.

Ø Який сьогодні день місяця?

Ø День неділі?

Ø Яке сьогодні число?

Ø Стан неба?

Ø Чи були зранку опади?

Ø Чи є сьогодні вітер?

Ø Надворі тепло чи холодно?

Ø Яка температура повітря?

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

- Щоб успішно пройшли наші нові дослідження, треба пригадати раніше здобуті знання.

1. 1. Фронтальна перевірка. «Мозковий штурм»

- Якою буває природа?

- Які ознаки мають живі організми?

- На які групи діляться тварини?

- Хто такі плазуни?

- Хто такі земноводні?

- Хто такі риби?

- Хто такі комахи ?

- Хто такі птахи ?

- Хто такі звірі ?

1. 2. Індивідуальна перевірку

- Як звірі піклуються про своє потомство?

- Розповідь про спостереження за звіром.

— Сьогодні на занятті ви дізнаєтеся ще більше про тварин. А про яких саме, ви мені скажете самі. Свійських тварин

Саме ці тварини будуть предметом вивчення в нашій лабораторії, а також ми дізнаємося про походженням свійських тварин від диких.

1. Вправа «Передбачення»

- Давайте зробимо припущення або, як говорять вчені, висунемо гіпотезу – звідки взялися свійські тварини.

Проблемне питання

- Кого першим приручила людина?

• Приручення – це призвичаювання диких тварин до утримання в неволі впродовж одного покоління.

• Одомашнення – це розведення приручених тварин із господарською метою впродовж багатьох поколінь.

Колись, багато тисяч років тому, всі тварини були дикими. Про те, як почалося одомашнення тварин мало відомо. Вважається, що люди кам’яного віку приручили майже всіх свійських тварин. Люди приручили тварин і зробили їх своїми помічниками і друзями. Їх не так багато. Посудіть самі. На землі проживає близько 1, 5 млн. видів тварин, а люди приручили лише декілька десятків.

Висновок. (Слайд 18)

Давно відмічено, що одомашненим тваринам властиві певні зміни, незалежно від того чи це кінь, чи собака, чи свиня. Так, зокрема для більшості одомашнених тваринам притаманно те, що:

· тіло стає менш масивним, відбувається зміна розподілу жирової тканини, зменшення м’язової маси (окрім спеціальних порід);

· зменшення різниці між самцями і самками, зменшення домінуючої ролі самця; в дорослої особини проявляються ознаки «дитячості»: схильність до послуху, грайливість, підвищена здатність до навчання;

· зростає різноманіття в забарвленні.

- Свійські тварини живуть у господарствах або вдома і приносять користь людям.

- Свійські тварини відрізняються від диких меншою пристосовуваністю до навколишнього середовища.

- Свійські тварини не можуть жити без допомоги людини.

— Свійських тварин розводять не лише вдома. Існують господарства, де їх утримують у значній кількості. Як же називаються професії людей, які працюють біля тварин?

• Пташник люди, які пасуть худобу на пасовищах

• Доярка люди, які доглядають за бджолами

• Телятник люди, які дресерують собак

• Бджоляр люди, які збирають молоко

• Пастух люди, які працюють на птахофабриках

• Кінолог люди, які вирощують дитинчат корів

— Як одним словом можна назвати людей, які вирощують свійських тварин? (Тваринники)

— Який лікар їм допомагає? (Ветеринар)

- У різних літературних жанрах розповідається про тварин . Пригадайте, які твори про тварин ми читали? (казки, оповідання, вірші, легенди, загадки, скоромовки). Які ви пам’ятаєте?

- Поясніть прислів’я.

Корова у дворі — їжа на столі.

Корова сама молока в дійницю не наллє.

Любиш поганяти — люби й коня годувати.

- Як називається жанр живопису, у якому зображують тварин? (анімалістичний)

- Кого з художників ви знаєте?

- Запрошуємо на виставку наших художників. (Слайд-шоу)

- Хто із вас зобразив свійських тварин?

- Як називається такий спосіб малювання?

Цікаве про тварин

·Вчені довели, що собаки бачать у кольорі, хоча їхній зір і не настільки яскравий як у людини.

·Коти можуть видавати близько 100 різних звуків. Для порівняння - собаки лише близько 10.

·Якщо кішка біля Вас, і її хвіст тремтить - це найбільше відчуття любові, яке вона може виразити.

· Кішка за своє життя може мати більше 100 кошенят.

· У висоту кролик може стрибнути аж на 1 метр.

· Зуби кролика ніколи не перестають рости. Вони стираються, коли він гризе їжу.

·Зір кроликів охоплює 360 градусів, вони бачать все спереду і ззаду.

1. Гра «Продовж твердження»

- Тварини бувають...

- Усі свійські тварини пішли від...

- Свійські тварини відрізняються від диких тим, що...

- Людина приручила тварин для того, щоб мати...

- У тваринництві працюють...

- Чи підтвердилось ваше припущення (гіпотеза)?

- Людина є господарем природи, але вона повинна бути бережливим господарем. Пам’ятайте, ми відповідаємо за тих, кого приручили!

Опрацювати матеріал Інтернет джерел: https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-z-prirodoznavstva-dlya-3-klasu-na-temu-sviyski-tvarini-pohodzhennya-sviyskih-tvarin-vid-dikih-44067.html.

http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-799B21D5BD775/list-B65BB05F26.

Перегляд презентацій:

https://www.youtube.com/watch?v=yEdSHoyfWn8

https://www.youtube.com/watch?v=Oh5UUwtVq_s

Термін виконання: 18.12.2020

Мета: Ознайомлення з основними представниками паразитоїдів, їх способом життя та значенням їх у природі.

Паразитоїд — організм, який проводить значну частину свого життя (у личинковій стадії), мешкаючи на або усередині свого єдиного хазяїна, якого він поступово вбиває в процесі поїдання. Таким чином, вони подібні до звичайних паразитів (але паразити не вбивають хазяїна), за винятком певних видів, що живляться носіями (хазяями). Дорослі стадії паразитоїдів (імаго) — це вільноживучі організми.

Термін паразитоїд був придуманий в 1913 р. німецьким письменником О. М. Рейтером (Reuter, 1913)^[1] і адаптований в англомовному варіанті американським мірмекологом Уільямом Уілером (Wheeler).

Понад 50% паразитоїдів належать до ряду Перетинчастокрилих. Найважливіші паразитоїди в межах цієї великої групи — це наїзники і деякі оси паралізуючі жертву. Є паразитоїди і серед Близько 10% усіх комах є паразитоїдами.

Наїзники.

Ці представники перетинчастокрилих комах у переважній більшості є паразитоїдами інших тварин, здебільшого, інших членистоногих. Багато видів цих комах, такі як браконіди і трихограми, корисні для людей, оскільки регулюють чисельність сільськогосподарських шкідників.

Трихограми (наїзники-яйцеїди) — мініатюрні комахи, що харчуються нектаром. Вони "борються" зі шкідниками на стадії личинок, які паразитують у яйцях інших комах, найчастіше лусці — та рівнокрилих (капустяної білянки, яблуневої плодожерки, лугового і кукурудзяного метелика, озимої і капустяної совки, аґрусового трача та ін), поступово вбиваючи їх, виїдаючи зсередини. Після закінчення розвитку лялечки з яйця господаря вилітають дорослі особини трихограм.

Цих комах можна використовувати для боротьби з більш ніж 70 видами городніх шкідників! Масове розмноження трихограм поставлене на промислову основу, і ви можете купити цих маленьких помічників у спеціалізованих лабораторіях. А те, що допомога буде цінною, не сумнівайтеся — одна випущена на ділянку самка трихограми може пошкодити до 1000 яєць комах-шкідників.

На маленьких ділянках купують наїзників із розрахунку 1 комаха на 10 рослин. Для більш великих ділянок розрахунок буде таким — дорослих трихограм випускають приблизно у 10-15 точках на 25 сотках посадок. Під час боротьби з капустяною і озимою совками до 10-15 тис. особин трихограми випускають на 25 соток у два етапи у період відкладання комахами-шкідниками яєць.

У англомовній літературі і російськомовних кальках багатьох наїзників досі називають паразитичними (паразитарними) осами.

Браконіди — більш великі наїзники. Залежно від свого виду, вони паразитують на різних шкідливих жуках, попелицях, клопах, мухах, метеликах — як садово-городніх шкідниках, так і тих, які псують запаси зерна або сухофруктів у сховищах.

Тахінові мухи, гусенникові, тахініди (Tachinidae) — численна група комах з підряду коротковусих двокрилих, поширених повсюдно. Включає 8547 відомих видів. Личинки більшості видів — внутрішні паразитоїди комах.

Тахіни — природні вороги багатьох комах, що регулюють чисельність останніх, чим приносять значну користь. Деякі види успішно акліматизовано в різних країнах для боротьби з колорадським і японським жуками, непарним шовкопрядом та іншими шкідниками.

Мухи-дзижчалки

Серед двокрилих мало знайдеться інших груп, представники яких могли б зрівнятися за швидкістю і спритністю польоту з мухами з родини Дзижчалки. Зовнішність більшості з них своєрідна: коротке кремезне тіло завдовжки від 0,8 до 30 мм, укрите довгими густими волосками, крила, у спокої направлені в боки і назад, нагадуючи положення крил у швидкісних літаків, і, нарешті, голкоподібний хоботок, який у деяких видів не поступається довжині тіла.

Хоботок – чудове пристосування для висмоктування нектару з квіток з глибоким віночком, які недоступні для багатьох комах. З вражаючою спритністю мухи буквально висять у повітрі над квітами, занурюючи в цей час хоботок у нектарники, і, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар.

Личинки дзижчалок – паразитоїди інших комах, передусім бджіл, саранових, метеликів. Саме у зв’язку з паразитизмом історія їхнього личинкового розвитку набагато складніша, ніж у інших двокрилих.

Кожна муха-дзижчалка за літо робить 2-3 яйцекладки. І, відповідно, 2-3 покоління личинок спільними зусиллями поїдають за літо не менше 18 000 попелиць. І це тільки личинки однієї мухи.

Бура трихограма використовується для боротьби з шкідниками польових культур.

Забарвлення її тіла змінюється від світло-бурого до чорного. Довжина яйцеклада дорівнює третині довжини її тіла.

Бура трихограма представлена великою кількістю географічних форм, поширених як у посушливих, так і у вологих районах.

Вона зустрічається на посівах цукрових буряків, капусті, конюшині, кукурудзі тощо. Живе в організмі озимої і капустяної совки. Однак вона може розмножуватися і на інших видах комах — гороховій, городній, бавовниковій, конюшиновій, люцерновій совках на кукурудзяному метелику, ріпаковому білані, капустяній молі гороховій плодожерці тощо.

На луках Європи трапляється дрібна оса-їздець Лептопіліна Бовларда яка є типовим паразитоїдом, оскільки її личинки розвиваються у тілах личинок дрібних мух-дрозофіл (Drosophila melanogaster Meigen, 1830). Оса знаходить свою жертву і відкладає у неї яйце, з якого виходить личинка. Вона починає їсти жертву із середини – спершу жирові тканини, а потім і життєво важливі органи. Жертва – личинка мухи, – заляльковується, після чого майбутня оса її вбиває, готуючись перетворитись на дорослу комаху…

У Лептопіліни Бовларда є правило: одна жертва – одне яйце. І якщо личинка Дрозофіли уже заражена паразитоїдом, то оса-їздець ніколи не відкладає у неї інше яйце, а відшукує незаражену, скільки дві оси у одній жертві вижити не здатні – вони або загинуть обидві, або сильніша обов’язково вб’є слабшу. Проте, у цій боротьбі одна із личинок паразитоїда втратить час і не розвинеться у повноцінну дорослу особину.

Така поведінка властива для здорових ос-їздців.

Хто тут зайвий? Чому? (Дидактична гра «Четвертий зайвий» (комар, муха, сонечко, білка)

Як дізнатися, що ця комаха?

Відповідь________________________________________________________

Які пристосування для виживання мають комахи?

Відповідь_______________________________________________________

Чим харчуються комахи?

Відповідь_______________________________________________________

Приведіть приклади комах рослиноїдних, хижих, паразитоїдів.

Відповідь_______________________________________________________

Які комахи їдять самі себе?______________________________________

Що трапиться з бджолою після того, як вона вжалить?

Відповідь________________________________________________________

Загадка: Ніс довгий, голос тонкий. Хто його вб'є, той свою кров проллє______________________________________________________________

Що буде, якщо зникнуть комахи?

Відповідь________________________________________________________

Висновок: Люди повинні оберігати комах.

А ви постарайтеся дізнатися про них якомога більше не тільки з книг, але із власних спостережень, але для цього треба виконувати правила:

-Не чіпайте комах руками.

-Не робіть різких рухів, щоб не злякати комах.

-підходьте до комахи так, щоб на неї не впала Ваша тінь.

Самостійна робота:

Опрацювати Інтернет джерела:

https://uk.strephonsays.com/difference-between-parasites-and-parasitoids

Мета: Ознайомлення з різними видами симбіотичних відносин.

Хід заняття

Коменсалізмом в біології називають співіснування двох різних тварин, корисне для одної з них (її звуть коменсалом) і байдуже для іншої (хазяїна). Втім, крім власне коменсалізму є й інші форми співпраці живих організмів: симбіоз (корисні для двох сторін) і паразитизм (корисні для однієї сторони, і шкідливі для іншої). Хоча, зрозуміло, відмінності між цими поняттями можуть бути вельми розмитими. Наприклад, ті ж бактерії, які знаходяться в нашому людському організмі, в одному випадку вони можуть бути абсолютно нешкідливими, тоді це буде чистої води коменсалізм. А в іншому випадку, вони ж, ці бактерії, як наприклад, кишкова паличка можуть стати джерелом тієї чи іншої хвороби і тоді вже йтиметься про паразитизм.

З іншого боку, багато бактерій, що знаходяться в нашому організмі, і які раніше розглядалися як компенсанти, тепер визнані корисними симбіонтами.

Форми коменсалізму

Квартиранство (або сінокійя) – сама назва вказує суть даної форми, тварина коменсал використовує іншу тварину (господаря) як свою квартиру, будинок, притулок.

Нахлібництво (або епокійя) – не сама втішна назва для коменсала, при ньому останній практично прикріплюється до тіла господаря. Прикладом може служити риба прилипала, яка за допомогою спеціального плавця-присоски прикріплюється до тіла акул або китів, пересуваючись з їх допомогою і харчуючись залишками їх їжі.

Ентокійя – вид коменсалізму, при яких одні організми просто живуть в інших, найяскравішим прикладом тут є різні мікроорганізми, які живуть в тілах, як людей, так тварин.

Приклади коменсалізму

Прикладів коменсалізму можна привести безліч. Наведемо найцікавіші:

Серед щупалець медузи ціаном живуть маленькі рибки тріски і пікші.

Водорості, лишайники і мохи прикріплюються до кори дерев. Вони харчуються відмираючою корою дерева господаря, при цьому самому дереву не приносячи ніякої шкоди (користі, втім, теж). Це, мабуть, найяскравіший приклад прояву коменсалізму рослин.

У порожнині голотурії «морського огірка» мешкають різні дрібні види тварин.

Прісноводна риба гольчак відкладає свої ікринки в порожнину двостулкового молюска беззубки.

Наприклад, риби-прилипали прикріплюються до великих риб, морських черепах і китів, при цьому використовуючи їх не тільки як транспортний засіб для пересування на великі відстані, але і харчуючись залишками їх їжі.

Деякі дрібні коралові рибки знаходять собі притулок між пекучими щупальцями актинії. Тіло рибок покрито захисним слизом, який оберігає їх від небезпечних дотиків, тому вони можуть спокійно ховатися в цьому надійному притулок і харчуватися залишками їжі хазяїна. Аналогічно ховаються під «куполом» медуз мальки ставриди.

Деякі птиці в саванах Африки знаходять собі корм на шкурах бегемотів, носорогів, буйволів, спокійно розгулюючи по їх спинах і скльовуючи настирливих комах.

Орхідеї – яскравий приклад коменсалізму. Вони відносяться до групи рослин, які називаються епіфітами, тобто вони не мають зв’язку з ґрунтом. Вони прикріплюються до стовбурів або гілок дерев, а поживні речовини вловлюють прямо з повітря. Ростуть епіфіти дуже повільно, і буває, що витонченій квітки стільки ж років, скільки могутньому дереву, на якому епіфіт живе. Крім орхідей до епіфітів відносяться деякі папороті і кактуси.

Мутуалізм — це такі взаємовідносини, коли види приносять один одному певну користь тільки в присутності один одного. Приклади:

бобові рослини й азотофіксуючі бактерії;

дерева й гриби;

лишайники (водорості + гриби);

терміти й найпростіші у їх шлунку;

орхідеї й комахоїдні птахи;

запилення квіток комахами, птахами, кажанами;

хижі мурашки й мірмекохорні рослини (мімози, акації);

людина й культурні рослини;

кишкові симбіонти, які беруть участь у переробці грубих рослинних кормів, що виявлені в багатьох тварин (жуйні, гризуни, жуки-точильники).

Найтісніша форма мутуалізму — коли один організм живе всередині іншого. Вражаючим прикладом цього служить система органів травлення корів та інших жуйних тварин. Корови, як і люди, не здатні перетравити целюлозу — речовину, яка у великій кількості міститься в рослинах. Але у жуйних тварин є особливий орган — рубець. Він являє собою порожнину, в якій живе безліч мікробів. Рослинна їжа, після того як тварина її прожувала, потрапляє в рубець, й там ці мікроби руйнують целюлозу. Тварина може відригнути і знову прожувати частково розщеплену їжу — саме цим і займаються корови, коли пережовують свою жуйку. Рубець корови — це замкнута мікроекосистема, утворена безліччю різних мікроорганізмів, завдання яких полягає у перетравленні целюлози для свого господаря. Аналогічно коренева система вищих рослин утворена переплетенням кореневої тканини і грибних ниток, так що гриби постачають рослинам мінеральні речовини.

Яскравим прикладом подібного явища в живій природі є своєрідне співробітництво між актинией і рибою-клоуном. Відбувається це таким чином. Клоун підпливає до актинії і дає їй себе вжалити, щоб можна було з'ясувати склад слизу, яким вона покрита (слиз не дає їй саму себе жалити). Потім риба відтворює склад слизу.

А після - безболісно для свого здоров'я ховається від ворогів, які ризикують бути ужалений, серед щупалець морської тварини (актинія, згідно з класифікацією, належить тваринному світу, а не до рослин). Риба-клоун, в свою чергу, піклується про актинії, в якій живе: забирає залишки їжі і займається вентиляцією. І ніколи далеко не відпливає від співмешканця. Так здійснюється міжвидової мутуалізмом.

Приклади тварин, які підпадають під це явище (коли один вид організмів живе в іншому) - жуйні. Подібне ми можемо спостерігати у всіх жуйних. Корова, як відомо, деякі продукти не може перетравлювати сама. До таких сполук відноситься і целюлоза. А в рослинах, споживаних коровою, її достатню кількість. На цей випадок у жуйних корів є спеціальний орган, званий рубцем (частина шлунково-кишкового тракту). Це порожнину, де живуть мільйони мікроорганізмів. Вони-то і допомагають корові перетравлювати целюлозу. Причому жуйну, якщо їжа не до кінця переварилася, може знову відригувати її, щоб вона знову потрапляла в рубець, де її обробляють мікроби. Так може тривати по кілька разів, поки їжа остаточно не буде переварена. Рубець корови (або іншого жуйного) - замкнута екосистема в мініатюрі, де існує безліч мікроорганізмів, завдання яких полягає в сприянні травленню. А велике рогату тварину дає їм натомість місце для життя і їжу. В цьому і полягає мутуалізмом.

Приклади цього явища - союзи, укладені між вищими рослинами і грибами. Коренева система цих представників флори утворюється за допомогою грибних ниток плюс власної кореневої тканини, іноді приводячи до зрощення тканин. Гриби постачають рослині мінерали, необхідні для його харчування, а рослина забезпечує місце для проживання та харчування грибам (опале листя, перегній та інше).

Квартира́нтство — це співжиття двох видів за якого особини одного використовують інший (тіло особин або їхнє житло) для проживання і при цьому не приносять господарю ні користі, ні шкоди. Квартиранство є різновидом коменсалізму, що базується тільки на просторових, але не трофічних зв'язках^[1].

Квартиранство поділяють на кілька типів:

Синойкія — тип співжиття, за якого один вид проживає у житлі, наприклад норі, гнізді, мурашнику, іншого.

Епіойкія — взаємодія при якій квартирант живе на поверхні тіла господаря, наприклад тварини, що гніздяться на деревах, вусоногі раки, що поселяються на китах та акулах.

Ендойкія — квартиранство всередині тіла господаря, наприклад у кишківнику коней може проживати нематода, що живиться інфузоріями

Опрацювати: Інтернет джерела

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-prikladi-komensalizmu-v-tvarinnomu-sviti-95784.html

https://osvita.ua/vnz/reports/biolog/26142/

Екологічна вікторина

Цього птаха називають лісовим лікарем», він лікує дерева, витягуючи шкідливих комах з-під кори?

Складіть кластер «Причини створення заповідників».

Чи росте дерево взимку? Чому?

Назвіть тварин, які взимку сплять?

Яка тварина може прожити без води 45 днів?

Хто змінює шубку 2 рази на рік?

Скільки заповідників існує у Казахстані?

Назвіть професію людини, охороняє і оберігає заповідники?

Що таке Червона книга?

Що таке екологічний кодекс?

Я маю дуже багато іграшок, виготовлених з неї.

Вона буває різнокольоровою і її дуже легко зламати.

Предмети, виготовлені з неї, легкі.

Якщо її підпалити, то з'я­виться багато чорного диму, який має неприємний запах________________________________________________________________

Його винайшли китайці.

У нас його виготовляють з дерева.

Він легко горить.

На ньому звичайно малю­ють чи пишуть.______________________________

Його виробляють з піску.

Найчастіше воно прозоре.

Коли падає, розбивається.

Якщо його кинути у лісі, воно може викликати пожежу._________________

Це те, без чого ми вже не зможемо прожити.

Цим ми користуємося кож­ного дня.

Коли це потрапляє у воду, утворюється багато піни.

За допомогою цього все стає чистіше.________________________________

Все лихе у серці людини мало б, здається, зникнути в спілкуванні з природою - цим безпосереднім джерелом краси і добра.

Мета. Поглибити знання про природу та її багатства, сприяти вихованню у здобувачів освіти любові до природи, готовності берегти і примножувати її багатства, показати взаємозв’язок природи з людиною

Епіграф. Люби землю свою, яку дав тобі Господь.

Хід заняття

1. Природа, людина, Батьківщина.

2. Попіл Чорнобиля стукає в людське серце.

3. «Любіть, шануйте, бережіть природу - вічне джерело нашого життя і нашої твердості» (М. Рильський).

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів - усе це дорога серцю, ні з чим незрівнянна краса рідної землі.

Природа і Вітчизна - невіддільні. У кожного з нас залишився у серці добрий куточок, де минуло дитинство: зелена левада, луки з пахучою скошеною травою, сонячний сосновий бір або тінявий гай з суничними галявинами, широке поле, де так легко й солодко дихати, стежина, обабіч якої ростуть волошки і маки, і по якій, здається, не ідеш, а летиш, неначе птах.

Безмежно з дитинства кохаю

Красу свого рідного краю -

Дніпра голубінь неозору,

Сосну в надвечір'ї прозорім,

І місяць у хмарках сріблистих,

І свіжість весняного листя,

І синій промінчик волошок

В пшеничному морі колосся.

Учениця.У ліс завітаю я знову

На тиху сердечну розмову,

Де пахне достигла суниця

І сонцем пропалена глиця!

Я чую зозулі кування.

Берізок тремтливих зітхання,

Тонкі білозорі сестриці

Сплели свої віти в косиці.

Земля дідів і прадідів наших, наша Батьківщина. На ній жили і виросли наші батьки, на ній зробили свої перші кроки і ми. На ній зростають нові покоління людей. Люди на цих землях жили споконвіку. Але в часи наших дідів і прадідів не виникало серйозних екологічних проблем. (Словник. Екологія - від грецького - оселя, середовище, - наука про зв'язок організмів із середовищем. Екологічна проблема - забруднення навколишнього середовища).

Люди жили з природою, не відділяли себе від неї. Вони брали від природи її дари і розуміли, що краще і розумніше вони ставитимуться до неї, то краще буде і їм. Людина - часточка природи, плоть її плоті. Не вінець, не перетворювач і не володар! А часточка. Це предковічне. Але чому ж так гостро нині постала проблема екології? Чому так часто ми стаємо свідками необдуманого втручання людини у внутрішній світ природи?

Мабуть, тому, що насамперед дбаємо про результати роботи, а не про наслідки нашого втручання в природне середовище. Незнання навколишнього світу, його особливостей призводить до великих екологічних катастроф.

Страшним лихом для українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року). Це сотні жертв, сотні й тисячі хворих та калік, радіаційний фон у деяких місцях перевищував допустимі норми. Забрудненими були всі райони, куди тільки не сягнула чорна хмара чорнобильського лиха. Це і Україна, і Білорусія, і Росія.

Атомні станції дуже шкідливі та небезпечні об'єкти. Вони забирають природну воду для охолодження, а з часом міліють ріки й озера, знижується рівень ґрунтових вод. Тому людям, які займають керівні посади, слід розсудливо підходити до того, де саме споруджувати такі станції, а також інші фабрики, заводи. Потрібно постійно жити в єдності з природою, а не бути тільки її міщанським споживачем.

Взаємозв’язок людини з природою

Колись люди вірили в богів - покровителів усього живого на землі. Такою покровителькою рослин була Флора, а покровителькою тварин богиня Фауна. Тому рослинний світ називають флорою, а тваринний - фауною.

Легенда. Були у матері Природи дві донечки такої вроди: хто їх побачив хоч на мить - не міг забути й розлюбить. Голубооку звали Флора. У неї очі, наче зорі, завжди замріяна, тендітна, ласкава, ніжна та привітна. А Фауна швидка, як вітер, могла й за птахами летіти, і за оленями стрибати та з білочками пустувати. Обидві світ живий любили, відтак його боготворили. То ж вирішила мудра мати в придане їм дарунки дати: мрійливій Флорі світ рослинний, а жвавій Фауні - тваринний, щоб берегли і доглядали, від всього злого захищали. Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

Людина — частина природи. Життя людини, як і життя інших організмів, залежить від умов природи — достатньої кількості їжі, повітря, води. Людина мешкає в оточенні тіл природи. Рослини і тварини забезпечують її продуктами харчування.

Неоднакова кількість сонячного світла і тепла в різних куточках земної кулі позначилась на розселенні людей. Так, у районах полюсів, де панують низькі температури і крига, немає умов для росту і розвитку рослин та тварин, проживання людей. Поблизу екватора, де земна поверхня отримує найбільшу кількість тепла і вологи, ніколи не буває зими і пишно розвивається рослинність. Проте й такі умови несприятливі для життя людей. Скупчення населення спостерігається на рівнинних територіях з помірною кількістю тепла і вологи. Там найбільш комфортні умови для життя людини.

У давні часи людина повністю залежала від природи. У природі вона знаходила рослини для харчування, м’ясо добувала, полюючи на звірів і птахів, ловила рибу. Згодом людина окультурила різні рослини, тобто навчилася вирощувати їх на спеціально відведених і оброблених ділянках землі. Нині людина розводить різноманітних свійських тварин, тому постійно має м’ясо, молоко, яйця для свого харчування.

Природа забезпечує людину водою. І хоча води на Землі багато, проте прісної, придатної для пиття і господарських потреб, зовсім мало. Натомість використання води стрімко зростає. Підраховано, що за останні 40 років воно зросло втричі. Найбільше прісної води йде на зрошення полів і потреби промислових підприємств. На особисті потреби людина використовує її значно менше. Якщо використання води збільшуватиметься й надалі, то багато країн світу скоро відчуватимуть її нестачу.

Ви вже знаєте, що для існування людини необхідне повітря, а точніше — наявний у ньому кисень. Його постачають природі зелені рослини. Без повітря людина не проживе і декількох хвилин.

Отже, людина є частиною природи, і її існування залежить від впливу природних чинників.

Людина — частина живої природи, вона мешкає у природному середовищі, бере з нього необхідні для життя їжу, воду, повітря. Людина і природа — одне ціле.

Зміни в природі, спричинені діяльністю людини. У часи, коли людина повністю залежала від природи, вона брала від неї стільки, скільки їй потрібно було для прожиття. З розвитком господарства відбулося багато змін, які позначилися на природному середовищі. На великих територіях було вирубано ліси, осушено болота, спричинено опустелювання земель. Великі площі зайняли міста з промисловими підприємствами, у різних напрямках пролягли шляхи з асфальту та бетону, потужні машини порушують земну поверхню, видобуваючи корисні копалини. Для своїх потреб люди виплавляють метали, виготовляють різноманітні побутові прилади, будівельні матеріали, пластмаси, тканини, продукти харчування.

Усе це потребує величезних витрат природної сировини, води та повітря. Натомість у довкілля потрапляє велика кількість шкідливих для живої і неживої природи речовин.

Створюючи кращі умови існування для себе, людина мимоволі погіршує склад води, повітря, знищує рослини і тварин.

Активна діяльність людини погіршує склад повітря. Водночас рослин стає менше, і вони не встигають утворювати кисень. Ще 6 тис. років тому ліси вкривали великі площі на Землі. Нині ж площі скоротились у кілька разів

Внаслідок такої діяльності людини в повітрі зростає вміст вуглекислого газу, водяної пари та інших речовин. Вони більше затримують відбите від земної поверхні сонячне тепло. Від цього на нашій планеті стає тепліше. Так, за останні 100 років середньорічна температура на Землі підвищилася на півградуса. Для окремого міста чи села таке потепління непомітне. Але для всієї планети загалом наслідки відчутні: почала танути багаторічна крига в полярних районах та горах. Внаслідок цього підвищується рівень води в морях та океанах. Вода наступає на суходіл, затоплюючи знижені території.

Людина має відповідально ставитися до перетворення природи на середовище свого існування. Безвідповідальне втручання в природу нікому не приносить користі.

Скарбничка знань

Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу здебільшого виявляється небажаним для окремих видів організмів. Простежимо це на прикладі найбільшого птаха України дрохви. Дрохва — степовий птах масою 10-15 кг. До 1975 р. дрохва гніздилася у 18 областях України, а з 1985 — лише в 7. Зараз в Україні нараховується близько 1000 особин. У Харківській області є розплідник дрохв, у якому мешкає близько 130 птахів. Так людина прагне збільшити чисельність цього виду птахів.

Чи всі люди бережуть природні багатства?

Що потрібно зробити для того, щоб люди не нищили природу?

В кого з вас у садочку є годівниці? А в кого у теплу пору гостюють лелеки?

Чи доводилося вам коли-небудь допомагати пернатим друзям? Якою була ваша допомога?

А як розумієте вислів: «Природа - це казка, яку треба читати серцем»?

І, звичайно, все це потребує воістину героїчної праці. А перш за все - доброго серця, невтомних рук та розуміння того, що без щоденної праці для збереження природи нам просто не вижити:

А що конкретно можемо зробити ми?

Чи буде вважатися культурною людиною, яка не любить і не береже природу?

Так, ми з вами повинні щоденно показувати приклад дбайливого ставлення до природи, займатися озелененням класу, не засмічувати і очищати наш потічок, дбати про благоустрій, слідкувати за мурашниками, не руйнувати пташині гнізда, вчасно зупинити того, хто нищить природу.

Треба серцем сприйняти довколишню красу і оберігати її, дбати, щоб ніколи не змовкав хор травневого ранку, вічно шуміли над нами крислаті дуби, ніжним рожевим квітом веселилися яблуні, співали чарівні пісні солов'ї, бо Природа - це казка, яку можна прочитати лише серцем!

Мета: Ознайомлення з основними представниками хижих комах та їх значенням у природі і житті людини.

Природа – унікальний організм. Важко уявити більш тонко організовану систему. Незважаючи на нескінченна різноманітність форм і видів організмів, наповнюють її, скрізь панує взаємодія і порядок. За кількість видів, які наповнюють флору і фауну, відповідають хижаки. Їх можна знайти в будь-якому співтоваристві, навіть у самих маленьких істот – комах.

Хто вони – хижаки?

За визначенням біологів, це живі організми, які живуть за рахунок поїдання інших особин, які менше і слабше їх. Вони можуть з'їдати повністю свою жертву або тільки частина її. Це активні хижаки або паразити в більш великому організмі. Всім їм потрібна білкова їжа на всіх стадіях життя. Комахи-хижаки - дуже різноманітна група. Вони сильно відрізняються між собою і належать до різних класів, але можна легко назвати, які комахи за типом живлення – хижаки.

Відмінні риси комахи-хижака

Виділяють ряд особливостей для характеристики, щоб виявити, які комахи є хижаками:

це організми, що поїдають кілька видів істот;

швидко пересуваються в пошуках їжі і видобутку як дорослі особини, так і личинки;

можуть бути паразитами більш великих організмів, але в кінцевому підсумку приводять господаря до загибелі;

виявляють якості хижака на всіх етапах дозрівання. Не варто думати, що це страшні, жахливі істоти. Більшість цих комах безпечні для людини. Багато з них викликають почуття розчулення.

виявляють якості хижака на всіх етапах дозрівання. Не варто думати, що це страшні, жахливі істоти. Більшість цих комах безпечні для людини. Багато з них викликають почуття розчулення.

Користь комах-хижаків

У цій великій групі м'ясоїдних істот виділяються корисні для сільського господарства хижаки-комахи. Приклади цих організмів є в будь-якому довіднику садівника. Сюди відносяться божа корівка, акарофаги, антокориа, павуки, мурахи. Комахи-хижаки спеціально розводяться на земельній ділянці або в лабораторіях. Вони вбивають шкідників корисних злакових, бобових і зелених культур. Їх корисні якості для садівників-городників визначаються тим, чим харчуються хижі комахи.

У дикій природі вони контролюють чисельність рослиноїдних родичів. Поїдаючи в першу чергу хворих і ослаблених індивідуумів, комахи-хижаки підганяють природний відбір. Не дають хворобі всередині співтовариства розвинутися до масштабів епідемії. Значну користь приносять комахи-хижаки. Список цих м'ясоїдних досить різноманітний по класах і характеристиками.

Божа корівка

Наймиліше створіння виявляється ненажерливим хижаком. Підбираючи його на лузі, на дереві або стежці, багато хто не підозрюють, що їсть корівка. Основний раціон – тля. У добу маленький жучок поїдає більше ста штук цих шкідників сільськогосподарських полів і городів. Личинці сонечка необхідно до двох тисяч цих комах. Божа корівка приносить користь аграріям і регулює чисельність попелиці. Зимувати це комаха залишається в опалому листі, корі дерев, скошеної траві. Для залучення сонечка на свою ділянку треба посадити ячмінь або люцерну. Можна купити цих комах в спеціалізованих магазинах для швидкої потужної боротьби з попелицею.

Жужелиця садова

Дуже швидкий хижак. Досить великий жук з бронзовим відливом. Не літає, але швидко бігає. Любить легкі некислі ґрунти, суху траву і перегнивше листя. Личинка жужелиці також відрізняється великою швидкістю пересування. Відмінний помічник садівникам. Знищує личинки, гусениці, равликів і слимаків. Веде переважно нічний спосіб життя. Живе у верхньому шарі ґрунту під старими опалим листям і травою. Дуже активний в пошуках їжі. За літо здатний з'їсти до чотирьохсот гусениць, а личинка жука ще більш ненажерлива. Досвідчені садівники-городники знають, яку користь приносять сонечка і жужелиці на їх ділянці. Завдяки їм скорочується в рази застосування хімії для знищення шкідників, а це величезний плюс для здоров'я людини.

Хлібна жужелиця

Якщо садового жука необхідно всіляко підтримувати на городі і полях, то хлібного побратима треба категорично знищувати. Він живиться корисними для людини злаковими культурами. Поїдає в момент становлення колоса пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу. Личинки хлібної жужелиці харчується корінням злаку. Рослина неминуче гине.

Златоглазка звичайна

Відноситься до класу сітчатокрилих комах. Має великі крила з зеленим відтінком.

Вживає те ж, що їсть корівка. Любить солодкі виділення попелиць. Личинка златоглазки поїдає саму тлю в дуже великих кількостях. За добу знищує до ста штук особин попелиці. Златоглазка звичайна принесе величезну користь городу. Крім попелиці вона чудово справляється з путинним кліщем, листовійкою, морквяної, цибулевої і капустяної мухою, гусеницями і щитівками. Для збереження чисельності златоглазки на ділянці застосовують спеціальні будиночки з приманкою для цих комах, піклуються про надання місця для зимівлі і розводять ранньоквітучі рослини для харчування після зимової сплячки.

Бабка

Хоч раз в життя, але кожна людина роздивлявся це комаха. Особливо приваблюють красиві переливаються крила і маска на голові. Коли бачиш потужну висувну щелепу, не виникає питання: бабка – хижа комаха чи ні?

Це швидкий летючий хижак. Живе поблизу водойм. Веде переважно одиночний спосіб життя. Живиться комарами, дрібними мухами і жучками. Переслідуючи жертву, здатна розганятися до вісімдесяти кілометрів на годину. Чіпкими лапками хапає жертву на льоту і розправляється з нею з допомогою потужної щелепи. Бабки відрізняються формою крил, розташуванням літального апарату і довжиною тіла, але у всіх личинка веде тривалий водяний спосіб життя. Деякі види в цій стадії проводять більше п'яти років. Личинка бабки – хижа комаха водойм. Малорухливе, але дуже ненажерливе. Живиться личинками комарів, жуками і мальками. Сама довгокрила красуня піддається нападам риб, птахів і великих комах. Тому чисельність бабок не так вже велика.

Богомол

Комаха красивого зеленого, коричневого або жовтого відтінку з цікавою позою передніх лапок. Вони підняті догори, як у молитві. Звідси і назва комахи. Підняті догори лапки богомола означають загрозу всім, хто хоче на нього напасти. Цей жест показує, що краще не підходити. Також підняті догори лапки означають, що богомол полює. На зовнішній стороні кінцівок розташовані гострі, як леза, шипи для ураження жертви. Допомагають полювати богомолам гострий зір і можливість повертати голову на 180 градусів. Вони завжди бачать, де що відбувається. Поїдаючи жертву, богомол не розслабляється, щоб самому не стати обідом. Рухи його повільні і неквапливі.

Для людини богомоли безпечні, хоча і досягають 15 см в довжину. Харчовий раціон його складають дрібні гризуни, пташки, бджоли, ящірки, невеликі змії, жаби і різні комахи. Часто богомоли поїдають родичів, якщо не вистачає іншої їжі. Після спарювання самка відкушує голову самця, щоб втамувати свій голод. Богомоли підступні, нещадні і ненажерливі хижаки. Личинка здатна за день з'їсти до 5-7 особин попелиці. Дорослий богомол завжди голодний. За добу з'їдає 7-8 середніх жуків.

Коник зелений

Зелений коник, що живе в нашій смузі, всеїдний. Живе і полює в густій траві. Його личинка - теж хижак. Коники легко справляються з видобутком. Потужним укусом в потилицю вбивають жертву набагато більше за себе. Поїдають тлю, кладки інших комах, гусениць, представників саранових. Якщо не вистачає білкової їжі, переходять на вегетаріанство.

Оса

Цих комах налічують понад 100 тисяч видів. Вони схожі за будовою, але розрізняються способом організації життя.

Є одинаки, громадські колонії і паразити. Вони відрізняються від бджіл. Оси – великі комахи з добре розвиненим щелепним апаратом і багаторазовим жалом. Вкусить один раз, оса не загине. Це є відповіддю на питання: "Оса - хижа комаха чи ні?" У раціон дорослої особини і личинки входять дрібні жучки, гусениці і павуки. Оса впорскує в тіло жертви отрута, що паралізує майбутню їжу. Потім приносить її в свій будиночок. Оси-паразити використовують паралізоване тіло жертви для кладки яєць, щоб молодняку було чим харчуватися. Паралізована особина довго не вмирає і зберігає свіжість. Оси приносять користь садівникам. Вони вбивають багато гусениць, павуків, кліщів, шкідливих черв'яків. Сусідство з осами не всім приємно. Серед них зустрічаються гіганти – це шершні. Великі, з гучним дзижчанням, що живуть колоніями, вони стають малоприємними сусідами, якщо поселяються під дахом будинку, карниза або горища. На людину оси не нападають просто так. Якщо вони відчувають загрозу, тоді все військо колонії готове завдати попереджуючого удару.

Клоп

Не всі клопи - хижаки. Серед них є рослиноїдні види й особини зі змішаним харчуванням. Найяскравішими представниками м'ясоїдних кліщів є антокорис, ориус і редувиида. Вони на всіх стадіях життя активно живляться попелицями, трипсами, білокрилка, павутинними кліщами і павуками, яйцями метеликів і жуків. Клопи родиуси харчуються яйцями, личинками і дорослими особинами колорадського жука. Макролофуси знищують парникового шкідника – білокрилку. Їх активно застосовують в сільському господарстві для боротьби з шкідниками. Але клопам потрібно багато їжі. Знищивши всіх шкідників, вони змінять місце проживання.

Клоп-водомір

Активне хижа комаха водойм. З допомогою чутливих рецепторів на ногах і вусиках вловлює найменші коливання води і спрямовується туди в пошуках їжі. Полює на мух, комарів, ґедзів, комах, що впали у воду. Поїдає кладки яєць у воді і на суші, поруч з водоймою. У середній смузі клоп-водомір безпечний для людини. У тропічному кліматі ці особини багато крупніше і мають отруйну залозу. Укус дуже хворобливий, схожий на бджолиний.

Щипавка звичайна

Страхітливий зовнішній вигляд з двома щупальцями на задній частині тіла дуже лякає багатьох городників. Насправді все байки про отруйність і стрибучість щипавка – вигадка. Має змішаний тип живлення. Мешкає у верхньому шарі ґрунту. Риє безліч ходів в землі, завдаючи шкоди коріння культурних рослин. Підгризає коріння і стебла рослин, листя і квітки. Полює на павутинних кліщів, павуків, гусениць, черв'яків. Любить тлю. Для людини нешкідлива. Користь для сільського господарства двояка. Вбиває шкідників, але в процесі життєдіяльності завдає шкоди культурним рослинам.

Мурахи

У сімействі мурашок є вегетаріанці і м'ясоїдні особини. Добре всім знайомі лісові і чорні садові мурахи всеїдні. У раціон хижих видів входять яйця, личинки, дрібні комахи, черви, земноводні. Своє потомство мурахи вигодовують тваринним білком. Яскравим представником цього є мураха-бульдог. Він крупніший лісового мурахи. Може нападати на бджіл і ос. Потужні щелепи мурашки не дають жертві жодного шансу. Для городу велика чисельність садових мурашок згубна. Вони розводять тлю, живляться їхніми солодкими виділеннями і ретельно дбають про збільшення чисельності цих особин. Лісові мурашки – справжні санітари. Полюючи на гусениць, жуків і черв'яків, вони підбирають померлих істот, що розкладаються тваринні рештки.

Мухи-журчалки

Це велике сімейство комах. За зовнішнім виглядом вони наслідують бджолам, осам, джмелям. Маючи загрозливу забарвлення, вони абсолютно нешкідливі. Живляться рослинною їжею. Личинки всіх журчалок – хижаки. Як і сонечко, вони масово поїдають тлю. Личинка дуже ненажерлива. В добу може з'їсти до 30 особин попелиці. Якщо на шляху зустрінеться гусениця або інша дрібна комаха, личинка журчалки з'їсть його. На початковій стадії це комаха веде малорухливий спосіб життя і не упускає можливість поласувати будь білковою їжею.

Павуки

Всім відомі хижаки. Одні плетуть павутину і заманюють туди свою жертву. Інші вистрілюють липким секретом в майбутню їжу і притягують її до себе. Основою раціон павуків – комахи. Все, що літає, стрибає і повзає, йде на обід павукам. Невеликі павуки полюють на метеликів, мух, комарів, жуків і коваликів. Вони плетуть свої тенета-пастки і чекають жертву, приваблюючи її трясінням павутини. Водяні павуки харчуються плаваючими комахами водойм, мальками, пуголовками. Земляні особини, впорскуючи отруту в тіло жертви, роблять її і затягують до себе в нірку. Поїдають черв'яків, жуків і гусениць. Великі павуки, що живуть у теплому кліматі, несуть небезпеку пташкам, зміям, дрібних хребетних і людини.

Наїзники

Дорослі особини живляться рослинною їжею. Личинці для розвитку потрібно білкова їжа. Самка наїзника вводить яйця у тіло жертви і прискає вірус. Він підпорядковує організм господаря розвитку личинок-паразитів, які живляться його внутрішніми органами. В якості будинку для майбутнього потомства служать гусінь, жуки, великі комахи, навіть оси. Для людини наїзники не несуть небезпеки.

Сколопендра

Всі особини цього виду - хижаки. Швидка, мобільна і ненажерлива багатоніжка представляє серйозну небезпеку жуків, комах і безхребетним. Вона відчуває колірні відтінки і найменші звукові коливання. Ці якості допомагають знаходити жертву. Великі особини, які проживають в тропічному і субтропічному кліматі, полюють на змій та птахів. Для людини укус сколопендри не смертельна, хоча дуже болюче.

Муха-ктирь

Зовні вона схожа на великого комара. Літає швидко і стрімко нападає на жертву, здатна зависати в повітрі, а потім каменем падати на майбутню їжу. Може нападати на ос, метеликів і жуків. Уприскуючи сильну отруту в тіло жертви, швидко її висмоктує, потім знову готова полює. Величезною різноманітністю представлені комахи-хижаки. Список м'ясоїдних особин може зайняти цілу книгу. Полюючи і поїдаючи живих істот, вони сприятливо впливають на чисельність рослиноїдних організмів, допомагають людині боротися з шкідниками сільськогосподарської діяльності, є ланкою в харчовому ланцюжку.

Вікторина «Все про комах»

Яких корисних комах ви знаєте?

■ Ростуть метелики?

■ У кого три пари ніжок і дві пари крилець?

■ Як називають самця бджоли, не бере участь в зборі меду (в переносному сенсі - неробу)?

■ Яка комаха «носить чин» морського офіцера?

■ Які комахи найнебезпечніші?

■ Не птах, а з крилами, над квітами літає, мед збирає.

■ У кого вухо на задніх лапках?

■ Які комахи зупиняли поїзди?

■ Хто працює в артілі біля коренів кошлатої ялини, по горбах тягне колода - більше тесляра воно?

■ Скільки очей у мухи?

■ Модниця крилата, смугасте плаття, зростанням хоч і дитина, вкусить - буде погано. Хто це?

■ Слід оберігати бабок?

■ Скільки ніг у мухи?

■ Звідки виходить звук, вироблений коником?

■ Хто є найнебезпечнішим ворогом попелиці?

■ Як мурахи через канави і струмки перебираються?

■ У кого ніс як спиця?

■ Коли і де вбивство кішки каралося стратою?

■ Це тварина - важковаговик в світі комах. Воно може переносити вантаж у 850 разів важче власної ваги. Якщо б це комаха був людиною, то могло б піднімати 60 тонн. Хто це?

■ Який жук носить назву того місяця, в якому народився?

■ Павуки - це комахи?

Бліц-вікторина «Комахи: друзі і вороги»

■ Улюблені ласощі лелеки та чаплі.

■ Метелик в дитинстві.

■ Комаха-вертоліт.

■ Самого не видно, а пісню чути.

■ Шкідлива домашня метелик.

■ Комаха, яка світиться..

■ Вид метелика.

■ «Антена» у жука.

■ Співаюча комаха.

■ Дика родичка бджоли.

■ Кусюче смердюче комаха-паразит.

■ Комаха, що дає мед.

■ Ласощі божої корівки.

■ Їсть капусту.

■ Ворог полів, садів та городів.

■ Багатоніжка, любить жити в сирому місці.

■ Бджолиний будиночок.

■ Метелик - любителька поїсти кропиву.

Мета: Ознайомлення з ранньоквітучими квітами, квітами символами України.

У парках, у саду, у лісі, на зігрітих лісових галявинах з’являються перші квіти – білі ніжні, з ледь помітною зеленою облямівкою підсніжники. Молоді листочки згортаються в трубочку, а на верхівці в них утворюється неначе списик. Він проходить крізь ґрунт, торішнє листя і сніг. Так захищається ніжна квіточка, що заховалася між листочками. Пролісок - квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще тільки сніг починає танути, а вже тягнеться вгору цупкий зелений паросток. Він долає усі перепони, що перешкоджають йому з’явитися на світ. Тому цю квітку спочатку так і називали – пролізок (від слова, «пролазити»).Ще не встиг розтанути останній сніг, як в саду розпускаються крокуси. Наче діти веселки - білі, сині, блакитні, жовті, лілові. Цвітуть відразу після підсніжників. Стародавні греки вважали крокуси символом щастя. Друга назва рослини- шафран. Так на пагорбах, прогрітих сонцем, з’явилися жовті квіточки, такі яскраві, наче ввібрали в себе перші весняні сонячні промені. Це краплини сонця світяться на землі. Придивіться до них уважно. Перед вами квіти мити - й – мачухи! Чому їх так назвали? Жовта голівка мати – й – мачухи схожа на квітку кульбаби. Подивіться, пагони її покриті зеленувато-жовтуватими лусочками.

Це видозмінені листочки. Пагони незабаром зів’януть, а на рослині з’являться великі зелені листочки. Вони не зовсім звичайні. Верхня частина листочка зелена й гладенька. Якщо прикласти листочок до руки або до щоки верхньою частиною, відчуєш гладінь і ніби холодок. Нижня частина листочка вкрита білими волосинками. Вона відрізняється кольором і на дотик викликає відчуття тепла. Ось і кажуть у народі: один бік, як мати рідна, зігріває, а другий, ніби мачуха, холодом обдає. Звідси і пішла назва.

Первоцвіт весняний здавна любить і шанує народ, і напевно тому рослина оточена безліччю красивих легенд і повір’їв. Суцвіття первоцвіту схоже на в’язку ключів; за легендою це ключі, якими весна відкриває двері в літо. Цю рослину застосовують у медицині. Це засіб від кашлю.

Ще одна багаторічна рослина, яка росле у лісах, чагарниках – це ряст. В Україні існує 6 видів рясту. Суцвіття має до 20 квіточок. Рослина має безліч видів, кожен з них відрізняється своїми корисними властивостями.

Зривання первоцвіту наносить невиправну шкоду природі – адже рослини не встигають розмножуватися, і їх з кожним роком стає все менше! Вже за кілька десятиліть наші улюблені перші весняні квіти можуть зникнути взагалі. Чому?

Чи бачили ви коли-небудь насіння підсніжника? (Слайд «Будова рослини») Якщо ніхто не зірве підсніжник навесні, ви побачите насіннячко, яке утворилося замість квітів. Згодом, дозріє насіння, яке сіється само собою. Щоб з цього насіння виросла квітучий підсніжник потрібно від шести до восьми років!!! Самі розумієте, яку невиправну помилку роблять ті, хто зриває квітучий підсніжник чи пролісок. Тож, будь ласка, не купуйте первоцвіт у продавців квітами та не зривайте його у власних цілях! Милуйтеся квітами, фотографуйте їх, малюйте та оспівуйте у віршах!

Бережіть неповторну українську природу!

П а м‘ я т а й т е, зберігаючи квітам життя, ми прикрашаємо своє!

Соціальна реклама про охорону первоцвітів.

Ми з нетерпінням чекаємо пори, коли пригріє сонечко, розтане сніг, прилетять птахи і з’являться перші вісники весни – первоцвіти. Мати- й – мачуха, пшінка весняна, підсніжники, сон-трава, білоцвіт весняний, проліски, первоцвіти, цикламени, крокуси.

Але щороку на початку весни в Україні, в результаті незаконного збору та продажу, знищують мільйони цих ранньоквітучих рослин.

Хтось, не замислюючись, зриває ці ніжні первістки. А вони майже зникли з наших лісів.

Давайте відмовимося від купівлі первоцвітів! Давайте вчитися бачити красу в їх рідному середовищі, там, де їм необхідно жити!

Складання пам’ятки друга природи.

● Першоцвіти — неповторна краса нашої природи.

● Запам'ятайте назви першоцвітів: сон-трава, медунка, мати-й-мачуха, підсніжник, пролісок, конвалія, горицвіт весняний, білоцвіт, первоцвіт, ряст.

● Не рвіть першоцвіти, а тільки милуйтеся ними.

● Майже усі види первоцвітів занесені до Червоної книги.

● Їх кількість у природі щороку зменшується.

● Торгівля першоцвітами заборонена.

● Свідомо відмовтеся від купівлі квітів.

● Станьте на захист первоцвітів!

● Цінуйте кожну рослину!

До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці, дуб. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.

Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. „Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці.

Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

Перед Великоднем шостий тиждень називався «Вербним». На Вербному тижні, у неділю, святили вербу. Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду, під час грози їх викидали на двір, щоб, як казали «град припинився», обкурювали хату від хвороб, клали у купіль немовляті.

Діти хльоскали один одного освяченими прутиками, приказуючи «Не я б'ю, верба б'є» На це хльоскання не можна було ображатись, оскільки верба давала силу і здоров'я

Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності, кохання, щастя. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.

З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди.

Легенда про калину

В одній із них розповідається про те, як жила в одному селі дуже гарна дівчина. Помітив її якось воєвода, вирішив продати, щоб мати великі гроші. Але дівчина була дуже швидкою, і була б утекла, якби не зачепилася своїм намистом за кущ калини. Розсипалося намисто. Дівчину було спіймано, так і загинула вона в неволі. А на тому місці, де розсипалося червоне намисто, виросли кущі з криваво-червоними плодами. Це була калина.

Колись давно нашу землю загарбали татари. Вони нападали на. села й міста, спалювали їх, старих людей і дітей убивали, а молодих забирали в полон. Ось одного разу схопили вони зненацька кількох дівчат і наказали провести до великого міста. Дівчата завели лютих ворогів у непрохідні ліси. Коли зрозуміли вороги це, то було вже пізно, адже потрапили всі в густі хащі. Оскаженілі від люті, порубали вони дівчат шаблями. Там, де пролилася кров дівоча, виросли кущі з яскраво-червоними ягодами, ніби краплинами крові.

Ось деякі постійні народні порівняння про калину:

1. Гарна,як калина.

2. Дівчина,як калина.

3. Дівчина,як у лузі калина.

4. Розцвіла,як калина.

5. Стоїть,як калина при дорозі.

6. Цвіте,як калина.

Є у нас і рослини-символи. Одним з найулюбленіших є барвінок. Він символ вічності і кохання. Існує легенда, що коли ця рослина ще не мала назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулась до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квітів і весни, не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву «вінка», що означає «перемога».

Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом кохання.

Тополя також є нашим народним символом. Зі стрункою тополею порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю. Про тополю написано багато пісень, складено легенди. Т. Г. Шевченко написав поему "Тополя".

По діброві вітер віє,

Гуляє по полю.

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Існує така легенда. В одному селі жила красива дівчина Поля і мужній Хлопець на ім'я Стриба. Вони кохали одне одного. Одного разу старші люди попросили Стриба побігти у сусіднє село і довідатись, чи все там спокійно. Побіг Стриба, але, не добігаючи до села, побачив багато ворогів. Швидше вітру прибіг юнак додому, розповів людям про те, що бачив. Вирішили забрати худобу, пожитки і перечекати у горах, поки вороги залишать їхню землю. Бог блискавки і грому Перун побачив людей і вирішив дізнатися, чому вони тут. Спустившись на землю, Перун розпитав у людей, що сталось. Люди розповіли. І тут вій побачив Полю. Вона йому дуже сподобалась, і він сказав: "Ця дівчина Така гарна, що я візьму її собі за дружину".

Люди зраділи, бо мати такого Високого покровителя не всім дано. А Стриба, почувши, впав непритомний. Побачив це Перуні і промовив: "Бачу я, що на чужому нещасті свого щастя не побудуєш. Тож нехай вона буде нічия". Вдарив палицею об землю і там, де стояла доля, виросло струнке зелене деревце. Люди, котрі стояли ближче, бачили, що відбулося, а ті, які стояли далі, питають: "Де Поля?" Їм відповідають: „То Поля”. А Стриба Перун забрав з собою на небо і зробив Богом земних вітрів.

Ось деякі постійні народні порівняння про тополю:

1. Високий, як тополя

2. Гнучка, як тополя

3. Дівка, як тополя

4. Одинока, як тополя у полі

5. Пряма, як тополя

6. Струнка, як тополя.

Дуб –це символ могутності, сили, довголіття. Матері на сорочках своїх синів вишивали листя дубу, щоб син був сильний, міцний. Спали на дубових меблях, які, за повір’ям, додавали під час сну сили. Дуб має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання.

Мета: Ознайомлення з лікарськими рослинами лісі, з їх цілющими властивостями.

Хід заняття

Сьогодні на зайнятті і ми завітаємо до бабусі Медуниці.

Стоїть на краю лісу під старою липою хатинка. Стежки до хатинки ніколи не заростають травою, бо з ранку до вечора ідуть до старенької відвідувачі.

— Бабусю, бабусю, допоможи! — це прилетів Щиглик. — Застудив я горлечко холодною водицею, не можу співати.

— Не хвилюйся, пташечко, дам тобі ромашечку, — сказала Медуниця і пішла заварювати цілющий чай.

— Ой, бабусю, відчини і мерщій допоможи! - знову стукіт у двері. Це Ведмідь причвалав. Він ягід немитих об’ївся, і в нього живіт розболівся.

— На, Ведмедику, попий, це — цілющий звіробій.

Он зайчисько вже стрибає і на лапку щось кульгає.

— Рятуй, бабусенько рятуй! Поранив я лапку, кров тече.

— Не біда, — каже Медуниця, — подорожник цей візьми і до ранки приклади.

Навіть сам Лісовичок приходить сюди за порадами.

— Ви, бабусю, чарівниця, — каже він.

Посміхається старенька.

—Я знаю і люблю природу. Вона — справжня зелена аптека.

А ви добре знаєте рослини, що ростуть навколо нас?

Дуже давно люди почали помічати лікарські властивості деяких рослин.

У народній медицині тільки в Україні використовуються понад 200 лікарських рослин.

Дуже багато рослин є в Україні.

- В чому є їх цілющі властивості?

- в корені ( );

- в стовбурі ( );

- в листочках ( );

- в квітах ( );

- в плодах ( ).

- Для лікування яких недуг використовують ромашку?

А чи знаєте ви людей, що знаються на рослинних ліках? Їх називають фітотерапевтами. Перевага трав над хімічними препаратами в тому, що вони добре лікують і не шкодять організму.

Отож, вирушаємо у Зелену Аптеку бабусі Медуниці.

За хатою, у садочку, у зеленому віночку

та в червоних намистах стала пава молода.

І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти:

За намисто кожен смик, та й укине на язик. ()

1. Калина звичайна росте в лісах, при берегах річок України.

2. Це гіллястий кущ.

3. Для лікарських потреб заготовляють кору, плоди, квіти.

4. Квітки білі, плоди червоні. На смак гіркувата, а коли вдарять морози стає солодкуватою.

5.Калина багата на різні вітаміни, лікує багато хвороб. Ягоди їдять при кашлі, застудах. Лікує печінку. Кора калини також має лікувальні властивості.

Рясно в липні зацвітає,

Дуже гарний запах має,

Цвітом від хвороб лікує,

Щедро медом нас частує. ( ).

(Група 2 отримує картку із текстом про лікування липою, засушений цвіт липи, липовий чай у заварювальному чайнику, одноразові стаканчики).

1. Липа виростає в лісах та степах України.

2. Дерево досягає висоти 30 метрів.

3. Для лікарських потреб використовують бруньки, суцвіття та листя липи.

4. Липові квітки світло – жовтого кольору, відчувається чудовий аромат. Мед кращий – липовий.

5. Чай із квітів липи п’ють при застуді. Відваром липи полощуть горло при ангіні. Листя і бруньки лікують опіки, рани.

Стережуть колючки їй

цвіт весняний запашний,

а осінньої години –

червонясті намистини. ( ).

Шипшина росте в лісах та степах України.

Це кущ заввишки 2 метри.

Використовують лікувальні плоди шипшини, корінь, квіти та листя.

Квітки біло – рожевого кольору, запаху – троянди.

Плоди шипшини багаті на вітаміни. Корисно дітям пити відвар і компот із них. Лікує шлунок, печінку.

Дуже скромна і тендітна,

серед квітів непримітна.

Та якщо в руці пом’яти, то умить впізнаєш... ()

М’ята росте в степах та лісах України.

Трав’яниста рослина висотою 30 – 55 см.

Для виготовлення ліків використовують сухе листя трави.

Листки зелені, квіти червоно – фіолетові. Має різкий тонкий аромат та приємний смак.

М’ятний чай п’ють із давніх часів. Він заспокоює, викликає апетит, зміцнює серце.

Маргаритка Кульбабка

Календула розвернула віночки рано вранці - очікується ясна погода, після полудня - дощ, гроза .

Якщо влітку на горобині багато плодів - осінь буде дощова, мало - суха .

Перед непогодою квітка маргаритки нахиляється так низько, що майже торкається поверхні землі.

Якщо в сонячну погоду квіти кульбабки стулюються - буде дощ .

ВІКТОРИНА «Чудо аптеки під ногами»

1. До якої родини відноситься чистотіл звичайний?

2. З кореня якої лікарської рослини виготовляють кавовий напій?

3. «Лілія долин» - яка з лікарських рослин у переводі з латинської мови має таку назву?

4. 5. З коренів якої рослини можна приготувати синю фарбу?

7. Яку лікарську рослину ще у кочових племен називали «джерамбай», що означає «зцілитель ран»?

8. Кошики цієї лікарської рослини відкриваються о 6-й годині ранку, а закриваються о 10-й. ЇЇ свого часу використовував для створення квіткового годинника Каря Лінней. Що це за рослина?

9. Що це за лікарська рослина, яку називають «татарське зілля»?

10. У Японії цю рослину вважають городньою овочевою і культивують під назвою «гобо». Що це за рослина?

11. Ця рослина и- живий компас природи: листки її розміщуються в меридіальній площині, тобто з півночі на південь. Що це за лікарська рослина?

12. Цю лікарську рослину випадково завезли в Америку і індійці почали називати її «слідами білої людини». Що це за рослина?

13. Корінь якої лікарської рослини застосовують як побутовий засіб у боротьбі з гризунами?

14. Яку лікарську рослину використовують проти золотушний засіб у вигляді чаю або водного відвару? (Череда три роздільна)

15. Яку рослину називають в народі «козацький женьшень».

17. Нижня пелюстка квітки – сама велика і красива - це мачуха. Дві бокові – менші, але теж красиві – її рідні дочки. А дві верхні – самі маленькі і неяскравого кольору - це падчерки. Про яку лікарську рослину німці склали цю історію?

18. Карл Лінней дав їй назву «низька яблуня». Що це за лікарська рослина?

19. В народі зрізані суцвіття цієї лікарської рослини використовують для вінків і зимових букетів та називають безсмертником. Яка наукова назва рослини?

20. Наші предки кидали пучки цієї трави в багаття при жертвоприношеннях, коли пахучий дим – фіміам – піднімався до неба, це сприймалося як підтвердження, що жертва прийнята. Що це за трава?

21. Яка лікарська рослина крім наукової назви має ще назву «кошачий корінь»?

22. Наукова назва роду цієї рослини походить від латинського слова, яке в перекладі означає «кашель». Яку назву має ця лікарська рослина?

24. Ефірну олію якої рослини використовуються для ароматизації зубного порошку?

25. Вставте пропущене слово у вираз К. Паустовського . Слово означає назву рослини. «Грали ми в яру за садибою, де густо ріс біля плоту …..: гарні квіти його та листя з колючками давали в спеку нудотний запах».

Тема: Виготовлення годівниць для осілих птахів.

Мета: Ознайомлення з виготовленням годівничок своїми руками, з матеріалами з яких можна змайструвати годівнички.

Годівниця для птахів - невелика конструкція або місце для живлення пернатих, яке буде збирати навколо себе безліч зголоднілих птахів. Тому, виготовляючи годівницю, ви не тільки займете себе цікавою справою, але й приєднаєтесь до порятунку багатьох життів.

Годівниця може бути підвісна, може встановлюватися на певні поверхні, але це вирішувати тільки вам, адже птахам не особливо важливо, де отримувати їжу в голодний час.

Що їдять пташки

Перед тим, як робити годівничку, потрібно спершу дізнатися, чим потрібно годувати птахів. Наприклад, горобці полюбляють несмажене соняшникове насіння, чижі – крихти хліба, сойки – біле насіння гарбуза, костогризи – плоди горобини і калини, щиглики – несолені чищені горіхи. Серед традиційних кормів, які підійдуть всім птахам: крихти хліба, насіння та несолене сало.

Пластикова пляшка

Найпростіший спосіб зробити годівничку – це зробити її з пластикової пляшки. Можна наполовину зрізати пляшку, або просто вирізати в ній отвір достатнього діаметру, аби пташки без проблем змогли дістати з пляшки їжу. Наступний крок – прилаштувати до пляшки мотузку. Після цього засипаємо в годівничку їжу і встановлюємо її надворі.

Скляна банка

Аналогічно годівничку можна зробити і зі скляної банки. Щоправда, вирізати отвори в самій банці непотрібно. Простіше вдягти на банку кришку і зробити отвори в кришці. Закріпити банку дещо важче, ніж просту пластикову пляшку, тому що до цього є декілька порад. По-перше, замість мотузок краще використовувати дріт, адже банка досить важка, а тим паче з їжею. По-друге, дно банки краще закріпити десь недалеко від стіни будинку чи стовбура дерева, аби вітер не розхитав годівничку і вона не зірвалася з місця.

Дерев’яна годівничка

Традиційною годівничкою для птахів, ще з часів трудового навчання в школі, є дерев’яна конструкція з дашком, яка нагадує хатинку. Дизайн годівнички залежить тільки від можливостей і бажання її творця. Головне – зробити дах годівнички, який захищатиме їжу від снігу та дощу. Така годівничка може користуватися популярністю серед птахів, тому важливо регулярно поповнювати її їжею.

Старий посуд

Якщо в домі є старий посуд, який вже не використовуватимуть за призначенням, з нього можна зробити чудову годівничку. Тим паче, створити її досить легко. Якщо серед старого посуду є чашка і блюдце, то їх можна склеїти супер-клеєм і використовувати як годівничку. Також чашку можна перевернути набік, аби їжа залишалася захищеною від снігу, дощу і вітру. Головне, надійно прикріпити її до блюдця. Аналогічно можна використовувати і інший старий посуд.

Годівничка з сітки

Сітку для годівнички можна знайти в будь-якому магазині. В такій сітці в магазинах найчастіше зберігають овочі та фрукти. Аби сітка стала годівничкою, її потрібно наповнити кормом і міцно зав’язати на вузлик. Після цього важливо підібрати потрібне місце для годівнички і не забуватися про наповнення її їжею.

Опрацювати інтернет матеріали:

https://uk.dikidaycare.com/3191-bird-feeders-do-it-yourself.html

https://dityinfo.com/dozvillya/yak-zrobiti-godivnicyu-dlya-ptahiv-svoimi-rukami.html

https://vseosvita.ua/library/proekt-ptasina-idalna-34268.html

Мета: Ознайомлення з життям птахів взимку, зі змінами, що відбуваються в їхньому житті; показати зв’язок змін у житті птахів зі змінами в природі; навести приклади зимуючих й осілих птахів своєї місцевості; закріпити поняття « перелітні птахи», формування поняття « осілі птахи», «зимуючі» птахи.

Хід заняття

Загадка.

Погляньте, погляньте, яка благодать!

Дивіться: метелики з неба летять!

Морозець малює на шибах узори...

Картинкою гарною стане віконце,

Як трошки поблискає золотом сонце.

Погляньте, погляньте, яка благодать:

Метелики з неба летять і летять.

Олександр Олесь

-Про яку пору року ведеться мова у вірші-загадці?

- Який зараз місяць?

- Який сьогодні день тижня?

Гра « Так, ні».

Взимку:

• Сонце знаходиться високо на небосхилі. ()

• Річки й ставки вкрились льодом. ()

• Падає пухнастий сніг. ()

• Повітря надворі тепле. ()

• Часто йдуть затяжні дощі. ()

• Дме холодний вітер. ()

Висновок.

Ось ми з вами і повторили основні ознаки зими. Зміни в неживій природі впливають на життя тварин та людей.

Важко вижити птахам під час снігопадів, заметілей, в люті морози. Сьогодні на занятті ми говоритимемо про життя птахів узимку, обговоримо можливості допомоги нашим пернатим друзям. Вирушимо у заочну мандрівку в зимовий парк.

Телеграма від листоноші- синички.

У зимовому парку, тиша, заснули комашки, гусениці, личинки, гризуни. Частина птахів відлетіла у теплі краї, інші залишилися, деякі прилетіли в гості з далекої півночі».

—Діти, куди зникли комахи? ___________________________________________

Чому деякі птахи відлетіли?___________________________________________

Як називають таких птахів?_____________________________________________

Які зимових гостей ми можемо зустріти в лісі?____________________________

Що страшніше для птахів — голод чи холод?______________________________

Зміни в житті комах і птахів пов’язані з похолоданням. Переважно перелітні птахи живляться комахами, деякі плазунами, земноводними, рибою, тому змушені долати довгий, тяжкий шлях на південь.

А ті птахи, які живляться і комахами, і плодами та насінням рослин залишаються зимувати у нас, бо можуть знаходити собі корм і переносять холодну пору не так важко. А деякі осілі птахи – восени запасають корм.

Характерно, що кожен птах знаходить взимку тільки частину своїх літніх запасів і користується їжею, заготовленою іншими птахами. Так птиці допомагають один одному. Багато птахів не роблять запаси, а харчуються тим, що зможуть знайти.

У листопаді в наших лісах з’являються зимові пернаті гості - червоногруді снігурі, чечітки, чубаті омелюхи та шишкарі. Вони прилітають зимувати до нас. Тут вони знаходять більше корму взимку. Птахів, які прилітають до нас зимувати, називають зимовими гостями, зимуючими птахами . Зараз ми докладніше ознайомимося з життям птахів взимку.

Дятел. Забарвлення оперення в дятлів здебільшого строкате, яскраве, на голові є червона «шапочка». Дзьоб міцний, на кінці долотоподібний. Язик надзвичайно довгий, завжди змочений липкою слиною. Ним вони добувають з-під кори і навіть з дере­вини комах та їх личинок, спираю­чись на цупкий хвіст. Дятла називають «лікарем лісу», адже він знищує велику кількість шкідників.

Сорока. Сорока мешкає в ваших краях. Птах середнього розміру. Мою білу грудку на блискучо-чорному оперенні видно здалеку. Саме білі плями дали мені народну назву сорока-білобока. Дзьоб в мене темного кольору, він досить гострий. Зазвичай я живу у парках, садках. Харчуюся комахами, зерном, маленькими пташенятами та гризунами.

Синичка з’їдає за день комах стільки, скільки важить сама. Вона також полюбляє різноманітну їжу і витримує морози. Синички підлітають до кватирки хати і клюють продукти сало, масло, сир. Відвідують годівниці. Восени і взимку синиці заготовляють корм про запас, ховаючи комах, плоди, летючки клена, горішки липи у щілини і тріщини кори. Тоді взимку находять хоча б частину запасів.

Сойка. Птах галасливий. Живе сойка в листяних і мішаних лісах. Живиться вона як рослинною так і тваринною їжею. Коли дозрівають жолуді сойка запасає їх на зиму, ховаючи їх під мох, опале листя чи хвою. Взимку сойка викопує з-під снігу запаси і споживає їх. Сойка є “поліцейським лісів” вона перша помічає небезпеку і скреготінням попереджає інших птахів.

Сова сіра. Осілий птах Полісся. Птах середніх розмірів,з короткими крилами і коротким заокругленим хвостом. Має смугасто-сіре, інколи руде з темним відтінком, знизу білувате оперення. Живе в парках, садах, лісах. Гніздо влаштовує в дуплах, дахах будівель. Пташенят вигодовує лише дрібними гризунами, сама поїдає також великих комах, дощових черв’яків. Полює вночі на відкритій місцевості. Удень спить в дуплі або на вподобаній гілці.

Горобець. Це невеличкі жваві пташки з сірувато-бурим забарвленням. Вони живуть скрізь: у містах, селах, на луках і в степу. Живляться вони комахами, насінням диких рослин, зерном, рештками їжі. Тому тримаються ближче до людських осель. В американському місті Бостоні споруджено пам’ятник горобцю за знищення комах.Горобці наближаються до житла людини, де їм легше прогодуватися і пережити зиму.

Снігур. З'являється в лісах і парках пізно восени.Має чорний корот­кий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить наряд­ні взимку. Вони червоногруді, з чор­ною синюватого блиску «шапочкою» на голові, таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами та сіро-голубою спинкою. Взимку снігурі поїдають насіння бур'янів, різні ягоди та брунь­ки дерев.

Омелюх. У народі завжди цю птицю вважали лише тільки красивою, вона мешкає здебільшого в лісах. Омелюхи дуже люблять соковиті ягоди, які є в наших лісах. Знімають ягоди з гілок вони цікаво і забавно. Для цього висять головою вниз і дуже спритно і вивертаються, намагаючись дістати і зірвати ягоди. Зазвичай після них на кущі нічого не залишається. У такому дивному становищі вони можуть дістати навіть саму віддалену ягоду.Свою назву вони отримали за те, що люблять білі і соковиті плоди омели. На території, де ця ягода проростає, вони затримуються якомога довше.

Шишкар. Дзьоб у нього хрестоподібний, щоб легше лущити насіння. Пташенята не замерзають у найлютіші морози тому, що стінки гнізда товсті вистелені пухом, і дуже турботлива матуся не покидає гніздо від тої пори, коли знесе перше яєчко, і до тої пори, коли з нього вилетять пташенята. Весь час і самку і пташенят годує тато шишкар. Ці пташки дуже веселі і рухливі.

Ось ми і дізналися, які пташки зимують у нас. І я дуже рада, що всі ви, діти, потурбувалися про них, виготовили найрізноманітніші годівнички, у які насипатимете різний корм для пташок, щоб вони успішно перезимували.

Птахи – чудові синоптики. Пташині прикмети

Снігурі прилетіли в грудні — зима буде суворою.

Снігурі туляться до оселі — на снігопад.

Горобці ховаються в затишок — на мороз і заметіль.

Горобці «заглядають» у вікна — на сильний мороз.

Синиця зранку починає пищати — чекай морозу.

Незакінчене речення.

Птахи - наші …..

Не смій їх …. .

Їм завжди потрібна …..

Слід усім запам'ятати

Пташок треба …

Їх оселі не …..

Краще взимку …

Дбай про пташку взимку і вона віддячить тобі влітку.

Опрацюєте інтернет матеріали.

https://vseosvita.ua/library/rozrobka-uroku-z-prirodoznavstva-ptahi-335765.html.

https://naurok.com.ua/urok-yak-zminyuetsya-zhittya-ptahiv-vzimku-zimuyuchi-y-osili-ptahi-turbota-lyudey-pro-ptahiv-uzimku-40814.html.

Мета заняття: Ознайомлення з формуванням різноманітних та складних стосунків між особинами в межах популяції, залежно від способу життя.

Вивчення способу життя, повадок різних тварин складне і захоплююче. Знання особливостей індивідуальної та групової поведінки тварин різних видів у природних умовах та свійських тварин у тваринницьких господарствах є дуже важливими і необхідними.

Етологічна структура популяції формується на основі стосунків між особинами популяції.

Поведінка тварин відносно інших членів популяції залежить від способу життя тварин (поодиноко чи групами). Наука, що вивчає закономірності поведінки тварин, називається етологією.

Етологічна (поведінкова) структура популяції - це система форм взаємовідносин між членами однієї популяції, яка сформувалася внаслідок адаптації до умов середовища проживання і до способу життя.

Цілком одиночне існування живих організмів у природі не зустрічається, оскільки при цьому неможливе їхнє розмноження.

Форми спільного існування особин у популяції дуже різноманітні. Тривалість і міцність зв’язків між ними теж різна. Для деяких видів характерні слабкі контакти між особинами. Такими є види водних тварин, яким властиве зовнішнє запліднення (одиночні актинії). Короткочасні (на час розмноження або в місцях зимівлі) групування спостерігаються і у тварин із внутрішнім заплідненням (численні види комах).

Ускладнення і зміцнення контактів і стосунків між особинами популяції супроводилось посиленням зв’язку та виникненням контактів між батьками і нащадками. Так виникли різноманітні за складом і тривалістю існування полігамні та моногамні сім’ї (у лелек, лебедів, журавлів та багатьох інших видів птахів і ссавців).

Вибір партнерів у багатьох із цих тварин супроводжується активним пошуком і різким посиленням контактів між особинами, особливо шлюбною поведінкою, дуже різноманітною і нерідко дуже складною. При сімейному способі життя встановлюються міцніші зв’язки між батьками та їхнім потомством, розвиваються різні форми турботи про своїх дітей.

Ускладнення поведінкових зв’язків між особинами популяції сприяло формуванню більших об’єднань тварин - зграї, стада, табуни, колонії.

Колонії - це групові поселення осілих тварин. Вони можуть бути тимчасові, або періодичні або довготривалі. Будучи простими скупченнями поодиноких особин певного виду, колонії функціонують як цілісний організм, де окремі члени, подібно як органи, виконують певні життєві функції. Колонії є формою існування деяких видів водних безхребетних тварин (корали), водоростей (джгутикових зелених - вольвокс, діатомових), на час розмноження формуються колонії з чайок, граків, гагар та інших Серед ссавців колоніальними є бабаки, пищухи, лемінги. Їхні колонії частіше виникають не як територіальні об’єднання особин різних сімей, а на основі розростання сімейних груп. Звірів, які прийшли з іншої колонії, в разі повної зайнятості території, виганяють. Вони можуть вливатись до складу їхнього населення в період низької чисельності.

Складно збудовані колонії гуртових комах-термітів, мурашок, бджіл. В таких колоніях- сім’ях комахи спільно виконують більшість основних функцій: розмноження, забезпечення їжею, захисту. Члени колонії спеціалізуються на виконанні основних трудових операцій і діють на основі постійного обміну інформацією між собою. З ускладненням колоніального об’єднання поведінка і навіть анатомо-фізіологічна організація окремої особини все більше підкоряється інтересам всієї колонії.

Зграї - це тимчасові об’єднання тварин, які полегшують виконання будь-яких життєвих функцій виду (міграції, добування їжі, захисту від ворогів). Зграї характерні для риб, птахів деяких видів ссавців (собачих).

За способами координації дії зграї поділяються на дві категорії:

1) зграї без вираженого домінування окремих членів (без лідерів);

2) зграї з лідерами, в яких тварини орієнтуються на поведінку однієї або кількох найдосвідченіших особин.

Об’єднання першого типу властиві рибам, деяким дрібним птахам, перелітній сарані та іншим

Другий тип зграй зустрічається у великих ссавців і птахів.

Стада (табуни) - це тривалі і постійніші об’єднання тварин (ссавців). Основу групової поведінки тварин в стадах становлять взаємовідносини домінування-підлеглості. Стадо підкоряється лідеру, як найдосвідченішому члену і діє як єдине ціле. Біологічне значення лідерства полягає в тому, що індивідуальний досвід окремих особин може бути використаний усією групою. Діяльність лідера не спрямована безпосередньо на підлеглість інших особин.

Найскладнішою є організація стад з вожаками (у слонів, табуни у коней) та ієрархічним підпорядкуванням особин. На відміну від лідерів, вожаки характеризуються поведінкою, безпосередньо спрямованою на активне керівництво стадом спеціальними сигналами, погрозами та прямим нападом. Ранг кожної особини в стаді визначається залежно від віку, фізичної сили, досвіду і спадкових якостей тварини. Сильніші і досвідченіші, із стійким типом нервової системи домінують над слабкішими. Домінування відбувається у перевагах у поїданні корму, праві на самку тощо. Така групова поведінка домінування-підлеглості спостерігається у зграях їздових собак, де вожаки активно підпорядковують собі зграю. Тварини нижчого рангу виявляють покірність перед іншими.

Вожаки-домінанти виконують різноманітні функції. Так, у табуні коней вожак керує рухом, відводить косяк від небезпеки, захищає від хижаків, припиняє бійки, дбає про лошат і

хворих тварин. Конфлікти в групах, які мають вожаків, вирішуються в його присутності або з його участю.

Суть ієрархічної системи домінування-підлеглості в тому, щоб створити узгоджену поведінку групи, вигідну для всіх її членів. Зміни в стаді супроводжується перебудовою рангів. На роль вожака-домінанта претендують молодші, які набираються сил і досвіду. Вони займають його місце, як тільки вожак проявить нездатність відстояти свої права.

Система домінування-підлеглості властива також багатьом безхребетним (комахам, ракоподібним). Встановлення ієрархії супроводжується змінами в гормональній системі організмів та в багатьох фізіологічних процесах. Оптимізація процесів, яка веде до підвищення життєдіяльності при спільному існуванні, дістала назву “ефект групи”. Спостереження показали, що кажани, які зимують поодинці, відзначаються вищим рівнем обміну речовин, ніж у колонії. Це призводить до підвищення витрати енергії і часто закінчується загибеллю тварин. Ефект групи проявляється у прискоренні темпів росту тварин, підвищенні плодючості, збільшенні тривалості життя.

Позитивний ефект групи проявляється лише до досягнення оптимального рівня щільності популяції. Якщо тварин на території стає надто багато, то це загрожує всім нестачею ресурсів середовища. В дію вступають механізми, які призводять до зниження чисельності особин в групах.

Сімейні тварини приклади:

Вовки — одні із самих сімейних тварин. Вони живуть в зграї, де практично всі родичі, а пари утворюють зазвичай на все життя. Вовк дуже трепетно ставиться до вовчиці, доглядає за нею і заграє. Дуже уважно вони дбають і про своїх вовченят, навчають їх полюванню і правилами життя в зграї.

Лебеді давно стали символом любові і вірності. Ці птахи створюють пари на все життя, і якщо один з них гине, то другого найчастіше чекає життя на самоті або швидка смерть від туги. Вони піклуються один про одного й про своє потомство, а також всіляко захищають один одного, іноді навіть нападаючи на людей.

Гібон дуже трепетно вибирає собі партнера, і може пройти кілька років, перш ніж він знайде свою другу половинку. З-за цього виникають певні складнощі при їх розведенні в зоопарках: часто самки і самці просто ігнорують один одного. Пара зазвичай утворюється на багато років, і це дуже міцні відносини і, між іншим, рівноправні.

Пінгвіни-ці дивовижні птахи піклуються один про одного у найсуворіших кліматичних умовах. Пару вони створюють на довгі роки, а висиджують пташенят по черзі. Так, наприклад, у імператорських пінгвінів перші місяці яйце оберігає самка, а потім вона йде на полювання і передає відповідальну справу батька. Якщо ж мати не встигає повернутися до того, як вилупиця пташеня, то самець годує малюка: його шлунок для цього виробляє спеціальний живильний сік. Турботу про дитинчат пінгвіни теж поділяють між собою: разом вони добувають йому їжу і годують.

Лисиці теж протягом багатьох років живуть у парі, деякі все життя (особливо степові лисиці). Самці доглядають за вагітною, облаштовують нору і навіть ловлять у її шерсті бліх — здається, це верх довіри! Коли на світ з'являються дитинчата, обоє батьків беруть участь у їх вихованні, утворюючи міцну сім'ю, поки малюки не виростуть і не підуть на волю.

Грифи - віддані й вірні птахи. Зазвичай пари живуть у зграях з такими ж сімейними парами, як вони самі.

В середньому в природі бобри живуть близько 15 років, і всі ці роки вони перебувають в одній парі. Тварини разом будують будинок і захищають його від ворогів. Здається, головний секрет цих міцних уз — жіноча мудрість: у бобрів діє повний матріархат, а у главі сімейства — самка.

Навіть серед гризунів є представники, які все життя проживають в одній парі. Полівка-самка завжди допомагає будувати своїй половинці гніздо, а він в свою чергу піклується про потомство. Коли вони мерзнуть, то притискаються один до одного, щоб зігрітися.

Нерозлучники навіть назву свою отримали за вірність і любов один до одного. Пару собі вони знаходять два місяці і разом проводять все життя.

Мета: Ознайомитись з різноманітністю тварин лісу, виявити ознаки пристосування і зв'язку тварин до умов середовища "ліс", формувати поняття "звірі", "птахи", "комахи"; вдосконалювати вміння порівнювати тварин за характерними ознаками, особливостями життя і поведінки; класифікувати за істотними ознаками,

Назвіть їстівні і отруйні гриби?

Пригадайте, які ще рослини ростуть у нижньому ярусі? (трави, ягоди, мохи)___________________

Знайди зайве слово:

· Береза;

· Сосна;

· Бузок;

· Дуб;

· Ялина;

· Калина;

· Малина;

· Аґрус;

· Чорниця;

· Ялівець;

· Модрина.

Одного разу Лісовичок попросив художника намалювати ліс. Художник намалював дерева: кучеряві берези, могутні дуби, сосни і ялини, тремтливі осики і розкішні липи.

Який же це ліс? - сказав Лісовичок. - Хіба може бути ліс без кущів, трави, квітів? Художник домалював картину: дерева, кущі, квіти, трави. "Ось тепер добре", - похвалив сам себе. Помилувався лісом, повісив картину і поїхав. А коли повернувся, то побачив, що дерева повсихали. Чому?

Це тому, що тут немає комах, - сказав Лісовичок.

Художник намалював жуків, метеликів, але ліс знову загинув. Залишилась лише чорна земля та стовбури дерев, покриті комахами. Художник аж злякався. Навіть Лісовичок відсунувся вбік.

- Це ти винний! - закричав художник на Лісовичка. - Ти порадив малювати комах і вони з'їли ліс.

Що робити? Допоможіть, діти. Що ще треба намалювати художнику. (Треба намалювати птахів. Ліс не може жити без тварин).

Це справжній ліс, в якому ховаються тисячі і тисячі жителів, - сказав Лісовичок і зник.

- Сьогодні ми пригадаємо найбільш поширених тварин лісу, ознайомимся з пристосуванням тварин до життя в умовах лісу.

Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів. Бесіда за запитаннями

- Діти, ви всі, мабуть, були у лісі? Які тварини живуть у нашому лісі?

- Чому вони тут оселяються? На які групи поділяються тварини?

- А кого ще в лісі ми можемо побачити? ().

Ми вирушаємо у казкову країну природи - ліс і продовжимо пізнавати таємниці лісу.

Щоб ми могли далі рухатися казковим лісом, відгадайте, опис якої тварини знаходиться в казковій скринечці. Це - великий звір. Його тулуб вкритий бурою коричневою шерстю. При ходьбі ставить ступні п'ятками назовні, а пальцями всередину. Через вайлувату ходу його називають клишоногим. Хто це ?

А що ви знаєте про ведмедя? Він хоч і хижак, проте є всеїдною твариною: їсть комах, черв'яків, жаб, рибу, великих і малих звірів, а також ягоди, горіхи, кореневища, траву, їжа взимку малодоступна, тому він запасає до 80-100 кг жиру і залягає в сплячку, будуючи барліг у гущавині лісу. В лютому ведмедиця народжує 1-2 малят і годує їх півроку молоком. Серед лісових тварин ведмеді - довгожителі. Живуть до 50 років.

- А чому говорять: ведмідь - смокче лапу ? Всередині зими у ведмедя на лапах змінюється шкіра, а молода, ніжна шкіра мерзне і свербить: от він і облизує її гарячим язиком.

Він схожий на великого собаку з широкими грудьми і запалими боками. Шерсть сірого кольору, на довгій морді вологий ніс.

- Хто це? (вовк) Що ви знаєте про вовка? - Своє житло - лігво, вовки будують серед коренів дерев у густих непрохідних хащах недалеко від води. У березні-квітні, у підготовленому лігві, вовчиця народжує 4-6 вовченят. Кілька тижнів вони годуються молоком. Через місяць уже їдять м'ясо.

- Як ви розумієте вислів "голодний як вовк"? - Коли вовк зголодніє, то може з'їсти відразу до 10 кг м'яса, але, як правило, з'їдає до 2 кг.

- А чому говорять: "Вовка годують довгі ноги"? - Бо в пошуках їжі він долає відстань до 100 км. Живуть вовки до 15 років.

Білка - невелика тварина, довжина тіла 20-30 см, хутро рудого кольору. Якщо немає порожнього дупла, білка у верховітті дерев з гілочок будує собі кулясте гніздо, яке називається гайно. Весною у неї народжується від 3 до 10 голих, сліпих, безпомічних малят. Через місяць білченята прозрівають.

- Хто є найлютішим ворогом білки?. Крім того, на неї нападають лисиця, горностай, яструб, сова.

- Всі ви пам'ятаєте мультфільм "Ну, постривай!" але, напевно, ніколи не задумувались, чому вовк не може спіймати зайця. Виявляється, у цієї казки є цілком наукове обґрунтування, адже заєць - найшвидша тварина лісів України. Його швидкість сягає 70 км/год, а вовк може розвинути 65км/год, зате вовк здобуває здобич гоном, довгий час переслідуючи її.

А ще у наших лісах можна побачити красеня-лося, сторожку-козулю, шляхетного оленя та полохливого дикого кабана.

Про яку пташку йде мова? В лісовому оркестрі він перша скрипка - найбільш трепетна, дзвінка і ніжна. Це чудовий неперевершений співець, улюбленець травневої ночі, що чарує своїми піснями навіть найжорстокіші серця і зачерствілі душі.

- Що ви знаєте про соловейка?

- Солов'ї, як і люди, довго вчаться співати. Лише на третій рік життя вони стають співаками. А які пісні про солов'я ви знаєте?

- Розв'яжіть задачу. Соловей починає тьохкати о 1 год., зозуля кувати о 3 год., зяблик співати о 4 год., горобець цвірінькати о 6 год. Яка тепер приблизно година, якщо співає зяблик і не цвірінькає горобець? (5 год.)

- А про яку пташку говорять, що вона не тільки копіює співи інших пташок, але й ліс насаджує?

Сойка - ця невелика пташка живиться комахами, гризунами, горішками, запасає жолуді. Про свої комори, в яких іноді зустрічається до 4 кг насіння, вона часто забуває, а на тому місці виростає молодий гайок (ліс). Гнізда розташовує на деревах, в якому є до 8 сірувато-зелених яєць.

Що воно за дивина -

Світла денного боїться,

Дзьоб гачком, великі очі,

І не спиться їй щоночі

Ху-гу-гу! - кричить вона.

Відгадали? - Це...

Сова. Я безшумно літаю в лісі. Я корисна птаха. Чому?

Сова. Протягом літа знищую понад тисячу гризунів, зберігаючи 1 т зерна.

Хто комах з кори виймає,

про здоров'я лісу дбає?

Дятел. Я лікар лісу. Я продовбую хворі дерева дзьобом і довгим язиком виймаю з-під кори жучків-короїдів, личинки. Біля мене ще й синички, мухоловки, горихвістки і інші пташки підгодовуються.

Яку пташку називають плетухою-скрекотухою?

Сорока. Я дуже дбайлива господиня. Вимощу гніздо, а тоді ще й глиною обмажу. В ньому чисто і затишно.

- До яких тільки хитрувань не вдаються птахи. Виявляється, сороки, крім справжніх гнізд, в яких виводять пташенят, будують додаткові, фальшиві.

- У окремих птахів є складна побудова гнізда. Ось кулеподібне гніздо з дірочкою-входом в'є крихітна пташка волове очко, завбільшки і справді як око вола. А в цьому гнізді-рукавиці живе синичка-ремез. Птах потрапляє в рукавицю, а вилітає через палець.

Найбільш поширений в Україні строкатий дятел. Чорно-біле забарвлення на спині, червона шапочка на потилиці. Навесні в трухлявих осиках, березах, тополях виготовляє 3-4 дупла. В одному поселяється сам, а решту постачає своїм квартирантам.

- А яка пташка не будує гнізда? Що ви знаєте про неї?

- Коли в лісі зацвітає конвалія, прилітає зозуля. Хоч вона і підкидає яйця майже 150 видам птахів, зате приносить велику користь - знищує волохату отруйну гусінь, яку інші птахи не їдять. Особливо багато шкідливих комах знищують птахи, коли годують пташенят м'яким кормом.

- Ліс - це великий дім. Відгадайте загадку, щоб дізнатися, хто ще в ньому живе? Тисяча тисяч бондарів

Роблять хати без дворів__________________________________________________________

- Це найчисленніша група тварин, що нараховує 1, 5 млн. видів. А що ви знаєте про мурашок?

- Мурашки виконують роль санітарів лісу. Вони безстрашні верхолази. Забираючись високо на дерево, вони скидають "трофеї" на землю. Досліджено, що одна мурашина сім'я за добу знищує 40-50 тис. шкідників. Синиці це потрібно робити місяць, а дятлу - 20 днів. Мурашки розпушують ґрунт, і завдяки цьому коріння дерев одержує більше повітря і вологи.

Назвіть комах лісу. (Розгляд таблиці і колекцій комах лісу.) Назвіть шкідливих комах лісу. А хто допомагає боротися з ними? Зупинка. "Охорона лісу". Завдання.

Прочитайте, поясніть і доповніть поради Лісовичка:

· Не руйнуй мурашник;

· Не ламай гілок дерев;

· Не руйнуй павутиння та не знищуй павуків;

· Не лови метеликів.

- Серед багатьох тварин, що занесені до Червоної книги, краса і гордість Карпат - беркути, диво наших лісів; з совиних - пугач, справжні лісові схимники - чорні лелеки. З Біловезької пущі до Карпатського лісу завезені наймогутніші тварини нашої країни -зубри. Довівши їх майже до загибелі, людина в останню мить проявила великий розум і взялася рятувати гинучий вид. Ці тварини нагадують людям, що знищити значно простіше, аніж повернути гинуче знову до життя.

В 1968р. створено Карпатський заповідник.

З давніх часів через усю історію пронесла людина любов до природи, доброту до всього живого, що робило її життя красивим, і перш ніж що-небудь зробити, замахнутись на щось, варто згадати слова:

Все на землі, все треба берегти.

І звіра, птаха, і оту рослину,

Не чванься тим, що цар природи ти -

Бо врешті ти лише її частина.

Серед перелічених тварин визначте тих, що живуть у лісі: білка, горобець, рись, їжак, ластівка, бурий ведмідь, гуска, лелека, лось, шишкар, дятел, мурашка, зозуля.

Знайди помилку. Вовк, лисиця, ласка, лось - хижі звірі.

Продовж речення. Найбільші звірі наших лісів - це...

Побудуй ланцюги живлення (хто чим живиться) за зразком : Гриби - білка – куниця:

· сойка, яструб, жолудь;

· жук - короїд, дуб, дятел;

· дикий кабан, вовк, жолуді;

· миші лісові, жолуді, лисиці;

· коріння дуба, миші, лисиця;

· квітка, їжак, пугач, слимак.

Знайди правильні відповіді на питання. Запитання до карток:

· Які тварини живуть у лісі?

· Які тварини охороняються законом?

· Яку участь в охороні тварин можуть взяти учні?

· Кого називають санітарами лісу?

· Чим корисні птахи лісу ?

Зашифровані відповіді:

· 3нищують безліч комах, які пошкоджують дерева.

· 3аготовляти корм для лісових тварин.

· Рудих мурашок, бо вони знищують безліч шкідливих комах.

· Лосі, козулі, дикі кабани. До Червоної книги України занесені зубр, кіт лісовий.

· Білки, лисиці, зайці, ведмеді, вовки, куниці, їжаки, вужі, гадюки, солов'ї, зозулі, іволги, дятли, синиці, мурашки.

Мета заняття: ознайомитися з ранньоквітучими трав’янистими рослинами, навчитися розпізнавати їх; виховувати бережливе ставлення і любов до природи.

Хід заняття:

Щойно пригріє перше весняне сонечко, у наших лісах з’являються перші вісники весни — тендітні первоцвіти. Ми мало знаємо про них. Дивно, але ці квіти не бояться раптового снігу, морозу. Вони є символом пробудження природи від зимового сну.

Первоцвіти дуже швидко зацвітають, перетворюючи нашу Землю на яскравий килим, але зовсім на короткий час. Наче сама весна нам посміхається й ховається за обрієм. Чи не диво це! Як радісно помилуватися неповторною красою природи — первоцвітами! Перші, ніжні, тендітні, чарівні й неповторні..

Мабуть, багато хто й і не здогадується, що майже усі види первоцвітів занесені до Червоної книги, адже їх кількість у природі щороку зменшується. Рвати і викопувати їх у природі категорично забороняється.

– Що ми можемо робити, щоб зберегти в наших лісах красу первоцвітів? Не рвати самим квіти й не дозволяти, щоб це робили інші.

Первоцвіти швидко в’януть, а люди набирають їх у лісах великими букетами. Часто виривають з корінням чи з цибулинами, не залишаючи жодної надії на порятунок.

До Червоної книги України занесені – підсніжник звичайний, сон широколистий, конвалія звичайна, водяний горіх, барвінок малий, проліска звичайна, первоцвіт весняний.

Зверніть увагу! В Україні взято на облік близько 200 видів рослин, які перебувають на межі зникнення.

В Україні заборонена торгівля ранньоквітучими весняними квітами — первоцвітами. Але на вулицях та ринках міст продаються рослини, занесені до Червоної книги України. Подумайте, якщо ми відмовимося купувати букети первоцвітів, то ними перестануть торгувати.

Продавці первоцвітів порушують закони України «Про Червону книгу України», «Про охорону навколишнього середовища України». Порушників карають штрафами. Але Закон оберігатиме природу тоді, коли кожна людина шануватиме його, цінуватиме кожну рослину, занесену до Червоної книги.

Рідкісні квіти можуть зникнути зовсім, якщо ми не оберігатимемо їх. Тільки від нас самих залежить, чи будуть навесні квітнути першоцвіти в наших лісах.

Тому, перебуваючи на природі, не винищуйте квітів, залишайте майбутнім поколінням куточки первісної краси нашої Землі. Адже кожна рослина неповторна.

Підсніжники

Наприкінці лютого — на початку березня з’являються в лісі підсніжники. Це перші провісники весни, саме вони мужньо борються з холодною зимою, з’являючись серед снігу. У підмніжника тоненьке ніжне стебельце і довгенькі тонкі листочки. Сама квітка схожа на снігову кульку.. А всього у світі нараховують близько 18 видів підсніжників. В Україні – підсніжник звичайний та підсніжник складчастий(Крим). Квітку занесено до Червоної Книги України.

Налічується близько 18 видів підсніжників, які ростуть в дубових і мішаних лісах України.

Проліски

Одними із перших квітів, які зігрівають нашу душу, розквітають проліски. Ці біленькі квіточки відносяться до багаторічних трав’яних рослин, які з’являються вже на початку березня, а інколи і в кінці лютого. Проліски полюбляють тінисті та вологі місця. Їх можна зустріти на лісових галявинах та луках.

Крокуси

Ці чудові та різнокольорові квіти розквітають в ту пору, коли земля ще вкрита снігом. Крокуси можуть мати жовтий, білий або фіолетовий колір. Починають цвісти крокуси наприкінці лютого чи на початку березня. Ростуть ці квіти в сонячному і теплому місці.

Медуниця

Це така цікава квітка, яка на одному стебельці має квіточки різного забарвлення. На цій рослині ви побачите зразу рожеві, фіолетові та сині квіти. Медуниця – це лікарська рослина, яка допомагає лікувати хвороби легенів.

Мати - і - мачуха

Як тільки зійде сніг з землі з’являються золотисто-жовті квіти мати – і – мачухи. Свою назву квітка отримала завдяки листю, так як його нижня частина має холодний відтінок, а нижня – теплий. Розкриває мати – і мачуха свої квіточки тільки назустріч сонечку, а вночі вона спить.

Правила охорони первоцвітів

Весняна природа дарує нам багато різних квітів та рослин. Але їх необхідно берегти і охороняти. Кожен з вас повинен стати на стражі збереження рослин і притримуватися таких правил:

• Ніколи не рвіть квіти цілими букетами;

• Ні в якому разі не рвіть квіти разом з корінням;

• Якщо хочете мати первоцвіти, то купіть насіння, посадіть їх в себе в садку та доглядайте за ними;

• Не губіть місця, де ростуть первоцвіти;

• Роз’яснюйте близьким та друзям про дбайливе ставлення та охорону первоцвітів.

Переглянете презентацію:

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-pervocviti-ridnogo-krau-116107.html

Хід заняття:

Відома всім вам рідина.

Усі її вживають.

Буває хмаркою вона,

Сніжинкою буває.

Бува як скло, бува тверда,

Звичайно, підкажіть-но, це …

Вода немає кольору, смаку, запаху. У неї нульова калорійність. У ній одночасно поєднується простота і складність. Вона має всього 3 атома: 2 - водню і 1 - кисню. Але вчені, навіть знаючи, з чого складається вода, досі не можуть зрозуміти, як вони між собою взаємодіють. Для них це як і раніше справжня загадка.

Одне ясно напевно: значення води величезне, так як без неї просто б не було ніякого життя.

Значення води в природі

Вода - важливий елемент життя. Без неї не було б людей, тварин, рослин. Навіть мікроскопічні бактерії просто не виживіть без цієї дивовижної рідини. Але добре, що води на планеті більш, ніж достатньо. Один тільки Тихий океан - більше всіх, разом узятих материків.

Для чого потрібна вода в природі? Вона відіграє найважливішу роль, оскільки бере участь у багатьох різних механізмах і процесах на Землі. Наведемо кілька фактів, що доводять її важливість:

• завдяки кругообігу води формується волога, яка так необхідна для життя та існування тварин і рослин;

• моря і океани, річки і озера безпосередньо впливають на клімат довколишніх регіонів;

• вода має високу теплоємність, за рахунок чого на планеті забезпечується комфортний температурний режим;

• вода бере участь в процесі фотосинтезу (без неї рослини не могли б переробляти вуглекислий газ в кисень, а ми не змогли б дихати чистим повітрям).

Словом, без води не було б ніякої екосистеми (тварин, птахів, рослин). А яким би без неї виявився клімат - і зовсім складно уявити. Все життя, яка є на планеті, багато в чому сформована саме завдяки воді.

Вода в житті людини

Роль води в житті людини не менш важлива. І це легко довести на елементарному прикладі. Достатньо лише поцікавитися, на скільки людина складається з води. Цифри виявляться дивовижними: тіло кожного з нас містить приблизно 70-80% води. І вона є скрізь: починаючи від мозку, а закінчуючи м'язовою тканиною.

Вода і людина нерозривно пов'язані один з одним. Без неї люди просто не вижили б. Вода постійно використовується нами протягом усього життя. Ми використовуємо її для:

• тамуванням спраги;

• приготування їжі;

• вмивання;

• купання і т. д.

Щодня ми втрачаємо певну кількість води в залежності від температури повітря, специфіки робочої діяльності та інших параметрів. Наочна необхідність в ній добре видно в наступній таблиці:

Температура повітря, °С

Рекомендований добовий об'єм води

+32°C

3 л

+26°C

1,9 л

+21°C

1,5 л

+15°C

1,4 л

+10°C

1,3 л

+4°C

не меньш 1,2 л

Тобто, щодня нам треба пити від 1,2 до 3 л води.

Цікаво, що при значній втраті води в організмі відразу ж починаються збої всіх процесів:

• коли організм втрачає хоча б 2% води - починається сильна спрага;

• при втраті 12% води людині вже знадобиться медична допомога;

• якщо організм втратить 20% води настає смерть.

Але як тільки він знову отримає воду в потрібній кількості - все чарівним чином відновлюється. Немов нічого і не відбувалося.

Доводять те, що вода в життєдіяльності людини має величезне значення, і такі факти:

• за статистикою в середньому кожна людина випиває 2 л води в добу (60 л на місяць);

• кожна клітина організму отримує потрібний їй кисень і корисні речовини, як раз за рахунок води;

• вода допомагає переробляти їжу в енергію, покращує засвоюваність поживних речовин;

• вода прискорює виведення шлаків і токсинів з організму.

У деяких випадках вода для організму є справжніми ліками. Наприклад, лікарі рекомендують своїм пацієнтам рясне пиття при:

• гострих станах, які супроводжуються високою температурою (лихоманці або діареї);

• почастішання пульсу (так як організм втрачає багато води);

• запальних процесах у внутрішніх органах;

• отруєнні їжею;

• затримці кровообігу;

• надлишку продуктів розпаду і т.п.

Але необхідно дотримувати баланс води в організмі людини, так як її надлишок призводить до протилежного ефекту. Так, при надмірному питті:

• погіршується травлення;

• серце і нирки відчувають додаткове навантаження;

• організм втрачає необхідні йому мікроелементи;

• порушується робота м'язів (з'являються судоми).

Словом, тут завжди потрібно дотримуватися золотої середини. Якщо дотримуватися цієї рекомендації-це виключить проблеми з самопочуттям і здоров'ям в цілому.

Значення чистої питної води

Якби вода на планеті завжди була чистою-панувала б справжня ідилія. На жаль, це не так.

По-перше, більша частина води знаходиться в морях і океанах. Але в такому вигляді вона містить багато солі і абсолютно не придатна для людини. Кожен з нас би просто помер від спраги, так як організм не вміє справлятися з такою кількістю солі.

Для сільського господарства така вода теж не годиться. Вона банально погубить весь урожай.

У промисловій сфері її теж не використовують. Причина гранично проста: через сіль будь-який механізм починає іржавіти.

Тому дійсно цінною для людей є прісна вода. Але її занадто мало: лише 3% від загального обсягу на планеті. І майже вся вона знаходиться в льодовиках і на вершинах гір. Або ж протікає в надрах землі.

Цю не надто привабливу картину псує ще один фактор - забруднення води. В наш час в річки, озера, водойми постійно виливають різні відходи і шкідливі речовини.

Джерел забруднення більш ніж достатньо. Навскидку відразу можна відзначити:

• нафтопереробні підприємства;

• радіоактивні елементи;

• важкі метали;

• отрутохімікати;

• стоки міських каналізацій;

• стоки тваринницьких ферм.

Через забруднення вода втрачає більшу частину своїх властивостей. У підсумку вона стає абсолютно непридатною ні для пиття, ні для іншого способу застосування.

Саме тому чиста питна вода завжди в ціні. По правді кажучи, вона просто на вагу золота. І дуже добре, що сьогодні є можливість купити фільтр для питної води. Звичайно, те, що знаходиться в забруднених річках і водоймах він не очистить. Але те, що надходить в наші квартири і будинки - цілком. І цього вже достатньо, щоб отримати доступ до чистої питної води.

Чи можлива шкода від води?

Існує ряд ситуацій, коли вода дійсно може нашкодити нашому організму. В першу чергу так трапляється, якщо вона неякісна. Тобто, якщо в ній міститься хлор, надмірна кількість солей жорсткості, хвороботворні мікроорганізми і віруси. На жаль, в квартири і будинки зазвичай надходить саме така вода: хлорована і занадто жорстка. Втім, щоб уникнути неприємних наслідків, достатньо лише придбати фільтр для її очищення. І проблема буде вирішена. У складі фільтруючої засипки, розміщеної у картриджах для фільтрів, міститься велика кількість необхідних компонентів, здатних очистити воду і для пиття, і для побутового застосування, наприклад, фільтри для побутової техніки позбавляють від відкладання вапна в бойлерах, в пральних машинах і т.д.

Також вода може нашкодити здоров'ю, якщо ви будете:

• перевищувати денну норму (це призводить до набряків та інших неприємних порушень в роботі організму);

• багато пити натщесерце (для кращого засвоєння пити її треба не поспішаючи, маленькими ковточками);

• пити занадто охолоджену воду (по-перше, це шкідливо для шлунка, по-друге, вона не втамовує спрагу, як би це дивно не звучало).

Скільки води треба пити в день?

У кожної людини своя потреба у воді. Тут все залежить від індивідуальних особливостей організму (ваги, статури), а також зовнішніх факторів на кшталт кліматичних особливостей регіону. Але в цілому оптимальна норма води - 2-3 л в день, все залежить від ваги людини і від його особливостей життєдіяльності.

Пити її потрібно не тільки в тих випадках, коли в роті відчувається сухість. Будь експерт скаже, що якщо організм відчуває спрагу, то зневоднення вже почалося. А таких ситуацій краще не допускати.

Вживати оптимальну кількість води вам допоможуть наступні поради:

• випивайте 1 склянку води за 30 хв. до кожного вживання їжі (хоча б 3 рази: вранці, в обід і ввечері);

• обов'язково пийте воду до, в період і після фізичної активності (ранкової пробіжки, тренування в спортзалі);

• на роботі бажано замість кави вживати воду-вона набагато корисніша;

• беріть з собою пляшку з водою (або будьте готові купити її в найближчому магазині).

Чи можна замінити її іншими напоями? Дивлячись якими. Фруктові та овочеві соки будуть непоганою альтернативою. Вони смачні і корисні, плюс допоможуть втамувати спрагу.

А ось солодкі газовані напої навпаки-призводять до зневоднення організму. А чай, кава, алкоголь і зовсім надають сечогінну дію. І після того, як ви вип'єте чашку улюбленого напою - організм все одно буде вимагати звичайної питної води.

Цінуйте чисту воду!

Вода в організмі людини - життєво важливий елемент. Вона покращує травлення, допомагає регулювати температуру тіла і контролювати власну вагу, очищає від шкідливих токсинів. Також вода заряджає нас енергією, покращує стан шкіри, суглобів і м'язів, а в деяких випадках може використовуватися як засіб для лікування або профілактики певних захворювань.

При цьому особливу цінність має чиста питна вода. У наш час отримати до неї доступ складно, але все ще можна, так як цю проблему допомагає вирішити установка фільтра. Який саме ставити - залежить від наявного бюджету. Наприклад, популярним варіантом вважається потрійна система очищення, так як вона не тільки фільтрує воду, але також знезаражує її, а також коригує смак і запах. Не менш значущі магістральні фільтри для очищення води.

Загалом, цінуйте воду - вона для нас дуже важлива. Але пийте тільки чисту і безпечну для здоров'я, благо її легко можна отримати за допомогою недорогих побутових фільтрів.

Значення води: презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-znachennya-vodi-v-zhitti-lyudini-dlya-uroku-prirodoznavstva-u-z-klasi-38095.html