ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

ЗА ЯВИЩАМИ У ЖИВІЙ ПРИРОДІ

Кожного року в залежності від пори року в природі проходять знайомі всім явища – зеленіють, зацвітають, в’януть рослини, прилітають та відлітають птахи, з’являються та зникають комахи. У певні періоди проводяться сільськогосподарські та лісові роботи.

Розвиток живої природи визначається змінами метеорологічних умов. Кожне явище зв’язано з наявністю певної для нього кількості тепла, вологи, сонячного світла. Природні умови непостійні – вони кожного року змінюються. Весна може бути ранньою, пізньою, затяжною, літо – теплим, холодним, сухим, вологим, осінь – ранньою чи пізньою, теплою чи холодною.

Явища природи, які настають періодично, в залежності від умов природи, називаються сезонними явищами, а спостереження за ними – фенологічними.

Для спостереження за трав’янистими рослинами чи ягідниками вибирають площу розміром 5х5, відмітивши границі, а для лісу – 15-20 екземплярів. Вибирають здорові екземпляри; трав’яний покрив має бути непорушений.

Для систематичних фенологічних спостережень обери невелику ділянку з декількома деревами, кущами, трав'янистими рослинами біля свого будинку, школи чи в парку.

Частота проведення спостережень регулюється в залежності від сезону. У зимовий період можливі спостереження 1 раз в 10 днів. Із настанням весни спостереження проводяться 1 раз на 3-5 днів. У теплі весняні дні, коли починають розвиватися рослини, спостереження проводять щодня у другій половині дня.

Весняні спостереження за деревами та чагарниками слід розпочинати з того дня, коли температура повітря вдень у тіні буде складати +5°С .

Одночасно з веденням спостережень проводиться занотовування у спеціальний зошит окремих фаз розвитку рослин. Всі записи необхідно вести одразу на місці проведення спостереження.

Опрацювати матеріал за посиланням https://nenc.gov.ua/globe/wp-content/uploads/2017/09/GLOBE-%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F.pdf .

Рекомендована таблиця фенологічних спостережень за деревами та кущами

https://docs.google.com/document/d/1kyPCcx3K7NnqCl5FQjvZwKWRFZXJnQcrlRoP1igl86E/edit?usp=sharing

Відношення огірка до світла

Огірок - світлолюбна рослина. Сучасні гібриди фотонейтральні, але при вирощуванні огірка в умовах короткого дня (10-12 г. на добу) прискорюється розвиток рослини і формування зав’язей. Збільшення світлового дня до 16 г. на добу стимулює початок плодоношення, але знижує загальну врожайність. Тому умови вирощування розсади огірка при тривалості дня 10-12 г. на добу й освітленості в межах 6-7 тис. лк (люкс) можна вважати оптимальними. Якщо говорити про вимоги культури до освітленості, то мінімально необхідна інтенсивність освітлення для вегетативного росту огірка становить 6 тис. лк. Оптимальне ж значення освітленості для розвитку і плодоношення знаходиться в межах 10-15 тис. лк., залежно від потужності листового апарата у відповідній фазі розвитку. Подальше збільшення інтенсивності освітлення доцільно до 40 тис. л.к. Вище цієї межі динаміка збільшення врожайності припиняється.

У захищеному ґрунті для збільшення врожайності застосовують досвічування та проводять регулювання густоти стояння рослин до оптимальної. У залежності від способу формування рослини і строків посадки, густота стояння може становити 2,0-3,5 рослини на 1м2. Також для регулювання світлового режиму в теплиці проводять мульчування ґрунту світловідбиваючими матеріалами (біла плівка, світла тирса, солома). Бетонні доріжки (якщо є) і каркас теплиці необхідно пофарбувати в білий колір.

У період інтенсивного росту листового апарата, особливо на верхніх ярусах рослини, потрібно проводити освітлююче санітарне прочищення листя.

Відношення огірка до вологи

Огірок вимогливий до вологості ґрунту і відносної вологості повітря. Оптимальна відносна вологість повітря повинна становити 80-90%. Вологість ґрунту у період наростання листового апарата рекомендується підтримувати на рівні 70-80% НВ, а в період цвітіння - 55-60% НВ (за таких умов успішніше проходить процес запліднення). Нестача вологи припиняє ріст рослин, сприяє появі гіркоти в плодах.

Гіркота в плодах відчувається через кукурбітацини, які накопичуються при високій температурі та нестачі вологи, а також при тривалих низьких температурах. При цьому необхідно відзначити, що всі партенокарпічні гібриди компанії Монсанто генетично не мають гіркоти.

Згубним для культури є також перезволоження ґрунту, що призводить до загибелі кореневої системи. Рослини огірка дуже чутливі навіть до короткочасного затоплення.

Полив огірків бажано проводити щодня невеликими дозами. Такого режиму поливу можна досягти, використовуючи крапельне зрошування. До початку цвітіння рослини поливають помірно - 2-3 л/м2, теплою водою (24-26°С). Періодичність поливу огірка у закритому ґрунті залежить від умов освітлення, тобто чим більше сонячної енергії надходить на рослину, тем інтенсивнішими є транспірація і фотосинтез, і тем більше води потрібно рослині, і частота поливів відповідно збільшується.

По мірі росту вегетативної маси, аж до початку плодоношення, норму поливу поступово збільшують.

Під час цвітіння і плодоношення норму поливу збільшують, доводячи під час плодоношення до 6-7 л/м2 (з урахуванням коефіцієнта випаровування). Рослини огірка рекомендується поливати не чистою водою, оскільки поживні елементи (особливо азот) швидко вимиваються в нижні горизонти, і рослини відчувають дефіцит, а водою з розчиненими в ній мінеральними добривами з мікроелементами в хелатній формі.

Завдання дослідження:

1) посадити насіння огірків та створити різні умови для росту і розвитку рослин (вирощування у плівковій теплиці або у відкритому грунті; вирощування на сонці, у напівтіні, у затінку; поливати холодною і теплою водою, поливати регулярно, раз на тиждень, не поливати);

2) спостерігати та фіксувати (робити фото і відповідні записи) як ростуть і розвиваються огірки в різних умовах;

3) проаналізувати та зробити висновки.

Для дослідження оберіть за бажанням варіант.

Спілкування Viber 0664695265.

Вирощування моркви столової у відкритому грунті - опрацювати матеріал за посиланням https://best-diy-site.com/2440579- .

Вирощування буряка столового у відкритому грунті - опрацювати матеріал за посиланням https://gosvo.in.ua/blog/2016/04/06/buryak-stolovij-posadka-ta-doglyad/ .

Вирощування петрушки у відкритому грунті - опрацювати матеріал за посиланням https://sad.net.ua/yak-pravylno-vyroshhuvaty-petrushku/#:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2,%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%2012%2D14%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2

. .

Чи вирощує ваша родина дані овочі у себе на городі? Які секрети маєте? Що для краще виростити овочі самостійно чи купити в супермаркеті або на базарі? Чекаю вашого спілкування Viber 0664695265.

Перед посадкою капусти у відкритий ґрунт попередньо готують, бажано, якщо він буде пухким і родючим. Грядки готують заздалегідь, а ґрунт перевіряють на кислотність, краще всього, якщо він буде слабокислим або нейтральним.

Якщо ґрунт бідний і важкий, то необхідно внести в нього пісок і компост приблизно відро на 1 м². Через економію багато садівників добриво вносять прямо в лунки. Ділянка для вирощування повинна бути рівною.

Висаджують розсаду в такі строки:

• ранні сорти — перша половина травня;

• середні — середина або кінець травня;

• пізні сорти — кінець травня до середини червня.

Висаджують розсаду за наступною схемою:

• Ранні сорти — на відстані 50 см один від одного.

• Для середніх і пізніх сортів ця величина становить 60 см.

День для посадки капусти у відкритий ґрунт краще вибирати похмурий, причому робити це бажано у вечірній час. Якщо висаджена розсада буде перебувати під сонячними променями, вона може «зваритися». В перші дні її бажано притемнити щільною тканиною або гілками. Розсаду слід висаджувати в заздалегідь политі лунки, це не дозволить утворюватися пустотам навколо лунки. До появи перших листочків її краще присипати сухою землею. Також необхідно стежити, щоб центральну бруньку не затягувало під землю.

Щоб капуста добре розвивалася, її коріння повинні отримувати кисень в повному обсязі, тому догляд за цією овочевою культурою обов'язково включає розпушування, яке здійснюють відразу після посадки розсади. Робити це потрібно спочатку неглибоко, до 10 см. По мірі зростання качанів рихлити слід глибше, до 25 см. Одночасно з цим слід проводити прополювання, адже бур'яни можуть затінити розсаду.

Вирощування і догляд за білокачанною капустою включає в себе полив. Ця культура дуже вологолюбна, але різні сорти пред'являють різні вимоги до цього процесу. Ранній сорт капусти під час свого зростання необхідно поливати регулярно, але помірно. Досить проводити таку процедуру раз на день, щоб ґрунт завжди був вологим.

Під час зав'язування качанів (у червні) інтенсивність поливу зростає. За два тижні до зрізання капусти, яку проводять у кінці липня, припиняють зволожувати ґрунт, оскільки надлишок вологи призводить до розтріскування качанів. Середньостиглий сорт в перший час поливають таким же чином, але проводять це набагато триваліше й інтенсивніше в період зав'язування качанів. Перед зрізанням за два тижні полив припиняють.

Пізній сорт постійно потребує надходження вологи. Оскільки саме такий вид капусти використовують для зберігання в зимовий час, то за місяць до зрізання полив слід припинити. В іншому випадку надмірне зволоження може вплинути на якість зберігання.

Рідко і багато поливати овочеву культуру небажано, корені здатні накопичувати вологу, що сприяє їх сильному розвитку на шкоду овочу.

Вирощування і догляд за білокачанною капустою не може обійтися без підживлення. У перший раз це рекомендується робити через два тижні після посадки розсади під час її інтенсивного росту. Для цього використовується курячий послід, який розводять водою в пропорції 1:15.

Друга підгодівля проводиться також через два тижні і застосовують настій коров'яку, який готують заздалегідь і настоюють протягом 10 днів.

Третя підгодівля здійснюється під час зав'язування качанів, при цьому також використовують настій коров'яку або трав'яний збір з полину, осоту, кропиви.

Підживлення проводять в лунку під коріння, намагаючись не потрапляти на листя і поєднувати цей процес необхідно з поливом.

Переглянути відео матеріал за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=HxIYZmZDMg0 .

Чи вирощуєте ви капусту в себе на городі,які секрети маєте? Поділіться зі мною та напишіть у Viber 0664695265.

Особливості вирощування огірків у відкритому ґрунті

Ріст і розвиток огірків тісно пов’язаний із його біологією. Вирощують огіроки у відкритому та закритому ґрунті. Період вегетації у відкритому ґрунті в середньому становить 100-130 діб.

Кращими попередниками для вирощування огірка є багаторічні трави, пасльонові, картопля, капуста, бобові, озима пшениця та чорний пар. Під зяблеву оранку вносять органічні добрива. Рано навесні до сівби проводять 2-3 культивації зябу з боронуванням і коткуванням з метою очищення верхнього шару фунту від насіння бур’янів. Насіння огірка висівають у 2-3 строки, коли ґрунт прогріється до 10-12°С і мине загроза весняних приморозків. Насіння ранньостиглих сортів і гібридів висівають із шириною міжрядь 70-90 см, середньо- і пізньостиглих — 90-140 см. У виробництві практикується і стрічковий спосіб вирощування за схемою 90+50 або 120+60 см. Глибина сівби 3-5 см. Норма висіву насіння 5-7 кг/га, а сівалками точного висіву 2-3 кг/га. При з’явленні сходів розпушують міжряддя. У фазі 3-4 листків рослини проріджують на відстань 10-18 см. При цьому пошкоджені та хворі рослини видаляють. Оптимальна густота рослин після проріджування повинна становити 80- , 85 тис. шт./га короткоогудинних сортів і гібридів та 65-70 тис. шт./га довгоогудинних.

Горщечкову розсаду огірка висаджують у 20-25-денному віці, коли мине загроза весняних приморозків. Під плівкове покриття висаджувати її рекомендується на 10-15 днів раніше. У рядку рослини розміщають на відстані 18-22 см.

Подальший догляд за рослинами полягає у 2-4-разовому розпушуванні міжрядь, аж до початку утворення огудини. Кожне розпушування доцільно проводити через 7-9 днів після попереднього, краще після випадання дощу або поливу. У рядках бур’яни виполюють при їх появі. У разі потреби рослини огірка підживлюють аміачною селітрою (0,5-1,0 ц/га), гноївкою (3-4 т/га) або пташиним послідом (0,7-1,0 т/га), розведеними водою у співвідношенні 1:7-10 відповідно.

На початку цвітіння рослин доцільно вивозити на плантацію вулики з бджолосім’ями з розрахунку 1-2 бджолосім’ї на один гектар.

Протягом вегетації рослини огірка систематично поливають та ведуть боротьбу з шкідниками і хворобами. Залежно від погодних умов рослини в Лісостепу поливають 3-7, а в Степу — 8-10 разів. Проти шкідників рослини обробляють інсектицидами, а проти хвороб — фунгіцидами. Під час обробки рослин пестицидами звечора закривають вулики з бджолосім’ями на день обробки. Робітникам дозволяється виходити на оброблені площі не раніше, ніж через 5-10 діб, залежно від препарату та погодних умов.

Урожай плодів збирають вибірково. Перші 3-4 збори проводять через 2-3 доби, наступні - через одну добу після попереднього, залежно від інтенсивності наростання плодів. При збиранні зривають підряд товарні та нетоварні плоди (пошкоджені, хворі, перерослі), щоб не сповільнювалося квітування і не припинялося зав’язування нових. Товарні плоди сортують на три групи: до першої відносять пікулі (довжина 3-5 см, у діаметрі до 2,5 см), до другої - корнішони: 5,1-7,0 см завдовжки (перша фракція) і 7,1-9,0 см (друга фракція), до третьої - зеленець — не довше 12 см, діаметром до 5 см.

Урожайність плодів огірка при належній технології становить 15-30 т/га.

Переглянути відео матеріал за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=DQOj5FHxkJY .

Особливості вирощування кабачків у відкритому ґрунті.

Оскільки кабачок відноситься до теплолюбних культур, вимоги його до тепла такі, як і в огірка. Особливість його вирощування у відкритому ґрунті полягає в тому, що насіння висівають, коли ґрунт прогріється не нижче 10-12°С, а горщечкову розсаду 25-30-денного віку (загартовану) висаджують, коли мине загроза весняних приморозків. Насіння висівають широкорядним способом із шириною міжрядь 70, 90 і 140 см або стрічковим — 120 і 140 см, а в стрічці 60 і 70 см, залежно від ґрунтово-кліматичних умов. Норма висіву насіння 3-5 кг/га, залежно від способу сівби. Глибина загортання насіння 4-6 см, а в південних районах — до 8 см. При квадратно-гніздовому способі вирощування в ямку висівають 3-4 насінини. На площах, заражених дротяником, норму висіву насіння збільшують на 15-20%. Горщечкову розсаду віком 25-30 діб висаджують за схемою 90×90 см або 140×70 см із розрахунку 1-2 рослини в ямку, залежно від ґрунтово-кліматичної зони.

Особливості догляду за рослинами полягають у тому, що при вирощуванні кабачка з насіння рослини в рядку проривають у фазі 2-4 справжніх листків при ширині міжрядь 70 см на відстань 60-70 см, залишаючи одну найкраще розвинену, а при 120 і 140 см — на таку ж відстань, лише залишаючи в гнізді 2 найкраще розвинені. Подальший догляд за рослинами полягає у підтриманні площ у чистому від бур’янів стані, поливах і боротьбі з шкідниками та хворобами. Урожай плодів збирають через кожні 3-4 дні, не допускаючи переростання плодів. Урожайність плодів у відкритому ґрунті в технічній стиглості становить 80,0-100,0 т/га і більше.

Viber 0664695265.

Томат – це культура без якої важко уявити сьогоднішній раціон кожної родини, адже її плоди використовують як в свіжому вигляді, так і в різного роду соліннях, консервуваннях. Саме ця культура займає одне з важливих місць при вирощуванні у аграріїв і кожного окремого господаря.

Практично всі господарі надають перевагу вирощування томатів у відкритому ґрунті через розсаду.

За два тижні до висадки розсади у відкритий ґрунт рослини потрібно загартувати. Для цього достатньо ємкості з розсадою винести на веранду, балкон або розміщувати поблизу відкритих вікон. Оптимальна температура повітря під час загартовування повинна бути в межах 10–12 °С. Після рослини потрібно привчати до сонячного освітлення — для цього їх потрібно залишати в півтіні на свіжому повітрі, але ні в якому разі не слід довго залишати на сонці, щоб рослини не отримали сонячний опік.

Міцну і загартовану розсаду томату пересаджують на ділянку, коли ґрунт вже добре прогріється. Ґрунт на ділянці необхідно розпушити і внести 15–20 г калійних і 30–40 г азотних добрив (з розрахунку на 1 кв. м). Розсаду томатів зазвичай висаджують квадратно-гніздовим методом за схемою 70х70 см по 1–3 рослини в одну лунку для скоростиглих сортів і 70х70 см по 1 рослині в одну лунку для середньо і пізньостиглих. Якщо потрібно розмістити на ділянці максимально велику кількість кущів, рослини висаджують стрічково-гніздовим способом. Для цього на грядці через кожні 1,5 м роблять зрошувальні борозни і по обидва боки висаджують по 2 рослини в одне гніздо. Відстань між посадковими лунками рекомендовано витримувати близько 70 см.

Кращими попередниками для томату вважаються капуста, огірки, кабачки і цибуля. А ось після таких культур, як картопля, перець і баклажан помідори розміщувати не варто, щоб не наражати розсаду на ураження грибковими та іншими хвороботворними організмами , що залишились у ґрунті від попередників.

По мірі зростання кущів помідорів необхідно здійснювати правильний догляд за ними , який полягає в своєчасному поливі, підживлюванні, підгортанні, підв’язуванні та пасинкуванні. Полив томатів у відкритому ґрунті при появі зав’язі проводять раз у 7-8 днів, досить 1 літра на рослину. У період росту і дозрівання плодів частоту поливу збільшують до 5-6 днів, кількість води збільшують до 2 л на кущ. Підживлення помідорів слід проводити кожні 2 тижні, використовуючи для цього як спеціалізовані добрива так і можливо використовувати народні методи ( настій кропиви, розчин з деревної золи та інші), які нададуть можливість відмовитися від застосування хімії і пестицидів

Пасинкувати томати потрібно регулярно, за винятком періодів спекотної літньої погоди, коли рослини відчувають стрес від спеки. Під час затяжних дощів рекомендується видаляти на кущах не тільки листя, але і частину пагонів. Це допоможе рослинам швидше прогріватися і забезпечить додаткове провітрювання посадок.

Переглянути відео матеріал за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=KrhPu5R0nPs .

Солодкий перець – теплолюбна рослина з тривалим вегетаційним періодом.

Пам’ятаймо, що для перцю важливо, які овочі передували йому на ділянці, де ви зібралися посадити цю культуру. Хорошими попередниками вважаються огірки, кабачки, морква, сидерати, гарбузи; неприйнятними – всі пасльонові культури, зокрема і перець.

Розсаду солодкого перцю висаджують у відкритий ґрунт, коли мине небезпека заморозків, - в третій декаді травня. Майте на увазі, що перці переопиляются. Тому ніколи не саджайте гіркий і солодкий перець поруч - солодкий буде гірчити.

Напередодні висадки розсаду добре поливають, щоб вона гарно прижилася. Рослини висаджують, переважно у другій половині дня, щоб за ніч вони могли зміцніти. У похмуру погоду можна висаджувати і вранці. Схема висадки розсади: 40-45 см між рослинами, 50-60 – між рядами.У попередньо підготовлені лунки наливають воду, розсаду висаджують в лунки трохи глибше, ніж вона росла. Перець приживається значно гірше, ніж інші культури, тому його потрібно частіше поливати, не допускаючи пересихання ґрунту. Для кращої приживлюваності розсади солодкого перцю після посадки її поливають через 2-3 дня під корінь. Витрата води на одну рослину становлять 1-2 л води, а в суху і жарку погоду поливи проводять щодня. Ґрунт навколо рослин регулярно зрихлюють. Під час збору врожаю перець поливають частіше, а в жаркі дні - вранці або ввечері. Перець дуже добре реагує на розпушування ґрунту. Воно створює доступ повітря до коріння, прискорює ріст і розвиток рослин, допомагає боротися з бур'янами. Слід зазначити, що міжряддя треба розпушувати постійно і дуже обережно, оскільки стебла перцю ламкі, а коріння розташоване близько до поверхні ґрунту. Від сходів до початку цвітіння, коли коренева система рослин ще слаборозвинена, підвищується вимогливість їх до азотного живлення, а в період цвітіння, формування врожаю та достигання плодів - до фосфорно-калійного. Протягом вегетації рослини перцю дуже вимогливі до магнію. Брак його в ґрунті може призвести до відмирання листків, зниження врожайності та якості продукції. Проте надмірна кількість азотного живлення активізує ріст вегетативної маси, але затримує достигання плодів, сприяє розвитку хвороб. Надмірне фосфорне і калійне живлення може сповільнити наростання вегетативної маси, що призводить до недобору врожаю. Щоб запобігти цим негативним явищам, потрібно забезпечувати оптимальне співвідношення елементів живлення. За період вегетації перець підгодовують мінеральними або органічними добривами 3-4 рази. Підгодовують розчином гною (1: 5) або пташиного посліду (1:10) з додаванням деревного попелу. Якщо використовують мінеральну підгодівлю, то в 10 л води розчиняють 15-20 г аміачної селітри, 40-50 г суперфосфату і 15- 20 г хлористого калію. Цього розчину вистачає на 10 рослин. Про те, що в ґрунті недостатньо калію, вам підкажуть скручені листки перцю з сухою облямівкою по краях, втіме не слід застосовувати як добриво хлористий калій - перець не сприймає хлор. Від браку азоту листя набуває матовості, сірого відтінку і поступово дрібніє, а від надлишку цього елемента рослина скидає зав'язі і квітки. Коли перцю бракує фосфору, нижня сторона листової пластини стає насичено фіолетовою, листочки піднімаються вгору і туляться до стовбура. Від нестачі магнію листя солодкого перцю набуває мармурового забарвлення. Отож, треба бути уважними до рослини, щоб вчасно їй допомогти. Під час затяжних дощів і при зниженні температури над грядкою ставлять металеві дуги і прикривають рослини плівкою. Слід зазначити, що надлишок вологи, як і її недолік, призводить до обпадання квітів і зав'язі. Треба звернути увагу на те, то на розгалуженні між гілочками утворюється квітка. Її бажано видалити, щоб не перехоплювала поживні речовини, яких згодом бракуватиме рослині для нормального розвитку. Так, за її збереження, на кущі утвориться ранній розкішний плід, але він призупинить розвиток усіх інших, що мають зав’язатися на вищих ярусах. Рослини іноді вимагають підв'язки. Для цього ще при посадці в землю вбивають довгі кілочки, до яких підв'язують стебло. Це допоможе уникнути загибелі рослин від поривів вітру.

Плоди перцю дозрівають поступово. Чим частіше ви збираєте плоди, тим більша кількість поживних речовин отримають нові зав’язі. Перчики акуратно обрізають ножицями, разом із плодоніжкою, а не зривають руками, бо крихке стебло рослини можна легко пошкодити, тому його слід притримувати. Після збору плодів зав’язі на кущах починають швидко рости, і в цей період знову підгодовують рослини. Щоб збільшити врожайність куща, його прищипують над 5-6-им листком. Цей прийом сприяє утворенню бічних пагонів, краще розгалуження. Плоди перцю добре переносять дозрівання, тому доцільно знімати їх з рослин не повністю стиглими і ставити на дозрівання. Це також сприяє появі на рослинах нових плодів, збільшення врожайності.

Viber 066 4695265.

Тема заняття "Підготовка посівного та посадкового матеріалу".

Опорний конспект.

Підготовка насіння до вирощування розсади.

1) Вибір насіння.

2) Відбір і калібрування насіння.

3) Підготовка насіння до сівби:

- барботування (обробка насіння у воді, насичення киснем);

- знезараження (сухим та вологим способом);

- прогрівання;

- загартовування;

- замочування в стимуляторах росту;

- пророщування.

Опрацювати матеріал за посиланням vseroste.com.ua/blog/pidgotovka-nasinnia-do-viroshchuvannia-rozsadi та переглянути відео матеріал youtube.com/watch?V=mlPDuP44ArM .

Підготовка картоплі до посадки.

1) Відбір бульб картоплі ( бульби вагою 50-60 г).

2) Підготовка до посадки:

- прогрівання;

- пророщування (сухе і вологе);

- яровизація;

- обробка протруйниками.

Переглянути відео матеріал за посиланням youtube.com/watch?v=H6s0xWP-LCU

Записати опорний конспект, зробити фото та надіслати на Viber 0664695265.

Тема заняття "Підготовка ділянки до проведення польового досліду".

Опорний конспект.

Підготовка ділянки до проведення польового досліду має такі етапи:

1) Вибір території під досліди ( обстеження території, обстеження грунту);

2) Розбивка дослідної ділянки ( грунтово-агрохімічне обстеження та

землевпорядкування);

3) Польові роботи на дослідній ділянці (внесення мінеральних та органічних добрив,

обробка грунту);

4) Розвідувальні ( вирівнювальні ) посіви.

Опрацювати дану тему можна користуючись інтернет ресурсом за посиланням: udau.edu.ua/assets/files/zbirniki/methogical/76487-Osnovi_5_04_2014-signalnij.pdf (Розділ 8,стор. 45-52).

Записати опорний конспект, зробити фото та надіслати на Viber 0664695265.