Мета: засвоїти особливості технології вирощування малини і суниці; сприяти формуванню пізнавального інтересу; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, працелюбність.

Підготовка ділянки для малини включає в себе знищення бур’янів, особливо від багаторічних, таких як осот, пирій, берізка. У домашніх умовах бажано вести боротьбу із ними механічним способом, тобто викопкою і виполюванням, щоб не застосовувати гербіциди. Також необхідно скопати ділянку на глибину близько 25см, попередньо розкидавши перегній по поверхні (хоча внесення органічних добрив можна здійснювати під час безпосередньої посадки). Перекопування покращує структуру та повітропроникність ґрунту, що позитивно впливає на здоров’я малини.

Наступним етапом є вибір правильної схеми посадки. Варто пам’ятати деякі показники:

• відстань між рослинами у рядку має становити від 0,3 до 0,5м

• ширина міжрядь має становити не менше 2м

• ширина одного ряду малини у трьохрічному віці буде становити близько 1м

В залежності від пагоноутворюючої здатності конкретного сорту, саджанці малини висаджують на відстані від 0,3 до 0,5м: з поганою здатністю – частіше (від 0,3м), з хорошою – рідше (0,5м). Метою є утворення суцільної смуги пагонів. Під час росту малини ширину рядка потрібно нормувати, даючи розростатись у ширину до 1м. Всі пагони, що виростають у міжрядді, потрібно скошувати. Відстань між рядками має становити не менше 2м. Загущення сприятиме розвитку хвороб, підвищуватиме конкуренцію між рослинами, знижуватиме кількість і якість врожаю.

Підготовка саджанця. Куплені саджанці бажано висадити у найкоротші терміни. Якщо ж у наступних кілька днів після придбання у Вас не буде змоги це зробити, то необхідно покласти їх у прохолодне і темне місце. Перед висаджуванням саджанці потрібно витягнути з поліетиленової зовнішньої упаковки, а потім обережно розмотати чорну стрейчеву плівку. Після цього необхідно замочити кореневу систему саджанців у воді або стимуляторі коренеутворення на 2-3 години.

Для посадки малини викопайте ямку розміром 30х30см і 30-40см завглибшки. На дно ямки насипте компосту (перегною) і змішайте його із землею, поверх насипте шар ґрунту задля уникнення прямого контакту кореневої системи із добривом. Помістіть саджанець у ямку і поступово засипайте землею, обережно ущільнюючи кожен шар. Важливо гарно зволожити ґрунт. Для цього можна полити саджанець між шарами землі, зачекати поки вода повністю вбереться землею, а потім засипати наступним шаром. Після висадки надземну частину малини зрізають секатором близько до рівня ґрунту. Важливо! Саджанці висаджують на глибину кореневої шийки. Не можна як заглиблювати так і садити зависоко рослини. При надто низькій посадці малина погано розвивається, уповільнюється ріст пагонів заміщення, у деяких випадках рослина може взагалі загинути. За надто високої посадки можливе підмерзання саджанців у зимовий період, а також висихання влітку у посушливий період. Врахуйте, що після посадки ґрунт із рослиною дещо просяде.

Після посадки малини обов’язково замульчуйте прикореневу зону соломою, інактивованою тирсою, некислим торфом, перегноєм. Це дозволить зменшити випаровування вологи із ґрунту та знизить швидкість росту бур’янів. За можливості також замульчуйте міжряддя, щоб полегшити боротьбу з бур’янами в майбутньому. Також бажано подбати про шпалери (підпори), які не дадуть пагонам схилятися до землі, полегшать формування рядків та збір урожаю. Варто відзначити, що для деяких високопродуктивних та сильнорослих сортів малини шпалера є необхідністю. Якщо у Вас велика площа насадження малини і Ви хочете полегшити процес її поливу, то можете організувати просту систему крапельного зрошення. У цьому випадку крапельну стрічку потрібно встановити до мульчування: солома чи інший матеріал захищатиме стрічку від впливу сонячного світла та подовжить термін її придатності.

Підбір ділянки та підготовка ґрунту

Технології вирощування суниці можуть бути різними. Але першочерговими завданнями технологічного процесу вирощування високих урожаїв якісних ягід є обов’язковим дотримання організаційно-господарських заходів. До них належить підготовка поля (не винятком є й підготовка присадибних ділянок), використання добре розвиненої розсади і створення найбільш сприятливих умов для вирощування культури. Під час вирощування суниці необхідно перш за все враховувати, що вона — вологолюбна культура.

Під час підготовки поля (ділянки) для вирощування суниці необхідно враховувати, що площі для посадки повинні відповідати певним вимогам. Передусім наявність ефективного природного дренажу, що передбачає висадку культури на площах із відповідним механічним складом грунту, низьким рівнем залягання ґрунтових вод, відсутністю можливого підтоплення. По-друге, наявність захисту поля у зимовий період від холодних вітрів, з метою уникнення вимерзання насаджень. Також поле повинно мати відповідну експозицію схилу, зокрема, на схилах південної та південно-західної експозиції навесні грунт прогріватиметься швидше, що буде сприятливим для проведення завчасно ранньовесняних польових робіт. На площах, що відводяться під насадження суниці садової, не повинно бути застоювання холодного повітря.

Для вирощування культури підходять поля (ділянки) з невеликим нахилом до 2–3 градусів. Якщо суниця вирощується на рівних місцях, необхідно запобігати утворенню блюдець, у яких може довго застоюватися вода. Недоцільно відводити під насадження ділянки, які можуть затоплюватися навесні чи під час злив, круті схили, що будуть сильно пересихати влітку, а також місця, де буде застоюватися холодне повітря, що може призвести до пошкодження рослин весняними заморозками. Необхідно враховувати, що культура впродовж вирощування потребує захисту від сильних вітрів. Разом з тим, з метою кращого забезпечення вологою під час вегетації та нагромадження вологи в грунті, доцільно відводити такі ділянки, на яких довше зберігатиметься сніговий покрив взимку, а навесні сніг буде танути повільніше й рівномірніше. Дотримання вищевказаних вимог створюватиме умов, за яких рослини менше пошкоджуватимуться суховійними вітрами, а квітки краще запилюватимуться комахами.

Глибина залягання грунтових вод на полях, що відводяться під вирощування суниці, повинна бути не менше 60–80 см від поверхні грунту.

Рекомендовано під час вибору ділянок для вирощування суниці провести агрохімічний аналіз ґрунту. З цією метою з глибини залягання кореневої системи 30 см відбирають зразок грунту. За умов, якщо поле типове з рівномірним рельєфом та однорідним грунтовим покривом, достатньо сформувати один середній зразок із площі до 5 га. Якщо ж поле має суттєві варіації — необхідно розбити її на декілька дрібніших ділянок і окремо відбирати середні зразки з кожної з ділянки. Результати аналізу грунту даватимуть можливість визначити необхідність внесення основного підживлення, а також окремих мінеральних добрив.

Полив суниці обов’язковий

Як зазначалося вище, суниця садова належить до вологолюбних культур, її листя містить 68–72% води, ягоди — 80–90%. Коренева система, що знаходиться близько біля поверхні, чуттєва до найменших змін вологості навколишнього середовища. Високого й сталого врожаю суниці можливо досягти лише за умови рівномірного забезпечення грунту вологою на глибині розміщення основної маси кореневої системи до 40 см. Посухостійкість суниці дуже низька. Нестача повітряної й ґрунтової вологи під час цвітіння негативно впливає на зав’язування ягід, під час росту плодів — на їх розмір і врожайність, а у другій половині вегетації — на закладання квіткових бруньок. Тому суницю рекомендовано поливати, не допускаючи зниження вологості грунту не тільки до критичної, а й до задовільної. Навіть під час випадання опадів суницю необхідно поливати на таких етапах органогенезу, як цвітіння, формування врожаю, збирання ягід і диференціація бруньок.

Необхідно відмітити, що не тільки ґрунтова посуха згубно діє на врожай суниці, негативно позначається й атмосферна посуха. Якщо температура повітря буде у межах 28–30ºС, крім основних поливів, потрібно проводити й додаткові поливи.

Для поливу суниці використовують різні способи, але оптимальними є дощування і краплинне зрошення. Дощування покращуватиме мікроклімат приземного шару повітря, що сприятливо впливатиме на формування більш високого і стабільного урожаю суниці.

Завдяки краплинному зрошенню орний шар грунту постійно підтримуватиметься у вологому стані на рівні капілярної вологоємності, але за таких умов міжряддя залишатимуться сухими, що сприятиме зменшенню появи бур’янів. Перевагами краплинного зрошення є економія води, тобто її випаровування з вільної поверхні будуть мінімальними, а також відсутність грунтової кірки і збереження структури грунту тощо.

Воду, яку використовують для поливу, рекомендовано обов’язково фільтрувати. Допускається одночасно з поливом суниці вносити мінеральні добрива (водорозчинні), за необхідності, засоби захисту рослин. Розчин мінерального добрива необхідно готувати в окремій ємності. Принцип підживлення полягає у тому, що спочатку проводять полив чистою водою впродовж 15–20 хвилин для початкового зволоження грунту, потім у систему поливу додають розчин добрив, регулюючи швидкість його всмоктування так, щоб час подачі розчину становив щонайменше 20–30 хв.

Підготовка поля, крім внесення органічних і мінеральних дoбрив, також включає заходи з обмеження шкідливості бур’янів, оранку, вирівнювання та розпушування верхнього шару грунту. Після того, як на ділянці будуть знищені бур’яни, за оптимальних умов вирощування необхідно внести під оранку органічне добриво одночасно з мінеральними. Підготовлена у такий спосіб ділянка не потребуватиме застосування добрив протягом усього часу її експлуатації (2–3 роки).

Висаджування саджанців

Висаджування рослин суниці здійснюють восени або навесні. Осінньому садінню доцільно проводити у регіонах із достатньою кількістю опадів у цей період та м’якими і сніжними зимами.

Під час весняного висаджування необхідно провести боронування для закриття вологи і вирівнювання поверхні ділянки, а також у разі необхідності вности ґрунтовий гербіцид. За декілька днів до висаджування розсади рекомендовано провести культивацію на глибину 14–16 см культиватором для суцільного обробітку грунту.

Саджанці до висаджування рекомендовано зберігати у прохолодному місці та регулярно зволожувати. До садіння розсаду готувати необхідно у затіненому місці, під час підготовки варто видалити зайві листки, залишаючи не більше двох на рослині, вкоротити кореневу систему до 8–10 см, для відновлення тургору помістити у воду.

Висаджування розсади проводиться вручну у заздалегідь нарізані рядки.

Саджанці допускається висаджувати однорядним способом, ширина міжрядь у цьому випадку повинна становити 0,9–1,0 м. Відстані між рослинами у рядку дотримуються залежно від сорту культури. Зазвичай відстань коливається від 20–25 см для не надто рослих сортів, і 25–30 см для надміру рослих.

Дворядну схему посадки необхідно застосовувати під час висаджування рослин на гребенях, що вкриваються плівкою для мульчування. Під плівкою доцільно розмістити дві стрічки крапельного зрошення.

Гребені повинні мати ширину 80 см, їх основа має становити 60 см у верхній частині, а висота може сягати від 15–20 до 30–40 см. Відстань між центрами гребенів повинна відповідати колісній базі трактора або іншої сільськогосподарської техніки, що використовуватиметься для догляду за плантацією. Як правило, ця відстань може становити 1,40–1,50 м. На гребені рекомендовано розміщувати два рядки рослин із відстанню 0,35–0,40 м між рядками, висаджувати доцільно у шахматному порядку з дотриманням відстані 0,25–0,35 см між окремими рослинами.

Використання чорної плівки для мульчування надасть ряд переваг, зокрема плівка, забезпечуватиме збереження вологи, усуне конкуренцію з боку бур’янів, рослини будуть краще рости і розвиватися, а внаслідок швидкого прогрівання грунту швидше починатимуть плодоносити (встановлено, що ягоди за таких умов дозрівали на тиждень раніше). Крім того, на важких грунтах вирощування культури на гребенях значно покращувало водно-повітряний баланс, що сприятливо впливало на розвиток кореневої системи рослин.

Разом з тим, необхідно враховувати й недоліки, які можуть бути під час вирощування культури на гребенях. Наприклад, відмічалося зниження зимостійкості плантації, гребені, вкриті плівкою, швидше промерзали, і на них погано затримувався сніг, навесні рослини зацвітали раніше, і відповідно збільшувався ризик пошкодження цвіту весняними заморозками.

Також на плівці саджанці висаджуються із розрахунку на кінцеву густоту, тому розсаду необхідно використовувати найвищої якості, яка не повинна бути уражена збудниками хвороб кореневої системи. Під час вибору вирощування культури у такий спосіб вуса рослин необхідно регулярно видаляти, у разі загибелі рослину замінити іншою не буде можливості. Під час висаджування необхідно враховувати те, що з часом відбудеться осідання грунту, тому необхідно дотримуватися оптимальної глибини посадки рослин.

Під час висаджування рослин довге коріння необхідно вкоротити, а корені розмістити у грунті вертикально, забезпечуючи контакт кореневої системи з грунтом. При необхідності розсаду замочують у воді на декілька годин, а також допускається замочування кореневої системи рослин у розчині фунгіциду або інсектициду, додавши до розчину глини, для забезпечення утримання тривалий час препарату у прикореневій зоні.

Після висаджування рослини рекомендовано полити. Перше підживлення необхідно забезпечити через 8–12 днів, коли довжина молодих корінчиків сягатиме 8–10 мм.