Зміст:
НІХТО НЕ ЗБУДУЄ НАМ УКРАЇНУ, ОКРІМ НАС (УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ)...
Той, хто замислюється над питанням, "що робити, щоб навести лад в Державі" швидко приходять до думки: "... що головні посади в країні повинні бути публічно виборними, жорстко звітними та короткостроковими, (обов*язко треба обирати Генпрокурора, та міністра внутрішніх справ, для реалізації дійсної "Незалежності Гілок Влади"). На місцях - виборні судді, шерифи, прокурори, присяжні і так далі... Крім того, необхідно найпотужніше місцеве самоврядування в вигляді Громад. Потрібне "Громадянське самоврядування" - бо Громадянина без Громади не буває.... Багато що належить УСВІДОМЛЕНО змінити. Дуже багато. Інакше кінець. ..." (Timur Koptelov, https://www.facebook.com/iron.geray/posts/2786899441378379 ) +++ ще можна додати: Законодавчу ініціативу з боку народу (через петиції-референдуми) + через петиції-референдуми накладання вето на прийняті закони, що не влаштовують народ + потрібен чіткий механізм відкликання депутатів та президента за народної ініціативи...
Щоб зрушити Україну в такому напрямку, треба спиратись на СИЛУ, що зацікавлена в цьому, та спроможна зробити ці зміни!...
З Конституції України - Український народ є СУВЕРЕНОМ, тобто носієм верховної влади!!! Для втілення змін в державі, Українському народу треба ставати суб*єктом влади. Суб*єктнітсь, (народовладдя) – фактично проявляється лише через механізми безпосереднього здійснення влади, котрими є збори громадян (віче) та РЕФЕРЕНДУМИ (плебісцити).
Прямо зараз, не зважаючи на факт відсутності Закону України "про референдум", ініціативна група небайдужих Українців по областях організовує збір 3 млн. підписів, щоб ініціювати перший всеукраїнський референдум з питанням: "чи готовий народ взяти на себе відповідальність за Україну, та змінити модель державної влади?. (дивись: https://sites.google.com/view/ua0vsi/всеукрреферендум ) Якщо народ відповість "Так!, нас НЕ влаштовує поточна модель влади!" - тоді на другому НАРОДНОМУ референдумі буде визначена НАРОДОМ нова модель державної влади!
Для того, щоб НАПРЯМОК РУХУ було обрано УСВІДОМЛЕНО, треба домовитись про основні принципи ВІДНОСИН МІЖ ГРОМАДЯНАМИ, та ВІДНОСИН МІЖ ГРОМАДЯНАМИ ТА ДЕРЖАВЛОЮ! З цих принципів і буде визначатись нова модель державної влади! Саме для для цього (визначення основних принціпів), і була створеня ця WEB-сторінка.
На цій сторінці будуть викладатися цікаві візії елементів нової моделі правління/управління державою, але спочатку хочу запропонувати роздуми Айн Ренд (Ayn Rand) про "чистий", ідеальний капіталізм. (Збірник статей під назвою "Капіталізм - незнайомий ідеал" [1], також книжка "Чеснота себелюбства" [2], на жаль, книжки "москвосуржем". Електронні книжки українською(руською) мовою поки не знайшов, тому наведу переклади деяких глав за допомогою "google-перекладача" з подальшим редагуванням книжки "Капіталізм - незнайомий ідеал" (див. додадкові сторінки цього розділу з тегами "(#kapital)") . Також є "mp3-озвучка" книги "Капіталізм - незнайомий ідеал", на жаль теж "москвосуржем". (Не зрозуміло, "нахіба" московити зробили доступними книжки Айн Ренд?: кожна думка в них виглядає як вирок московському тоталітаризму/етатизму! "Радянська Росія" в творах Айн Ренд, це теж саме, що теперешня "росія-московія": той же тоталітаризм, ті ж самі амбіції та чванливість на увесь світ, а також нехтування інтересами та правами будь якого народу...)
Сподіваюсь, що українські фахівці зацікавляться цими творами, та зроблять професійний переклад з першоджерела. Переклади на "москвосурж" не терплять ніякої критики. В московитському перекладі відчувається рабська ментальність, навіть, в кожному реченні . Наприклад, замість поняття "громадянин" в московитському перекладі часто вживається поняття "підданий"???.
Ще одне зауваження: всі думки у цьому збірнику статей адресовані американському читачеві, тому всі події, що пригадані в статтях збірника "Капіталізм - незнайомий ідеал", в основному, стосуються американських реалій того часу (перша половина 1960-х років)...
Жодне суспільство не відмовляє своїм членам в праві на згоду з іншими; розрізняються соціальні системи наявністю або відсутністю права на незгоду. Саме інститут приватної власності захищає і практично здійснює це право, тим самим знищуючи перешкоди для прояву найціннішої людської якості (цінної не тільки для неї особисто, а й для суспільства, об'єктивно цінне) - здатності мислити творчо. В цьому і полягає кардинальна відмінність між капіталізмом та колективізмом. ([1],розд.№1,“Що таке капіталізм?”стор.24)
Нечесність породжується системою і є її невід'ємною частиною. Право держави контролювати економіку буде з неминучістю породжувати особливу «еліту», «блатну аристократію», залучати до законодавчих органів корумпованих політиків, породжувати безчесних бізнесменів, караючи і знищуючи чесних і здібних.([1],розд.№7,“Нотатки про історію американського вільного підприємництва”стор.177)
Пора пояснити суспільству всю згубність ідеї, вперше створеної марксистами і бездумно підхопленою іншими, про те, що регулювання економіки - невід'ємна функція держави, що уряд - це засіб реалізації класових інтересів в економіці, і питання лише в тому, який саме клас або група впливу буде обслуговувати державний апарат. Більшість переконана, що вільне підприємництво - це нібито контрольована економіка, яка служить інтересам підприємців, на противагу державі загального добробуту, де контрольована економіка служить інтересам робітників.([1],розд.№7,“Нотатки про історію американського вільного підприємництва”стор.177)
Суть не в тому, в чиїх інтересах - праці або капіталу - буде контролюватися економіка. Головна - різниця між контролем та свободою.([1],розд.№7,“Нотатки про історію американського вільного підприємництва”стор.178)
Державний контроль над економікою - неважливо, в чиїх інтересах, - був джерелом усіх негараздів в історії нашої промисловості. Проблеми може вирішити лише справжній капіталізм, який позбавляє державу права контролювати економіку, забороняючи будь-які форми державного втручання в виробництво і торгівлю. Потрібно відділити державу від економіки - тим же способом і з тих же причин, за якими від держави була відділена церква.([1],розд.№7,“Нотатки про історію американського вільного підприємництва”стор.178)
Соціальна система, що відповідна до принципів "альтруїстичної "моралі - з її кодексом самопожертви, - це соціалізм, в будь-якому зі своїх варіантів: фашизм, нацизм, комунізм. У кожній із цих різновидів людина розглядається як жертовна тварина, яку можна знищити заради інтересів групи, або (інтересів) роду, або суспільства, або держави. Радянська Росія - кінцевий результат, фінальний продукт, повний, остаточний вираз "альтруїстичної " моралі на практиці; вона являє собою єдиний варіант застосування такої моралі на практиці. ([1],розд.№19 ”Консерватизм: некролог”, ст.328)
Всі ми повинні виступити в хрестовий похід за свободу проти рабства, тобто за капіталізм проти комунізму.([1],розд.№19 ”Консерватизм: некролог”, ст.329)
Прогрес може здійснюватися лише за рахунок надлишків, тобто за рахунок праці тих людей, чиї здібності дозволяють їм виробляти більше, ніж того вимагають їх особисті потреби, тих, хто інтелектуально і фінансово має можливість досліджувати нові горизонти. Капіталізм — це єдиний суспільний лад, при якому такі люди мають свободу дії, і де прогрес супроводжується не насильницьким зубожінням, а постійним підвищенням рівня добробуту, споживання і якості життя. ....................................................................……………………………………………………………..……………………………………………………………..
Радянська Росія (совок)- самий наочний, але не єдиний приклад "досягнень" колективістської ментальності. Два покоління “совецьких людей” жили, важко працюючи і вмирали в стражданнях, чекаючи достатку, обіцяного їх правителями, які гукали до терпіння та вимагали економії, займаючись державною «індустріалізацією» і вбиваючи надії громадян цієї держави п'ятирічними планами. Спочатку люди голодували в очікуванні електрогенераторів і тракторів; і вони голодують досі, в очікуванні атомної енергії і міжпланетних подорожей. ([2],розд.№10,”Етика колективізма”,стор.62)
Психологічно ООН внесла значний вклад в сіре болото деморалізації - цинізму, жорстокості, безнадійності, страху і незрозумілої провини, що поглинає західний (вільний) світ. При цьому комуністичний (тоталітарний) світ отримав від імені західного світу моральну санкцію, штамп цивілізованої респектабельності, допомогу Заходу для обману своїх жертв - престижний статус рівного партнера. Таким чином, нам де-факто було заявлено, що різниця між правами людини і масовими вбивствами - це всього лише різниця політичних позицій. ([1],розд.№14,“Анатомія компромісу”стор.245)
...один студент задав Барбарі Бранден питання: «Що буде з незаможними в суспільстві, побудованому на принципах об'єктивізму? (чистий капіталізм)», - і вона відповіла йому: « Якщо ви особисто захочете їм допомагати, ніхто не буде вам заважати ». Тільки сама людина має право вирішувати, чи буде вона надавати комусь допомогу і на яких умовах; у суспільства - як організованої політичної системи - в цій сфері немає взагалі ніяких прав. ……………………………………………………………..
Через те, що будь-якій людській істоті природа не гарантує автоматичної безпеки, успіху і виживання, то лише характерні для диктатури нахабство і моральний канібалізм «альтруїстсько»-колективістського кодексу можуть дозволити людині думати (або ліниво мріяти), що вона якимось чином може гарантувати цю безпеку комусь за рахунок інших.
Якщо людина міркує про те, що «суспільство» має робити для незаможних, вона тим самим приймає колективістську посилку про те, що людські життя належать суспільству, і що вона як член цього суспільства має право розпоряджатися ними, встановлювати для них цілі або вказувати їм, що і для кого робити. ([2],розд.№10,”Етика колективізму”,стор.59)
Таким чином, роль уряду змінюється з володаря на слугу. Уряд засновується для того, щоб захищати людину від кримінальних елементів, а Конституція служить для того, щоб захищати людину від уряду. Білль про права був спрямований не проти приватних громадян, а проти уряду, як ясна вказівка на те, що права особистості перевершують будь-яку громадську владу.([1],розд.№25,“Права людини”стор.548)
Тепер поміркуйте про моральне і політичне збочення домінуючого сьогодні погляду на державу. Замість того щоб бути захисником прав людини, держава стає їх найнебезпечнішим порушником; замість того, щоб охороняти свободу, держава насаджує рабство; замість того, щоб захищати людей від насильства, держава здійснює насильство і примус, коли їй завгодно; замість того, щоб служити джерелом об'єктивності в людських відносинах, держава створює якесь печерне царство невпевненості і страху за допомогою необ'єктивних законів, тлумачення яких залишено на розсуд будь-якого бюрократа; замість того, щоб захищати людей від небезпечної примхи ближніх, держава привласнює собі право на примху. Таким чином, ми швидко наближаємося до повної інверсії, коли держава буде вільно робити все що завгодно, а громадяни зможуть діяти тільки з дозволу. Це буде та фаза розвитку, на якій людство перебувало в найтемніші періоди своєї історії, панування грубої сили.([1],розд.№26,“Природа держави”стор.572)