Токмацький інклюзивно-ресурсний центр

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545 ухвалено рішення щодо створення Інклюзивно - ресурсних центрів та затверджено типове Положення про їх діяльність.

На виконання цієї Постанови, рішенням п’ятдесят першої сесії сьомого скликання Токмацької міської ради від 21 грудня 2017р. №10, створено Комунальну установу «Токмацький інклюзивно-ресурсний центр», та затверджено її статут.

З вересня 2018 року почав працювати КУ «Токмацький інклюзивно-ресурсний центр», який створений з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у професійно-технічних навчальних закладах. Така дитина зможе пройти комплексну оцінку з метою визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам та отримати кваліфіковану допомогу від спеціалістів.

Після проведеного обстеження батькам надається висновок з рекомендаціями. У разі встановлення фахівцями центру наявності у дитини особливих освітніх потреб висновок про комплексну оцінку є підставою для складення для неї індивідуальної програми розвитку та надання їй психолого-педагогічної допомоги.

До фахівців центру можуть звернутися всі бажаючі за консультацією, а також ті, хто має необхідність в отриманні корекційно-розвиткових послуг, але за відсутності відповідних спеціалістів в навчальних закладах, не отримує їх. Всі послуги безкоштовні.

Звернення особливих дітей до тих, хто поруч

В один прекрасний день я з’явився на світ, ставши найбільшою радістю і невимовним болем моїх батьків. Бо я – ОСОБЛИВИЙ. Я так хочу знайти своє місце у житті. А для цього мені потрібна підтримка людей, що живуть поруч.

Перш за все прошу вас подарувати мені справжнє дитинство, яке неможливе без друзів. Я ж маю на це право? Мої однолітки веселою юрбою ходять до школи, граються на перервах, читають книжки, яких я, можливо, ніколи не прочитаю і не зрозумію. Але чия в цьому вина?

Вони катаються на велосипедах, лижах та ковзанах, ходять один до одного в гості, їздять відпочивати у табори, бачать такі незвідані горизонти, які мені навіть не сняться.

Я ж прошу так мало. Просто дайте мені бути серед вас і почуватися не таким самотнім у цьому жорстокому світі.

СПРИЙМАЙТЕ мене таким, який я є. Бо я член суспільства з самого народження.

НЕ ІГНОРУЙТЕ і не робіть вигляд, що мене взагалі не існує.

НЕ НАСМІХАЙТЕСЯ, бо ніхто, крім моїх батьків, не знає, як боляче буває від колючих слів.

НЕ НЕХТУЙТЕ моїми проблемами. Бо тільки з вашою допомогою я зможу їх вирішити.

ДАЙТЕ мені можливість стати вашим другом. Ви зрозумієте, як я вмію дружити, ділитися бодай мріями, співпереживати і співчувати.

ПОВАЖАЙТЕ мене, бо я маю на це право, адже я – ЛЮДИНА.

ВІДКРИЙТЕ своє серце для мене і таких як я. Озирніться навколо і ви побачите, що нас не так мало навколо вас. Теплий погляд, посмішка, щире співчуття та рука, простягнута назустріч, зробить наш світ добрішим, світлішим, кращим.

І тоді заспіває моя душа. Я так хочу, щоб ви почули цю пісню. В ній сплелися біль і радість, розпач і надія, сльози і сміх. Всі ці щирі емоції живуть у кожному з нас. Вони роблять людину чистішою, щирішою, добрішою. Я вірю, що разом з вами ми зможемо зробити цей світ хоч трішки щасливішим.

Адже лише палке серце, небайдужа душа, ясні очі і міцні руки обертають землю. А я так хочу жити на квітучій, добрій і відкритій для ОСОБЛИВИХ дітей землі.