Світ навколо тебе

Бесіда про довкілля для учнів початкової школи

Поглянь навколо себе. Яка дивовижна краса! На що не глянеш, усе радіє життю. Усе живе, цвіте, розвивається, тягнеться до теплого сонечка, прагне вистояти під пружним вітром, сильною зливою... І все таке неповторне, гарне. Ні, не просто гарне, а чарівне! Ось придивись до будь-якого листочка і він тебе вразить своєю винятковістю, бо двох однакових ти не знайдеш! Глянь на квіточки, поцікався, і тебе здивує їх розмаїття, краса, загадковість. Чи відчуваєш ніжні пахощі? Правда, приємний аромат довкруг? А ти прислухайся, затамувавши подих... Чуєш, які дивні звуки навколо? І кожен неповторний, надзвичайний! Звуків тих так багато, що не зразу розбереш, звідки вони долинають, хто так захоплено співає. Це співає твоя Земля! Земля-матінка, яка народжує все це диво, яке ти бачиш, чуєш, відчуваєш, сприймаєш на дотик. Правда, цікаво?

Ти ж на цій Землі — людина! Це чудово — знати, що ти людина, розумна істота і прийшла у цей світ для добра. Перед кожною людиною стоять важливі завдання, які вона покликана виконати впродовж свого життя. І, поки ти ще маленький, треба навчитися бачити красу, відчувати чарівність і неповторність великого і складного світу, всім серденьком полюбити його і робити добро на Землі. Тому змалку вивчай природу, придивляйся, прислухайся, захоплюйся, запам’ятовуй і дивуйся. Бо в природі є чим захоплюватись і дивуватись, є що вивчати, запам’ятовувати, є що любити. Адже без любові нічого доброго не буває. За що б ти не брався, до всього треба ставитись з великою і щирою любов’ю. Тільки тоді тобі відкриються таємниці лісу і поля, рослин і тварин, води і повітря, і всього, що тебе оточує, і навіть те, що дуже далеке і недосяжне. І доки ти ще маленький, учись любити цей чарівний і дивовижний білий світ. Ти відкриєш у ньому стільки краси і знань, він принесе тобі стільки радості і щастя, що життя твоє стане прекрасним, наповненим великим змістом, а серце — добрим і чистим.

Почни просто з тієї звичайнісінької травинки, яка росте у тебе під ногами. Бачиш? Це подорожник. Він росте при дорозі, понад тими стежинками, де ходять люди, вони і розносять його насіннячко за ногами. А за це він людині віддячує, бо лікує її рани, швидко зупиняє кров, втамовує біль. Окрім того, відвар подорожника збуджує апетит, допомагає при хворобах шлунка та кишок. Мандрує дивовижна, невибаглива рослинка разом з людиною та оберігає її. Така непоказна, з лапатим листячком, що тулиться до землі. Ходять по ній, витоптують, уваги не звертають, а вона росте всюди, зелененька рослина — подорожник! Придивись до нього, там зосереджена цілюща сила, яка містить вітаміни, дубильні речовини, каротин, аскорбінову та лимонну кислоти, олію і т. д. І все це допомагає людині, треба лише знати природу.

Ось густі зарості кропиви. Ох, і бояться ж її діти, бо жалить вона немилосердно, захищається від кожного, хто доторкнеться. Росте ж саме там, де дітворі обов’язково треба побувати: під тинами та загорожами, у балках та занедбаних парках. Про користь кропиви ти теж повинен знати, адже це багатюща на вітаміни та білки рослина, має цінні лікувальні властивості, бо свіжа кропива і рани гоїть, її можна споживати з їжею, а відвар із неї багато інших хвороб лікує: і кашель подолає, і головний біль прожене, і при туберкульозі допоможе, при простуді, недокрів’ї та ін. її добре поїдає корівка, поросятко, кури люблять січене листячко поклювати. Та й на зиму люди заготовляють кропиву для лікувальних цілей, а ще з неї роблять чудові віники для лазні. Заготовляють кропиву в травні.

Чи ж не радує тебе пухнастий килим споришу у твоєму дворі? Поглянь, яке гарне зелене листячко на ньому, і так його багато, що ходити по ньому м’яко, а воно ще й приємне прохолодне, лагідне. Рослинка дуже звична, ти її навіть не помічаєш, топчеш і не замислюєшся над її цінністю. Вона допомагає людям при проносах, кровотечах і захворюванні дихальних шляхів. Спориш і свіжим використовують для заживлення ран, і відвар із нього п’ють при захворюванні шлунка, печінки та інших хворобах. Ось така собі звичайна і непомітна рослинка з дрібнесенькими квіточками, а потрібна і людям, і тваринам. її пташки люблять і дрібна худоба.

Після довгої і холодної зими тебе зустрічає веселе жовтеньке сонечко — це квіточки мати-й-мачухи. Ця рослинка відгукується на перші промінчики тепла і несе для людей не тільки радість, а й велику користь. Назву свою вона одержала через цікаву властивість своїх листочків: зверху вони лискучі й холодні, як погляд мачухи, а зісподу — м’які й тепленькі, вкриті білим пухом і від дотику до них відчувається ніжне тепло, як від рідної мами. Ще називають цю рослинку підбіл звичайний. Використовують її при лікуванні легень і дихальних шляхів, при золотусі та проносах. Димом від сухих листочків проганяли кашель, а при головних болях прикладали свіжі листочки до голови лискучим боком і біль минав.

А ось цупке листячко вічнозеленого барвіночку, бачиш? Він по Україні всюди росте, а його висаджують у садках і на кладовищах, як символ вічної пам’яті про померлих. Росте він ще в дубових та грабових лісах, і цвіте синім цвітом, наче в неба кольору позичив. П’ятипелюсткова квіточка милує око дивним синім кольором, а вічнозелений листочок — символ вічного, постійного. Тому й любить цю рослину наш народ і використовує її не тільки в медицині при серцево-судинних захворюваннях, для зниження кров’яного тиску, а й від злих сил вона оберігає людину, від різної нечисті. Барвінок вивішували над дверима, над вікнами, а викидали тільки у воду, а не на смітник, щоб «не загинув від спраги». Тепер хрещатий барвіночок міцно живе у побуті нашого народу, в його піснях, прислів’ях. Ним прикрашають коровай на весіллі, щоб у молодих було вічним кохання, добрим здоров’я.

Тепер поглянь на цю рослинку. Це деревій або кривавник, а ще його називають тисячолистник, бо в нього листячко дуже розсічене, і ще він має багато назв. Ця рослинка росте всюди, а тому ти, коли зриваєш білі квіточки-кошички, й не задумуєшся над тим, що ж то за рослинка. Має вона різкий запах, схожий на полиновий. Це сильнодіючий кровоспинний засіб, добре гоїть рани. Треба тільки сильно потерти листочки і прикласти до рани, яка кровоточить, і кров спиниться. Його використовують також при внутрішніх кровотечах. Деревій містить велику кількість вітаміну К, кислоти, спирти, олії та інші речовини, які мають знеболювальну, протизапальну, потогінну, дезинфікуючу дію. Тому наш народ його знає і любить. Це справді цілюща трава, доступна для кожного і проста у використанні.

Чи упізнаєш ти дивовижні грицики серед інших трав? Це звичайнісінький бур’янець, невеличка рослинка з маленькими, зовсім непоказними квіточками на височенькому стеблі. Плоди ховаються у трикутному, дуже оригінальному стручечку. По цих плодах ви обов’язково впізнаєте дивовижні грицики, які використовуються як кровоспинний засіб. Варто прикласти бур’янець до рани, як кров спиниться. Найчастіше свіжий сік уживають з водою від хвороб печінки, нирок, сечового міхура, при проносах.

Ось бачиш, кожна травинка любить тебе, допоможе в біді, дасть силу, загоїть рани, допоможе вилікуватись від недуг, щоб ти усміхався сонечку, співав пісень, радів життю.

Глянь, який зелений, чарівний і красивий світ довкола тебе. Кожна квіточка — тобі на радість, кожна рослинка — для твого добра, кожна травинка — для твого здоров’я. Ти лишень придивись, запам’ятай, добре вивчи, пізнай природу — це ж для твого добра тобі потрібно, щоб ти не блудив у цьому світі, а щасливо і радісно жив. Полюби цей щедрий світ усім своїм серденьком, зачаруйся ним. І ніколи, чуєш? Ніколи не знищуй, не ламай, не марнуй того, що тобі так щедро вділила Земля. Це вона кожному з нас дарує синє бездонне небо і чисту водичку, заквітчані луки і зелені ліси, широкі степи і безмежне море, високі гори і дзеркальну гладь озер, щоб ми були на цій землі щасливими, здоровими, добрими і люблячими.

Чуєш, як співає поле під легеньким вітерцем, як ніжно- ніжно дзвенить струмочок, як прокидається від голосних і чарівних пісень весняний ліс? Прислухайся — це співає твоя рідна земля. Це співає твоя Україна.

Ти чуєш, як земля довкіл співає?

Які чарівні звуки линуть ввись!

Це йде весна, долина зацвітає,

Усе життю радіє, придивись!

Радіє пташка, що тепло настало

Й співає славу сонцю кожен день.

Симфонія у лісі зазвучала —

Усі своїх виспівують пісень.

Трава шовкова шелестить — співає,

Дзвенить струмок, гуде пухнатий джміль.

Он жайворонок з піснею злітає,

І різні звуки линуть звідусіль.

Гроза розкотисто у небі зазвучала

І вітер грізно в гіллі застогнав.

А потім враз веселонька заграла

І тихий вечір мрійно зашептав.

А ніч свої оркестри розбудила,

І знов нова мелодія звучить.

Летить у Всесвіт тихо пісня мила.

Вона про те, яке це щастя — жить!

Спостереження за деревами навесні

Мета спостереження:

• Познайомити учнів, у якому стані перебувають рослини навесні. Продовжувати формувати поняття „дерева”, „кущі”.

• Розвивати уявлення, фантазію, пам’ять та мовлення дітей.

• Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї.

Хід спостереження

І. Мотивація діяльності учнів

Відгадайте, будь ласка, загадку:

Вони вдягаються тоді,

Коли теплінь приходить,

А роздягаються тоді,

Коли теплінь відходить.

• Так, діти, це дерева.

• Давайте сьогодні подивимося, у якому стані вони перебувають, що з ними стало. Подумаємо, чому це відбувається.

ІІ. Спостереження

• Давайте, діти, ближче розглянемо гілочку на кущі бузку.

• До речі, чим кущ відрізняється від дерева? Подивіться на них і порівняйте.

• Подивіться з-під лусочок у бруньки з’являється щось зелененьке.

• Що ж воно таке?

• Так це майбутні листочки!

Дерева пробуджуються від сну. Зігріті сонцем, вони поволі наповнюються соком. Рух соків означає, що коріння дерев починає всмоктувати воду з ґрунту. Вона розчиняє запаси тих речовин, якими харчуються дерева взимку. Розчин цей рухається аж до бруньок.

Таким солодким прозорим соком люблять ласувати дятли. Вони роблять у корі кленів, беріз або осик маленькі дірочки і крізь них добираються до смачної рідини. Та рани, зроблені дятлами, швидко загоюються і шкоди дереву не завдають.

Днів через десять після початку руху соків помітне набухання бруньок. На всіх деревах вони швидко наливаються, ростуть. Всю зиму бруньки залишаються непомітними. Проте ще з осені приготувалися вони до весни. Тепер бруньки скидають своє коричневе покриття – і з них починають розгортатися ледь помітні зелені листочки.

• А подивіться на гілочку верби. Що ви бачите на ній?

• «Котики» - це, можна сказати, квіти цього дерева. Тільки верба ще не зацвіла, це тільки початок процесу. Коли на котиках з’являться жовтенькі ворсинки – пилок, ото вже вербичка цвіте. Деякі види верби не мають котиків, проте в них є сережки, це теж квіти верби, як у берізки.

ІІІ. Підсумки спостереження

• З чого з’являються листочки?

• Коли, бруньки починають набухати?

• Хто любить ласувати соком дерев?

Спостереження за першими квітами

Мета:

• Розширити знання дітей про першоцвіти, умови їх цвітіння, вчити спостерігати, аналізувати побачене, оберігати рослини.

• Розвивати спостережливість, увагу, пам’ять.

• Виховувати дбайливе ставлення до природи, бажання милуватися квітами, в не знищувати їх.

Хід спостереження

І. Мотивація діяльності:

Давайте пограємо у гру. Заплющить очі, я скажу вам слово, в ви мені скажете, що ви уявили, чуючи це слово.

• Весна (діти дають відповіді)

• Так слово весна асоціюється у нас зі снігом, який тане, веселим щебетом пташок, з пролісками та підсніжниками.

• Чому саме з підсніжниками та пролісками асоціюється весна?

• Так це - перші квіти, і ми з вами сьогодні будемо спостерігати за ними, ви більше дізнаєтесь про ранні весняні квіти. Які називають першоцвітами.

ІІ. Спостереження:

Давайте пройдемо вулицею і подивимося уважно навколо.

• Які квіти ви помітили в палісадниках біля будинків? (підсніжники, проліски, крокуси)

• Якого вони кольору? (білі, бликанні)

Так само і в лісі на зігрітих лісових галявинах з’являються перші квіти – білі ніжні, з ледь помітною зеленою облямівкою підсніжники, пробиваються і синіють проліски. Ґрунт ще не просох, і а над землею, вкритою перепрілим торішнім листям, вже піднялися перші квіти. Першоцвіти бувають тільки у листяних лісах, де м’яка й товста підстилка з опалого листя охороняє їх від замерзання, адже вони швидко ростуть і рано з’являються їхні квіточки завдяки своїм цибулина або кореневищам з поживними речовинами. Їх залишилося так мало в наших лісах, бо кожний, хто їх бачить, хоче повернутися з букетом, але вирвавши квітку, не думає, що на цьому місті вже не виросте нова.

Не поспішайте зривати квіти! Краще помилуйтеся ними, хай ще інші зможуть це зробити! Адже і підсніжники і проліски занесені до Червоної книги. Вони можуть і зовсім зникнути, якщо ми всі разом не оберігатимемо їх. А вдома милуватися можна і садовими підсніжниками , пролісками та білоцвітами.

• А на лужку, які квіти ви помітили? (мати - й - мачуха)

• А вони який мають колір?

• На яку квітку схожі?

Так на пагорбах, прогрітих сонцем, з’явилися жовті квіточки, такі яскраві, наче ввібрали в себе перші весняні сонячні промені. Це краплини сонця світяться на землі.

Придивіться до них уважно. Перед вами квіти мити - й – мачухи! Чому їх так назвали?

Жовта голівка мати – й – мачухи схожа на квітку кульбаби.

• Подивіться, пагони її покриті зеленувато-жовтуватими лусочками.

Це видозмінені листочки. Пагони незабаром зів’януть, а на рослині з’являться великі зелені листочки. Вони не зовсім звичайні. Верхня частина листочка зелена й гладенька. Якщо прикласти листочок до руки або до щоки верхньою частиною, відчуєш гладінь і ніби холодок. Нижня частина листочка вкрита білими волосинками. Вона відрізняється кольором і на дотик викликає відчуття тепла. Ось і кажуть у народі: один бік, як мати рідна, зігріває, а другий, ніби мачуха, холодом обдає. Звідси і пішла назва.

ІІІ. Підсумок спостереження:

• Які ранньоквітучі рослини ви побачили?

• Чому вони мають змогу цвісти тоді, коли навіть ще сніг лежить?

• Що ще ви про них дізналися?

На клубній годині миз вами намалюємо квіти, які сьогодні бачили.

Спостереження за дощем навесні

Мета: Уточнити і розширити знання дітей про природне явище – дощ. Розвивати спостережливість, пам’ять, мислення, уяву. Виховувати інтерес до оточуючої природи, бажання дізнатися більше.

Хід спостереження

І. Мотивація спостереження:

- Яка сьогодні погода? (Іде дощ.)

- А хто з вас знає загадку про дощик?

Ішов довгов’яз, у землю ув’яз.

Небо із землею срібні нитки зшили.

Отже діти, ви, мабуть, здогадалися ми з вами будемо говорити про дощ, спостерігати його, ви дізнаєтесь, як утворюється дощ. Всі ці знання вам знадобляться у подальшому вашому навчанні.

ІІ. Спостереження

• Подивіться, будь ласка, діти, який сьогодні дощик?

(Краплини невеликі. Він дріботить по землі, не чутно як капає водичка)

• А яким ще буває дощ? (Сильним – злива, дощ з вітром, дрібненький, майже непомітний, дощ з грозою, холодним, теплим)

• Бачите яким різним буває дощ. А чи знаєте ви, звідки береться дощ? (З хмари.)

• А чому краплинки не тримаються у хмарі, а падають донизу?

• До хмари потрапляють мандрівниці - паринки. В холоді наверху вони знову стають водою, але така дрібнота ще не дощ. Щоб подужати хмару, потрібна сила. Малюсінькі краплиночки тягнуться одна до одної, зливаються разом, утворюючи більшу краплину, яка вже не може триматися у хмарі, її власна вага тягне униз, і краплина падає на землю. У хмарі безліч паринок - краплинок, які утворюють безліч дощових краплин. Земля радіє великому щедрому дощу. Без нього висохнуть, загинуть сади, поля, городи. А будуть дощі – зеленітимуть дерева і трава, яскравітимуть квіти.

ІІІ. Підсумки спостережень.

• Про що ми сьогодні говорили?

• Що цікаве ви дізналися про дощик?

• В класі ви послухаєте казочку про дощик і послухаєте пісню„Літній дощик” муз. З.Компанійця, сл. Л.Димової

Виховна година

Для учнів початкових класів

Тема. Запам’ятай на майбуття: Земна вода – Землі життя.

Мета. Формувати в учнів уявлення про воду, про зміни станів води. Розвивати дослідницький підхід до пізнання властивостей води. Поглибити і узагальнити знання учнів з вивченого матеріалу через відповіді на цікаві запитання, розв'язування задач, використання позапрограмової інформації. Вчити наполегливості у досягненні кінцевого результату. Розвивати цілеспрямоване сприйняття, логічне мислення, здатність до самоаналізу. Сприяти творчому розвитку, вихованню в учнів свідомої дисципліни, почуття обов'язку і справедливості, пізнавального інтересу.

Технічні засоби: комп’ютер, диск «Всесвіт. Частина 1», енциклопедія «Всесвіт. Частина 1».

Наочне обладнання: казковій герой – Краплинка, склянка з водою та молоком, пляшечка з одеколоном, малюнки: лід, хмара, сніжинка, дощ, вода, град, туман, пара; таблиця «Колообіг води в природі»; наочність до вправ: слова – загадки, ребус, шаради.

Література:

1. Абрам’юк Г. М. Подорож тендітної краплинки //Розкажіть онуку, 2011. - №7 – 8. – С. 22 – 23.

2. Ковальчук Н. С., Грущинська І. В., Варакута О. М. Готуємося до уроків природознавства. 3 (2) клас.: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – С. 66 – 77.

3. Куценко Н. Я., Походжай Н. Я. Я і Україна. Навколишній світ. 1 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – С. 74 – 75.

4. Ферчук С. О. Вода // Розкажіть онуку, 2002.- №7. – С.37 – 38.

Хід заняття

І. Вступ.

1. Звучить фрагмент аудиозаписи из комплекта «ПіснеЗнайка».

ПіснеЗнайці завдяки

Ми вчимося залюбки,

Нам знання даються легко –

Нами тішаться батьки.

• Якщо це так, то розпочнемо наше заняття!

• Хочу подарувати вам заняття – тепле, радісне, цікаве…

• Які емоції у вас виникають, коли ви отримуєте подарунки?

• Дуже хочеться, щоб с таким настроєм ви отримували нові знання.

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

- Відгадайте загадку.

Відома здавна рідина, усяк її вживає.

Буває хмаркою вона, сніжинкою буває,

Бува, як скло, крихка, тверда,

Звичайна ….. Підкажіть …. (вода).

• Де зустрічається вода в природі?

• Чи можуть жити без води рослини, тварини?

• Як і для чого люди використовують воду?

• Отже, вода потрібна всьому живому на землі.

3. Оголошення теми та мети заняття.

- А подивіться, хто до нас завітав на урок? (Вчитель читає вірш і вивішує краплинку води).

Нам допоможе на уроці казка.

Будьте уважні, слухайте, будь ласка.

Росла у лузі ніжна диво-квітка,

до всіх навколишніх рослин привітна.

Любила сонце і ранкову прохолоду,

бо мала щиру чудодійну вроду.

На лагідній пелюстці чудо-квітки

жила (як у казці буває нерідко)

маленька краплинка п'янкої роси

напрочуд великої диво-краси.

Всю нічку краплинка у квіточці спала,

а вранці пелюсточки їй цілувала.

Шептав щось подругам вітрець-пустунець,

та раптом... прийшов їхній дружбі кінець.

Чарівна ніжно-трепетна краплина

відправилась в незнані досі мандри.

Веде її в безмежний світ стежина,

а луг радів і навіть трішки заздрив.

- Так – це краплинка води. Подорожуючи, вона завітала до чемненьких діток. Щоб розповісти вам про те, якою буває вода, що вона може робити і яку користь приносить нашій планеті Земля.

ІІ. Основна частина.

1. Бесіда з проведенням і демонструванням дослідів.

Учитель показує воду в склянці

• Погляньте, що принесла з собою краплинка. Чим вода відрізняється від каменя? (Камінь твердий, його можна взяти у руки, покласти на стіл, кинути. Від цього він не змінить своєї форми).

• А вода має форму? Чи можна її покласти на стіл, як камінець? ( Ні, вода рідка, вона потече, розіллється).

• Вода легко змінює свою форму, набираючи форми посудини, в якій знаходиться.

• Порівняйте воду з молоком (вчитель ставить поряд стакан з молоком).

• Вода прозора і безколірна.

Учитель відкриває пляшечку з одеколоном і водою. Учні нюхають

• Що ви помітили? (Що деякі рідини мають запах, а чиста вода запаху не має).

• Розкажіть краплинці про які властивості води ви довідалися. (Вода – це рідина. Вона прозора, без колірна і не має запаху).

1. Якою буває вода.

• Краплинка прийшла до нас не сама, а привела з собою своїх родичів. А хто вони, ви дізнаєтесь розгадавши загадки.

Що тут сталося за нічку?

Де була раніше річка –

Від санчаток видно слід,

Все скував довкола …. (лід).

Наша матінка – завія

Нас із сита всюди сіє,

А як сонце припече –

Ми струмочком потечем. (Сніжинки).

Птиця летіла, крила розпустила, сонце закрила. (Хмара).

Довго не має мене – все в’яне,

А прийду – оживає. (Дощ).

Текло, текло і лягло під скло. (Вода).

Сидить дід за подушками та й стріляє галушками. (Град).

Хмара сива весь світ закрила. (Туман).

Вода, а літає. (Пара).

Учитель вивішує на дошці малюнки слів – відгадок

• Давайте ще раз разом хором назвемо слова - відгадки:

Лід Хмара

Сніжинка Дощ

Вода Град

Туман Пара

• Чому вони є родичами? (Діти розмірковують).

• Чи може бути вода твердою? (Так).

• Де у нас у кожному домі ховається вода у твердому стані? (У холодильнику).

• На що перетворяться сніг і лід, коли їх нагріти? (У воду).

• Що виходить з носика чайника, коли у ньому кипить вода? (Пара).

• Пара – це теж вода, але вона легка, тому що перебуває у газоподібному стані.

• Подумайте, коди зникають калюжі влітку, коли після дощу вигляне сонечко? (Вода випаровується).

1. Фізкультпауза.

Звучить аудиозапис из комплекта «ПіснеЗнайка. Діти співають пісеньку про воду, виконують відповідні рухи. Частина 1. Всесвіт, С. 70 – 75

1. Колообіг води у природі.

• Діти, а як ви вважаєте, чому воду називають вічною мандрівницею? (Розмірковування учнів).

• Поки ви розгадували загадки, краплинка води нашептала мені на вушко дуже цікаву розповідь. Хочете і ви її послухати? (Так).

• Людину давно цікавило, чому б'є джерело, біжить струмок, тече річка. Чому вони не зникають? Чому не переповнюються моря, океани? Адже в них з усіх сторін впадають річки?

• Допомогло в цьому розібратися відкриття колообігу води на земній кулі та з'ясування причин, які його породжують.

• Чому це явище називають колообігом? (Рух по колу).

• Вода безперервно рухається із одного стану переходить в інший. Цей рух відбувається ніби по замкненому колу.

Під впливом сонячного тепла вода на Землі випаровується і у вигляді водяної пари підіймається в повітря, в атмосферу. Більша частина випарову­ється з поверхні Світового океану, решта — з суходолу: полів, лук, лісів, боліт, річок, озер. Повітряні течії підхоплюють водяну пару і розносять її по всьому світу. Потрапляючи у верхні, холодні шари атмосфери, пара пере­творюється на краплини рідини. Скупчення великої кількості таких крапель утворюють хмари, які ми часто бачимо на небі. Над суходолом і водяною поверхнею влітку з хмар іде дощ, узимку — сніг. Опади над океаном повер­тають йому частину води, яка випарувалась з нього. Опади, що потрапили на суходіл, проходять складний і довгий шлях. Але закінчується здебільшо­го він в океані.

Дощова вода стікає з більш високих місць у низькі. Спочатку вона збирається в окремі маленькі струмочки, які, з'єднавшись, перетворюються у більші струмки, а більші — у ще більші. Останні — вливаються у річку. Річки ж збирають у свої річища численні притоки і стають більшими. Після короткого чи довгого шляху вони досягають моря, озера або океану і зни­кають у їх водах.

Сніг, який випадає на високих горах, з часом ущільнюється, перехо­дить у щільний сніг із зернами криги, а потім у льодовики. Влітку льодови­ки тануть і їхні талі води схилами стікають у річища річок. А річки здебільшого — в океан.

Після дощу, а навесні й після танення снігу, частина води по тріщинах, норах, порожнечах просочується у ґрунт і в надра землі й утворює там скупчення — підземні води. Вони повільно рухаються по підземних шарах, які не пропускають воду. У глибині підземні води можуть переміщуватися місяці, роки, десятиріччя. Але обов'язково вирвуться з темного полону земних надр на дні ущелини, на схилах гір чи у яру й утворять джерело. У цьому місці зароджується річка. Куди ж вона віднесе свої води?

Вода випаровується не лише з поверхні водойм. Її випаровують також рослини. Де ж вони беруть воду? Всмоктують своїм корінням із ґрунту.

Так вода, що випарувалася з поверхні земної кулі, повертається назад у вигляді опадів й потрапляє у ґрунт і живить рослини, подорожує під зем­лею, річками спливає до Світового океану.

Якщо ця дивовижна взаємодія Сонця і Землі з якихось причин буде зруйнована, нашу планету спіткає катастрофа.

...Щоб утворилася одна дощова краплина, необхідно не менше міль­йона мікроскопічних краплинок.

Робота за малюнком «Подорож краплинки»

1. Прийом “Мозкова атака”.

- Спробуйте пояснити вислів «Вода – джерело життя на землі».

1. Акровірш.

Вона є на Землі в усьому.

Он в небі хмаркою летить.

Дає життя всьому живому.

А от без неї нам не жить.

1. Розкрити значення води.

А вода – це справжнє диво!

Як прожити без води?

З нею ми завжди щасливі,

З нею в нас нема біди.

Є вода – ростуть рослини:

Ліс, сади, рясні поля.

Це чудово для людини

І радіє вся Земля.

З давніх-давен шанували в Україні воду. Обожнювалося все — море, озеро, річка, джерело, криничка. У давнину люди любили молитися біля води, навіть приносили жертви річкам, озерам, криницям. Вони вважали, що рухлива вода може змивати сліди людських діянь, очищати від гріхів, перебирати на себе провини кожної людини, якщо та щиросердно розкаювалася у сподіяному.

Усі найважливіші обряди відбувалися з водою та біля води. Вірили, що на Водохреще (19 січня) вода у річках, ставках, колодязях має неабияку силу. Її пили, нею умивалися, змочували хворі місця, купалися в ній. За стародавніми віруваннями, це давало людям здоров'я і вроду.

За народними повір'ями; вода стає особливо цілющою в «чистий» четвер перед Великоднем, у ніч на Івана Купала. Усі колись знали, що перш ніж набрати води, потрібно до неї чемно привітатися.

Раніше в кожному населеному пункті двічі на рік освячували воду в криниці: на Стрітення (15 лютого) та на Юрія (6 травня). Дбайливо стави­лись і до джерела. Навіть найменше джерельце розчищали, обкладали ка­мінням чи дерном і, зробивши кухлик з лика, залишали його так, щоб кожен міг напитися джерельної води. Так шанувалась та обожнювалась вода укра­їнським народом.

• Що означає шанувати воду?

• Як на вашу думку її потрібно берегти?

Я – вода! Я на планеті всюди!

Життя буяє, доки є вода.

Живуть рослини, і тварини, й люди.

А зникну я – прийде до всіх біда.

Засохне ліс, загинуть море й річка.

Пустеля стане всюди й суховій.

Без кольору і без смаку водичка,

А сила велетня в воді святій.

Як є вода, то й казка оживає,

Зелена вся планета і жива.

Росте травичка, квітка зацвітає.

Це справжній чарівник, а не слова.

- Охорона навколишнього середовища, екологічна норма, збереження природних багатств для нащадків – ці проблеми набули в наш час актуальності. Щоб успішно охороняти ліси, водойми, землю і повітря від забруднення, а тваринний світ від зникнення потрібно знати, вивчати природу, глибоко розуміти її закони і істинну цінність.

ІІІ. Заключна частина.

• Родички нашої краплинки прийшли до нас в гості з подарунками. Води принесли з собою багато цікавих завдань. Спробуймо їх виконати!

1. Гра «Утвори словечко».

- Добавити пропущені літери , щоб утворилося слово.

СН. Г З.В.Р.Х. Х.РД.Л.Ц. В.Х.Л. СН.Ж.НК. Д.Щ

2. Метод «Вузлики».

- Прочитайте закодовані слова, знайдіть зайве слово.

ігсн архма дщоик рагд аапр оавд імцься утамн ілд

3. Робота над текстом В.Сухомлинського «Хлопчик і сніжинка».

З неба летіла додолу сніжинка. Вона була ніжна, легка, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.

На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка, і думав: «Ось вона впаде комусь під ноги і її затопчуть.»

Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати.

Хлопчик простягнув долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на добру, теплу його руку й розтала. Хлопчик із жалем дивиться на долоню. А там блищить крапелька, мов сльозинка.

- Поясніть, що сталося із сніжинкою? Обґрунтуйте відповідь. Доведіть свою думку.

4. Вправа “Зумій пояснити вислови” (робота з фразеологізмами)

• Варити воду.

• Вийти сухим з води.

• Вилами по воді писане.

• В ложці води втопити.

5. Вправа “Ситуація”.

- Придумати причини виникнення ситуації, розвинути далі події, показати її наслідки.

- До річки поспішали всі: тварини - щоб напитися;

діти – щоб покупатися;

рибалки – наловити риби:

люди - відпочити.

- Всім подобалася ця річка. Але раптом річка засумувала, тому що вона стала різнокольоровою: жовтою, червоною, чорною…

6. Вправа ”Додай речення”.

- Потрібно додати речення пов’язані з водою).

- Наприклад: Мені весело, коли я купаюся в річці.

• Я люблю….

• Я хочу…

• Мені сумно, коли…

• Мені цікаво, коли…

• Мені боляче,коли…

7. Кросворд.

1. Хто живе в небі на хмаринці? (Краплинки)..

2. На що перетворюються краплинки, коли пригріває сонечко? (Роса).

3. Срібний кинджал хвильку в хаті полежав – і зовсім розтав. (Бурулька).

4. Надворі горою, в хаті водою. (Сніг).

5. Вночі спить на землі, а вранці тікає. (Роса).

6. Їхав пан, у воду впав, сам не змочився, а води побільшало. (Дощ).

7. Текло, текло – та й лягло під скло. (Вода).

8. Я вода і на воді плаваю. (Лід)

8. Вправа “Різнокольорове завдання”.

- Літери різнокольорові. Прочитати тільки ті літери, які написані синім кольором.

- Чому, на вашу думку, літери, написані синім кольором?

Жива вода дає життя всьому живому в світі.

Якщо жива вода, тоді земля у квіті.

Вода несе життя для свіх .

Л. Забашта.

Мета: продовжувати формувати уявлення про сезонні зміни в природі; розширити уявлення про квіти, що ростуть на клумбі, сформувати і закріпити вміння поливати квіти.

завдання:

уточнити назви квітів, що ростуть на клумбі, познайомити з особливостями їх будови (знайти у рослини стебло, листя, квітки, коріння).

закріпити вміння доглядати за рослинами, поливати їх.

вчити порівнювати рослини за формою квітів і листя, за кольором, за запахом.

активізувати розвиток словника по темі «Квіти».

розвивати спостережливість.

виховувати любов до квітів, дбайливе ставлення до природи.

Хід спостереження.

Вихователь: Хлопці, послухайте, будь ласка, вірш:

Мила співуча,

Ластівка рідна,

До нас додому повернулася

З чужого краю.

Під віконцем в'ється

З пісенькою живою:

«Я весну і сонце

Принесла з собою. »

(К. Льодів)

Вихователь: Скажіть, яке зараз час року?

Діти: Весна.

Вихователь: Хлопці, а що відбувається навесні з рослинами на клумбі?

Діти: У них з'являються листочки, квіти.

Вихователь: Зараз ми з вами підійдемо до нашої клумбі і уважно подивимося, як змінилися рослини з приходом весни.

Вихователь: Подивіться, на рослинах розцвіли квіти.

Наша клумба - чудо!

Помилуйтеся на неї!

піднімає настрій

Всім, хто до неї ні підійде.

Скільки тут квітів запашних!

Скільки ніжних пелюсток:

Шовковистих і пухнастих.

Тонких, гнучких стеблинок.

Стільки барв вмістилося,

Просто очей не відірвати!

Ніби веселка спустилася

До нас квіти розмалювати.

Ми квіточки рвати не будемо,

І іншим сказати поспішаємо:

Нехай приносять радість людям,

Всім - і крихтах, і великим!

(Е. Миколаєва).

Вихователь: Хлопці, а які квіти ви бачите на нашій красивою клумбі?

Діти: Тюльпани, нарциси, примули, кульбаби.

Вихователь: Які квіти вам подобаються найбільше?

Діти відповідають.

Вихователь: А зараз відгадайте загадки:

Чудовий квітка,

Він як яскравий вогник,

Пишний, важливий, немов пан,

Розпускається. (Тюльпан).

Є у весняного квітки

Прикмети, щоб не помилитися:

Листочок - як у часнику,

А корона - як у принца! (Нарцис).

Навесні я сонячна квітка

Горить в траві мій вогник,

А влітку кульку я пухнастий

Лише тільки повіє ветерок- пускаю вдалину парашутистів,

Залишивши голий стеблинка. (Кульбаба).

Вихователь: Молодці, діти, все загадки відгадали!

Вихователь: А зараз скажіть мені, будь ласка, з яких частин складається квітка? Що в нього є?

Діти: Листя, стебло, корінь, квітка.

Вихователь: Хлопці, а чи всі квіти однакові?

Діти: Ні.

Вихователь: Чим же відрізняються квіти?

Діти: Різним кольором.

Вихователь: Скажіть, яким кольором наші квіти на клумбі?

Діти: Червоні, білі, фіолетові, жовті і т. Д.

Вихователь: Діти, а за формою все квіти однакові?

Діти: Ні.

Вихователь: Хлопці, подивіться, які різні за формою і забарвленням квіти на нашій клумбі. Тюльпан схожий на стаканчик, нарцис - немов одягнув корону принца, примула - ніби зграйка різнокольорових метеликів, що зібралися всі разом, а кульбаба - жовтий, як курча.

Вихователь: Як ви думаєте, чому все квіти такі різні?

Діти: Для краси, для радості, для комах.

Вихователь: Хлопці, а як називаються квіти, які люди вирощують у себе на клумбах? Квіти ростуть в саду. Які вони?

Діти: Садові.

Вихователь: Правильно! Садові.

Трудова діяльність:

Мета: виховання любові до рослин, бажання про них піклуватися.

Вихователь: Хлопці, а зараз нахиліться до квітів і понюхайте їх.

Вихователь: Скажіть, а вам хочеться зірвати квіти?

Діти відповідають.

Вихователь: Діти, послухайте вірш:

Для чого потрібні квіти?

Ясно всім - для краси.

Я люблю квіточки рвати

І в віночок їх вплітати.

Раз квітка і два квітка -

Ось уже готовий вінок:

Дуже він гарний зараз,

Але зів'яне через годину.

Так навіщо губити квітка,

Щоб на годину сплести вінок?

Нехай квіти в садах цвітуть,

Красу в наш світ несуть.

Для чого потрібні квіти?

Ясно всім - для краси.

Буде більше краси,

Якщо даремно не рвати квіти.

(В. Масалова)

Вихователь: Хлопці, а для того щоб наші квіточки довго не зів'яли і залишалися такими ж красивими, що нам потрібно робити?

Діти: Доглядати за ними, рихлити, поливати водою.

Вихователь: Скажіть, що буде, якщо ми не будемо поливати квіти?

Діти: Квіти засохнуть.

Вихователь: Зараз ми з вами поллємо наші квіточки, і вони ще довго будуть нас радувати.

Діти поливають квіти.

Вихователь: Як ви думаєте, хлопці, яке діло ми зробили?

Діти: Доброе.

Вихователь: Правильно. Ми з вами зробили добру справу, зробили добро. Від доброти в світі все стає красивішим. Ми садимо квіти, доглядаємо за ними, поливаємо і квіти радують нас, приносять щастя і гарний настрій.

Вихователь: Скажіть, а чи можна рвати квіти, топтати їх ногами?

Діти: Ні. Квітами треба милуватися.

Вихователь: Правильно! Молодці!

Рухлива гра "Раз квіточку, два квіточка".

Мета: розвивати увагу.

Підсумок прогулянки:

Які зміни відбуваються з квітами навесні? (з'являються листочки, квіти).

Чим квіти відрізняються один від одного? (формою листочків, квітів, забарвленням квітів, запахом).

Як же ми можемо дізнатися про зовнішній вигляд квітки? (помацати його, розглянути).

Як ми відчуваємо запах квітів? (можемо їх понюхати).

Для чого потрібні квіти? (щоб ними милуватися, квіти приносять радість).