Мета: Ознайомити дітей з основними положеннями Конституції щодо прав громадян на охорону їх життя і здоров’я; з’ясувати разом з ними основні санітарно-гігієнічні норми робочих та житлових приміщень, а також шкідливих факторів, що впливають на життя людини.
Хід бесіди
Повідомлення вихователя.
З метою створення на виробництві безпечних і нешкідливих умов праці Верховною Радою України у 1992 р. був прийнятий Закон України “Про охорону праці”. Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює через відповідні державні органи відносини між власником та працівником з питань гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Відповідно до Закону умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Згідно із Законом працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник підприємства не виконує законодавство про охорону праці.
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечують лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації.
Якщо в процесі діяльності працівникові буде заподіяна шкода у вигляді каліцтва або ушкодження здоров’я, відповідно до Закону власник зобов’язаний відшкодувати йому збитки, пов’язані з виконанням трудових обов’язків, у повному розмірі відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до Закону виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам з охорони праці.
Забороняється будівництво виробничих об’єктів, виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці.
Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров’я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку. Це стосується відповідних стандартів.
Забороняється застосовувати у виробництві речовини, на які не розроблені гранично допустимі нормативи, методики, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу.
Кожний із шкідливих факторів, що виникають і існують у різних виробничих процесах, можуть небезпечно або шкідливо діяти на організм людини лише за умови, коли їх різні дози, концентрації тощо перевищують встановлені і науково обгрунтовані значення. Кожен з таких факторів впливає на створення метеорологічних умов, призводить до забруднення повітря пилом мінерального, органічного, хімічного походження з різними домішками грибкової мікрофлори чи патогенних мікроорганізмів, а також пилом, що може вміщувати в собі радіонукліди, аерозолі різних хімічних речовин та різні хімічно активні газоподібні домішки. Крім цього, на організм людини негативно впливають високі рівні шуму, вібрації, шкідливих випромінювань, високі та низькі рівні освітленості та багато інших. Для ефективної боротьби із шкідливими виробничими факторами з метою створення високопродуктивних нормативних умов праці інженери, що зайняті проектуванням різних технічних засобів, технологій і окремих технологічних процесів, а також ті інженерно-технічні спеціалісти, які займаються організацією виробництва і експлуатацією машин та іншого устаткування, повинні мати ґрунтовні знання з фізики, механіки, теплотехніки, гідравліки, опалення виробничих приміщень, кондиціювання повітря та інших дисциплін. Лише оптимально поєднуючи досягнення цих наук з гігієнічними оцінками факторів та їх санітарними нормами і характеристиками, спеціалісти зможуть успішно здійснювати в умовах виробництва такі засоби з охорони праці як вимірювання параметрів шкідливих виробничих факторів, проведення паспортизації та атестації робочих місць, розробку, комплексу засобів для проведення умов праці до значень нормативних.
В нашій країні нині створюється національна система стандартів з охорони праці, розробляються нормативні акти з охорони праці, організовано реальні інженерні центри з охорони праці, у цій галузі діє Український науково-дослідний інститут з охорони праці, в найбільших вищих навчальних закладах йде підготовка інженерів-механіків з поглибленим вивченням охорони праці. Все це сприяє розробці і впровадженню на виробництві ефективних засобів і засобів для подальшого поліпшення умов праці.
Основні законодавчі акти з охорони праці
• Кодекс законів про працю;
• Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
• Закон «Про охорону праці»;
• Закон «Про пожежну безпеку»;
• Закон «Про охорону здоров'я»;
• Закон «Про охорону навколишнього природного середовища»;
• Закон «Про колективні договори і угоди»;
• Закон «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;
• Закон «Про поводження з радіоактивними відходами»;
• Закон «Про дорожній рух».
Працівники мають право на:
• відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;
• здорові й безпечні умови праці;
• матеріальне забезпечення в порядку соціального страхуван¬ня в старості, у разі хвороби, втрати працездатності, а також ма¬теріальну допомогу в разі безробіття;
• об'єднання в професійні спілки;
• вирішення колективних трудових конфліктів.
Умови договорів про працю, які порушують чинне законодавство України про працю, вважаються недійсними.
За Конституцією України кожен громадянин України має право на охорону здоров'я. Це право передбачає:
• життєвий рівень, необхідний для підтримання здоров'я людини;
• безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
• безпечні та здорові умови праці, навчання, побуту і відпочинку;
• кваліфіковану медико-санітарну допомогу, до якої входить також вільний вибір лікаря та медичної установи;
• матеріальну компенсацію за втрачене здоров'я.
Бесіди з дітьми про охорону життя і праці дітей.
Безпечна робота з різними навчальними матеріалами
1. Робота з природними матеріалами
1.1. Для з'єднання деталей з природних матеріалів (зокрема, засушені стебла, насіння, листочки, гілочки, квітки, жолуді, шишки) дозволяється використовувати пластилін чи клей.
1.2. Заборонено пробувати навчальні матеріали на смак.
1.3. Не можна розкладати інструменти на столі. Інструменти слід зберігати у спеціальних коробках, пакетах, підставках, пристосуваннях.
1.4. Після використання інструментів їх слід повернути до місця зберігання.
1.5. Для зберігання природних матеріалів слід використовувати окрему коробочку, виготовлену з цупкого паперу.
2. Робота з глиною, пластиліном
2.1. Ліплення, фарбування виробів можна проводити тільки на пластиковій дощечці.
2.2. Пластикову підкладну дощечку під час роботи необхідно розмістити у центрі робочої поверхні.
2.3. Металеву чи дерев'яну стеку слід розмістити біля підкладної дощечки ліворуч — для ліворуких, праворуч — для праворуких учнів.
2.4. Попереду пластикової дошки слід поставити відкриту дощечку з пластиліною чи глиною, поряд — чашку з водою.
2.5. Біля чашки з водою обов'язково має бути серветка з тканини для витирання рук.
2.6. У разі роботи з ліскою або міцною капроновою ниткою забороняється намотувати її на руки або на інші частини тіла.
2.7. Не можна залишати шматочки глини чи пластиліну на столі чи парті, кидати чи струшувати їх на підлогу.
2.8. Не можна торкатися брудними руками обличчя, очей.
2.9. Після роботи слід витерти руки папером або паперовою серветкою, а по¬тім добре їх вимити з милом.
3. Робота з папером і картоном
3.1. Не можна торкатися брудними руками обличчя, очей, особливо при роботі з клеєм.
3.2. Працювати дозволено лише з ножицями, що мають тупі (закруглені) кінці.
3.3. Передавати ножиці слід закр'итими, кільцями вперед.
3.4. Ножиці слід утримувати трьома пальцями: великим, вказівним і середнім. У кільця вставляють великий і середній пальці, а вказівним притримують інструмент знизу. Не допускається вставляння вказівного і великого пальців в одне кільце.
3.5. Не можна класти пальці лівої (для ліворуких — правої) руки на лінію розрізу. Слід стежити, щоб пальці не потрапили під лезо.
3.6. Не можна залишати ножиці відкритими.
3.7. Різати папір слід над столом, а тканину — на столі.
3.8. Якщо папір складено у кілька разів, то ножиці слід нахиляти праворуч (ліворуч — для ліворуких), заготовку слід тримати за край аркуша.
3.9. Для видалення надлишків клею слід користуватись спеціальною серветкою.
3.10. Шматочки невикористаного паперу, картону та інших матеріалів слід складати у спеціальну коробочку.
4. Робота з текстильними і волокнистими матеріалами, голкою
4.1. Не можна залишати голку в тканині (виробі) або в одязі.
4.2. Швацькі шпильки і голки слід тримати у спеціальній подушечці або голь- нику-книжечці.
4.3. Для роботи з текстильними і волокнистими матеріалами можна користу¬ватися голками великих та середніх розмірів.
4.4. Для просиляння ниток слід використовувати ниткопросилювач.
4.5. Загублену голку слід обов'язково відшукати за допомогою магніта.
4.6. Голки слід зберігати з просиленою ниткою.
4.7. Не можна брати голку до рота.
4.8. Подавати голку слід вушком уперед, а шпильку — колечком.
4.9. При роботі з голкою слід використовувати наперсток (металевий або пластмасовий), що відповідає розміру пальця. Наперсток слід щільно надягати на середній палець правої (для ліворуких — лівої) руки.
4.10. Не можна розміщувати пальці лівої (для ліворуких — правої) руки на¬впроти проколу тканини.
4.11. Швацькі нитки, нитки-муліне, крейду, наперсток слід зберігати у спеці¬альних коробочках, а клаптики тканини — у файлі.
4.12. Нитку для роботи слід брати не довшу за відстань від пальців руки до ліктя.
4.13. Не можна відкушувати нитку зубами.
4.14. Лекала та інші подібні пристосування слід зберігати у папці.
4.15. Під час вишивання слід сидіти прямо, притуляючись до спинки стільця.
5. Робота з конструкторами
5.1. Деталі конструктора (дерев'яні, пластмасові, металеві) слід зберігати у спеціальній коробці або у коробці, виготовленій з картонної тари.
5.2. Не можна наступати, сідати на будь-які деталі конструктора.
5.3. Розбираючи моделі, деталі слід класти на свої місця у наборі.
5.4. Забороняється брати до рота гвинтики, гайки, шайби та інші деталі.
5.5. Не можна ламати, ділити деталі на частини.
5.6. Закручуючи гвинти викруткою, не слід сильно на неї натискати.
5.7. Викрутку слід тримати металевою частиною від себе, щоб випадково зіскочивши викрутка не травмувала руку.
5.8. Поламані деталі слід викидати до спеціально призначеної для цього коробки (ящика).
5.9. Після закінчення роботи невикористані деталі треба зібрати зі стола, підлоги. Деталі набору слід скласти у відповідні відділи коробки.
6. Робота з фольгою
6.1. Скручену у трубочки фольгу слід зберігати у горизонтальному положенні (на столі, на парті, в папці).
6.2. З готовим виробом, що має загострені (скручені) деталі, слід поводитись обережно: не можна кидатися ним, різко хватати тощо.
7. Робота з жерстю
7.1. Листок жерсті слід передавати обережно, обгортаючи його папером або ганчіркою.
7.2. При карбуванні листок жерсті слід міцно притискати до площини стола.
8. Робота з дротом
8.1. Під час відрізання дроту ту частину, яку відрізають, треба спрямовувати на підлогу.
8.2. Відрізані гострі кінці дроту слід закруглювати напилком або шліфувальною шкуркою.
8.3. Напилок слід передавати ручкою вперед.
8.4. Не можна різати тонкі дротинки ножицями.
9. Робота з шилом
9.1. Шило слід зберігати у спеціальній коробочці (тарі) або в глибокому стаканчику. Для безпечного зберігання шило слід класти гострим кінцем донизу.
9.2. Під час роботи з шилом не можна розміщувати пальці рук навпроти проколу. При проколюванні шилом матеріалу руки слід тримати зверху над поверхнею матеріалу.
9.3. Під матеріал слід підкладати дерев'яну або пінопластову широку дощечку.
10. Робота з пінопластом
10.1. Тримати ніж можна лише за ручку.
10.2. Передавати ніж іншому учню можна лише ручкою вперед.
10.3. Не можна розміщувати пальці лівої (для ліворуких — правої) руки навпроти ріжучої частини ножа (леза).
10.4. Не можна тримати виріб біля обличчя.
10.5. Перед обробленням пінопласту бажано зволожити його водою.
11. Робота з фанерою та лобзиком
11.1 При випилюванні лобзиком заготовку слід міцно закріпити у тисках.
11.2. Випилювати треба у нормальному (не уповільненому і не прискореному) темпі, рівномірно, без ривків і перекосів лобзика, не натискуючи сильно на інструмент.
11.3. Пальці лівої (для ліворуких — правої) руки не можна розміщувати біля зубців лобзикової пилочки.
11.4. Не можна нахиляти голову низько над виробом.
12. Робота з електровипалювачем
12.1. Перед початком роботи слід перевірити справність електропроводу елек- тровипалювача.
12.2. Працювати можна під наглядом учителя і лише справним електровипалювачем.
12.3. Не можна низько нахилятися до випалюваної поверхні.
12.4. Не можна торкатися руками розпеченого електровипалювача.
12.5. Після роботи слід вимкнути електровипалювач.
12.6. Класти електровипалювач для зберігання можна лише після того, як він охолоне.
13. Сільськогосподарська праця
13.1. Не можна використовувати відро або поливалку ємністю більше 4 літрів.
13.2. Інвентар слід зберігати у спеціально відведеному місці (бажано у закритому приміщенні).
13.3. Можна брати одночасно лише одне знаряддя праці.
13.4. Під час відпочинку інвентар складають так, щоб не поранитися: граблі кладуть зубцями до землі, лопати і сапи — гострою частиною до землі, поряд ставлять відра і поливалку.
13.5. Працювати слід у халатах або фартушках, у рукавичках.
13.6. Користуватися можна лише чистим і справним інвентарем.
13.7. Під час транспортування гострі частини інструменту мають бути захищені відповідними накладками.
Коли дитина тільки пізнає світ, її увагу притягають і такі предмети, як розетка, вилка, проводка. Намагаючись “дійти” до фізичної суті електрики, діти засовують у розетки цвяхи, дріт. Або граючи з ввімкненим приладом, можуть ушкодити ізоляцію та одержати найтяжкі опіки. Тому батькам і педагогам необхідно приділити біше уваги загальному розвитку молодших школярів – развитие младших школьников. Звичайно, дорослі, побачивши це, або ціпеніють, або відразу кидаються на допомогу, ризикуючи теж стати постраждалими. Тоді допомога знадобитися вже обом.
Що робити?
· Відключити струм.
· Рятувати ураженого можна тільки одною рукою. Інакше ви ризикуєте стати “частиною” електричного ланцюга та одержати найтяжкі опіки.
· Якщо хтось схопився за оголений дріт – висмикнути дріт із розетки, відключити рубильник, викрутити запобіжні електропробки. Припустимо, це зробити не можна. Тоді треба відкинути дріт. Але не руками, а сухою дерев’яною палицею чи іншим предметом з доброю ізоляцією.
· Якщо постраждалий тримає дріт у зажатій долоні, необхідно дріт перерубати. Для цого підійде інструмент з ізольованими рукоятками: сокира чи лопата з дерев’яним сухим держаком , плоскогубці чи кусачки з ізоляцією
· Дроти, що зайнялися, небезпечно гасити водою. Їх краще накрити гумовим покриттям або засипати піском.
· Якщо людина лежить на землі поруч з обірваним дротом, до нього треба підходити, кинувши собі під ноги “ізоляцію” – наприклад, суху дошку, гумову ковдру, книги або стопку газет. На руки краще всього одягти гумові шкіряні сухі рукавички. На крайній випадок обмотати руки сухою тканиною
· Відтягніть постраждалого від місця, де поширюється струм та перенесіть на безпечну ділянку. Для цього потрібно взяти його за полу одягу, попередньо обмотав будь якою сухою тканиною і свої руки. Діяти одною рукою, а другу опустити униз. Пам’ятайте неможна торкатися відкритих частин тіла руками – це небезпечно, електричний струм проходить крізь тіло постраждалого.
o Негайно викличте швидку медичну допомогу (телефон 103).
Як надати першу медичну допомогу постраждалому при електротравмуваннях ?
· Насамперед треба знизити температуру в місці опіку, приклавши лід із холодильника ( можна і будь-які заморожені продукти, попередньо обернувши їх чистою тканиною). Підійде і холодна вода.
· Якщо людина не непритомна, будь то дитина або дорослий, дайте знеболюючого типу анальгетик і заспокійливе (валеріанку, краплі Зеленіна, валокордин, корвалол). Ця травма впливає, насамперед, на центральну нервову і серцеву – судинну системи.
· На місце опіку накладають стерильну пов’язку, бажано так називану волого-висихаючу – із фурациліном. Але ні в якому разі не змащують це місце жиром або маззю на жировій основі.
· Якщо постраждалий непритомний, його кладуть на бік. При порушенні дихання, порушенні серцебиття роблять масаж серця і штучне дихання “рот у рот” до приїзду бригади лікарів.
· Потерпілий повинен лежати, ні в якому разі не дозволяйте йому ні сідати, ні вставати. Це може призвести до тяжких наслідків, тому що у організмі виникають серйозні внутрішні розлади. Як і що робити далі повинен визначити тільки лікар.
· Велика помилка, якщо електричний опік пробують лікувати вдома або амбулаторно. При сильних опіках пальців, долоней в перші два-три дня їх ще можна врятувати від некрозу ( відмирання). Але не пізніше цього строку!
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно від електротравм гине до 25 тисяч чоловік. Ще більше залишаються інвалідами. Але ці травмування трапляються не тільки в квартирі. Трапляються вони і на виробництві.
Способи надання першої медичної допомоги універсальні. І про них ми вже розповіли. А от у заходів безпеки є особливості.
· Не ремонтуйте включені у електромережу прилади та не працюйте з дротами під напругою.
· Найголовніша особливість – ніколи голими руками не робіть спробу виявити наявність електричного струму у дротах. Для цього є спеціальні пристрої, найпростіший із них – пробник.
· Якщо ви працюєте з оголеними дротами, ремонтуєте електричну мережу –обов’язково треба повісити табличку “Не вмикати! Іде ремонт.”
Той, хто не знає таких прийомів, може сам стати жертвою.