Embedded Files
Війна, яку переживає Україна, виходить за межі звичайного досвіду роботи соціального педагога, вона спричинила значне порушення життєдіяльності людей, шкоду їхньому здоров’ю, великі людські втрати, значні матеріальні збитки тощо. Все це вкрай негативно позначається на кожній родині.
Соціальне консультування - це кваліфікована порада, допомога особам, що зазнають різні проблеми, з метою їх соціалізації, відновлення та оптимізації їх соціальних функцій, вироблення соціальних норм спілкування. В рамках соціального консультування можна виділити наступні напрямки: медико-соціальне, психолого-педагогічне, соціально-правове, соціально-управлінське та ін.
Соціальне консультування-один з напрямів професійної діяльності,в ході якого соціальний педагог допомагає зрозуміти суть складної життєвої ситуації та пропонує різні варіанти її вирішення. Саме тому соціальний педагог у зв'язку зі специфікою своєї професійної діяльності найчастіше виконує функції людей найрізноманітніших професій: юриста, психолога, педагога, соціального менеджера й навіть священика, вислуховуючи деколи сповіді своїх підопічних.
За своєю технологією і формою консультація являє собою взаємодію між двома або більше людьми, в ході якої спеціальні знання та інформація консультанта використовуються для надання допомоги консультованого особі у вирішенні назрілих проблем, при підготовці соціальних прогнозів, перспективних програм і т.п.
Консультування як вид діяльності соціального педагога з’явилося у відповідь на потреби учасників освітнього процесу, у яких виникають певні труднощі. Психологічне консультування ґрунтується на засадах ідеї про те, що будь-яка людина може самостійно впоратись з більшістю власних психологічних проблем. Проте, за різних умов людина не завжди здатна усвідомлювати справжні причини проблеми, способи її розв’язання і саме у цьому потребує допомоги професіонала.
Соціальний педагог під час спеціального організованого процесу спілкування із учасниками освітнього процесу, які звернулися за допомогою, актуалізує додаткові психологічні ресурси, які сприяють пошуку нових можливостей виходу із складних життєвих обставин.
Практика роботи свідчить, що рідко учасники освітнього процесу звертаються до психологічної служби із скаргою на психологічну травму. Справжня травма зазвичай виявляється у процесі роботи над зовсім іншим запитом. Людину можуть турбувати труднощі у концентрації уваги, погіршення пам’яті, виникнення неуважності, страхів, почуття невпевненості в собі, відчуття втрати сенсу у житті або апатія, надмірно критичне ставлення до себе чи зниження самооцінки. У структурі консультативного процесу частіше за все зустріч розпочинається зі скарги.
Звернення учасників освітнього процесу до працівників психологічної служби – це певним чином мотивоване звернення до фахівця з проханням надати конкретну форму психологічної, соціально-педагогічної допомоги. Переважно саме проблема визначає запит учасника освітнього процесу.
За результатами аналізу запитів учасників освітнього процесу до працівників психологічної служби виокремлено основні напрями проблемних питань, а саме: професійне самовизначення, психологічний та соціально-педагогічний супровід дітей із сімей учасників АТО/ООС, психологічний та соціально-педагогічний супровід дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, допомога дітям та сім’ям, які постраждали у військових конфліктах, допомога ветеранам та членам їх родин, психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти, профілактика різних видів залежності (адиктивна поведінка), профілактика шкідливих звичок (вживання наркотичних речовин, напоїв, що містять алкоголь, тютюнопаління), домашнє насильство, булінг/кібербулінг, дитяча злочинність, торгівля людьми, суїцидальні роздуми, поведінка здобувачів освіти.
За формою розрізняють групове та індивідуальне консультування, за змістом - конкретне і програмне. У практиці соціальної роботи знаходять застосування всі форми і види консультування, а відповідно з виникаючими проблемами може бути і їх поєднання.
Індивідуальне консультування – це робота над актуальною життєвою ситуацією, що відкриває унікальні сильні сторони та ресурси для вирішення тимчасових труднощів. Об’єктивний погляд збоку соціального педагога допоможе подивитись на дійсність під іншим кутом, усвідомити та розкрити власні потреби, бажання, наміри і почуття. Бесіда дозволяє осягнути смисли, актуалізувати енергію, яка необхідна для бажаних змін.
Перевагами цієї форми консультативної роботи є конфіденційність, психологічна безпека, індивідуальна увага до учасника освітнього процесу, особливостей його життя та діяльності, емоційного стану, внутрішнього світу, наявних проблем тощо. Зміст консультування у цьому разі націлений перш за все на самого консультуємого, його запити, потреби, здібності та схильності, бачення проблеми, наявні психологічні можливості.
Групове консультування – це тип психологічного консультування, в якому фахівець працює не індивідуально з учасником освітнього процесу, а з групою. Цей вид консультування має ряд переваг, виступаючи як засіб, який допомагає людям змінити свої позиції, переконання і погляди.
Ще одна перевага групових консультацій полягає в тому, що учасники групи можуть обговорювати власне сприйняття один одного. Завдяки цьому може бути отримана цінна зворотний зв’язок про те, яким чином їх сприймає група. Групові консультації можуть бути:
· Одноразовими і багаторазовими;
· Консультаціями з особистого звернення (виклик, направлення);
· Консультуванням без додаткового тестування і з додатковим тестуванням;
· Консультаціями без залучення методів психологічної корекції (доведення до групи інформації, що має відношення до їх проблем) і з залученням цих методів.
Також на сучасному етапі розвитку консультативної діяльності існує очна та заочна форми надання консультативної допомоги.
Очне (безпосереднє) консультування відбувається у безпосередньому контакті в закладі освіти. Таке консультування має ряд позитивних характеристик: соціальний педагог може здійснити виявлення індивідуальних особливостей учасника освітнього процесу у ході діагностичної роботи; відповідно до цього більш точним стає вироблений план дій; їх легше залучити до співпраці, активізувати його самостійну роботу по подоланню проблеми; викликати довіру та переконати у правильності спільних рішень. Тим не менше, безпосереднє (очне) консультування має ряд обмежень: існують питання, про які людина не хоче розповідати нікому; замкненість та інтровертованість може стає бар'єром при наданні безпосередньої консультації.
Заочне (опосередковане) консультування відбувається за допомогою технічних засобів (телефон, пошта, інтернет). Заочне консультування забезпечує анонімність клієнта, відсутність фінансових або будь-яких інших зобов'язань, екстреність допомоги, доступність консультанта в будь-який час та в будь - якому місці знаходження людини, яка потребує психологічної допомоги.
У будь-якому випадку вибір форми консультативної діяльності – індивідуальної або групової, у вигляді безпосереднього чи опосередкованого спілкування залежить від декількох факторів: бажання та можливостей клієнта, рекомендацій соціального педагога, сутності проблеми та змісту програми консультативної допомоги.
Таким чином, консультування має більші можливості позитивного впливу на учасників освітнього процесу, які потребують соціальної підтримки і що зазнають труднощі в соціальному спілкуванні.
Page updated
Google Sites
Report abuse