Формування уявлення про систему координат і означення — традиційні, а саме: прямокутною системою координат називаються дві взаємно перпендикулярні координатні прямі, що перетинаються в початку відліку (т. О). При цьому прямі називаються координатними осями (Ох — горизонтальна, Оу — вертикальна), т. О — початок координат. Площина, на якій задано систему координат, називається координатною. В результаті пояснень виконуємо рисунок. Треба нагадати, що стрілка координатної прямої вказує додатний напрямок, а тому додатні числа на осях розташовані: на Ох праворуч від 0; на осі Оу — вище від 0 (від'ємні — на Ох — ліворуч від 0; на Оу — нижче від 0). Зауважимо, що іноді одиничні відрізки на різних осях можуть бути різними. Визначення координат точки на координатній площині показуємо на прикладі. Важливо, щоб учні запам'ятати алгоритм: для визначення абсциси точки проводять перпендикуляр до осі абсцис, для визначення ординати точки — перпендикуляр до осі ординат. Рисунок, який супроводжує пояснення, може бути таким:
точка А має абсцису 3, ординату 4;
точка В має абсцису -2, ординату 3;
точка D має абсцису - 4, ординату - 4;
точка С має абсцису - 1, ординату -3.
Графік у відеоуроці. Виконайте конспект за презентацією
Прямокутна система координат складається з двох взаємно перпендикулярних прямих OX та OY, які перетинаються у точці O — початку координат, і обраного одиничного відрізку.
Кожна з цих прямих є координатною прямою. Пряма OX – горизонтальна і називається віссю абсцис, а пряма OY - вертикальна і називається віссю ординат.
Площина, на якій вибрано систему координат, — координатна площина.
Осі координат ділять координатну площину на чотири координатні чверті.
Кожна точка площини має дві координати. Координата, яка відкладається по осі OX, називається абсцисою, її завжди записують першою. Координата, що відкладається по осі OY, — ординатою.
Зверніть увагу! Точка О – початок координат, має координати нуль-нуль.
Усі точки, що лежать на осі абсцис, мають ординати, що дорівнюють нулю.
Усі точки, що лежать на осі ординат, мають абсциси, що дорівнюють нулю.
Кожній точці на координатній площині відповідає лише одна пара координат.
Кожній парі чисел відповідає лише одна точка координатної площини.
Прямокутну систему координат називають прямокутною декартовою системою координат на честь французького математика Рене Декарта, який запропонував цю ідею.
На координатній площині можна наочно зобразити залежність між різними величинами, наприклад, відстані від часу, температури від часу тощо. Значення однієї величини зображуються на осі абсцис, другої – на осі ординат, а залежність між ними – точкою з відповідними координатами.
Неперервна лінія, що з’єднує ці точки, називається графіком залежності величин. За графіком можна знаходити відповідні значення величин, аналізувати їх зміни.
(-10; -2), (-11; -3), (-10,5; -5), (-11; -7), (-12; -10), (-11; -13), (-13; -13), (-13,5; -7,5), (-13; -7), (-12,5; -5), (-13; -3), (-14; -1), (-14; 2), (-15; -6), (-15; -3), (-14; 2), (-11; 4), (-10; 8), (-8; 9),(-6; 8), (-5; 5), (-3;8),(-1;9), (0;8), (0,5;6), (0,5;4), (3;2,5), (4;3), (5;4), (6;6), (8;7), (9,5;7), (10;6), (11,5;5,5), (12;5), (12;4,5), (11;5), (12;4), (11;4), (10;3,5), (10,5;1,5), (10;0), (6;-3),(2;-5), (1,5;-7), (1,5;-11), (2,5;-13), (1;-13), (0;-5), (-0,5;-11), (0;-13), (-1,5;-13), (-1,5;-7),(-2;-5), (-3;-4), (-5;-4,5), (-7;- 4,5), (-9;-5), (-10;-6), (-9;-12), (-8,5;-13), (-10,5;-13), (-10;-9,5), (-11;-7),
око (8,5;5,5)